Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Коментарі: 0
Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN
Правобережне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
23 СЕРПНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України фахівці Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області долучились до свята Дня Державного Прапора України.
Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.
Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.
Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської «весни народів». У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.
Використання синьо-жовті прапорів на Наддніпрянщині стало можливим після революції 1905-1907 років. На час повалення царизму ці барви були вже звичним і загальновизнаним елементом української національної символіки.
25 березня 1917 р. під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1 квітня 1917-го учасники української національної маніфестації в Києві несли 320 національних прапорів. Солдати-українці київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам'ять борцям за волю», «Війна до перемоги» тощо.
У подальшому синьо-жовті прапори стали обов’язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.
Влітку 1917 р. під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ – полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.
Офіційно прапор затвердили в Тимчасовому законі про флот УНР 27 січня 1918 р. Прапором торговельного флоту визначалося «полотнище о двох - блакитному і жовтому кольорах». Прапор військового флоту відрізнявся лише наявністю блакитного Тризуба в кряжі верхньої блакитної смуги.
29 квітня 1918 р. на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: «Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін». Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.
За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові прапори. 16 липня 1918 р. гетьман затвердив військовий прапор Української Держави.
13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.
За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.
20 березня 1920 р. ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини). У 1934 р. чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На це представництво українців обурилося: «Ми маємо свій прапор…його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад…прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу».
15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.
ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності використовували національний прапор. У листопаді 1928 р. до десятої річниці Листопадового чину у Львові над собором св. Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий прапор з написом «УВО». Згодом так само вчиняли і ОУНівці, послуговуючись червоно-чорним та національним прапорами. На початку 1930-х рр. з’явився гімн ОУН, де є слова: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаємо весь великий народ свій».
У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
Влітку 1941 р. націоналістичні та національні прапори майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення української держави.
14 жовтня 1947 р., коли вперше відзначалося Свято УПА, Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори.
«Присягу після вишколу молоді стрільці приймали в Нижньому Березові. Засніжений ліс і недалекі скуті морозами гори були свідками того врочистого дійства. Стрій підтягнутих стрільців утворив чотирикутник. Над головами легенько лопотіли на січневому вітерці блакитно-жовтий і червоно-чорний прапори», - так описував присягу сотні УПА «Дністер» Василь Блясецький.
Протягом ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.
У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу «Більшовик». Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс.
26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам'яті Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.
23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990 р. – над Львівською міськрадою.
24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.
24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів
А 4 вересня 1991 р. національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.
У статті 20 Конституції України вказано, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
«На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня», - йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/2004.
Фахівці Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області надають послуги платникам
За 7 місяців поточного року фахівцями Центрів обслуговування платників Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано понад 19,8 тисяч адміністративних послуг.
Серед послуг, за отриманням яких найчастіше зверталися відвідувачі:
- видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (понад 4,7 тис. звернень);
- видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (понад 1,8 тис.звернень);
- реєстрація платника єдиного податку (2,4 тисяч звернень);
- надання витягу з реєстру платників єдиного податку (понад 2,7 тисяч звернень);
- реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку (понад 1,9 тисяч звернень);
- видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби (понад 2,9 тисячі звернень);
- реєстрація книг обліку розрахункових операцій тощо (понад 1,9 тисяч звернень) тощо.
З метою економії часу звертаємо увагу на можливість отримання довідки про свої доходи за допомогою електронного сервісу ДФС - «Електронного кабінету» (https://cabinet.sfs.gov.ua). Скористатися зазначеним сервісом можуть особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису.
Нагадаємо, що отримати адміністративні послуги можна за адресами:
- Новокодацька Державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-14;
- Центральна Державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефони: (0562)374-70-32;
- Чечелівська Державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-18.
Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг): понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.
Застосування санкцій за порушення митного законодавства при ввезенні транспортного засобу
В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігоря Диби на тему «Застосування санкцій за порушення митного законодавства при ввезенні транспортного засобу».
Він нагадав, що 25 листопада 2018 року набули чинності закони України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (далі – Закон № 2611-VIII) та № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (далі – Закон № 2612-VIII).
«За цей час Дніпропетровською митницею ДФС здійснено митне оформлення 6 108 одиниць транспортних засобів громадян у відповідності з зазначеними законами. До Державного бюджету України перераховано 381 млн грн податків.
З початку серпня поточного року у зоні діяльності митниці, у середньому, здійснюється митне оформлення 3-х таких автомобілів за тиждень.
З 22 серпня 2019 року, у відповідності до положень Закону № 2612-VIII, вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил.
Стаття 470 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачає відповідальність за перевищення строку транзитного переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення:
- не більш ніж на 1 добу (частина перша) – штраф 170 гривень;
- більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб (частина друга) – штраф 3 400 гривень;
- більше ніж на 10 діб, але не більше ніж на 20 діб (частина третя) – штраф 8 500 гривень;
- більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п'ята) – штраф 85 тис. гривень;
- більше ніж на 30 діб (частина шоста) – штраф 170 тис. грн або конфіскація.
Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення встановлено статтею 481 МК України.
Ця стаття передбачає відповідальність за перевищення встановленого строку тимчасового ввезення:
- не більше ніж на три доби (частина перша) – штраф 850 гривень;
- більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб (частина друга) – штраф 5 100 гривень;
- більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб (частина третя) – штраф 17 тис. гривень;
- більше ніж на 20 діб (частина четверта) – штраф 34 тис гривень;
- більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п’ята) – штраф 85 тис. гривень;
- більше ніж на 30 діб (частина шоста) – штраф 170 тис. грн або конфіскація.
Початком обчислення строку, який був перевищений при переміщенні транспортних засобів особистого користування в митних режимах «транзит» чи «тимчасове ввезення», для цілей кваліфікації правопорушень за статтями 470 та 481 МК України слід вважати 22.08.2019», – зазначив Ігор Диба.
Відбувся профілактичний захід щодо дотримання норм Закону України «Про запобігання корупції»
Одним із пріоритетних напрямків діяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є проведення роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції серед працівників державної служби.
Так, у ГУ ДФС, за участі працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції, в рамках дотримання вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон «Про запобігання корупції») відбулася зустріч з залученням працівників підрозділів податкової міліції.
Під час заходу розглядались: Закон «Про запобігання корупції»; типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання корупції, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року 706 (зі змінами); правила етичної поведінки державних службовців в органах Державної фіскальної служби, затверджені наказом ДФС України від 03.04.2019 № 257; порядок організації роботи, спрямованої на запобігання корупції у Державній фіскальній службі України, її територіальних органів, Університеті державної фіскальної служби України, державних підприємствах, які перебувають у сфері управління ДФС, затверджений наказом ДФС України від 19.04.2019 № 315; Методичні рекомендації з питань організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в органах ДФС, затверджені наказом ДФС України від 18.06.2019 № 475.
В ході заходу, після проведення роз’яснювальної роботи та розгляду вищенаведених питань працівники підрозділів податкової міліції пройшли тестування.
Щодо вимог законодавства з ліцензування місць зберігання пального
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/389311.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 481), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензія на право зберігання пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання ліцензії на право зберігання пального на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального.
Законом № 481 встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової торгівлі пальним або зберігання пального;
► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
◄ підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
◄ підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
◄ суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.
До суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону № 481 у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.
Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом № 481.
Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.
Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 1 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.
Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Транспортний податок (далі – податок) для фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку, який надсилає (вручає) платнику податку податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Ставка податку становить 25 000 грн за кожен об’єкт оподаткування (легковий автомобіль, з року випуску якого минуло не більше 5-ти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року).
Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Норми визначені ст. 267 Податкового кодексу України.
Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України
Заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, суб’єктів господарювання та держави і безпосередньо впливає на рівень життя кожного громадянина.
Нормами ст. 95 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної.
Мiнiмальна заробiтна плата – це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).
До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров’я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.
Умови визначення розмiру мiнiмальної заробiтної плати та порядок встановлення і перегляду цього розміру визначені статтями 9 i 10 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.
Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, необхідно знати, що виплата заробітної плати провадиться не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинний бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Слід пам’ятати, що дотримання чинного законодавства про працю є обов’язковою вимогою для всіх суб’єктів господарювання – роботодавців незалежно від форми власності.
Довідково: мінімальна заробітна плата у 2019 році складає: 4 173 грн – місячний розмір, 25,13 грн – погодинний розмір.
Зареєструватись у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків можливо через Електронний кабінет
З 01 березня 2019 року фізичні особи за допомогою приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити та направити до органів ДФС запити на отримання облікової картки фізичної особи – платника податків або на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Заяви (форма № 1ДР – F1414601, форма № 5ДР – F1414701) формуються у приватній частині Електронного кабінету. При цьому заявник сам обирає фіскальний орган, в якому йому буде зручніше отримати картку платника податків, код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися.
Інформацію про результати розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Більш детальніше про те, як скористатися вищезазначеним сервісом Електронного кабінету щодо отримання облікової картки фізичної особи – платника податків або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, – на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/news/82F25C3C425C016AE0530A502807F521
Особливості обчислення єдиного внеску новоствореними ФОП – платниками єдиного податку першої та другої груп
Нормами частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено наступне: єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:
● для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) (крім ФОП – платників єдиного податку), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
● для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.
Отже, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування єдиного внеску за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку новостворені ФОП, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платникам податків про електронний сервіс ЗІР
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ЗІР) наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДФС із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією у розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст. 53 ПКУ.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет, письмові звернення» інформація систематизована за тематикою:
• оподаткування;
• державна митна справа;
• єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• електронні довірчі послуги.
У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру за телефоном, по електронній пошті та письмово.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.
Розділ «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет, письмові звернення» має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДФС та інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет, а також містить витяги з відповідей, підготовлених Інформаційно-довідковим департаментом ДФС (далі – ІДД ДФС) на типові письмові звернення суб’єктів господарювання та громадян.
Розділ «Інформація з питань митної справи» містить інформаційні матеріали з питань митної справи (в тому числі актуальні запитання щодо митного контролю і оформлення товарів громадян, які переміщуються через митний кордон України та експертної діяльності у податковій та митній сферах) та спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДФС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДФС» містить інформацію щодо отримання суб’єктами господарювання та громадянами інформаційних послуг.
Розділ «Сервіс «Пульс»» містить інформацію для суб’єктів господарювання та громадян щодо порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямами «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронні довірчі послуги» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДФС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний інформаційний ресурс Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДФС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання електронних довірчих послуг, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацію про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДФС тощо.
Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напряму діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в «Базі знань», але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням «Бази знань», по назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі – запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
Отже, ЗІР – це електронний сервіс ДФС для самостійної орієнтації платників в інформаційному просторі вимог законодавства.
Слід зазначити, що ІДД ДФС продовжує роботу щодо розширення можливостей та підтримки ресурсу в актуальному стані.
Про сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкового векселя
Вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної
Коментарі: 0
Невірно вказано код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ: як виправити в декларації з туристичного збору
Відповідно до п. п. 268.7.1 п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків.
Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п. п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору».
У рядку 6 розд. І «Загальні відомості» Декларації зазначається «Код органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) за місцезнаходженням податкового агента».
При поданні Декларації з невірно вказаним КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Враховуючи вищезазначене, у разі самостійного виявлення невірно вказаного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента в Декларації, такий податковий агент повинен подати:
- до контролюючого органу з невірно вказаним кодом КОАТУУ – уточнюючу Декларацію, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання з туристичного збору;
- до контролюючого органу з вірним КОАТУУ – Декларацію за типом «Звітна».
Податкова декларація платника єдиного податку: створюємо в Електронному кабінеті
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».
Видача спецодягу працівнику – як відобразити у формі 1-ДФ та коли оподаткувати?
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.
Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «136».
Якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У разі, якщо працівник, що припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу. Зазначена норма передбачена пп. 165.1.9 ПКУ.
Оподаткування ПДФО за договором ЦПХ
Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому при отриманні зазначених у п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах, організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.
Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Шановні платники єдиного податку! Не допускайте формування податкового боргу
Відповідно до п.п.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Звертаємо увагу, якщо платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.
Плата за землю: іноземці, які не проживають в Україні
Нарахування фізичним особам – нерезидентам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати надсилаються платнику податків контролюючим органом до 01 липня поточного року. Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
При цьому, фізичні особи – нерезиденти, які не проживають в Україні, повинні повідомити свою адресу постійного проживання у контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки для надіслання податкових повідомлень-рішень про внесення земельного податку або орендної плати.
Нагадаємо: відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 зі змінами, зокрема Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю: про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Для отримання інформаційних послуг звертайтесь до Контакт - центру ДФС
Суб’єкти господарювання можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оnline, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007.
Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку.
Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.
Крім того можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу [email protected].
Коментарі: 0
Відбулась «гаряча лінія» щодо застосування єдиного податку – фізичними особами
Днями, черговий сеанс телефонного зв’язку – «гаряча лінія» відбувся з заступником начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денисом Коренєвим щодо застосування єдиного податку – фізичними особами
Питання: Чи має право ФОП - платник ЄП здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Питання: Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?
На підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Питання: За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Питання: Якими видами діяльності не можуть займатись платники ЄП першої – третьої групи?
п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи – нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Питання: Які дії ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1). платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Питання: Які дії ФОП платника ЄП у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Питання: Чи поширюється обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо надання в оренду нерухомого майна, на ФОП - платників ЄП, які надають в оренду торгівельні місця на ринку?
Норми п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України поширюються на фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, які надають в оренду або в суборенду торгівельні місця на ринку, а також магазини на території ринку, оскільки зазначені обмеження стосуються фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Питання: Чи може ФОП бути платником ЄП, якщо надає нерухоме майно в оренду як ФО і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників ЄП?
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Питання: Протягом якого строку ФОП – платник ЄП повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником ЄП?
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, у разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
Питання: Чи є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП – ФОП наявність податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не СГ?
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Питання: Чи може ДФС анулювати реєстрацію фізособи-єдинника у якого є податковий борг?
Звертаємо вашу увагу, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному у пп. 14.1.175 ПКУ.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ПКУ).
Згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп. 3 п. 299.10 ПКУ.
У випадку несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
За невчасне подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ передбачена відповідальність
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).
Неподання розрахунку №1 ДФ, або подання його з порушенням встановлених строків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки
Відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Нагадаємо, граничний термін подання податкової декларації – 31 грудня 2019 (включно).
«Єдинники» зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів при порушенні умов щодо перебування на спрощеній системі оподаткування
Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Слід зазначити, що платники єдиного податку першої та другої груп у разі перевищення обсягу доходу, встановленого п. 291.4 ст. 291 ПКУ для відповідної групи платників, мають право перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для інших груп, у порядку та на умовах п.п. 1- 2 п. 293.8 ст. 293 ПКУ.
Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Приватні підприємці за найманих працівників обов’язково мають подавати податковий розрахунок ф. №1ДФ та звіт з ЄСВ
Фізособи-роботодавці мають подавати звіт з ЄСВ щомісячно протягом 20 к.дн за звітним місяцем, а ф. №1ДФ – щокварталу протягом 40 к.дн за звітним кварталом.
Відтак, у фіскальному відомстві Буковини деталізують, до початку роботи працівника слід подати до органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.
Підприємці, які використовують працю найманих осіб, також повинні подавати Звіт із ЄСВ за формою додатка 4 до Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435. Звіт подається щомісячно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця. У разі, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем його подання вважається перший після нього робочий день (п. 14 р. ІІ Порядку №435).
Про суми нарахованої заробітної плати та суми утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору підприємцям – роботодавцям слід звітувати шляхом подання Податкового розрахунку за формою №1ДФ, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Податковий розрахунок (ф. №1ДФ) подається щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за звітним кварталом. Якщо останній день строку подання ф. №1ДФ припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).
Слід знати, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) під час виплати заробітної плати. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документу на перерахування податку і збору до бюджету. Якщо дохід (зарплата) надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою із каси, ПДФО та військовий збір сплачуються протягом 3-х банківських днів, що настають за днем нарахування (виплати, надання) доходу (ст. 168 ПКУ).
Єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників, сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця.
Для упередження порушень чинного законодавства щодо своєчасності та повноти сплати податків та ЄСВ, недопущення втрат бюджету та виникнення податкового боргу, підприємцям слід уважно заповнювати реквізити рахунків у розрахункових документах.
Куди надходить платіжка на сплату транспортного податку тимчасово переміщеній особі
Громадяни України, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Крім того, фізичні особи – платники податків повинні подавати контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем тимчасового перебування фізичної особи (місце переміщення з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції).
Нагадаємо, що згідно із п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкова вимога: як платнику оскаржити
Відповідно до абзацу першого п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з вимогами п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржують.
Коли останній день строків, зазначених у ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Тобто для оскарження податкових вимог, направлених органами ДФС, діє однорівнева система адміністративного оскарження.
Таким чином, при прийнятті платником податків рішення про оскарження податкової вимоги платник податків має право звернутися до ДФС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.
Рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Чи можна відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Таким чином, норми ПКУ не передбачають можливості суб’єктом господарювання відкликати подану ним заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Що завадить обрати другу групу єдиного податку
Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вар
Коментарі: 0
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності»
Питання 1. Добрий день. В мене таке питання: як часто платники податків оскаржують до суду винесені органами ДФС податкові повідомлення-рішення?
Відповідь. Добрий день. Протягом 2019 року судом порушено провадження по 522 справах за адміністративними позовами платників податків до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Питання 2. Вітаю. Хочу запитати. Скільки взагалі знаходиться справ у судах за позовами платників податків до ДФС у Дніпропетровській області?
Відповідь. Добрий день. Всього в судах різних інстанцій перебувало понад 7,4 тисяч справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 12 млрд гривень. Судовими інстанціями протягом поточного року розглянуто 668 справ на суму 3 млрд гривень. Слід зазначити, що з розглянутих судами 414 справ на загальну суму 2,4 млрд грн, підтверджено правову позицію ДФС по 394 справах на загальну суму 1,98 млрд гривень.
Питання 3. Добрий день. Скажіть, будь ласка, як здійснити припинення діяльності фізичної особи – підприємця в органі ДФС?
Відповідь. Вітаю. Статус підприємця Ви втрачаєте з моменту внесення інформації до Єдиного держреєстру. Тому перший крок – звернутися до держреєстратора із заявою (форма 12).
За законом реєстрацію платника єдиного податку ДФС анулює з дати припинення діяльності СПД на підставі даних, отриманих від держреєстратора.
Відбулася спільна нарада представників Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в області
У зв’язку з тим, що з 22 серпня 2019 року вступають в дію нові санкції за порушення митного законодавства при ввезенні транспортних засобів особистого користування в митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення», днями відбулась спільна нарада за участі керівництва Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
На нараді розглянуто та опрацьовано Закон України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Узгоджено алгоритм взаємодії посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС з Управлінням патрульної поліції у Дніпропетровській області у зв’язку з набранням чинності змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 469, 470 та 481 Митного кодексу України.
Розроблено та затверджено План спільних дій посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
ПСП не застосовується до місячного доходу, отриманого одночасно у вигляді заробітної плати і стипендії
Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування ПСП відсутнє.
Не є базою нарахування єдиного внеску кошти, відшкодовані працедавцем фізособі за використання її мобільного телефону для виробничих потреб
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Норми встановлені абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою у міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі –Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Так, згідно з п.п. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом.
Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.
Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).
Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку № 4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які:
- приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);
- були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).
Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.
Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).
При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.
Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.
До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий!
При реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Норми визначені п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Строки реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН встановлені п. 231.6 ст. 231 ПКУ.
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.
Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.
Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДФС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.
Для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа подається заява
Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
◄ ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
◄ ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).
За сім місяців громадяни Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області задекларували понад 438 млн. грн.
«Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 1823 на загальну суму 438,97 млн. гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 8,71 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1,4 млн. грн. військового збору. За поточний рік сума у порівнянні з минулим, яка підлягає сплаті до бюджету більше на 2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та майже 0,2 млн. грн. військового збору», - повідомив заступник начальника Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Шевчук.
Він також розповів, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (254 на загальну суму 5,18 млн. гривень), продажу рухомого/нерухомого майна (186 на загальну суму 92,98 млн. гривень) та надання в оренду нерухомого майна (131 на загальну суму 19,24 млн. гривень). Іноземний дохід в розмірі 17,19 млн. грн. задекларували 43 мешканці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра.
Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 48 громадян Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра. За результатами декларування вони сплатять понад 2,55 млн. грн. ПДФО та 0,5 млн.грн. військового збору. Разом з тим, 675 мешканців Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають понад 1,6 млн. гривень.
З початку року до бюджету надійшло понад 1 мільярд гривень ЄСВ
У січні – липні 2019 року платниками Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження 1,18 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – липень минулого року на 23 відс, або на 222,33 млн. гривень.
У липні поточного року було забезпечено 183,17 млн. грн. ЄСВ, що на 29,6 відс, або на 41,88 млн. грн. більше липня 2018 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється органами ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
Результати організації проведення операції «Урожай»
В інформаційном агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Результати організації проведення операції «Урожай» за участі фахівця управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариси Воробйової.
З травня поточного року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області розпочато операцію «Урожай», мета якої - легалізація найманої праці в аграрному секторі економіки; недопущення виплати заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, або упередження виплати її в «конвертах»; залучення до декларування громадян, які самостійно обробляють земельні ділянки площею понад 2 га з метою отримання доходу і проведення інших заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки.
«Робота дає свої позитивні результати. Так, під час проведених засідань з суб'єктами господарювання 315 з них (в тому числі з 125 ФОП) додатково оформили 562 найманих працівника. За рахунок оформлених найманих працівників бюджет додатково щомісяця отримує близько 400 тисяч гривень податків і зборів. Крім цього, залучено до державної реєстрації 18 суб'єктів господарювання, які в даний час є платниками спрощеної системи.
З початку травня залучені до декларування майже півтори тисячі чоловік, які самостійно обробляли земельні ділянки та отримували доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Сума задекларованого ними доходу становить 10 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет складає 1,6 млн гривень. З початку року від оренди земельних ділянок (паїв) до бюджету надійшло близько 140 млн грн податків і зборів, що на 1,8 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Кількість громадян - орендодавців теж щороку зростає та складає сімдесят чотири тисячі осіб. Так, з початку року від продажу власної сільськогосподарської продукції свої доходи задекларували понад 12 тис громадян. Задекларована сума ними доходів становить 84,9 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет 17 млн гривень», - повідомила Лариса Воробйова.
Операція «Урожай» триватиме до повного збору врожаю, а разом з нею триває робота Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та інших органів виконавчої влади щодо залучення платників до сплати податків і зборів.
Понад 14,2 млрд грн податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2019 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 14 млрд 245,4 млн грн (без урахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС), що в порівнянні з минулим роком на 3 млрд 60,4 млн грн, або на 27,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 60%. Протягом січня – липня поточного року зібрано 8 млрд 322,2 млн грн цього податку, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 446,1 млн гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд 133,6 млн грн, а фізичні особи – 193,8 млн грн цього платежу.
Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 1 млрд 546,7 млн грн єдиного податку.
Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж фіскальної служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Керівництвом ГУ ДФС приділяється особлива увага розгляду усіх повідомлень щодо поведінки підлеглих співробітників, несумісної із вимогами загальних правил поведінки державного службовця.
