У 2017 році поліція України розшукала близько 34 тисяч зниклих людей

Всього у минулому році поліцейські зареєстрували близько 35 тисяч повідомлень про зникнення людей. Це на 9 тисяч більше заяв, аніж у 2016 році.

З числа без вісти зниклих жертвами злочинів у 2016 році стали 112 людей, а в 2017 – 86. Про це повідомив начальник відділу розшуку Департаменту карного розшуку Нацполіції Роман Крилевич.

Роман Крилевич розповів, що з початку цього року поліцейські зареєстрували вже більше півтори тисячі заяв. Найважливіше – не впустити час та одразу повідомляти про зникнення. У такому випадку найчастіше людину знаходять протягом перших двох діб.

«Не існує ніяких обмежень у часі, коли людина має звернутися. Чим швидше вона це зробить, чим більше надасть інформації про зниклого, тим ефективніше буде розслідування», – зазначив начальник відділу розшуку Департаменту карного розшуку.

Він додав, що заява про зникнення людини пишеться в будь-якій формі. За можливістю, слід описати прикмети зниклого та обставини зникнення (коли зник, що цьому передувало), принести фотографії, якщо є. Розповісти, чи були якісь конфлікти, про плани зниклого. Можливо, він збирався поїхати на заробітки.

«Навіть якщо стало відомо, що людина зникла на території іншої країни, ми такі заяви також приймаємо. Якщо з моменту зникнення, наприклад, пройшло пару годин, ми можемо казати про те, що пошуки будуть ефективними. Якщо минув тиждень, півроку, рік – тут говорити про якусь оперативність вже не доводиться», – розповів керівник відділу розшуку.

Так, протягом доби з моменту звернення вся інформація про зниклу людину потрапляє до розшукової бази. І незалежно від того, в якому саме населеному пункті людина зникла, про неї буде відомо поліцейським по всій країні. Зокрема, і патрульним, які оперативно отримують такі дані на планшети.

«Інформація про людей, яких розшукують,знаходяться у вільному доступі, будь-хто може її переглянути. Але спеціально мало хто цю базу проглядає. Але є такі випадки, коли все ж таки люди телефонують та повідомляють, що бачили схожу людину. У подібних історіях це значно підвищує шанси на успіх», – зазначив Роман Крилевич.

Керівник підрозділу ДКР розповів, що як тільки надходить заява, слідчо-оперативна група виїжджає на останнє місцезнаходження зниклої людини. Це може бути її дім, місце роботи, вулиця. Поліцейські проводять огляд, збирають інформацію, опитують свідків.

За словами Романа Крилевича, чим менше зловмисники знатимуть технологію розшуку, як поліція їх знаходить, тим краще, адже вони не зможуть використати цю інформацію.

«Не можу розкрити весь алгоритм нашої роботи, тому що є певні обмеження. Але задіюються максимальні можливості. Наприклад, людина зникає спонтанно, а поруч – лісова місцевість. До пошуків можна залучити місцеве населення, Нацгвардію, звернутися до військових частин, якщо вони є на території, – і прочісувати цю місцевість. Тут немає штампів, діємо в кожній ситуації індивідуально, враховуючи всі обставини», – підкреслив він.

Роман Крилевич розповів, що за роки незалежності України із загального числа зниклих не вдалося розшукати близько п'яти тисяч людей. Але їхні дані залишаються в базі. Їх шукають навіть у тих випадках, якщо судом родичі домоглися визнання зниклого загиблим або без вісти відсутнім. Якщо хтось виїхав за межі країни, українські поліцейські звертаються до правоохоронних органів інших країн через канали Інтерполу.

За його словами, вік та соціальний статус зниклих людей є різними, як і самі причини, за якими вони зникають. Буває, що людина хворіла і не розповідала про це рідним, виходить з дому, щоб закінчити життя самогубством. Часто люди виїжджають на заробітки, нікого не попередивши.

«Є випадки, коли без пояснення причин виходять з дому, кидають сім'ю, і більше не виходять на зв'язок. Наприклад, був випадок, коли у Запоріжжі зник чоловік. Залишилася дружина, діти. Ми шукали його кілька років, родичі не витримали, визнали по суду без вести відсутніми, а він знайшовся. Жив увесь цей час у Києві», – розповів розшуковець.

За словами Романа Крилевича, трапляються ситуації, коли людину вбили його ж близькі, а потім заявили, що він нібито зник. Так, у Херсонській області до поліції звернулася жінка, яка заявила, що зник її чоловік. Поїхав на заробітки до Києва і більше не виходив на зв'язок. А під час пошуків поліцейські з'ясували, що вона його вбила і заховала тіло у підвалі їхнього будинку.

Окрема увага – розшуку дітей. За словами Романа Крилевича, як правило, статистику поповнюють підлітки, що втікають від батьків. На щастя, в більшості випадків всіх зниклих дітей знаходять живими і здоровими.

«Ще одна, при цьому найбільш складна категорія, - це люди, які з різних причин втратили пам'ять. У медзакладах по всій країні знаходиться 64 таких людини. І поки ані курси лікування, ані наші заходи не можуть сприяти тому, щоб встановити, хто це такі», – розповів начальник відділу розшуку.

Інформація про людей, які не можуть нічого про себе повідомити, як правило, розміщується в місцевих ЗМІ.

«І були випадки, коли людей впізнавали і повертали додому. Тому, як би банально це не звучало, не можна втрачати надію», – відзначив Роман Крилевич.