10:39
Новини Правобережного управління 23.07.19
23.07.2019 12:02
Якими видами діяльності не можуть займатись платники ЄП першої – третьої групи?
П. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи – нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Які дії ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1). платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Які дії ФОП платника ЄП у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Чи поширюється обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо надання в оренду нерухомого майна, на ФОП - платників ЄП, які надають в оренду торгівельні місця на ринку?
Норми п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України поширюються на фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, які надають в оренду або в суборенду торгівельні місця на ринку, а також магазини на території ринку, оскільки зазначені обмеження стосуються фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Чи може ФОП бути платником ЄП, якщо надає нерухоме майно в оренду як ФО і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників ЄП?
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Протягом якого строку ФОП – платник ЄП повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником ЄП?
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, у разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
Чи є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП – ФОП наявність податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не СГ?
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Чи може ДФС анулювати реєстрацію фізособи-єдинника у якого є податковий борг?
Звертаємо вашу увагу, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному у пп. 14.1.175 ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ПКУ).
Згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп. 3 п. 299.10 ПКУ.
У випадку несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
Про сплату акцизного податку при переобладнанні вантажного транспортного засобу в легковий
Відповідно до п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).
При цьому платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 затверджені форма декларації з акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок № 14).
Декларація з акцизного податку (далі – Декларація) складається та подається особами, визначеними ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації (п. 2 розд. І Порядку № 14).
Так, у разі сплати акцизного податку власником ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, заповненню підлягає загальна частина та розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» Декларації.
Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 14).
Щодо відображення ввезеного пального з 23.07.2019 р.
ДФС України листом надала роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.
У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 №651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ.
Відсутня товарно-транспортна накладна: чи можна враховувати витрати?
Згідно із положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі – П(С)БО 16), та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси» від 01.01.2014.
Згідно з п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та п. 10 МСБО 2 витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.
Крім того, витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки включаються до витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16).
Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, відповідно до п. 1 якої для водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Обрати спрощену систему оподаткування можна без відвідин податкової
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 (далі – Наказ №1675).
Враховуючи положення п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою Наказом №1675.
Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).
Слід зазначити, що можливість подання заяви та розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством наразі не реалізована.
Однак за допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
За яких умов доходи від продажу об’єктів нерухомого майна не оподатковуються
До Центрів обслуговування платників звертаються громадяни щодо оподаткування доходів, отриманих від продажу власного майна. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів нерухомого майна регулюється ст.172 Податкового кодексу України.
Так, зокрема, дохід платника податку-резидента від продажу або обміну не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового чи дачного будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
У разі продажу більше одного з перелічених об'єктів нерухомості або іншого об’єкта нерухомості протягом звітного року, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка.
Яким чином виправити самостійно виявлену помилку в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік?
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
На сьогодні діючу форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом № 859. Вона поділяється на такі типи: звітна, звітна нова, уточнююча.
У разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій податковій декларації зазначається також звітний податковий період, що уточняється. При цьому при заповненні декларації слід враховувати, що розділи ІІ — VI декларації заповнюються з урахуванням уточнюючих показників, а у розділі VII декларації «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» зазначаються суми, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка (рядок 24 декларації) та зазначається уточнена сума податкових зобов’язань або сума до повернення за звітний податковий період, у якому виявлено помилку (рядок 25 декларації).
У разі якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов’язань (значення рядка 25 декларації менше, ніж значення рядка 24 декларації) у рядку 26.2 зазначається сума, на яку зменшується податкове зобов’язання з податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 23.07.19
23.07.2019 12:00
УВАГА ПЛАТНИКАМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ – ПІДПРИЄМЦЯМ!
Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.
ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).
Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється урозмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, за місцем обліку такого платника.
Згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).
ФОП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску та можуть бути його платниками виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Слід зазначити, що ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма ст.4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Крім цього, зняття з обліку ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.
Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів ДФС України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном 0800501007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Протягом якого строку діють, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави?
Відповідно ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження діють протягом одного року, крім безстрокового обмеження щодо розголошення або використання в іншій спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.
За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали на 2,66 млрд грн більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2019 року (без урахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) склали 12 млрд. 204,3 млн. грн., що на 27,8 %, або на 2 млрд. 655,6 млн. грн. більше рівня 2018 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Більше половини надходжень до місцевих скарбниць регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 7 млрд. 53 млн. грн. та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 223,9 млн. гривень.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили 1 млрд. 949,1 млн. грн., що на 383,3 млн. грн. більше обсягу надходжень січня – червня 2018 року.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 1 млрд. 287 млн. грн., що на 239,2 млн. грн. більше минулорічної сплати.
Для платників правого берегу м. Дніпра проведено кущовий семінар
Спільно з Соборним, Шевченківським та Правобережним управліннями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників податків правого берегу м. Дніпра.
Під час заходу розглядались останні податкові зміни, особливості електронного адміністрування ПДВ, адміністрування податку на прибуток підприємств тощо.
Зокрема, приділено увагу порядку обчислення сум та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Акцентовано увагу на питанні погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, на семінарі розглядалось питання легалізації трудових відносин у рамках операції «Урожай», якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу.
Наприкінці семінару присутні отримали відповіді на питання стосовно податкового законодавства та друковану продукцію, підготовлену фахівцями фіскальної служби.
Щодо погашення протягом III кварталу 2019 року податкових векселів, виданих до 30 червня 2019 року (включно)
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції, визначені підпунктами 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих їх виробниками та імпортерами згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, які підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1 – 4 цього пункту (перелік визначених у цих підпунктах операцій співпадають з переліком, наданим у підпунктах 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ).
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів від виробників або імпортерів по всьому ланцюгу його постачання до суб’єктів господарювання, визначених у підпунктах 1 – 4 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ.
Крім цього, для погашення податкового векселя векселедавцем мають бути надані копії первинних документів, які підтверджують заправлення повітряних суден суб’єктом господарювання, визначеним у п.п. 1 п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ (суб’єктом господарювання, який здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації), яким здійснено таке заправлення.
Отже, податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на III квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1 – 4 п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, знімається з обліку як платник єдиного внеску
Членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми визначені п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, не є платниками єдиного внеску відповідно до п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1162.
Отже, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.
Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ
Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Нормами п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
До уваги розпорядників акцизних складів!
З 01.07.2019 відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Іноземні громадяни не мають права на пільги щодо сплати земельного податку
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми обумовлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни не мають права на користування пільгами щодо сплати земельного податку.
Співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідуються 359 злочинів
Протягом шести місяців 2019 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до розслідування 206 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 359 злочинів у сфері економіки.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж І півріччя поточного року, закінчено 89 кримінальних проваджень, з яких 46 скеровано до суду з обвинувальним актом.
Крім того, з січня по червень 2019 року за підслідністю направлено 38 кримінальних проваджень; приєднано до інших проваджень - 65.
Завдяки роботі слідчих встановлено збитків у закінчених кримінальних провадженнях (направлених до суду) у сумі 54 млн. 973 тис. грн., з яких відшкодовано 43 млн. 867 тис. гривень.
Чи має право ФОП - платник ЄП здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?
На підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 23.07.19
23.07.2019 11:59
До уваги платників податків!
ДФС України проінформувала, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:
► АН_РП складається виключно в двох примірниках (в полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» встановлюється значення «0»);
► у полі «Умови оподаткування» встановлюється значення «0» або «4»;
► у полі «Напрям використання» встановлюється значення «3»;
► дата складання АН_РП може приймати лише значення «01.07.2019»;
► дані щодо особи, що реалізує пальне – дані про платника податку або суб'єкта господарювання, який з 1 липня 2019 року не підпадає під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у якого станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального;
► особа-отримувач пального – дані про платника податку, який підпадає під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який станом на 01.07.2019 зареєстрований платником податку;
► дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, не заповнюються;
► дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне заповнюються в обов’язковому порядку.
Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб'єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 1 липня 2019 року підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:
► на один акцизний склад подається одна заявка;
► заявки подаються тільки з ознакою «Основна»;
► у полі «Дата складання» зазначається «01.07.2019»;
► у полі 2 табличної частини «Умова оподаткування» зазначається «5»;
► у полях 7,8,9 табличної частини зазначається значення «0».
Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.
Інформацію розміщено на офіційно веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385677.html
Дії платника, якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Якщо при підписанні електронного документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», то для усунення такої помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД ДФС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
Інформація для платників акцизного податку
На офіційному вебпорталі ДФС України розміщено:
◄ Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html) станом на 17.07.2019;
◄ Єдиний державний реєстр місць зберігання (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/82860.html), а саме:
Інформація щодо внесених місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 02.07.2019
Інформація про внесені до Єдиного державного реєстру місця зберігання виноматеріалів станом на 03.04.2019
Інформація щодо внесених місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 15.07.2019;
◄ Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html) станом на 17.07.2019.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок
Нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Нагадуємо, що з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності ними вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, зокрема, оформлення використання найманої праці та оплати праці, триває операція «Урожай».
25 липня 2019 року відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини»
На питання громадян відповідатиме головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко.
З 11:00 до 12:00 можна поставити питання за телефоном 34-28-69.
У І півріччі 2019 року до бюджету надійшло понад 1 млрд. грн. ЄСВ
У січні – червні 2019 року від суб'єктів господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, забезпечено надходження понад 1 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – червень минулого року на 22%, або на 180,4 млн. гривень.
