Діорамі «Битва за Дніпро» - 50 років!

7 травня 1975 року була урочисто відкрита грандіозна Діорама у нашому місті.

Діорама «Битва за Дніпро» на проспекті Карла Маркса (зараз – Яворницького), 18 стала першою в такому масштабі, створеною в СРСР та присвяченою подіям Другої Світової війни.

У день 50-річчя відкриття нашої Діорами ми згадуємо сторінки її історії.

Історія створення Діорами «Битва за Дніпро»

До 30-річчя Перемоги народу у Другій Світовій війні 1939-1945 років (1975 р.) у Дніпропетровську відкрито унікальну пам'ятку — діораму «Битва за Дніпро в районі Військове-Вовниги». Комплексність будівлі з розташованою поруч із колекцією зразків військової техніки, що містить танки Т-34-85 і Т-70, реактивну пускову установку БМ-13 «Катюша» на базі ЗІС-151, кілька гармат часів Другої світової війни, дозволяє їй залишатися однією з найбільших та найвидатніших у світі.

Безпосередньо полотно діорами створено майстрами батального живопису ордена Червоної Зірки студії військових художників імені М.Б.Грекова, заслуженими художниками РРФСР Миколою Яковичем Бутом та Миколою Васильовичем Овечкіним. Цілісноткане полотно площею 840 квадратних метрів розміщено у спеціальній будівлі, яка була побудована за проектом архітектора В.О.Зуєва. Науковий консультант діорами - В.С.Прокудо. Військовий консультант діорами – генерал-майор у відставці І.Ф.Литвиненка.

Процес створення діорами «Битва за Дніпро» розпочався 1971 року Студією військових художників імені М. Б. Грекова. Головний науковий співробітник В. С. Прокудо розробки авторського сценарію зосередився на поглибленому дослідженні матеріалів. Для цього було проаналізовано документи, листи та особисті спогади учасників форсування Дніпра. В основу сюжету було покладено історію конфронтації Південно-Західного та Степового фронту з групою армій «Південь» під командуванням фельдмаршала Еріха фон Манштейна. Щоб реалізувати задум, художники РРФСР М. Я. Бут та М. В. Овечкін приєдналися до пошукової роботи для композиційного зображення бойових дій. Вони зобразили переправи через річку, повітряні бої та героїзм бійців, серед яких капітан Василь Древаль, медичний інструктор Неля Кожухова, сапер Михайло Балашов та інші.

Для створення приміщення діорами архітектори проектного інституту «Дніпроміжданпроект» добудували історичний музей. На це знадобилося близько чотирьох років з 1971 до 1975 року.

Широкий радіус огляду (до 230 градусів), глибокий предметний план, що складається із залишків оборонних споруд, зброї, переправних засобів та інших військових атрибутів, спеціальне освітлення та озвученість діорамної зали створюють у глядачів ефект безпосередньої присутності на місці штурму Дніпра доблесними воїнами.

Для відтворення загальної картини та окремих епізодів героїчної битви було вивчено документи учасників форсування Дніпра, їх спогади, листи, накази та зведення часів Другої світової війни.

Що показано на Діорамі?

Визволення Дніпропетровської області почалося 8 вересня 1943 р. з'єднаними частинами Південно-західного фронту, а в 20-х числах на кордон області вийшли частини Степового фронту. Їм протистояли 1ТА, 6А групи „Південь” фельдмаршала Еріха фон Манштейна.

Степовий фронт зайняв плацдарми біля сіл Мішурін Ріг, Бородаєвка, Пушкарівка Верхньодніпровського району, Аули Криничанського району, а сили Південно-західного фронту – плацдарми біля сіл Військове і Вовниги Солонянського району. Форсували Дніпро тут частини 6А генерал-майора І.Т.Шлеміна і 12А генерал-майора А.І. Данилова
Вони вийшли до Дніпра 22 вересня 1943 р. біля сіл Олексіївка – Петрово – Свистуново. Цілодобово велося спостереження за ворогом на правому березі, а вночі 24 вересня розвідрота 25 ГСД переправилася через Дніпро і розвідала укріплення ворога на схід від с. Військове. Було вирішено форсувати Дніпро силами 78 ГСП, 25 ГСП. Десант розбили на три групи: у перших двох – по 100 військ., у останній – 50 військ.

В ніч на 26 вересня 1943 р. о 03:00 десант 25 ГСД (командир гвардії г.-м. Г.А. Кривопалов) під командуванням гв. старших лейтенантів В.С. Зєвахіна, М.М. Шишлова і командира, 78 ГСП підполковника М. Григор'єва форсували Дніпро в районі х. Воронове. Вони висадилися в балці Скубовій і зайняли перші траншеї ворога східніше с. Військове (о 05:30 закінчилося форсування всіх трьох десантних груп).

Одночасно, нижче за течією від х. Губінський Запорізької області форсуваання здійснив десант 333 СД (г.-м. О.М. Голоско) під командуванням О.А. Стрижаченко.
Вони висадилися західніше с. Вовниги. 47 ГСД (г.-м. Ф.А. Осташенко) робила спробу форсування Дніпра в районі с. Звонецьке Солонянського району. Вночі розвідгрупа і 2 загони 137 ГСП почали переправу. Біля берега вони були обстріляні ворогом, але висадилися на берег і вели вогонь. Зв'язку з десантом не було, тому що радист загинув.
27 вересня зробили спробу форсувати Дніпро 3 групи, сформованої 142 ГСП, але і вони були обстріляні. Таким чином, спроба форсувати річку біля с. Звонецьке закінчилася для радянських військ трагічно. Тому 47 ГСД, а також 57 ГСД (г.-м. А.П. Карнов) отримали наказ в ніч на 30 вересня почати переправу на плацдармі біля с. Військове-Вовниги.
На світанку 26 вересня 1943 р. фашисти підтягли танки, викликали літаки і почали контратакувати з метою скинути десант у Дніпро.

Для коректування артмінометного вогню по розташуванню радянських війск з району х. Гроза в повітря на аэеостаті піднімались артилерійскі спостерігачі. Їх намагалися розстріляти радянські зенітні батареї і винищувачі. Та, не дивлячись на це, протягом 26 вересня жоден радянський солдат не зміг переправитися через Дніпро.
Переправу налагодили в ніч на 27 вересня силами 35 ГСД (г.-м. І.Я. Кулагін) і 203 СД (п. Т.С. Зданович). Переправу військ через Дніпро забезпечували бійці 5-ої (підполковник Б.Д.Номінас) і 4-ої (полковник К.М.Баладін) понтонно-мостових бригад 12А Південно-західного фронту; 2-ої окремої інженерно-саперної бригади (г.-м. Шапіро), 11-ої штурмовий ІСБ (пол. Конопльов), 8-го моторизованого ПМП (пол. Коржов). З повітря дії наземних військ підтримували частини 17 ПА (г.-л. В.О.Судець). Бойові дії на плацдармі Військове-Вовниги не припинялися ні вдень, ні вночі. Та найскладнішими для радянських військ були саме перші дні з 26 по 30 вересня 1943 р. і саме цей період боїв зображений на полотні.

Діорама – трансформації нового часу

У 2014-15 роках Діорама доповнилася експозиціями Музею АТО – наразі це є Музей сучасної російсько-української війни. Частину експонатів розмістили на першому поверсі Діорами, частину – на вуличній території.

А у 2018 році Діорама була капітально реконструйована. Тепер діорама – це сучасний мультимедійний пам'ятний комплекс та найтехнологічніший музей у країні. Внаслідок реконструкції відновили не лише саму діораму, а й реалізували унікальну для України концепцію відкритого музейного простору.

Замість застарілого обладнання встановлено найбільший в Україні кіноекран завширшки 25 метрів, світлодіодне освітлення, єдина інформаційна система керування експозицією. Тут використовуються інноваційна система управління відео, звуком, світлом та механізмами української розробки. Наразі екскурсовод замість вказівки використовує планшет.

У музеї з'явився ще один важливий елемент - мультимедійний екран, на якому протягом 40 годин крутяться імена 52 тисяч солдатів, які загинули на Дніпропетровщині під час форсування Дніпра.

Для ілюстрації тих страшних подій зняли панорамний фільм із історичною реконструкцією боїв на їхньому реальному місці – біля села Любимівка. "Тепер на величезному екрані демонструється історико-документальний фільм про Другу світову війну, який ми створили спеціально для показу в оновленій діорамі. У фільмі - спогади очевидців Другої світової, архівні відеокадри, реконструкція боїв. Фільм правдиво розповідає про події 1943 року.

Ілюстрації з архіву Міського сайту та з відкритих джерел.