Как возродить футбол в Днепре? Мнения экспертов

Впервые за 72 года наш город не представлен в профессиональном футболе Украины.

Команд из Днепра в этом сезоне, впервые с 1952 года, нет ни в одной лиге Украины – ни в Премьер-лиге, ни в первой, ни даже во второй. Городской сайт уже рассказывал об этой печальной ситуации, которая сложилась после снятия с чемпионата СК «Днепр-1».

Ассоциация спортивных журналистов Днепропетровщины провела Круглый стол, посвященный этой ситуации и перспективам возрождения профессионального футбола в Днепре. АСЖД любезно поделилась с Городским сайтом итогами и фотографиями этого мероприятия, сообщив следующее:

«Гостями проекту стали спортивні журналісти асоціації та відомі особистості нашого футболу.

Розглянули питання:

1. Зникнення футболу в Дніпрі: причини та шляхи виходу з кризи

2. Дніпро без футболу вперше за 70 років: хто винен та що робити

3. Як врятувати футбол у Дніпрі?

Вперше з 1952 року місто Дніпро залишилось без професійної футбольної команди. Це сталося через зникнення СК «Дніпро-1», який мав представляти Україну у єврокубках, але не вийшов на старт нового сезону. Цій жахливій ситуації з футболом у Дніпрі було присвячений черговий круглий стіл в проекті Sport Media Сlub Dnipro, що регулярно проводиться Асоціацією спортивних журналістів Дніпропетровської області.

Для обговорення запросили відомих місцевих гравців та тренерів: Миколу Федоренка, Андрія Полуніна, Олександра Грицая, а також низку експертів.

Присутні обговорили причини, через які зникла команда «Дніпро-1», та спробували запропонувати шляхи виходу дніпровського футболу з кризи.

Колишній гравець «Дніпра» та збірної України Андрій Полунін багато років працює футбольним функціонером. Він провів аналогію зі зникненням легендарного ФК «Дніпро» та із жалем зазначив, що «у місті та області є багато заможних людей, однак вони чомусь не хочуть підставити плече, щоб футбол розвивався колишніми темпами». Говорячи про відродження футболу Дніпра шляхом створення нової команди, він зауважив, що на початковому етапі це не потребуватиме великих коштів, і висловив думку, що у клуба мають бути декілька акціонерів.

- Головне, щоб закінчилася війна, - сказав Андрій Полунін. - Вважаю, ненормально, коли деякі клуби витрачають 50-60 мільйонів доларів на рік, а прості люди збирають кошти на дрони. Розумію, що є люди, які хочуть утримувати клуби, але повинно бути скромніше. Ненормально витрачати на купівлю гравців 12-15 мільйонів доларів під час війни. Футбол повинен бути, але зараз не той час, коли потрібно так багато витрачати.

Розмірковуючи над тим, як запобігти зникненню клубів у майбутньому, досвідчений тренер Микола Федоренко висловив таку думку:

- Не повинно бути так, щоб всім керувала одна особа. Коли я працював головним тренером ФК «Дніпро», в управлінні клубом було поєднання міськвиконкому, ПМЗ та «Приватбанку». І в спілкуванні ухвалювались рішення.

З ним погодився і запрошений на зустріч президент ФК «Стандарт» (Нові Санжари) Сергій Тютюнник:

«Дійсно, не повинно бути у клубу одного інвестора. Ідеальною вбачаю схему, коли акціонерами клубу є його вболівальники. Для цього потрібно з ними працювати. Це тяжко, адже команда УПЛ має великий бюджет, але це прибирає ризики, пов’язані з ймовірними проблемами у бізнесі одного власника».

Також Сергій Тютюнник заперечив те, що професійні спортивні клуби має утримувати місцева влада:

«Сподіватися на це не варто. А ось розвитком інфраструктури місцева влада якраз має займатися. З цього і потрібно починати. Окрім «Дніпро-Арени», у місті лише один стадіон відповідає рівню – «Олімпійські резерви». На решті немає якісного покриття, умов для нормальної підготовки. Місцева влада має створювати умови, щоб людям було, де займатися – і тоді буде розвиток спорту».

Але були і інші думки присутніх, котрі вважали необхідність активну участь міськоі або обласноі влади. Фахівці разом з журналістами висловлювали багато думок та ідей, як можна врятувати футбол у Дніпрі. Говорили про створення нового бренду, розглядали схожі випадки з досвіду інших країн, закликали не замовчувати проблему, а всіма можливими способами залучати спільноту до її вирішення».

Фото – АСЖД.