dpi466

27 травня 2020, 08:40

Новини Правобережного управління

Платники податків Правобережного управління сплатили понад 50 мільйонів гривень військового збору
За січень – квітень 2020 року від платників податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло 50,1 млн. грн. військового збору, що на 5,6 млн.грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. В тому числі за квітень 2020 року надійшло 11,9 млн. гривень.
Військовий збір це податок, який було введено на фінансування потреб Збройних сил України. Ставка податку – 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування (загальний місячний або річний оподатковуваний дохід). Військовий збір у повному обсязі перераховується до Державного бюджету.

Працедавцями Правобережного управління забезпечено надходження єдиного соціального внеску у сумі понад 695 млн. грн.
З початку року працедавці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області спрямували на соціальні потреби 695,6 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 35,8 млн. грн., або на 5,4 відсотка більше надходжень відповідного періоду 2019 року.
У квітні 2020 року платники сплатили 170,2 млн. грн. єдиного соціального внеску.
Фахівці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що з 1 січня 2020 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 4723 грн. Відповідно, мінімальний страховий внесок за місяць становить 1039,06 грн. (мінімальний страховий внесок за квартал - 3117,18 грн.).
У Правобережному управлінні звертають увагу, щоб не накопичувати борг, не відчувати дієвість заходів стягнення на законодавчому рівні, платникам слід самостійно стежити за наявністю чи відсутністю боргу та своєчасно сплачувати визначені суми податкових зобов’язань.

Кому із членів подружжя надається право на податкову знижку при користуванні іпотечним кредитом
Заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна ТИХОНЕНКО зазначила, що право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Більше 172 мільйонів гривень єдиного податку надійшло до місцевого бюджету від платників Правобережного управління
За січень - квітень 2020 року платниками Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплачено 172,2 млн. грн. єдиного податку, що на 12 %, або на 18,4 млн. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом 2019 року.
Варто зазначити, що єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцевий бюджет.
Звертаємо увагу платників спрощеної системи оподаткування, що у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу (п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Деклараційна кампанія 2020: декларування доходів нотаріуса
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжує серію коментарів щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році.
Звертаємо увагу, що відповідно до змін, запроваджених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни та фізичні особи які провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року, а саме останній день подання декларації 30 червня 2020 року.
Слід зазначити, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Таким чином, нотаріуси, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік до 1 липня 2020 року.
Також звертаємо увагу, що суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до 1 жовтня 2020 року. Радимо подавати декларацію про майновий стан і доходи, скориставшись «Електронним кабінетом».
Звертаємо увагу, що для допомоги платникам податків Державна податкова служба запровадила серію відеоуроків, в яких роз’яснюється як правильно користуватися електронними сервісами. Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи можна переглянути за посиланнями:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.
Правобережне управління нагадує, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку вимог ст.67 Конституції України та норм Податкового кодексу України!

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані застосовувати РРО чи програмні РРО з 01 січня 2021 року
Фахівці Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначають, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Разом з тим, абзацом четвертим п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я (класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я»).

Термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна перевірити
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Платникам податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує двадцяти мільйонів гривень, про коригування фінансового результату
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Продаж агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів: оподаткування ПДВ
Постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.
Згідно із п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
У разі здійснення продажу агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, операції з продажу таких квитків підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0 %.
При цьому, винагорода, отримана агентом (повіреним) на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

Деякі особливості заповнення декларації у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами.
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
- поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
- поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

За які земельні ділянки юрособа – платник єдиного податку четвертої групи сплачує земельний податок?
Нормами п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Частинами другою – четвертою ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, у тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

Подбайте про свій соціальний захист – своєчасно сплатіть єдиний внесок!
Вчасне здійснення державою зобов’язань перед громадянами, а саме: виплата пенсій і надання соціальних допомог, напряму залежить від наповнюваності державних цільових фондів за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У випадку несплати єдиного внеску у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.
По Дніпропетровській області заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 01.05.2020 складає понад 1 млрд гривень.
Слід пам’ятати, що єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті, незалежно від фінансового положення платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу на зміни, які діють з 18.03.2020 та котрі мають підтримати платників податків на період заходів, що спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тимчасово, за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе:
- фізичні особи – підприємці, у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують, чи користуватися їм таким правом.
Роботодавці, зокрема й згадані вище особи, які мають найманих працівників, зобов’язані сплачувати єдиний внесок із зарплати своїх працівників. Їх звільнили лише від штрафних санкцій (визначені ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями) на період з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за такі порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року усім платникам єдиного внеску пеня не нараховується.
Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до набрання чинності змін, такі суми зараховуватимуться (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені з цього внеску), крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітній період у звіті.
ГУ ДПС звертається до платників податків дотримуватися норм діючого законодавства при сплаті єдиного внеску.
А тим фізичним особам – підприємцям, хто не отримує дохід і фактично не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, – ініціювати процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих.

Зміни у застосуванні РРО
Верховною Радою України прийнято закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).
Зазначеними законами, зокрема, запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).
Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.
Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.
3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.
Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для ФОП (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).
4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) не встановлюється.
5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.
Так, відповідно до підпунктів 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності законами № 128 та № 129 відтерміновується:
► з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;
► з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;
► з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/418924.html

Дію податкових преференцій продовжено до закінчення карантину
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/419009.htmlповідомила наступне.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроєкт № 3329-д). Наразі Закон передано на підпис Президенту України.
Відповідно до Закону продовжено:
- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 01 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину;
- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- строк ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;
- термін оприлюднення оновленого плану-графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.
Також Законом звільнено фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 01 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Крім того, передбачено надання компенсації медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19 (за переліком МОЗ), суми ПДФО, утриманої з доходів у вигляді доплат до заробітної плати. Компенсації підлягають суми ПДФО нараховані на доплати до заробітної плати за періоди з 01 по 31 травня та з 01 по 30 червня 2020 року.
Звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю, які виплачуються роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України «Про зайнятість населення» із змінами. Звільнення розповсюджується на період з 02.04.2020 до завершення карантину.
Детальніше про законопроєкт № 3329-д – за посиланням https://rada.gov.ua/news/Novyny/192589.html?fbclid=IwAR3203f-GyLVdZXuFUB4UnXSvQD8juMbT7YvjIZWm_MUut7Em2MFtPH_f-c

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність
Триває деклараційна кампанія 2020 року.
Нормами п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до норм ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій про доходи чи включення до Декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звертаємо увагу, що річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Завантаження кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у разі відмови від публікації їх на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС
Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Тобто, клієнти (користувачі), які відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми.
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Особливості визначення дати отримання юрособою – пл