Сімейний лікар – це європейський підхід до забезпечення якісного медобслуговування всієї родини

— Чому ви обрали для себе професію сімейного лікаря?

— Ще з самого дитинства я мріяла стати медиком. І протягом життя робила все, щоб здійснити цю мрію. Я закінчила Дніпропетровську медакадемію за фахом терапевт. Наразі, медицина модернізується, і ключовою ланкою у лікуванні та профілактиці захворювань пацієнтів стає створення інституту сімейного лікаря. До речі, сімейний лікар – це європейський підхід до забезпечення якісного медобслуговування всієї родини. Це важлива та затребувана професія. І я дійсно знайшла себе в ній. Мої прагнення поглиблювати свої знання та розширювати практичні навички не тільки у своїй вузькій спеціальності, а й в медицині в цілому, напевно, і зіграли основну роль у рішенні стати сімейним лікарем.

У 2006 році я пройшла перепідготовку. Курси перекваліфікації на сімейного лікаря тривали 6 місяців. Весь цей час я вивчала 16 різних спеціальностей. Це і гінекологія, і дерматологія, і акушерство, і реанімація тощо. Навчалася майже на всіх кафедрах медінституту, відвідувала відділення міських лікарень. Звісно, спочатку було не легко – дуже великий обсяг інформації. Але у якому навчанні буває легко? Вже тоді, я чітко розуміла, наскільки цікавою та перспективною є професія сімейного лікаря. Саме тому, ще під час навчання на курсах, я самостійно поглиблювала свої знання, читала багато наукової медичної літератури.

Одразу після закінчення курсів я пішла на роботу до поліклініки №1 у Придніпровську, яка згодом перетворилась на амбулаторію №2 Центру первинної медико-санітарної допомоги №10. Вже 6 років я працюю там сімейним лікарем, і за цей час жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Я досі намагаюся розвивати та удосконалювати свої вміння та навички – раз на п`ять років я обов`язково проходжу курси з підвищення кваліфікації.

— Працюючи за напрямком «сімейна медицина», в чому, на вашу думку, переваги спеціальності сімейного лікаря перед спеціальністю дільничного терапевта?

— Найголовніша перевага спеціальності сімейного лікаря полягає в тому, що, на відмінно від дільничного терапевта, я можу комплексно оцінити стан здоров`я всієї родини та кожного її члена. Спостерігаючи за станом здоров`я всіх членів родини протягом тривалого часу, я можу не тільки вчасно побачити захворювання, а й попередити його. Це дуже важливо не тільки для лікаря, а й для пацієнтів. Наприклад, коли хворіє вся сім`я, пацієнтам набагато зручніше зробити всього один виклик і не чекати на різних лікарів для дітей та дорослих. За одне відвідування я оглядаю, ставлю діагноз і назначаю лікування всій родині.

— Чи важко було освоювати педіатрію при перепідготовці?

— Ні, зовсім не важко. В педіатрії я компетентна. Насамперед, цей предмет я вивчала у медакадемії, а під час перепідготовки, моя дитина була ще маленькою – навіть обставини посприяли опануванню цієї спеціальності. В мене також є свій «помічники» - медична література, вузькоспеціалізовані консультанти, курси підвищення кваліфікації. Якщо мені потрібна додаткова інформація, я не соромлюся відкрити книгу чи спитати поради у вузькопрофільного спеціаліста.

— Як ваші пацієнти ставляться до того, що їхній, у минулому, терапевт стала сімейним лікарем?

— Мої пацієнти задоволені, вони мене люблять і я відповідаю їм взаємністю. Взагалі, все залежить від професійності самого лікаря, а не від того, чи то сімейний лікар, чи то терапевт. Чомусь, деяких людей досі лякає словосполучення «сімейний лікар», але я впевнена, що в сімейній медицині дуже багато переваг. Це може підтвердити кожен мій пацієнт.

Сімейний лікар не лікує все власноруч, як дехто вважає. Мої пацієнти сприймають сімейного лікаря, як ще одного члена родини, до якого можна звертатися з будь-яким питанням щодо свого стану здоров`я. У разі необхідності, я направляю пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів. І це дуже зручно, бо пацієнтам не потрібно бігати з кабінету в кабінет, висиджувати в чергах та самим шукати потрібного лікаря.

В більшості випадків сімейний лікар самостійно займається лікуванням, але є і такі стани, коли я одразу відправляю пацієнтів до вузькопрофільного спеціаліста. До речі, роль цих лікарів не стає меншою. Вони нам дуже допомагають, і ми дуже тісно співпрацюємо разом.

— Що ви можете побажати майбутньому поколінню сімейних лікарів, тим хто тільки навчається і тим, хто наразі проходить перепідготовку?

— В першу чергу, хочу побажати не тільки лікарям, а й загалом всім людям міцного здоров`я.

Сподіваюсь, що в моїй галузі кількість лікарів буде збільшуватися, і кожен з новоприбулих буде з гідністю нести це почесне ім`я сімейного лікаря. Я також сподіваюся, що нарешті всі упевняться в тому, що сімейна медицина ефективніша та комфортніша. А ми, сімейні лікарі, в свою чергу, зробимо все можливе, щоб це довести.

Тим, хто тільки-но вступив на цей не простий, але дуже цікавий шлях опанування медичної освіти, я би хотіла не стільки побажати, скільки порекомендувати ніколи не зупинятися у навчанні, постійно займатися самоосвітою, якомога більше читати спеціалізовану медичну літературу та пресу для того, щоб підвищити якість медичних послуг та забезпечити належний рівень лікування пацієнтів.