Міні-виставка до 95-річчя з дня народження Березняка Євгена Степановича

Відкриття виставки відбудеться 24 лютого 2009 року об 11.00 в залі № 7 історичного музею.

Березняк Є.С. Учасник антифашистського підпілля, у 1941-1943 р.р.; командир розвідгрупи „Голос" (капiтан Михайлов), яка діяла у 1944-1945 р.р. в тилу фашистських військ на території Польщі, м. Краков; діяч освіти. Прототип майора «Віхря».

Народився в Катеринославі в родині робітника - столяра Брянського заводу (тепер ім. Петровського). У 1932 р. закінчив Кіровоградський педагогічний технікум, у 1932-33 р.р. навчався у Дніпропетровському гірничому інституті, заочно закінчив Осипівський (тепер Бердянський) учительський інститут. Працював вчителем, директором школи, завідуючим Петропавлівського райВНО, у 1939 р.-райВНО, потім міськВНО Львова.

На початку Великої Вітчизняної війни повернувся до Дніпропетровську. Під час окупації області німецько-фашистськими військами вів підпільну діяльність на території Петропавлівського, Межевського районів та у Дніпропетровську.

В кінці 1943 р. направлений в розвідшколу, після закінчення якої був призначений командиром групи розвідників „Голос", яка з серпня 1944 по січень 1945 р.р. разом з польськими антифашистами зібрали важливі документи та інформацію, щоб врятувати м. Краков від знищення фашистами.

У 1945 р. повернувся до роботи в системі освіти. У 1961 р. - заслужений вчитель України; 1968 - кандидат педагогічних наук, доктор педагогічних наук. Багато років очолював управління шкіл Міністерства Освіти УРСР. Нагороди: медаль „За трудовое отличие" (1939); ордени: Вітчизняної Війни I ст. (1965), II ст. (1985); Трудового Червоного прапора; Знак Пошани; медалі: Н.К. Крупської, К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка. 2001 р. - Герой України. Військове звания - генерал-майор у відставці.

На виставці представлені фотокартки, документи, які свідчать про підпільну діяльність Березняка Є.С. під час окупації на території Дніпропетровська і дніпропетровської області, нагороди героя, книги-спогади про діяльність підпільної групи «Голос» (м. Краков 1944-1945 рр.).

Всі матеріали були передані до музею Євгеном Степановичем та його родиною на прохання співробітників музею.