dpi466

10 травня 2018, 09:53

10 травня 2018 рік ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Чи подавати уточнюючу форму №1ДФ при донарахуванні доплати за попередній квартал

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Нараховані у звітному місяці доходи підлягають оподаткуванню в сукупності і за ставками, визначеними в ст. 167 ПКУ (18%), крім доходів, для яких нормами ПКУ передбачено інші ставки (зокрема, крім спадщини). Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 та пп. 49.18.2 ПКУ). Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за ф. №1ДФ такі нараховані доходи на користь платників податків.Якщо працівникові в звітному місяці донараховано доплату до заробітної плати за попередній квартал, то суми донарахувань відображаються в формі №1ДФ у тому кварталі, в якому здійснюється їх нарахування. І уточнюючу форму №1ДФ подавати не потрібно.
Інформацію про розмір ставок земельного податку можна буде отримати на веб-порталі ДФС
Законом №2245-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2018 року, пп. 12.3.3 ПКУ викладено в новій редакції. Ним передбачено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
ДФС не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.
На офіційному веб-порталі ДФС зведена інформація про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях оприлюднюється не пізніше 15 липня поточного року. Таку інформацію вперше буде оприлюднено на 2019 рік не пізніше 15 липня 2018 року.
При цьому оприлюднення зведеної інформація про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях на 2018 рік нормами ПКУ не передбачено.
Сільгоспвиробники, у яких дохід за 2017 рік понад 20 млн грн, повинні подати декларацію з прибутку не пізніше 10 травня
З 01.01.2017 р. для цілей оподаткування податком на прибуток не визначено поняття "сільськогосподарська продукція" і виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.
Виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р., і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 млн грн, починаючи з 01.07.2017 року застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік.
Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 млн грн, то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за "річний період" з 01.07.2017 р. до 31.12.2017 р.
Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн грн у 2018 році мають подати декларацію з податку на прибуток за звітні податкові періоди - квартал, півріччя, три квартали, рік.
Тобто виробники сільськогосподарської продукції, у яких дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищував 20 млн грн, повинні не пізніше 10 травня 2018 року подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року.
Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.
Зазначена норма визначена п. 137.5, пп. 4 п. 2 розділу XIX ПКУ та роз’яснена листом ДФСУ від 20.02.2018 р. №697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної програми" оприлюднено на сайті Федерації професійних спілок України.
Згідно з документом, учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми будуть застраховані особи, зайняті на роботах і посадах, які зазначені в частині першій статті 117 Закону №1058-IV (з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників), та яким станом на 1 січня 2019 року виповнилося не більше ніж 35 років.
Крім того, у Законі про ЄСВ пропонується уточнити, що ЄСВ для платників, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підвищується на:15 % бази нарахування ЄСВ – за осіб, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, – за списком №1 і за результатами атестації робочих місць;7 % бази нарахування ЄСВ – за осіб, зайнятих повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і за результатами атестації робочих місць та на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Сума ЄСВ спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема:- до солідарної системи – сума єдиного внеску, сплачена за працівників, які не є учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми;- до недержавного пенсійного фонду – суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення – сума єдиного внеску, сплачена за працівників, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми відповідно.
Повернення підакцизного товару: у яких випадках коригувати зобов’язання?
Повернення неякісного товару
Згідно з п. 217.5 ПКУ у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв'язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.
Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов'язання щодо таких товарів (продукції).
Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось повернення неякісного товару покупцем (підтверджене первинними документами).
Якщо відбувається повернення якісного товару, який в подальшому може бути реалізований, то виробник зобов’язання з акцизного податку не коригує.
Однак, при наступному постачанні такого поверненого товару, повторно податкові зобов’язання нараховувати не потрібно.
Продаємо електромобіль – як скласти податкову накладну?
В індивідуальній консультації від 20.04.2018 р. №1794/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ нагадує, що Законом №2245-VIII було доповнено розділ XX підрозділ 2 ПКУ пунктом 64, згідно з яким тимчасово, до 31 грудня 2018 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
Таким чином, протягом усього 2018 року операції з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами вищевказаної товарної підкатегорії, звільняються від оподаткування ПДВ.
Але, хоч операція і пільгована, це не позбавляє постачальника – платника ПДВ від обов’язку:
• скласти податкову накладну на таку поставку;
• відобразити її в декларації з ПДВ (в рядку 5 декларації та в додатку 6 до нього).

Як складається податкова накладна на таку поставку?
Складається вона згідно з Порядком №1307, але має певні особливості, про які нагадують податківці у коментованому листі.
За загальними правилами вказуються номер і дата ПН, найменування та ІПН покупця та продавця, назва автомобіля і його код УКТ ЗЕД. Якщо електромобіль імпортного походження, про це обов’язково ставиться позначка у графі 3.2 табличної частини ПН.
Та, крім цього, не забувайте! В графі 8 табличної частини ПН зазначається код ставки «903», що означає здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Також в такій ПН зазначається відповідний код пільги з оподаткування. Це здійснюється у графі 9 табличної частини ПН.
Підпункт 7 п. 16 Порядку № 1307 прописує наступні правила зазначення такого коду пільги. Він зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.
У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до цих довідників (у зв’язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
Застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації помилкової (навіть, зайвої) ПН
В індивідуальній консультації від 25.04.2018 р. №1855/6/99-99-12-02-01-15/ІПК податківці розглянули ситуацію, коли суб’єкт господарювання помилково зареєстрував податкову накладну, при цьому порушивши терміни реєстрації.
Податківці нагадали, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ПКУ.
Якщо податкова накладна була складена з неправильною датою, вона визнається помилковою та підлягає сторнуванню шляхом складання РК до неї, з подальшим складанням нової ПН з правильною датою (детальніше тут).
Зверніть увагу, що оскільки податківцями було затверджено перелік причин для коригування, єдина причина коригування з якою можна скласти РК до помилкової податкової накладної є «повернення товару або авансових платежів».
На думку податківців, якщо така помилкова накладна була зареєстрована з порушенням термінів (наприклад, помилково вказали минулий місяць чи рік), то незважаючи на статус «зайво складеної» накладної, до платника податків однаково будуть застосовуватись штрафні санкції за п. 120-1 ПКУ.
Громадяни Дніпропетровщини сумлінно задекларували понад 2,5 мільярди гривень доходу
З початку року мешканцями Дніпропетровщини подано до органів ДФС області 39 тисяч 319 декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2017 році, що на 412 декларацій більше ніж минулого року.
Свої доходи громадяни отримали у вигляді:
- спадщини (дарування) - 3 тисячі 252 декларації на суму 481 мільйон 300 тисяч гривень;
- дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна - 1 тисяча 107 декларацій на суму 258 мільйонів 100 тисяч гривень;
- іноземних доходів - 251 декларація на суму 89 мільйонів 700 тисяч гривень;
- інші доходи - 22 тисячі 838 декларацій на суму 786 мільйонів 700 тисяч гривень.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 мільярди 548 мільйонів 300 тисяч гривень. Про це повідомила виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
За результатами деклараційної кампанії податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, складає 89 мільйонів 300 тисяч гривень, сума військового збору до сплати складає 11 мільйонів 600 тисяч гривень.
Також, доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень, отримані у 2017 році, задекларували 232 громадянина. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 23 відсотки або на 53 особи.
Повернення ж з казни у вигляді податкової знижки отримають 4 тисячі 31 громадянин на загальну суму 7 мільйонів 700 тисяч гривень.
Нагадуємо, що деклараційна кампанія за підсумками 2017 року розпочалася з 1 січня 2018 року та завершилася 2 травня 2018 року. Проте, для отримання права на податкову знижку чинне законодавство дозволяє громадянам надавати декларацію про свої доходи за минулий рік протягом усього року.
Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила більше 6,8 млрд. грн. надходжень до Держбюджету

Середньоденні надходження митних платежів до державного бюджету становлять 85,6 млн. грн., що на 15,4%, або 11,4 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-квітня 2017 року.
За 4 місяці 2018 року до Державного бюджету України Дніпропетровською митницею ДФС перераховано 6850,1 млн. грн. Це на 838,7 млн. грн., або на 14% перевищує надходження аналогічного періоду 2017 року.
У порівнянні з 4 місяцями 2017 року загальні вагові обсяги імпорту збільшились на 22%, при цьому вартість товарів збільшилась на 15,1%.
З 1 липня 2018 року запроваджуються нові марки акцизного податку для тютюнових виробів
Кабінет Міністрів України затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) своєю постановою від 04.04.2018 №257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів».
Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються з 1 липня 2018 року.
Державній фіскальній службі України доручено забезпечити виготовлення до 25 червня 2018 року марок акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), а також їх продаж в установленому порядку.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» від 13.04.2018 N 71 (крім пп. 2 і 3 пункту 1, пункту 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 липня 2018 року).
До уваги платників податку на додану вартість

Згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
- пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.
ФОП змінив місцезнаходження: куди сплачувати ПДФО в такому разі
Згідно зі ст. 66 Податкового кодексу у разі проведення державної реєстрації зміни місце знаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни його податкової адреси контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника.
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що в разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з Порядком № 1588 переведення платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця з дня отримання інформації про зміну місцезнаходження, і в такому випадку одночасно із зняттям з обліку фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік за неосновним місцем обліку без подання ним заяви.
До закінчення року такий платник обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачувати на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року
З 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), внесені Законом України від 07 листопада 2017 року № 2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі - Закон № 2245).
Про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році роз’яснено у листі від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17.
З метою реалізації положень п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245 ДФС розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – проект), який розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».
Проект надіслано на погодження зацікавленим органам виконавчої влади, після чого буде направлено Міністерству юстиції України на проведення правової експертизи.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. 49.18 ст. 49 Кодексу). Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.
У зв’язку з цим декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року треба подавати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).
Одночасно п. 46.4. ст. 46 Кодексу встановлено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід’ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень кодексу, що набули чинності у 2018 році.
Детальна інформація викладена у листі ДФС України від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17.
Який документ потрібно надати для зарахування сплаченого податку за межами України?
Відповідно до пунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 Податкового кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподаткованих доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, перерахованих у пп. 167,5,4 п. 167.5 цієї статті, які оподатковуються за ставкою, визначеною цим підпунктом.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Згідно з п. 13.3 ст. 13 Податкового кодексу доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 цієї статті встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування цих сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримала такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України
Чи подається декларація при отриманні у дарунок нерухомості?
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку у результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу, згідно з п. 174.2 якого зазначено, що об’єкти, які приймаються у дарунок членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.
Слід зазначити, що п. 49.2 ст. 49 цього Кодексу встановлено обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.
Отже, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді дарунка, який згідно з Податковим кодексом оподатковується за нульовою ставкою, не зобов’язані подавати річну декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Чи можливо відтермінувати подання декларації?
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).
Підпунктом 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу).
Не зараховується у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку (пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).
Водночас абзацом другим пп. 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі не подання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.
Отже, у разі відсутності від державного органу країни, де отримується іноземний дохід ( прибуток), уповноваженого справляти податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, платник податків може подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.
Застосування платниками різниць, які виникають від збільшення фінансового результату
07 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (далі – Постанова № 108).
Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.
Застосування платниками різниць, передбачених п.п. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Кодексу:
Згідно з п.п. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків. Вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та 140.5.6 п.140.5 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб-нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Вимоги п.п. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відсотків вартості таких товарів (робіт, послуг).
У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

У пункті пропуску «Бориспіль» зафіксовано спробу контрабанди унікальних тисячолітніх старовинних прикрас та частин до старовинної зброї

Працівниками Управління по боротьбі з митними правопорушеннями та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з СБУ зафіксовано спробу вивезення старовинних ювелірних виробів з приховуванням від митного контролю (контрабанду).
19 старовинних предметів – браслети, шийні прикраси, оздоблені коштовним камінням, виготовлені орієнтовно на початку Х століття, а також частини до старовинної зброї намагався вивезти з порушенням митного законодавства громадянин Литовської Республіки, який відлітав з Києва до Вільнюса через аеропорт «Бориспіль».
Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.
Виявлені після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», коштовності приховувалися від митного контролю у дорожній валізі громадянина. Знаходилися вони у косметичці поміж індивідуальних туалетних засобів, у загорнутій в рушник коробці з пензликом для чистки взуття, а також у перемотаних поліетиленовою плівкою пакетах, тобто – переміщувалися способом, що утруднює їх виявлення.
Зі слів пасажира, ці предмети належать йому особисто і він придбав їх на аукціоні у Росії та віз для власної колекції.
Складено протокол про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України. Вказані предмети вилучено до винесення судом рішення у справі.
На 20 млрд грн перевищили минулорічні надходження платежів до загального фонду держбюджету
У січні-квітні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 220,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 10%, або на 20 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до загального фонду держбюджету податкових платежів з початку 2018 року склали 121,5 млрд грн, що на 11%, або на 12 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-квітні до загального фонду держбюджету склали 99,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9%, або на 8 млрд грн.
У квітні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 53,3 млрд грн. Це на 24,8%, або на 10,6 млрд грн перевищує надходження квітня минулого року.
Надходження податкових платежів у квітні склали 29,1 млрд грн та перевищили минулорічні на 57,3%, або на 10,6 млрд грн.
Надходження податкових платежів у квітні забезпечено на рівні минулого року, до загального фонду держбюджету спрямовано 24,2 млрд грн.
Харківські митники виявили приховану валюту в кузові автомобіля
Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники спільно зі співробітниками УСБУ в Харківській області та представниками УВБ ТО ДФС у Харківській області викрили громадянина України, який намагався незаконно вивезти до Росії у власному авто 15,5 мільйона рублів.
Під час усного декларування чоловік заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення, але в ході подальшого огляду у передній частині конструктивної порожнини правого коробу кузову автомобілю була виявлена спеціально виготовлена схованка, в якій знаходилось п’ять прозорих поліетиленових пакунків з валютою.
Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Під час вихідних волинські митники упередили переміщення контрабанди
У травневі вихідні волинські митники у пункті пропуску Ягодин виявили та вилучили у громадян предмети, що за результатами призначених експертиз можуть бути визнаними контрабандою.
Так, під час проведення огляду автомобіля під керуванням громадянина Естонії, що прямував в Україну, вилучено 318 картин та ікон, які він намагався перевезти без декларування. А в кабіні української вантажівки, яка експортувала тару для виготовлення європіддонів, виявлено речовину рослинного походження світло-зеленого кольору. Вона може виявитись небезпечним наркотичним засобом – марихуаною.
Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації визнається українським законодавством контрабандою і карається відповідно до Кримінального Кодексу України.
Відтак у правоохоронні органи надіслані відповідні повідомлення про ознаки злочинів у діях громадян. Остаточні висновки будуть зроблені за результатами експертиз вилучених предметів та речовин.
Травневі вихідні на Харківській митниці – холодна зброя, орден у валізі та валюта у шкарпетках
http://sfs.gov.ua/data/material/000/255/336013/img/5ae9cc6f36360.jpgНасиченими видались вихідні для співробітників Харківської митниці ДФС. Спочатку громадянин Росії у пункті пропуску «Плетенівка» на в’їзді в Україну намагався провести без дозвільних документів ніж з ознаками холодної