dpi466

13 серпня 2019, 13:02

Новини Правобережного управління 13.08.2019

За 7 місяців 2019 року до місцевих бюджетів надійшло 150,9 млрд гривень
За оперативними даними протягом січня-липня 2019 року ДФС забезпечено до місцевих бюджетів 150,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,7%, або на 25,9 млрд гривень. За 7 місяців 2018 року до місцевих бюджетів було спрямовано 125,1 млрд гривень.
У липні цього року до місцевих бюджетів надійшло 23,4 млрд грн, що на 23,8%, або на 4,5 млрд грн більше липня 2018 року.
Податок та збір на доходи фізичних осіб є головним джерелом наповнення доходів місцевих бюджетів та займає найбільшу питому вагу – 60,9 відсотка. Протягом січня-липня 2019 року надходження зазначеного податку та збору склали 92,0 млрд грн., що на 22,5%, або на 16,9 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду 2018 року.
У липні поточного року платники спрямували до місцевих бюджетів 14,8 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб, що на 25,5%, або на 3,0 млрд грн більше липня 2018 року.

ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму майже 12 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 1 серпня 2019 року прийнято 193 рішення про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму майже 12 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 64 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,6 млн євро, Хмельницькою митницею ДФС – 1,6 млн євро та 185,5 тис. дол. США, Рівненською митницею ДФС – майже 2 млн євро та Дніпропетровською митницею ДФС – майже 1,4 млн євро (у валюті контракту).
Здійснено 176 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 370 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, виробниками медичного обладнання та скловиробів.
Загалом станом на 1 серпня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 323 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 321 заяву, з яких по 80 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
48 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 2 заяви.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.

Сергій Верланов: Механізм трансфертного ціноутворення має стати ефективним інструментом наповнення державного бюджету
Актуальні питання застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні – саме такою стала тема «круглого столу», який відбувся в ДФС за участі Голови ДПС Сергія Верланова, представників бізнес-асоціацій, аудиторських компаній, ДФС та керівника Департаменту з питань трансфертного ціноутворення ОЕСР Томаса Балко.
Учасники заходу отримали можливість обговорити нагальні питання, які виникають у бізнесу у зв’язку з проведенням контрольованих операцій, висловити свої пропозиції та отримати коментар експерта ОЕСР та фахівців ДФС.
«Проведення подібних заходів є надзвичайно важливим, оскільки вони є цінними для всіх сторін, переносять в світ новітніх підходів для вирішення проблемних ситуацій. Ми маємо прекрасну нагоду вислухати всі точки зору, почути досвід наших колег та визначити ті моменти, над якими потрібно ще працювати», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
За його словами, Україна протягом останніх років активно співпрацює з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Результатом такого співробітництва є ратифікація Україною Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (MLI), яка відбулася у лютому 2019 року. Україна стала 22 країною у світі яка ратифікувала MLI, що, на думку керівника ДПС, стало знаковою подією щодо наближення нашої держави до високих стандартів у сфері оподаткування.
Крім того, Україна активно працювала над законодавством про впровадження стандартів BEPS, ухвалення якого сприятиме запровадженню ефективного податкового контролю за міжнародними операціями, який відповідатиме всім вимогам OECР. Впровадження таких стандартів дозволить більш ефективно проводити перевірки трансфертного ціноутворення та здійснювати належний контроль за операціями між пов’язаними особами. Це сприятиме недопущенню розмивання бази та виведення прибутку з-під оподаткування.
«Законопроект було вперше презентовано наприкінці минулого року, після цього ми його обговорювали з технічними працівниками відповідних підрозділів ОЕСР, відпрацьовували кожний крок. На сьогодні ми маємо всі підстави сподіватися, що він буде винесений на розгляд парламенту і буде проголосований вже цієї осені», – зазначив Сергій Верланов.
Загалом, за словами очільника ДПС, для податкової системи ця тематика є надзвичайно актуальною. Головним бажанням і бізнесу, і держави є те, щоб механізм контролю ТЦУ досягав своєї цілі – служив інструментом уникнення подвійного оподаткування платників з одного боку та з другого – запобігав розмиванню податкової бази.
«Україна, на мою думку, сьогодні сформувалася з точки зору тих економік і ринків, в яких вона працює на світовому просторі. Це – сільське господарство, ІТ, металургія, сервіси. В цих галузях настав час сформувати бачення бізнесу і держави стосовно тих правил трансфертного ціноутворення, які можуть бути застосовані у цих сферах», – впевнений Сергій Верланов.
У свою чергу експерт ОЕСР Томас Балко відзначив професіоналізм та прагнення працівників ДФС до розвитку цього механізму в Україні. На його думку, у служби є досить високий потенціал подальшого розвитку цієї тематики. Позитивом є також те, що до обговорення залучаються представники бізнесу та аудиторських компаній, що дозволяє всебічно та повно обговорювати усі питання, які виникають в процесі функціонування механізму ТЦУ.
Під час засідання учасники обговорили, зокрема, питання використання методу порівняльної неконтрольованої ціни для сировинних товарів, експорт яких має стратегічне значення для країни. Як свідчить аналіз, для визначення відповідності принципу «витягнутої руки» платники в понад 28% випадків користуються методом порівняльної неконтрольованої ціни. Саме цей метод ОЕСР визначає як надзвичайно достовірний у випадку, коли незалежне підприємство продає таку ж продукцію, яка і реалізується між асоційованими підприємствами. Але існують складнощі у застосуванні такого методу, які, зокрема, пов’язані з недосконалою методологією формування даних джерелами інформації для цілей ТЦУ та проведенням коригувань для досягнення співставності, у тому числі пов’язаних з умовами поставок.
На думку учасників зустрічі вирішити це питання потрібно у законодавчому полі, зокрема, за рахунок створення національної методології оцінки сировинних товарів.
Обговорювалися й питання використання ТЦУ в фінансових операціях, аналізу створення ланцюга цінності, проведення економічного аналізу,оподаткування постійних представництв тощо.
Під час обговорення учасники визначали проблемні моменти, надавали своє бачення вирішення ситуації. Всі висловлені ідеї та напрацювання будуть проаналізовані працівниками фіскальної служби на предмет подальших змін в системі контролю трансфертного ціноутворення, які дозволять підвищити її якість та ефективність.

За 7 місяців 2019 року надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 102,4 млрд гривень
За оперативними даними за січень-липень 2019 року до зведеного бюджету зібрано майже 717,7 млрд грн податків і зборів, які контролюються ДФС. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 16,6%, або на 102,4 млрд гривень.
До державного бюджету зібрано майже 566,8 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 15,6%, або майже на 76,6 млрд гривень.
Податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-липні 2019 року зібрано у розмірі 347,1 млрд грн. Це на 19,2% або на 56 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Митних платежів надійшло 180,9 млрд грн, що на 0,9%, або на 1,7 млрд грн більше, ніж за січень-липень 2018 року.
У липні цього року до зведеного бюджету зібрано 105,1 млрд грн, що на 19,7%, або на 17,3 млрд грн більше липня 2018 року. Збір до державного бюджету складає майже 81,8 млрд грн, або на 18,6% (12,8 млрд грн) більше минулорічного показника.

Контакт-центром ДФС надано відповіді на 491,5 тис. запитань платників
Протягом січня-липня 2019 року Контакт-центром ДФС надано 491,5 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 477,8 тис. надано у телефонному режимі, 12,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – із використанням автовідповідача.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 серпня цього року База знань налічує 10,5 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-липня 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 925 запитань-відповідей та внесено 827 у новій редакції.
За вказаний період платникам надано 139 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.
Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, здійснено 21 розсилку, якою надіслано 412,7 тис. повідомлень електронною поштою.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.
У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

ДФС видано понад 9,5 тис. ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
Станом на 12 серпня 2019 року ДФС видано понад 9,5 тис. ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Найбільшу кількість ліцензій – майже 6,8 тис. видано на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Понад 1,6 тис. ліцензій отримали платники на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.
На оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі видано 314 ліцензій.
На зберігання пального видано 780 ліцензій, для виробництва пального – 23 ліцензії.
Реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним розміщено на вебпорталі ДФС у рубриці «Реєстри».
Нагадаємо, що відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Для зручності суб’єктів господарювання, які з 1 липня поточного року повинні були отримати ліцензії на виробництво, зберігання, оптовий та роздрібний продаж пального, Державною фіскальною службою України розроблено рекомендовані форми заяв для отримання таких ліцензій.