Протягом 7 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС, з яких відмовлено в призначенні – 3.
Відділом проведено 34 тематичні перевірки та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.
Розглянуто 108 запитів від правоохоронних органів щодо 210 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДФС.
Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Відбувся кущовий семінар для платників податків у м. Кривий Ріг
У приміщенні Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для суб’єктів господарювання м. Кривий Ріг та Криворізького району.
Фахівцями фіскальної служби розглянуто останні податкові зміни, особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), екологічного податку, рентної плати тощо.
Крім того, під час заходу приділено увагу передбаченому діючим законодавством праву платників на отримання податкової знижки. Розглянуто приклади найбільш поширених помилок, які допускають громадяни при заповненні податкових декларацій про майновий стан і доходи, та надано перелік підтверджуючих документів, необхідних для отримання податкової знижки. Наголошено на необхідності своєчасного та у повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Окрему увагу під час семінару приділено проведенню операції «Урожай», якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Наголошено на обов’язковому оформленні найманих працівників, які задіяні у сільськогосподарських роботах.
Учасники семінару отримали консультації щодо застосування на практиці норм податкового законодавства.
Наприкінці заходу платникам надана друкована продукція, підготовлена фахівцями Криворізького північного управління.
Підрозділами аудиту ДФС забезпечено до бюджету понад 6 млрд. гривень
У січні-липні 2019 року підрозділами аудиту ДФС було проведено 2,8 тис. планових перевірок платників податків, 7,5 тис. позапланових перевірок та 2,0 тис. зустрічних звірок.
Зокрема, проведено 132 перевірки фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 518,8 млн. гривень.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 315,3 млн. грн., а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 207,2 млн. гривень.
На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 32 документальні перевірки, донараховано грошових зобов’язань на суму 151,2 млн. грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 485 документальних перевірок та донараховано 407,9 млн. гривень.
Проведено 549 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 509,4 млн. грн. грошових зобов’язань.
У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 22,7 млрд. грн., з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 699,3 млн. грн., ПДВ – 1 912,3 млн. гривень).
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 6 024 млн. грн. (забезпечено надходжень грошовими коштами на 2 040 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 18 806 млн. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 3 385 млн. грн., зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 599 млн. гривень).
Деклараційна кампанія-2019: до бюджету надійшло 3,2 млрд грн ПДФО та 440 млн грн військового збору
Наповнення бюджету на 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та майже 440 млн грн військового збору – таким є результат цьогорічної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.
Станом на 01.08.2019 збільшилась порівняно з минулим роком не лише кількість поданих громадянами декларацій про майновий стан і доходи (+14 тис.) та задекларованих доходів (+27 млрд грн), а й сума узгоджених до сплати податкових зобов’язань. Так, з податку на доходи фізичних осіб – додатково понад 1 млрд грн, з військового збору приріст майже 200 млн грн. Це свідчить про активну громадянську позицію українців та високий рівень податкової свідомості.
Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб сплачено декларантами м. Києва (2 млрд грн), Київської (120 млн грн), Харківської (106 млн грн) та Одеської (104 млн грн) областей. Аналогічно розподілились і податкові зобов’язання з військового збору: у м. Києві це майже 278 млн грн, Київщина – 16 млн грн, Харківщина та Одещина – по 14 млн грн.
Безумовним рекордом надходжень до бюджету є сплата мешканцем м. Києва податкових зобов’язань у сумі майже 1 мільярд гривень.
Нагадуємо, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що зазначена в поданій декларації за 2018 рік (термін сплати - 31.07.2019), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
Контакт-центром ДФС надано відповіді на 491,5 тис. запитань платників
Протягом січня-липня 2019 року Контакт-центром ДФС надано 491,5 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 477,8 тис. надано у телефонному режимі, 12,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – із використанням автовідповідача.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 серпня цього року База знань налічує 10,5 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-липня 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 925 запитань-відповідей та внесено 827 у новій редакції.
За вказаний період платникам надано 139 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.
Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, здійснено 21 розсилку, якою надіслано 412,7 тис. повідомлень електронною поштою.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.
У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Коментарі: 0
Затверджено зміни до форм декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку
09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745) (далі – Наказ № 189), яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).
Зміни внесено відповідно до ст. 46 глави 2 розділу II, п. 223.2 ст. 223 розділу VI Податкового кодексу України, законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Так, зокрема, викладено у новій редакції додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» до декларації акцизного податку.
Крім того, затверджено низку нових додатків, а саме:
► додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;
► додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;
► додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;
► додаток 12 «Довідка № __________ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;
► додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».
Також змін зазнали інші додатки, сама форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Наказ № 189 опубліковано 09.08.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 60.
Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів можливо сформувати в Електронному кабінеті
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – електронний підпис), керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку № 557 Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Заява про приєднання до Договору може бути направлена через приватну частину інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.
Платники, які не мають укладених з органами ДФС Договорів, та платники, у яких закінчився термін чинності сертифікату ключа керівника, у зв’язку з чим автоматично припинив діяти укладений раніше Договір, для подання звітності в електронному вигляді чи з допомогою Електронного кабінету чи будь-якого іншого програмного забезпечення, повинні підписати та надіслати Заяву про приєднання до Договору (форма J1392001 для юридичних осіб, та форма F1392001 для фізичних осіб у розділі «Введення звітності», група звітів «J(F)13 Заяви»).
Процедуру створення, заповнення, підпису та надсилання Заяви про приєднання до Договору детально наведено у розділі «Введення звітності» меню «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, в панелі інструментів режиму «Введення звітності» додаємо документ кнопкою «+ Створити».
Верхня панель навігації у вікні «Введення звітності» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік звітів за типами:
«Всі звіти»;
«J(F)01 Прибуток»;
«J(F)02 ПДВ та Акцизний збір»;
«J(F)03 Місцеві платежі»;
«J(F)05 Інші платежі»;
«J(F)06 Ресурсні платежі»;
«J(F)07 Валютні платежі»;
«J(F)08 Рентні платежі»;
«J(F)11 Регіональні звіти»;
«J(F)13 Запити та довідки»;
«J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування»;
«S01 Фінансова звітність»;
«S02 Фінансова звітність (довідки)»;
«S03 Фінансова звітність (запити)».
Зі списку документів за типом «J(F)13 Запити та довідки» обираємо необхідний (F1392001 або J1392001) подвійним натисканням лівої клавіші миші.
В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обираємо відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискаємо кнопку «Створити».
Слід зазначити, що більшість полів форми заповнюється системою автоматично. Підсвічені червоним кольором поля є результатом перевірки правильності заповнення документа за допомогою кнопки «Перевірити».
У разі коректного заповнення Заяви про приєднання до Договору зберігаємо її з допомогою кнопки «Зберегти» та переходимо до її підписання.
Перед накладанням підписів на Заяву про приєднання до Договору зверніть увагу на її статус в полі «Статус»:
● документ перевірено, помилок нема;
● документ містить некритичні помилки, підпис дозволено;
● документ містить критичні помилки, підпис не дозволено;
Далі натискаємо кнопку «Підписати», у вікні підпису обираємо ключ і вказуємо пароль ключа відповідної посадової особи, зчитуємо ключ кнопкою «Зчитати» та підписуємо Заяву про приєднання до Договору кнопкою «Підписати».
Система автоматично надає підказку щодо ключа, який треба використати на кожному з кроків підписання Заяви про приєднання до Договору. Накладання електронного підпису, зокрема, директора та печатки підприємства може виконуватись послідовно в різні моменти часу з різних робочих місць.
Підписану Заяву про приєднання до Договору необхідно надіслати за допомогою кнопки «Відправити». Контролювати накладання електронного підпису та відправку Заяви про приєднання до Договору можливо за допомогою відповідних статусів в полі «Статус».
Виїзд фізособи за кордон на постійне місце проживання: подання декларації про майновий стан і доходи обов’язкове
Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до фіскального органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з ПДФО, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Норми встановлені п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.
Порядок оформленні і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Порядок № 568) та форма Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.
Відповідно до Порядку № 568 Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків та поданої Декларації.
Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
Заяву про видачу Довідки за вибором платника ПДФО може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Довідка видається протягом 30 календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми ПДФО та військового збору.
Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.
Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 із змінами (далі – Порядок № 1243) .
Відповідно до п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).
Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов’язаний визначити податкове зобов’язання платника ПДФО та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видати Довідку платнику ПДФО. Платник ПДФО зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243).
Довідка засвідчується підписом начальника контролюючого органу і скріплюється печаткою (п. 4 Порядку № 1243).
У разі неподання платником ПДФО Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати ПДФО, військового збору контролюючий орган надає заявнику протягом 10 календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки.
Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:
● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).
До уваги реалізаторів алкогольних напоїв у роздріб!
Ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями передбачено: у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.
Заходи щодо детінізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай»
Продовжується проведення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки та декларування доходів отриманих власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2 га у рамках операції «Урожай».
Для проведення зазначених заходів при ГУ ДФС створені робочі групи, до складу яких увійшли представники органів ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та місцевого самоврядування.
Станом на 01 серпня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 386 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.
Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 84,9 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати в розмірі 15,2 млн грн, до сплати військового збору задекларовано 1,3 млн гривень.
У рамках операції «Урожай» у травні – липні поточного року проведено 4 виїзні наради, 12 засідань робочих комісій, як результат – залучено до декларування 366 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 9,9 млн гривень Сума ПДФО до сплати складає 1,6 млн грн, військового збору 0,1 млн гривень.
Крім того, ГУ ДФС проведено роботу по залученню до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок площею понад 50 га. На теперішній час виявлено 89 фізичних осіб зазначеної категорії, з яких 40 особами подано декларації та задекларовано доходи від продажу вирощеної сільськогосподарської продукції, 38 особами земельні ділянки надаються в оренду суб’єктам господарювання (ПДФО утримано податковим агентом).
Також ГУ ДФС проведені співбесіди з 315 суб’єктами господарювання (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями), як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.
Додаткові надходження з ПДФО за рахунок добровільно оформлених найманих працівників становлять 384,4 тис. гривень.
У співпраці з органами місцевого самоврядування виявлено 77 фізичних осіб, які обробляють земельні ділянки понад 2,0 га. Всі громадяни надали податкові декларації про майновий стан і доходи. Сума задекларованого ними доходу склала 414,7 тис. грн, ПДФО до сплати – 74,9 тис. гривень.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкової звітності застосовано штрафні санкції на загальну суму 13,1 тис. гривень.
Робота з цього напрямку триває та знаходиться на постійному контролі ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Внесено зміни до форми декларації з туристичного збору
З 01.01.2019 змінено порядок розрахунку туристичного збору.
На виконання положень ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766) (далі – Наказ № 186) внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357).
Так, до Декларації додано Додаток «Розрахунок № _ податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі), розмір мінімальної заробітної плати та ставка збору в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).
Слід зауважити, що, у розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються дата і номер рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків, що передбачено п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ.
Наказ № 186 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61.
До уваги платників акцизного податку та розробників програмного забезпечення!
ДФС України повідомила про можливість обміну розрахунками коригування акцизної накладної форми «П» (JF1203301) та акцизної накладної форми «С» (JF1203501) за допомогою «WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом» (протокол SOAP), який розміщено за адресою: http://217.76.198.151/WebSrvGate/gate.asmx.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/anonsi/21236.html
Оновлено Звіт про контрольовані операції та порядок його складання
Міністерство фінансів України наказом від 10.06.2019. № 242 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 726/33697) (далі – Наказ № 242), затвердило Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (із змінами).
Зміни внесено відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розділу I Податкового кодексу України та п. 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Так, у формі Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) до таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» додано новий підсумковий рядок загальної суми контрольованих операцій із контрагентом.
Крім того, внесено зміни до форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб.
Зміни у Порядку складання Звіту про контрольовані операції:
► у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента;
► у графах 14 і 15 додатка до Звіту необхідно записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва;
► у разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом із додатком потрібно надати інформацію, заповнену за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб належить зазначати номер додатка, до якого її надають;
► якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), то в графах 7 і 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію;
► якщо нерезидент фінансує поточну діяльність постійного представництва в Україні в грошовій формі, у графі 16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування в грошовій формі є предметом контрольованої операції, то в графі 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції.
Наказ № 242 набрав чинності 09.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60).
Нагадуємо, що Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Набула чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування
Згідно з інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, 09 квітня 2019 року набули чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Угода) та Протокол до неї, підписані 20 березня 2018 року та ратифіковані Верховною Радою України 28 лютого 2018 року (Закон України від 28 лютого 2019 року № 2690-VIII).
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 29 Угоди її положення будуть застосовуватись в Україні:
● стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які сплачені на/або після 01 січня 2020 року; та
● стосовно інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на/або після 01 січня 2020 року.
Фізичні особи мають можливість сплатити податки та збори через Електронний кабінет
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Норми встановлені п. 42?.2 ст. 42? ПКУ.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).
Коригування безпідставно складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зведеної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо платником ПДВ безпідставно складено зведену ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та зареєстровано її в ЄРПН, то платник ПДВ на дату виявлення помилки складає РК, в якому виводяться в «0» показники такої зведеної ПН.
У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
У РК, складених до ПН, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК (у даному випадку код ознаки 1).
При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 201, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ».
Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, який склав таку зведену ПН.
До переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, внесено зміни
03.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 685 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 278 і від 13 березня 2019 р. № 255» (далі – Постанова № 685).
Постанова № 685 прийнята відповідно до абзацу сьомого п. 38 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Постановою № 685 внесено зміни до переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2018 році за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».
Нагадуємо, що тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування ПДВ:
► операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;
► операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;
► операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.
Норми встановлені п. 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Постанову № 685 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.08.2019 № 147.
Форма декларації про майновий стан і доходи з 07.08.2019 – у новій редакції
07.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699) (далі – наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Зміни внесені Наказом № 177 відповідно до законів України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Наказом № 177 у новій редакції викладено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Наказ № 177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 № 59.
Порядок функціонування Електронного кабінету оновлено
Міністерство фінансів України наказом від 20.06.2019 № 266 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.07.2019 за № 779/33750) (далі – Наказ № 266) затвердило Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (далі – Порядок № 637).
Зміни Наказом № 266 внесено відповідно до п. 8 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Так, зокрема, у розділі ІІ Порядку № 637 пункти 13 та 14 викладено у такій редакції:
● п. 13. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету мають усі користувачі без використання електронних довірчих послуг.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749;
● п. 14. Відкрита (загальнодоступна) частина Електронного кабінету забезпечує можливість отримання користувачем інформації, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.
Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42?.2 ст. 42? глави 1 розділу II Податкового кодексу України. Усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДФС.
Наказ № 266 набрав чинності 13.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61).
Здійснені контрольовані операції та інвестиції в спільні підприємства: коли збільшується фінансовий результат?
П.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.
Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку
У разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана
на тему «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності»
Питання 1. Добрий день. В мене таке питання: як часто платники податків оскаржують до суду винесені органами ДФС податкові повідомленн
Коментарі: 0
За 7 місяців 2019 року до місцевих бюджетів надійшло 150,9 млрд гривень
За оперативними даними протягом січня-липня 2019 року ДФС забезпечено до місцевих бюджетів 150,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,7%, або на 25,9 млрд гривень. За 7 місяців 2018 року до місцевих бюджетів було спрямовано 125,1 млрд гривень.
У липні цього року до місцевих бюджетів надійшло 23,4 млрд грн, що на 23,8%, або на 4,5 млрд грн більше липня 2018 року.
Податок та збір на доходи фізичних осіб є головним джерелом наповнення доходів місцевих бюджетів та займає найбільшу питому вагу – 60,9 відсотка. Протягом січня-липня 2019 року надходження зазначеного податку та збору склали 92,0 млрд грн., що на 22,5%, або на 16,9 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду 2018 року.
У липні поточного року платники спрямували до місцевих бюджетів 14,8 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб, що на 25,5%, або на 3,0 млрд грн більше липня 2018 року.
ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму майже 12 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 1 серпня 2019 року прийнято 193 рішення про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму майже 12 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 64 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,6 млн євро, Хмельницькою митницею ДФС – 1,6 млн євро та 185,5 тис. дол. США, Рівненською митницею ДФС – майже 2 млн євро та Дніпропетровською митницею ДФС – майже 1,4 млн євро (у валюті контракту).
Здійснено 176 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 370 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, виробниками медичного обладнання та скловиробів.
Загалом станом на 1 серпня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 323 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 321 заяву, з яких по 80 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
48 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 2 заяви.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.
Сергій Верланов: Механізм трансфертного ціноутворення має стати ефективним інструментом наповнення державного бюджету
Актуальні питання застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні – саме такою стала тема «круглого столу», який відбувся в ДФС за участі Голови ДПС Сергія Верланова, представників бізнес-асоціацій, аудиторських компаній, ДФС та керівника Департаменту з питань трансфертного ціноутворення ОЕСР Томаса Балко.
Учасники заходу отримали можливість обговорити нагальні питання, які виникають у бізнесу у зв’язку з проведенням контрольованих операцій, висловити свої пропозиції та отримати коментар експерта ОЕСР та фахівців ДФС.
«Проведення подібних заходів є надзвичайно важливим, оскільки вони є цінними для всіх сторін, переносять в світ новітніх підходів для вирішення проблемних ситуацій. Ми маємо прекрасну нагоду вислухати всі точки зору, почути досвід наших колег та визначити ті моменти, над якими потрібно ще працювати», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
За його словами, Україна протягом останніх років активно співпрацює з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Результатом такого співробітництва є ратифікація Україною Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (MLI), яка відбулася у лютому 2019 року. Україна стала 22 країною у світі яка ратифікувала MLI, що, на думку керівника ДПС, стало знаковою подією щодо наближення нашої держави до високих стандартів у сфері оподаткування.
Крім того, Україна активно працювала над законодавством про впровадження стандартів BEPS, ухвалення якого сприятиме запровадженню ефективного податкового контролю за міжнародними операціями, який відповідатиме всім вимогам OECР. Впровадження таких стандартів дозволить більш ефективно проводити перевірки трансфертного ціноутворення та здійснювати належний контроль за операціями між пов’язаними особами. Це сприятиме недопущенню розмивання бази та виведення прибутку з-під оподаткування.
«Законопроект було вперше презентовано наприкінці минулого року, після цього ми його обговорювали з технічними працівниками відповідних підрозділів ОЕСР, відпрацьовували кожний крок. На сьогодні ми маємо всі підстави сподіватися, що він буде винесений на розгляд парламенту і буде проголосований вже цієї осені», – зазначив Сергій Верланов.
Загалом, за словами очільника ДПС, для податкової системи ця тематика є надзвичайно актуальною. Головним бажанням і бізнесу, і держави є те, щоб механізм контролю ТЦУ досягав своєї цілі – служив інструментом уникнення подвійного оподаткування платників з одного боку та з другого – запобігав розмиванню податкової бази.
«Україна, на мою думку, сьогодні сформувалася з точки зору тих економік і ринків, в яких вона працює на світовому просторі. Це – сільське господарство, ІТ, металургія, сервіси. В цих галузях настав час сформувати бачення бізнесу і держави стосовно тих правил трансфертного ціноутворення, які можуть бути застосовані у цих сферах», – впевнений Сергій Верланов.
У свою чергу експерт ОЕСР Томас Балко відзначив професіоналізм та прагнення працівників ДФС до розвитку цього механізму в Україні. На його думку, у служби є досить високий потенціал подальшого розвитку цієї тематики. Позитивом є також те, що до обговорення залучаються представники бізнесу та аудиторських компаній, що дозволяє всебічно та повно обговорювати усі питання, які виникають в процесі функціонування механізму ТЦУ.
Під час засідання учасники обговорили, зокрема, питання використання методу порівняльної неконтрольованої ціни для сировинних товарів, експорт яких має стратегічне значення для країни. Як свідчить аналіз, для визначення відповідності принципу «витягнутої руки» платники в понад 28% випадків користуються методом порівняльної неконтрольованої ціни. Саме цей метод ОЕСР визначає як надзвичайно достовірний у випадку, коли незалежне підприємство продає таку ж продукцію, яка і реалізується між асоційованими підприємствами. Але існують складнощі у застосуванні такого методу, які, зокрема, пов’язані з недосконалою методологією формування даних джерелами інформації для цілей ТЦУ та проведенням коригувань для досягнення співставності, у тому числі пов’язаних з умовами поставок.
На думку учасників зустрічі вирішити це питання потрібно у законодавчому полі, зокрема, за рахунок створення національної методології оцінки сировинних товарів.
Обговорювалися й питання використання ТЦУ в фінансових операціях, аналізу створення ланцюга цінності, проведення економічного аналізу,оподаткування постійних представництв тощо.
Під час обговорення учасники визначали проблемні моменти, надавали своє бачення вирішення ситуації. Всі висловлені ідеї та напрацювання будуть проаналізовані працівниками фіскальної служби на предмет подальших змін в системі контролю трансфертного ціноутворення, які дозволять підвищити її якість та ефективність.
За 7 місяців 2019 року надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 102,4 млрд гривень
За оперативними даними за січень-липень 2019 року до зведеного бюджету зібрано майже 717,7 млрд грн податків і зборів, які контролюються ДФС. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 16,6%, або на 102,4 млрд гривень.
До державного бюджету зібрано майже 566,8 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 15,6%, або майже на 76,6 млрд гривень.
Податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-липні 2019 року зібрано у розмірі 347,1 млрд грн. Це на 19,2% або на 56 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Митних платежів надійшло 180,9 млрд грн, що на 0,9%, або на 1,7 млрд грн більше, ніж за січень-липень 2018 року.
У липні цього року до зведеного бюджету зібрано 105,1 млрд грн, що на 19,7%, або на 17,3 млрд грн більше липня 2018 року. Збір до державного бюджету складає майже 81,8 млрд грн, або на 18,6% (12,8 млрд грн) більше минулорічного показника.
Контакт-центром ДФС надано відповіді на 491,5 тис. запитань платників
Протягом січня-липня 2019 року Контакт-центром ДФС надано 491,5 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 477,8 тис. надано у телефонному режимі, 12,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – із використанням автовідповідача.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 серпня цього року База знань налічує 10,5 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-липня 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 925 запитань-відповідей та внесено 827 у новій редакції.
За вказаний період платникам надано 139 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.
Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, здійснено 21 розсилку, якою надіслано 412,7 тис. повідомлень електронною поштою.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.
У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
ДФС видано понад 9,5 тис. ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
Станом на 12 серпня 2019 року ДФС видано понад 9,5 тис. ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Найбільшу кількість ліцензій – майже 6,8 тис. видано на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Понад 1,6 тис. ліцензій отримали платники на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.
На оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі видано 314 ліцензій.
На зберігання пального видано 780 ліцензій, для виробництва пального – 23 ліцензії.
Реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним розміщено на вебпорталі ДФС у рубриці «Реєстри».
Нагадаємо, що відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Для зручності суб’єктів господарювання, які з 1 липня поточного року повинні були отримати ліцензії на виробництво, зберігання, оптовий та роздрібний продаж пального, Державною фіскальною службою України розроблено рекомендовані форми заяв для отримання таких ліцензій.
Коментарі: 0
Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами – сервіс Електронного кабінету
В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.
Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
► скоротити час при заповненні платіжних документів;
► мінімізувати помилки при заповненні;
► сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.
Податкова знижка за витратами на будівництво (придбання) доступного житла
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника ПДФО на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Норми встановлені п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800), доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 % або 50 % вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як за 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 % або 50 %. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
Для отримання податкової знижки платник податків подає до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи, по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Військова служба за контрактом: ФОП – «єдинник» не звільняється від подання декларації і сплати ПДФО
Звертаємо увагу, що нормами частини другої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями встановлено: проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України – у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, та сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 296.3 ст. 296, п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено звільнення ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп від нарахування, сплати та подання податкової декларації з єдиного податку у разі проходження військової служби за контрактом.
Особливості уточнення показників декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі
Нагадуємо, що форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).
Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).
Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.
Згідно з п.п. 3 п. 7 розділу V Порядку № 14 підсумок показників за розділами I та II Додатка 6 зазначається в рядку «Усього за розділами I і II» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 Розділу Д Декларації.
Отже, розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, і тому при поданні суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, уточнюючої Декларації до такої Декларації подається Додаток 6.
Про затвердження Змін до бюджетної класифікації
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 01.07.2019 № 282 внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами.
Так, у Класифікації доходів бюджету позиції:
«22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового»
замінено позиціями:
«22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом».
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo
Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Відповідно до п. 42¹.1 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників.
Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.
Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця та дати податкового кредиту замовника
Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Норми встановлені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Обмежень щодо здійснення бартерних операцій ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено
Нормами п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно із статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції (взаємозаліки).
Обчислення податку на нерухоме майно у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину
Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Норми визначені ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 із змінами.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухоме майно контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину, податок на нерухоме майно обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому така фізична особа набула право власності.
Юрособа, яка придбала транспортний засіб для господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу, подає повідомлення за ф. № 20-ОПП
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку).
Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.
У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.
Слід зауважити, якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яких сталися зміни.
З початку року за результатами документальних і фактичних перевірок бюджет отримав відповідно у 3,4 та 1,5 рази більше ніж торік
Протягом 7 місяців 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 1 011 документальних перевірок юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 170,4 млн грн грошових зобов’язань. Це у 3,4 рази більше ніж у січні – липні минулого року.
Крім того, з початку року проведено 274 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло 551 тис. грн фінансових санкцій, що у 1,5 разів більше ніж у відповідному періоді 2018 року.
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначає начальник управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігор Сабуров.
До уваги платників ПДВ!
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 із змінами, ДФС визначені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, які погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.
Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu- ministr/73583.html
Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість скасовано
Доводимо до відома платників ПДВ, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 763/33734) (далі – Наказ № 247).
Наказом № 247 скасовано Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.08.1997 за № 284/2088) із змінами.
Наказ № 247 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60.
Підтверджуючі документи, визначені у запиті органу ДФС, можливо направити через Електронний кабінет
Звертаємо увагу платників на те, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Норми встановлені абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом шістнадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права
на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.
Рентна плата за спеціальне використання води: визначення обсягу води, яка входить до складу напоїв
Нагадуємо, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Норми встановлені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.
За 7 місяців 2019 року митницями ДФС видано 63,9 тис. сертифікатів з перевезення форми EUR.1
Для підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
За січень - липень 2019 року митницями ДФС видано майже 63,9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 19,5 тис. шт., або 31%, Німеччини –7,8 тис. шт., або 12%, Румунії – майже 3,7 тис. шт., або 6%, Італії – 3,2 тис. шт., або 5%, Угорщини – майже 3 тис. шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця – 7683 шт., Закарпатська – 4913 шт., Дніпропетровська – 4524 шт., Житомирська – 4050 шт., Одеська – 3828 шт., Харківська – 3954 шт.
Загалом за останні три роки митницями ДФС видано 276, 9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. на експорт товарів українського походження.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya/sertifikati-z-per/perelik-mitnits.”.
Денис Гутенко: Ми продовжуємо конструктивний діалог з бізнесом
У Державній фіскальній службі України провели зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації під головуванням в.о. Голови ДФС Дениса Гутенка. Такі робочі наради вже стали традиційними, оскільки дозволяють оперативно вирішувати питання, які виникають у бізнес-спільноти під час їх діяльності.
«Комунікації з бізнес-асоціаціями є важливим кроком для налагодження партнерських відносин між фіскальною службою та платниками податків. Це дозволяє оперативно вирішувати всі моменти та проблемні питання, які у них виникають. У діалозі ми маємо змогу віднайти те рішення, яке буде прийнятним і для бізнесу, і для держави», – наголосив в.о. Голови ДФС Денис Гутенко.
За словами керівника ДФС, фіскальна служба відкрита для бізнес-асоціацій і діалог із ними продовжуватиметься.
Під час сьогоднішньої зустрічі представники ЄБА мали змогу озвучити ті питання, які останнім часом частіше за все лунають від бізнесу.
Одним із питань, яке розглядалося під час зустрічі, стало застосування критичних індикаторів рівнів митної вартості, що використовуються в автоматизованій системі управління ризиками з метою контролю за задекларованою суб’єктами господарювання митною вартістю товарів. Так, за словами фахівців ДФС, на сьогодні при спрацюванні системи управління ризиків контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до законодавства та загальноприйнятної міжнародної практики. Водночас, впевнені в ДФС, наповнення критеріїв ризиків необхідно переглядати, аби уникнути зайвого спрацювання системи, над чим в службі і працюють.
Актуальним для бізнесу є також питання щодо реєстрації акцизних накладних і залишків пального у новій системі СЕАРП. Станом на 5 серпня 2019 року системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вже зареєстровано 36,7 тис. розподільчих акцизних накладних та 36 тис. других примірників до них, понад 1 тис. заявок на поповнення лімітів, 126 тис. акцизних накладних та 64 тис. других примірників до них, 458 розрахунків коригування до акцизних накладних та їх других примірників – 861.
Для зручності платників та уникнення ними помилок при складанні акцизних накладних на вебпорталі ДФС постійно оприлюднюються роз’яснення та вся необхідна інформація.
Під час зустрічі також обговорили питання щодо відшкодування податку на додану вартість. На сьогодні платники, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують його у разі узгодження контролюючим органам заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Податковим кодексом, - за результатами документальної перевірки. При цьому ДФС дотримується визначених кодексом термінів.
Порушувалися під час зустрічі і питання, які потребують вирішення за участі інших органів державної влади. Так, зокрема, визнання податкового кредиту з ПДВ по тимчасовим митним деклараціям, митне оформлення товарів з Російської Федерації, які ввезені до 1 липня 2019 року, коли почала діяти заборона щодо ввезення та оформлення таких товарів, застосування 7% ставки ПДВ при ввезенні лікарських засобів медичного обладнання на клінічні випробування тощо потребують розгляду й іншими відомствами. Під час зустрічі було досягнуто домовленостей, що фахівцями фіскальної служби та представниками ЄБА робота за цими напрямами буде продовжена.
Коментарі: 0
Нерухоме майно знищено: уточнення показників у декларації про нерухомість
Доводимо до відома платників, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).
Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».
Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
Про термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
Доводимо до відома платників акцизного податку, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості – в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Здійснена державна реєстрація Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 01.08.2019 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, яка є правонаступником прав та обов’язків ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відповідних сферах діяльності.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області отримало код ЄДРПОУ 43145015 та знаходиться за адресою: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А.
Виконання обов’язків начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області покладено на Чуб Ганну Володимирівну.
Наступними етапами у побудові податкової служби стануть затвердження структури та штатного розпису служби.
Надання всебічної допомоги платникам у виконанні зобов’язань зі сплати податків та зборів, якісне виконання функцій податковою службою як органу, що реалізує державну податкову політику, та кваліфіковані працівники, які користуються довірою у платників податків, – це головні цілі, покладені в основу розвитку податкової служби.
Впроваджуватимуться рішення, спрямовані на клієнта, прозорість та антикорупційність.
У пріоритеті новоствореної служби – курс на нову якість трансформаційних процесів.
До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності внесено зміни
Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.07.2019.
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.13.0):
Додано нові документи:
1. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»:
J/F 1305201 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних;
J/F 1405201 – Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних;
J/F 1305301 – Запит щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов оподаткування;
J/F 1405301 – Витяг щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов;
J/F 1305401 – Запит щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
J/F 1405401 – Витяг щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
J/F 1305501 – Запит щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;
J/F 1405501 – Витяг щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ.
2. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені»:
J/F 1302001 – Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Видалення версій документів:
У зв’язку з введенням нових кодів документів видалено:
J/F 1302602 – Запит щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;
J/F 1402602 – Витяг щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;
J/F 1302702 – Запит щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов оподаткування;
J/F 1402702 – Витяг щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов;
J/F 1302802 – Запит щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
J/F 1402802 – Витяг щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;
J/F 1303002 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних;
J/F 1403002 – Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних.
Додано нові версії документів:
У зв’язку з необхідністю змін в процедурі реєстрації реєстраторів розрахункових операцій:
F/J 1314803 – Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 2-КОРО.
У зв’язку з удосконаленням інформаційної взаємодії між електронною системою публічних закупівель та ІТС ДФС України:
J1603102 – Запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі;
J1703102 – Відповідь на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Корисна інформація оптовим реалізаторам алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/59687.html розміщено перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом етиловим станом на 07.03.2017 року
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) станом на 05.08.2019 року
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту) станом на 05.08.2019 року
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами станом на 05.08.2019 року
Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3 000 гектолітрів на рік станом на 05.08.2019 року
В Електронному кабінеті розмішено сервіс «Реєстр платників єдиного податку»
Повідомляємо, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Нагадуємо, що робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією (за наявності) та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
До уваги платників податків – клієнтів банків!
Національний банк України (далі – НБУ) підготував пам’ятку для клієнтів банків у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Так, клієнти банків:
● з 05 серпня 2019 року зможуть отримувати від банку інформацію про зміну діючого рахунку за стандартом IBAN для інформування своїх контрагентів та зазначення у розрахункових документах.
Водночас зміна діючого номера рахунку за стандартом IBAN не призводить до зміни положень договору (договору банківського рахунку/розрахунково-касового обслуговування/банківського вкладу тощо);
● з 05 серпня 2019 до 31 жовтня 2019 року у документах на переказ коштів можуть заповнювати реквізити «Код банку» та «Рахунок» у будь-яких варіаціях.
У документах на переказ коштів в реквізитах платника/отримувача можуть заповнювати як пару реквізитів (номер рахунку платника/отримувача та код банку платника/отримувача), так і номер рахунку платника/отримувача лише за стандартом IBAN. У разі заповнення номера рахунку платника/отримувача за стандартом IBAN у реквізиті «Код банку платника/отримувача» зазначатимуть нуль;
● з 01 листопада 2019 року у реквізиті розрахункового документа «Рахунок» мають зазначати номер рахунку платника/отримувача тільки за стандартом IBAN.
Водночас банки України:
● з 05 серпня 2019 року:
► відкриватимуть рахунки (поточні, вкладні (депозитні), рахунки умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог стандарту IBAN;
► забезпечуватимуть формування виписки за рахунком клієнта від дати відкриття рахунку та суми вхідного залишку за діючим рахунком до зміни рахунку за стандартом IBAN («історія рахунку») з подальшим підтвердженням операцій на будь-яку дату після зміни діючого рахунку клієнта відповідно до стандарту IBAN;
► виконуватимуть документи про арешт коштів/примусове списання/стягнення коштів незалежно від номера рахунку, зазначеного в цих документах (діючий рахунок до зміни за стандартом IBAN/за стандартом IBAN);
● з 05 серпня 2019 до 31 жовтня 2019 року:
► прийматимуть до виконання документи на переказ коштів/зараховуватимуть кошти на рахунок отримувача за реквізитами, варіації заповнення яких вибрав клієнт-платник;
► повідомлятимуть контролюючі органи про зміну діючих рахунків клієнтів – суб’єктів господарювання за стандартом IBAN;
► подадуть (без заяв клієнтів) до органів Пенсійного фонду України/органів соціального захисту населення перелік рахунків за стандартом IBAN.
Нагадаємо, що з 05 серпня 2019 року в Україні запроваджено міжнародний номер банківського рахунку IBAN, який складається з 29 літерно-цифрових символів.
З 01 листопада 2019 року застосування IBAN буде обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема і транскордонних переказів. Тобто всі перекази з 01 листопада 2019 року будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.
Більш детальніше з інформацією можна ознайомитись на офіційному вебсайті НБУ за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=92762722&cat_id=80928
Резервний РРО вводиться в експлуатацію не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО
Нагадуємо, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 06 липня 1995року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).
Строк позовної давності минув: чи можна виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску?
Нормами частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено: строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.
ДФС продовжує конструктивний діалог з бізнесом
У ДФС України провели зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації під головуванням в.о. Голови ДФС Дениса Гутенка. Такі робочі наради вже стали традиційними, оскільки дозволяють оперативно вирішувати питання, які виникають у бізнес-спільноти під час їх діяльності.
«Комунікації з бізнес-асоціаціями є важливим кроком для налагодження партнерських відносин між фіскальною службою та платниками податків. Це дозволяє оперативно вирішувати всі моменти та проблемні питання, які у них виникають. У діалозі ми маємо змогу віднайти те рішення, яке буде прийнятним і для бізнесу, і для держави», – наголосив в.о. Голови ДФС Денис Гутенко.
За словами керівника ДФС, фіскальна служба відкрита для бізнес-асоціацій і діалог із ними продовжуватиметься.
Під час зустрічі представники ЄБА мали змогу озвучити ті питання, які останнім часом частіше за все лунають від бізнесу.
Одним із питань, яке розглядалося під час зустрічі, стало застосування критичних індикаторів рівнів митної вартості, що використовуються в автоматизованій системі управління ризиками з метою контролю за задекларованою суб’єктами господарювання митною вартістю товарів. Так, за словами фахівців ДФС, на сьогодні при спрацюванні системи управління ризиків контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до законодавства та загальноприйнятної міжнародної практики. Водночас, впевнені в ДФС, наповнення критеріїв ризиків необхідно переглядати, аби уникнути зайвого спрацювання системи, над чим в службі і працюють.
Актуальним для бізнесу є також питання щодо реєстрації акцизних накладних і залишків пального у новій системі СЕАРП. Станом на 05 серпня 2019 року системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вже зареєстровано 36,7 тис. розподільчих акцизних накладних та 36 тис. других примірників до них, понад 1 тис. заявок на поповнення лімітів, 126 тис. акцизних накладних та 64 тис. других примірників до них, 458 розрахунків коригування до акцизних накладних та їх других примірників – 861.
Для зручності платників та уникнення ними помилок при складанні акцизних накладних на вебпорталі ДФС постійно оприлюднюються роз’яснення та вся необхідна інформація.
Під час зустрічі також обговорили питання щодо відшкодування податку на додану вартість. На сьогодні платники, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують його у разі узгодження контролюючим органам заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Податковим кодексом України, – за результатами документальної перевірки. При цьому ДФС дотримується визначених кодексом термінів.
Порушувалися під час зустрічі і питання, які потребують вирішення за участі інших органів державної влади. Так, зокрема, визнання податкового кредиту з ПДВ по тимчасовим митним деклараціям, митне оформлення товарів з Російської Федерації, які ввезені до 01 липня 2019 року, коли почала діяти заборона щодо ввезення та оформлення таких товарів, застосування 7 % ставки ПДВ при ввезенні лікарських засобів медичного обладнання на клінічні випробування тощо потребують розгляду й іншими відомствами. Під час зустрічі було досягнуто домовленостей, що фахівцями фіскальної служби та представниками ЄБА робота за цими напрямами буде продовжена.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/388034.html
Коментарі: 0