dpi466

13 серпня 2019, 13:00

Новини Правобережного управління 13.08.2019

Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами – сервіс Електронного кабінету
В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.
Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
► скоротити час при заповненні платіжних документів;
► мінімізувати помилки при заповненні;
► сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

Податкова знижка за витратами на будівництво (придбання) доступного житла
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника ПДФО на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Норми встановлені п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800), доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 % або 50 % вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як за 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 % або 50 %. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
Для отримання податкової знижки платник податків подає до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи, по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Військова служба за контрактом: ФОП – «єдинник» не звільняється від подання декларації і сплати ПДФО
Звертаємо увагу, що нормами частини другої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями встановлено: проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України – у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, та сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 296.3 ст. 296, п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено звільнення ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп від нарахування, сплати та подання податкової декларації з єдиного податку у разі проходження військової служби за контрактом.

Особливості уточнення показників декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі
Нагадуємо, що форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).
Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).
Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.
Згідно з п.п. 3 п. 7 розділу V Порядку № 14 підсумок показників за розділами I та II Додатка 6 зазначається в рядку «Усього за розділами I і II» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 Розділу Д Декларації.
Отже, розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, і тому при поданні суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, уточнюючої Декларації до такої Декларації подається Додаток 6.

Про затвердження Змін до бюджетної класифікації
Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 01.07.2019 № 282 внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами.
Так, у Класифікації доходів бюджету позиції:
«22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового»
замінено позиціями:
«22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом».

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Відповідно до п. 42¹.1 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників.
Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця та дати податкового кредиту замовника
Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Норми встановлені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено
Нормами п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно із статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції (взаємозаліки).


Обчислення податку на нерухоме майно у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину
Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Норми визначені ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 із змінами.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухоме майно контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину, податок на нерухоме майно обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому така фізична особа набула право власності.

Юрособа, яка придбала транспортний засіб для господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу, подає повідомлення за ф. № 20-ОПП
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку).
Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.
У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.
Слід зауважити, якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яких сталися зміни.

З початку року за результатами документальних і фактичних перевірок бюджет отримав відповідно у 3,4 та 1,5 рази більше ніж торік
Протягом 7 місяців 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 1 011 документальних перевірок юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 170,4 млн грн грошових зобов’язань. Це у 3,4 рази більше ніж у січні – липні минулого року.
Крім того, з початку року проведено 274 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло 551 тис. грн фінансових санкцій, що у 1,5 разів більше ніж у відповідному періоді 2018 року.
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначає начальник управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігор Сабуров.

До уваги платників ПДВ!
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 із змінами, ДФС визначені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, які погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.
Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/73583.html

Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість скасовано
Доводимо до відома платників ПДВ, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 763/33734) (далі – Наказ № 247).
Наказом № 247 скасовано Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.08.1997 за № 284/2088) із змінами.
Наказ № 247 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60.

Підтверджуючі документи, визначені у запиті органу ДФС, можливо направити через Електронний кабінет
Звертаємо увагу платників на те, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Норми встановлені абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом шістнадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.sfs.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДФС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права
на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

Рентна плата за спеціальне використання води: визначення обсягу води, яка входить до складу напоїв
Нагадуємо, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Норми встановлені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

За 7 місяців 2019 року митницями ДФС видано 63,9 тис. сертифікатів з перевезення форми EUR.1
Для підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
За січень - липень 2019 року митницями ДФС видано майже 63,9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 19,5 тис. шт., або 31%, Німеччини –7,8 тис. шт., або 12%, Румунії – майже 3,7 тис. шт., або 6%, Італії – 3,2 тис. шт., або 5%, Угорщини – майже 3 тис. шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця – 7683 шт., Закарпатська – 4913 шт., Дніпропетровська – 4524 шт., Житомирська – 4050 шт., Одеська – 3828 шт., Харківська – 3954 шт.
Загалом за останні три роки митницями ДФС видано 276, 9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. на експорт товарів українського походження.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya/sertifikati-z-per/perelik-mitnits.”.

Денис Гутенко: Ми продовжуємо конструктивний діалог з бізнесом
У Державній фіскальній службі України провели зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації під головуванням в.о. Голови ДФС Дениса Гутенка. Такі робочі наради вже стали традиційними, оскільки дозволяють оперативно вирішувати питання, які виникають у бізнес-спільноти під час їх діяльності.
«Комунікації з бізнес-асоціаціями є важливим кроком для налагодження партнерських відносин між фіскальною службою та платниками податків. Це дозволяє оперативно вирішувати всі моменти та проблемні питання, які у них виникають. У діалозі ми маємо змогу віднайти те рішення, яке буде прийнятним і для бізнесу, і для держави», – наголосив в.о. Голови ДФС Денис Гутенко.
За словами керівника ДФС, фіскальна служба відкрита для бізнес-асоціацій і діалог із ними продовжуватиметься.
Під час сьогоднішньої зустрічі представники ЄБА мали змогу озвучити ті питання, які останнім часом частіше за все лунають від бізнесу.
Одним із питань, яке розглядалося під час зустрічі, стало застосування критичних індикаторів рівнів митної вартості, що використовуються в автоматизованій системі управління ризиками з метою контролю за задекларованою суб’єктами господарювання митною вартістю товарів. Так, за словами фахівців ДФС, на сьогодні при спрацюванні системи управління ризиків контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до законодавства та загальноприйнятної міжнародної практики. Водночас, впевнені в ДФС, наповнення критеріїв ризиків необхідно переглядати, аби уникнути зайвого спрацювання системи, над чим в службі і працюють.
Актуальним для бізнесу є також питання щодо реєстрації акцизних накладних і залишків пального у новій системі СЕАРП. Станом на 5 серпня 2019 року системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вже зареєстровано 36,7 тис. розподільчих акцизних накладних та 36 тис. других примірників до них, понад 1 тис. заявок на поповнення лімітів, 126 тис. акцизних накладних та 64 тис. других примірників до них, 458 розрахунків коригування до акцизних накладних та їх других примірників – 861.
Для зручності платників та уникнення ними помилок при складанні акцизних накладних на вебпорталі ДФС постійно оприлюднюються роз’яснення та вся необхідна інформація.
Під час зустрічі також обговорили питання щодо відшкодування податку на додану вартість. На сьогодні платники, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують його у разі узгодження контролюючим органам заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Податковим кодексом, - за результатами документальної перевірки. При цьому ДФС дотримується визначених кодексом термінів.
Порушувалися під час зустрічі і питання, які потребують вирішення за участі інших органів державної влади. Так, зокрема, визнання податкового кредиту з ПДВ по тимчасовим митним деклараціям, митне оформлення товарів з Російської Федерації, які ввезені до 1 липня 2019 року, коли почала діяти заборона щодо ввезення та оформлення таких товарів, застосування 7% ставки ПДВ при ввезенні лікарських засобів медичного обладнання на клінічні випробування тощо потребують розгляду й іншими відомствами. Під час зустрічі було досягнуто домовленостей, що фахівцями фіскальної служби та представниками ЄБА робота за цими напрямами буде продовжена.