05:24
Новини Правобережного управління 13.08.2019
13.08.2019 12:53
В Україні з 5 серпня 2019 року стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку
З 5 серпня 2019 року в Україні стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN відповідно до вимог стандарту ISO 13616.
У зв’язку із запровадженням міжнародного номера банківського рахунку IBAN Національний банк України (далі – НБУ) змінить форми платіжного доручення та інших документів.
Зважаючи на комплексність заходів із впровадження цього міжнародного стандарту, НБУ нагадує банкам та їхнім клієнтам про особливості цього процесу.
Терміни та дати
З 5 серпня 2019 року нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN.
Водночас чинні номери рахунків банки змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номера аналітичного обліку.
З 1 листопада 2019 року застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази з 1 листопада 2019 року будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.
Важливо, що усі платіжні картки, емітовані банками до рахунку клієнта, залишаються чинними, вони є платіжним інструментом, який надає клієнту можливість за допомогою платіжного пристрою, зокрема ініціювати переказ коштів з банківського рахунка.
Більш детальніше з інформацією можливо ознайомитись на офіційній сторінці вебсайту НБУ за посиланням
https://bank.gov.ua/news/all/v-ukrayini-z-5-serpnya-2019-roku-startuye-zaprovadjennya-mijnarodnogo-nomera-bankivskogo-rahunku
Нарахування єдиного внеску на заробітну плату зовнішнього сумісника
Звертаємо увагу, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені п. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Водночас при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону № 108). Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, роботодавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату у розмірі, не нижчому від мінімального.
Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату, нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
При цьому роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.
Отже, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи (сумісникам) ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО
Нагадуємо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Операції з реалізації суб’єктами господарювання безалкогольного пива у роздріб акцизним податком не оподатковуються
Пвідомляємо, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями).
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.
На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
До уваги банків та інших фінансових установ!
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387736.html повідомила, що відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN).
Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази».
Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків».
Відповідно до вимог наказу № 292 банки України з 05.08.2019 повинні направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN.
З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.
У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.
До уваги імпортерів дизпалива та скраплених газів!
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 липня 2019 року № 624 «Питання запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 678), якою з 01 серпня 2019 року запроваджено спеціальні мита на окремі товари походженням з Російської Федерації при їх ввезенні на митну територію України, зокрема:
► для важких дистилятів (газойлів), що класифікуються за кодами 2710 19 43 00 – 2710 19 48 00 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту:
● з 1 серпня 2019 року – 3,75 відсотка;
● з 1 жовтня 2019 року – 4,25 відсотка;
► для скраплених газів, що класифікуються за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 12 97 00 та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТЗЕД походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту:
● з 1 серпня 2019 року – 1,75 відсотка;
●з 1 жовтня 2019 року – 3 відсотки.
Також постановою передбачено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за вищезазначеними ставками.
При здійсненні митного оформлення зазначених вище товарів у графі 47 митної декларації зазначається код виду надходження «030» – спеціальне мито на товари походженням з Російської Федерації.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/387740.html
З січня по липень платники Дніпропетровщини перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 53,8 мільярдів гривень
З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 44 млрд 676,8 млн грн, що на 10 млрд 991,3 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Так, до державного бюджету впродовж семи місяців 2019 року спрямовано 30 млрд 431,4 млн грн, що на 7 млрд. 930,9 млн грн (або на 35,2 %) більше надходжень січня – липня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 14 млрд 245,4 млн гривень. Це на 3 млрд 60,4 млн грн (або на 27,4 %) більше фактичних надходжень січня – липня 2018 року.
За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 9 млрд 111,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 469,2 млн грн (або на 19,2 %).
Отримання фізичною особою відомостей
про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків може отримати інформацію, яка зазначається у документі «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» за допомогою електронних сервісів ДФС в один із таких способів:
► при поданні заяви засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет, вхід до якої здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДФС, інформація надається засобами цієї системи;
► при поданні заяви до «Єдиного вікна подання електронної звітності», програмне забезпечення якого розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Електронна звітність», інформація направляється на електронну адресу фізичної особи – платника податків.
За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма № 10ДР) виключно для отримання інформації про себе.
Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).
У розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео урок щодо створення Запиту.
Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Офіційне оформлення трудових відносин фізичною особою – підприємцем
Нагадуємо роботодавцям – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) про необхідність легального оформлення найманих робітників.
Для офіційного оформлення найманого працівника на роботу ФОП необхідно:
► укласти трудовий договір з найманим працівником (реєструвати такий договір у центрі зайнятості не потрібно);
► оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;
► до початку роботи працівника подати до територіального органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413;
► зробити запис в трудовій книжці про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 із змінами.
Наголошуємо, що офіційне працевлаштування дозволяє громадянину отримувати пакет соціальних гарантій, пільг та виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги при нещасному випадку; своєчасної та не нижче мінімального розміру виплати заробітної плати; щорічної відпустки та відпустки по догляду за дитиною; податкової знижки тощо.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 13.08.2019
13.08.2019 12:50
Сплата місцевих податків і зборів суб’єктами господарювання
Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській за січень - липень 2019 року
За січень - липень 2019 року від суб'єктів господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, забезпечено надходження: земельного податку та орендної плати в наступному розмірі 139 899,5 тис. грн. (податку надійшло 122,3% очікуваного показника); єдиного податку з юридичних осіб в наступному розмірі 50 123,2 тис. грн. (податку надійшло 109,6% очікуваного показника); з податку на нерухоме майно з юридичних осіб в наступному розмірі 25 710,7 тис. грн. (податку надійшло 112,2% очікуваного показника).
Як зазначила начальник відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гирич, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання та подання податкової звітності, складено 435 податкових повідомлень – рішень на загальну суму 3 698,6 тис. грн.
Крім того, фахівцями відділу протягом січня-липня 2019 року складено 211 актів за порушення термінів подання податкової звітності на загальну суму 108,5 тис.грн., за порушення термінів сплати 473 акта на загальну суму штрафної санкції 7 880,7 тис.грн. та складено 10 протоколів про адміністративне правопорушення. Також, Олександра Гирич повідомила, що протягом січня – липня 2019 року зареєстровано платниками єдиного податку 127 юридичних осіб; анульовано реєстрацію платника єдиного податку 33 юридичним особам; видано витягів з реєстру платників єдиного податку 158 юридичним особам.
Фахівцями відділу проаналізовано пільги щодо сплати земельного податку за І квартал 2019 року, передбачені ст.282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI та надані рішеннями ДМР. Згідно вимог чинного законодавства користувались пільгами 202 СПД. Загальна сума пільг складає 50 169,1 тис. грн. Олександра Гирич закликала платників дотримуватись норм податкового законодавства, що дозволить суб’єктам господарювання уникнути додаткових витрат на сплату штрафних санкцій.
З початку року розпочали власну справу понад 3 тисячі суб’єктів господарювання
Станом на 1 серпня 2019 року у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує Новокодацький, Центральний та Чечелівський райони м. Дніпра, власну справу зареєстрували 3033 платників податків, з них 646 юридичних осіб та 2387 фізичних осіб – підприємців. Про це повідомила завідувач сектору обслуговування платників Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Кореновська.
Як свідчить аналітика, кількість новостворених суб’єктів господарювання в 1,6 разів перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Так, з початку року господарську діяльність припинили 1928 платників, з них 513 - юридичні особи та 1415 - підприємців.
Загалом станом на початок серпня 2019 року на обліку в Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває 39148 представників бізнесу, зокрема, 18401 юридичних осіб та 20747 фізичних осіб. Нагадаємо, взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб.
Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387640.html надала роз’яснення щодо виправлення помилкових показників, зазначених в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року.
Відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) коригування показників акцизної накладної (далі – АН) шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється у випадку, якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні такої акцизної накладної.
Пунктом 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що розподіл обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕА РП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними здійснюється шляхом складання та реєстрації АН. При цьому операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не здійснюються, тобто фізична передача (відпуск, відвантаження) пального не відбувається.
Відповідно показники АН, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕА РП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року, не можуть коригуватись шляхом складання розрахунків коригування акцизної накладної.
Формою АН та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724, передбачено складання АН з окремими ознаками, які дозволяють їх ідентифікувати, а саме у цьому випадку у відповідному полі зазначається напрям використання пального «3» – розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися.
Під час складання відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ АН (далі – розподільча АН) платниками були допущені помилки, зокрема, в реквізитах отримувача пального, акцизного складу або акцизного складу пересувного такого отримувача, обсягах пального, кодах пального згідно з УКТ ЗЕД.
ДФС у зв’язку зі значною кількістю звернень платників щодо невідповідного розподілу платниками залишків пального між СЕА РП та СЕА РПСЕ пропонує наступну процедуру приведення платниками у відповідність даних СЕА РПСЕ фактичним залишкам пального станом на 01 липня 2019 року, яка погоджена з Міністерством фінансів України:
1. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, які містили невідповідні дані щодо отримувача пального та/або акцизного складу/акцизного складу пересувного та/або кодів УКТ ЗЕД пального.
Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:
► напрям використання – «0»;
► дата складання – 01.07.2019;
► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;
► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року, у т. ч. з правильними кодами УКТ ЗЕД;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року.
2. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, що містили завищені дані щодо обсягу реалізованого пального.
Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:
► напрям використання – «0»;
► дата складання – 01.07.2019;
► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;
► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували обсяги такого перевищення пального станом на 01 липня 2019 року;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/ акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували такі обсяги перевищення пального станом на 01 липня 2019 року.
Дані щодо обсягу реалізованого пального в такій АН містять обсяг перевищення (тобто різницю між завищеним обсягом пального, помилково зазначеним у розподільчій АН, та правильним обсягом пального), який необхідно перенести на акцизний склад/акцизний склад пересувний, де такий обсяг перевищення фактично знаходився станом на 01.07.2019.
Термін виправлення помилок, яких платники припустились у розподільчих АН (тобто термін реєстрації другого примірника АН, складених для виправлення помилок у розподільчих АН) – по 15.08.2019 (включно).
Оскільки виправлення помилок у розподільчих АН потребує складання АН особою, яка в таких розподільчих АН зазначена як отримувач пального, суб’єкт господарювання, який припустився помилки, інформує таких отримувачів про реквізити помилкових розподільчих АН, надає перелік неправильних даних та перелік даних, які отримувачу необхідно зазначити в АН, якими виправляються помилки.
Електронний кабінет – найбільш популярний електронний сервіс ДФС України
Нагадуємо, що «Електронний кабінет» (https://cabinet.sfs.gov.ua/) – персональне автоматизоване робоче місце платника. Цей сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів; подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; реєстр платників єдиного податку; інформацію про РРО; інформацію про книги ОРО; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; інформацію з інших реєстрів.
Також звертаємо увагу, що з повним переліком електронних сервісів, які функціонують та розміщені на офіційному вебпорталі ДФС України можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 06.08.2019
06.08.2019 11:53
Для отримання допомоги на лікування, яка не оподатковується ПДФО, фізичній особі необхідно надати підтверджуючі документи
Звертаємо увагу на те, що до загального оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Норми встановлені п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника ПДФО лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.
При цьому, платник ПДФО для підтвердження фактично понесених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, надає договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.
Сергій Верланов: Ми маємо відійти від сприйняття податкової служби як карального органу
Новостворена Державна податкова служба України у своїй роботі має позбутися іміджу «карального органу» та керуватися двома основними принципами – рівності платників податків та сервісності. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов сьогодні, 1 серпня, під час прес-брифінгу.
«Бути почутим, зрозумілим та захищеним – такими є очікування бізнесу на сьогоднішній день. Моя основна задача – змінити ставлення податкової системи до підприємців. Податкова має бути відкритою, повинна розуміти потреби підприємств і вирішувати проблеми бізнесу в рамках своїх повноважень, а також стати місцем, де надаються сервіси, де спонукають людей займатися власним бізнесом та роблять цей процес легким», – наголосив Сергій Верланов.
Як відзначив Голова ДПС, сьогодні все більше молоді обирають кар’єру підприємців і завдання податкової – зробити так, щоб Україна була країною успішних та заможних підприємців, які, підкоривши власні ринки, йдуть на підкорення іноземних.
Повноцінний запуск роботи Служби очікується незабаром. У центральному апараті затверджено структуру, визначено граничну чисельність працівників (1 618 осіб), затверджено штатний розпис та кошторис, розпочато процес переведення працівників – у ДПС вже працює понад 400 осіб.
Щодо територіальних органів, то на сьогодні зареєстровано всі юридичні особи, а це – 25 Головних управлінь в областях. Тимчасово їх очолили колишні заступники керівників територіальних органів ДФС. Незабаром на ці посади розпочнуться відкриті конкурси.
Після переведення 30% штатної чисельності працівників територіальних органів ДПС, яка складає 28 252 особи, для повноцінного запуску роботи Служби залишиться зробити фінальний крок – прийняття Урядом розпорядження про покладання функції адміністрування податків з ДФС на ДПС.
Сергій Верланов наголосив, що всі посадовці керівної ланки як центрального апарату ДПС, так і територіальних органів пройдуть перевірку для того, щоб не допустити до роботи в Службі людей, які мають сумнівну репутацію та яким не притаманна доброчесність та професіоналізм.
«До правоохоронних органів вже подано відповідні запити стосовно наявності розслідування або будь-якого кримінального провадження відносно таких кандидатур. Основною новацією також є те, що всі призначення ДПС буде погоджувати з Міністерством фінансів України», – акцентував очільник ДПС.
Структура центрального апарату податкової служби розроблена відповідно до рекомендацій міжнародних партнерів. Вона побудована за функціонально-орієнтованим підходом, що дозволить посилити аналітичну складову служби, поліпшити сервіс для платників податків, забезпечить модернізацією ІТ-сервісів та платформ, а також відповідатиме найкращим міжнародним практикам, адже в основу покладений тип виконуваної податковим органом функції, а не вид податку чи категорія платника податків.
Центральний апарат складається з 19 функціональних структурних підрозділів. Для оптимізації роботи в Службі зроблено кілька структурних змін. Так, ліквідовано Головне управління внутрішньої безпеки з переданням його функцій до інших департаментів, а також об’єднано деякі департаменти за принципом виконуваних функцій.
За словами Голови ДПС, у службі впроваджуватиметься гнучке планування показників надходжень до бюджету, тобто здійснюватиметься оцінка реалістичних планів з урахуванням макроекономічних показників. Продовжиться робота над розвитком сервісних функцій, модернізацією ІТ-сервісів та платформ.
При переведенні працівників до податкової служби акцент буде зроблено на збереженні працівників, які мають бездоганну репутацію, компетентність та професіоналізм, непричетність до корупції. При цьому до роботи в службі залучатиметься молодь.
Водночас, за його словами, одним із факторів побудови нових відкритих відносин з платниками податків є демілітаризація служби, тобто виключення правоохоронної функції. Саме це, впевнений керівник ДПС, дозволить сформувати інший рівень відносин з платниками податків, який базуватиметься на партнерстві без примусу.
Комісією з оцінки корупційних ризиків ДФС визначено корупційні ризики та заходи щодо їх усунення
Комісією з оцінки корупційних ризиків, яка функціонує в ДФС, виявлено (ідентифіковано) 124 корупційні ризики і проведено їх оцінку за критеріями ймовірності виникнення та наслідками корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.
За результатами оцінки корупційних ризиків Комісією підготовлено та схвалено Таблицю оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення, які визначають механізми запобігання корупційним ризикам.
Зазначений документ є основою для організації процесу виявлення (ідентифікації) корупційних ризиків у Державній податковій службі України та Державній митній службі України та підготовки їх Антикорупційних програм.
З початком функціонування новостворених органів напрацьовані Комісією матеріали будуть передані на їх адресу.
Нагадаємо, що створення Комісії з оцінки корупційних ризиків організовано Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції у 2019 році у рамках підготовки Антикорупційної програми Державної фіскальної служби України на 2019-2021 роки з метою проведення якісного процесу виявлення (ідентифікації) та оцінки корупційних ризиків, а також визначення заходів щодо їх усунення.
До складу зазначеної Комісії увійшли представники 5 громадських організацій, експерти з питань боротьби з корупцією Консультативної місії Європейського Союзу в України, науковці та 39 працівників ДФС з кожного напряму роботи.
Відповідно до Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 № 126, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1718/29848, під час виявлення (ідентифікації) корупційних ризиків Комісією було визначено вразливі сфери діяльності Державної фіскальної служби України, окремі функції та завдання, а також конкретні напрями діяльності структурних підрозділів під час виконання відповідних завдань та функцій.
Відбувся профілактичний захід щодо дотримання норм Закону України «Про запобігання корупції»
Одним із пріоритетних напрямків діяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є проведення роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції серед працівників державної служби.
Так, у ГУ ДФС, за участі працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції, в рамках дотримання вимог Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон «Про запобігання корупції») відбулася зустріч з залученням окремої категорії посадових осіб податкової служби зі стажем роботи менш одного року.
Під час заходу розглядались правила етичної поведінки державних службовців в органах Державної фіскальної служби, затверджені наказом ДФС України від 03.04.2019 № 257; Закон «Про запобігання корупції» (електронна система декларування та конфлікт інтересів, як механізм запобігання корупції); судова практика Національного агентства запобігання корупції.
В ході заходу, після проведення роз’яснювальної роботи та розгляду вищенаведених питань працівники ГУ ДФС пройшли тестування.
Cервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово
Сервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Наслідки відмови платника єдиного податку четвертої групи від спрощеної системи оподаткування
Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником єдиного податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ,
Крім того, платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Платникам акцизного податку про складання акцизних накладних на обсяги втраченого пального/спирту етилового
Платник акцизного податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Норми визначені п. 231.1 ст. 231 ПКУ.
Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, передбачена можливість складання акцизних накладних за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та їх реєстрації в ЄРАН не пізніше останнього дня звітного місяця:
► на загальний обсяг пального, втраченого та/або використаного для власного споживання протягом такого місяця;
► на загальний обсяг спирту етилового, втраченого протягом такого місяця.
Місцеві громади отримали понад 23 мільйони гривень за нерухомість
За перше півріччя 2019 року від платників Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області до місцевих бюджетів області надійшло 23,3 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 1,2 млн. грн. перевищує минулорічний показник.
Нагадаємо: в 2019 році власники нерухомості - фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2018 рік за ставками, які діяли у минулому році.
З метою правильного обчислення податку та у разі виявлення розбіжностей запрошуємо громадян до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів та розміру площі нерухомості, що перебувають у їх власності.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 06.08.2019
06.08.2019 11:51
Земельний податок
Звертаємо увагу фізичних осіб, власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів.
Правила сплати податку за земельні ділянки у 2019 році не зазнали кардинальних змін у порівнянні з минулим роком.
Власники землі та орендарі платитимуть податок за земельні ділянки у двох формах:
— земельний податок (п.п. 14.1.72 ПКУ);
— орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.136, ст. 288 ПКУ).
Плата за землю це обов'язковий платіж у складі місцевого податку на майно, який стягується в формі земельного податку або орендної плати (якщо мова йде про ділянки державної і комунальної форми власності).
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі (далі - НГО), з урахуванням коефіцієнта індексації, а в разі відсутності такої оцінки, площа земельних ділянок.
НГО проводиться за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Вона проводиться не рідше ніж раз в 5-7 років для земель в межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також сіль господарських земель за межами міст і сіл. Для інших земель за межами населених пунктів цей інтервал більше — 7-10 років.
При цьому, згідно з пунктом 8 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ, індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО земель, застосовується зі значенням:
• для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) – 100%;
• для земель несільськогосподарського призначення – 106%.
Ставка земельного податку встановлюється місцевими радами:
за земельні ділянки з проведеною нормативною грошовою оцінкою податок на землю становить не більше 3% (для сільськогосподарських угідь не більше 1%) від їх нормативної грошової оцінки, крім деяких категорій земель, про які буде сказано далі. Наприклад, нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 30 тисяч гривень. Розмір платежу з податку дорівнюватиме 900 грн. (30 000/100% х 3%).
за землі сільськогосподарських угідь ставка податку на землю не може встановлюватися більше 1% від нормативної грошової оцінки;
за землі, що знаходяться в постійному користуванні підприємств, ставка податку не більше 12% від нормативної грошової оцінки;
за земельні ділянки, що знаходяться поза населеними пунктами і не мають нормативної грошової оцінки, ставка податку на землю складає не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по відповідній області.
Окремо ПКУ встановлює, що податок на землю лісового фонду оплачується в складі рентної плати за спецвикористання лісу, а в разі використання нелісових земель лісовими господарствами податок на землю сплачується на загальних підставах.
Земельний податок сплачують власники ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі.
Нарахування земельного податку для фізичних осіб проводиться до 1 липня і надсилається у вигляді податкових повідомлень, а оплата повинна бути здійснена протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення.
Крім того, суму податкового зобов’язання, зокрема і земельного податку, завжди можна дізнатися у податковому органі за місцем знаходження земельної ділянки.
В аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, та визначаються терміни її сплати (п. 288.7 ПКУ).
Якщо фізична особа здає пай в оренду, то плата за землю здійснюється у формі орендної плати, зазначеної в договорі, однак фактично вона не може бути менше або більше податку на землю.
При цьому у власника землі виникає дохід, з якого повинен бути сплачений податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 18% і військовий збір 1,5%.
Якщо фізична особа здає земельну ділянку в оренду суб'єкту господарювання, то подавати декларацію з податку на доходи йому не потрібно. Якщо здає в оренду іншій фізичній особі, то орендодавець зобов'язаний самостійно задекларувати свої доходи і самостійно заплатити ПДФО і військовий збір.
Зі сплати податку за земельні ділянки статтею 281 ПКУ встановлено ряд пільг:
інваліди першої і другої групи;
громадяни, які виховують трьох і більше дітей до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія закону про статус ветеранів війни;
постраждалі від наслідків аварії на ЧАЕС.
Всі ці пільги діють не більше ніж на одну земельну ділянку за кожним з видів:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;
для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка): у селах — 0,25 га, в селищах — 0,15 га, в містах — 0,1 га (10 соток);
для індивідуального дачного будівництва — 0,1 га;
для будівництва індивідуальних гаражів — 0,01 га;
для ведення садівництва — 0,12 га.
Якщо фізична особа має більше однієї земельної ділянки, вона повинна подати до податкової заяву і вказати, який з земельних ділянок буде звільнений від податку.
За несплату податку в терміни визначені ПКУ фізичних осіб чекає штраф в розмірі 10% суми боргу (при затримці на 30 днів) або 20% при більш тривалому терміні плюс пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Підприємець – пенсіонер, який отримує пенсію згідно законодавства іншої країни, не звільняється від сплати єдиного внеску
Фізична особа - підприємець, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно законодавства іншої країни, нараховує і сплачує єдиний внесок на загальних підставах.
При цьому у відомстві зазначають, що фізична особа - підприємець, у тому числі платники єдиного податку, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Зазначена норма передбачена частиною четвертою статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Про надання звітності за формою №1-ДФ !
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Тобто, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) (далі – звіт) подають усі без виключення суб'єкти господарювання, котрі мають найманих працівників. А також, юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які виплачують доходи фізичним особам. Звіт подається до контролюючого органу за місцем розташування суб’єкта господарювання, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, звіт у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцем знаходження та надсилає копію до податкового органу за місцем знаходженням такого відокремленого підрозділу.
Звітним періодом є календарний квартал, звіт подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.
Форма № 1ДФ складається у паперовій або електронній формі. Якщо кількість рядків у звіті не більше 5, дозволено подавати лише у паперовому вигляді. Якщо перевищує, то звіт подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента або на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації.
Даний розрахунок за формою №1-ДФ подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податків податковим агентом.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг
З 1 серпня 2019 року набуває чинності Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, який оприлюднено на офіційному інформаційному ресурсі надавача https://acskidd.gov.ua.
Також затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
- Реєстраційна картка для фізичної особи;
- Реєстраційна картка для юридичної особи;
- Додаток до Реєстраційної картки;
- Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
- Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
З 1 серпня 2019 року набуває чинності Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, який оприлюднено на офіційному інформаційному ресурсі надавача https://acskidd.gov.ua.
Також затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
- Реєстраційна картка для фізичної особи;
- Реєстраційна картка для юридичної особи;
- Додаток до Реєстраційної картки;
- Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
- Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
З 1 серпня 2019 року для отримання електронних довірчих послуг всім клієнтам необхідно застосовувати нові форми реєстраційних документів. Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня 2019 року включно.
Звертаємо увагу, що нові форми клієнти можуть застосувати вже зараз, не очікуючи 1
Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Повернення помилково сплачених коштів: з 01.08. 2019 заяву можна подавати в електронній формі
Доводимо до відома платників, що 26.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Наказ № 60), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок).
Так, Порядком запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.
Порядок застосовується щодо повернення платежів, які належать:
► державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування вищезазначеного наказу, тобто з 01.08.2019;
► місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу – з 01.11.2019.
Отже, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву, у довільній формі, на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши меню «Листування з ДФС».
Наказ № 60 опубліковано у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.04.2019 № 32.
За відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ з 01.10.2019 законодавством передбачені штрафи
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628–VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до п. 128?.2 ст. 128? Податкового кодексу України (далі – ПКУ), редакція якого набула чинності з 01.07.2019.
Вищезазначеним пунктом передбачено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.
Водночас, п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128?.2 ст. 128? ПКУ, яким запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Сплата податків і зборів: заповнюємо поле № 3 «Призначення платежу» правильно
Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами.
Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів, зокрема, поле № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
• друкується розділовий знак ";" ;
• друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
При заповненні поля не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Як фізичній особі-підприємцю виправити помилку у Книзі обліку доходів та витрат
Відповідно до п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.
Слід зазначити, що згідно з п.2 Порядку, Книга обліку доходів і витрат ведеться за вибором платника податку у паперовому або електронному вигляді.
Внесення виправлень до Книги обліку доходів і витрат фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, яка веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.
У випадку якщо фізична-особа підприємець веде Книгу обліку доходів і зборів в електронному вигляді, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.8 Порядку, Книга обліку доходів і витрат зберігається у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.
Для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати нові форми реєстраційних документів
З 1 серпня 2019 року набуває чинності Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, який оприлюднено на офіційному інформаційному ресурсі надавача, за посиланням: https://acskidd.gov.ua.
Також затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
- Реєстраційна картка для фізичної особи;
- Реєстраційна картка для юридичної особи;
- Додаток до Реєстраційної картки;
- Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
- Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
З 1 серпня 2019 року для отримання електронних довірчих послуг всім клієнтам необхідно застосовувати нові форми реєстраційних документів. Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня
2019 року включно.
Звертаємо увагу, що нові форми клієнти можуть застосувати вже зараз, не очікуючи 1 серпня.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на вищезазначеному сайті.
Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації розміщено на сайті.
Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Про організацію роботи, спрямованої на запобігання корупції
Пріоритетом у роботі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є подолання усіх видів корупційних проявів, чесна та прозора кадрова політика та створення дієвої сервісної служби на засадах професійності.
З працівниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постійній основі проводяться економічні навчання щодо вивчення антикорупційного законодавства, керівництво на регулярних апаратних нарадах попереджає підлеглих працівників про персональну відповідальність співробітників та неприпустимість вчинення корупційних правопорушень.
У Головному управління ДФС у Дніпропетровській області завжди дотримуються принципової позиції у боротьбі з корупцією. Протидія корупційним проявам була і залишається пріоритетною для Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Шановні представники бізнесу та жителі Дніпропетровщини, у разі виявлення корупційних фактів з боку працівників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області просимо негайно повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, на електронну адресу [email protected] або за телефонами (056) 374-86-50, (056) 374-86-40, (067) 682-33-64.
Про заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними
Нормами п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року№ 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 06.08.2019
06.08.2019 11:49
Інформація для суб’єктів господарювання та банків-резидентів України!
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/387013.html повідомила наступне.
З метою забезпечення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 605 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», запобігання порушенням прав суб’єктів господарювання та уникнення затримань митного оформлення товарів, походженням з Російської Федерації, за які було здійснено передоплату до 01.07.2019, ДФС України листом від 26.07.2019 № 24043/7/99-99-18-03-01-17 (далі – лист № 24043) надіслано митницям ДФС інформацію щодо тимчасового механізму отримання ДФС України банківських підтверджень про здійснення передоплати за поставки товарів, що походять з Російської Федерації.
Лист № 24043 розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/listi/73575.html
Строки, в які розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками
Доводимо до відома платників акцизного податку, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Норми встановлені п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПКУ, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 01 липня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 01 жовтня 2019 року;
► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, – не пізніше 01 січня 2020 року.
Платник єдиного податку четвертої групи надає площі сільськогосподарських угідь в оренду: врахування в декларації
Об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми встановлені п. 292?.1 ст. 292? Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року№ 2768-III із змінами та доповненнями визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями.
Платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується (п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).
Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).
При цьому за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.
Перевірка з питань дотримання оформлення трудових відносин – фактична перевірка
Згідно з п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) перевірка, яка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника, вважається фактичною перевіркою.
Після початку перевірки у платника податків виникає обов’язок щодо надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки (п.85.2 ст.85 ПКУ).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п.80.6 ст.80 ПКУ).
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), який здійснює сплату (або реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Порядок заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску
Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».
Повідомлення про прийняття на роботу
Відповідно до норм Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.
Роботодавець до початку роботи найманого працівника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу. Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Постанова № 413).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі - Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.
Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою - підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Допустили помилку у повідомленні про прийняття працівника на роботу. Як виправити
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015року № 413. Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:
-«початкове» - подання інформації про прийняття працівника на роботу;
- «скасовуючи» - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу «скасовуючи» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.
Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.
Своєчасно не сплачено єдиний внесок. Що роботодавцю необхідно знати про відповідальність?
Страхувальники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць (ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. В разі, коли останній день строку сплати припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розд. IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затверджена наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців відповідно до ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску:
- одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) - у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
- у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (ч.10 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення):
- Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі:
- що не перевищує 3 НМДГ, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.
- більше 300 НМДГ – тягне за собою накладення штрафу на зазначених осіб від 80 до 120 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.
Податкова знижка на навчання
Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До зазначеного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу крім декларації про майновий стан і доходи подає:
відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;
договір з навчальним закладом, додаткову угоду за наявності;
довідку про отримані у звітному році доходи;
документи, які підтверджують ступінь споріднення, тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
Громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надати декларацію до кінця року, що настає за звітним, тобто до 31 грудня 2019 року включно.
ДФС виявлено 10,3 тис. нелегальних найманців
У січні-червні 2019 року органами ДФС встановлено порушення при виплаті заробітної плати та інших доходів в 42,7 відс. суб’єктів господарювання, які перевірялися.
За результатами перевірок порушникам донараховано до сплати 471,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 146,1 млн грн єдиного внеску та 35,4 млн грн військового збору.
За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено 10,3 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Фахівці служби беруть участь у робочих групах з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створені за ініціативою місцевих органів виконавчої влади. Під час рейдів здійснюються обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Крім того, з роботодавцями проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання податкового законодавств. Завдяки цьому за 6 місяців цього року роботодавцями додатково укладено 82,2 тис. трудових угод з найманими працівниками.
За січень-червень 2019 року до державної реєстрації залучено 11,8 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність неофіційно. До бюджетів додатково сплачено 12,5 млн грн податків та зборів та 14,4 млн грн єдиного внеску.
У липні сума нарахованого податку на додану вартість зросла на 2 млрд гривень
За результатами декларування у липні 2019 року нараховано до сплати 18,1 млрд грн податку на додану вартість. Це на 2 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року. У липні 2018 року цей показник складав 16,1 млрд гривень. При збільшенні обсягів постачання на 22 млрд грн (приріст 3,5%) збільшення нарахувань відбулося на 12,1 відсотка, або на 2 млрд гривень.
Найбільшу суму податку – 10,7 млрд грн нараховано суб’єктами господарювання з доходом менше 200 млн грн – майже 221,6 тис. суб’єктів. 4,7 млрд грн. нараховано 70 суб’єктами господарювання, доходи яких перевищують 1 млрд грн., та 2,7 млрд грн. – 294 суб’єктами господарювання, доходи яких від 200 млн грн до 1 млрд грн.
Також спостерігається адекватність нарахування податкових зобов’язань у порівнянні до попереднього місяця поточного року: при зменшенні обсягів постачання на 46 млрд грн., або 6 відсотків, зменшення нарахувань відбулося лише на 0,3 млрд грн., або на 2 відсотки.
У цілому ж у 2019 році нараховано до сплати 135,9 млрд грн ПДВ, що на 12,4 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року (123,5), а приріст склав 10 відсотків.
Найбільше збільшення нарахувань порівняно з минулим роком відбулось по галузях економіки:
виробництво тютюнових виробів – зростання на 327,5 млн. грн.;
роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами – на 114,2 млн грн;
торгiвля електроенергією – 85,3 млн. грн.
Податкове навантаження у липні 2019 року складає 2,8 відсотка, що на 0,2 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У липні очікується збір з ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування у сумі 7,8 млрд грн., або 109,8 % виконання індикативного показника.
До уваги платників акцизного податку!
Державна фіскальна служба України, відповідно до пункту 30 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 408, інформує, що 28.07.2019 буде проводитися технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Порядок декларування походження транспортних засобів
Пунктом 2 частини четвертої статті 44 Кодексу встановлено, що документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Кодексу.
Згідно з частиною дев’ятою статті 43 Кодексу до додаткових відомостей про країну походження товару належать відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Відповідно до вимог статті 40 Кодексу країною походження транспортних засобів вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки (виробництва), достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки (в результаті їх переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків).
У зв’язку з цим ідентифікаційний номер транспортного засобу (далі - VIN- код), який являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації та містить інформацію про географічну зону та країну виробництва (завода-виробника), належить до додаткових відомостей про країну походження товару.
З урахування викладеного, для підтвердження того, що засоби не заборонено до ввезення в Україну, громадяни декларують країну походження транспортних засобів (крім тих, на які запроваджено особливі види мита) на підставі відомостей, що містяться в VIN-коді, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб або в інших документах та декларується у графі 31 митної декларації.
У графі 44 митної декларації документ про походження транспортних засобів, складений компетентною особою/організацією відповідно до його VIN-коду, зазначається за кодом «7017» згідно з відомчими класифікаторами інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011.
Звертаємо увагу, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України, то документ, що підтверджує країну походження товару, має подаватися обов'язково (частина друга статті 44 Кодексу).
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 06.08.19
06.08.2019 11:41
Правобережне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє
Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності
Щоб зберегти свій час та не стояти у чергах, платники мають можливість скористатись електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності (далі – Сервіс), як це вже зробили більше 82 тис. клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач).
Для використання Сервісу необхідно відвідати вебсайт Надавача за посиланням acskidd.gov.ua (далі – Сайт) і скористатись он-лайн сервісом для повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом безпосередньо на Сайті, або завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Також Сервіс надає можливість перейти зі звичайного носія ключової інформації (USB флеш-накопичувач або CD-диск) на захищений за допомогою програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212
Набрав чинності Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів
23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 262), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 з а № 753/33724.
Наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема:
• заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;
• акцизну накладну форми «П»;
• акцизну накладну форми «С»;
• розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
• розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»;
• форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального;
• форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.
Крім цього, Наказом № 262 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
Наказ № 262 опубліковано 23.07.2019 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.
З текстом Наказу № 262 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Податківці Дніпропетровщини нарахували майже 1,9 млн грн за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів
Протягом І півріччя 2019 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 121 фактичну перевірку суб’єктів господарювання щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У ході цих перевірок виявлено 146 порушень законодавства та донараховано 1 млн 885 тис. гривень. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Найчастіше суб’єкти господарювання торгували алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії (68 випадків).
Крім того, виявлено: 55 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 1 факт торгівлі тютюновими виробами поштучно.
Затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку
23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 31.05.2019 № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).
Наказом № 226 внесено зміни до
► наказу МФУ від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»». Цей стандарт тепер матиме назву НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»;
► наказу МФУ від 19.04.2001 № 186 «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку»;
► Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291. Тепер рахунки класу 9 «Витрати діяльності» будуть вести усі підприємства з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;
► П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 № 415. Уточнено, що фінансові витрати визнаються, зокрема, юридичними особами, які відповідно до Закону про бухгалтерський облік визнані мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності – витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями).
► НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ від 07.02.2013. № 73. Зазначено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону про бухгалтерський облік, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються НП(С)БО 25. Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у цьому Національному положенні (стандарті).
Наказ № 226 опубліковано 23.07.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.
ДФС України надано роз’яснення щодо обліку в СЕАРП та СЕ пального, яке ввозиться на митну територію України
ДФС України у зв’язку з запровадженням нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України, повідомила наступне.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до п.п. 14.1.141 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Таким чином ПКУ відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
У зв’язку з цим, з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «XX» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім непідакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть відноситись як до підакцизних, так і до. непідакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення у паперовому примірнику необхідно зазначити код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно з ПКУ, а саме:
«01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
«02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;
«03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;
«04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України в якості сировини для виробництва непідакцизної продукції.
Укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО
Введення реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.
Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється.
Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО (далі – повідомлення за ф. № 3-ЦСО) (додаток 1 до Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547)) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Таке повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Норми визначені п. 1 розділу II Порядку № 547.
Пунктом 17 розділу II Порядку № 547 передбачено, що ЦСО у разі припинення дії договору із суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО повідомляє про це контролюючий орган за місцем реєстрації РРО такого суб’єкта господарювання. Повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається у порядку та строки, визначені п. 1 розділу II Порядку № 547.
Отже, у разі укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином зобов’язані надіслати повідомлення за ф. № 3-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. При цьому приєднання примірника такого договору до повідомлення за ф. № 3-ЦСО Порядком № 547 не передбачено.
За І півріччя 2019 року забезпечено перевірку 114 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС у Дніпропетровській області
З січня по червень поточного року відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 114 кандидатів на посади державних службовців. За підсумками перевірок 3 претендентам відмовлено у прийомі на службу.
Крім того, відділом проведено 32 тематичні перевірки та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.
Також фахівцями відділу з питань запобігання та виявлення корупції розглянуто 71 запит від правоохоронних органів щодо 197 – суб’єктів декларування – працівників ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Ліцензування діяльності, якщо на одній земельній ділянці розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального
З 01.07.2019 запроваджено ліцензування всіх видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина перша ст. 15 Закону № 481).
Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;
► підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;
► суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто – та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Отже, якщо на одній земельній ділянці, за однією адресою розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального, суб’єкти господарювання отримують одну ліцензію на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.
До уваги суб’єктів господарювання – платників плати за землю!
Звертаємо увагу, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.
Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.
Рахунок за послуги платнику ПДВ, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, є підставою для податкового кредиту
Нагадуємо, що до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Норми визначені п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Отже, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця.
Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку має право надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Враховуючи вищевикладене, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Протягом І півріччя 2019 року на Дніпропетровщині надано понад 172,8 тисяч адмінпослуг
За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року всього надано більше 57,4 тисяч таких послуг.
Не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано майже 35,6 тисяч таких послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року надано майже 15 тисяч цих послуг.
На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, 2 ДПІ та ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які надають 31 вид адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року надано понад 172,8 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.
Юристи ДФС Дніпропетровщини виграли у судах 320 справ
Станом на 1 липня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,4 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,7 млрд гривень.
З розглянутих судами у січні – червні поточного року 554 справ на суму 1,6 млрд грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 320 справ на суму 1,5 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4841 така справа на суму 9,2 млрд гривень. З них судами розглянуто 338 справ на суму 1,38 млрд грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 193 справи на суму 1,29 млрд гривень.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Адміністрування податків і зборів. Новації 2019 року»
Питання 1. Добрий день. Як нараховується пеня у 2019 році?
Відповідь. Добрий день. Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» вніс зміни, зокрема до ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 01.01.2019.
Так, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Норми визначені п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Питання 2. Вітаю. У мене питання. Чи сплачується туристичний збір особою, яка прибула у відрядження?
Відповідь. Вітаю. З 01.01.2019 платниками туристичного збору (далі – збір) не можуть бути особи, визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 29.07.19
29.07.2019 10:34
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Затверджено новий Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС
З 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування.
Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
● Реєстраційна картка для фізичної особи;
● Реєстраційна картка для юридичної особи;
● Додаток до Реєстраційної картки;
● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня 2019 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.
Додатково повідомляємо, що починаючи 01.08.2019 клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача виключно на захищені носії ключової інформації.
Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації.
Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212
Строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку «спрощенцями» четвертої групи
Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відсотків; у II кварталі – 10 відсотків; у III кварталі – 50 відсотків; у IV кварталі – 30 відсотків.
Норми встановлені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтримали армію,
сплативши майже 70 млн. грн. військового збору
Впродовж шести місяців 2019 року платники податків Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 69 млн. 958,1 тис. грн. військового збору. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли на 9 млн. 115,4 тис. гривень.
Лише у червні цього року мешканці області сплатили 13 млн. 7,3 тис. грн. військового збору. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії лише у червні 2019 року зросли на 1,93 млн. грн. порівняно з червнем 2018 року.
Вважаємо за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо.
Платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Нарахований дохід оподатковується за ставкою податку 1,5 відсотка. Сума збору зараховується до державного бюджету.
Місцеві скарбниці отримали понад 216 млн. грн. єдиного податку від платників
Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Упродовж першого півріччя 2019 року суб’єкти господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 216 млн. 203,5 тис. грн. єдиного податку. Порівняно з січнем-червнем 2018 року надходження цього платежу зросли на 39 млн. 504,5 тис. гривень.
Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 29.07.19
29.07.2019 10:30
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
З початку року сервісом ДФС «Пульс» скористалися 269 платників Дніпропетровщини
Протягом першої половини 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 269 заявників Дніпропетровської області.
За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо роботи органів ДФС (133 звернення). З приводу звітності та реєстрації накладних зателефонував 91 платник. Ще 45 карток за тематикою відносяться до інших категорій.
У січні - червні поточного року звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», безпосередньо на розгляд до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Інтернет-конференція начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Днями відбулася Інтернет-конференція начальника управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Питання 1. Добрий день! У мене запитання: чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Єдиний внесок нараховується:
► для ФОП (крім ФОП – платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
► для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відсотки бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Питання 2. Добрий день! Скажіть, який термін сплати єдиного внеску підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, які використовують працю найманих працівників?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Тобто, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Питання 3. Вітаю!
Будь ласка, я – ФОП – «загальносистемник» і не отримав доходу у другому кварталі 2019 року, чи необхідно мені сплачувати єдиний внесок за цей період?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 – ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Отже, ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску і сплатити суму єдиного внеску у строки, визначені Законом № 2464.
Слід зазначити, що згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
Питання 4. Хочу запитати, на яку суму заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, нараховується єдиний внесок, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464, зокрема, для ФОП, у тому числі ФОП – платників єдиного внеску, та в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи зазначене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Питання 5 Добрий день! Яким чином розраховується єдиний внесок на премію в розмірі менше мінімальної заробітної плати, нараховану найманому працівнику в наступному після звільнення місяці?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Так, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважаються виплатами за відпрацьований час та відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5).
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (премію) в розмірі меншому мінімальної заробітної плати.
Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами, визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Якщо після включення суми премії, нарахованої звільненому працівнику, до відповідних періодів її нарахування загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та сума премії) становить менше мінімального розміру, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
З урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.
У разі, якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Водночас, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року (ст. 18 Закону № 481).
Лікарняний або відпустка не звільняє ФОП – платника єдиного податку, який не є роботодавцем, від сплати єдиного внеску
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Норми визначені п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Щоб скористатись правом на відпустку, вищезазначеним платникам необхідно подати до територіального органу ДФС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності.
Слід зазначити, що фізичних осіб підприємців (далі – ФОП), які є платниками єдиного податку другої і третьої груп і використовують працю найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
Крім того, звільнення ФОП – платників єдиного податку першої і другої груп (якщо вони не є пенсіонерами або особами з інвалідністю), які не використовують працю найманих осіб, від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) законодавством не передбачено.
Отже, єдиний внесок за себе такі ФОП – платники єдиного податку сплачують за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку або перебування на лікарняному.
До уваги рієлтерів!
Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Норми встановлені п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України.
ДФС підписано Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників
ДФС України спільно з іншими державними органами 18 липня 2019 року підписано Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників.
Меморандумом передбачено впровадження Концепції механізму проведення перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників з метою протидії корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, які пов’язані з фіктивною діяльністю компаній.
ДФС була членом міжвідомчої робочої групи, до складу якої також входили представники Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України. За підтримки Консультаційного фонду підтримки асоціації Україна-ЄС членами робочої групи протягом 2018 року розроблено проект концепції перевірки кінцевих бенефіціарних власників.
Підписаний Меморандум є «дорожньою картою», в якій визначені кроки, терміни та відповідальні особи за реалізацію концепції.
Так, ДФС спільно з іншими учасниками меморандуму братиме участь у розробці та організації бізнес-процесів перевірки відомостей про бенефіціарних власників (опис бізнес-процесів, визначення кінцевих бенефіціарів, опис взаємодії інформаційних систем, структур та форматів даних) із врахуванням стандартування даних BODS (Beneficial Ownership Data Standart) тощо.
Впровадження концепції сприятиме створенню прозорої бенефіціарної власності в Україні, надання прав ДФС для здійснення аналізу, перевірки інформації, що надавалась до Державного єдиного реєстру, з метою встановлення ознак правопорушень. Крім того, ДФС отримає повноваження притягнення до відповідальності у випадках ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.
Проект Концепції був розроблений відповідно до Плану заходів на 2017-2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 601-р, та Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, схвалений Рішенням 5-го засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 12 квітня 2018 року та підтримано дорученням Кабінету Міністрів України від 29.05.2018 № 16465/1/1-18.
У квітні 2019 року в рамках Програми «Лабораторія проектів для імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС» розроблений проект Концепції був презентований та отримав нагороду як найкращий інноваційний проект.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/386187.html
Обов’язкове укладення трудових договорів з найманими працівниками передбачено законодавством про працю
Нагадуємо роботодавцям, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх, незалежно від того, чи є вони юридичними особами, чи фізичними особами-підприємцями.
Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ) регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуються кожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.
Так, ст 21 КЗпПУ визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпПУ, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Статтею 24 КЗпПУ передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи і ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором потрібно подати повідомлення до контролюючих органів за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів :
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Особливості заповнення платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка
на електронний рахунок у СЕА ПДВ
Нормами п. 200¹.2 ст. 200¹ Податкового кодексу України встановлено, що платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Електронний рахунок відкривається платнику ПДВ Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 6 Порядку № 569 передбачено, що Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):
у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
Облік з 23.07.2019 в СЕАРП та СЕ пального, ввезеного на митну територію України
ДФС України надано роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), а саме з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.
Так, обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УК ТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ, а саме:
«01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
«02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;
«03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;
«04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України як сировина для виробництва непідакцизної продукції.
На паперовому примірнику митної декларації зазначені вище відомості відображатимуться в графі «В» митної декларації у квадратних дужках.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 29.07.19
29.07.2019 10:25
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:
Гаряча лінія: сплата ПДФО - актуальні роз'яснення
25 липня 2019 року у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини».
Спікер – головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Інна Тихоненко. Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».
Питання 1. Який порядок сплати ПДФО при продажі одного або двох автомобілів ФО іншій ФО впродовж 2019 року?
Відповідь. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).Так згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу. Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п.173.2 ст.173 ПКУ).
Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).
Разом з тим, п.173.6 ст.173 ПКУ встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст.167 ПКУ, тобто 18 відсотків. Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ: нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі; при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів; якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Отже, при отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда визначеного п.173.1 ст. 173 ПКУ або об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5 відс., нерезидентів – 18 відсотків.
Питання 2. Який порядок оцінки транспортних засобів при продажу (обміну) об’єктів рухомого майна та чи має право ФО застосовувати середньоринкову вартість транспортного засобу?
Відповідь. Оцінка транспортних засобів здійснюється у порядку передбаченому наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».
При цьому дохід від продажу (обміну) транспортного засобу за вибором платника податку визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості.
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Порядок оцінки транспортних засобів визначено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Методика).
Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Вимоги Методики є обов’язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб’єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб’єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб’єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3 розд. І Методики).
Враховуючи вищевикладене, оцінка транспортних засобів здійснюється у порядку визначеному Методикою.
При цьому дохід від продажу (обміну) транспортного засобу за вибором платника податку визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості.
Питання 3. Яким чином оподатковується ПДФО дохід, отриманий від продажу рухомого майна ФО – нерезидентом?
Відповідь. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується відповідно до норм ст. 173 Податкового кодексу України та в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (18 відсотків).
Питання 4. Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді спадщини (подарунку), отриманий платником податку від ФО - резидента, в тому числі від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, та за якою ставкою?
Відповідь. Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Питання 5. Чи має право на ПСП інвалід ІІІ групи з дитинства?
Відповідь. Платники податку – інваліди ІІІ групи з дитинства в Податковому кодексі України не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що складає у 2019 році – 960,5 грн. при граничному доході – 2690,0 гривень.
Питання 6. За якою ставкою ПДФО оподатковуються виграші та призи?
Відповідь. Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).
Питання 7. Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку?
Відповідь. Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ) -18 %.
Питання 8. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума грошової компенсації що виплачується ФО, яка працює у шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?
Відповідь. Відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержаного платниками податку, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування.
Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється ст. 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ”Про охорону праці” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2694), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, а також ст. 166 Кодексу законів про працю України.
Згідно із ст. 7 Закону № 2694 грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику лише при роз’їзному характері роботи.
Тобто, до загального місячного (річного) оподататковуваного доходу платника податку включаються, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (п.п. ”г” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Питання 9. Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачуються відповідно до постанови КМУ від 30.01.2019 № 68?
Відповідь. Сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Питання 10. Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?
Відповідь. Відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.
Питання 11. Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відповідь. Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
Питання 12. Якими документами можуть бути підтверджені витрати громадян, у тому числі нерезидентів, на придбання цінних паперів при розрахунку інвестиційного прибутку?
Відповідь. Відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
При цьому необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку, належать, зокрема касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.
Відповідно до п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
При цьому згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ – це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).
Тобто, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
У ДФС розпочато підготовку Комплаєнс стратегії
У рамках реалізації Програми ЄС «Підтримка державного управління фінансами для України – EU4PFM» міжнародні експерти EU4PFM провели у ДФС семінар та робочу сесію на тему: «Стратегія сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства (Комплаєнс стратегія)».
Податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, які спонукають їх дотримуватися вимог податкового законодавства, законодавства із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплачувати податки, збори, платежі.
Участь у заході, окрім представників ДФС та ДПС, взяли спеціалісти Міністерства фінансів України, Представництва Європейського Союзу в Україні, Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні, Департаменту казначейства США.
Учасники обговорювали основні передумови податкового комплаєнсу, мотиви та стимули платників, що формують культуру сплати податків, складові Комплаєнс стратегії, очікувані результати її впровадження, знайомилися з кращими практиками у цій сфері, планували подальші дії.
Це перший крок на шляху до якісних змін у підходах до податкового адміністрування та сприйнятті податкових органів платниками, що дозволить вивести відносини з платниками на зовсім новий рівень, який ґрунтується на довірі та партнерстві.
Розробка та впровадження Комплаєнс стратегії надасть можливість мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства, допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок в майбутньому, максимально спростити подання звітності та сплату податків, спільно вирішувати проблеми та усувати перешкоди.
Результати роботи уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції органів ДФС за 7 місяців 2019 року
Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції у 2019 році виявлено 549 фактів вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, скоєних 538 працівниками органів ДФС. Про всі виявлені факти повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції для вжиття заходів реагування у межах компетенції.
Вжито заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності 334 працівників органів ДФС.
Крім того, у поточному році уповноваженими підрозділами вжито заходів щодо упередження чотирьох спроб «підкупу» службових осіб ДФС за сприяння у безперешкодному переміщенні товарів та транспортних засобів через державний кордон України. Отримані заяви службових осіб про намагання вчинити «підкуп» скеровано до уповноважених правоохоронних органів. За результатами їх розгляду розпочато 4 кримінальні провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого статтею 369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
У напрямі організаційної та роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції у кожному територіальному органі та структурних підрозділах проведено більше 100 антикорупційних навчань.
Особливу увагу приділено працівникам ДФС зі стажем роботи менше одного року. З ними проведено додаткові навчальні заходи з питань запобігання корупції, за результатами яких проведено оцінку рівня знань працівників.
Забезпечено проведення обговорень практичних аспектів антикорупційної діяльності та шляхи вирішення конкретних проблемних ситуацій, зокрема:
на нарадах з керівним складом структурних підрозділів апарату ДФС та її територіальних органів – 750;
на лекційних заняттях – 1202 ;
у ході індивідуальних профілактичних бесід – 3790;
шляхом наглядної профілактичної агітації (виступи в засобах масової інформації) – 417.
Розроблено та впроваджено в дію наказом ДФС від 03.04.2019 № 257 нові Правила етичної поведінки в органах ДФС, а наказом ДФС від 18.06.2019 № 475 Методичні рекомендації з питань організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами.
Департаментом проводиться робота з розробки Антикорупційної програми ДФС на 2019-2021 роки.
У 2019 році ДФС створено Комісію з оцінки корупційних ризиків до якої увійшли представники 5 громадських організацій, експерти з питань боротьби з корупцією Консультативної місії Європейського Союзу в України, науковці та 39 працівників ДФС з кожного напряму роботи.
За результатами роботи Комісії виявлено (ідентифіковано) 124 корупційні ризики. На разі розробляються заходи щодо їх усунення.
У ДФС представили нового керівника служби Дениса Гутенка та Голову ДМС Максима Нефьодова
Міністр фінансів Оксана Маркарова представила колективу ДФС новопризначеного в.о. Голови Дениса Гутенка та Голову Державної митної служби України Максима Нефьодова.
За словами Оксани Маркарової, трансформація ДФС вже переходить у завершальну фазу. Так, Податкова служба вже проводить необхідні процедури для повноцінного запуску своєї роботи, аналогічні процеси розпочинає і Митна служба. На сьогодні в умовах нового п’ятирічного політичного циклу є можливість взяти весь позитив, зроблений за попередні роки, та з новим баченням розвитку митниці та податкової рухатися вперед.
Вона також звернула увагу, що наразі необхідно швидко завершити всі необхідні процедури щодо створення двох служб, однак такі трансформації мають бути непомітними для бізнесу.
«На сьогодні головне створити Митну службу з новими підходами, службу, яка буде максимально електронізована і максимально залучена в систему європейської митної безпеки», – наголосила Оксана Маркарова.
У свою чергу Голова Держмитслужби Максим Нефьодов відзначив готовність до нових перетворень в митниці.
«Я хочу побудувати таку митницю, якою б пишалися і платники податків, і самі митники, митницю з новим рівнем професійності, відповідальності. Будемо продовжувати розвивати всі процеси, які вже зроблені, розвивати інфраструктуру митниці, підвищувати вимоги до людей як професійні, так і етичні», – підкреслив Максим Нефьодов.
Новий очільник ДМС наголосив, що від колективу нової служби очікує підтримки та готовності до змін.
Завершувати реформу буде новопризначений очільник ДФС Денис Гутенко. Саме йому та керівникам нових двох служб у співпраці необхідно буде ефективно завершити переведення працівників та розпочати роботу нових відомств.
«Впевнений, що серед працівників ДФС є багато фахових спеціалістів податкової та митної справи з величезним досвідом. Цей досвід та знання дозволять нам виконати завдання щодо реорганізації фіскальної служби, при цьому забезпечити виконання планових показників по надходженню до державного бюджету, якісне надання сервісних послуг платникам», – зазначив Денис Гутенко.
Він також підкреслив, що керівники трьох служб працюють як єдина команда, що дозволить виконати всі поставлені завдання.
Про готовність до активної співпраці з призначеними керівниками заявив і Голова ДПС Сергій Верланов.
«З призначенням нових очільників ми маємо змогу сконцентруватися точково на реформах своїх відомств. У ДПС наразі триває процес створення територіальних органів, реєстрація юридичних осіб. Найближчим часом будемо переводити співробітників регіональних підрозділів та повноцінно розпочнемо свою роботу», - розповів Сергій Верланов.
За його словами, вже напрацьовані ініціативи щодо антикорупційних заходів, які впроваджуватимуться не лише власними силами, але й із залученням інших державних структур, які були створені в Україні як антикорупційна інфраструктура. Також залучатиметься передовий досвід міжнародних партнерів, здійснюватиметься ефективна координація донорської допомоги та реалізація спільних проектів.
Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 20,3 млрд гривень
У січні – червні 2019 року підрозділами аудиту було проведено 2,4 тис. планових перевірок платників податків, 6,5 тис. позапланових перевірок та 1,7 тис. зустрічних звірок.
Зокрема, проведено 112 перевірок фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 455,5 млн гривень.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 300,1 млн грн, а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 204,9 млн гривень.
На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 29 документальних перевірок, донараховано грошових зобов’язань на суму 111,0 млн грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 411 документальних перевірок та донараховано 313,6 млн гривень.
Проведено 456 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 489,1 млн грн грошових зобов’язань.
У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 20,3 млрд грн, з яких узгоджено 6,6 млрд грн (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 767,3 млн грн, ПДВ – 1 895,3 млн гривень).
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 5 351 млн грн: забезпечено надходжень грошовими коштами на 1 789 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 16 736 млн грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 3 013 млн грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 549 млн гривень.
У І півріччі 2019 року до бюджету надійшло 131,4 млрд грн ЄСВ
У січні – червні 2019 року Державною фіскальною службою України забезпечено надходження 131,4 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – червень минулого року на 21,9%, або на 23,6 млрд гривень.
У червні 2019 року було забезпечено 24,8 млрд грн ЄСВ, що на 17,2%, або на 3,6 млрд грн більше червня 2018 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
В прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів» за участі начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
Він повідомив, що з 1 липня введено ліцензування на продаж, збереження і виробництво палива. Ліцензії видаються терміном на п'ять років, а оплата за них здійснюється щорічно. Річна плата за ліцензію на право виробництва і на право зберігання палива складає 780 гривень.
«Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі паливом необхідно звернутися до Головного управління ДФС. З собою потрібно мати заяву, документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, акт введення об'єкта в експлуатацію, дозвіл на початок виконання робіт.
За невиконання вимог з ліцензування таких об'єктів в законодавстві України передбачено ряд штрафних санкцій. Серед них:
- виробництво пального без ліцензії - 1 млн гривень;
- оптова торгівля пальним без ліцензії - 500 тис гривень;
- роздрібна торгівля пальним без ліцензії - 250 тис гривень», - сказав Андрій Первой.
Також зазначено, що з початку року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 121 перевірку, в ході яких виявлено 146 порушень законодавства. За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано майже 1, 9 млн грн штрафних санкцій.
«Працівниками Державної фіскальної служби зафіксовано 43 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, 25 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії, 55 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально встановлених і 1 факт торгівлі тютюновими виробами поштучно. За результатами перевірки встановлено 9 фактів торгівлі без наявності відповідних ліцензій та 84 факти продажу підакцизної продукцією неповнолітнім», - додав Андрій Первой.
Сеанс телефонного зв’язку Владислава Воінова на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»
Питання 1. Добрий день. Я мешканка м. Дніпро, пенсіонер за віком та маю квартиру. Чи передбачено для мене пільги?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 1.2 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 пільги для фізичних осіб надаються відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 ПКУ, пільги із сплати податку у вигляді неоподаткованої площі надаються фізичним особам лише:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 кв. метрів.
Питання 2. Вітаю. В мене таке питання. Я отримав податкове повідомлення - рішення 15.07.2019. Чи можу я сплатити податок на нерухомість після 1 вересня цього року?
Відповідь. Добрий день. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.
Тож, якщо ви отримали повідомлення-рішення 15 липня 2019 року, податок необхідно сплатити не пізніше 12 вересня 2019 року.
Питання 3. Добрий день. Будьте ласкаві, скажіть, за які об’єкти нерухомого майна потрібно сплачувати 25 тис. гривень?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3 %) та фіксованою (25 тис. грн) ставками.
Питання 4. Добрий день. Я займаюсь вирощуванням пшениці та ячменю, маю у власності ангари для зберігання власної продукції. Чи повинен я сплачувати податок на нерухомість за ангар, якщо частково здаю його в оренду?
Відповідь. Добрий день. З 1 січня 2019 року не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогоспод
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 23.07.19
23.07.2019 12:03
У разі продажу спецтехніки громадянам слід самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р. IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі -продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Cуб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Враховуючи викладене вище, фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу сільськогосподарської, дорожньо-будівельної техніки та інших машин та механізмів за посередництвом юридичної особи, або через товарну біржу зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Можливі випадки виплатити заробітної плати без перерахування податку
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- (далі – Кодекс)).
Сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюється під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Також абзацом першим п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № (далі – Інструкція № 22), встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розд. IV Кодексу, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.
Водночас, банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету (абзац четвертий п. 3.9 Інструкції № 22).
Враховуючим викладене, при виплаті фізичним особам оподатковуваного доходу суб’єкт господарювання зобов’язаний надати банку розрахунковий документ на перерахування до бюджету утриманого з доходів податку на доходи фізичних осіб.
Тобто, податковий агент має можливість виплати заробітної плати без одночасного подання ним розрахункового документа на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за умови наявності документального підтвердження про раніше сплачений податок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
