Известный днепровский историк напомнил о главной проблеме Нового Кодака

Это древнее поселение на территории Днепра не имеет точно зафиксированной даты своего основания.

Напомним, что в последнее время историки ведут активную работу по передатированию основания Днепра. Решение по этому вопросу городской властью еще не принято.

Поселение Новый Кодак (расположенное на территории Новокодацкого района) – один из двух главных претендентов на право называться первоосновой современного Днепра.

Именно эту версию отстаивает известный днепровский историк Валентин Старостин. В то же время он обращает внимание на следующую проблему:

«У міста Новий Кодак є недолік.

Точніше, це недолік з точки зору нашого часу, з його вимогами до простих і зрозумілих дат, рішень і проблем. А так, цілком нормальна проблема для історичних міст - Новий Кодак не має певної дати заснування.

З одного боку, місто має традицію. Дуже поважну традицію, яка невідомо коли зародилася, але озвучена і зафіксована без дрібки 200 років тому, у розповіді Микити Коржа з його "заснований за польського панування". Підхоплена Гавриїлом і іншими любителями історії, означена Феодоієм у досить дивних датах 1645 та 1650, ця традиція тягнеться вже через наукові і не дуже наукові праці ХХ та й початку ХХІ сторіччя теж. Десь з усввідомленням, що це лише традиція, десь із вірою, що саме так і було.

З іншого боку, є об'єктивна реальність з особливостями географії, політики, економіки, потреб часу. Новокодацький мис був не надто затребуваний у добу "уходів", раннього козацтва та за поляків теж. Надто низький, надто відкритий з суходолу він потребував додаткових серйозних ресурсів для облаштування в той час, як довкола вистачало місцин набагато більш зручних.

Це не виключає звичайно того, що хтось і зупинявся при ньому ненадовго, але саме зупинявся і ненадовго. Його недоліки почали перетворюватиь на вигоди десь під кінець Руїни, як місця можливих переправ на шляху з Лівобережжя до Січі.

Але, облаштування постійного перевозу через Дніпро справа не така легка, як здається. Потрібні човни і люди на них і хоча б трохи додаткової сторожі по обох берегах (а краще ще й трохи укріплень). Тож час від часу, можливо тут хтось і переправлявся. але стаціонарний перевоз було облаштовано набагато далі на північ при Переволочні.

Час Нового Кодака прийшов у середині 1690-х років, коли виникли проблеми із логістикою під час Дніпрово-азовських походів. Вже у 1695 році тут переправляли припаси для врмії з Новобогородицька, бо візники не забажали пертись через Переволочну. Чим вони переправлялись важко сказть, але переправились. А стаціонарний перевіз зобов'язаний своєю появою переправі "при Кодаку" військ гетьмана Іввна Мазепи у 1696 році. Бо гетьман пішов собі далі. але певна кількість суден, чи то пошкоджених, чи то непридатних для подолання порогів залишилась (залишилось ще багато чого, але то вже інші історії). І все чудово запрацювало.

Цікаво, що сьогодні, намагаючись визначити вік Нового Кодака ми, в рівній мірі, можемо спиратись, як на поважну двохсотрічну традицію, так і на зрозумілу і навіть задокументовану реальність. Історичні міста вони такі, для них поважна традиція важить не менше, ніж реальні події. Єдине що визначаючись із цією датою необхідно чітко артикулювати, що ми обираємо і чому.

А потім працювати далі».

Иллюстрации – Музей истории Днепра и Валентин Старостин