Блог

[email protected]

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

15.02.2021 08:11

Проведено семінар для платників податків
Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра
Днями, за організацією Соборного відлділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – Соборний відділ організації роботи) проведено семінар для платників податків в якому взяли участь начальник Соборної ДПІ Алла Булава, начальник Соборного відділу організації роботи Юлія Гришина та головний державний інспектор Соборної ДПІ Інна Образцова.
Під час заходу розглянуті останні зміни у законодавстві запроваджені законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ та № 1072-IX.
Також, особливу увагу приділено питанням декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році та новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, які запроваджуються з веденням в дію законів України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»
Крім того, висвітлені питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу», антикорупційного сервісу ДПС «Пульс» та роботи електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.
Семінар пройшов у конструктивному форматі, де платники податків отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Контрольна стрічка ПРРО та вимоги щодо ії створення
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Щодо документу, який повинна надати фізична особа-підприємець іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями, визначено, що взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам) та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Порядок № 1657/5).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку № 1657/5 відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки.
Отже, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначаються основні види діяльності).

Легалізація найманої праці та заробітної плати
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Звертаємо увагу, що осби, які отримують зарплату в “конверті” офіційно вважаються непрацюючими. Їм не зараховується страховий стаж, а відповідно:
– вони не будуть одержувати пенсію по віку;
– їх можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.
– у них немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.
Наголошуємо на тому, що роботодавців, які використовують найману працю повинні легалізувати трудові відносини відповідно до чинного законодавства та вживати всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам не нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та у строки, встановлені чинним законодавством.

Олексій Любченко отримав подяку
від ТСК з питань захисту прав інвесторів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451473.html повідомила про наступне.
Під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Голова ДПС Олексій Любченко отримав Подяку за активне сприяння у вирішенні звернень, що надходили до ТСК з питань захисту прав інвесторів у 2020 році.
Голова ТСК Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко відзначила зміни, які наразі тривають в податковій службі.
«Те, що змінюється в Державній податковій службі з приходом Олексія Любченка це просто, якоюсь мірою, фантастика, або навіть магія, коли з одного боку ті податки, які мають сплачуватися до бюджету, дійсно сплачуються до бюджету, а не йдуть по кишенях. І разом з тим відбувається захист тих інвесторів, які шукали правду в судах довгий час і які не могли знайти її від держави. Зараз дійсно податкова стоїть на захисті інтересів білого бізнесу», – наголосила Галина Янченко.
У свою чергу Олексій Любченко подякував за отриману високу нагороду та зазначив, що податкова продовжуватиме активну роботу щодо захисту інтересів українського бізнесу.
«Такий успіх – це заслуга колективу Державної податкової служби. Ми робимо свою роботу. Головна задача, яку я поставив перед колективом, – розчистити дорогу для білого і легального бізнесу. Ми відкриті, змінили свою місію. ДПС є повністю транспарентною сучасною інституцією», – наголосив Олексій Любченко.
Він також зазначив, що на сьогодні в податковій службі триває інституційна реформа у рамках єдиної юридичної особи. Це – проміжний шлях до остаточної реформи, коли в Україні територіальні органи будуть представлені округами – 5-6 округів. Але це, за словами очільника податкової, станеться тільки тоді, коли ДПС перейде повністю на електронні сервіси та дистанційне спілкування з платниками податків.

Відео: https://youtu.be/6efCUQj3RMU

ДПС у січні опрацьовано 4 млн розрахункових документів
про сплачені суми податків на нові рахунки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2021 року в Україні у зв’язку з врегулюванням територіального устрою відповідно до вимог постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, прийняттям Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» та внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
● введені в дію 183 тисячі нових бюджетних рахунків у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів;
● змінені бюджетні рахунки за окремими кодами класифікації доходів бюджету;
● відкриті нові небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.
Інформація щодо реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків була розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.
Зазначені процеси призвели до значного збільшення бюджетних рахунків та відповідної інформації про надходження платежів від Казначейства.
Органами ДПС у січні поточного року опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові бюджетні рахунки та 2 млн розрахункових документів про сплату єдиного внеску.
Враховуючи великий обсяг масиву даних відображення сплачених сум в Електронному кабінеті відбувається поступово датою фактичного перерахування платниками сум до відповідного бюджету та / або фондів.
При цьому пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату не застосовуються.
У разі виникнення питань щодо невідображення в Електронному кабінеті сплачених сум у січні 2021 року просимо звертатися за номерами телефонів контакт-центру ДПС 0800 - 501-007 (напрямок «5-1» («Пульс»)) для термінового їх вирішення.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451203.html

Платники Дніпропетровщини за січень 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 5,2 мільярди гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 834,5 млн гривень. Це на 369,3 млн грн (або на 10,7 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
Так, до Державного бюджету України надійшло 1 млрд 735,6 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 2 млрд 98,9 млн гривень.
За підсумками січня 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 1 млрд 366,73 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 59,6 млн гривень.

Протягом 2020 року на користь
держави вирішено 2 504 судові справи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Станом на 01 січня 2021 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 6020 справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.
Із розглянутих судами протягом 2020 року справ на користь податкових органів області вирішено 2 504 справи на загальну суму 4 млрд гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку 2020 року на розгляді у судах знаходилось 2 943 таких справ на суму 5,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 485 справ на суму 1 млрд гривень», - зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

У новій редакції викладено
податкову декларацію з ПДВ і податкову накладну
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою реалізації вимог Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами та доповненнями Міністерством фінансів України наказом від 02.12.2020 № 734 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 26.01.2021 за №100/35722) (далі – Наказ № 734) затверджено зміни до форм звітності з ПДВ, податкової накладної (ПН) та розрахунку коригування до ПН і порядків їх заповнення.
Так, відповідно до внесених змін, зокрема рядок «код» податкової накладної заповнюється у разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта».
Крім того, уточнено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999).
Крім того, внесено зміни до Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, зокрема:
● скасовано додаток 1 до Порядку «Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду»;
● у новій редакцій викладено Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;
● спрощено процедуру заповнення звітності з ПДВ шляхом об’єднання додатків 1 та 5 до декларації з ПДВ;
● доповнено додаток 4 до декларації з ПДВ інформацією стосовно відомостей щодо зміни поточного рахунку платника податків, яка, відповідно, дасть змогу уникнути непорозумінь при поверненні суми бюджетного відшкодування у разі зміни поточного рахунку такого платника податку, зазначеного в раніше поданій ним заяві у додатку 4 до декларації з ПДВ тощо.
● уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Також підкориговано форму розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Слова «ініціали та прізвище» замінено словами «Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ».
Наказ № 734 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.02.2021 № 8. Він набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Пенсійним фондом України завершено фінансування одноразової матеріальної допомоги в розмірі 8 000 гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
03 лютого 2021 року Пенсійним фондом України профінансовано 201,0 млн грн для забезпечення виплати одноразової матеріальної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 20 «Питання завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, у 2021 році» 25 126 особам.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Пенсійного фонду України за посиланням
https://www.pfu.gov.ua/2128683-pensijnym-fondom-ukrayiny-zaversheno-finansuvannya-odnorazovoyi-materialnoyi-dopomogy-v-rozmiri-8-000-gryven/

Про розміри ставок для
юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 2921.2 ст. 2921 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
▼ для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;
▼ для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;
▼ для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;
▼ для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;
▼ для земель водного фонду – 2,43;
▼ для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води,
які здійснюють вирощування риби!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва визначені п.п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води для потреб рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, який використовує ставок (орендований або власний) з метою вирощування риби, є платником рентної плати за спеціальне використання води і повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) наростаючим підсумком починаючи з того звітного періоду (кварталу), в якому вперше відбулося фактичне використання суб’єктом господарювання води для поповнення ставків під час розведення риби (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва сплачується за фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
При цьому, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Закон України № 1072: щодо списання податкового боргу у сумі 3060 гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Закон України № 1072: щодо списання податкового боргу у сумі 3060 гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

За перший місяць деклараційної кампанії платники Дніпропетровщини задекларували за 2020 рік доходів понад 90 млн гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За місяць деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 943 декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Про це повідомила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Самсоненко.
Загальна сума задекларованого у деклараціях оподатковуваного доходу за 2020 рік – 91,2 млн грн, до сплати в бюджет нараховано 4,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,7 млн грн військового збору.
Доходи у сумі понад 1 мільйон гривень задекларували 7 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 29,2 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 0,6 млн грн, сума військового збору до сплати складає 0,06 млн гривень.
Разом з тим, 96 громадян подали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 0,3 млн гривень. Реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть впродовж всього поточного року.
Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.

У 2020 році за зверненнями платників було проведено 517 перевірок
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На період дії карантину, пов’язаного з поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проведення перевірок заборонено практично за всіма підставами.
Однак відповідно до пункту 78 Податкового кодексу у разі звернення платника зазначені обмеження не застосовуються. Найчастіше такі звернення надходять у зв’язку зі зміною засновника, посадових осіб або бажанням платника підтвердити правильність ведення податкового обліку на підприємстві. Так, за 2019 рік таких перевірок було проведено 903, а за 2020 рік – 517, за результатами яких стягнуто до бюджету понад 131 млн гривень.
Таким чином, фактично законодавством передбачено право платника отримувати від державних органів "адміністративну послугу" у вигляді перевірки. Аналогічні процедури передбачені і в країнах Євросоюзу, наприклад, у Франції.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451596.html

Нові правила застосування РРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено: фізичні особи – підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Такий документ має бути створений у паперовій чи електронній формі. У тому числі він може відтворюватись на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових (РРО) операцій QR-коду. Це дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься та надсилати електронний розрахунковий документ на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Пошук чеків, виданих програмним РРО, можна здійснити в Електронному кабінеті за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Передача розрахункового документа та фіскального звітного че

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

08.02.2021 09:52

Про зміни в законодавстві на телевізійному каналі «Відкритий»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями в ефірі телевізійного каналу «Відкритий» начальник Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Дмитренко розповіла глядачам про основні новації в законодавстві, які набули чинності з 1 січня 2021 року.
«Зміни в законодавстві відбуваються постійно, але найбільше їх накопичується на початок року і 2021 рік – не виняток», - зазначила Ольга Дмитренко на початку передачі.
Далі, вона зупинилася на основних змінах запроваджених нормами Законів України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ та від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ.
Крім того, Ольга Дмитренко акцентувала увагу платників на те, що з 1 січня 2021 року змінено реквізити для сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).
«Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про створення і ліквідацію районів» органи Казначейства відкрили нові рахунки для сплати податків і зборів до місцевих і державних бюджетів. Зокрема, запроваджуються рахунки для сплати по Дніпровській міській територіальній громаді для платників, що мають об’єкти оподаткування на території м. Дніпро. Раніше рахунки були відкриті по кожному району міста», - повідомила податківець.
Також нагадала, що набрав чинності Закон України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX, яким передбачено внесення змін до Податкового кодексу з метою запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄСВ та зауважила, що платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Перелік документів, які має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених на будівництво (придбання) доступного житла
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями доступне житло – це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.
Пунктом 3 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 819) передбачено, що забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:
30 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пп. 19 і 20 частини першої ст. 6, пп. 10 - 14 частини другої ст. 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого п. 1 ст. 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;
50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4 Порядку № 819 державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку № 819. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
При цьому відповідно до п. 2 Порядку № 819 договір придбання житла – договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла.
Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка дляфізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Який порядок та термін реєстрації програмногоРРО?
Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Питання. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО?
Відповідь. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Питання. Чи необхідно під час тестування програмного РРО передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?
Відповідь. Під час тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків необхідно передавати до фіскального сервера Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку – таким чином тестується робота програмного рішення в частині виконання ним фіскальної функції.
Питання. Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Порядок обчислення бази нарахування для сплати єдиного внеску за звітний квартал фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.
Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичної особи-підприємця (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
ФОПі на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Про заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату податків та зборів до бюджету
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
► поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
► поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
► поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

У 2020 році фізичними особами сплачено майже 1,6 млрд грн податку на нерухомість
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450580.html повідомила наступне.
У 2020 році власники нерухомості сплатили майже 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб до місцевих бюджетів.
У 2021 році податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.
Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:
► для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
► для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Водночас, пунктом 525 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.
Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за виключенням періоду з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Деклараційна кампанія 2021: податкова знижка за навчання
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2021.
Нормами п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

Особливості складаннязвітності з єдиного внеску з урахуванням законів України № 533 та № 1072
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (закони № 533 та № 1072) внесені зміни до розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у частині звільнення платників від сплати єдиного внеску.
Враховуючи внесені зміни, платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог законів України № 533 та № 1072, у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Звіт), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:
► у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:
– фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
– фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;
– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
► у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:
– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:
• у березні, квітні, травні – фізичними особами – підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства;
• у грудні – фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами – підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
– показники інших календарних місяців, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону № 2464.

Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.
При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

Про строки сплати податкового зобов’язання з плати за землю, визначеного у податковій декларації
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Закон № 466: з 01.01.2021 підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду для платників податку на прибуток
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами та доповненнями внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набули чинності з 01.01.2021).
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн мають можливість:
► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

Державна податкова служба України оголошує
акредитацію представників ЗМІ
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450662.html повідомила наступне.
Пресслужба Державної податкової служби України оголошує акредитацію представників засобів масової інформації для включення до бази ЗМІ, яким у 2021 році оперативно надсилатимуться анонси подій та інформація, що стосується діяльності ДПС.
Акредитація триватиме до 26 лютого 2021 року.
Заяву на акредитацію надсилати за адресою [email protected] за формою, що додається. У разі виникнення запитань телефонувати за номерами 590-27-43, 247-81-55.
Звертаємо увагу, що у разі необхідності пресслужба ДПС може запросити додаткову інформацію відповідно до ст. 26 Закону України від 02.10.1992 № 2657 «Про інформацію».

Форма заяви на акредитацію

Назва ЗМІ, поштова адреса ПІБ головного редактора/керівника ЗМІ Контакти ЗМІ ПІБ/контакти журналіста, який відповідає за взаємодію з ДПС Електронна адреса, на яку будуть надсилатися матеріали від пресслужби ДПС

Правомірність висновків перевірок трансфертного ціноутворення
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Починаючи з 2013 року в Україні впроваджуються норми щодо контролю за трансфертним ціноутворенням та напрацьовується відповідна практика.
Відповідно до світового досвіду в контексті уникнення подвійного оподаткування платників податків, а також протидії розмиванню податкової бази механізм ТЦ є найперспективнішим для наповнення державного бюджету.
З метою формування обґрунтованої позиції контролюючих органів в питаннях контролю трансфертного ціноутворення ДПС постійно співпрацює з ОЕСР та іншими провідними міжнародними експертами.
За результатами перевірок, що перебувають в судовому оскарженні, вже формується судова практика з питань трансфертного ціноутворення.
Зокрема, 21 січня 2021 року КАС ВСУ виніс рішення у справі № 826/17841/17, яким підтвердив позицію Державної податкової служби, визначену за результатами перевірки контрольованих операцій великого платника податків-виробника мінеральних добрив, який входить до однієї з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, та правомірність донарахування податку на прибуток підприємств у сумі понад 43 млн грн та зменшення від’ємного значення на 195 млн гривень.
У справі розглядалось питання об’єктивності висновків податкової перевірки щодо ціноутворення в контрольованих операціях підприємства з експорту мінеральних добрив пов’язаній особі-резиденту Швейцарії за заниженими цінами та імпорту природного газу російського походження від пов’язаної особи-резидента Кіпру за значно завищеними цінами.
У даному випадку контролюючим органом доведено, що зовнішньо-економічні операції підприємства були спрямовані не на отримання прибутку, об’єктивне формування об’єкту оподаткування та сплату податків в Україні, а на створення умов, які сприяли необґрунтованому отриманню прибутків нерезидентами.
Зазначене судове рішення є черговою ланкою в справах про оскарження результатів перевірок підприємств-виробників мінеральних добрив, за якими КАС ВСУ по справах № 857/3010/18 та № 818/1786/17 вже підтвердив правомірність позиції податкової служби у визначенні звичайних цін по контрольованих операціях з експорту та імпорту.
Результатом вищезазначеної роботи є позитивна динаміка щодо виведення підприємств цієї групи зі збитковості, а також сплата до державного бюджету податку на прибуток.
Таким чином, забезпечення впровадження в Україні передових практик виявлення ризиків, дотримання методології, визначеної Податковим кодексом та Настановами ОЕСР і, як наслідок, формування позитивної судової практики з питань ТЦ, є одним з пріоритетних завдань ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450748.html

До уваги фізичних осіб – підприємців щодо сплати ЄСВ!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорт

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

01.02.2021 15:11

Відповідальність передбачена за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к/96–ВР із змінами та доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подання річного звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку , та одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464,- ФОП - платників ЄП нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Розмір ЄВ складає 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Платники ЄВ – ФОП - платники ЄП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний рік, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), зокрема, ФОП - платники ЄП формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 435).
Згідно з п. 16 розд. ІV Порядку № 435 фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до контролюючих органів окремі Звіти за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, яким встановлено, що за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:
1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:
- суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;
- суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;
3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Порядок оподаткування ПДВ операцій із заставним майном, яке переходить у власність банку (фінансової установи) від платника ПДВ згідно з умовами договору застави
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п. 189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Згідно з п. 197.12 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
- до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п. 197.12 ст. 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
- у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, – нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
- нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Дії суб’єкта господарювання, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення господарської одиниці не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316602 (додаток 1 до Порядку).
Для подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО в графі «Адреса розміщення ГО» необхідно зазначити дані, які повністю збігаються з адресою об’єкта оподаткування в облікових даних.
У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Голова ДПС Україні Олексій Любченко надав інтерв’ю Інтернет-виданню «Гордон».
Люченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон», 21 січня 2021 року).
Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та «скрутки» на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. «ГОРДОН» публікує текстову версію інтерв'ю.
З текстовою версією інтерв’ю можливо ознайомитись на офіційній сторінці ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449487.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, – Олексій Любченко
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/449517.html повідомила.
При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», – підкреслив Олексій Любченко.
Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України.
При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України.
Переглянути відеоверсію інтерв 'ю
(https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo)

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449408.html повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
► у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
► 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
► 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449407.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

До уваги платників єдиного внеску!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449452.html повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

25.01.2021 10:04

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я?
Відповідь. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також, з 01.01.2021 відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Питання. Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання. Що таке електронний розрахунковий документ, створений ПРРО?
Відповідь. Електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Питання. Де контролюється час офлайн і як рахується?
Відповідь. Нормативно-правовими актами передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
Питання. Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Відповідь. Скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
В окремих випадках реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через програмний РРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Зміни законодавства у оподаткуванні єдиним податком
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», яким підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 6 і 7, відповідно до яких :
- до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ);
- до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8розділу ХХ ПКУ).

Питання декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі в.о. начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. У яких випадках у громадянина виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.
Питання. Чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідь. Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа-підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідь. Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Питання. Які граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи для громадян?
Відповідь. Для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати податкову декларацію граничний строк подання до 30.04.2021 включно.
При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання декларації).
Слід зазначити, що для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації до 31.12.2021 включно.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У 2020 році до місцевих бюджетів фізичними особами
сплачено 93,3 млн грн транспортного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448606.html повідомила про наступне.
Успішність влади на місцях значною мірою залежить від обсягу фінансових ресурсів, якими вона володіє для виконання державних функцій.
Місцева влада, завдяки заходам опосередкованого впливу, таким як створення робочих місць, підвищення інвестиційної привабливості території, здійснення належного контролю за використанням природних ресурсів, запобігання виплат «в конвертах» тощо, здатна забезпечити зростання доходів місцевих бюджетів.
Збільшення податкових доходів місцевих бюджетів відбувається за рахунок місцевих податків і зборів, зокрема, транспортного податку.
Так, протягом січня-грудня 2020 року фізичними особами – платниками транспортного податку до місцевих бюджетів сплачено 93,3 млн гривень.
ДПС здійснює адміністрування податку на майно, яке придбавається громадянами, зокрема, це стосується і елітних транспортних засобів.
Протягом 2020 року 843 громадянами було придбано 855 легкових автомобілів 2020 року випуску, середньоринкова вартість яких становить понад 1 771,1 тис. грн, у тому числі 151 транспортний засіб вартістю понад 3 млн грн. Четверо з цих громадян подали декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік до НАЗК.
Цей факт звертає на себе увагу, оскільки опосередковано свідчить про фінансову спроможність громадян. Підвищення фінансових можливостей громадян є позитивом.
Оскільки однією з основних функцій Служби є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою сплати податків, тому важливо, щоб з усіх оподатковуваних доходів громадян були своєчасно сплачені податки.
Обов’язок сплати податків громадянами визначений Конституцією та законами України. Своєчасна сплата податків дозволить громадянам вільно використовувати наявні кошти, в тому числі для придбання предметів розкоші.
ДПС у рамках виконання функцій з реалізації податкової політики ініціює перед Мінекономрозвитку питання розширення бази оподаткування транспортним податком. Проте такі моделі авто Mclaren як 720 S, 570 S, 540 C, орієнтовною вартістю понад 200 тис. дол., на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку у 2020 році відсутні, а тому не були об’єктами оподаткування.

Як платнику дізнатися реквізити нових бюджетних рахунків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.
ДПС повідомляє, що актуальні реквізити бюджетних рахунків розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС та на вебсторінках територіальних органів ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki.
Дії платника:
► на офіційному сайті ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» вибрати регіон (область чи місто), до якого відноситься територіальна громада, в якій платник стоїть на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку);
► в електронному файлі «Реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів» формату xls за допомогою фільтрів знайти відповідний населений пункт та вид податку;
► використати реквізити нових бюджетних рахунків при заповненні розрахункового документу на сплату податків до бюджету.
Крім того, звертаємо увагу, що платник має можливість дізнатися про реквізити нових бюджетних рахунків для сплати саме цим платником у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448554.html

До уваги платників акцизного податку!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/447749.html щодо виконання норм Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (в частині акцизного податку.
Щодо виконання норм Закону України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» в частині акцизного податку
31 грудня 2020 року опублікований Закон України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Законом № 1117, зокрема, внесено зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регулюють питання, пов’язані з віднесенням з 23.05.2020 відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) палива рідкого, на основі газойлів (дизпаливо), а також розчинників або розріджувачів на основі метанолу, до підакцизного пального, в частині:
► порядку врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) залишків такого пального, які утворилися на 23.05.2020 року.
Відповідно до змін, внесених Законом № 1117, платники, визначені у підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право:
► до 31 грудня 2020 року – подати заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року. У підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено умови подання таких заявок на поповнення обсягів залишку пального (а саме, без сплати акцизного податку за умови подальшого використання пального тільки для власного споживання або промислової переробки, зі сплатою акцизного податку – для пального, яке використовується в інших цілях);
► до 15 січня 2021 року (включно) скласти та зареєструвати акцизні накладні на загальні обсяги пального, використаного у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для власного поживання та/або промислової переробки або реалізованого у цей період, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати такі акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
У зв’язку з набуттям чинності Законом № 1117 з 01 січня 2021 року (тобто після закінчення визначеного терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року) повідомляємо про подовження терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 15 січня 2021 року (включно).
При цьому в заявці на поповнення (коригування) залишку пального, поданій відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ зазначається:
► тільки один код пального згідно з УКТ ЗЕД (тобто заповнюється один рядок таблиці);
► умова оподаткування або «5» (якщо заявка подана без сплати акцизного податку), або «0» (якщо заявка подана зі сплатою акцизного податку).
В подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне;
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Підпунктом 34 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
► визначено платників та види пального, на яких поширюються норми вказаного підпункту;
► платникам, якими було подано заявки на поповнення обсягів залишку пального зі сплатою акцизного податку (до прийняття змін до ПКУ щодо подання таких заявок без сплати акцизного податку), надано можливість здійснити в СЕА РПСЕ відповідні коригування та скористатися правом подання заявки на поповнення обсягів залишку пального без сплати акцизного податку;
визначено механізм такого коригування.
Звертаємо увагу, що у випадку здійснення платниками коригувань в СЕА РПСЕ відповідно до підпункту 34 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року без сплати акцизного податку можуть бути подані такими платниками тільки до 15 січня 2021 року (включно).

