Десятки людей на березі в очікуванні дива - ось-ось із десятиметрової глибини почнуть діставати унікальні артефакти. Заважає не лише погана видимість у воді, а й сильна течія.
Олександр Бондаренко, член експедиції з підйому якорів:
- Особенно это ощущается на дне, на песчаном дне, где зацепиться не за что. Много сил просто тратится на то, чтобы стоять на месте.
Команда - на старт, і над водою з'являється перший якір.
За кілька годин дістали дев'ятнадцять якорів. Загалом їх тут більше трьох десятків. За часів російсько-турецької війни біля Хортиці була Запорозька верф, де будували кораблі. Окрім того, тут була і так звана брандвахта - захисне загородження із човнів. Ці заіржавілі припони - те, що від них лишилося.
Максим Остапенко, директор Національного заповідника "Хортиця":
- Справа в тому що ці кораблі і понтони, які тут складалися, їх було розтрощено під час паводку 1739 року, зірвало з якірних канатів і зруйнувало і знесло вниз по течії. Тобто цілих кораблів ми тут і не сподівалися знайти.
Виявили якорі тут ще у вісімдесятих. Та підняти їх вдалося лише зараз.
Дмитро Кобалія, керівник експедиції:
- Они делятся на, ну, если условно разделять их на двурогие и четырехрогие. Но уже сейчас видно, что скажем двурогие якоря - они сделаны по аналогии английских якорей, и голландских якорей. То есть здесь есть и такие, и такие. Четырехрогие якоря они гораздо более интересны в плане вот научном, потому что они очень разные.
Ще з десяток металевих артефактів залишили лежати у піску на дні річки. Їх піднімуть восени. І після дослідження і реставрації передадуть до майбутнього музею судноплавства.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |