Почему в Днепре не восстанавливают исторические здания?

Начальник управления по охране культурного наследия горсовета Днепра Надежда Лиштва рассказала о том, почему десятки старинных зданий в нашем городе находятся в удручающем состоянии и разрушаются на глазах.

Городской сайт систематически пишет о крайне печальной ситуации с сохранением и восстановлением исторической и архитектурной памяти в Днепре. За последние годы исчезло много красивейших дореволюционных зданий. Еще больше – находятся на грани полного разрушения…

Долгое время в городе вообще не было органа, контролировавшего состояние таких объектов. Полтора года назад и было создано упомянутое управление.

Его начальник Надежда Лиштва сайту «КУСТ – Культурна столиця» рассказала о том, почему ситуацию не удается сразу изменить к лучшему.

Чому руйнуються будівлі?

«Карта Дніпра, на ній червоним майорять кілька десятків будинків. А точніше – 146. Це ті, за збереженням яких слідкує управління Надії Лиштви. Перелік місцевих пам’яток створили у 1996 році. 

– За майже 24 роки перелік не сильно змінився. У буремні 2000-і кілька будівель знесли.  На Старокозацькій був дім, авторство якого приписували Олександру Красносельскому, на Барикадній у дворах була непогана садиба… От вони були втрачені. Лишилися самі світлини. Але щоб такі будівлі виключити з переліку, потрібно зробити облікову документацію. Якщо дім втрачений у 2001 році, то, звісно, її немає, – розповідає Надія Лиштва.

Більша частина будівель розташована на центральних вулицях Дніпра. Коли просимо підказати, які краще підходять для фото, радить ті, що гарно збереглися. Бо є серед пам’яток такі, від яких лишилися самі стіни. Вони роками стоять, забуті власниками, але все одно лишаються у переліку. Руйнація – не підстава для виключення з нього.

Одні без нагляду розсипаються, інші – потерпають від самих дніпрян. Люди, що живуть у будинках-пам’ятках, встановлюють металопластикові вікна, кондиціонери, склять балкони, відбивають ліпнину або пробивають додаткові дірки для труб.

– Вони звертаються до управління, просять про реставрацію. Але ж тоді доведеться знімати все те, що вони поначіпляли. Люди багато зносять, перебудовують... Навіть не знають або забули, що є закон про охорону культурної спадщини. Що взагалі є культурна спадщина у Дніпрі. А такий перебудований дім може втратити свій статус, бо від нього майже нічого справжнього не лишилося.

Щоб жителі знали про пам’ятки та не руйнували їх, наприкінці 2019 року на них почали вішати інформаційні таблички. Першим пощастило двом прибутковим будинкам на Вернадського (але під час новорічних святкувань обидві таблички розбили).

Усього по місту повісять 164 такі таблички.

Чому будівлі не реставрують?

Надія говорить, що володіння пам’яткою – це клопіт для господаря. Щоб хоч трохи її підремонтувати, потрібно оформити стоси документів, витратити мільйони гривень та місяці часу. Тому багато будівель у незадовільному стані.

– Спочатку доведеться замовити інженерний огляд. Він потрібний, щоб потім зробити проєктну документацію. Ніхто не буде проводити аварійні роботи, якщо незрозуміло, в якому стані взагалі будівля. Все це узгоджується через Мінкульт та орган охорони культурної спадщини обладміністрації.

Проєктна документація може коштувати близько мільйона гривень. А разом з реставрацією – близько 10-12 мільйонів. Та навіть якщо гроші на це є, знайти спеціалістів-реставраторів буде непросто. Лише окремі фірми мають дозвіл на відповідні роботи на пам’ятках.  

– Важко знайти спеціалістів, які зроблять проєкт реставрації. У нашому місті таких одиниці, і це окремі ФОПи, які навряд чи впораються з великою будівлею. Але можна запросили спеціалістів з інших областей. Уявімо, що документацію всю зробили. Що далі? В Україні вже 15 років не готують реставраторів. Працювати ним може будь-хто, якщо має диплом архітектора. Навіть заплативши великі кошти, не завжди можна сподіватися на якісну роботу. І не можеш стояти з батогом та слідкувати за кожним кроком ремонтників.

Втім, серед власників пам’яток є і відповідальні особи, які готові поборотися з бюрократією, розповідає Надія Лиштва. На Андрія Фабра, 8 стоїть прибутковий будинок 1890-х років. У лютому 2018-го з дому почала сипатися цегла. Спочатку господар хотів тільки зміцнити карниз. Але для цього все одно довелося їхати у Київ та оформлювати стоси паперів – як і для ремонту цілого фасаду. Тому власник вирішив повністю реконструювати обличчя будівлі.

Та якщо грошей на масштабні роботи у господаря немає, Надія закликає підтримувати життя будівлі.

– Наприклад, робити ремонти даху, підвалу. Треба, щоб власники краще розуміли важливість цього. Бо у міському бюджеті коштів на реставрацію немає. Тому треба залучати інвесторів, шукати грантові програми. За кордоном людей заохочують до цього: знижують податки або вартість оренди. У нас пам’ятки зробили тягарем для людей, які хочуть їх підтримувати, але не можуть.

Ще у Дніпрі є 15 пам’яток національного значення. Але ними повністю опікується Міністерство культури.

– Ухвалювати та зупиняти роботу на них, давати приписи і ще щось може тільки центральний орган охорони. Треба викликати з Києва інспектора. Але там – одна людина на всю Україну.

Про плани

У 2019-му бюджет управління був 3,5 мільйони гривень. Увесь його не освоїли – не встигли. Тому пів мільйона повернули. На 2020 управління матиме стільки ж. Вже розписали по місяцях, куди витрачатимуть ці гроші.

– У цьому році випустимо путівники центральною частиною міста. Також погодили інформаційні емблеми. Вішатимемо їх на історично цінні будівлі. Це будуть QR-коди, завдяки яким можна буде дізнатись, чим цінна споруда. Наприклад, там особливий балкон, піддашок або огородження сходів. Також буде інформація про те, які види робіт можна виконувати в будівлі та куди звертатись, якщо потрібна допомога.

Також у 2029 році планують замовити проєктну документацію на аварійні роботи та зробити невеликі ремонти у забудовах, які вже мають її. Це пам’ятки архітектури та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини по вул. Шевченка, 33, вул. Січових стрільців, 1 (реставрація атиків), узвіз Крутогірний, 5, вул. Челюскіна, 3, вул. Боброва, 28, вул. Харківська, 5 (перелік робіт та об’єктів ще буде уточнюватися протягом року).

– У Дніпрі не звикли до охорони культурної спадщини. Інша справа – Львів, Одеса, Харків, Київ. У цих містах такі органи існують, мабуть, з радянських часів. А у нас люди хочуть, щоб ми побудували за рік ту систему, яку ті міста виробляли два десятиліття. Але це неможливо. Проте у Дніпра є свій дух. Колись наше місто називали Мангеттеном – районом Нью-Йорка – за швидкістю розвитку. У нас поєднується історична забудова з новими спорудами. І це має великий потенціал. Якщо навчитися красиво поєднувати все разом, ми можемо створити щось самобутнє».

Полный текст интервью можно прочесть по следующей ссылке.

Фото – Влад Гончаров (КУСТ)