У Дніпрі виявили сліди парку, якого давно вже нема

Яковлевський сквер зник з карти нашого міста у 1923 році, але раптово виявилося ще одне матеріальне свідчення його існування.

Виявлено посуд ресторану «Яковлевський сквер», який колись працював у цьому популярному місці відпочинку мешканців Катеринослава.

У Дніпрі чимало історичних місць, які змінювалися до невпізнання за минулі, дуже бурхливі 100 років. Створювалися і зникали площі, будинки і навіть цілі комплекси...

Однак є в місті абсолютно дивовижне місце – за останні 250 років тут все змінювалося до невпізнанності цілих шість разів!

Зараз тут розташований оперний театр. А нещодавно тут знаходився зниклий парк. Його добре пам'ятають старожили як Дитячий парк імені Войцеховича. До парку це місце пережило багато дивовижних трансформацій.

Ця площа почала створюватися ще наприкінці XVIII ст., а стала першою площею міста, створеною за проектами початку XIX ст., та першою площею, що постраждала від самовільної забудови. Пізніше вона стала першою у місті площею-сквером, а ще пізніше на ній збудували Дніпропетровську оперу.

Ця площа почала оформлятися наприкінці 18 століття. Найбільшим об'єктом, що з'явився на площі в цей час, став острог, побудований за проектом губернського архітектора Вільяма Гесте.

На початку ХІХ ст. нарешті настав час і для створення площі. Протягом наступних десяти років площа, що отримала назву Острожна, була майже повністю оббудована: виникли домоволодіння вздовж проспекту та північним кордоном.

У ХІХ ст. на площі відбулися значні зміни. У її південній частині було влаштовано бульвар, який поєднав Фабрівські бульвари проспекту з входом до міського саду. Після будівництва Тюремного замку та Арештантських рот було ліквідовано старий острог. На його місці тепер стали ставити різноманітні атракціони для народних розваг.

Тут же влаштовувалися і цирки, як шапіто, і цілком капітальні дерев'яні будівлі, які будували антрепренерами (брати Нікітини, Труцці та інших.) за договором із містом. Нова епоха змінила і назву площі, яка тепер стала Качельною.

Невідомо, як би склалася доля площі надалі, якби у 1885 р. міським головою не було обрано Івана Михайловича Яковлєва. Свою перемогу на виборах Яковлєв відзначив саме початком робіт із благоустрою цієї площи.

Вже не відомо, чи це було передбачено міською Думою, але після створення скверу Качельную перестали називати площею. За англійським зразком за нею надовго закріпилася назва Яковлівський сквер.

Забудований сквер був більш ніж строкато. У тилах, навколо церкви, стояло кілька тартак і невеликих прибуткових будинків. Тут же, біля перехрестя зі Стародворянською вулицею, були лазні Алексєєва, найбагатші лазні міста, з кількома відділеннями, мармуровими басейнами, кабінетами та багатьма іншими зручностями. На розі проспекту, проти «Європейської», у побудованому на початку XX ст. триповерховому будинку Ільєвих працював готель «Континенталь» (пр. Яворницького, 72), а в будинку Моркіна, на розі Скориковського провулка, діяли номери «Брюссель». У 1914 р. поруч із старообрядницькою церквою було збудовано 4-поверховий корпус лікарні доктора Я. М. Должанського.

Найвідомішим, та й єдиним, громадським будинком площі була Аудиторія народних читань. Побудована у 1896 р. за проектом Л. А. Бродницького та С. Ю. Харманського та призначена для проведення загальнодоступних лекцій для освіти народу, вона швидко стала одним із центрів культурного життя міста. У залі Аудиторії ставилися вистави, працювали художні виставки, проводились кіносеанси (саме вона стала місцем прем'єр місцевих кінофабрик), читалися лекції та влаштовувалися театралізовані вистави.

У 1923 р., коли з карти міста разом прибрали всі класово чужі назви, Яковлевський сквер було перейменовано на сквер ім. тов. Раковського, а 1930-ті рр., коли з'ясувалося, що тов. Раковський не був будівник світлого майбутнього, а був ворог народу, сквер і площа отримали цілком нейтральну назву - ім. 8 Березня.

На той час сквер став уже спеціалізованим дитячим парком. Готелі, природно, були закриті: «Континенталь» та «Брюссель» стали житловими будинками, а «Європейська» — конторською будівлею (з кінця 1920-х рр. у ній розміщалася Центрально-Нагірна, а потім Жовтнева райрада). В Аудиторії розмістилася контора «Українського борошномельного товариства», яке наприкінці 1920-х років. реорганізували у «Заготзерно». У 1933 р. було закрито і старовірську церкву. Розташовані по скверу дрібні підприємства продовжили роботу вже як кооперативні та державні, лазні Алексєєва стали «1-ою Комунальною лазнею». Продовжила роботу і клініка Должанського, яка була перетворена на спеціальну лікувальну комісію, яка обслуговувала партійних працівників міста та області.

А у 1950-х роках тут було впорядковано дитячий парк імені Войцеховича. Територія парку виявилася єдиним місцем у центрі, придатним для розміщення такого великого об'єкту, як новий театр опери та балету. Будівництво оперного театру вкотре змінило характер старої площі.

Докладніше про цю площу можна прочитати у статті давнього друга Міського сайту, відомого дніпровського історика Максима Кавуна.

І ось виявився дивовижний факт!

Виявлено посуд ресторану «Яковлевський сквер», про що у групі «Катеринослав-Дніпропетровськ-Дніпро/ Історія міста» повідомив Роман Васильєв:

«Попался вот такой раритет по родному городу.
Ресторан «Яковлевский сквер», Екатеринослав.
Предмет в очень приличном состоянии!».

Залишається тільки припускати, де саме в Яковлевському сквері працював такий ресторан і який він виглядав. Свідоцтв про ресторан із такою назвою історія не зберегла. Можливо, він працював при одному зі згаданих готелів, які були по сусідству з цим історичним сквером.

Ілюстрації з архіву Міського сайту та зі сторінки групи «Катеринослав-Дніпропетровськ-Дніпро/ Історія міста»