dpi466

15 липня 2020, 10:45

Новини Правобережного управління

Транспортний податок: до якого контролюючого органу необхідно звертатись фізособі для проведення звірки даних?
Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо: а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку (далі – податок); б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

До уваги суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв!
Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

ДПС інформує громадськість про можливість користуватися наборами даних у формі відкритих даних
Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax)та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).
На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме:
- Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837;
- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451;
- Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019;
- Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942;
- Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429.
Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726).
У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність.
Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь.
ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.
Довідково:
Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/424978.html

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім з початку 2020 року анульовано 45 ліцензій
У Дніпропетровській області станом на 01.07.2020 діє 16 433 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 974 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 450 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 231, на право роздрібної торгівлі пальним – 586 ліцензій та 2 166 ліцензій на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 509 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 417 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 230 ліцензій, з яких 45 – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО
З 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

Про відображення у податковому обліку платника податку на прибуток витрат на розробку вебсайту та його розміщення у мережі Інтернет
Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 із змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зі змінами та доповненнями визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання копій податкових розрахунків за формою № 1ДФ
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі – податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень.
Застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків ПКУ не передбачено.

Через Електронний кабінет юридична особа має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ.
Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
При цьому згідно з п. 421.2 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
За допомогою приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДПС Заяву та Розрахунок (ідентифікатори форм J0102003 та J0102103 відповідно).

Кошти на відрядження, витрачені працівником понад встановлені законодавством норми, своєчасно не повернуті: що з єдиним внеском?
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).
Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки.

Олексій Любченко: Потрібно реформувати процеси адміністрування, а під процеси вже підлаштовувати структуру
Державну податкову службу необхідно припинити реформувати у структурному плані. Це потрібно зробити для стабільності її роботи. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «ЛІГА»
(З повним інтерв’ю Олексія Любченка, наданого виданню «ЛІГА» можливо ознайомитись за посиланням https://ua-news.liga.net/economics/articles/intervyu-zelenskiy-pogodivsya-scho-reforma-podatkovoi---ne-panatseya-glava-dps-lyubchenko).
«Постійне реформування – це не панацея. У податкових органів України за останні сім років тричі змінювалася вивіска: Міндоходів, Держфіскальна служба, зараз – Державна податкова. Що це означає на практиці: 50 тис. людей постійно переходять з відділу у відділ, нескінченно переїжджають з будівлі в будівлю, передають одне одному справи. Я вважаю, що це – катастрофа, і, до речі, в цьому сенсі Президент зі мною погодився», – наголосив Олексій Любченко.
Керівник податкової служби впевнений, що необхідно реформувати саме процеси адміністрування, а під процеси вже підлаштовувати структуру служби. ДПС вже створена і повинна працювати у тому структурному вигляді, який вона наразі має.
«Є достатньо механізмів для того, щоб покращити показники. Звісно, це будуть тимчасові заходи, але спочатку я стабілізую ситуацію, а потім вже займатимуся радикальними змінами», – підкреслив Голова Державної податкової служби України.
Такими радикальними змінами, за його словами, є, по-перше, зниження ставки податку на додану вартість до 16 %, можливість якого обговорюється ще з 2000 років, а по-друге – фіскалізація, без якої неможливо вирішити питання скруток.
На думку Олексія Любченка, зниження ставки з ПДВ зробить бізнес з ухилення від оподаткування менш вигідним, нерентабельним.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425187.html

Підписане звернення – гарантія відповіді: як правильно надсилати письмові звернення
На сьогодні Державна податкова служба України відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) приймає та опрацьовує звернення громадян незалежно від обраного громадянином способу надсилання таких звернень.
Так, ст. 5 Закону № 393 передбачено надсилання громадянами письмового звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Таким чином ДПС приймає електронні звернення від громадян на електронну поштову адресу [email protected].
Водночас частиною сьомою ст. 5 Закону № 393 встановлено, що при надсиланні звернення громадянина з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) застосування електронного цифрового підпису не вимагається.
При цьому зазначеним Законом встановлено вимоги до письмового звернення (у т. ч. надісланого засобами електронного зв’язку), а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, виклад суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Враховуючи зазначене, електронне звернення громадянина, надіслане до ДПС на вищевказану електронну адресу без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
У разі, якщо електронне звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, то відповідно до частини восьмої ст. 5 Закону № 393 воно буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
Також звернення громадянина може бути надіслано із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, яке буде розглянуто ДПС з урахуванням вимог чинного законодавства.
Отже, для отримання громадянином на своє електронне звернення відповіді по суті ДПС просить громадян надсилати свої звернення у вигляді скан-копії або фотокопії з підписом заявника із зазначенням дати, місця проживання (реєстрації) та з викладенням суті порушеного питання.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425102.html

Для здійснення оптової торгівлі спиртом етиловим необхідно отримати відповідну ліцензію
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425103.htmlповідомила: згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481) експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту.
Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим (частина тринадцята ст. 14 Закону № 481).
Отже, оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що реалізація спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) спирту етилового з переходом права власності на такий спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: ● до акцизного складу; ● до акцизного складу пересувного;
● для власного споживання чи промислової переробки; ● будь-яким іншим особам.
Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового (абзац сьомий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва спирту етилового, здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

З початку року проведено 107 фактичних перевірок
Протягом першого півріччя 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 107 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 117 порушень законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 12 млн 134 тис. гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (35 випадків).
Крім того, виявлено: 20 фактів роздрібної та 2 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 24 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 10 – торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 4 – торгівлі тютюновими виробами поштучно, 3 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Закон України № 466: внесено зміни стосовно збільшення фінансового результату податкового періоду на суму штрафів
Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який визначає податкову різницю на суму штрафів, що накладаються на платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) контролюючими органами.
Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники податку відображають у рядку 3.1.11 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Норма набула чинності 23.05.2020.

У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску правильно зазначаємо реквізити
Звертаємо увагу платників податків на дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами при заповненні банківських документів на переказ коштів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:
140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;
145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум єдиного внеску;
147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;
149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;
117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

Режим попереднього програмування товарів: які товари реалізуються через РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
► проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Норми встановлені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).
При цьому, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону № 265, відповідно до яких суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД. Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненням (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: найменування та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Водночас, у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).
Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через про