В Днепре состоялась встреча Без цензуры

В нашем городе прошел уже третий творческий вечер в цикле «HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом».

Гостем этого вечера стала известная писательница, блогер, волонтер Татуся Бо.

И подробней об этой встрече рассказал один из авторов проекта, автор и музыкальный руководитель Театра ДГУ Евгений Гендин:

«"HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом".

Це - "цикл щирих (наскільки це можливо) зустрічей" - як зазначено в афіші. зустрічей із безумовно цікавими і змістовними людьми. людьми, які пишуть про життя, про країну, про війну, про різне. і про себе. і ВІД СЕБЕ - ось що головне.

Мало хто пише ТАК від себе, як вона. так гостро, так органічно, так щиро і так майстерно. 

такі рефлексії... і про внутрішнє, і про зовнішнє. і про своє, і про наше. 

до речі, не тільки пише, ще й діє. багато діє. корисно діє.

таке поєднання, така сінергія: нііжність і віртуозні, художні матюки, тремтяча крихкість, тендітність і твердість, незламність.

дехто каже, що за її аккаунтом ховається страшний бородатий і жирний мужик. але в четвер дніпряни його не побачили, а побачили прекрасні 150 см)

ми з Татусею (вона, в першу чергу) назвали цю зустріч "Без цензури". так воно й сталося.

Про що ми встигли поговорити/послухати:

про Татусіно дитинство біля цукрового заводу (мабуть, тому в неї такі "особливі" стосунки із Цукербергом) і про її буремну молодість

про тата Татусі

про мать

про "мужчину, який забороняє себе цитувати"

про дітей і головний секрет виховання (спойлер: "хз")

про школу і освіту, про Татусіни намагання повернути школу к людям не дупою, а чимось іншим

і, звісно, звісно, про війну:

про волонтерство і проблеми (м'яко кажучи) з ним

про волонтерські успіхи Татусі як "майстра високохудожнього ниття"

про Благодійний фонд "Українська фундація "Мрія", який допомагає родинам полрюонених, зниклих безвісті і загиблих захисників України (Татуся - виконавчий директор фонду)

про військових, їх "височенні" зарплати і ціну людського життя

про "інопланетян" і "свідків ротації"

про письменництво (навіть встигли послухати і ексклюзивно-нове і "вічно-хітове")

про багато ще щось…

Короче. Це було цікаво, весело, "грустнінько"(с), болісно і пронизливо. 

Дякую тобі!».

Фото со страницы Евгения Гендина.