У червні 2019 року було забезпечено 178,6 млн. грн. ЄСВ, що на 19,5%, або на 29,1 млн. грн. більше червня 2018 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
Здійснювали незалежну професійну діяльність і вирішили припинити її – вам варто звернути увагу
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Зверніть увагу, що внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Тобто, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Більш детальну інформацію ви можете отримати у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія питання 105.07).
Платники єдиного податку розрахунки здійснюють виключно в грошовій формі
Фахівці Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу платників єдиного податку першої - третьої груп, що розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватись виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Тобто, у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Також платники єдиного податку першої - третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 23.07.19
23.07.2019 11:56
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів Університету митної справи та фінансів
У приміщенні Університету митної справи та фінансів відбулася ознайомча лекція для студентів ІІ курсу спеціальностей «Менеджмент», «Облік і оподаткування», «Міжнародні економічні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Соціальне забезпечення», «Економіка», «Кібернетика», «Комп’ютерні науки» та «Транспортні технології» стосовно ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби
У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова та заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко.
Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з системою податків і зборів з юридичних осіб, що регламентується Податковим кодексом України; присутністю ГУ ДФС у Дніпропетровській області у медіа-просторі, роботою із засобами масової інформації та порядком взаємодії із громадськістю; умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків і зборів громадянами і суб’єктами господарювання.
Також представники ГУ ДФС області запевнили студентів, що вибраний ними учбовий заклад обов’язково перетворить в життя їх очікування на майбутнє та висловили впевненість у тому, що випускники університету щорічно з задоволенням будуть поповнювати лави податківців і митників області, приймаючи активну участь у розбудові майбутнього української держави.
З січня по червень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 4,2 млрд грн доходу
З початку 2019 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність надано до фіскальних органів 41,72 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд. 246,5 млн. гривень. Це на 1 млрд. 453,4 млн. грн. більше ніж минулого року.
До сплати за результатами декларування підлягає 101,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн. гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6 315 громадян на загальну суму 13,4 млн. гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд. гривень.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – червень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за І півріччя 2019 року в порівнянні з І півріччям 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 11,92 %. Було оформлено 90 529 шт. МД (серед яких: 38 867 експортних МД та 42 206 імпортних) проти 80 886 шт. МД за І півріччя 2018 року (серед яких: 38 702 експортних МД та 34 613 імпортних).
В порівнянні з І півріччям 2018 року слід зазначити, що при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 9,7 %, вартість задекларованих товарів збільшилась на 14,3 %. Загальні обсяги імпорту збільшились на 4,8 %, при цьому вартість товарів збільшилась на 5,3 %.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за звітний період склав 75,01 %, імпорт – 24,99 %. Співвідношення оформлених МД: експорт – 47,94 %, імпорт – 52,06 %.
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) станом на 01.07.2019 дорівнює 8 397. Всього у звітному періоді взято на облік 395 суб’єктів ЗЕД. Кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 3,92 % (відповідно – 1 934 та 1 861 суб’єкт ЗЕД).
Затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
28.06.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (далі – Постанова № 545), якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Порядок).
Постановою № 545 також внесено зміни до окремих постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють виробництво, обіг, зберігання та реалізацію пального та спирту етилового.
Слід зазначити, що норми Постанови № 545 спрямовано на забезпечення реалізації вимог Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набрали чинності з 01.07.2019, щодо внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині посилення контролю за обігом пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 2 Порядку, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:
► для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
► для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 і п. 64.6 ПКУ;
► для фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
► адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно – територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);
► дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (п. 3 Порядку).
Постанову № 445 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.06.2019 № 121.
Запроваджено електронну форму ТТН
Міністерство інфраструктури України наказом від 03.06.2019 № 413 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) (далі – наказ № 413) затвердило зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).
Слід зазначити, що форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) викладено у новій редакції (додаток 7 до Правил).
Водночас, ТТН суб’єкт господарювання може оформлювати і без дотримання цієї форми за умови наявності в ній інформації про:
● назву документа;
● дату і місце його складання;
● найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
● найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
● автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
● пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Крім того, запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення Е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.
У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.
У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 і він набрав чинності також 12.07.2019.
Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування єдиного внеску
До уваги роботодавців: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет
Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.
Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/
Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.
Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності: затверджено нові форми документів
Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.11.0 станом на 11.07.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 11.07.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові документи:
J/F0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
J/F1203201 – Акцизна накладна форми «П»;
J/F1203301 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
J/F1203401 – Акцизна накладна форми «С»;
J/F1203501 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові версії документів:
J/F0209703 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
3. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» та у відповідності до рекомендацій по заповненню довідок внесено зміни до існуючих документів:
F/J 0210301 – Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»);
F/J 0210401 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»).
Інформацію розмішено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення основного засобу, який був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (нульова ставка).
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
Земельні відносини: строки сплати для фізичних осіб
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).
До уваги підприємств первинного виноробства!
Суб’єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб’єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.
Норми передбачені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Студентам м. Дніпра – про податкову знижку
Під час ознайомчої лекції для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету, яка відбулась у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС), фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у рамках деклараційної кампанії надані роз’яснення стосовно реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах. Особливу увагу податківці приділили праву громадян на отримання податкової знижки за оплачені освітні послуги, що надаються вищими закладами освіти.
У сучасних умовах спілкування з молоддю є дуже важливим та корисним. Воно формує у підростаючого покоління розуміння та усвідомлення прав громадян, значення податків для держави та основних завдань органів фіскальної служби.
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України повідомила, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання – тільки 01.07.2019.
Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався
Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).
Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.
Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:
► до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;
► у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;
► поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);
► до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;
► до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;
► до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».
В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.
У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.
У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.
В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ));
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385489.html
Інформація для суб’єктів господарювання, які з 01.07. 2019 не підпадають під визначення платників акцизного податку
Відповідно до норм п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01 липня 2019 року:
а) платники акцизного податку та суб’єкти господарювання, які з 01 липня 2019 року не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником акцизного податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником акцизного податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах
Підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, фізична особа – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Право на ПСП особи, яка є інвалідом війни III групи і одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни
П.п «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 % ПСП, а для інвалідів війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги п.п. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 12¹ постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.
Відбулася розширена нарада з представниками бізнесу з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулася розширена нарада під головуванням в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної за участю начальника ГУ Пенсійного фонду області Юрія Козака, заступника начальника ГУ Пенсійного фонду області Олени Щирби та бізнес-спільноти з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – єдиний внесок) та відновлення страхового стажу застрахованих осіб на 2019 рік.
Також у нараді прийняли участь начальники управлінь ГУ ДФС області: податків і зборів з фізичних осіб Владислав Воінов та погашення боргу Яна Бабець.
Захід відкрила Ірина Сікіріна. Вона відмітила, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби є проведення ряду заходів, спрямованих на забезпечення зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Це, зокрема, надання платникам єдиного внеску вимог про її сплату, аналіз повноти стягнення сум заборгованості, моніторинг стадій узгодження тощо.
«Станом на 01.07.2019 загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску по області склала 958,2 млн. грн. (без урахування заборгованості платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або по яких прийнято рішення суду про призупинення стягнення – 848,8 млн. гривень). Порівняно з початком року заборгованість збільшилась на 138,3 млн. грн., або на 16,9 відсотків.
На виконання Плану заходів та Протоколу спільної наради між ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щоквартально проводяться звірки з органами ДВС по відкритим виконавчим провадженням. За результатами таких звірок встановлено, що на виконанні в органах ДВС знаходиться виконавчих документів про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на суму 337,1 млн. грн., в тому числі з фізичних осіб – підприємців – 158,1 млн. грн. або 39,7 % та 25,2 % відповідно до загальної суми боргу без банкрутів (848,8 тис гривень)», – зазначила Ірина Сікіріна.
Також було запропоновано на постійній основі проводити заходи щодо погашення боржниками заборгованості зі сплати єдиного внеску (у тому числі фізичними особами-підприємцями), страхових внесків, інших обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України.
До уваги платників податків!
ДФС України проінформувала, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної,
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 16.07.19
16.07.2019 15:09
Правобережне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області роз’яснює платникам всі можливості, системи та переваги користування ЕЦП
Де можна використовувати електронний цифровий підпис
Хоча електронні цифрові підписи (ЕЦП) були "винайдені" більше 30 років тому і в Україні "узаконені" з 2003 року, вони ще не набули широкого поширення. Переважно ЕЦП оформлюють "в разі потреби". Наприклад, співробітники органів державної та місцевої влади – тому що зобов'язані подавати електронні декларації, а зайти в систему можна тільки за електронним підписом. Відповідальні особи різних організацій і підприємств, а також фізособи – підприємці оформляють ЕЦП для того, щоб заходити до особистого кабінету на сайті Державної фіскальної служби, щоб подавати податкову звітність через інтернет, а не просиджувати в чергах, і т.д.
Наявність ЕЦП є обов’язковою умовою для співробітників органів державної та місцевої влади. Керівництво підприємств і фізособи-підприємці найчастіше оформляють ЕЦП для зручності здавання електронної звітності до Пенсійного фонду України, Державної податкової адміністрації, Держкомітету фінансового моніторингу, Державної митниці тощо.
Але і звичайним громадянам ЕЦП може значно полегшити життя. ЕЦП потрібен для багатьох онлайн-сервісів Мін’юсту, Фіскальної служби тощо. З його допомогою можна отримати, наприклад, довідку про несудимість (її часто вимагають при оформленні віз, відновленні втрачених документів, прийнятті на роботу і т. д.). Пенсійний фонд запускає сервіс дистанційного отримання довідок про розмір пенсії та зарплати.
Також можна отримати інформацію про нерухомість (свідоцтво про право власності, виписку про держреєстрацію), взяти безкоштовно довідку про доходи, отримати документи на оформлення субсидії, довідку про участь в приватизації житла, про облік потребуючих держдопомоги, реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, довідку про перебування на квартирному обліку, замовити закордонний паспорт, отримати електронну виписку з багатьох держреєстрів.
Багатьом громадянам, які не входять до перелічених категорії, ЕЦП теж могла б стати в нагоді. Наприклад, для отримання інформації та оформлення документів в Пенсійному фонді, про що ми вже розповідали. Для отримання довідки про відсутність судимості онлайн (її часто вимагають при працевлаштуванні, оформленні віз, відновленні документів та в інших випадках) теж потрібна ЕЦП. Видавати довідки на підставі цифрових підписів почали з осені минулого року. ЕЦП потрібна і для багатьох інших онлайн-сервісів (Мін'юсту, фіскальної служби та інших, насамперед державних), які вимагають надійної ідентифікації користувача. Зокрема, з його допомогою можна замовити закордонний паспорт, замовити та отримати електронну виписку з багатьох держреєстрів, інші документи. Тільки в Мін'юсті налічується 33 інформаційних системи, для користування якими необхідно мати ключ ЕЦП.
Щороку в Україні розширюється перелік послуг, що надаються через інтернет. І, якщо йдеться про ті, де використовуються персональні дані або потрібно встановити особу користувача, такі сервіси вимагають реєстрації та/або входу до системи за допомогою електронного цифрового підпису.
Скільки часу дійсний електронний підпис?
Термін дії кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованого електронного підпису становить до двох років з моменту їх формування. Цей строк встановлює відповідний кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (АЦСК).
Системи, які підтримують використання сертифікатів АЦСК ІДД ДФС (за консультаціями щодо використання зазначених сервісів потрібно звертатись до власників сервісів):
Електронний сервіс "Електронний кабінет платника"
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"
ProZorro
ОЦІНКА Online
Петиції Президенту України
Електронні послуги Мін`юсту
Система електронної взаємодії органів виконавчої влади
Загальнодержавний портал державних закупівель
Електронна звітність Державної служби статистики України
Національне агентство з питань запобігання корупції
Портал електронних послуг пенсійного фонду України
Міністерство соціальної політики "Послуга призначення допомоги при народженні дитини"
Державна казначейська служба України Є-Звітність
ЄДЕБО Міністерства освіти та науки України
Система відбору арбітражних керуючих
Електронні послуги Мінсоцполітики Призначення житлової субсидії
Електронні адміністративні послуги
Міністерство внутрішніх справ України
Електронні послуги Міністерства екології та природних ресурсів України
Електронні послуги Державної архітектурно-будівельної інспекції України
Єдиний портал адміністративних послуг
Електронні послуги Державного земельного кадастру
Пілотний проект iGov.org.ua
Єдиний веб-портал використання публічних коштів
Електронний суд
ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ
Подача боржниками та організаторами аукціонів відомостей про справи про банкрутство
Особистий кабінет киянина
Особистий кабінет для мешканців міста Дніпра
Особистий кабінет львів'янина
TAXER; M.E.Doc; СОТА; iFin; Соната; QD PROFESSIONAL; Helsi
DOCUMENT.ONLINE; Арт-Звіт; Liga_REPORT; FREDO; УСУАН; СПЕД
FossDoc; ДОКПРОФ; АРМ "Лізинг КТЗ"; АРМ "Суб'єкт ОТК"
АРМ "Торгівля КТЗ"; АРМ "Автошкола"; Вчасно; InStaCo"
Автоматизована система "Реєстр територіальних громад"
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Додатково повідомляємо, що даний перелік не є вичерпним. Існують також інші програмні продукти та он-лайн сервіси, які підтримують використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток, сертифікати яких сформовано АЦСК ІДД ДФС.
Даний перелік може бути доповнений програмними продуктами чи он-лайн сервісами, у разі направлення розробником листа на електронну адресу [email protected] з інформацією про підтримку кваліфікованих електронних підписів чи печаток сертифікати яких сформовано АЦСК ІДД ДФС.
17 липня 2019 року відбудеться засідання «круглого столу»
Керівництво Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області запрошує до участі у «круглому столі» на тему: «Забезпечення надходжень до бюджетів. Зміни в адмініструванні акцизного податку. Щодо запобігання використання неоформленої праці найманих працівників. Податкова знижка. Електронні сервіси ДФС» громадян, представників малого та середнього бізнесу.
Для участі у зустрічі необхідно пройти реєстрацію з 10:30 на першому поверсі будівлі Правобережного управління за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд.1-а. Також можна здійснити запис за телефоном 34-28-77.
18 липня 2019 року відбудеться брифінг на тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини»
18 липня 2019 року об 11:00 у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбудеться брифінг з заступником начальника управління Сергієм Шевчуком на тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини» за участі представників засобів масової інформації.
Усіх бажаючих відвідати захід та отримати кваліфіковані відповіді на питання запрошуємо зареєструватися за телефоном 34-28-77.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 16.07.19
16.07.2019 15:06
Операція «Урожай» триває
У рамках операції «Урожай» та з метою виявлення кола осіб, які мають у власності земельні ділянки площею понад 2 га і обробляють їх одноосібно, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) направлено 127 листів до райдержадміністрацій, селищних рад та об’єднаних територіальних громад щодо проведення сумісних заходів та надання інформації стосовно власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які власні земельні ділянки надають в оренду:
- юридичним особам та/або фізичним особам – підприємцям;
- іншим фізичним особам, які не є суб’єктам господарювання.
Також фахівцями ГУ ДФС проведено роботу по залученню до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок площею понад 50 га.
Станом на 01.07.2019 виявлено 89 фізичних осіб зазначеної категорії, з яких, зокрема, 40 – подали декларації, 38 – надають земельні ділянки в оренду суб’єктам господарювання (податок на доходи фізичних осіб утримується податковим агентом).
Крім того, на адресу 60 сільськогосподарських підприємств ГУ ДФС надіслано листи щодо дотримання законодавства про працю, проведено 65 співбесід стосовно використання у виробничому процесі трудових ресурсів.
Під час проведення сумісних засідань з юридичними особами обговорювалися питання збільшення рівня заробітної плати та легалізації робочих місць в аграрному секторі економіки.
Так, у червні поточного року, за участі представників контролюючого органу, Державної служби України з питань праці та місцевих органів влади проведена робота з 92 підприємствами, за наслідками якої додатково суб’єктами господарювання оформлено 240 працівників.
Робота у цьому напрямку триває та знаходиться на постійному контролі ГУ ДФС.
Інформація для платників акцизного податку
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html станом на 10.07.2019 розміщено Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html розміщено Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового станом на 11.07.2019.
До уваги розробників програмного забезпечення!
ДФС України повідомила, що Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (наказ Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (із змінами), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.12.2015 за № 1058/27503) викладено у новій редакції, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (далі – Наказ № 292).
На теперішній час Наказ № 292 проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України та передбачається, що він набере чинності з 05 серпня 2019 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Наказ № 292 розроблено у зв’язку із запровадженням в Україні з 05 серпня 2019 року міжнародного номера банківського рахунку за стандартом IBAN.
Для внесення банками та іншими фінансовими установами змін до функціонуючого програмного забезпечення, призначеного для обміну електронними документами з ДФС, створення і оброблення документів у встановленому Наказом № 292 форматі, та введення цього програмного забезпечення в експлуатацію до дня набрання чинності Наказом № 292, на офіційному вебпорталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» – «Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків» – «Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків» розміщено оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю.
Документи знаходяться за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen.
Звертаємо увагу, що до названих електронних форм документів можуть бути внесені зміни після проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385042.html
Особливості проведення фактичної перевірки у частині дотримання законодавства про працю
Фактична перевірка проводиться, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Норми встановлені п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Згідно з нормами п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки у частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Про вручення податкових повідомлень-рішень поштовою службою
Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Норми встановлені ст. 42 ПКУ.
Шановні платники податків! Вчасно сплатіть податкові зобов’язання, термін сплати яких спливає 19 липня 2019 року
19 липня 2019 року – останній день сплати:
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність і членами фермерського господарства за IІ квартал;
авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, що здійснюються фізичними особами — підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;
авансового внеску з єдиного податку на липень платниками першої та другої груп.
Шановні платники податків, з метою недопущення формування податкового боргу, у разі невчасної сплати податків, не залишайте на останній день сплату податкових зобов’язань. Пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетом, адже наявність податкової заборгованості порушує права усіх громадян, позбавляючи державу джерел фінансування потреб суспільства.
Отримали повідомлення про сплату податку на нерухомість і не згодні – що робити
Громадяни – власники нерухомості повинні сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не лише за житлові приміщення, але й за об’єкти нежитлового фонду.
За місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, органи ДФС обчислюють суми податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб та надсилають/вручають платникам податкові повідомлення – рішення про сплату податку.
Якщо платник не отримав податкове повідомлення – рішення, чи отримав повідомлення що містить некоректну інформацію щодо об’єкта оподаткування, то йому варто звернутися до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації та провести звірку.
У разі необхідності буде зроблений перерахунок податку відповідно до оригіналів документів, які надасть платник податків. Якщо повідомлення - рішення про сплату податку на нерухомість не отримано, необхідно звернутися до територіального фіскального органу за місцем своєї реєстрації.
Податок на нерухомість сплачується протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення - рішення.
Слід зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України за порушення термінів сплати податку контролюючі органи застосовують до порушника фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми податку.
«Електронний кабінет» пропонує низку зручних електронних сервісів для громадян
У тестовому режимі для платників податків працює новий електронний сервіс – подання відомостей для реєстрації фізичної особи / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами «Електронний кабінет».Ознайомитись з електронним сервісом можна на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці: Головна>Фізичним особам>Подання відомостей для реєстрації фізичної особи / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. З метою забезпечення зручності платників податків в рамках електронного сервісу фізична особа не звертаючись до органів ДФС може заповнити:
• облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
• заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків;
• повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, права та обов’язки фізичної особи - платника податків;
• копії документів, необхідних для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру;
• обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
У відповідь на запит до приватної частини ITC «Електронний кабінет» надходить Повідомлення про результати обробки Облікової картки / Заяви для внесення змін у вигляді Квитанції №2.У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі - Картки платника податків, може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу за бажанням. Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).Звертаємо увагу, що подання Облікової картки/ Заяви для внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) або Паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.
Увага! маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів
Згідно з п. 168.4 ст.168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України.
Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Отже, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Маєте дорогий автомобіль - сплатіть податок!
Громадяни, які мають у власності легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового звітного року (у 2019 році – 1564875 грн.) сплачують транспортний податок.
Ставка податку встановлюється у розмірі 25000 грн. в розрахунку на календарний рік за кожен такий автомобіль.
Обчислення суми транспортного податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом до 01 липня.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Доречно нагадати про об’єкти оподаткування
Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво), який згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ є платником податків, зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП.
Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП та інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.
При закритті відокремленого підрозділу відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і при передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.
Відомості повідомлення за ф. №20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб:
- не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документу платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2);
- не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в приватній частині Електронного кабінету.
Коли платник акцизного податку звільняється від подання декларації
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, і ті платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.
Пильність не завадить при сплаті єдиного внеску
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону №2464).
Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону №2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону №2464).
Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Утримано але не перераховано ПДФО до бюджету: право на податкову знижку
Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України та Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Змінили прізвище або місце проживання – не забудьте повідомити податкову
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одну податкову адресу.
Шановні громадяни! Не відкладайте свій візит до контролюючого органу – приведіть свої документи у відповідність до чинного податкового законодавства.
Фізичні особи – підприємці та члени фермерських господарств, які є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, звільняються від сплати єдиного внеску
Фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, та члени фермерських господарств звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно до норм Протоколу про обмін інформацією Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності, тому окремо повідомляти контролюючий орган про статус пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.
Якщо фізична особа – підприємець або член фермерського господарства є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Водночас, звертаємо увагу, не звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які є пенсіонерами за віком та отримують пенсію згідно законодавства іншої країни, тому нараховують і сплачують єдиний внесок на загальних підставах.
Заповнення уточненого Податкового розрахункуформи № 1ДФ
Порядок заповнення податковими агентами уточненого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ є таким же, як і порядок заповнення звітного нового Податкового розрахунку ф. №1ДФ (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4).
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розд. I:
-для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
-для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
Тобто, для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
Коригування показників розд. II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Військовий збір»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Громадяни, які отримували в органах ДФС Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України мають задекларувати іноземні доходи
Громадяни, які працювали за кордоном та отримували в органах ДФС України Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України мають задекларувати доходи отримані за межами України та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Протягом 2018 року такі довідки отримали 484 громадяни - жителі Івано-Франківщини. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
Якщо громадяни отримували зазначені доходи у 2018 році, то вони мали їх задекларувати до 1 травня 2019 року. Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня 2019 року. Громадяни, які ще не задекларували іноземні доходи мають їх задекларувати, тобто подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до органів ДФС за своїм місцем реєстрації. Якщо ж громадяни отримували доходи за межами України у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному, 2020 році. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Нагадаємо, що форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями. Згідно з п. 2 цього наказу довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи або надсилання листа через Електронний кабінет. Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою. Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною і іншою країною та діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.
Кожний громадянин України має право взяти таку довідку, яка дозволяє звільняти (зменшувати) від оподаткування його доходи, отримані в іноземній державі, з якою Україна уклала двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування. На сьогоднішній день є чинними міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування між Україною та 75 країнами світу.
У разі припинення підприємницької діяльності у держреєстратора не забутьте відвідати державну фіскальну службу
Для того щоб фізичній особі – підприємцю припинити діяльність, їй необхідно знятися з обліку не тільки у держреєстратора, а й у контролюючому органі як платнику податків і ЄСВ.
Алгоритм дій при закритті ФОП буде наступним:
Крок 1. Подача заяви держреєстратору про реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Заява про припинення підприємницької діяльності фізособою - підприємцем подається державному реєстратору за місцем своєї реєстрації.
Форма такої заяви затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5.
Згідно з вимогами Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV документи, надані для реєстрації припинення діяльності ФОП, розглядаються державним реєстратором протягом 24-х годин після їх надходження (крім вихідних та святкових днів).
Після цього, держреєстратор повинен внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності.
Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Крок 2. Подача звітності та сплата податків.
УВАГА!
Фізособа, незважаючи на припинення підприємницького статусу, зобов’язана надати звітність за останній звітний період та сплатити необхідні податки і збори.
У разі, якщо підприємець був на єдиному податку – сплатити єдиний податок та ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору. Якщо не було сплачено ЄСВ попереднього періоду – його також необхідно сплатити. У разі, якщо підприємець знаходився на загальній системі оподаткування – сплатити ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору.
Податкові декларації ФОП, які потрібно подати:
- ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацiю про майновий стан i доходи (для підприємців);
- ФОП на єдиному податку:
Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (для 3-ї групи);
Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (для 1-ї та 2-ї групи).
Також подається звіт з ЄСВ (за себе) за формою Д5 та інша звітність, яку був зобов’язаний подавати ФОП, зокрема декларація з ПДВ для платників ПДВ.
Крок 3. Зняття ФОП з обліку в органах державної статистики, Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України.
Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП є підставою для зняття її з обліку в органах державної статистики, Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства. Зняття з обліку в контролюючих органах здійснюється після перевірки зі своєчасного звітування та сплати податків та зборів (п. 78.1.7 Податкового кодексу). При цьому, Податковим кодексом не визначено строки, протягом яких у такому разі призначається перевірка, тому про це потрібно дізнаватися безпосередньо у податковому органі за місцем реєстрації.
Крок 4. Закриття розрахункових рахунків в банку.
ФОП зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки (п. 69.7 Податкового кодексу). Для того, щоб закрити поточний рахунок, ФОП подає у банк відповідну заяву у довільній формі.
Правобережне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області роз’яснює платникам всі можливості, системи та переваги користування ЕЦП
Де можна використовувати електронний цифровий підпис
Хоча електронні цифрові підписи (ЕЦП) були "винайдені" більше 30 років тому і в Україні "узаконені" з 2003 року, в
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 16.07.19
16.07.2019 15:04
Зміни законодавства щодо зниження рівня неоподатковуваної вартості товарів у міжнародних поштових відправленнях
Днями в інформаційному агентстві «Інформатор» відбулася прес-конференція заступника начальника митного посту «Правобережний» Дніпропетровської митниці ДФС Олени Джумурат на тему: «Зміни законодавства щодо зниження рівня неоподатковуваної вартості товарів, що надходять у міжнародних поштових відправленнях».
Олена Джумурат зазначила, що наприкінці 2018 року офіційно опубліковано текст Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів», який набрав чинності з 01 січня 2019 року, крім окремих його положень.
Зміни, що внесені зазначеним Законом, стосуються, серед іншого, особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Згідно підпункту 196.1.17 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України передбачено наступні операції, що не є об’єктом оподаткування, зокрема з 1 липня 2019 року ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Для декларування предметів, що надходять у міжнародних експрес-відправленнях на адресу громадян, а також нарахування та стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) на ці предмети використовуються ВМД у встановлених законодавством випадках або митна декларація М 16.
Затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки
Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565) затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Постанова № 565 набирає чинності з 01 січня 2020 року.
Порядком визначається механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зазначене рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.
Постанову № 565 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-nadannya-simejnim-fermerskim-gospodarstvam-dodatkovoyi-finansovoyi-pidtrimki-cherez-mehanizm-doplati-na-korist-zastrahovanih-m-220519
Врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств
Для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності стосовно доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум ПДВ здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями.
Загальна система оподаткування: ФОП при готівкових розрахунках за перевезення пасажирів у таксі застосовує РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) і розповсюджуються на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), зокрема, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані електронні таксометри – РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Операція «Урожай» спрямована на детінізацію відносин в аграрному секторі
У Дніпропетровській області з травня 2019 року проводиться операція «Урожай», яка направлена на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки та на декларування доходів, отриманих власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2 гектара.
З початку поточного року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 22 615 громадян, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 511 осіб. Загальна сума задекларованих доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га становить 150,3 млн. грн., що на 27,4 млн. грн. більше, ніж у минулому році. При цьому, податку на доходи фізичних осіб задекларовано до сплати у сумі 27,0 млн. грн.., що на 4,8 млн. грн.., або на 21,6 %, більше, ніж у минулому році. Військового збору задекларовано до сплати 2,25 млн грн, що на 0,4 млн. грн.., або на 19 %, перевищує показники минулого року.
Слід зазначити, що у рамках операції «Урожай» у червні поточного року проведено 4 виїзні наради, 12 засідань робочих комісій і як результат – у зазначеному періоді залучено до декларування 169 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 2,7 млн. грн.., сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 0,15 млн. грн.., військового збору – 0,02 млн. гривень.
У Дніпропетровській області ліквідовано схему незаконного збуту контрафактних цигарок. Вилучено товарів вартістю понад 1,6 млн. гривень
Співробітники оперативного та слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в рамках проведення операцій «Акциз – 2019», «Мережа» та «Рубіж – 2019» встановлена та припинена незаконна діяльність групи осіб, яка протягом 2019 року здійснювала масове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок без марок акцизного податку.
Збут зазначеної тютюнової продукції здійснюється через мережу торгівельних павільйонів (кіосків), які розташовані в різних частинах міста Кам’янське, та через мережу Інтернет.
В якості складських приміщень для зберігання фальсифікованих тютюнових виробів та інших фальсифікованих підакцизних товарів зазначені особи використовували гаражні бокси, які розташовані у гаражних кооперативах міста Кам’янське.
У результаті проведення 12 обшуків за місцями зберігання та збуту фальсифікованих підакцизних товарів, з незаконного обігу вилучено майже 50 тисяч пачок тютюнових виробів та 10 дал. фальсифікованих алкогольних напоїв на загальну суму 1,65 млн. гривень.
Підготовлені клопотання про накладення арешту на вилучені підакцизні товари. Розслідування триває.
Змінено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі
ДФС України повідомила, що внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 червня 2019 року за № 676/33647 (далі – Наказ № 248).
Також у новій редакції викладено Довідки:
► про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
► про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua у розділі «Електронні форми документів», підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Нагадаємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни до норм ПКУ, які набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Для забезпечення реалізації норм підпунктів 230.1.2 – 230.1.4 п. 230.1 ст. 230 ПКУ із змінами, внесеними Законом № 2628, прийнятий Наказ № 248.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/384701.html
Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у декларації про майновий стан і доходи, по 31 липня (включно)
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/384678.html проінформувала, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.
Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.
Звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.
Отже, платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.
Дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах, відображаються в Електронному кабінеті
Банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків, зокрема, самозайнятої фізичної особи, до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Норми визначені абз. першим п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами.
Пунктом 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності, незалежної професійної діяльності і власних потреб.
Обов’язок фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) та особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ.
Таким чином, при встановленні статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків – самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб.
Пунктом 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ обумовлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю.
У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (розрахункові, депозитні, кредитні тощо).
Оподаткування виплачених нерезиденту членських внесків
Для цілей оподаткування нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.
Норми визначені п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не визначені п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Враховуючи вищевикладене, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
Протягом І півріччя 2019 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 47 мільярдів гривень
З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 39 млрд. 481,7 млн. грн.., що на 10 млрд. 672,9 млн. грн.. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2019 року спрямовано 27 млрд. 277,4 млн. грн.., що на 8 млрд. 17,3 млн. грн.. (або на 41,6 %) більше надходжень січня – червня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 12 млрд. 204,3 млн. гривень. Це на 2 млрд. 655,6 млн. грн.. (або на 27,8%) більше фактичних надходжень І півріччя 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 7 млрд. 758,7 млн. грн.., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд.. 258,2 млн. грн.. (або на 19,4%).
Зустріч чотирнадцятої ротації працівників податкової міліції
Чотирнадцята ротація працівників податкової міліції повернулася з зони проведення операції Об’єднаних сил, у складі якої проходили службу 9 працівників ГУ ДФС у Дніпропетровській області. На щастя всі живі та здорові і з гордістю та почуттям якісно виконаного обов’язку повернулись до своїх рідних домівок.
Протягом ротації, за сумлінну та бездоганну службу, проявлені при цьому високий професіоналізм і самовідданість 1 працівник податкової міліції заохочений Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», 24 працівники нагороджено медаллю командувача ООС «За відвагу та вірність», 11-ти працівникам оголошено подяку, 6-ти працівникам керівництвом ДФС присвоєно дострокові спеціальні звання.
Бажаємо Вам і надалі сумлінно виконувати службові обов’язки, з честю на високому рівні захищати економічні інтереси Держави! Злагоди та миру Вам та Вашим родинам!
Типові помилки при заповненні заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
ДФС України за результатами обробки отриманих заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (форма J/F 1304901), повідомила про типові помилки, які припускають платники при їх заповненні:
1. На заяву на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, додатково до кваліфікованого електронного підпису керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи – підприємця або його представника накладається кваліфікований електронний підпис бухгалтера та печатка, що призводить до неприйняття документу.
2. У колонці 14 зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, відсутній в інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, про які до контролюючого органу направлено повідомлення відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, що призводить до неприйняття документу.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/384829.html
До уваги платників податків!
ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/384832.html звернула увагу на наступне.
1. Щодо погашення протягом ІІІ кварталу 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до 30 червня 2019 року (включно)
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції, визначені підпунктами 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ.
Згідно з п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих їх виробниками та імпортерами згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, які підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1) – 4) цього пункту (перелік визначених у цих підпунктах операцій співпадають з переліком, наданим у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ).
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів від виробників або імпортерів по всьому ланцюгу його постачання до суб’єктів господарювання, визначених у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ. Це, зокрема, але не виключно: видаткові накладні або акти приймання-передачі, залізничні або товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, зареєстровані акцизні накладні, складені на такі операції, також відповідні договори на реалізацію такого пального.
Крім цього, для погашення податкового векселя векселедавцем мають бути надані копії первинних документів, які підтверджують заправлення повітряних суден суб’єктом господарювання, визначеним у підпункті 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ, яким здійснено таке заправлення, це, зокрема, але не виключно: видатковий ордер, реєстр, карта, накладна тощо, відповідні договори на реалізацію такого пального або на виконання послуг із заправлення повітряних суден.
Таким чином, податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на ІІІ квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1) – 4) цього пункту ПКУ.
2. Щодо погашення з 01 по 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Пунктом 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості реєстрації акцизних накладних у перехідний період. Зокрема, акцизні накладні, складені з 01 до 31 липня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 23 липня до 15 серпня 2019 року.
Таким чином, процедура автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя після реєстрації акцизних накладних із зазначенням реквізитів податкового векселя, почне діяти з 23 липня 2019 року. Зазначене виключає можливість проведення органами ДФС автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя у період до 23 липня 2019 року.
Відповідно, погашення податкових векселів, виданих у період з 01 до 23 липня 2019 року, здійснюється в цей період у порядку, встановленому пунктом 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання копій первинних документів на підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з наступною реєстрацією акцизних накладних у терміни, встановлені п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
3. Щодо погашення після 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Після 23 липня 2019 року податкові векселі, видані у період з 01 по 23 липня 2019 року, погашаються на підставі:
► акцизних накладних, складених на операції, визначені у п.п. 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ (а саме – операції з заправлення повітряних суден суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації), зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► копій первинних документів, які підтверджують здійснення визначених у підпунктах 2) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 29 ПКУ операцій з реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (а саме – їх реалізації суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»; замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву), та акцизних накладних, складених на такі операції, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Затверджено форму заяви про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини
Міністерство фінансів України наказом від 18.06.2019 № 249, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 675/33646 (далі – Наказ № 249), затвердило форму заяви про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
Наказ № 249 розроблено відповідно до ст. 7¹ «Особливості відпуску та отримання спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини» Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Наказ № 249 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.07.2019 № 50.
Операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ
Маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Норми обумовлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ маркетингові послуги як окремий вид послуг для оподаткування ПДВ не визначено.
Водночас, відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, операції з постачання платником ПДВ – резидентом маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються – резиденту чи нерезиденту.
Умови отримання неприбуткового статусу
Умови неприбутковості визначені пп.133.4.1 Податкового кодексу України, а саме: організація має бути створена та зареєстрована у тому порядку, який встановлений законом, що регулює діяльність такого виду неприбуткової організації; установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4. Слід обов’язково зазначити, що організація створена та здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку; установчі документи мають містити положення про те, що після ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення неприбуткової організації, всі її активи переходять до неприбуткової організації подібного виду або в держбюджет. Виключення тільки для ОСББ та їх асоціації; організація має бути внесена ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цього подаються відповідні документи. Включення та виключення здійснюється згідно постанови КМУ від 13.07.2016 р. № 440.
Однією з необхідних умов неприбуткового статусу є правильно складені установчі документи, де прописана неприбутковість організації.
Слід зазначити, що у разі порушення після отримання неприбуткового статусу визначених вимог, така організація втрачає свій статус неприбуткової організації та стає платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (пп.133.4.3 ПКУ).
Чи повинен знятись з обліку платник єдиного внеску член фермерського господарства, якщо укладено трудовий договір з роботодавцем?
Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ. Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону №2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.
При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № (далі – Порядок №1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку №1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою №7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку №1162.
Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Який порядок переміщення лікарських засобів громадянами через митний кордон України
Триває період літніх відпусток, подорожей та закордонних мандрів. Зазвичай громадяни беруть у подорож ліки. Отже, щоб не створити собі незручностей, саме час дізнатися про порядок переміщення їх через кордон.
Пунктом 19 частини 1 статті 370 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI встановлено: лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, вважаються особистими речами.
Обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 458, згідно з пунктом 1 якої громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах: у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини); у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 09.07.19
09.07.2019 14:23
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:
Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій
Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій».
У прес-конференції взяв участь заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.
«На даний момент у Дніпропетровській області функціонують 14,5 тис. неприбуткових організацій. Велика кількість припадає на бюджетні установи – їх близько 3 100. Далі йдуть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – 2 944, громадські об’єднання становлять 2 800 організацій, профспілок в області 1 468, садових і гаражних товариств 1 200, релігійних об’єднань 990, а також 700 благодійних організацій і 183 політичні партії. Питання діяльності неприбуткових організацій врегульовані окремо в Податковому кодексі України, де вказані умови, при яких така організація не є платником податку на прибуток, а саме:
- організація повинна бути зареєстрована і здійснювати свою діяльність відповідно до закону;
- в організації повинно бути зазначено заборону на розподіл прибутку, тобто, всі засоби повинні бути витрачені на досягнення її мети;
- також є вимога, що в разі зупинки неприбуткової організації її засоби та майно переходять до іншої неприбуткової організації або державі», – повідомив Віталій Мироненко.
Він зазначив, що неприбуткові організації були на пільговому режимі досить довгий час, тому можна відстежити динаміку, пов’язану з термінами їх реєстрації. Якщо раніше терміни на реєстрацію становили 30 днів, пізніше 2 тижні, то зараз це можна зробити за 3 дні.
Що стосується звітності неприбуткових організацій, то для них встановлюється річний податковий період. Щороку вони повинні подавати звіт про використання прибуткових коштів та річну фінансову звітність.
Також Віталій Мироненко зазначив, що у певних випадках неприбуткові організації зобов’язані зареєструватися платниками податку на додану вартість, за умови, якщо протягом 12 місяців обсяг постачання товарів (послуг), в тому числі безкоштовно переданих, перевищить 1 мільйон гривень. Реєстрація платником ПДВ передбачає додаткові вимоги до неприбуткових організацій в частині ведення податкового обліку, реєстру податкових накладних, щомісячного подання звітів.
Олександр Власов: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент операції «Бастіон» – виключно на схеми
Мета запуску операції «Бастіон» – відпрацювання злагодженого механізму взаємодії податкової міліції, податкового і митного блоків, спрямованої на виявлення існуючих схем і протиправних механізмів на митниці, пов’язаних з торгівлею усередині країни, які існують через відсутність в Україні повної фіскалізації. Також, окрім виявлення та припинення схем, важливим є напрацювання змін у законодавстві, які унеможливлять виникнення таких схем у майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов в інтерв`ю ІА «Інтерфакс-Україна».
За словами очільника ДФС, у процесі діалогу з представниками Європейской Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та інших бізнес асоціацій фіскальна служба бачить розуміння і зацікавленість бізнесу у ліквідації тіньового ринку, оскільки він порушує чесну конкуренцію.
«Усім посил один: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент – виключно на схеми, – наголосив Олександр Власов. – Є цікава статистика: в місяць оформлюється понад 10 тисяч митних декларацій. За три тижні роботи «Бастіону» на контролі 100 декларацій. Як бачите, це не багато із загальної кількості оформлень. І ніякої паніки у «білого» бізнесу немає».
За його словами, в основі операції «Бастіон» – аналітика. Йде потужний аналіз баз, ризиків, інформації, взаємодія з міжнародними партнерами шляхом обміну попередніми даними щодо товарів і транспортних засобів і тільки потім, коли все відпрацьовано, проводяться конкретні дії. Наприклад, якщо в декларації не вказано бренд чи країну походження товару і виникають запитання, спочатку запитується додаткова інформація, підтверджуючі документи і, як правило, суб’єкти самостійно декларують достовірні дані.
«Тому достовірність декларування – головне для нас завдання. Держава повинна знати в процентному співвідношенні експортно-імпортні операції з конкретних видів товару, щоб в подальшому регулювати або дерегулювати ті чи інші процеси», – підкреслив Олександр Власов.
Крім того, на думку в.о. Голови ДФС, важливим фактором є професіоналізм митника, який повинен побачити, прочитати, проаналізувати, де можуть бути товари прикриття. Це товари з низькою митною вартістю, які в контейнері зазвичай «прикривають» високоліквідний товар.
За час дії операції «Бастіон» вже отримані суттєві результати, що виражаються у досить показових цифрах.
«Так, на прикладі турецьких товарів, якщо до початку операції сума митних платежів з одного транспортного засобу становила 400 – 500 тис. гривень, то зараз – близько 750 тисяч. Тобто, майже на 10 тисяч доларів більше. На високоліквідному товарі зростання – до 1 мільйона гривень. Виявляється раніше цього не бачили або закривали очі», – зауважив Олександр Власов.
Очільник фіскальної служби також підкреслив, що напрацьований механізм боротьби зі схемами буде діяти і після реорганізації ДФС шляхом взаємодії задіяних відомств за основними напрямами: протидії порушенням митних правил, моніторингу ризикових операцій, аудиту, слідчих і оперативних підрозділів тощо.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383425.html
Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України листом від 25.06.2019 № 20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440».
У зв’язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова № 440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.
Листом № 20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови № 440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.
Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).
При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов’язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:
◄ у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;
◄ у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі № 20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html
Оновлено критерії для надання статусу уповноваженого експортера
21.06.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 176 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за № 545/33516) (далі – Наказ № 176).
Наказом № 176 затверджено зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013.
Так, зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, а саме:
► здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;
► відсутність до дня звернення до митниці з заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;
► відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.
Крім того, Наказом № 176 уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.
Також викладено у новій редакції додаток 1 «Заява на отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера» та додаток 2 «Інформаційний аркуш, що підтверджує статус уповноваженого (схваленого) експортера», а додатки 3 і 4 виключено.
Наказ № 176 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47.
З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної
Відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
• обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.
Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ
Документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.
Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383614.html повідомила, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб’єктами господарювання в електронній формі.
Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html.
Інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у «Електронному кабінеті».
Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за № 579/33550) (далі – Наказ № 188), яким затверджено:
► форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);
► Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).
Так, такі заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.
Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
У заявці передбачено зазначати:
◄ транспортний засіб;
◄ розташування пункту навантаження/розвантаження;
◄ код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;
◄ дату початку/закінчення періоду транспортування.
Порядок складається з двох розділів:
● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.
● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.
Звертаємо увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Наказ № 188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 № 49.
Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю
До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки
Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
До уваги платників податків: етапи запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/383793.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено поетапне запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕРП та СЕ), зокрема:
● з 01 до 15 липня 2019 року (включно) здійснюється формування обсягу залишку пального для перенесення з діючої до 1 липня 2019 року системи СЕАРП до нової системи СЕАРП та СЕ та реєстрація акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (в системі СЕАРП) – за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218. Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (включно) – до 15 липня 2019 року (включно);
● розподіл обсягів залишку пального / спирту етилового між акцизними складами для формування ліміту пального / спирту етилового, на який платник може складати акцизні накладні:
► з 16 до 20 липня 2019 року (включно) – реєстрація першого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – реєстрація другого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року – врахування в СЕАРП та СЕ обсягів спирту етилового, яке здійснюється шляхом подання платниками акту проведення інвентаризації спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року.
Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01 липня 2019 року, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua> Електронні форми документів >Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):
- для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
- для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених з 01 липня до 31 липня 2019 року (включно) – з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно).
Для врахування в СЕАРП та СЕ обсягів залишку пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався, Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, передбачено можливість подання платником без сплати акцизного податку у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року:
- для обсягів залишку пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення. У цьому випадку заявки на поповнення подаються тільки зазначеними платниками, а вказані у цих заявках обсяги пального можуть надалі використовуватися виключно для власного споживання або промислової переробки;
- для обсягів скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах для потреб населення відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 570.
Рекомендовані форми Заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового також розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua > Електронні форми документів > Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Обсяги ввезеного на митну територію України у період з 01 до 15 липня 2019 року (включно) пального або спирту етилового обліковуються в СЕАРП та СЕ у такій послідовності:
► 16 липня 2019 року – зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
►з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 27.06.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
З переліком змін та доповнень (версія 1.27.10.0) станом на 27.06.2019 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Фізичним особам – підприємцям – «спрощенцям» про сплату єдиного внеску
Фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:
◄ своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
◄ подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Керівництво ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у засіданні колегії Державної служби України з питань праці
За організацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на чолі Голови Державної служби України з питань праці, Голови колегії Романа Чернеги у будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося розширене засідання колегії Державної служби України з питань праці.
У заході прийняли участь представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань праці та керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На колегії розглядалися питання стосовно стану державного нагляду, промислової безпеки та охорони праці на підприємствах вугільної промисловості; застосування вимог нормативно-правових актів з охорони праці у сфері котлонагляду та підіймальних споруд з урахуванням змін у законодавстві; результатів роботи територіальних органів держпраці у частині здійснення державного контролю щодо своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати; заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки та їх впливу на стан виробничого травматизму у галузях національної економіки у першому півріччі 2019 року і інші.
З доповіддю щодо легалізації найманої праці та заробітної плати і неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин виступила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Вона зазначила: «Основним показником роботи фіскальної служби області є 100 відсоткове забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів податками та зборами. Бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. А зростання надходжень з цього податку дуже важливе, як для державного, так і місцевого бюджетів».
Спільними зусиллями фіскальної служби, Пенсійного фонду, Держпраці та органами місцевого самоврядування проведена широкомасштабна роз’яснювальна кампанія, завдяки якої легалізовано більше 100 тис. працівників у минулому році та майже 7 тисяч найманих працівників у поточному році. «Детінізація» принесла бюджету близько 30 мільйонів гривень додаткових надходжень з податку на доходи фізичних осіб та 54 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З початку року Комісіями, створеними при органах виконавчої влади з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці, проведені зустрічі з 3 600 суб’єктами господарювання.
Ці зустрічі дали позитивні результати та до бюджету додатково надійшло близько 10 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.
Також Ірина Сікіріна у виступі зауважила, що фіскальна служба області відповідно до Податкового кодексу України здійснює перевірки платників та у разі виявлення порушень трудового законодавства передає матеріали до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Заходи, які вживає ГУ ДФС у Дніпропетровській області з Пенсійним фондом та Головним управлінням Держпраці Дніпропетровської області, дозволяють не тільки збільшити відрахування до бюджету, але й забезпечити захист прав громадян.
Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега ознайомив учасників заходу з Планом роботи колегії Державної служби України з питань праці на ІІ півріччя 2019 року.
Засідання пройшло в атмосфері конструктивного о
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новини Правобережного управління 02.07.19
02.07.2019 10:31
Під час проведення караоке «Пісня сонячного літа» учасникам свята роз’яснено про право громадян на податкову знижку
Фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області у рамках деклараційної кампанії проведено промо-акцію під час свята «Караоке «Пісня сонячного літа», яке відбулося 26 червня 2019 року у смт Слобожанське, за організацією викладачів відділу сольного співу Слобожанської школи естетичного виховання.
Податківці спілкувались з учасниками заходу та надали роз’яснення щодо реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах.
Під час спілкування особлива увага приділялась новаціям в отриманні податкової знижки, які застосовуються вперше. Так, починаючи з 1 січня 2019 року, право на отримання податкової знижки за 2018 рік можна одержати за оплачені освітні послуги, що надаються не тільки вищими закладами, але й дошкільними, позашкільними, загальними середніми, професійними (професійно-технічними) вітчизняними закладами.
У ході свята співучих голосів Слобожанщини розповсюджено пам’ятку «Податкова знижка за навчання», підготовлену фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Проведення подібних акцій є важливим та корисним заходом, під час якого громадяни мають можливість дізнатись про свої права та отримати консультації стосовно податкового законодавства.
Відбулося засідання регіональної міжвідомчої комісії
Начальник управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець та начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталія Садика прийняли участь у засіданні регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств в приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації.
Засідання пройшло в форматі конструктивного обговорення нагальних питань.
До уваги розробників програмного забезпечення та платників ПДВ і акцизного податку!
За результатами практичної експлуатації електронного сервісу з надсилання відповідей на запити стосовно отримання відомостей з єдиного реєстру податкових/акцизних накладних у вигляді архівних файлів та з метою покращення якості надання електронних послуг з 01.07.2019 буде змінено розширення імен архівних файлів на ZDC. Формат файла при цьому не змінюється.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/anonsi/20921.html
Відкриті дані: ДФС забезпечила 100% оприлюднення нових основних наборів
ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383318.html додатково оприлюднила 17 нових основних наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Довідково: 05.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (далі – Постанова № 409), згідно з якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – Постанова № 835).
Постановою № 409 за ДФС закріплено додатково 17 основних наборів даних, які мали бути оприлюднені відповідно до цієї Постанови протягом 6 місяців. Ці набори даних на сьогодні вже оприлюднені у повному обсязі та оновлюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Зазначене також підтверджується на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Хід виконання».
Таким чином ДФС здійснила заходи по забезпеченню 100 % виконання вимог Постанови № 409.
Водночас необхідно зазначити, що до внесення змін до Постанови № 835 ДФС оприлюднювала набори даних, які закріплені Постановою № 409, а саме:
► Інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
► Інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
► Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу);
► Кожний із наборів даних має свою планову періодичність оновлення: щодня, щомісяця, щокварталу, кожного півріччя, щороку або протягом трьох робочих днів з моменту внесення змін до таких наборів змін.
До уваги реалізаторів спирту етилового!
ДФС України повідомила, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ з урахуванням змін, що вносяться згідно з вищезазначеним законом, одиницею обліку обсягів спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° С.
У зв’язку з цим з 01.07.2019 платникам акцизного податку при декларуванні спирту, що класифікується у товарній позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «XX» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» по відповідному товару додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20° С» (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання – «833» та «DРА»).
ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: наслідки
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)..
Норми визначені п.177.8 ст.177 ПКУ.
Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином та при цьому не отримала відповідні документи, що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як ФОП, то при виплаті доходу цій фізичній особі така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за формою № 1ДФ. У цьому випадку ФОП подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента, та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Земельні відносини: сплата фізичною особою земельного податку
Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), через установи банків та поштові відділення.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Норми встановлені п. 57.5 ст. 57 ПКУ.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ визначено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.09.2016 № 799 «Про внесення змін до форми Квитанції про прийняття податків і зборів»).
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
● для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
● для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Норми визначені п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (п.п. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 150 тисяч адміністративних послуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж січня – травня 2019 року ЦОП області надано майже 151,7 тисяч таких послуг.
Діяльність ЦОП Дніпропетровщини забезпечують 269 працівників.
Нагадаємо, що з місцями розташування та графіками роботи ЦОП Дніпропетровської області, а також із вичерпним переліком послуг можна ознайомитись на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/
Бюджети місцевих громад Дніпропетровської області отримали майже 2 млрд грн плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровщини за п’ять місяців 2019 року поповнили місцеві бюджети на 1 млрд 997,9 млн грн, зокрема, 1 млрд 905,9 млн грн сплачено юридичними особами та 92,0 млн грн – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 489,0 млн грн, або на 32,4 відсотки.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 16 відсотків до їх загальних надходжень.
Як зазначає начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов: «Плата за землю – це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».
З 01 липня 2019 року будуть діють нові розміри прожиткового мінімуму
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» із змінами з 01 липня 2019 року набрали чинності нові розміри прожиткового мінімуму.
Так, з 01.07.2019 прожитковий мінімум на одну особу становить 1 936 гривень.
Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на:
● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128¹ ПКУ;
● ставки єдиного податку для 1 групи платників;
● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: деякі практичні рекомендації
ДФС України повідомила, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками акцизного податку та суб’єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників цього податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у ЄРАН:
► перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);
► других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).
Отже, для забезпечення можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, імпортерам пального доцільно оформити до 15 липня 2019 року додаткові декларації до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.
Електронні довірчі послуги отримуються за умови особистої присутності фізичної особи
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася для отримання ЕДП, здійснюється за умови її особистої присутності. Звертаємо увагу, що строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від АЦСК ІДД ДФС, становить два роки з моменту їх формування.
Перелік документів, необхідних для отримання ЕДП, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua/r_kor) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Пункти обслуговування».
Законодавством не заборонено складання протягом звітного періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини
У разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні (далі – ПН) за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
● 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
● 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
У зведених ПН, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307) (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Норми визначені п. 11 Порядку № 1307.
Слід зазначити, що Порядком № 1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини.
У рамках операції «Бастіон» ДФС відпрацьовує алгоритм ефективних спільних дій за податковим та митним напрямами
З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС України Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.
Платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15 – 20 %. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10 %. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд грн ПДВ лише по митному напрямку.
«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», – підкреслив Олександр Власов.
Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар. Також при виявленні та припиненні дії протиправних схем ухилення від оподаткування відпрацьовуються законодавчі зміни, які не допускатимуть застосування таких схем у подальшому.
В.о. Голови ДФС України зазначив, що у рамках операції «Бастіон» основна увага фахівців фіскальної служби сконцентрована на таких напрямах:
● посилення контролю на західному кордоні, як одному з найбільш ризикорієнтованих напрямків;
● так звані «піджаки»: виявлення місць застосування схем, відпрацювання задіяних груп, притягнення до відповідальності;
● незаконна торгівля підакцизними товарами через інтернет-магазини. У першу чергу, мова йде про алкоголь та тютюнові вироби;
● мінімізація податкових платежів при реалізації брендових, високоліквідних товарів;
● cхема ухилення від сплати податків при експорті сільськогосподарської продукції шляхом використання фіктивних суб’єктів господарювання;
● нелегальний сигаретний трафік.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383008.html
Відтерміновано застосування штрафів у разі зберігання пального без ліцензії
01.07.2019 набрав чинності Закон України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» (далі – Закон № 2744).
Законом № 2744 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту:
«до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».
Закон № 2744 розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2744-19
Постачання електричної енергії: визначення платників акцизного податку з 01.07.2019
З 01.07.2019 набирають чинності низка статей Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2019).
Ці зміни впливають на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.
Так, починаючи з 01.07.2019 купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).
Пунктом 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:
◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з міжнародних поштових та експрес-відправлень!
Нормами п. 180.2¹ ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особою, відповідальною за сплату до бюджету ПДВ, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.
Особи, зазначені у п. 180.2¹ ст. 180 ПКУ, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п. 180.3. ст. 180 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 68 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року норми п. 180.2¹ ст. 180 ПКУ не застосовуються.
З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати ПДВ, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Відповідальність фізосіб, які фактично здійснюють незалежну професійну діяльність без взяття їх на облік як платників єдиного внеску
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 до платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
► за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами – накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, відповідно до частини першої ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З січня по травень 2019 року на Дніпропетровщині видано 5,8 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
За п’ять місяців поточного року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 5 796 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Загалом, станом на 1 червня в області діє 14 432 ліцензії по 4 816 суб’єктах господарювання.
Крім того, ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами господарювання за ліцензії на право роздрібної торгівлі. В результаті, з початку року призупинено дію 1 136 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу.
«Слід зазначити, що з початку поточного року, за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових виробів було анульовано 969 ліцензій, у тому числі 39 ліцензій за порушення законодавства в частині продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18 років», – повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Скасовано застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки
Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436).
Нагадуємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме:
► за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
► за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
► за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
► за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
► за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;
► за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки;
► за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.
Указ № 418 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України за посиланням https://www.president.gov.ua/documents/4182019-27613
Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального
П. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок № 113) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).
Земельна ділянка надається ФОП – «єдинником» в оренду:сплата земельного податку
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка надається в оренду, а отже використовується ФОП для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Операція «Урожай» сприяє легалізації праці
В аграрному секторі області мають місце факти використання найманої праці неоформлених робітників та схем ухилення від сплати податків. З метою подолання цих негативних явищ, а також виявлення резервів надходжень до бюджету у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай», спрямована на детінізацію ринку праці у сільськогосподарському виробництві. До проведення операції активно долучаються і фахівці фіскально
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новини Правобережного управління 24.06.19
24.06.2019 15:38
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості
За період січень - травень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 2271 Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.
Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.
Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Підприємства Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплатили понад 273 мільйони гривень податку на прибуток
За січень-травень 2019 року підприємства Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, перерахували до державного бюджету 273 мільйони 885 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомила начальник відділу податку на прибуток Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталія Марілова, це на 40,2% більше від індикативного показника у 195 мільйонів 330 тисяч гривень. До державного бюджету надійшло 245 мільйонів 410 тисяч гривень при плановому завданні 178 мільйонів 250 тисяч гривень, або 137,7%.
При плановому завданні 3 мільйони 203 тисячі гривень до бюджету надійшло частини чистого прибутку, що вилучається до бюджету 2 мільйони 10 тисяч гривень або 62,8 %.
У травні 2019 року складено 121 акти камеральних перевірок з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції понад 17 тисяч гривень. За порушення термінів подання податкової звітності складено акти камеральних перевірок по 23 платниках, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 6290 гривень. Складено 20 протоколів про адміністративне правопорушення.
Також Наталія Марілова зазначила, що відділом протягом 5-ти місяців 2019 року складено 218 актів камеральних перевірок з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 136 100 грн. За порушення термінів подання податкової звітності складено акти камеральних перевірок по 307 платниках, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 21 250 грн. Складено 48 протоколів про адміністративне правопорушення.
Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви
ДФС України повідомила, що згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є.
Питання такої реєстрації визначені:
► п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, підпунктами 230.1.1 та 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ (у редакції з 01.07.2019) та п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ;
► пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, які є чинними.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України (далі – Мінфін). Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Проект форми Заяви оприлюднений 15.04.2019 на сайті Мінфіну у розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 / Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового»».
Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному веб-порталі ДФС та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.
Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в «Електронному кабінеті».
Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду
Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.
Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код
за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
де:
1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих
На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.
Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:
► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);
► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;
► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.
Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).
Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Обчислення суми податку на нерухомість для фізичної особи
Нагадуємо, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Норми визначені п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на майно;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податок сплачується фізичною особою протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника управління аудиту Євгена Мананнікова на тему: «Зміни до Податкового кодексу України в частині проведення перевірок суб’єктів господарювання»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які терміни подачі платником податків заперечень на акт перевірки та терміни їх розгляду?
Відповідь. Добрий день. З 01 січня 2019 року внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині збільшення з 5 до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 Кодексу.
Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Які терміни прийняття податкових повідомлень-рішень за актом перевірки?
Відповідь. Вітаю. Збільшено з 10 до 15 робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень - рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст. 86 Кодексу).
В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Питання 3. Які терміни подання скарги для оскарження в адміністративному порядку прийнятих податкових повідомлень-рішень?
Відповідь. Збільшено з 10 календарних до 10 робочих днів, передбачений п.56.3 ст.56 Кодексу термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.
Слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3 ст. 57 Кодексу граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 900 млн гривень
Протягом січня – травня 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 902,5 млн грн єдиного податку від суб’єктів господарювання – фізичних осіб, що на 196,2 млн грн, або на 27,2 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
На початок червня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 96 тисяч підприємців.
Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 43 тисячі підприємців. У третій групі перебуває більше 41 тисячі платників єдиного податку, у першій – понад 12 тисяч.
За І квартал 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 7 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати складає 337,3 млн грн, що на 79,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Податковий календар на 25 червня 2019 року
Доводимо до відома платників, що:
вівторок, 25 червня 2019 року, останній день подання
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві.
Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» у низці нормативно-правових актів КМУ.
Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.
Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.
Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47).
Суб’єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки
за зовнішньоекономічними договорами електронними платіжними засобами
14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ № 77).
Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32¹ такого змісту:
«Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».
Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення).
Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням
https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443
За яких умов платник податку на прибуток підприємств
має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки
Нагадуємо, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:
► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;
► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 «Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування» ст. 138 «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
Фіскальний блок РРО вийшов з ладу:
відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.
До уваги платників ПДВ!
Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.
У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Проведено семінар з бухгалтерами профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України
За організацією Дніпропетровської обласної організації профспілки металургів і гірників України 21 червня поточного року у Будинку профспілок Дніпровського обласного об’єднання профспілок відбувся семінар-навчання бухгалтерів та скарбників профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України з питань оподаткування, в якому прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
На семінарі розглядався широкий спектр питань щодо діяльності неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), зокрема, за такими напрямками:
- особливості оподаткування профспілкових організацій у рамках Податкового кодексу України;
- господарські операцій, при здійсненні яких можливо втратити статус неприбуткової організації;
- особливості операцій з надання допомоги різних видів (поворотна, безповоротна) та форм (грошова, негрошова);
- порядок оподаткування виплат профспілок; вартості путівок, турів вихідного дня та літнього відпочинку; подарунків і призів.
Захід пройшов у форматі обговорення та отримання кваліфікованих відповідей на актуальні питання, що виникають у бухгалтерів професійних спілок, як неприбуткових організацій, під час їх роботи.
До уваги платників: на період відпустки можливе звільнення від сплати єдиного податку
Нагадуємо, що платники єдиного податку 1 і 2 групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У свою чергу нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки.
Водночас згідно пп. 295.5 ПКУ платники єдиного податку, віднесені до груп 1 і 2, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Проте за умови, якщо вони не використовують працю найманих осіб.
Тобто платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу стосовно обрання періоду щорічної відпустки.
Щодо підприємців — платників 3 групи, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується через недоцільність. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто якщо підприємець групи 3 знаходиться у відпустці за власним бажанням, це жодним чином не впливає на порядок нарахування та сплати єдиного податку за відповідний звітний період.
Сплата транспортного податку у 2019 році
У 2019 році фізична особа, яка володіє легковим автомобілем, з року випуску якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість якого становить понад 1 млн. 564 тис. 875 грн., повинна сплатити до бюджету транспортний податок.
Статтею 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості справляння транспортного податку. Відповідно до цієї статті ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі. Згідно з пп.267.2 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У зв’язку з тим, що з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4173 грн., середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком збільшилась до 1 млн. 564 тис. 875 гривень.
Контролюючий орган направляє фізичній особі - платнику податку податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити за місцем її реєстрації до 1 липня звітного року. Фізична особа сплачує транспортний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Платник податку - юридична особа самостійно обчислює суму податку, станом на 1 січня звітного року, і до 20 лютого цього року подає контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, а також сплачує транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації. До контролюючих органів подається форма декларації з транспортного податку, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».
Нарахування єдиного соціального внеску, якщо найманий працівник є пенсіонером за віком
Платниками єдиного внеску є, зокрема,
- роботодавці підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами;
- роботодавці фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.
Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.
До зазначених виплат застосовується ставка 22 %.
При цьому пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.
Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів ДФС України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном 0800501007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
При наданні земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі доходи оподатковуються
Відповідно до вимог Податкового кодексу України доходи від надання земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором - 1,5 %.
Для цього громадяни мають подати річну податкову декларацію про доходи та майновий стан, у якій необхідно зазначити суму отриманих доходів в розділі оподатковуваного доходу та сплатити податок із таких доходів. Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору за минулий рік громадяни зобов’язані самостійно перерахувати до 1 серпня 2019 року.
Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою податків і зборів до бюджету
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