Відеокоментар начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Гaнни для телеканалу: про актуальне
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Днями, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Гaннa в онлайн режимі надала коментар 24 телеканалу щодо важливості сплати податків.
Під час спілкування з представниками телеканалу обговорювались питання щодо ролі податків у наповненні бюджету, втрат бюджетів у результаті несплати податків, а також шляхи виведення економіки із «тіні».
Начальник ГУ ДПС акцентувала увагу на значних втратах бюджету за рахунок «тіньової» заробітної плати та зупинилась на результатах проведеної у минулому році роботи податкової служби області за напрямком детінізації зарплати.
Для сучасного українського суспільства питання соціальної справедливості – у пріоритеті. Соціальна справедливість – це забезпечення однакових умов для бізнесу та громадян, зокрема, гідна оплата праці та впевненість у завтрашньому дні. Кожний зобов’язаний усвідомити, що офіційне працевлаштування гарантує економічне зміцнення держави, і як результат – належний соціальний захист.
Податкова служба – це служба сервісна, яка надає якісні та зручні послуги платникам податків. Значна увага приділяється роз’яснювальній роботі, спрямованої на підвищення податкової культури платників, особливо молоді – майбутнього успішної країни.
«Сплата податків – це конституційний обов’язок кожного, це єдиний шлях до економічно розвиненої країни», – підсумувала начальник ГУ ДПС Чуб Гaннa.

Сервіс «Пульс» ДПС України
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомля

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

18.01.2021 11:05

Платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за дванадцять місяців
2020 року понад 13 мільярдів гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – грудня 2020 року платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра направлено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 8 млрд 255 млн 043,2 тис. гривень.
Так, до державного бюджету впродовж січня – грудня 2020 року спрямовано 4 млрд 478 млн 740,1 тис. грн, що на 144 млн 102,6 тис. грн більше надходжень січня – грудня 2019 року.
До місцевих бюджетів за дванадцять місяців 2020 року надійшло 3 млрд 776 млн 303,1 тис. грн, що на 215 млн. 073,5 тис. грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2019 року.
За підсумками 2020 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 4 млрд 763 млн 724,1 тис грн, що перевищує показники 2019 року на 472 млн 630,9 тис. гривень.

Щодо обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2021 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2020 році.
Щорічне подання декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і податкова Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30 квітня 2021 року.

Порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

Порядок формування податкового кредиту туроператором
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Водночас загальні правила формування податкового кредиту, які визначені ст. 198 ПКУ, у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, починаючи з 01.07.2015 р. було змінено.
Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Разом з тим відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в неоподаткованих операціях.
Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).
Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.
Враховуючи зазначене, при здійсненні платником податку туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Порядок скасування реєстрації ПРРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Антикорупційний сервіс «Пульс»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].

Стартувала деклараційна кампанія – 2021
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:
► для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;
► для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;
► для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
◄ при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
◄ при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
◄ при отриманні іноземних доходів;
◄ та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
◄ у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447626.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію
щодо оподаткування програмної продукції
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vidav_uzagalniuiuchu_podatkovu_konsultatsiiu_shchodo_opodatkuvannia_programnoi_produktsii-2639 розміщена наступна інформація.
Неоднозначне тлумачення податкового законодавства є причиною податкових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Для вирішення цих спірних питань Міністерство фінансів України (Мінфін) використовує механізм податкових роз’яснень – Узагальнюючі податкові консультації (УПК), підготовлену з урахуванням рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні.
Наказом Мінфіну затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з постачання програмної продукції.
У чому суть?
Консультація надає відповідь на запитання чи звільнятимуться від оподаткування ПДВ операції з постачання різних видів програмної продукції.
Зокрема, роз’яснено, що операції з постачання результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них, у разі передачі замовнику майнових прав інтелектуальної власності на такі об’єкти, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.
Водночас операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, складовою яких є програмна продукція без виділення окремої її вартості, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
З текстом УПК можна ознайомитись за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations
Довідково:
Ухвалення в кінці 2016 року закону «Про внесення змін у Податковий кодекс щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», серед іншого, дозволило розширити можливості Мінфіну щодо випуску УПК.
27 вересня 2017 року Міністерство фінансів видало Наказ про затвердження Порядку випуску УПК. Головною новацією цього Наказу стало створення консультативно-дорадчого органу при Мінфіні – Експертної Ради.
Наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 321 було затверджено оновлений склад Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Платники Дніпропетровщини у 2020 році спрямували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 64,1 мільярди гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 47 млрд 181,4 млн гривень.
Так, до Державного бюджету України надійшло 22 млрд 302,6 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 24 млрд 878,8 млн гривень.
За підсумками 2020 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 16 млрд 917,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 955,4 млн гривень.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закони України № 1017 та № 1072:
преференції для платників єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 змінилися граничні обсяги доходів, що дають право перебувати на спрощеній системі оподаткування платникам єдиному податку (ЄП) першої – третьої груп.
Граничні обсяги визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату (МЗП) 6 000,0 гривень на місяць.
Тобто, з 01.01.2021 обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати для платників ЄП:
► першої групи – 167 розмірів МЗП, – у 2021 році це 1 002 000 грн (6000 х 167);
► другої групи – 834 розміри МЗП, – у 2021 році це 5 004 000 грн (6000,0 х 834);
► третьої групи – 1167 розмірів МЗП, – у 2021 році 7 002 000 грн (6000,0 х 1167).
Відповідні зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Крім того, Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) п. 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) доповнено новим підпунктом 910.1
Нормами вищезазначеного підпункту встановлено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.
Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому цього підпункту періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Річний перерахунок ПДФО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Норми встановлені п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. № 1 ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 із змінами та доповненнями.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників ПДВ!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники ПДВ проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Норми встановлені ст. 199 ПКУ.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
► проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
► постачання платником ПДВ відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
► проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447708.html повідомила.
У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609» територіальні органи ДПС з 01 січня 2021 року визначено органами ліцензування з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
У зв’язку із зазначеними змінами, інформуємо суб’єктів господарювання, які мають намір отримати, переоформити, внести черговий платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифіко

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

12.01.2021 10:28

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні платником податку двох способів обліку податкових зобов’язань
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.
Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

Відомості, які повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Визначення вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) для визначення доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Зокрема, згідно з п. п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору .
З огляду на зазначене, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому звичайні ціни визначаються відповідно до положень п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності з 01.01.2021, вносені зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.
Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).

З 1 січня 2021 року відкриваються
нові бюджетні рахунки для сплати податків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 1 січня 2021 року вводяться в дію нові бюджетні рахунки для сплати податків.
Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків розміщена на субсайтах територіальних органів ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки», а також в Центрах обслуговування платників.
Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками на старі бюджетні рахунки, з 1 січня 2021 року не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам як нез’ясовані платежі.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446987.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446976.html повідомила, що з 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Звертаємо увагу, що відмовитися від використання єдиного рахунку можна буде з 1 січня наступного календарного року.
•
• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо забезпечення збору даних для декларування об’єктів оподаткування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» № 1117-IX, який парламент ухвалив 17 грудня поточного року (далі – Закон № 1117).
Документ передбачає впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування; визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, а також надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування.
Ухвалення закону було зумовлене складною ситуацією, що виникла у зв’язку з пандемією COVID-19 і запровадженням обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням у світі.
Документ, зокрема, вносить зміни у податкове законодавство, спрямовані на уточнення деяких положень трансфертного ціноутворення; уточнює підстави припинення адміністративного арешту; положення щодо коригування фінансового результату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети; особливості справляння акцизного податку; особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.
Таким чином забезпечується зменшення навантаження на бізнес щодо сплати податків та створюються механізми для залучення нових інвестицій, виведення економіки з тіні, що приведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.
Інформацію розміщено на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням
https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-shodo-zabezpechennya-zboru-dan-65877
Важливо: Закон № 1117 опубліковано 31.12.2020 у офіційному виданні «Голос України» № 243. Він набрав чинності з 01.01.2021, крім окремих його норм.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Довідники пільг станом на 01.01.2021
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html розміщено Довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а саме:
101/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
101/2 – Довідник інших податкових пільг.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Перелік уповноважених бірж, які здійснюють продаж
майна платників, що перебуває у податковій заставі
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447016.html проінформувала про Перелік товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДПC повноваження з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2021 – 2023 роках:
1. Товарна біржа «Європейська» (Дніпропетровська обл., м. Кам’янське);
2. Товарна біржа «Подільська» (м. Хмельницький);
3. Правобережна товарна біржа (Дніпропетровська обл., м. Кам’янське);
4. Рівненська міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа «ПРАЙС» (м. Рівне);
5. Українська універсальна біржа (м. Полтава);
6. Товарна біржа «Кіровоградська Універсальна Товарна Біржа» (м. Кропивницький);
7. Товарна біржа «Українські контракти» (м. Київ);
8. Товарна біржа «Українська біржа торгів та аукціонів» (м. Полтава);
9. Харківська товарна біржа (м. Харків);
10. Західно-Українська регіональна агропромислова біржа (м. Львів);
11. Товарна біржа «ІННЕКС» (м. Київ);
12. Одеська аграрна біржа (Одеська обл., Біляївський р-н., с. Хлібодарське);
13. Прикарпатська регіональна товарна біржа (м. Київ);
14. Товарна біржа «Українська енергетична біржа» (м. Київ);
15. Товарна біржа «Катеринославська» (м. Дніпро);
16. Товарна біржа «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» (м. Київ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оприлюднено Рекомендований (невиключний) перелік
джерел інформації для отримання котирувальних цін
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Державною податковою службою України розроблено та доводиться до відома і використання в роботі платниками податків – учасниками контрольованих операцій з сировинними товарами Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.
Зазначений перелік розроблено на виконання вимог абзацу сьомого п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ) та застосовується з урахуванням вимог п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Ознайомитися з ним можна на вебпорталі ДПС у розділах «Діяльність > Трансфертне ціноутворення» та «Довідники, реєстри, переліки > Переліки».
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447112.html
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон № 1072: новації у оподаткуванні єдиним податком
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», яким підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 6 і 7, відповідно до яких :
► до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ);
► до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8розділу ХХ ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1071: особливості зарахування до страхового стажу
періоду, за який сплачено страховий внесок, менший ніж мінімальний
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», вніс зміни, зокрема до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058).
Так, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 доповнено п. 148, відповідно до якого якщо у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), в осіб, які визначені у пунктах 2 і 3 статті 11 Закону № 1058 та здійснюють економічну діяльність, основний вид якої тимчасово зупинений рішенням Кабінету Міністрів України, внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, сума сплачених внесків за відповідний місяць є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць до страхового стажу зараховується як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен відповідний місяць за формулою:
ТП = Св / В, де:
ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В – мінімальний страховий внесок, визначений абзацом першим цього пункту.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – РК) у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків:
► для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для ПН/РК з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).
Нормами п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про порядок та терміни реєстрації ПРРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській звертає увагу, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
● у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
● не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділи II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розділу II Порядку № 317).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями
щодо застосування РРО (ПРРО)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною податковою службою оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).
Вони дозволяють користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.
У модулях висвітлені відповіді на питання:
- Хто застосовує РРО?
- Хто НЕ застосовує РРО?
- Хто застосовує РРО у ФОП?
- Коли застосовується РРО у ФОП?
- Як проводяться розрахунки?
- Особливості торгівлі через Інтернет.
- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?
- Які переваги застосування РРО?
Ознайомитися з оновленими навчальними модулями можна тут: https://tax.gov.ua/data/files/253983.pdf
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посилання
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447192.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги фізичних осіб - підприємців –
платників єдиного податку першої – третьої груп!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/447253.html повідомила, що з 01 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.
При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися за власним рішенням платників єдиного податку в паперовому та/або електронному вигляді в довільній формі.
Водночас зазначаємо, що за бажанням платники першої – третьої груп єдиного податку можуть продовжувати вести облік доходів у книгах за попередньо визначеними формами.
Одночасно повідомляємо, що реєстрацію книг у контролюючих органах з 01.01.2021 на підставі внесених змін наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 1240/35523 від 11 грудня 2020 року, скасовано.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги фізичних осіб - підприємців –
платників єдиного податку першої групи!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Гловного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року звільнені від сплати єдиного податку (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України умов застосування першої групи платників єдиного податку).
Тобто у вказаних періодах податкові органи не будуть здійснювати нарахування єдиного податку для зареєстрованих фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.
При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податк

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

04.01.2021 10:51

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.
Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Положення п. 57.1 прим. 1.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

Оподаткування ПДФО доходу від продажу фізичній особі, у тому числі і через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Статтею 164 ПКУ встановлено перелік доходів, що включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Отже, доходи, від продажу фізичною особою, у тому числі через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який оподатковується за ставкою 18 відс. встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
У разі якщо фізична особа - платник податку продає витвори мистецтва (картини, скульптури тощо) та предмети антикваріату іншій фізичній особі, такий платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
При цьому відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Розрахунок єдиного внеску на суму грошового забезпечення, що нарахована на користь військовослужбовців в розмірі менше мінімальної заробітної плати
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого та одинадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та п.п. 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі –Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу»; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
ЄВ для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 449 для платників, визначених підпунктами 1 та 2 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Ставка ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Водночас абзацом третім частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що нарахування та сплата ЄВ за деякі категорії застрахованих осіб, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 із змінами та доповненнями, за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, ЄВ визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Таким чином, ЄВ на суму грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано грошове забезпечення, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Дії суб’єкта господарювання у разі втрати КОРО або РК
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.
Абзацом другим п. 10 глави 2 розд. III Порядку № 547 встановлено, що у разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Cкасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо (абзац перший п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).
Згідно з нормами п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547 заяву про скасування КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
У разі скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.
Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.

Олексій Любченко: Забезпечено діяльність ДПС
у форматі єдиної юридичної особи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються як юридичні особи. Відповідний наказ підписано сьогодні, 24 грудня 2020 року, Головою ДПС Олексієм Любченком.
«Зроблено заключний крок щодо забезпечення функціонування ДПС у форматі єдиної юридичної особи. Виконано одну з пріоритетних задач, яка була визначена для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. З 01 січня наступного року ДПС починає функціонувати як єдина юридична особа», – зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.
Тепер Державна податкова служба буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Такі зміни сприятимуть посиленню інституційної спроможності ДПС, уникненню дублювання функцій і процедур в ДПС, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності Служби, збільшенню доходів бюджету і мінімізації корупції, покращенню надання послуг платникам податків.
Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2020 року прийнято постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до якої було прийнято рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та надано завдання ДПС щодо створення її територіальних органів як відокремлених підрозділів Служби.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446363.html

InfoTAX доповнено новими режимами та сервісами
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Новий режим «СЕА РПСЕ» надає користувачам – платникам акцизного податку актуальну інформацію щодо:
► суми акцизного податку, на яку платник цього податку має право зареєструвати акцизні накладні по кожному складу та виду пального в Єдиному реєстрі реалізації пального та спирту етилового;
► суми залишку на Казначейскому рахунку.
Режим «СЕА ПДВ» доповнено інформацією про суми ПДВ, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

З 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок
для сплати податків і зборів та єдиного внеску
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із законами України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 190) та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Рахунок буде застосовуватися за бажанням платників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок № 321).
Єдиний рахунок запроваджено для сплати податків і зборів та єдиного внеску і інших платежів, які контролюються органами ДПС.
Відповідно до п. 5 Порядку № 321 Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на ім’я ДПС відкриє єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Міністерством фінансів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2020 № 238 «Про внесення змін до пункту 1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за № 649/34932 (далі – Наказ № 238) передбачено, що єдиний рахунок, який відкриватиметься Казначейством, належатиме до небюджетних рахунків. Крім того, цей рахунок буде віднесено до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску буде відкриватися відповідно до розділу V Порядку № 321.
Для того, щоб сплачувати податки, збори та єдиний внесок на єдиний рахунок, платник має повідомити про це контролюючі органи. Якщо ж платник вирішує сплачувати податки, збори та єдиний внесок як і раніше, то такий платник має повідомити органи ДПС про відмову.
Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом окремо.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
Наказ № 238 набере чинності одночасно з набранням чинності Законом № 190, а саме з 01.01.2021.

Уряд спростив умови ведення бізнесу в частині ліцензування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_sprostiv_umovi_vedennia_biznesu_v_chastini_litsenzuvannia-2624 розміщено наступну інформацію.
Ліцензії на оптову торгівлю підакцизними товарами будуть отримуватись в регіональних підрозділах Державної податкової служби. Відповідні зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування затверджено рішенням Уряду 23 грудня.
Безпосередньо нормативним актом передбачено:
● надання територіальним органам ДПС функції ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами що використовуються в електронних сигаретах і пальним;
● види господарської діяльності, ліцензування якої здійснюють контролюючі органи, доповнюється діяльністю з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Ця норма набуває чинності з 01 січня 2021 року.
Наразі ліцензії на оптову торгівлю підакцизними товарами отримуються в центральному апараті ДПС. Нові положення надають змогу бізнесу отримувати такі ліцензії в територіальних підрозділах ДПС, що, у свою чергу, суттєво спрощує умови ведення господарської діяльності.

Новорічний святковий вечір для працівників: що з ПДФО?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Норми встановлені п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником ПДФО, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Водночас, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником ПДФО.
Отже, якщо працедавцем для своїх працівників проводиться вечір, присвячений святкуванню Нового року, то витрати роботодавця на святкування не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Сільськогосподарський кооператив може бути неприбутковою організацією за певних умов
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 15.08.2020 набув чинності Закон України від 21 липня 2020 року № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію» (далі – Закон № 819), введення в дію Закону № 819 відбулось 15.11.2020.
Закон № 819 визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань.
Нормами ст. 5 Закону № 819 встановлено, що основними видами діяльності сільськогосподарського кооперативу є виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів та інші види сервісного обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, з бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування.
Сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності.
Сільськогосподарський кооператив може здійснювати діяльність з метою одержання прибутку або без мети одержання прибутку.
Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність без мети одержання прибутку, є неприбутковою організацією у разі, якщо його діяльність відповідає сукупності таких ознак:
1) кооператив не здійснює виробництва сільськогосподарської продукції і надає послуги виключно своїм членам;
2) кооператив не набуває права власності на сільськогосподарську продукцію, вироблену, вирощену, відгодовану, виловлену або зібрану (заготовлену) його членами – виробниками сільськогосподарської продукції. При цьому власниками сільськогосподарської продукції, що заготовлюється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени;
3) кооператив відповідає вимогам, встановленим п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України для неприбуткових організацій.

Торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах з 01.01.2021 здійснюється за наявності відповідних ліцензій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відповідно до ст. 67 розділу IV Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Зокрема, група 24 УКТ ЗЕД «Тютюн і промислові замінники тютюну» не включає такі товари як електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління).
Водночас, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403).
Враховуючи викладене, на сьогодні вимоги, встановлені Законом № 481, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі тютюновими виробами, не застосовуються до продажу електронних сигарет та змінних картриджів, рідини для них, трубок, гільз, фільтрів, паперу, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інших засобів та аксесуарів для куріння (паління).
Оптова (роздрібна) торгівля тютюновими стіками (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну здійснюється за наявності відповідних ліцензій.
Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до Закону № 481 внесено зміни, зокрема, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі.
З урахуванням внесених до Закону № 481 змін, вимоги ст. 15 Закону № 481 з 01.01.2021 щодо ліцензування будуть застосовуватись і до рідин, які використовуються в електронних сигаретах, тобто роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій.

Про ставки екологічного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Також нормами п. 243.4 ст. 243 ПКУ встановлено, що екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

З 1 січня 2021 року змінюються рахунки для сплати ЄСВ!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446488.html повідомила, що з 01 січня 2021 року вступають в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного соціального внеску (Небюджетні рахунки 3556 у розрізі територіальних органів ДПС).

Бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску
по Дніпропетровській області
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», з 01.01.2021 вводяться в дію нові рахунки для зарахування надходжень до державного і місцевих бюджетів та зарахування коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Звертаємо увагу, що кошти, сплачені з 01.01.2021 на старі рахунки по зарахуванню податків, зборів та єдиного внеску не будуть зараховуватись, а повертатимуться як нез’ясовані надходження.
Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області
Інформація розміщена на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку з тим, що 01.01.2021 вступають в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім'я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску, звертає увагу на заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Так, при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
С

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

28.12.2020 08:48

Порядок заповнення розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі - Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).
Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).
Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Об’єкт та база оподаткування платою за землю (земельним податком або орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Пунктом 271.1 ст. 271 ПКУ встановлено, що базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XII ПКУ;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Об’єктом оподаткування орендною платою є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. н

Термін сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем за найманих працівників
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абз. третього п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
Тобто, ФОП - роботодавці сплачують нараховані суми ЄВ за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Порядок заповнення податкової декларації фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку у разі виправлення самостійно виявлених помилок
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – наказ № 578).
При виправленні самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих деклараціях, використовується декларація за формою, затвердженою наказом № 578.
Декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).
У разі подання звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.
У разі подання уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.
Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:
виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);
суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).
Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:
податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);
суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Спрощено процедуру отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 20 березня 2018 року № 2360-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв» були внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).
Зокрема, внесені зміни до ст. 3 Закону № 481, якими передбачено спрощення процедури отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для суб’єктів господарювання – малих виробництв виноробної продукції.
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що малі виробництва виноробної продукції – це суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
При прийнятті рішень про видачу ліцензій, у тому числі на виробництво алкогольних напоїв для суб’єктів господарювання малих виробництв виноробної продукції, ДПС керується виключно вимогами чинного законодавства.
Порядок видачі ліцензій на виробництво алкогольних напоїв встановлено Законом № 481.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, визначені Законом № 481.
Із заявами щодо отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) у період з 01.10.2018 по теперішній час звернулось двадцять дев’ять суб’єктів господарювання.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/445475.html

Про новації у законодавстві та акцизний податок під час онлайн семінару
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено онлайн семінар для представників Спілки українських підприємців (далі – СУП) на тему «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами».
У заході прийняли участь заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга і заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і обігом пального, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.
Осипова Манушак відкрила семінар та привітала його учасників. Вона ознайомила присутніх з основними новаціями, введеними законами України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» та від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та надання одноразової компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктам господарювання.
Осипова Манушак акцентувала увагу, що порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234.
Також вона нагадала, що актуальну інформацію платники можуть отримати на веб-порталі «Державна податкова служба України» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»; сторінках «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та за допомогою месенджера Telegram-канал Державної податкової служби України.
Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС зупинились на питаннях оподаткування акцизним податком електричної енергії, запровадження з 01.01.2021 маркування марками акцизного податку рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і ліцензування роздрібної торгівлі таких рідин, ліцензування зберігання пального, а також наслідках відсутності реєстрації акцизного складу.
Семінар пройшов у форматі обговорення актуальних питань, які виникають у платників під час їх діяльності.
Представники СУП подякували податківцям за організацію заходу, на якому вони отримали цікаву та корисну інформацію, висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів і надалі.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи
податківців Дніпропетровської області
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Впродовж 11 місяців 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 330 письмових звернень громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 377.
Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочна робота, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 15, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
Пріоритетним напрямом роботи податкової служби області є створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/201053.html інформацію про наступне.
Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон).
Законом з метою підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні запроваджено знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 14 % для сільськогосподарської продукції, що відносяться до товарних груп 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 згідно з УКТ ЗЕД. Зазначеними кодами охоплюється, зокрема: велика рогата худоба, жива; свині, живі; пшениця; жито; ячмiнь; овес; кукурудза; соєвi боби; насiння льону; насiння свирiпи та ріпаку, насiння соняшнику; насiння та плоди iнших олiйних культур; цукрові буряки крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 цього Кодексу.
Законом підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 541 такого змісту:
«Для цілей застосування ставки податку на додану вартість з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ, встановленої Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції» встановити, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, застосовується у разі:
1) постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;
2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;
3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної(контрактної) вартості продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового)періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків. У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів)».
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону.
Проект Закону зареєстровано за № 3656.

Е-кабінет: користуючись зручними електронними сервісами ДПС,
платники заощаджують свій час
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:
► доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості, що надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
► доступу до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
► подання податкової декларації про майновий стан і доходи;
► отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Роботодавці мають право на повернення частини фактичних витрат
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця.
Така компенсація передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок № 153).
Право на вказану компенсацію мають роботодавці – суб’єкти господарювання, які починаючи з 2013 року:
► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з працевлаштованою на нове робоче місце особою щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).
Роботодавець який дотримався зазначених вимог отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати у розмірі не меншому ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
Звертаємо увагу, що у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.12.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за №• 1143/35426 (далі – Наказ № 649).
Наказом № 464:
► затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;
► визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».
Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати Декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.
Про основні зміни, внесені до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, викладено у листі ДПС України від 14.12.2020 № 22431/7/99-00-05-05-01-07, який розміщено за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74946.html

Закон України №1072: відстрочення податкового боргу
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо відстрочення податкового боргу.
Так, змінами внесеними Законом № 1072, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення.
Також Закон № 1072 доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ новими пунктами, якими передбачено одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників.
Розглянемо відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб (п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Так, відстрочення погашення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.
Для відстрочення сплати податкового боргу платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, в якому обліковується такий податковий борг. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету.
У разі якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.
Для отримання відстрочки сплати податкового боргу ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладання окремого договору із платником податків, адже у п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо передбачено, що норми ст. 100 ПКУ для цього випадку не застосовуються.
Платник податків достроково може сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу.
При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.
Відстрочення надається без нарахування процентів за користування відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.
Разом із тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ (п.12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

ПДФО: що з різницею, яка виникає за результатами річного перерахунку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП.
Порядок проведення перерахунку сум нарахованих доходів визначено п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перерахунок проводиться:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.
При цьому, результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. № 1 ДФ.

З початку 2020 року до ДПС надійшло
2 099 запитів на отримання публічної інформації
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – листопаді до Державної податкової служби України надійшло 2 099 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 393 запити надійшло поштою, 1 619 – електронною поштою, 87 – від запитувача особисто.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1 340 запитів. Від юридичних осіб з початку 2020 року надійшло 592 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 98, від представників засобів масової інформації – 69.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1 229, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 328, надіслано за належністю – 542.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Д

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

21.12.2020 09:11

Податківці привітали дітей з днем Святого Миколая
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Дев’ятнадцятого грудня – день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая.
Це одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими.
Святий Миколай здавна вважається покровителем дітей. Існує загадкове повір'я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов'язково виконає.
Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього.
За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване Святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними.
В сучасні часи зявилась добра традиція – саме у день Святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Цьогоріч, вже традиційно, до Міського дитячого будинку №1 для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області аби привітати дітлахів зі святом та вручити подарунки.
Також податківці взяли участь у святковому благодійному Ярмарку, на якому мали можливість придбати вироби виготовлені руками вихованців дитячого будинку.
Гості побажали дітям міцного здоров’я, світлого щастя і доброї дороги до успіху, здійснення заповітних бажань і щирих сподівань та зустріти у житті якнайбільше добрих людей і щоб було стільки любові, що хотілося б дарувати її оточуючим.
Наприкінці діти подякували податківців за привітання та цікаво проведений час.

Питання погашення податкового боргу під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Погашення податкового боргу».
На питання платників відповідала начальник відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія Федаш.
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. В яких випадках виникає право податкової застави?
Відповідь. Право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання. Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юридичної особи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи?
Відповідь. Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
Питання. До якого контролюючого органу платнику податків необхідно звернутися із заявою про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?
Відповідь. Для розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) платнику податків необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу).
Питання. Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?
Відповідь. Під терміном «безнадійний» розуміється:
податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України;
податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.
Питання. За яких умов та в якому порядку здійснюється списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник станом на 01.11.2020?
Відповідь. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з 10.12.2020 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення вищезазначеного абзацу не застосовується щодо:
великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Документи, які необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:
сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Порядок відображення щомісячних авансових внесків в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку в податковій декларації платника єдиного податку відображають нараховані до сплати щомісячні авансові внески, незалежно від здійснення ними фактичної сплати єдиного податку у вигляді авансового внеску за податковий (звітний) період.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Інформаційний лист № 17. Щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444725.html розміщена інформація про Інформаційний лист, який присвячено реалізації в Україні додаткових заходів підтримки громадян та малого бізнесу, що запроваджені законами України:
► від 4 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2»;
► від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У Інформаційному листі ви дізнаєтесь про преференції в частині оподаткування матеріальної допомоги та компенсації, які надаватимуться платникам податків; преференції щодо нарахування та сплати єдиного внеску; послаблення для врегулювання податкового боргу платників податків.
Ознайомитись з Інформаційним листом № 17 можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/350/444724/InfoList17.pdf

Олексій Любченко: Завдання Міністра фінансів України щодо перевиконання завдань травня-грудня на 10 відсотків виконано
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила про наступне.
Станом на 10.12.2020 до загального фонду державного бюджету платниками податків було сплачено 477,9 млрд гривень.
Фактичні надходження травня – грудня (станом на 10.12.2020) становлять 340,4 млрд грн, що більше очікуваних показників на 31,2 млрд грн, або на 10,1 %.
Тобто завдання Міністра фінансів України щодо +10% до індикативу травня – грудня виконано.
Також збільшення надходжень досягнуто за рахунок мінімізації схем ухилення від сплати податків, покращення процесів адміністрування та уникнення тиску на бізнес – як цього вимагалося від податкової служби Міністром фінансів України Сергієм Марченком.
«Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу, підвищення рівня добровільної сплати податків та удосконалення процесів адміністрування», – підкреслив Голова ДПС Олексій Любченко.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444660.html

З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати
відкритих ключів від ДПС отримали 380 тис. клієнтів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444441.html проінформувала.
Протягом січня – листопада поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались майже 380 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 963 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 196,9 тис. Вони отримали понад 396,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Також протягом вказаного періоду 2020 року 183 тис. юридичних осіб отримали 566,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 165,7 тис. клієнтів, з яких 92 тис. – юридичних та 73,7 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

На Дніпропетровщині оперативно зупинені штучні
зобов’язання на суму понад 125 млн гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У ході моніторингу фінансово – господарських операцій по «гарячих слідах» зупинено розповсюдження обсягів ймовірно фіктивних псевдобудівельно – монтажних послуг на суму 125,3 млн гривень.
Так, підприємство шляхом штучного маніпулювання показників податкової звітності безпідставно збільшило суму ліміту в СЕА ПДВ за рахунок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за періоди 2018 – 2019 років. Підприємство зареєструвало в ЄРПН розрахунки коригування в бік зменшення податкових зобов’язань в адресу неплатників ПДВ з номенклатурою «будівельно – монтажні послуги», що призвело до безпідставного збільшення суми податкового ліміту в СЕА ПДВ.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оперативно включено підприємство до переліку ризикових платників, чим упереджено розповсюдження штучних зобов’язань на суму 125,3 млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оперативно здійснено низку невідкладних заходів:
- суб’єкт господарювання включено до переліку ризикових платників;
- повідомлено Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області з метою визначення причетних до протиправних дій осіб;
- повідомлено органи юстиції щодо вірогідного факту компрометації особистих електронних ключів.
Матеріали аналітичного дослідження направлені до правоохоронних органів для розгляду питання стосовно відкриття кримінального провадження за статтями 364 та 366 КК України.

Уряд затвердив Порядок надання одноразової компенсації підприємцям,
які призупинять свою діяльність через карантинні заходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 09 грудня 2020 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) на своєму засіданні затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.
Для цього КМУ затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.
Зокрема, ці порядки визначають:
- вимоги до суб’єктів;
- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;
- встановлення форми подання заяви;
- обрахунок ДПС сум компенсації;
- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Інформація розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Закон України № 1072:
преференції для платників єдиного податку першої групи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072).
Законом № 1072 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, п. 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено новим п.п. 910.1, відповідно до якого тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.
Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому п.п. 910.1 п. 910 розділу VIII Закону № 2464 періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Крім того, п. 145 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» доповнено новим п.п. 145.1, відповідно до якого для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року на підставі п. 910.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Також платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) умов застосування першої групи платників єдиного податку). При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ст. 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються (п. 529 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Роботодавець може надіслати
повідомлення про прийняття працівника на роботу дистанційно
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 із змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Податкова знижка за витратами в якості пожертвувань:
який дохід враховується?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

14.12.2020 09:18

Питання реалізації права громадян на податкову знижку розглядалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання щодо реалізації права громадян на податкову знижку».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. В яких випадках у фізичної особи – резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Відповідь. Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Питання. Чи має право скористатись податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, який фактично здійснив оплату за її навчання, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, при цьому дитина протягом звітного року не працювала?
Відповідь. Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.
При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346).
Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.
Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.
Питання. Який документ повинен подати платник податку, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, якщо платник податку має паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм?
Відповідь. З метою використання права включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, платник податку для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, повинен надати разом із паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.
Питання. Які документи необхідно подати разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи фізичній особі – платнику податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, для реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?
Відповідь. Разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
До дивідендів прирівнюється платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу), який сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) згідно з п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, шо підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

Передбачені пільги для платників податку на доходи фізичних осіб
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:
- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;
- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);
- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Відображення в податковому обліку з ПДВ операцій зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи викладене, при списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою.
Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Порядок створення в Електронному кабінеті податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця (F0103306)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У ДПС провели оцінювання працівників служби
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443716.html повідомила.
У Державній податковій службі провели оцінювання працівників центрального апарату та територіальних органів. Отримана оцінка є своєрідним індикатором виконання працівником визначених завдань, його потреб у професійному навчанні та можливості кар’єрного зростання.
При цьому завдання і ключові показники державних службовців органів ДПС на 2020 рік визначались як вклад кожного працівника у досягнення стратегічних цілей ДПС.
«За результатами проведеного аналізу наданих висновків оцінювання працівників апарату ДПС, Службі є чим пишатися. Адже, станом на 27.11.2020, за результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 77 % працівників апарату ДПС (з них 31 % – категорія «Б» та 69 % – категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 23 % працівників апарату ДПС (з них 16 % – категорія «Б» та 84 % – категорія «В»)», – розповіла директор Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук.
За результатами оцінювання працівників територіальних органів ДПС, «відмінно» отримали 16 % працівників (з них 47 % – категорія «Б» та 53 % – категорія «В»), а «позитивно» – 84 % (з них 27 % – категорія «Б» та 73 % –- категорія «В»).
Також Голова ДПС Олексій Любченко провів оцінювання 24 керівників територіальних органів, з яких 16 (70 %) отримали оцінку «відмінно», 8 (30 %) – «позитивно».
Відсутність негативних оцінок є свідченням ефективної кадрової політики, якісного планування та розподілу визначених завдань відповідно до функцій та обов’язків працівників.
Загалом станом на 27.11.2020 проведено оцінювання 2 682 державних службовців апарату ДПС та територіальних органах ДПС, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В». За результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 36 % працівників ДПС (з них 36 % – категорія «Б» та 64 % – категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 64 % працівників ДПС (з них 25 % – категорія «Б» та 75 % – категорія «В»).

Запровадження РРО – дієвий механізм виведення бізнесу з тіні
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України відзначає високу ефективність запровадження з 01.01.2019 обов’язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу лікарських засобів в аптеках усіма без винятку суб’єктами господарювання.
Так, у зв’язку з введеними в дію змінами законодавства в період з 01.01.2019 по 01.07.2020 додатково зареєстровано 3,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій для використання при проведенні розрахунків в аптеках.
При порівнянні податкових зобов’язань по вищевказаним суб’єктам господарювання в ІІ півріччі 2018 року (до запровадження РРО) та І півріччі 2020 року спостерігається суттєве збільшення суми самостійно визначеного до сплати ПДВ на 49,7 млрд грн, або на 159,8 %
Більш детальніше з інформацією можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443751.html

Щодо зміни системи оподаткування фізичними особами – підприємцями зі спрощеної на загальну чи із загальної на спрощену, або перехід з однієї групи платника єдиного податку на іншу групу
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно з п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
При цьому платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.1 п. 293.8 ст. 293).
Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.2 п. 293.8 ст. 293).
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.3 п. 293.8 ст. 293).
Відповідно до п.п. 293.8.4 п. 293.8 ст. 293 ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ;
в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. (п.п. 298.2.5 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Інформація розмішена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/443614.html

Наявність у «єдинника» боргу понад 1020 грн протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його відмовитись від спрощеної системи оподаткування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі – Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи (далі – платники податку) з 5 до 7 млн гривень.
Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).
Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.
Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме – 1 020 гривень.
Тобто, якщо, наприклад, податковий борг в сумі понад 1 020 грн обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).
Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:
► у разі зміни ставки з 5 на 3 відс. – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше – за 15 календарних днів);
► у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше – разом з податковою декларацією платника податку).

Набули чинності зміни до переліків, затверджених
постановами Кабінету Міністрів України № 224 та № 225
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що 03.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 р. № 1178 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1178).
Постанова № 1178 внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».
Постанова № 1178 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.12.2020 № 235.

Якщо у ФОП - «єдинника» другої – четвертої груп обсяг доходу
перевищує 1 млн грн, застосовувавання РРО та/або ПРРО обов’язкове
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», які набрали чинності з 01.08.2020, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набрали чинності 01.08.2020, зокрема, до п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
При цьому п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта г

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 615. Попередня cторінка | Сторінка 55 з 62 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

[email protected]

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Про проект :: Реклама на сайті