Полотно из коллекции Днепропетровского художественного музея стало участником проекта Фонда Луи Виттона.
Среди богатой коллекции нашего художественного музея есть полотно живописца Валентина Серова «Портрет Маргариты Морозовой». Вот оно и поедет «на гастроли» в Париж, где в этом году с 28 февраля по 25 июля будет проводиться выставка-реконструкция коллекции богатых фабрикантов и меценатов Морозовых.
А отобрали нашу картину для участия в этом интересном проекте в международном фонде Луи Виттона, который большинству известен по миру моды.
Вот что об этом проекте, выставке и самой картине рассказала директор Днепропетровского художественного музея Татьяна Шапаренко:
«З 28 лютого по 25 липня 2021 р. експонат Дніпропетровського художнього музею – робота Валентина Сєрова «Портрет Маргарити Морозової» візьме участь у виставці-реконструкції колекції Морозових. Цей проект організований Фондом Луї Віттон (Fondation Louis Vuitton) і відбудеться у Парижі.
Морозови – відома династія текстильних фабрикантів Російської імперії, чий капітал зростав протягом ХІХ – початку ХХ ст. Разом з тим, представники цієї родини покладали багато зусиль задля колекціонування творів образотворчого мистецтва, і, зокрема підтримки художників. Брати Михайло (1870 – 1903) та Іван (1871 – 1921) Морозови мали значну колекцію європейського живопису кінця XIX – початку ХХ ст., яка складалася з трьох сотень живописних робіт і скульптур та вважалася одним з величезних приватних зібрань у світі того часу. Після 1917 р. зібрання Морозових було націоналізовано і передано до Музею нового західного мистецтва, а згодом розподілено між провідними радянськими художніми музеями: Ермітажем, Третьяковською галереєю та Музеєм образотворчого мистецтва ім. О. С. Пушкіна.
В історії музейної справи радянських часів 1920-ті рр. характеризуються процесами численних реорганізацій музейної мережі, художніх музеїв України зокрема та пошуком необхідної ідеології радянської влади. Між діючими державними музеями зі значною кількістю націоналізованих зібрань здійснювався перерозподіл музейних предметів. Так, живописна робота Валентина Сєрова «Портрет Маргарити Кирилівни Морозової» потрапила до Дніпропетровського художнього музею з фонду Третьяковської галереї у 1928 р.
Історія створення цієї роботи є доволі цікавою. Портрет залишився незакінчений і був третім варіантом, виконаним художником у 1910 р. Замислювався таким чином, що героїня мала бути зображена у русі: ніби її хода летить, а по плечах розлітається перекинута шаль. Незважаючи на незавершеність, з впевненістю можна констатувати, що портрет Маргарити Морозової є повноцінним твором мистецтва! За життя Сєров вважався неперевершеним портретистом. Коли він писав портрети, то мав на меті передати емоції та почуття персонажів. Його вчитель у Академії мистецтв Павло Чистяков стверджував: «І малюнок, і колорит, і світлотінь, і характерність і почуття цілісності своєї задачі, і композиція – все було у Сєрова, і було у чудовому ступені». Але Валентину Сєрову так і не вдалося завершити цю роботу… Cтан його здоров’я на той час погіршився, і у листопаді 1911 р. митця не стало. Тим не менш, художнику з блиском вдалося передати чарівність, доброзичливість, виняткову жіночість, розум та освіченість героїні незавершеного портрету. Такою, за спогадами сучасників і справді була Маргарита Морозова (1873 – 1958), у дівочості – Мамонтова.
Художники були бажаними гостями хлібосольної морозівської оселі, де проводили вечори брати Васнєцови, К. Коровін, С. Віноградов, В. Перепльотчиков, І. Остроухов та В. Сєров зокрема. Михайло Морозов активно купував твори сучасників, тим самим підтримував художників матеріально і морально. В атмосфері спілкування з богемою пройшли понад десять років подружнього життя для Маргарити Кирилівни. У 1903 р. Михайло Абрамович раптово помер. Перед смертю він склав заповіт, за яким зробив свою дружину спадкоємицею капіталу у три мільйони.
У 1910 р., виконуючи волю чоловіка, вона вимушена була передати частину художньої колекції (60 творів) до Третьяковської галереї. Решта колекції у 1918 р. була націоналізована радянською владою.
Завдяки тому, що зібрання Морозових було передано до державного музею, Маргариту Кирилівну не лишили життя. Вона прожила яскраве, довге та складне життя. Померла у віці 85 років, похована у Москві на Введенському цвинтарі. Залишила мемуари, які були опубліковані у пострадянські часи. Маргарита Кирилівна згадувала, що її чоловік пречудово розбирався у живописі, багато читав і багато бачив. Художні видання усіх країн світу заповнювали його робочий кабінет, а у маєтку на Смоленському бульварі місця для мистецтва вистачало. Саме подружжя Морозових звернуло увагу громади на нове явище в образотворчому мистецтві та світової культури – французький імпресіонізм.
Зібрання Михайла Морозова мало еклектичний характер. Роботи паризьких митців-новаторів мирно існували поруч з пейзажами їх попередників барбізонців. Для таких закупівель потрібна була сміливість, відвага та «нюх». Набагато сміливіше поводив себе Михайло Морозов у Парижі, де активно поповнював свою колекцію і доволі часто бував з молодою дружиною. З 1898 р. прізвище Morozoff починає з’являтися у бухгалтерських книгах провідних паризьких галерей. Після смерті брата Михайла, Іван Морозов з подвоєною енергією продовжив сімейну традицію колекціонування кращих взірців європейського живопису. У складі французької частини зібрання були роботи К. Моне і О. Ренуара, П. Сезанна і В. Ван Гога, М. Дені, К. Коро, А. Матисса, П. Боннара, Е. Дега, А.Тулуз-Лотрека, Е. Мане. Твори цих митців заплановано репрезентувати у рамках однієї експозиції, де буде зібрано близько двохсот творів живопису з колекції братів Морозових. За задумом кураторів проекту, чудовий портрет Маргарити Морозової стане важливим експонатом виставки, доповнить коло сімейних портретів та підкреслить роль цієї унікальної жінки в історії колекціонування культових творів імпресіонізму, постімпресіонізму, та модернізму».
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |