В истории все повторяется: Как Приднепровский край принимал беженцев в годы Первой Мировой войны

Об этом сейчас мало кто знает, но в годы Первой Мировой наш город и Екатеринославская губерния тоже были базовыми центрами приема и размещения тысяч людей, бежавших от ужасов войны.

Интереснейшую лекцию о событиях тех времен в Днепровской Библиотеке украинской диаспоры имени Джона Маккейна прочел кандидат исторических наук, сотрудник Музея истории Днепра Юрий Берестень.

Вот что об этой лекции и о тех событиях на основе лекции Юрия Берестеня рассказали в Библиотеке имени Джона Маккейна:

«В БУД відбувся черговий історичний екскурс від кандидата історичних наук, співробітника Музею історії Дніпра Юрія Берестеня.

Цього разу ми знову торкнулися актуальної, на жаль, теми, а саме поговорили про біженство в часи Першої світової війни і про участь, яку Катеринослав і місцеві влада і громада брали у врегулюванні цього явища. Ми дізналися про національний і релігійний склад біженців, з яких географічних точок відбувався найбільший їх "приплив", про те, як допомагали своїм одноплемінникам місцеві національні та релігійні громади, про прорахунки і вдалі рішення місцевої влади, про неймовірні зусилля санітарних служб, що убезпечили наш регіон від поширення небезпечних інфекцій і про місцеві локації, де відбувалося розселення новоприбулих.

В історії людства Перша світова війна була масштабним воєнним конфліктом, який зумовив колосальні суспільно-політичні зрушення, що призвели до виникнення нових соціальних феноменів, які істотним чином вплинули на характер та структуру суспільства воєнного та післявоєнного часу. Одним з таких соціальних явищ було біженство, яке стало прямим наслідком воєнних дій на фронтах світової війни, спричинивши велику гуманітарну катастрофу.

В результаті німецького наступу влітку 1915 року та подальшої окупації німцями частини прибалтійських та польських губерній, до тилових районів Російської імперії розпочалось масове переселення вимушених мігрантів, які намагалися виїхати з зони бойових дій воєнного конфлікту, рятуючи своє життя та рухоме майно.

Одним з регіонів, куди царською адміністрацією спрямовувався грандіозний за тими часами потік вимушених переселенців, була територія Придніпров’я. Варто зазначити, що представники російського командування та цивільної адміністрації не випадково обрали Катеринославщину в якості терену для розміщення великої кількості біженців. Справа полягала в тому, що на передодні Першої світової війни Катеринославська губернія була одним з економічно розвинутих регіонів півдня України з потужною господарською та соціальною інфраструктурою, з високим ступенем урбаністичного та економічного освоєння терену.

З середини літа 1915 року до міста починають прибувати чисельні евакуаційні потяги з вимушеними переселенцями. Губернська адміністрація та органи місцевого самоврядування зіштовхнулися з новим для себе масштабним викликом, який вимагав невідкладного прийняття комплексної програми екстрених адміністративних заходів та соціальних гарантій, орієнтованої на забезпечення прав та базових життєвих потреб біженців. Розроблена чиновниками програма ставила за мету уникнути масштабної гуманітарної катастрофи та чисельних жертв серед переміщеного цивільного населення шляхом надання системної матеріальної допомоги.

Складність ситуації для місцевої адміністрації полягала в тому, що вона змушена була вирішувати одночасно значний комплекс гострих соціально-економічних питань, зумовлених масовим напливом біженців: забезпечити переміщених осіб тимчасовим житлом з нормальними умовами проживання, гарячим харчуванням, матеріальною допомогою, медичним обслуговуванням та працевлаштуванням».

Фото – Библиотека имени Джона Маккейна.