dpi466

15 грудня 2020, 10:23

Правобережний відділ організації роботи

Ми в інтернет-просторі
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. Ми в інтернет просторі: https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/; https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Олексій Любченко: ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь в урочистостях з нагоди відзначення переможців рейтингу «Сумлінні платники податків», проведених в онлайн-режимі за ініціативи ВГО «Асоціація платників податків України». Почесними учасниками заходу також стали Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент Асоціації Грігол Катамадзе, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та переможці рейтингу.
«Державна податкова служба завжди відкрита до партнерської співпраці з платниками податків. Ми вдосконалюємо свою роботу з урахуванням потреб бізнесу, запускаємо нові сервіси, яких від нас очікує підприємницьке середовище. На новий рівень вийшла співпраця з бізнес-асоціаціями, з якими ми спільно знаходимо шляхи до вирішення спірних питань. ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес. Приємно, що завдяки рейтингу сумлінних платників ми маємо змогу подякувати чесному бізнесу за сплачені податки та фінансовий розвиток країни», – наголосив Олексій Любченко.
Про важливість підтримки чесного бізнесу наголосив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. Адже від схем ухилення від сплати податків страждає як чесний бізнес, який сплачує податки, так і економіка країни. І наразі результати із забезпечення надходжень до бюджету свідчать про створення належних умов для роботи чесного бізнесу. За його словами, збільшення податкових надходжень досягнуто без жодного тиску на бізнес, а за рахунок мінімізації схем ухилення від сплати податків та покращення процесів адміністрування.
Рейтинг сумлінних платників податків щорічно проводиться за ініціативою Асоціації платників податків України. Підприємства оцінюються за такими критеріями, як повнота та своєчасність сплати податків, дотримання податкової дисципліни, розмір середньомісячної заробітної плати по підприємству, кількість офіційно працевлаштованих осіб, суми коштів, витрачених на соціальні програми та благодійні акції тощо.
Цього року переможцями стали 40 представників великого, середнього та малого бізнесу. Переможців обирали у категоріях «Промисловість», «Культура», «Інформація та телекомунікація», «Аграрний сектор», «Фармацевтика». «Торгівля», «Наука» та ін.
Рейтинг сумлінних платників податків проводиться з 2011 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444038.html

В форматі відеоконференції пройшло урочисте нагородження
сумлінних платників податків України
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» (далі – Асоціація) уже багато років невпинно працює над створенням сприятливих умов розвитку підприємництва, посиленням авторитету платників податків та максимальним залученням українського бізнесу до сумлінної сплати податків.
З цієї метою ще у 2011 році Асоціацією було започатковано щорічний Всеукраїнський Рейтинг «Сумлінний платник податків України».
У 2020 році проведено Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків – 2019» (далі – Рейтинг).
У рейтинговому змаганні приймали участь суб’єкти господарювання різних галузей економіки України, у тому числі і з Дніпропетровської області.
Кандидатам на перемогу у Рейтингу необхідно було продемонструвати високі досягнення щодо повноти та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкової дисципліни.
Крім того, головними критеріями оцінювання були не лише економічні досягнення підприємств, абсолютні величини сплачених податків та рівень податкового навантаження, але і рівень соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Саме тому на рівні з економічними показниками діяльності підприємств враховувались і такі показники, як створення робочих місць, середня заробітна плата, а також участь підприємств в реалізації соціальних програм та благодійних акцій.
04 грудня 2020 року ДПС України в умовах сьогоднішньої ситуації з дотриманням превентивних заходів для недопущення поширення коронавірусної хвороби, у форматі відеоконференції, проведено урочисте нагородження сумлінних платників податків України.
Церемонію нагородження відкрила генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко. Вона привітала присутніх і представила учасників заходу.
У святковій церемонії прийняли участь Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент АППУ Грігол Катамадзе, Голова ДПС України Олексій Любченко, Президент УСПП Анатолій Кінах, начальники (заступники начальників) головних управлінь ДПС в областях, переможці Рейтингу.
Президент АППУ Грігол Катамадзе, Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент УСПП Анатолій Кінах привітали переможців Рейтингу і висловили впевненість у тому, що платників, які працюють прозоро, с кожним роком в Україні стає все більше.
Голова ДПС України Олексій Любченко у привітальному слові акцентував увагу на тому, що податкова служба є партнером легальному бізнесу, який діє за принципами: інвестиція, робочі місця і сумлінна сплата податків тощо.
Дніпропетровщина також пишається своїм переможцем, адже до останнього етапу Рейтингу із 616 учасників було відібрано тільки 40.
Голова Ради АППУ Вікторія Захарова у вітальному слові зазначила, що у номінації «Фінанси» у категорії «Малі підприємства» Всеукраїнське звання «Сумлінний платник податків – 2019» серед платників податків Дніпропетровської області отримано ПрАТ «Страхова кампанія «Альянс», яке надає повний спектр страхових послуг та працює в класичному сегменті страхування на територіях багатьох областей України. Компанія завжди своєчасно та у повному обсязі сплачує всі податки і збори і бере участь у благодійних акціях та соціальних програмах. Почесну грамоту «Сумлінний платник податків – 2019» одержав заступник Голови правління ПрАТ «Страхова кампанія «Альянс» Віктор Шрайбман.
Голова комісії з ліквідації, в.о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов зауважив, що податкова служба налаштована на подальше налагодження партнерських відносин з платниками, які чесно виконують свій обов’язок перед державою. Він висловив слова вдячності за своєчасно і у повній мірі сплачені податки та побажав представникам бізнесу успіхів і процвітання.
Нагородження проходило у теплій і дужній атмосфері.
Представник переможця Дніпропетровщини подякував за визнання їх вкладу у розвиток Української Держави і запевнив, що і надалі сплата податків є для компанії почесним і важливим обов’язком перед країною.

Прийнято програми підтримки бізнесу
у разі посилення карантинних обмежень
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 07 грудня 2020 року Президент України підписав закони України № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072).
Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.
ФОПи не зможуть отримати допомогу:
- якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності Законом № 1071;
- якщо у 2020 році сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці;
- якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.
Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.
Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. гривень.
Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску.
Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців.
Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з єдиного внеску є заборгованість.
Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.
Закон № 1072 передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.
Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 гривень.
Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.
Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень.
Крім того, Президент підписав Закон України № 1073-ІХ «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»».
Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися:
- одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину;
- матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць;
- одноразова компенсація бізнесу для сплати єдиного внеску за найманих працівників.

Компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів:
чи є база для нарахування єдиного внеску?
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11 розділу І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.
Враховуючи викладене вище, не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів.

За несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. ПКУ.
У разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке є підставою для розстрочення (відстрочення) сум заборгованості та за умови відсутності факту його оскарження, контролюючий орган складає та затверджує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та повідомляє платника податків про граничні терміни погашення податкового боргу, розстроченого згідно з судовим рішенням.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ.
Крім того, згідно з ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Враховуючи вищевикладене, за несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня відповідно до вимог ст. 126 та ст. 129 ПКУ.

Житлово-комунальні підприємства при обчисленні
рентної плати за спеціальне використання води застосовують коефіцієнт
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПКУ житлово-комунальні підприємства – суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX «Рентна плата» ПКУ).
Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань
на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Водночас, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 540), відповідно якого внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 11 (п. 1 розділу І Закону № 540) та зобов’язано Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) розробити та затвердити перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19) (п.п. 5 п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 540).
Так, п. 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.
При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ.
Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно.

Підстави для нарахування земельного податку та орендної плати
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу .
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему
«Актуальні питання трансфертного ціноутворення»
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання трансфертного ціноутворення»:
Питання 1: Доброго дня! Якщо підприємство не входить до міжнародної групи компаній чи повинно таке підприємство, разом із звітом про здійснені контрольовані операції, подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?
Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.п. 39.4.2. п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Таким чином, всі платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов'язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній будуть затверджені Міністерством фінансів України. Перше повідомлення подаються до 01 жовтня 2021 року за 2020 звітний рік.
Питання 2: Вітаю! Нами виявлено, що у поданому додатку до звіту про контрольовані операції за 2019 рік не зазначено показник рентабельності та цифрове значення показника рентабельності контрольованих операцій. Нами подано уточнюючий звіт. Застосовується, передбачені підпунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, штрафні санкції ?
Відповідь: Вітаю. Ні, технічні та/або методологічні помилки не є порушенням. Штраф відповідно до п. 120.4 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ застосовується у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки щодо контрольованих операцій або нерезидента.
При цьому, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків, які подали звіт за податковий (звітний) період 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п. 120.4 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
Питання 3: Доброго дня. Які основні особливості контрольованих операцій з сировинними товарами?
Відповідь: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX доповнено Податковий кодекс України (далі – ПКУ) п.п. 39.3.3.4-39.3.3.8 п.39.3 ст. 39 (норма діє з 23.05.2020). Відповідно до цих положень Кабінет міністрів України встановлює перелік сировинних товарів, ДПС оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року. Міністерство фінансів України може визначити (відповідно до вимог та методів, передбачених ст.39 ПКУ) окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції (далі – КО) щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» для КО з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.
Таким чином, складовими для реалізації вказаних норм для КО з сировинними товарами: є затвердження КМУ відповідного переліку таких товарів; визначення МФУ окремих порядків встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»; оприлюднення ДПС рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін на такі товари.
Крім того, враховуючи, що перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін має рекомендований (невиключний) характер, він не може обмежити права платників податків на використання інших джерел інформації для отримання котирувальних цін.
Питання 4: Доброго дня»! У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX змінились вимоги до документації з трансфертного ціноутворення?
Відповідь: Доброго дня! Так, дійсно п.п.39.4.6. п.39.4 ст. 39 ПКУ розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення.
Тепер, при складані документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік платник обов’язково повинен зазначати інформацію, а саме:
- про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;
- надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованої операції (далі – КО);
- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період, за який поадється документація з ТЦ;
- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робі, послуг) у контрольованій операції;
- доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювались КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).
Питання 5: Доброго дня! Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466) деталізовано термін «розумна економічна причина (ділова мета)» п.п.14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Які податкові наслідки для платника податків?
Відповідь: Доброго дня! Законом № 466 визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення (далі –ТЦ) надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операції з придбання (доповнено другим абзацом п.п. «е» п.п. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, необхідність проведення коригувань з ТЦ (збільшення фінансових результатів), якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 239 ПКУ). Також визначено, якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таким платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентом (новий п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст.140 ПКУ).

Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену без сплати ПДВ:
термін подання заяви за формою № 3-ПДВ
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.п. «в» п. 5.1 розділу Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами (далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п. 5.3 розділу V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно із п. 5.4 розділу V Положення № 1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.

Приватний нотаріус не може включити до складу витрат суму страхових внесків, сплачених на користь працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом таких осіб вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міністерства доходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.


ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
одночасно є найманими працівниками: що зі сплатою єдиного внеску?
Правобережний відділ організаці