Я вірю, що моя кров рятує життя: у Дніпрі ректор вишу здає кров для ЗСУ кожні два місяці

Кожні три дні міський Банк крові оновлює дані своїх потреб. Через воєнні дії немає конкретних пріоритетів, необхідні усі групи та резуси. Особливо критичні ситуації виникають під час загострень на фронті.

За словами спеціалістів, переважно жителі міста жертвують для лікарень та військових шпиталів, повідомляє «Наше Місто».

Дмитро Бочаров – ректор Університету митної справи та фінансів – донор з багаторічним досвідом. З початком повномасштабного вторгнення здача крові стало для нього громадянським обов’язком.

“Мотивація проста дуже. Оскільки я не на фронті і не захищаю в буквальному сенсі Україну, я здаю кров, для мене це не важко. Це те, що я дійсно можу зробити для порятунку чийогось життя. Інколи пораненим її переливають літрами” – ділиться власною позицію Дмитро Олександрович і додає, що волонтер може здати не більше 450 мілілітрів. Велика кількість поранених бійців проходять лікування саме у Дніпрі, тому запасів завжди не вистачає. У ректора третя негативна, через рідкість на неї завжди особливий запит: “Мене беруть охоче, навіть із черги висмикують”.

Студентів також залучають до донорства. Але виключно за власним бажанням. “Треба показувати власним прикладом, розповідати. Я знаю декількох людей, які цим надихнулися і ми разом їздимо здавати кров. Все залежить від того, як сама людина до цього ставиться”.

Про відзнаки для донорів Дмитро Бочаров не чув. Він зауважує, що для нього це головне. Важливо, аби кров воювала, допомагала пораненим і тим, хто її потребує з інших причин. Кожен донор отримує грошову винагороду. Суми не великі, і з 2022 року зменшилися у декілька разів. Проте, за словами Дмитра Олександровича, відмовитися від них теж не можна, такі правила.

Донорство крові може бути корисним для вашого здоров’я. Дмитро Бочаров ділиться враженнями про свій стан після донації:

“Я після здачі крові почуваю себе краще. Це певною мірою є для мене потребою, хорошою звичкою. Тому мені прикро, коли за станом здоров’я мене на короткий час відсторонили”.

Хочемо зауважити, що кожна людина індивідуальна. Тому у центрах переливання крові перед самою здачею необхідно пройти ряд процедур. У вас перевірятимуть температуру, тиск, якість крові. Якщо у волонтера погане самопочуття, краще відкласти донацію на декілька місяців та не виснажувати ресурси організму.

Бути донором під час війни – це теж внесок в Перемогу. Фото Валерія Кравченка. Ректор відвідує Дніпропетровську обласну станцію переливання крові кожні два місяці. Для всіх охочих він ділиться правилами підготовки:

“Не можна вживати алкоголь – з посмішкою додає, – я не п’ю вже багато років, і з вечора не можна їсти молочні та жирні продукти. З ранку варто випити чаю”.

Напій має бути солодким, оскільки це підвищує рівень глюкози, а її організм завжди потребує дуже сильно. Головне не нервувати під час здачі крові й все буде добре!

Дмитро Бочаров – ректор-донор. Фото з архіву героя