Експерти розповіли “Ми – Україна“, які чинники у жовтні будуть впливати на вартість пального на заправках, що буде із цінами на продукти, враховуючи зібраний врожай, та чи варти очікувати на суттєві зміни на валютному ринку.
Леонід Косянчук, експерт ринку нафтопродуктів:
– За вересень і бензин, і дизель в роздрібній мережі подорожчали десь на 2,5 грн. Ціна сировини, нафти, не опускається нижче $90-92 за барель, а бувало і $95. Очікувати, що у жовтні буде якесь зниження не варто, бо раніше нафтопродукти вироблялися з досить високої ціни на сировину.
Увесь цей час гуртові пропозиції на ринку випереджували ціни на заправках. Бо завжди у торговельній мережі є залишок нафтопродуктів, придбаних за попередніми цінами. Наприклад, за останній тиждень вересня вартість дизельного пального та А-95 майже не підвищувалися. Хоча вона й так була висока, із поверненням довоєнних податків ми й так вже майже підійшли до межі ціноутворення минулого року, коли в Україні був паливний колапс.
Зараз закінчуються сільськогосподарські роботи – збір врожаю, підготовка до зими. Співвідношення “попит-пропозиція” може вплинути, але на сьогодні дефіциту не бачу. Попри високі ціни, пальне в Україну завозять, вже налагодили власне виробництво. Проте усе буде залежати від головних подій – у країні йде війна. Відповідно, розуміємо, що раша буде бити по інфраструктурі, тепломережах, енергогенеруючих потужностях. Очевидно, що споживання пального збільшиться за рахунок тих же генераторів. Але у той же час попит з боку сільгоспвиробників зараз менший, ніж раніше у цей сезон: частина угідь або на тимчасово окупованих, або заміновані.
Курс гривні до основних валют також є одним з надзвичайно важливих чинників ціноутворення, оскільки домінуюча частина пального заходить по імпорту. Імпорт – це валюта. Продаємо у гривні, потім знову конвертуємо. Цей чинник впливає навіть швидше, ніж попит-пропозиція, коливання цін на нафтопродукти на європейській біржі. Ринок швидко реагує на зміну курсу, бо валюту купують якщо не кожен день, то точно щотижня.
Якихось позитивних змін ціноутворення на ринку у жовтні я не бачу. Певний час ціни будуть десь на нинішньому рівні, але загалом усе залежатиме від ринку європейського. Там зараз ціни на заправках досить високі.
Тож погана новина у тому, що причин для зниження цін у роздробі я не бачу, добра новина – немає й об'єктивних причин для суттєвого здороження. Можливо, ще +1 грн на стелах десь з'явиться. Але сьогодні навіть при імпорті премія доходить до $80, якщо вона збережеться на цьому рівні, то різких коливань не має бути.
Проте може статися всяке. Зокрема, є обмеження по румунській Констанці. По сертифікату виробника з турецьких, болгарських, лівійських портів сьогодні заборонений злив у Констанці. Митна і податкова служби звертатимуть увагу, щоб до нас не потрапляло російське пальне, у тому числі індійського чи турецького виробництва. Це може внести корективи. І якщо вони будуть, то у бік здороження, а не здешевлення.
Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:
– Ситуація із цінами на продукти надзвичайно залежить від погодних умов. Якщо буде більш-менш тепло, то період збору врожаю подовжиться, і ціни будуть більш-менш лагідні. Якщо буде різке похолодання, то люди згортатимуть сільськогосподарські роботи, і ціни трошки підуть вверх. Але великого зростання я не очікую.
Думаю, що у жовтні у найгіршому випадку на нас чекає подорожчання споживчого кошика на 1-1,5%. Фрукти і овочі будуть приблизно у тій самій ціні, що й у серпні, може з невеликим здороженням. Отже, жовтень буде відносно спокійним.
Але є багато речей, від яких залежить вартість харчів, змінні, які неможливо передбачити. Це обстріли окупантами критичної інфраструктури, зернових терміналів, сховищ зерна. Це буде впливати на очікування на внутрішньому ринку. Росіяни вже почали бити по елеваторах.
Великий вплив має надходження макрофінансової допомоги, чи відпустить Нацбанк долар. Незрозумілою є ситуація із імпортом яблук та овочів з Польщі, продовжиться або завершиться скандал із постачаннями агропродукції звідти й туди. У жовтні у Польщі ще й вибори. Ми повністю відкриті, дуже залежимо від сусідів.
Без виникнення надзвичайних суттєвих факторів та відштовхуючись від реалій на сьогодні, ціни будуть такими, як я зазначив. Із врожаєм у нас усе добре – зібрали хороший, усього вдосталь. Із цим усе в порядку, але чимало змінних непередбачуваного характеру можуть серйозно вплинути на вартість продуктів.
Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру “Об'єднана Україна”:
– Зараз ми дещо випали зі світового контексту курсоутворення. Якби ми не були у війні та мали традиційну економіку, то серйозно постраждали б через посилення долара відносно валют країн, які розвиваються, і гривня б девальвувала. Причому досить глибоко.
Але, оскільки війна виокремила нас зі світової фінансової системи, канал відтоку капіталу перекритий і ми залежимо не від економічних факторів, а від міжнародної фінансової допомоги. Поки вона затверджена на достатньому рівні, щоб курс був стабільний. При тому, що резерви Національного банку досить великі – $40 млрд.
Проте є кілька моментів. Резерви почали скорочуватися. Були $42 млрд, а стали $40 млрд, за три тижні близько $2 млрд – досить велике скорочення для короткого періоду. Це каже про те, що міжнародна допомога почала заходити не так ритмічно, як раніше, і додалися проблеми із експортом зернових. Плюс зараз затримка із голосуванням у Конгресі США щодо бюджету та допомоги Україні, палки в колеса, які встромляє Угорщина відносно допомоги Україні з боку Євросоюзу. Найближчим часом, скоріше за все, доєднається ще й Словаччина.
Тобто глобальних приводів для тривоги немає, але тривожні дзвіночки лунають. Вони додають нервозності на валютному ринку. Ще й заява нашого міністра фінансів про те, що гривня має девальвувати до 41,4 за долар. Це теж досить симптоматично, враховуючи, що курс визначає Нацбанк.
Заяви важливі тому, що їх роблять не просто так. Це пробний шар у суспільство, аби воно готувалося до девальвації. Хоча сама по собі заява негативна, вона формує девальваційні очікування, які й без того під час війни постійно присутні.
Скоріше за все девальвувати гривню – це певне побажання наших партнерів. У нас курс став фактором, який впливає на добробут населення. До війни імпортні товари у структурі кінцевого споживання складали 50%, а зараз – 70-80%. Відповідно, від того, наскільки стабільний курс гривні, залежить те, скільки імпортних товарів можуть придбати українці. Курс напряму впливає на платоспроможний попит.
Стабільність курсу під час війни призводить до того, що номінальні зарплати трохи підтягуються. Курс відносно стабільний, і в доларовому еквіваленті добробут також трохи підтягується: українці можуть придбати трохи більше імпортних товарів. Наші партнери і кажуть, що під час війни про зростання добробуту не може йтися. Виходить, ми отримуємо занадто багато допомоги, тож треба девальвувати гривню. Це призведе до того, що треба буде давати менше доларів, щоб отримати необхідний еквівалент у гривні.
Простими словами, населенню ніхто не дозволить багатшати під час війни. Задача партнерів – підтримувати, щоб ми не розвалилися фінансово, а не підвищувати добробут українців. Про добробут має думати уряд, вишукуючи механізми підвищення зарплат, розвитку економіки.
Я думаю, що повзуча історія із девальвацією розпочнеться вже наприкінці цього року і триватиме увесь наступний рік. До 41 грн за долар будуть доводити, якщо вже Сергій Марченко про це заговорив. Просто це робитимуть не різко, а поступово.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |