Історія міста: 50 років тому було відкрито вокзал «Дніпропетровськ-Південний»

1 червня 1975 року відбулося урочисте відкриття другого за значимістю залізничного вокзалу нашого міста.

Хоча насправді його історія набагато довша....

Все повертається на свої кола

На початку ХХ століття на цьому місці розташовувалася житлова забудова Мандриківки та старий ринок.

Але залізничне сполучення швидко розвивалося. І в 1929 році на цьому місці було збудовано та відкрито станцію «Лоцманська». Свою назву вона одержала на честь знаменитих лоцманів дніпровських порогів.

Багато чого у нашій історії повторюється...

З 2017 року Південного вокзалу у Дніпрі не існує. Через кардинальне зниження руху поїздів через нього вокзал «розжалований» до станції, яку, зберігаючи наступність, назвали «Дніпро-Лоцманською».

Місто бурхливо розвивалося і мріяло про світле майбутнє

Зовсім інша ситуація тут була півстоліття тому.

Дніпропетровськ бурхливо розвивався, наближався до статусу міста-мільйонника. Тому отримав право на будівництво метро та відкриття другого повноцінного залізничного вокзалу.

Вокзал «Дніпропетровськ-Південний» було збудовано за проектом знаменитого дніпропетровського архітектора Євсея Соріна. Його відкриття 1 червня 1975 стало святом міського масштабу!

Рух вирував і навіть знімали кіно!

Рух поїздів Придніпровської залізниці було реорганізовано таким чином, що з Південного вокзалу почали вирушати не лише приміські (переважно на Апостолове, Синельникове, Сухачівку), а й багато поїздів далекого прямування. Наприклад, звідси вирушав поїзд «Дніпропетровськ-Сочі».

А у 1980 році уся країна побачила наш Південний вокзал у популярному фільмі «Рідня». Його частково знімали саме на Південному вокзалі!

У вересні далекого 1980-го через зйомки фільму «Рідня». Зйомки проходили в двох міських парках – Чкалова і Шевченка, на проспекті Кірова, в ресторані «Маяк» та «Рассвет». Однією з основних зйомочних локацій і був вокзал Дніпропетровськ-Південний.

Не дуже вдале розташування

Досить швидко містяни стали висловлювати невдоволення через невдале розташування вокзалу. Він знаходився на крутому схилі. Дістатися до нього можна було на таксі або на автобусі маршруту 30, який ходив вкрай рідко – був «прив’язаний» до відправлення чи прибуття великих потягів.

А ось містяни, які їхали на дачі з великими сумками та розсадою, лиш «незлим тихим словом» згадували тих, хто вирішив розташувати вокзал саме тут. До нього від зупинки 1-го трамваю звивистою та незручною дорогою треба було йти хвилин 20.

Ще страшнішою була зворотна дорога, під гору…

Хотіли зробити частиною наземного метро чи міської електрички

У 1980-ті роки міська влада Дніпропетровська мала плани на виведення до вокзалу лінії наземного метро, причому з перспективами на наступні роки – це був задум запуску кільцевого залізничного маршруту, який міг би охоплювати все місто. Наприклад, маршрут – «Дніпропетровськ-Південний – Нижньодніпровськ-Вузол – платформа 196 км. – Нижньодніпровськ – Ст. Амур – Дніпропетровськ-Головний – Горяїнове – Діївка – платформа 178 км. – Дніпропетровськ-Вантажний – зустрічна – Дніпропетровськ-Південний».

А вже в наш час, до початку війни, розглядалася ідея запуску через Південний вокзал швидкісної міської електрички – за прикладом такої, яка працює у Києві.

Ця ідея суттєво змогла б змінити і покращити загальну схему міської транспортної інфраструктури. Таке кільце вирішило б щоденну транспортну проблему мешканців центральної частини Дніпра та віддалених житлових масивів, а Дніпро-Південний знову став би важливою частиною даного сполучення.

Можливо, до цих планів колись і повернуться…

Як живе станція зараз

У останні роки життя на вокзалі ледь пульсує. Свою чорну справу зробила і війна, через яку інтенсивність потягів значно зменшилась. Повернення вокзалу статусу лише станції було закономірним.

Станція оживає лише кілька разів на добу, коли сюди від приміських електропоїздів. А пасажири, не затримуючись, поспішають на єдину звідси маршрутку. Рух вантажних потягів теж не дуже насичений…

Взагалі станція працює. Тут є пост, оператор при черговому по станції та укладач поїздів. Також безпосередньо працює довідкова та каса, де можна придбати квитки.

На жаль, будівля вокзалу давно потребує капітального ремонту.

Всі приміщення, платформи та посадкові смуги поступово приходять в аварійний стан, а про впровадження системи щодо економії тепла та енергозбереження в холодну пору тут навіть і не йдеться. У останні роки узимку станція навіть не опалювалась…

Можливо, колись прийдуть кращі часи для ремонту знакового об’єкту.

Фото з відкритих джерел