Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 29 березня 2024
12:15

БЛОГИ

[email protected]


3 серпня 2020, 15:27

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!


Списання боргу з єдиного внеску: кому та за яких умов
Соборне управління ГУ ДПС в Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020.
Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно із пп.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «д» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до пп.«є» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно із п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.
Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.
При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин в тому числі і операцій з постачання довірителем - резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного - резидента для замовника - нерезидента за договором доручення потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш конкретної відповіді платнику податку необхідно звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Оподаткування доходу, отриманого від ломбарду внаслідок реалізації заставленого майна платника податку за невиконання умов договору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями ломбарди відносяться до фінансових установ.
Ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654-ХІІ) та ст. 589 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов’язків перед ломбардом під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов’язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.
Згідно з п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Водночас, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654-ХІІ).
Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) у сумі, що не перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя.
Однак, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду), є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом (з урахування п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та згідно з ст. 168 ПКУ) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Розрахунок єдиного внеску на суму грошового забезпечення, що нарахована на користь військовослужбовців в розмірі менше мінімальної заробітної плати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого та одинадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та п.п. 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі –Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу»; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
ЄВ для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 449 для платників, визначених підпунктами 1 та 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Ставка ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Водночас абзацом третім частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що нарахування та сплата ЄВ за деякі категорії застрахованих осіб, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 із змінами та доповненнями, за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, ЄВ визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Таким чином, ЄВ на суму грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано грошове забезпечення, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Визначення платника екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у разі здачі в оренду такого стаціонарного джерела забруднення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Олексій Любченко: Податковий сервіс має бути доступним
та якісним для всіх категорій платників податків
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Голова Державної податкової служби Олексій Любченко проінспектував роботу ЦОП ДПІ Печерського району м. Києва, де зустрівся з громадським діячем Миколою Подрезаном.
Головним питанням для обговорення стало поліпшення сервісу податкової у розрізі інклюзивності та доступності обслуговування для усіх категорій платників.
«ДПС як сервісна служба має забезпечувати доступні та якісні послуги. Це – наш пріоритет. Ми оперативно реагуватимемо на будь-які факти неналежного надання послуг нашими фахівцями. Адже високий податковий сервіс та максимальна кількість електронних послуг – це показник ефективної роботи з платниками податків. І якщо є скарги на цю роботу, то це означає, що є недоліки і їх потрібно виправляти», – наголосив Олексій Любченко.
Він також подякував Миколі Подрезану за порушену проблему щодо обслуговування громадян з обмеженими фізичними можливостями. Це сигнал для податківців щодо необхідності певних змін в обслуговування платників.
За словами Олексія Любченка, наразі вже здійснюється робота щодо проведення профільного аудиту приміщень Центрів обслуговування платників з огляду на доступність надання послуг, зокрема, для громадян з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, розпочато активну роботу з платниками податків щодо можливості електронного спілкування з податковими органами та отримання необхідних послуг онлайн. Так, роз’яснюється функціонал Електронного кабінету, робота з яким дозволяє отримувати послуги дистанційно, на вебпорталі ДПС розміщено низку відеуроків, в яких доступно висвітлено як користуватися сервісами тощо.
Також вже сьогодні для податківців столиці розпочато перші семінари практичних рекомендацій щодо особливостей обслуговування різних категорій відвідувачів. Їх організовано за підтримки Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427218.html

Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати
про отримання електронних довірчих послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427245.htmlповідомила наступне.
У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).
Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.
Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

На Дніпропетровщині з платниками ПДВ
проведені зустрічі у форматі дистанційних комунікацій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою надання роз’яснень платникам ПДВ деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», фахівцями управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області а саме: Західно-Донбаського (16.07.2020), Соборного (17.07.2020), Лівобережного (21.07.2020) та Дніпровсько-Новомосковського (22.07.2020), протягом двох тижнів липня організовані та проведені з платниками ПДВ – представниками бізнесу (аграрний бізнес, транспортна галузь та інші), зустрічі на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість» у режимі он-лайн.
У заходах також прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія та начальник відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правового забезпечення ГУ ДПС Кабак Сергій.
Платникам ПДВ надані роз’яснення щодо причин зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дій суб’єктів господарювання у таких ситуаціях, особливостей заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) та надання пояснень про фінансово-господарську діяльність платника ПДВ.
Зустрічі проходили у форматі конструктивного діалогу, під час якого платники ПДВ отримали відповіді від фахівців ГУ ДПС на актуальні питання з цієї тематики, зокрема, по заповненню Таблиці, інформаційного наповнення пояснень та наявності відповідних документів.
Представники бізнесу висловили подяку за організовані заходи та сподівання на проведення і у подальшому таких зустрічей для розгляду нагальних питань, що виникають у суб’єктів господарювання під час проведення діяльності.

Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ на час карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 липня 2020 року № 620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224» (далі – Постанова № 620) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224). Постанова № 620 набула чинності 23.07.2020.
Відповідно до змін, внесених Постановою № 620 до Постанови № 224 з назви та по тексту Постанови № 224 виключено слова «які звільняються від сплати ввізного мита та».
У Переліку товарів підрозділ «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено такими позиціями:
902780 – Станція автоматична для екстракції рибонуклеїнової кислоти;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgA антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgM антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;
3002, 3006,3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення сумарного IgM та IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу.
Постанова № 620 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.07.2020 № 140.

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків)
неприбуткової організації
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В якому випадку призупиняється дія ліцензії на виробництво спирту?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДПС.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі
повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

Про здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами
у разі експорту та імпорту товарів, робіт, послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операц


Останній раз редагувалося: 03.08.2020 15:27


Усі записи автора | Предыдущая | Следующая


Gorod.dp.ua не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті рецензій користувачів, тому що вони виражають думку користувачів і не є редакційним матеріалом.

Gorod`ській дозор | Обговорити тему на форумах | Газета оголошень

Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті