dpi466

27 травня 2020, 08:41

Новини Правобережного управління

Особливості визначення дати отримання юрособою – платником єдиного податку доходу у деяких випадках
У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.
Норми встановлені п. 292.7 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі, якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (п. 292.8 ст. 292 ПКУ).

Операція із внесення ФОП майна до статутного фонду юрособи в обмін на корпоративні права є об`єктом оподаткування ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Згідно із п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема обмін.
Якщо фізична особа – підприємець зареєстрована платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

До уваги платників акцизного податку – виробників електричної енергії!
Відповідно до ст. 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2019):
► виробник електричної енергії (далі – виробник) – це суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;
► виробництво електричної енергії – це діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів.
Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (ст. 9 Закону № 2019).
Згідно з п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
При цьому, базою оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії є дата підписання акту прийому-передачі електричної енергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).
Оскільки використання для власного споживання виробленої електричної енергії не передбачає передачу (відвантаження) підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами базою оподаткування операцій з передачі (відвантаження) електричної енергії власного виробництва для забезпечення своєї власної господарської діяльності є виробнича собівартість такої електричної енергії. При цьому, собівартість повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх відповідного місцезнаходження та приведення їх у відповідний стан.
Отже, електрична енергія, яка використовується для власного споживання виробниками електричної енергії, що мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії, є об’єктом оподаткування акцизним податком.
Виробник електричної енергії, що отримав відповідну ліцензію, буде платником акцизного податку з операцій передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки.
Водночас, реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Тому, у разі, якщо виробник здійснюватиме виробництво електричної енергії, виробленої на кваліфікованих когенераційних установках та використовуватиме її для власних потреб, то у такого виробника не виникатиме податкове зобов’язання з акцизного податку.

Звернутися до Контакт-центру Державної податкової служби України тепер можна через чат та месенджери
Відтепер Контакт-центр Державної податкової служби України має чат в «ЗІР» і в месенджерах – viber та telegram. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДПС Іван Романов.
«Запустили чат та месенджери. До нього можна постукатися з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/,а також з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/,або його мобільної версії», – зазначив Іван Романов.
За його словами, запроваджено й оцінку клієнтом наданої консультації. Тепер саме клієнт визначатиме наскільки корисну допомогу йому надали, а його оцінка допоможе у наповненні «Бази знань» і покращенні якості інформаційно-довідкових послуг ДПС.

Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:
► друкується розділовий знак ”;”;
► друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

На Дніпропетровщині триває робота по самостійному погашенню заборгованості по податках
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення співбесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування роз’яснювальних статей тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
- звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;
- скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
Факт наявності податкового боргу є підставою для взяття майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.
Самостійна сплата узгоджених грошових зобов’язань збереже платників податків від застосування фінансових санкцій (пені, штрафів).

Подбайте про свій соціальний захист – своєчасно сплатіть єдиний внесок!
Вчасне здійснення державою зобов’язань перед громадянами, а саме: виплата пенсій і надання соціальних допомог, напряму залежить від наповнюваності державних цільових фондів за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У випадку несплати єдиного внеску у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.
По Дніпропетровській області заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 01.05.2020 року складає понад 1 млрд гривень.
Слід пам’ятати, що єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті, незалежно від фінансового положення платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу на зміни, які діють з 18.03.2020 та котрі мають підтримати платників податків на період заходів, що спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тимчасово, за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе:
- фізичні особи – підприємці, у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують, чи користуватися їм таким правом.
Роботодавці, зокрема й згадані вище особи, які мають найманих працівників, зобов’язані сплачувати єдиний внесок із зарплати своїх працівників. Їх звільнили лише від штрафних санкцій (визначені ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями) на період з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за такі порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року усім платникам єдиного внеску пеня не нараховується.
Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до набрання чинності змін, такі суми зараховуватимуться (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені з цього внеску), крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітній період у звіті.
ГУ ДПС звертається до платників податків дотримуватися норм діючого законодавства при сплаті єдиного внеску.
А тим фізичним особам – підприємцям, хто не отримує дохід і фактично не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, – ініціювати процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих.