dpi466

3 червня 2020, 11:30

Новини Правобережного управління

Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вчинені під час дії карантину
Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 591)», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законами № 533 та № 591 передбачено звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що закони № 533 та № 591 не звільняють платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Водночас, протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Слід зазначити, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Усунення виробничих дефектів РРО
У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.
Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
До 1 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Доходом ФОП за договором транспортного експедирування є плата за виконання такого договору
Об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

У разі продажу алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється виключно у грошовій формі.
У разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.
У разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.
Так, за частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти.
Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.

Інформаційний лист № 11. «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591»
ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 591).
Законом № 591 внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених законами України від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.
Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.
Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».
Інформаційний лист можна скачати тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/329/420377/Informaciyniy_list_11.pdf
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/420381.html

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області
Впродовж січня – квітня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 146 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 8, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками, відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

До уваги платників ПДВ!
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 19 Порядку ведення ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
► прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
► набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
► неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок прийняття рішень).
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку прийняття рішень).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку прийняття рішень.
Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).
Згідно з п. 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку розгляду скарги).
Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
● прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
● задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
● ненадсилання платнику протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК;
● набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
● неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Довідку про статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно легалізувати
З метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови:
- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;
або
- засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;
або
- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО
Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
► РРО вже зареєстрований;
► модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
► РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
► центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
► в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
► щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
► суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
► суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
► щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
► у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
► екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
► суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).

Для роздрібної торгівлі алкоголем та/або тютюновими виробами необхідно отримати ліцензію
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Отже, для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.

ЛИСТ-ПОВІДОМЛЕННЯ платникам податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щиро вдячне платникам за сумлінне виконання обов’язків щодо своєчасної та стабільної сплати податків.
Завдяки вам у держави та органів місцевого самоврядування є можливості для реалізації соціальних програм, поліпшення інфраструктури. Сплачені своєчасно та в повному обсязі до бюджетів кошти йдуть на фінансування медицини, освіти, культури та багато іншого. Тобто задля створення комфортних умов для навчання, роботи та життя кожного громадянина.
Особливо це стало важливим в умовах дії карантину.
Сплачувати податки в повному обсязі та вести прозорий бізнес – це елементарне й невід’ємне правило життя для громадянина будь-якої цивілізованої країни. Чесно робити свою справу і сумлінно сплачувати податки – це має бути престижно.
Запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) з великою надійністю забезпечує функціонування вказаного податку. Всі намагання діяти в обхід обмежень, встановлених СЕА ПДВ, мають на собі ознаки правопорушень, за які передбачена особиста відповідальність суб’єктів господарювання.
Тому просимо своєчасно та в повному обсязі забезпечити сплату податку на прибуток та податку на додану вартість. Проявляти обачність при виборі контрагентів, уникати проведення операцій, що не містять господарського наповнення.

На Дніпропетровщині триває робота по самостійному погашенню заборгованості по податках
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення співбесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування роз’яснювальних статей тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб: - звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації; - скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису; - скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
Факт наявності податкового боргу є підставою для взяття майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.
Самостійна сплата узгоджених грошових зобов’язань збереже платників податків від застосування фінансових санкцій (пені, штрафів).

Подбайте про свій соціальний захист – своєчасно сплатіть єдиний внесок!
Вчасне здійснення державою зобов’язань перед громадянами, а саме: виплата пенсій і надання соціальних допомог, напряму залежить від наповнюваності державних цільових фондів за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У випадку несплати єдиного внеску у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.
По Дніпропетровській області заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 01.05.2020 року складає понад 1 млрд гривень.
Слід пам’ятати, що єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті, незалежно від фінансового положення платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу на зміни, які діють з 18.03.2020 та котрі мають підтримати платників податків на період заходів, що спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тимчасово, за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе: - фізичні особи – підприємці, у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування; - особи, які провадять незалежну професійну діяльність; - члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують, чи користуватися їм таким правом.
Роботодавці, зокрема й згадані вище особи, які мають найманих працівників, зобов’язані сплачувати єдиний внесок із зарплати своїх працівників. Їх звільнили лише від штрафних санкцій (визначені ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями) на період з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за такі порушення: - несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; - неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують єдиний внесок (авансових платежів); - несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року усім платникам єдиного внеску пеня не нараховується.
Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до набрання чинності змін, такі суми зараховуватимуться (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені з цього внеску), крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітній період у звіті.
ГУ ДПС звертається до платників податків дотримуватися норм діючого законодавства при сплаті єдиного внеску.
А тим фізичним особам – підприємцям, хто не отримує дохід і фактично не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, – ініціювати процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих.

Більше 172 мільйонів гривень єдиного податку надійшло до місцевого бюджету від платників Правобережного управління
За січень - квітень 2020 року платниками Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплачено 172,2 млн. грн. єдиного податку, що на 12 %, або на 18,4 млн. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом 2019 року.
Варто зазначити, що єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцевий бюджет.
Звертаємо увагу платників спрощеної системи оподаткування, що у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстр