Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Вc, 20 сентября 2020
04:07

БЛОГ

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

16.09.2020 14:07

Олексій Любченко обговорив з представниками Американської торговельної палати в Україні актуальні для бізнес-спільноти питання

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/433386.html повідомила.
Заходи ДПС щодо діджиталізації, протидії тіньовій економіці та питання гармонізації українського законодавства з міжнародними практиками обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, його заступник Наталія Калєніченко, керівники структурних підрозділів ДПС з представниками Американської торговельної палати в Україні.
До Голови Ради директорів Американської торговельної палати в Україні Олени Кошарної, Віце-президента Тетяни Прокопчук та керівника напрямків «Оподаткування», «Митна політика» Оксани Швець, які брали участь у заході, в онлайн режимі також приєдналися численні представники компаній – членів АСС.
За словами Голови ДПС, наразі йде системне оновлення податкової служби та планова реформа у частині створення єдиної юридичної особи, що сприятиме суттєвому підвищенню ефективності роботи служби.
«Для нас важливим є конструктивний діалог з представниками як вітчизняного, так і іноземного бізнесу, оскільки для розвитку України також потрібен інвестиційний капітал. І ми розуміємо, що маємо забезпечити за допомогою податкових інструментів рівні конкурентні умови роботи на українському ринку, максимум прозорості, довіри та преференцію права», - наголосив Олексій Любченко.
За його словами, цьому сприяють заходи ДПС щодо руйнування схем зловживання з податком на додану вартість, ефективна робота систем електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, впровадження нових та постійне удосконалення існуючих електронних сервісів для платників.
ДПС вже реалізовані такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-прозорро, Висновки на повернення переплати, Е-малятко, ID14, Програмні РРО. До кінця року планується запровадити ще шість нових сервісів, серед яких: FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні касові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК).
Пріоритетним для ДПС також є забезпечення доступу платників до податкових сервісів та електронної взаємодії з податковою службою.
Так, з 01 вересня цього року спрощено механізм електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами. Тепер платнику не потрібно надсилати заяву при приєднання до договору. Платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі. Починаючи з 7 листопада 2020 року обмін з контролюючими органами здійснюватиметься без укладання договорів.
На сьогодні ДПС вже має понад 2 млн суб’єктів електронної взаємодії та з початку 2020 року службою прийнято понад 309 млн електронних документів.
Представники Американської торговельною палати у свою чергу наголосили на важливості для бізнесу гарантій рівної, справедливої та передбачуваної податкової політики, а також необхідності продовження професійного діалогу та співпраці з податковою службою.

Станом на 08.09.2020 оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.18.0 станом на 08.09.2020.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 08.09.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.18.0) (станом на 08.09.2020):

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» змінено документ:
F/J 1391103 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.
Видалено з переліку форм:
F/J 1318401 – Заявка на марки акцизного податку які підлягають обміну.
Довідники приведено у відповідність до опублікованих на сайті Державної служби статистики України терміни
подання документів фінансової та статистичної звітності.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/


Трансфертне ціноутворення: разом із звітом подається
повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами, який набрав чинності з 23.05.2020, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.
Так, відповідно до оновленого п.п. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) має містити:
► дані щодо материнської компанії;
► дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником МНК на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
► дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;
► інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу МГК за рік, що передує звітному.
Звертаємо увагу, що відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Первинна процедура реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС: чи можливо здійснити через мережу Інтернет?

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному п.п. 10 п. 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.
Для забезпечення виконання підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.

У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість

Правобережний відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Закон №466: зміни у застосуванні спрощеної системи оподаткування

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни у застосуванні спрощеної системи оподаткування, зокрема:
– зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% за умови сплати ПДВ;
– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;
– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Платник може самостійно обирати для використання вид РРО
програмний та/або апаратний

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у зв’язку з запровадженням з 01 серпня 2020 року програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.




Комментарии: 0


Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

16.09.2020 14:06

Олексій Любченко обговорив з представниками Американської торговельної палати в Україні актуальні для бізнес-спільноти питання
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/433386.html повідомила.
Заходи ДПС щодо діджиталізації, протидії тіньовій економіці та питання гармонізації українського законодавства з міжнародними практиками обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, його заступник Наталія Калєніченко, керівники структурних підрозділів ДПС з представниками Американської торговельної палати в Україні.
До Голови Ради директорів Американської торговельної палати в Україні Олени Кошарної, Віце-президента Тетяни Прокопчук та керівника напрямків «Оподаткування», «Митна політика» Оксани Швець, які брали участь у заході, в онлайн режимі також приєдналися численні представники компаній – членів АСС.
За словами Голови ДПС, наразі йде системне оновлення податкової служби та планова реформа у частині створення єдиної юридичної особи, що сприятиме суттєвому підвищенню ефективності роботи служби.
«Для нас важливим є конструктивний діалог з представниками як вітчизняного, так і іноземного бізнесу, оскільки для розвитку України також потрібен інвестиційний капітал. І ми розуміємо, що маємо забезпечити за допомогою податкових інструментів рівні конкурентні умови роботи на українському ринку, максимум прозорості, довіри та преференцію права», - наголосив Олексій Любченко.
За його словами, цьому сприяють заходи ДПС щодо руйнування схем зловживання з податком на додану вартість, ефективна робота систем електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, впровадження нових та постійне удосконалення існуючих електронних сервісів для платників.
ДПС вже реалізовані такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-прозорро, Висновки на повернення переплати, Е-малятко, ID14, Програмні РРО. До кінця року планується запровадити ще шість нових сервісів, серед яких: FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні касові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК).
Пріоритетним для ДПС також є забезпечення доступу платників до податкових сервісів та електронної взаємодії з податковою службою.
Так, з 01 вересня цього року спрощено механізм електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами. Тепер платнику не потрібно надсилати заяву при приєднання до договору. Платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі. Починаючи з 7 листопада 2020 року обмін з контролюючими органами здійснюватиметься без укладання договорів.
На сьогодні ДПС вже має понад 2 млн суб’єктів електронної взаємодії та з початку 2020 року службою прийнято понад 309 млн електронних документів.
Представники Американської торговельною палати у свою чергу наголосили на важливості для бізнесу гарантій рівної, справедливої та передбачуваної податкової політики, а також необхідності продовження професійного діалогу та співпраці з податковою службою.
Станом на 08.09.2020 оновлено Єдине вікно подання електронної звітності: вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.18.0 станом на 08.09.2020.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 08.09.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними





Комментарии: 0


Правобережне управління інформує:

02.09.2020 13:07

Олексій Любченко: За січень – серпень ми очікуємо перевиконання індикативу на 14,6 млрд гривень
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431045.html повідомила наступне.
За результатами січня – серпня поточного року до загального фонду державного бюджету очікуються надходження 352,5 млрд грн платежів, які контролюються ДПС. Це на 14,6 млрд грн перевищує індикатив Міністерства фінансів України, який визначено у розмірі 337,8 млрд гривень. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко під час святкової селекторної наради, присвяченої відзначенню державного свята – Дня Незалежності України, за участю Міністра фінансів України Сергія Марченка.
«За результатами 8-ми місяців поточного року не тільки надолужене відставання, допущене за січень – квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й очікуються надходження із значним перевиконанням індикативу на 14,6 млрд грн. Дякую усім платникам за ту довіру до держави, яку вони демонструють, чесно сплачуючи податки. Запевняю, що податкова служба і надалі буде захищати їх від недоброчесної конкуренції з боку тіньового сектору економіки та підвищувати рівень і якість послуг, що надаються платникам», – підкреслив Олексій Любченко.
Порівняно з відповідним періодом минулого року очікується зростання надходжень на 49,3 млрд грн, або на 16,3 %, в т.ч. ПДВ – на 5,4 млрд грн., або в 1,6 раза більше порівняно з серпнем минулого року.
При скороченні ВВП за даними Мінекономіки у першому півріччі 2020 року на 6,5 % (у т.ч. за другий квартал – на 11 %), темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 8 місяців цього року складає 10,1 %.
Результативність роботи ДПС відзначив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. За його словами, інституційна реформа податкової служби, командна робота колективу та зміна пріоритетів у діяльності позитивно позначилася на виконанні індикативних показників. Це дає впевненість у можливості забезпечення фінансування поточних потреб держави, зокрема, щодо виплати заробітних плат, соціальних виплат, пенсій.
На 19,7 млрд грн, або на 36,8 %, очікується перевиконання індикативу з надходжень податку на додану вартість. Планується, що у січні – серпні цього року буде сплачено 73,1 млрд грн ПДВ при 53,4 млрд грн запланованих. Порівняно з минулорічними показники надходжень ПДВ зростуть на 21,4 млрд грн, або в 1,4 рази, в т.ч. відносно серпня минулого року – на 5,4 млрд грн (14 млрд грн проти 8,6 млрд грн), або в 1,6 раза.
«Вважаю, що такі результати будуть гарним подарунком до Дня Незалежності нашій державі від усіх платників податків. Конституцією України визначено обов’язок для громадян сплачувати податки та декларувати свої доходи. Але це не просто обов’язок, це та плата, яку кожен з нас вносить у становлення нашої держави, розвиток її фінансової та економічної незалежності», – наголосив Олексій Любченко.

Набрали чинності зміни до Інструкції про нарахування і сплату єдиного внеску
21.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 283 (далі – Наказ № 283), яким внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449).
Так, Наказом № 283 в Інструкцію № 449 внесено зміни, згідно з якими фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, і у яких працюють особи з інвалідністю, застосовують ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) 8,41 % для працюючих осіб з інвалідністю.
Також змінами, внесеними в Інструкцію № 449, зокрема, передбачено:
► встановлення пільгового порядку сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств;
► у разі зняття з обліку ФОП останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно;
► суб’єкти господарювання, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст. 131 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують єдиний внесок з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 із змінами;
Крім того, уточнено порядок стягнення заборгованості з платників.
Наказ № 283 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.08.2020 № 65.

Податкова знижка: визначення граничних сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року
Нагадуємо про порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році: 1921 грн х 1,4 = 2690 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1921 грн х 1,4 х 50 % = 1345 гривень).
Доводимо до відома, у разі якщо фізична особа має право на податкову знижку, такій особі необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи в період з 01 січня по 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо впродовж зазначеного періоду фізособа не скористалася правом на податкову знижку, то на наступні роки таке право не переноситься.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно
Фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), який містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.
Норма визначена Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020.
Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби України (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

До уваги платників ПДВ!
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 10.13 розділу X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку № 1588 без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 розділу Х Порядку № 1588;
2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588).
Починаючи з 01 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588, є:
► юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України;
► відокремлені підрозділи юридичної особи;
► особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Враховуючи викладене вище, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання податкової декларації з ПДВ та сплата ПДВ здійснюється за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

Який податковий (звітний) період встановлений ПКУ для плати за землю?
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Звільнення від ПДВ: критерії для застосування «карантинних» пільг
Для звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України потрібно, щоб такий товар був включений до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначеного постановою Кабінету Міністрів України. Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік № 224).
Отже, вартість товарів, що включені до Переліку № 224 з 17.03.2020 визначається без ПДВ, тобто з дати запровадження цієї пільги. Ця норма законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.

Закон України № 466: врахування ФОП сум сплаченого податку на нерухомість у складі витрат
Об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
До нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ змінено.
Вищевказаним пунктом визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості), суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачені суми податку на нерухомість.
Водночас, у разі сплати до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування податку на нерухомість з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.

Закон України №466: з 01.01.2021 нове у визначенні дивідендів
01.01.2021 набере чинності нова редакція п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до оновленого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, запровадженого Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з 01 січня 2021 року дивідендами є платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
● платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
● суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з доходів у вигляді дивідендів, які сплачуються резидентом (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
У разі якщо резидент здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми визначені абзацами першим і четвертим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).
Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 П(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін.
Звертаємо увагу, що сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Фізичній особі отримувати ліцензію для продажу особисто вирощеної тютюнової сировини не потрібно
Виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
Норми встановлені ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» із змінами виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Отже, фізичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не зобов’язані отримувати ліцензію.

До уваги фінансових агентів!
Перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік
З метою забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA) Державна податкова служба України повідомляє про отримання від Міністерства фінансів України такої інформації.
На офіційному сайті Служби внутрішніх доходів США опубліковане повідомлення про перенесення у зв’язку з COVID-19 строків подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік для компетентних органів країн, що звітують за моделлю IGA 1, до яких відноситься і Україна, на період до 31 грудня 2020 року. Повідомлення опубліковане за посиланням: https://www.irs.gov/newsroom/irs-grants-extension-of-time-to-file-fatca-information-returns.
Крім цього, листом від 07.08.2020 Міністерство фінансів США повідомило, що відповідно до постанов Мінфіну США (TD 9610, 78 Fed. Reg. 5873) термін подання звітів для всіх звітуючих країн, у тому числі для України, подовжено до 31 грудня 2020 року.
Зазначені рішення, прийняті Міністерством фінансів США, змінюють терміни виконання міжнародних зобов’язань України, встановлені пунктом 5 статті 3 Угоди FATCA, стосовно надання Службі внутрішніх доходів США інформації щодо підзвітних рахунків до 30 вересня 2020 року, що в свою чергу веде до зміни строків звітування для фінансових агентів.
Відповідно до пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Підпунктом b) пункту 6 статті 4 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) встановлено, що незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди, Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до Служби внутрішніх доходів відповідно до постанов Міністерства фінансів США.
Враховуючи зазначене, для ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік подовжено до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на те, що у Кодексі встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 01 грудня 2020 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA.
Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 року № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 року за № 810/35093.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431286.html

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску): дії платника податків
Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають поверненню платнику, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 (далі – ПКУ).
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або н


Комментарии: 0


Правобережне управління інформує:

26.08.2020 14:27

Спливає строк подання заяви для списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 03.06.2020, надана можливість скористатися правом щодо списання несплаченої станом на 03.06.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки, шляхом подання заяви у довільній формі.
Такою можливістю особи мають право скористатися
до 01.09.2020.
Для цього необхідно виконати наступні умови:
- ФОП, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особам, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону № 2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592);
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 592, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.




Комментарии: 0


Правобережне управління інформує:

26.08.2020 13:12

Джерела погашення податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

ФОП – платник екологічного податку припиняє діяльність: коли подається остання декларація екологічного податку?
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.
Отже, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП), такий платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою – податковим агентом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.
Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.
«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.
За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.
Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.
«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.
Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.
Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.
Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430239.html

Надходження ЄСВ за сім місяців 2020 року на 253,4 млн гривень перевищили минулорічний показник
Від платників податків Дніпропетровщини надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – липня 2020 року склали 9 млрд 365,4 млн гривень.
Цей показник на 253,4 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період.
Фактичні надходження єдиного внеску протягом липня 2020 року склали 1 млрд 397,8 млн гривень.
Станом на 01 серпня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить майже 367 тисяч.

Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування.
Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року.
Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:
- зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;
- зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
- визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року,
- зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону № 481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів.
Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138.

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об’єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

Мобільна Податкова
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для наближення послуг до фізичних та юридичних осіб, забезпечення зручних і доступних умов для отримання консультацій та адміністративних послуг у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено мобільний ЦОП. Детальну інформацію можливо переглянути на сторінці Правобережного управління у соцмережі Facebook, інформацію з посиланням: https://www.facebook.com/100015066246997/videos/923170844861782/



Комментарии: 0


Правобережне управління інформує:

26.08.2020 13:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Ми в інтернет-просторі
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року
Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.
«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.
За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.
Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.
«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.
Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.
Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.
Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430239.html

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: - чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); - незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); - особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.
Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій).

Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.

Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді
Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.
Так, у ст. 177 ПКУ:
1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;
2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску
Пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.
Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Норми набрали чинності 03.06.2020.

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: ► об’єкт житлової іпотеки придбавається; ► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Представники ДПС та Спілки українських підприємців обговорили законодавчі новації у податковій сфері
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430683.html повідомила, що Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Спілки українських підприємців – виконавчим директором СУП Катериною Глазковою, експертом Аналітичного центру СУП Мирославом Лабою, директором з комунікацій СУП Лесею Примаковою, головою Комітету з промисловості та інфраструктури СУП Геннадієм Радченком. Учасники обговорили питання впровадження реформ у податковій сфері.
За словами Голови ДПС Олексія Любченка, цей рік став насиченим на зміни у податковому законодавстві. Так, ухвалений Закон № 466, яким внесено зміни практично в усі сегменти життєдіяльності служби. Крім того, здійснюються заходи щодо реалізації законодавчих норм щодо впровадження програмних РРО, які вже запрацювали з 1 серпня, нових правил проведення розрахункових операцій, спрощення роботи ФОПів, удосконалення роботи Електронного кабінету тощо.
Водночас у податковій працюють над великою інституційною реформою, яка передбачає впровадження єдиної юридичної особи.
«Ми змінили підходи у роботі, визначили орієнтири. У травні значні зусилля були спрямовані на руйнування схем ухилення від оподаткування. На сьогодні поняття «скрутки» фактично припинило своє існування, і ми змогли забезпечити надходження до бюджету додаткових коштів», – розповів Олексій Любченко.
Як відзначив очільник ДПС, важливу роль у руйнуванні схем з формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування відіграє система моніторингу ризиків. На сьогодні в ДПС продовжують активно працювати над удосконаленням роботи системи для того, щоб уникнути зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування реальному бізнесу.
Цікавило представників СУП і питання можливості законодавчих змін в оподаткуванні заробітних плат, зокрема, зниження ставки ЄСВ. Так, за словами Олексія Любченка, ДПС виступає за зменшення податкового навантаження на фонд оплати легальної праці. Натомість компенсувати ці кошти можна за рахунок посилення контролю за тими доходами, які знаходяться в «тіні», тобто оподаткуванням іноземних доходів, що ввозяться або у надзвичайно великих розмірах, або із застосуванням схем мінімізації, а також доходів, отриманих від здавання в оренду майна.
Обговорювалося під час зустрічі і питання функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій та запровадження механізму «кешбек». Представники СУП поінформували про технічні питання роботи програмних РРО. У свою чергу в податковій наголосили, що зацікавлені в отриманні зворотного зв’язку від бізнесу, які працюють з ПРРО, для удосконалення їх роботи.
Олексій Любченко також розповів, що податкова працює в карантинних умовах, дотримуючись всіх законодавчих вимог. Податківці не виходять на перевірки, оскільки оголошено мораторій, окрім перевірок з відшкодування ПДВ та фактичних перевірок в частині обігу підакцизних товарів. Посилено роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо можливості отримання електронних послуг тощо.
За його словами, в ДПС активно працюють над можливістю надання платникам максимальної кількості послуг дистанційно, в електронному вигляді. Постійно оновлюється функціонал Електронного кабінету. Так, завдяки останнім законодавчим змінам, платники матимуть змогу переглядати в Електронному кабінеті податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами.
Порушувалося під час зустрічі і питання запровадження податку на виведений капітал. Як відзначив Олексій Любченко, без макропрогнозування ефективності впровадження цього податку не на часі говорити про можливості його застосування в українських реаліях. Тим більше, на думку очільника ДПС, необхідно розрахувати компенсаторні механізми щодо усунення ризиків із забезпечення повноти бюджетних надходжень ще до початку функціонування такого податку та проаналізувати його реальний економічний ефект.

45 % скарг від громадян – на невидачу фіскального чеку
У Державній податковій службі України фіксують зростання кількості отриманих від громадян скарг на діяльність суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг щодо порушення вимог законодавства про порядок проведення розрахункових операцій, обіг підакцизної продукції та дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підрозділами фактичних перевірок Державної податкової служби України у цьому році отримано більше 700 таких скарг від громадян.
У переважній більшості громадяни повідомляють про нероздрукування та невидачу покупцям розрахункового документу (чеку). З цього питання надійшло 300 скарг, або 45 % від загальної кількості.
З фактами порушення вимог законодавства щодо реалізації підакцизних товарів надійшло 140 скарг, або 20 відсотків, неоформлення трудових відносин – 260, або 30 відсотків.
Звертаємо увагу, що звернення громадян є підставою для проведення фактичної перевірки згідно з вимогами підпунктів 80.2.3, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Майже у 100 відсотків випадків скарги підтверджуються виявленням порушень вимог законодавства під час проведення фактичних перевірок господарських одиниць.
Просимо суб’єктів господарювання в обов’язковому порядку виконувати вимоги законодавства України в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, реалізації підакцизної продукції та трудових відносин.
Додатково повідомляємо, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430697.html

ДПС взяла участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відбулось засідання Керівного комітету Програми EU4PFM за участі Голови ДПС Олексія Любченка, Першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, заступника Міністра фінансів Юрія Драганчука, заступника Голови ДПС Наталії Калєніченко, заступника керівника апарату Рахункової палати України Лесі Карнаух, керівника першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні Мартіна Клауке, Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, в. о. керівника команди експертів EU4PFM Юргіти Домейкієне та експертів проєкту Програми EU4PFM.
Під час засідання особливу увагу було приділено стану реформування податкової служби, зокрема, впровадженню ІТ-проєктів у систему управління державними фінансами.
Європейські колеги відзначили, що впровадження Програми EU4PFM є системним. Подякували за проактивний підхід у реалізації спільних цілей. Була також високо відзначена й робота ДПС у цьому напрямі.
За словами Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, зазначений проєкт є інвестицією у майбутнє України, а тому важливо, що в країні імплементуються реформи, серед яких створення ефективної системи управління державними фінансами. На думку пана Посла, реалізація Програми EU4PFM сприятиме створенню ефективної та прозорої системи збору податків в Україні.
У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко подякував команді проєкту та Представництву Європейського Союзу в Україні за співпрацю та підтримку ДПС у впровадженні реформ.
Так, протягом першого півріччя експерти EU4PFM надавали підтримку ДПС у таких сферах: розробка проєктів нормативно-правових актів; впровадження кращих практик управління персоналом; донорська координація; аналіз та вдосконалення робочих процесів тощо.
«Нам дуже важлива допомога міжнародних та національних експертів в сегменті розвитку податкової служби. За вашої підтримки ми внесли зміни до Робочого плану та запропонували важливі для Служби ІТ-проєкти. До планування ми залучили всіх керівників функціональних підрозділів та, ґрунтуючись на потребах Служби, спільно з європейськими партнерами переглянули кожен блок Робочого плану», – розповів Олексій Любченко.
«Зараз найсприятливіший час для впровадження нових змін у роботі служби, адже триває інституційна реформа ДПС і ми маємо чудову нагоду створити високопрофесійну та ІТ-розвинену службу», – наголосив Олексій Любченко.
Довідково:
Програма EU4PFM підтримує реформування системи управління державними фінансами та містить 4 компоненти. ДПС спільно з Мінфіном та Держмитслужбою є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт.
Компонент 3 Програми стосується адміністрування податків та зборів, які сприятимуть зміцненню інституційних та організаційних можливостей українських установ у впровадженні та реалізації сучасної стратегії дотримання податкового законодавства, спрямованої на просування концепції добровільної сплати податків; аналіз та вдосконалення бізнес-процесів у податковій та митній службах; розширення можливостей для України стягувати податки з податкової бази, зокрема, через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами та шляхом запобігання ухиленню від оподаткування; продовження гармонізації податкового та митного законодавства до законодавства ЄС та найкращих світових практик, а також покращення інституційних та організаційних можливостей податкової та митної служб.
Впровадження Компоненту 4 Програми забезпечить підтримку установ управління державними фінансами в Україні у питаннях розробки та впровадження сучасних методів управління людськими ресурсами, включаючи впровадження антикорупційних заходів, адаптацію та автоматизацію бізнес-процесів, вдосконалення організаційних структур і практик та зміцнення спроможності установ управління державними фінансами в Україні у сфері планування, впровадження та моніторингу реформ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430719.html

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області
Впродовж січня – липня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 221 письмове звернення громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 233.
Колективних звернень надійшло 11, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – зауважила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

З початку року податківцями Дніпропетровської області проведено 176 фактичних перевірок
Протягом січня – липня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 176 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 183 порушення законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 17 млн 524 тис. гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (38 випадків).
Крім того, виявлено: 34 факти роздрібної та 3 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 37 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 13 – торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 9 фактів необладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками, 5 – несвоєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 4 – торгівлі тютюновими виробами поштучно, 4 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Інформація для платників рентної плати за спеціальне використання води
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) є:
► первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Звертаємо увагу, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, в якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Нормами п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ встановлено, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Джерела погашення податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхо


Комментарии: 0


Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

20.08.2020 14:55

Олексій Любченко: Програмні РРО – це революція
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмні реєстратори розрахункових операцій є революцією у сфері розрахунків. Вони запроваджені з 1 серпня цього року і є альтернативою класичним касовим апаратам.
«У нас сьогодні, так би мовити, 300 тисяч місць, які можуть пробити чек. Ми розраховуємо, що через програмні РРО буде пробиватися до 800 тисяч. А далі картинка виглядає таким чином. У нас місячна каса – 110 млрд, це увесь сукупний чек по країні, все, що ми отримали на касі. Я точно знаю, що 150 млрд грн ще десь є. Це мінімум, який обертається без чеку. Ось, як і ПДВ, резерв», – розповів Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «LB.ua».
За його словами, такий мінімум обертається на ринках, місцях, де не пробивають чеки, а також там, де використовують фізичних осіб – підприємців у схемах зі зменшення податкових зобов’язань.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429706.html


Приклади заповнення декларацій з туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на необхідність заповнення всіх реквізитів податкової звітності з туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів, зокрема:
графа «місця проживання (ночівлі)» додатку до податкової декларації з туристичного збору;
графа «вид об’єкта» додатку до податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.
Подання декларацій та сплата туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів здійснюється за місцем знаходження об’єкта оподаткування.

Працевлаштування: умови для неповнолітніх
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Норми встановлені ст. 6 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Нормами ст. 188 КЗпП встановлено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.
Допускається приймати на роботу осіб з 14 років за дотримання таких умов:
► якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
► він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
► робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
► отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП визначено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються у письмовій формі. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДПС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Якщо неповнолітня особа працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після її прийняття на роботу роботодавець заводить на неї трудову книжку (ст. 48 КЗпП).
Роботодавцю при прийнятті на роботу неповнолітнього та у процесі його роботи необхідно провести для такого працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Надалі такі працівники обов’язково проходять медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» із змінами.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України організовує та фінансує попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників роботодавець.
Основними гарантованими законодавством правами неповнолітніх осіб у трудових правовідносинах є:
1) право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють;
2) право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме:
● від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
● від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень;
3) право на виплату заробітної плати, як у дорослого працівника (ст. 194 КЗпП);
4) право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний час (статті 75, 195 КЗпП та статті 6, 10 Закону «Про відпустки»);
5) право не бути залученим до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
6) обмеження щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за згодою районної (міської служби у справах дітей). При цьому з обов’язковим працевлаштуванням при звільненні з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (ст. 198 КЗпП).

Важлива інформація для платників акцизного податку!
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС України повідомила, що 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 626). Постанова № 626 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.
Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).
Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Постанові № 626 та упорядковують порядок роботи СЕА РПСЕ.
Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:
► можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;
► врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;
► порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (ΣЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;
► порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;
► визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану тощо.
Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262).
Отже, норми Наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.

До бази нарахування єдиного внеску не включається сума допомоги на поховання, яка виплачується
родичам померлого працівника
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

Про обмеження у разі здійснення готівкових розрахунків
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.
«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.
За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.
Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.
«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.
Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.
Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.
Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430239.html



Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.

Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.
Так, у ст. 177 ПКУ:
1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;
2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.
Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Норми набрали чинності 03.06.2020.



Комментарии: 0


Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

13.08.2020 13:17

Центрами обслуговування платників Правобережного управління з початку року надано 11 678 адміністративних послуг

Центрами обслуговування платників Правобережного управління, що включає в себе Новокодацький, Центральний та Чечелівський райони, забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг. Загалом у січні – липні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 11 678 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 11 334 – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

З початку року до бюджету надійшло понад 1 мільярд гривень ЄСВ
У січні – липні 2020 року платниками Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області забезпечено надходження 1,21 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – липень минулого року на 10,2 %, або на 29,3 млн. гривень.
У липні поточного року було забезпечено 192,8 млн. грн. ЄСВ, що на 10,5 %, або на 9,6 млн. грн. більше липня 2019 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється органами ДПС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальної допомоги.

За перше півріччя 2020 року місцеві бюджети Дніпропетровщини
поповнилися на 7 млрд 397 млн гривень ПДФО

Одним із основних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.
В умовах, коли країна проводить заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, кошти. які надходять до місцевих бюджетів області. є вагомим важелем для цієї боротьби.
За підсумками першого півріччя 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 млрд 397,2 млн грн, що на 344,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

України № 466: зміни у процедурі оскаржень рішень органів ДПС

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вніс зміни, зокрема до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме щодо процедури оскаржень рішень контролюючих органів.
Термін на адміністративні оскарження рішень ДПС, як і раніше, становить10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Водночас, у платників податків, які пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності).
Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС.
Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.31, відповідно до якого до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо:
а) рішення про взяття на податковий облік нерезидента;
б) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
в) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пунктами 117.1 та 117.4 ст. 117 ПКУ;
г) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п. 133.3 ст. 133 ПКУ.
У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня.

Мобільна Податкова

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для наближення послуг до фізичних та юридичних осіб, забезпечення зручних і доступних умов для отримання консультацій та адміністративних послуг у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено мобільний ЦОП. Детальну інформацію можливо переглянути на сторінці Правобережного управління у соцмережі Facebook, інформацію з посиланням:
https://www.facebook.com/100015066246997/videos/923170844861782/

Фізична особа, яка має пільги щодо сплати земельного податку,
подає до контролюючого органу заяву

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:
◄ до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;
◄ протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.


Закон України № 540: які штрафні санкції діють під час карантину

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.
Так, зокрема штрафні санкції накладаються за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► відповідно до Закону № 540 також застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
Норми встановлені оновленим п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.







Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується
з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.
«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).
«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.
Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ – IV кварталі 2020 року.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428442.html

Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.
Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з 01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).
Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.
Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.


Коли операції з отримання послуг від нерезидента
не є об’єктом оподаткування ПДВ

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначений ст. 208 ПКУ.
Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).



Комментарии: 0


Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

06.08.2020 16:15

Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб – через Електронний кабінет

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.
Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.
Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
► скоротити час при заповненні платіжних документів;
► мінімізувати помилки при заповненні;
► сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Закон України № 466: зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
1. До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
2. Розширено функції контролюючих органів, визначені ст. 191 ПКУ.
Так, на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
● частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
● дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
3. Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
● дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
● контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
4. Розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так, податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
5. Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (абзац п’ятий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.
При цьому Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО, подаються до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Водночас, строки подання податкової Декларації і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, відтерміновано.
Так, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно було подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року.
Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Операції з експорту товарів у межах договорів комісії: оподаткування ПДВ

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 189.4 ст. 189 ПКУ.
Однак, слід враховувати те, що норми пунктів 189.3 – 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.
Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника ПДВ до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник ПДВ. При цьому комісійна винагорода, отримана платником ПДВ – експортером від такого іншого платника ПДВ, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).
При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску
або повертаються платникам

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Норми визначені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Трансфертне ціноутворення: за яких умов господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу
«витягнутої руки»

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Підпунктом 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України встановлено умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»:
► якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);
► якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;
► у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
► якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу нерухомого майна: оподаткування військовим збором

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Норми встановлені п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.
Згідно з п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 %.
Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна у порядку та відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ.


Зустріч фахівців Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з представниками бізнесу у режимі «он-лайн» на тему: «Порядок зупинення реєстрації податкових накладних та особливості
заповнення таблиці даних платника»
Днями в Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулася зустріч з представниками бізнесу у режимі «он-лайн» на тему: «Порядок зупинення реєстрації податкових накладних та особливості заповнення таблиці даних платника»
В ході проведення зустрічі начальником Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Євгенією САМСОНЕНКО було висвітлено найбільш проблемні питання для платників ПДВ, з якими вони зіштовхуються при реєстрації податкових накладних. Євгенія САМСОНЕНКО, яка нагадала, що механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Постановою № 1165.
Крім того, відповіді на питання щодо порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), розблокування зупинених податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість надали головний державний ревізор-інспектор відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, управління боротьби з одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сергій КУРИЛО, начальник Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Євгенія САМСОНЕНКО, заступник начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Зінаїда ГОЛУБЕНКО.
Учасники зустрічі отримали роз’яснення та відповіді від головного державного ревізор-інспектора відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, управління боротьби з одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сергія КУРИЛО, начальника Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Євгенії САМСОНЕНКО, заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Зінаїди ГОЛУБЕНКО на всі свої питання.
На завершення онлайн - зустрічі учасники підтримали ініціативу начальника Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Євгенії САМСОНЕНКО щодо необхідності проведення таких зустрічей і в подальшому.

Мобільна Податкова
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для наближення послуг до фізичних та юридичних осіб, забезпечення зручних і доступних умов для отримання консультацій та адміністративних послуг у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено мобільний ЦОП. Детальну інформацію можливо переглянути на сторінці Правобережного управління у соцмережі Facebook, інформацію з посиланням:
https://www.facebook.com/100015066246997/videos/923170844861782/



Комментарии: 0


Новини Правобережного управління

21.07.2020 16:12

Нові можливості для отримання податкової знижки
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).
Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Отже, з 23 травня 2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.


Податок на доходи фізичних осіб - одне із головних джерел доходної частини Зведеного бюджету
За січень-червень 2020 року від платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра до Зведеного бюджету надійшло 877,4 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого податку на 25,5 млн. грн. перевищує показник аналогічного періоду 2019 року.
Найбільше від сплати податку на доходи фізичних осіб отримали місцеві бюджети, якого з початку року надійшло 658 млн. грн., що на 19,1 млн. грн. більше ніж у попередньому році.
Державний бюджет поповнився на суму 219,3 млн. грн. отриманих від податку на доходи фізичних осіб, що на 6,3 млн. грн. більше ніж надходження у минулому році.


Програмні РРО можна використовувати вже з 1 серпня
Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Так, суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків зі споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій: смартфон, планшет, комп’ютер тощо. Такі пристрої за допомогою спеціального програмного забезпечення зможуть фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
Вже з 01 серпня поточного року всі користувачі РРО (за бажанням) зможуть отримати безкоштовне програмне рішення від ДПС або придбати будь-який інший програмний РРО.


Удосконалено порядок надання податкових консультацій
Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій.
Визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п.421.2 ст. 421 ПКУ) (зміни набрали чинності з 01.07.2020).
Так, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі податковий орган надає їм безоплатно ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем його отримання (п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Звернення на отримання ІПК у паперовій або електронній формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; - код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
- дату звернення.
Податковий орган може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання ІПК понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів (було 10), та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення визначеного строку.
Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК складає не більше 40 днів.
Податковий орган може надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі (п. 52.3 ст. 53 ПКУ).
Так, за вибором платника податків ІПК надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.
Так, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є: - вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до ІПК, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (п.п. 112.8.2 ст. 112 ПКУ).

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:
- оподаткування за ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ) ;
- звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ) .


Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ.
За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн (було 510 грн), за повторне порушення протягом року – 2040 грн (було 1020 грн).






Комментарии: 0


Всего 206. Предыдущая cтраница | Страница 1 из 21 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua, ООО Сегодня Мультимедиа
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте