Блог

[email protected]

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

10.08.2020 14:25

Соборним управлінням за січень – липень 2020 року забезпечено
понад 4,7 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету
Протягом січня - липня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 4 млрд 703 млн 142,4 тис. грн, що на 208 млн 286,99 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня - липня 2020 року спрямовано 2 млрд 592 млн 733,5 тис. грн, що на 152 млн 780,04 тис. грн більше надходжень січня – липня минулого року.
До місцевих бюджетів за сім місяців поточного року надійшло 2 млрд 110 млн 408,9 тис. гривень, що на 55 млн 506,95 тис. грн більше фактичних надходжень січня - липня 2019 року.

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня –липня 2020 року надано понад 20 тис. адміністративних послуг
За січень - липень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 20397 адміністративних послуг, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 12876; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7521.
Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами:
видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 4404(21,6%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 3292 (16,1%); реєстрація платника єдиного податку – 3187 (15,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 2361 (11,6%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 2238 (10,9%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1704 (8,4%).

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання інжинірингових послуг для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з пп.«б» п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Місцем постачання послуг, перерахованих в п.186.3 ст.186 р.V ПКУ, зокрема, інжинірингових послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).
Отже, перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами, а тому з метою застосування норм р.V ПКУ до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише:
- в галузі будівництва: надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів;
- стосовно об’єктів техніки і технології: розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об’єктів;
- під час здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт - надання консультацій та авторський нагляд. При цьому самі монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно з пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р. II ПКУ під визначення терміну «інжиніринг» не підпадають.
Отже, операція з постачання платником ПДВ резиденту інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.ІІ ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.
У разі, якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.ІІ ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Інжинірингові послуги для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України, які не увійшли до переліку, визначеного у пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ, а місце їх постачання визначається за правилами, встановленими пп.«в» пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 р.V ПКУ.
Так, пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 р.V ПКУ визначено, що місцем постачання інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна у тому числі, що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна у тому числі, що будується.

Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).

Створення в Електронному кабінеті податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (F0103306)
Соборне управління ГУДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Мобільний ЦОП знову вирушив до
осіб з обмеженими фізичними можливостями
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Маломобільні групи населення (особи з обмеженими фізичними можливостями) є серед усіх верств населення будь-якого суспільства, які вимагають окремого облаштування місць доступу до державних адміністративних послуг.
У рамках проведення Волонтерського руху щодо обслуговування такої категорії населення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжено роботу мобільного Центру обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП) для реалізації якісного податкового сервісу та надання роз’яснень щодо отримання адміністративних та електронних послуг.
Днями мобільний ЦОП ГУ ДПС здійснив виїзд до працівників ПОГ ДУВП УТОС, під час якого податківцями області надано консультації щодо адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, документів, потрібних для їх отримання, а також роботи Електронного кабінету.
Безкоштовним сервісом «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово, як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Присутні отримали брошуру «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби».
Також працівників підприємства проінформували про графік роботи мобільного ЦОПу, зокрема у період карантину, та про контактні номери телефонів працівників, які надають адміністративні послуги за місцем розташування цього підприємства, для отримання податкової консультації.
Керівник підприємства подякував за отримані консультації та запропоновані послуги.

За перше півріччя 2020 року центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 137 тис. адміністративних послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
Загалом у січні – червні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 140,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 137,2 тис. – надано адміністративні послуги.
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

Внесено змін до Положення про Державну податкову службу України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 27 липня 2020 року № 643 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України» (далі – Постанова № 643) вніс зміни до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227.
Внесеними Постановою № 643 змінами до основних завдань ДПС віднесено контроль за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також внесення на розгляд Міністерства фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Також уточнено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема:
► реєстрацію і облік платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків;
► ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом;
► контроль за виробництвом та обігом та реалізацією підакцизних товарів, за їх цільовим використанням та забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері;
► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність, а також стягнення заборгованості із зазначених платежів до бюджету в порядку, встановленому ПКУ;
► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків;
► організовує роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
► інформує органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;
► подає органам місцевого самоврядування звітність, визначену п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у тому числі щодо платників податків – юридичних осіб.
Постанова № 643 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-643 і опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.07.2020 № 144.
Ця постанова набрала чинності 29.07.2020, крім змін до п. 1, підпунктів 3, 4 і 6 п. 2, які набирають чинності з 01.01.2021.

Закон України № 466: запроваджено процедуру взаємного узгодження
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема главу 10 розділу II Податкового кодексу України доповнено новою ст. 1081, якою запроваджено порядок проведення процедури взаємного узгодження.
Так, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених ПКУ, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному ст. 1081 ПКУ.
Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.
Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.
Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.
У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.
Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Норми встановлені п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

Особа з інвалідністю в наслідок війни одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни: що з ПСП?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 %. ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі – Порядок).
Підпунктом 7 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 121 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

Про наповнення даними Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.
При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:
► Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);
► Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).
Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:
- основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;
- основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;
- коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;
- коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розділу ІІ Формату).

Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Олексій Любченко: З 1 серпня запроваджуються програмні РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428333.html повідомила, що 01 серпня 2020 року бізнес матиме можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, на сьогодні в ДПС проводяться фінальні роботи для повноцінного запуску програмного рішення.
«Запровадження програмних РРО є альтернативою традиційним РРО (касовим апаратам). Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб вже з 1 серпня бізнес мав змогу скористуватися новими можливостями проведення розрахункових операцій. Безкоштовне програмне рішення ДПС може бути застосоване для будь-якого пристрою, що підтримує операційні системи Android і Windows та має підключення до мережі Internet. Вже незабаром наші платники матимуть змогу оцінити переваги програмних РРО», – зазначив Олексій Любченко.
Безкоштовне програмне рішення ДПС, яке наразі тестується, з 1 серпня стане доступним для широкого застосування, а два розроблені АРІ дозволять інтегрувати програмне забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати засобами Електронного кабінету, або сформувати засобами будь-якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.
Всі сформовані ПРРО документи передаються до фіскального сервера ДПС у вигляді електронних документів, засвідчених електронними підписами або печатками.
На тепер функціонал безкоштовного програмного рішення вдосконалюється, зокрема, здійснюється його інтеграція з банківськими сервісами, які дозволять здійснити розрахунки за отримані товари і послуги без додаткових платіжних пристроїв (застосунків).
Так, наприклад мобільний додаток «ощадPAY», розроблений АТ «Ощадбанк» у партнерстві з компанією VISA, встановлений на ПРРО, дозволить здійснити платіж за отримані товари (послуги) засобами безконтактних платежів (VISA, Mastеrcard, ПРОСТІР).
На сьогодні АРІ фіскального сервера та безкоштовним програмним рішенням реалізовані вимоги законодавства до ПРРО і можуть застосовуватись суб’єктами господарювання.
Поряд з цим в нас є плани щодо впровадження програмних РРО, основні з яких:
розширення сервісу пошуку і перевірки чеків, який на тепер функціонує в Електронному кабінеті, а в подальшому шляхом інтеграції (через АРІ) буде реалізований на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ», засобами якого також здійснюватиметься пошук, перевірка та, за необхідності, вивантаження чеків;
вирішення питань щодо безкоштовного рішення в частині його адаптації для пристроїв з операційною системою iOS;
побудова ефективної аналітичної системи на базі отриманих від програмних РРО даних про проведені розрахункові операції.

Запровадження програмних РРО з 01 серпня 2020 року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Державна податкова служба України проінформувала, що правові підстави для реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» набирають чинності з 01.08.2020.
Нагадуємо, що реєстрація програмних РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, форма та інструкція щодо заповнення якої розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/.
Тестування безкоштовних програмних рішень ДПС та АРІ фіскального сервера ДПС буде завершене 31.07.2020 о 23 год. 59 хв.
01.08.2020 з 0 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. будуть проведені регламентні (технічні) роботи.
01.08.2020 з 9 год. 00 хв. здійснюватиметься фактична реєстрація ПРРО та фіскалізація розрахункових операцій.
З цього часу дані про зареєстровані ПРРО, зареєстровані (фіскалізовані) розрахункові операції, будуть збережені в ІТС ДПС та вважатимуться даними, наданими суб’єктом господарювання про ПРРО та фактично проведені розрахункові операції.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428337.html

Програмні РРО працюють
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428338.html повідомила, що 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.
У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.
Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.
Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.
ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: [email protected]. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.
Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

Єдине вікно подання електронної звітності оновлено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.15.0 станом на 30.07.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 30.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.15.0) (станом на 30.07.2020):
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
З метою забезпечення вимог пункту 7 розділу ІІ порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій в частині виконання процедури внесення даних сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО внесено зміни до форм:
J1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Закон України № 466: оприлюднення річної фінансової звітності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесеними Законом № 466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фін

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

03.08.2020 15:27

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Списання боргу з єдиного внеску: кому та за яких умов
Соборне управління ГУ ДПС в Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020.
Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно із пп.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «д» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до пп.«є» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно із п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.
Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.
При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин в тому числі і операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш конкретної відповіді платнику податку необхідно звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Оподаткування доходу, отриманого від ломбарду внаслідок реалізації заставленого майна платника податку за невиконання умов договору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями ломбарди відносяться до фінансових установ.
Ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654-ХІІ) та ст. 589 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов’язків перед ломбардом під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов’язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.
Згідно з п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Водночас, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654-ХІІ).
Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) у сумі, що не перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя.
Однак, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду), є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом (з урахування п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та згідно з ст. 168 ПКУ) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Розрахунок єдиного внеску на суму грошового забезпечення, що нарахована на користь військовослужбовців в розмірі менше мінімальної заробітної плати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого та одинадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та п.п. 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі –Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу»; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
ЄВ для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 449 для платників, визначених підпунктами 1 та 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Ставка ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Водночас абзацом третім частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що нарахування та сплата ЄВ за деякі категорії застрахованих осіб, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 із змінами та доповненнями, за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, ЄВ визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Таким чином, ЄВ на суму грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано грошове забезпечення, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Визначення платника екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у разі здачі в оренду такого стаціонарного джерела забруднення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Олексій Любченко: Податковий сервіс має бути доступним
та якісним для всіх категорій платників податків
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Голова Державної податкової служби Олексій Любченко проінспектував роботу ЦОП ДПІ Печерського району м. Києва, де зустрівся з громадським діячем Миколою Подрезаном.
Головним питанням для обговорення стало поліпшення сервісу податкової у розрізі інклюзивності та доступності обслуговування для усіх категорій платників.
«ДПС як сервісна служба має забезпечувати доступні та якісні послуги. Це – наш пріоритет. Ми оперативно реагуватимемо на будь-які факти неналежного надання послуг нашими фахівцями. Адже високий податковий сервіс та максимальна кількість електронних послуг – це показник ефективної роботи з платниками податків. І якщо є скарги на цю роботу, то це означає, що є недоліки і їх потрібно виправляти», – наголосив Олексій Любченко.
Він також подякував Миколі Подрезану за порушену проблему щодо обслуговування громадян з обмеженими фізичними можливостями. Це сигнал для податківців щодо необхідності певних змін в обслуговування платників.
За словами Олексія Любченка, наразі вже здійснюється робота щодо проведення профільного аудиту приміщень Центрів обслуговування платників з огляду на доступність надання послуг, зокрема, для громадян з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, розпочато активну роботу з платниками податків щодо можливості електронного спілкування з податковими органами та отримання необхідних послуг онлайн. Так, роз’яснюється функціонал Електронного кабінету, робота з яким дозволяє отримувати послуги дистанційно, на вебпорталі ДПС розміщено низку відеуроків, в яких доступно висвітлено як користуватися сервісами тощо.
Також вже сьогодні для податківців столиці розпочато перші семінари практичних рекомендацій щодо особливостей обслуговування різних категорій відвідувачів. Їх організовано за підтримки Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427218.html

Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати
про отримання електронних довірчих послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427245.html повідомила наступне.
У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).
Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.
Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

На Дніпропетровщині з платниками ПДВ
проведені зустрічі у форматі дистанційних комунікацій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою надання роз’яснень платникам ПДВ деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», фахівцями управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області а саме: Західно-Донбаського (16.07.2020), Соборного (17.07.2020), Лівобережного (21.07.2020) та Дніпровсько-Новомосковського (22.07.2020), протягом двох тижнів липня організовані та проведені з платниками ПДВ – представниками бізнесу (аграрний бізнес, транспортна галузь та інші), зустрічі на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість» у режимі он-лайн.
У заходах також прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія та начальник відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правового забезпечення ГУ ДПС Кабак Сергій.
Платникам ПДВ надані роз’яснення щодо причин зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дій суб’єктів господарювання у таких ситуаціях, особливостей заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) та надання пояснень про фінансово-господарську діяльність платника ПДВ.
Зустрічі проходили у форматі конструктивного діалогу, під час якого платники ПДВ отримали відповіді від фахівців ГУ ДПС на актуальні питання з цієї тематики, зокрема, по заповненню Таблиці, інформаційного наповнення пояснень та наявності відповідних документів.
Представники бізнесу висловили подяку за організовані заходи та сподівання на проведення і у подальшому таких зустрічей для розгляду нагальних питань, що виникають у суб’єктів господарювання під час проведення діяльності.

Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ на час карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 липня 2020 року № 620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224» (далі – Постанова № 620) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224). Постанова № 620 набула чинності 23.07.2020.
Відповідно до змін, внесених Постановою № 620 до Постанови № 224 з назви та по тексту Постанови № 224 виключено слова «які звільняються від сплати ввізного мита та».
У Переліку товарів підрозділ «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено такими позиціями:
902780 – Станція автоматична для екстракції рибонуклеїнової кислоти;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgA антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgM антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006,3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення сумарного IgM та IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу.
Постанова № 620 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.07.2020 № 140.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків)
неприбуткової організації
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В якому випадку призупиняється дія ліцензії на виробництво спирту?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі
повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

Про здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами
у разі експорту та імпорту товарів, робіт, послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операц

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

29.07.2020 14:15

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

28.07.2020 08:48

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Обговорення проблемних питань щодо блокування податкових накладних під час зустрічі у режимі он-лайн з представниками бізнесу Соборного управління
Днями, за організацією Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – Соборне управління) у режимі он-лайн проведено зустріч з платниками податків на додану вартість Соборного управління на актуальну тему: «Зупинення реєстрації податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».
У заході прийняли участь керівництво Соборного управління та представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: начальник управління комунікацій Манушак Осипова, начальник управління податкового моніторингу Вікторія Сіданченко та заступник начальника відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту Вікторія Сидорова.
На початку зустрічі заступник начальника управління – начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління Вікторія Бохан зупинилася на основних положеннях Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а саме, що цією постановою затверджено критерії ризиковості платника ПДВ, внесено зміни до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності або невідповідності платника податку критеріям ризиковості та зазначила, що дана постанова передбачає ефективний механізм боротьби із зловживаннями, одночасно захищаючи права сумлінних платників.
Крім того, Вікторія Бохан акцентувала увагу представників бізнесу не те, що аби не потрапити до категорії ризикових операцій, платник податку має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії документів щодо спростування відповідності критерію ризиковості до комісії регіонального рівня.
Начальник управління податкового моніторингу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Сіданченко проінформувала платників про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та детально зупинилася на діях платників у разі зупинки реєстрації, звернула увагу на необхідність подання таблиці даних платника податків до контролюючого органу та надала вичерпні відповіді на всі питання платників.
Наприкінці онлайн-спілкування усі сторони підтримали необхідність проведення таких зустрічей і у подальшому.

Право чоловіка на включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Визначення звичайної ціни для операцій з ліквідації основних виробничих або невиробничих ОЗ, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Встановлено Порядок реєстрації за застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.
З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).
Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», яким, зокрема, встановлено:
Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.
Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» згідно з яким:
удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;
встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.
Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

Легалізація найманої праці та заробітної плати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Звертаємо увагу, що осби, які отримують зарплату в “конверті” офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:
– вони не будуть одержувати пенсію по віку;
– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.
– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.
Наголошуємо на тому, що роботодавців, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.
Виплата заробітної плати у «конвертах» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні, так і кожному з нас.

Оподаткування доходу нерезидента у вигляді фрахту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

ПСП до доходу фізособи, отриманого від провадження нею підприємницької діяльності, не застосовується
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п.169.2.1 п.169.1 ст.169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бутизастосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Про взяття на облік у контролюючому органі іноземних юросіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці)/представництв донорських установ в Україні, зареєстрованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.
Взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця/представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.
Підставою для взяття на облік є:
1) лист-звернення та копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (із змінами) (далі – Постанова № 153), – для виконавця;
2) копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до Постанови № 153, або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом, –для представництва донорської установи в Україні.
У разі отримання від Секретаріату Кабінету Міністрів України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм) та представництв донорських установ в Україні, до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець/представництво донорської установи в Україні звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець/представництво донорської установи в Україні обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».
Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні контролюючий орган надсилає виконавцю/представництву донорської установи в Україні лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.
Норми встановлені п. 4.8 розділу ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.

Без реєстрації акцизного складу в СЕАРП суб’єкту господарювання забороняється здійснення реалізації пального
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам акцизного податку – реалізаторам пального.
Відповідно до норм п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України платники акцизного податку зобов’язані були з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідали визначенню платників акцизного податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані були до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку є станом на 01 липня 2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).
Відповідно до п. 5 Порядку № 408 платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в СЕАРП.
Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.
Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального на такому складі.

Доходи від реалізації сільгосппродукції, які включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
► послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
► послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентам, місце постачання яких разтошоване на митній території України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правила оподаткування ПДВ в разі постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника ПДВ, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту.
Відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 208 ПКУ).
Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то ПН не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку затверджується у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 208.4 ст. 208 ПКУ).
Отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ст. 208 ПКУ).
Згідно з п. 208.6 ст. 208 ПКУ положення ст. 208 ПКУ не поширюються на постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

Закон України № 466: змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін, які стосуються проведення документальних перевірок, зокрема змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.
Так, з 23.05.2020 підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:
► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
З 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.
З 01.07.2020 підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, який набере чинності 01.01.2021).

Про нові зразки заповнення реєстраційних карток
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) на своїй офіційній сторінці за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#280 повідомив, що з метою виконання норм Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набирає чинності 01.08.2020, та створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.
Із розглянутих судами у першому півріччі поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 544 справи на загальну суму 2,3 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

Для малого та середнього бізнесу Дніпропетровської області – платників ПДВ проведено черговий он-лайн-семінар
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Днями за організацією КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар-навчання у режимі он-лайн з представниками малого та середнього бізнесу Дніпропетровщини – платниками ПДВ на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку». Такі семінари протягом червня – липня проводяться податківцями ГУ ДПС на постійній основі.
У заході прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, керівництво і представники КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради».
Семінар присвячено актуальним питанням, які пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та особливостям заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).
Осипова Манушак відкрила семінар-навчання, привітала присутніх та побажала всім корисного і конструктивного діалогу.
Каліногорська Вікторія акцентувала увагу на важливості наявності нагоди донести до присутніх проблеми, з якими стикається не тільки комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, а і платники ПДВ.
Вона наголосила, що усі ПН/РК, що надсилаються платниками ПДВ для реєстрації в ЄРПН, проходять автоматизований моніторинг їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме:
- критеріям ризиковості платника ПДВ;
- критеріям ризиковості здійснення операцій.
Каліногорська Вікторія нагадала, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою № 1165 (далі – Порядок № 1165), а Критерії ризиковості здійснення операцій – у додатку 3 до Порядку № 1165.
Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС проінформувала про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Також Каліногорська Вікторія зупинилась, зокрема на поясненні, яке повинно надаватись платником ПДВ у разі зупинення ПН/РК на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наданні і деяких особливостях заповнення Таблиці, форма якої затверджена Постановою № 1165 та яку платник ПДВ має право подати до ДПС разом з поясненням.
Платники подякували за отриману інформацію та висловили бажання продовжувати і надалі спілкуватись з податківцями у такому форматі.

Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;
18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

Для переоформлення ліцензій на зберігання чи роздрібну торгівлю пальним, у разі зміни відомостей, платник подає пакет документів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання) для переоформлення ліцензії до органу, який видав таку ліцензію, надаються:
► заява про переоформлення ліцензії (подається у довільній формі);
► документи, що підтверджують зміну відомостей.
Таким чином, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії на зберігання чи роздрібну торгівлю пальним (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо), суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі про переоформлення ліцензії та документи, що підтверджують зміну відомостей.

Визначення об’єкта оподаткування ПДФЩ у разі надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю)
Соборне уп

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

21.07.2020 09:32

Оподаткування послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом „б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пп.186.2.3 п.186.2 ст.186 р. V ПКУ, місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
Таким чином, у разі якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі, постачання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

Порядок обчислення эдиного внеску ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування без використання найманої праці
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону Українивід 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Таким чином, базу нарахування ЄВ зобов’язані визначити фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, як ті, що отримали, так і ті, які не отримали дохід у звітному кварталі або звітному місяці звітного кварталу.
Періодом, за який фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями остаточне обчислення сум ЄВ зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Базою нарахування ЄВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄВ.
Cуми ЄВ, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками, при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.

Платники земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).
Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Визначення податкового агента при справлянні туристичного збору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Формування загального оподатковуваного доходу та суми витрат особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, слід зазначити, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Олексій Любченко: Потрібно рефомувати процеси адміністрування,
а під процеси вже підлаштовувати структуру
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державну податкову службу необхідно припинити реформувати у структурному плані. Це потрібно зробити для стабільності її роботи. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «ЛІГА»
(З повним інтерв’ю Олексія Любченка, наданого виданню «ЛІГА» можливо ознайомитись за посиланням https://ua-news.liga.net/economics/articles/intervyu-zelenskiy-pogodivsya-scho-reforma-podatkovoi---ne-panatseya-glava-dps-lyubchenko).
«Постійне реформування – це не панацея. У податкових органів України за останні сім років тричі змінювалася вивіска: Міндоходів, Держфіскальна служба, зараз – Державна податкова. Що це означає на практиці: 50 тис. людей постійно переходять з відділу у відділ, нескінченно переїжджають з будівлі в будівлю, передають одне одному справи. Я вважаю, що це – катастрофа, і, до речі, в цьому сенсі Президент зі мною погодився», – наголосив Олексій Любченко.
Керівник податкової служби впевнений, що необхідно реформувати саме процеси адміністрування, а під процеси вже підлаштовувати структуру служби. ДПС вже створена і повинна працювати у тому структурному вигляді, який вона наразі має.
«Є достатньо механізмів для того, щоб покращити показники. Звісно, це будуть тимчасові заходи, але спочатку я стабілізую ситуацію, а потім вже займатимуся радикальними змінами», – підкреслив Голова Державної податкової служби України.
Такими радикальними змінами, за його словами, є, по-перше, зниження ставки податку на додану вартість до 16 %, можливість якого обговорюється ще з 2000 років, а по-друге – фіскалізація, без якої неможливо вирішити питання скруток.
На думку Олексія Любченка, зниження ставки з ПДВ зробить бізнес з ухилення від оподаткування менш вигідним, нерентабельним.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425187.html

Підписане звернення – гарантія відповіді:
як правильно надсилати письмові звернення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
На сьогодні Державна податкова служба України відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) приймає та опрацьовує звернення громадян незалежно від обраного громадянином способу надсилання таких звернень.
Так, ст. 5 Закону № 393 передбачено надсилання громадянами письмового звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Таким чином ДПС приймає електронні звернення від громадян на електронну поштову адресу [email protected].
Водночас частиною сьомою ст. 5 Закону № 393 встановлено, що при надсиланні звернення громадянина з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) застосування електронного цифрового підпису не вимагається.
При цьому зазначеним Законом встановлено вимоги до письмового звернення (у т. ч. надісланого засобами електронного зв’язку), а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, виклад суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Враховуючи зазначене, електронне звернення громадянина, надіслане до ДПС на вищевказану електронну адресу без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
У разі, якщо електронне звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, то відповідно до частини восьмої ст. 5 Закону № 393 воно буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
Також звернення громадянина може бути надіслано із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, яке буде розглянуто ДПС з урахуванням вимог чинного законодавства.
Отже, для отримання громадянином на своє електронне звернення відповіді по суті ДПС просить громадян надсилати свої звернення у вигляді скан-копії або фотокопії з підписом заявника із зазначенням дати, місця проживання (реєстрації) та з викладенням суті порушеного питання.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425102.html

Для здійснення оптової торгівлі спиртом етиловим
необхідно отримати відповідну ліцензію
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425103.html повідомила: згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481) експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту.
Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим (частина тринадцята ст. 14 Закону № 481).
Отже, оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що реалізація спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) спирту етилового з переходом права власності на такий спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
● до акцизного складу;
● до акцизного складу пересувного;
● для власного споживання чи промислової переробки;
● будь-яким іншим особам.
Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового (абзац сьомий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва спирту етилового, здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

З початку року проведено 107 фактичних перевірок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом першого півріччя 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 107 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 117 порушень законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 12 млн 134 тис. гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (35 випадків).
Крім того, виявлено: 20 фактів роздрібної та 2 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 24 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 10 – торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 4 – торгівлі тютюновими виробами поштучно, 3 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Закон України № 466: внесено зміни стосовно
збільшення фінансового результату податкового періоду на суму штрафів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який визначає податкову різницю на суму штрафів, що накладаються на платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) контролюючими органами.
Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники податку відображають у рядку 3.1.11 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Норма набула чинності 23.05.2020.

У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску
правильно зазначаємо реквізити
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами при заповненні банківських документів на переказ коштів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:
140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;
145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум єдиного внеску;
147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;
149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;
117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

Режим попереднього програмування товарів: які товари реалізуються
через РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
► проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Норми встановлені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).
При цьому, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону № 265, відповідно до яких суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД. Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненням (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: найменування та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Водночас, у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).
Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Закон України № 466: розширено перелік витрат для ФОП,
які обрали загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни,зокрема до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Так, перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування доходів вищезазначених ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Законом № 466 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
► проведення поточного ремонту;
► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
При цьому, не підлягають амортизації такі основні засоби:
► земельні ділянки;
► об’єкти житлової нерухомості;
► легкові автомобілі.

Українці активно користуються електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом від ДПС
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425405.html повідомила, що значно зросла кількість клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, які користуються Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Це зручно, швидко та безпечно, оскільки не потребує відвідування центру для отримання сертифікатів.
Протягом січня – червня цього року сервісом скористалися 70,8 тис. клієнтів. З них близько 35,2 тис. – фізичні особи та 35,6 тис. – юридичні особи. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась на 67,2 % та на 1 % відповідно.
Нагадуємо, що сервіс дозволяє отримувати електронні довірчі послуги онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, а це – економія як часу, так і коштів.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та який не є скомпрометованим.
Інформаційно-довідковий департамент ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Отримати від ДПС інформацію про останні зміни в законодавстві та інформаційні листи можна не виходячи з дому
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Однією з популярних послуг Державної податкової служби України, якою активно користуються платники податків, є безкоштовна розсилка на їх електронні скриньки інформації щодо останніх змін в законодавстві, термінів сплати податків, інформаційних листів ДПС тощо. База платників податків, яким направляється інформація, налічує 20,4 тис. осіб.
Нагадуємо, що спрощено механізм реєстрації на отримання інформації про останні зміни в законодавстві та інформаційні листи засобами електронної пошти.
Зробити це можна в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) та його мобільних додатках, в яких запроваджено нову функцію, яка дозволяє бажаючим в два кліки зареєструватися на отримання такої інформації від ДПС.
Реєстрація здійснюється через розділ ЗІР «Останні зміни в законодавстві» шляхом заповнення «Форми зворотнього зв’язку»:

Скористатися ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет-мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425488.html

Олексій Любченко та Грігол Катамадзе підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та АППУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко та Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.
«Асоціація платників податків України завжди була надійним партнером податкової служби, а наше співробітництво – продуктивним. Ми спільно працюємо над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу, адже успішний та прибутковий бізнес – це запорука стабільної та процвітаючої економіки. Підписання Меморандуму є значним кроком у налагодженні якісно нових стосунків між податковою та Асоціацією», – зазначив Олексій Любченко.
За його словами, підписаний Меморандум посилить та зміцнить співробітництво між членами Асоціації і податківцями та стане новим етапом у їхній спільній роботі.
Відповідно до Меморандуму сторони спільно працюватимуть над удосконаленням податкового законодавства. Так, Асоціація зможе здійснювати експертизу та надавати ДПС пропозиції до проєктів регуляторних актів, головним розробником яких є ДПС. Крім того, податкова та АППУ організовуватимуть консультації з громадськістю та платниками податків щодо таких нормативних документів для розуміння пропозицій бізнесу тощо.
До зустрічі за допомогою платформи ZOOM також долучилися понад 60 представників Асоціації з усієї України, які мали змогу поставити свої питання керівництву ДПС. Діалог вийшов активним та цікавим. Учасники обговорили напрями реформування податкової служби, її поточні завдання та ініціативи, розвиток сервісної складової тощо.
Так, на питання, які шляхи досягнення податковою службою цільових значень ключових показників ефективної роботи, Олексій Любченко відповів: «Чітке дотримання норм Податкового кодексу України, виконання повсякденної роботи, визначення через методологію функцій і процесів та їх спрощення, а також розбудова сервісної складової».
Варто зауважити, що розвиток нових сервісів – на сьогодні в пріоритеті служби. Удосконалюється функціонал Електронного кабінету, впроваджуються нові форми роботи, доопрацьовується програмний РРО, яким вже з 1 серпня зможуть за бажанням користуватися підприємці, тощо.
Цікавилися учасники також функціональними змінами, пов’язаними з запровадженням для ДПС статусу єдиної юридичної особи.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/425446.html

До уваги платників рентної плати за користування надрами!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників рентної плати, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425566.html повідомила наступне.
Визначення ставки рентної плати для видобування корисних копалин, зокрема руд заліза, передбачено пунктом 252.20 статті 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вказаного пункту ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза за II-ий квартал 2020 року обчислюються:
- 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;
- 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.

Про підсумки деклараційної кампанії 2020 на Дніпропетровщині
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За підсумками кампанії декларування доходів, отриманих протягом минулого року, станом на 01.07.2020 громадянами Дніпропетровської області та особам

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

13.07.2020 10:44

Про підвищення податкової культури та
рівня обізнаності молодого покоління – на пресконференції
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 03.07.2020 відбулася пресконференція на тему «Підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу».
У заході прийняла участь заступник начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Комліченко.
Вона звернула увагу на те, що важливим напрямом діяльності податкової служби є турбота про підростаюче покоління – майбутніх платників податків, виховання у молоді високої податкової культури. Стаючи громадянами держави, молодь має бути обізнана з вимогами законодавства та дотримуватись його.
Майбутнім платникам податків зі шкільної лави необхідно усвідомлювати, що податки відіграють важливе соціальне значення, тому їх сплата є почесним обов’язком кожного громадянина. Формування у молодих людей розуміння ролі, вагомості та місця податків у житті держави і суспільства, усвідомлення того, що своєчасна сплата податків забезпечує соціальний захист громадян України – це пріоритетна і важлива задача, адже прагнення представників податкової, щоб наша молодь отримала фундаментальні податкові знання, які стануть основою їх високої податкової культури.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складовою загальнонаціональної культури, а отже, містить:
1) знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (складова правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (складова економічної культури);
2) усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (складова фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Любов Комліченко зауважила, що сьогоднішня зустріч – це необхідність, покликана потребою акцентувати увагу на тих питаннях, які найбільше турбують молодь.
На пресконференції розглядались питання, пов’язані з отриманням права на податкову знижку за навчання, щодо віку, з якого можливо займатись підприємницькою діяльністю та як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо дитині не виповнилося 14 років.
«Підвищення рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу і тому діяльність у цьому напрямку податкова служба продовжує і надалі, адже від виховання сьогоднішньої молоді залежить економічне і соціальне становище нашої країни і кожного її громадянина у майбутньому», – підсумувала Любов Комліченко.

Про надання електронних довірчих послуг за першу половину 2020 року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (далі – ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив, що набирає обертів сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, яким з 01.01.2020 по 30.06.2020 скористалось близько 35,2 тис. фізичних осіб, а також більше ніж 35,6 тис. юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась: на 67,2 % (фізичних осіб) та на 1,0 % (юридичних осіб).
ІДД ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням

Платники Дніпропетровщини за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 29,5 мільярдів гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За перше півріччя 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 21 млрд 522,7 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 10 млрд 237,7 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 11 млрд 285 млн гривень.
За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 967,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 209 млн гривень.

Закон України № 466: інформація для постійних представництв нерезидента
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує платників податку на прибуток підприємств, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування податком на прибуток, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, постійним представництвам нерезидента рекомендовано подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП
Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.
Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.
Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

Юридична особа – «пільговик», яка надає в оренду земельні ділянки,
сплачує земельний податок на загальних підставах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Норми встановлені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915.
Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/424525.html.

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Нововведення у трансфертному ціноутворенні
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайла Череваня на тему «Трансфертне ціноутворення: нововведення з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ».
Питання 1. Чи залишилась без змін інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників? Чи залишилась частка участі не більше 20 відсотків?
Відповідь. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються насамперед змін в п.п. 39.3.2.9 ст. 39 ПКУ. Якщо раніше зіставна юридична особа не володіла прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не мала як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків, то зараз така частка збільшилась і становить 25 відсотків.
Питання 2. Які зміни відбулися у методі порівняльної неконтрольованої ціни?
Відповідь. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.
У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.
Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним п.п. 39.2.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.
В свою чергу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.
Питання 3. Чи відбулись зміни в документації з трансфертного ціноутворення?
Відповідь. Так. Підпункт 39.4.6 ст. 39 ПКУ розширено, та відповідно потрібно додатково відображати інформацію стосовно:
а) фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
б) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
в) опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;
г) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
- копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
- копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;
і) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
й) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
Питання 4. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення – що це таке та з яких розділів вона складається?
Відповідь. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:
а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;
б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:
- опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
- опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
- перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
- стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
- інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:
- опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
- перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
- перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
- опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
- опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;
г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:
- загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
- зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
- загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;
ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності - іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).
Питання 5. Хто повинен подавати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення?
Відповідь. Відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Набув чинності новий Закон України «Про митний тариф»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.07.2020 набрав чинності новий Закон України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який опубліковано у офіційному виданні «Голос України» 02.07.2020 № 109.
Законом № 674 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (остання версія 2017 року).
Закон № 674 забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів.
Сучасна УКТ ЗЕД спростить співставлення даних митної статистики, забезпечить спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшить митне оформлення.
Для правильної класифікації товарів Державною митною службою розроблені Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року (затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 № 234).

Про зміни, внесені до Податкового кодексу України
Законом України № 591
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровсь

Коментарі: 0

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

06.07.2020 16:17

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
Змінено режим роботи Державної податкової служби України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media- tsentr/novini/423835.html повідомила наступне.
На період дії карантину вносяться зміни в режим роботи Державної податкової служби України.
Оновлений графік роботи:
- робочий день починається о 8 год. і триває до 17 год.;
- у п’ятницю: з 8 год. до 15 год. 45 хв.;
- перерва на обід – з 12 год. до 12 год. 45 хв.
На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників здійснюється за таким графіком роботи:
з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.
Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Звертаємо увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту [email protected] у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.
Приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Оприлюднено у новій редакції переклад низки
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://www.mof.gov.ua/uk/mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti прилюднено у новій редакції переклад низки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та їх тлумачення.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 1 ст. 121 Закону України від 16 липня 1996 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами для складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн,
зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.

Про обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку на нерухомість одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
б) за наявності у власності платника податку на нерухомість більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
в) за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
г) сума податку на нерухомість, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку на нерухомість контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку на нерухомість в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку на нерухомість податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Затверджено форму попередження про відповідальність
за порушення законодавства про працю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.

На період карантину зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до Закону України 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591) зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) у письмовій формі, передбачених статтями 52 – 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, а саме:
- надання контролюючими органами на запити платників податків ІПК (ст. 52 ПКУ);
- надання контролюючими органами платникам податків нових ІПК, підготовлених з урахуванням висновків суду про скасування раніше наданої ІПК (ст. 53 ПКУ).
Також Законом № 591 передбачено, що з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків надання ІПК, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Довідково: строки надання ІПК, передбачені ПКУ:
- 25 календарних днів (з можливістю продовження на 15 календарних днів), що настають за днем отримання контролюючим органом звернення платника податків на отримання ІПК;
- 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування раніше наданої ІПК.

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП,
що обрали загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.
Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – комісії контролюючих органів), права та обов’язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 6 Порядку зупинення).
Автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків – це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (п. 2 Порядку зупинення).
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку зупинення).
Платник ПДВ отримує інформацію щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення).
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення ПН/РК ;
2) критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;
3) пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту, або відмову у такій реєстрації.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.
Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу зупиняється реєстрація ПН/РК на підставі встановлення, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, то платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою – це додаток 5 до Порядку зупинення.
Таблиця – це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (додаток 6 до Порядку зупинення).
У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
- така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
- зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D (D = S/T) та P (P = Pм х 1,4), розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,4, та у такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з ПН/РК, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців в ЄРПН, становить більше 25 % загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 7 Порядку зупинення).
Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили.
Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Міністерством фінансів України.
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця.
Довідково:
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0 %, 20 % і 7 %, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Умови, за яких зараховуються у зменшення податку на прибуток
сплачені за митним кордоном України податки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі отримання доходу з іноземних джерел і сплати сум податку на прибуток підприємств (далі – податок) суб’єктами господарювання за кордоном, такі суми податку зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
- податок на капітал/майно та приріст капіталу;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 ПКУ.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску,
фактично сплаченого за попередній звітний рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне.
Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Протягом року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років: сплата транспортного податку юрособою
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 01 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Роботодавцям про способи подання
повідомлення про прийняття працівника на роботу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО
і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
2. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?
Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин,
дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи,
що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким ч

Коментарі: 0

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

22.06.2020 08:31

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
До уваги платників єдиного внеску!

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Щодо сплати єдиного внеску, якщо рахунки платника заблоковано (арештовано)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпроетровській областіповідомляє.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Термін в який податковим агентом подається податковий розрахунок за ф. 1ДФ у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).
Згідно з п. 1.4. розд. І Порядку подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) за період, у якому проводились процедури його припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).

Оподаткування ПДВ операцій з купівлі резидентом - платником ПДВ нерухомості, яка розташована на митній території України і належить на правах власності нерезиденту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно із п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. «а» п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).
Враховуючи те, що місцем постачання нерухомого майна є фактичне його місцезнаходження, то постійне представництво, яке зареєстроване платником ПДВ, при здійсненні ним операції з постачання нерухомості, розташованої на митній території України, повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.
Якщо нерезидент не має постійного представництва на території України або його представництво не зареєстроване платником ПДВ, то при здійсненні операції з постачання нерухомості, що розташована на митній території України, податкові зобов’язання не нараховуються.

Умови за яких ФОП платник єдиного податку може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Особливості віднесення товарів
до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України № 466
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Опис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00 – 2710 19 68,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00 Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90 Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
► зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
► складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
► отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Щодо особливостей віднесення товарів до підакцизного пального
Щодо товарів, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .
Насамперед товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:
◄ тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;
◄ в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного пального.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1 000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
Щодо розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)
З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:
► на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);
► не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. % ізопропанолу.
З огляду на викладене акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1 000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html

Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)
та дивідендів на державну частку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України листом від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Пунктом 7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон № 185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.
Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.
Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.
Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.
Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.
Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.
Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.
На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством
Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
► контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Внесено зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими положеннями.
Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.
Також п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74591.html

Про особливості заповнення Податкової декларації
з податку на прибуток підприємств
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.
Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі № 8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.

Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.
Так, пункт 286.1 ст. 286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Також змінами, внесеними Законом № 466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.

Інформаційний лист № 12. Нововведення, запроваджені Законом № 466
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представлено черговий, 12-й випуск інформаційного листа присвяченого нововведенням, які запроваджуються Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
У листі ви знайдете інформацію про нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, дізнаєтеся про особливі терміни набрання чинності для окремих норм та правильність заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року з урахуванням прийнятих змін.
З Інформаційним листом № 12 можна ознайомитись тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf

Податкові консультації: нові правила
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, зокрема:
► визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);
► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422093.html

Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:
1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;
2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Наголошуємо,

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

15.06.2020 12:18

Щодо права на податкову знижку фізичної особи, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Групи нематеріальних активів до яких належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).
Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).
У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Штрафні санкції передбачені за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
При цьому, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями.
Порушення, передбачені ст. 117 ПКУ контролюючі органи виявляють у процесі проведення документальних перевірок.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

До уваги платників рентної плати за спеціальне вокоритсаня води!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку № 1078).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Враховуючи викладене, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.
Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.
Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:
► внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
► припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
► закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;
► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.
Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки у 2020 році у зв’язку з короно вірусною хворобою (COVID - 19)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки.
Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:
● лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
● дезінфекційних засобів, антисептиків;
● медичного обладнання;
● засобів індивідуального захисту;
● медичних виробів для скринінгу хворих;
● розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо;
● засобів особистої гігієни;
● продуктів харчування;
● товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):
• громадським об’єднанням;
• благодійним організаціям;
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров'я України;
• іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
• особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);
• закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
• структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники ПДФО зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ, а саме – по 31 грудня 2021 року включно.
Норми запроваджені Законом № 540, який доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ пунктом 11.

За січень – травень до зведеного бюджету надійшло 292,3 млрд гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За оперативними даними, протягом січня – травня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 292,3 млрд грн. Це на 11,2 млрд грн, або на 4 відс. більше, ніж у січні – травні 2019 року.
До державного бюджету надійшло 185,5 млрд грн, що на 9,1 млрд грн, або на 5,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 106,8 млрд грн. Це на 2,1 млрд грн, або на 2,0 відс. більше надходжень січня-травня 2019 року.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2020 року становили 180,7 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 95,7 відсотка.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 63,4 млрд грн податку на додану вартість.
У розрізі основних платежів у січні – травні 2020 року приріст порівняно з січнем – травнем 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,3 раза (+ 9,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 6,9 відс. (+ 3,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 7,5 відс. (+ 3,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 17 відс. (+ 3,6 млрд гривень).

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За п’ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.
До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.
Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.
«Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов’язок», – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Подали таблицю даних платника ПДВ і не зазначили види діяльності – подайте нову таблицю даних!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товар

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

09.06.2020 09:28

До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Соборним управлінням за січень – травень 2020 року забезпечено
понад 3,4 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету
Протягом січня - травня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 3 млрд 428 млн 367,81 тис. грн, що на 104 млн 314,81 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня - травня 2020 року спрямовано 1 млрд 938 млн 209,34 тис. грн, що на 115 млн 544,43 тис. грн більше надходжень січня – травня минулого року.
До місцевих бюджетів за п’ять місяців поточного року надійшло 1 млрд 490 млн 158,47 тис. гривень, що на 18 млн 770,37 тис. грн більше фактичних надходжень січня - травня 2019 року.

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня – травня 2020 року надано понад 13,7 тис. адміністративних послуг
За січень - травень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 13721 адміністративна послуга, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 8660; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 5061
Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами:
видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 3166 (23,1%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 2242 (16,3%); реєстрація платника єдиного податку – 1870 (13,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1690 (12,3%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1439 (10,5%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1220 (8,9%).

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді спадщини (подарунку)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Щодо сплати транспортного податку за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Звітний період (місяць) до якого необхідно відносити суми індексації заробітної плати, нараховані в поточному періоді за минулі при нарахуванні єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ. (частина третя ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Отже у разі якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.

Відбулось друге засідання Керівного комітету Програми EU4PFM
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь у другому засіданні Керівного комітету по компонентах 3 (Мобілізація доходів) та 4 (Горизонтальні функції та управління) Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Захід відбувся 27 травня 2020 року в режимі онлайн.
Голова Державної податкової служби відзначив ефективну роботу команди проєкту EU4PFM, Центрального агентства з управління проєктами Литви та Представництва ЄС в Україні з реалізації проєкту.
Під час заходу Олексій Любченко розповів про зміни, які відбулися у ДПС, та пріоритетні напрями реформування служби на найближчу перспективу: удосконалення обслуговування платників, підвищення прозорості та клієнтоорієтованості, подальший розвиток IT-технологій та електронних сервісів, зниження навантаження на малий та середній бізнес, кадрову реформу та впровадження єдиної юридичної особи.
У свою чергу керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні Мартін Клауке зазначив, що в Україні за час існування проєкту спостерігається відчутний прогрес у впровадженні окремих змін у податковій та митній сферах. Він запевнив у підтримці ЄС України у проведенні відповідних реформ.
Участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM також взяли перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, заступники Міністра фінансів України Юрій Драганчук та Світлана Воробей, в.о. Голови Державної митної служби України Ігор Муратов та заступник керівника апарату Рахункової палати України Леся Карнаух.
Довідково.
Програма EU4PFM підтримує реформування системи управління державними фінансами та містить 4 компоненти. ДПС спільно з Мінфіном та Держмитслужбою є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт. Компонент 3 Програми стосується зміцнення інституційних та організаційних можливостей органів системи управління державними фінансами у впровадженні та реалізації сучасної стратегії сприяння дотриманню платниками податків податкового законодавства; ефективного управління ризиками; розширення бази оподаткування, зокрема через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами; гармонізації податкового та митного законодавства України з правом ЄС; впровадження кращих світових практик у податковій та митній сферах. Впровадження компоненту 4 Програми забезпечить підтримку органів системи управління державними фінансами в Україні з питань розробки та впровадження сучасних методів управління людськими ресурсами, включаючи антикорупційні заходи, адаптації та автоматизації робочих процесів, вдосконалення процесів планування, впровадження та моніторингу реформ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/420253.html

З початку року анульовано дію 819 ліцензій на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковується та здійснюється контроль за діяльністю 6 070 платників акцизного податку, із яких: 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 339 суб’єктів господарювання зареєстровані платниками акцизного податку з пального та 5 698 суб’єктів господарювання сплачують податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
Протягом січня – квітня 2020 року проведено 38 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 32 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
- 19 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
- 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
-2 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно.
«Ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В результаті, з початку 2020 року призупинено дію 546 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 278, тютюновими виробами – 268. Анульовано дію 819 ліцензій, з яких: 406 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 311 – на право торгівлі тютюновими виробами», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена.
Однією з підстав такого зупинення є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, якщо коди згідно з УКТЗЕД/ДКПП товарів/послуг відсутні в Таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
У разі виникнення цієї ситуації платнику ПДВ необхідно подати Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) відповідно до пунктів 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).
Нагадуємо про наявність Додатка 5 до Порядку, яким встановлена форма Таблиці. Таблиця подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким складається така Таблиця.
Звертаємо увагу, що прийнята Таблиця не веде до автоматичного розблокування раніше заблокованих податкових накладних \ розрахунків коригування.
Письмові пояснення та копії документів щодо заблокованих податкових накладних \ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вчинені під час дії карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 591)», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законами № 533 та № 591 передбачено звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що закони № 533 та № 591 не звільняють платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Водночас, протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Слід зазначити, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Усунення виробничих дефектів РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.
Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Доходом ФОП за договором транспортного експедирування
є плата за виконання такого договору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування
та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

У разі продажу алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється виключно у грошовій формі.
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.
У разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.
Так, за частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти.
Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.

02.06.2020
Інформаційний лист № 11.
Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 591).
Законом № 591 внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених законами України від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.
Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.
Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».
Інформаційний лист можна скачати тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/329/420377/Informaciyniy_list_11.pdf
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/420381.html

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Впродовж січня – квітня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 146 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 8, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками, відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 1

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 615. Попередня cторінка | Сторінка 58 з 62 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

[email protected]

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Про проект :: Реклама на сайті