dpi466

23 липня 2019, 12:03

Новини Правобережного управління 23.07.19

У разі продажу спецтехніки громадянам слід самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р. IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі -продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Cуб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Враховуючи викладене вище, фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу сільськогосподарської, дорожньо-будівельної техніки та інших машин та механізмів за посередництвом юридичної особи, або через товарну біржу зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Можливі випадки виплатити заробітної плати без перерахування податку
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- (далі – Кодекс)).
Сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюється під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Також абзацом першим п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № (далі – Інструкція № 22), встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розд. IV Кодексу, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.
Водночас, банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету (абзац четвертий п. 3.9 Інструкції № 22).
Враховуючим викладене, при виплаті фізичним особам оподатковуваного доходу суб’єкт господарювання зобов’язаний надати банку розрахунковий документ на перерахування до бюджету утриманого з доходів податку на доходи фізичних осіб.
Тобто, податковий агент має можливість виплати заробітної плати без одночасного подання ним розрахункового документа на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за умови наявності документального підтвердження про раніше сплачений податок.