[email protected]

25 січня 2021, 10:04

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Гришиної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я?
Відповідь. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також, з 01.01.2021 відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Питання. Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання. Що таке електронний розрахунковий документ, створений ПРРО?
Відповідь. Електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Питання. Де контролюється час офлайн і як рахується?
Відповідь. Нормативно-правовими актами передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
Питання. Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Відповідь. Скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
В окремих випадках реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через програмний РРО
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Зміни законодавства у оподаткуванні єдиним податком
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», яким підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 6 і 7, відповідно до яких :
- до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ);
- до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8розділу ХХ ПКУ).

Питання декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Днями за участі в.о. начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. У яких випадках у громадянина виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.
Питання. Чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідь. Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа-підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Відповідь. Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідь. Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Питання. Які граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи для громадян?
Відповідь. Для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати податкову декларацію граничний строк подання до 30.04.2021 включно.
При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання декларації).
Слід зазначити, що для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації до 31.12.2021 включно.

Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У 2020 році до місцевих бюджетів фізичними особами
сплачено 93,3 млн грн транспортного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448606.htmlповідомила про наступне.
Успішність влади на місцях значною мірою залежить від обсягу фінансових ресурсів, якими вона володіє для виконання державних функцій.
Місцева влада, завдяки заходам опосередкованого впливу, таким як створення робочих місць, підвищення інвестиційної привабливості території, здійснення належного контролю за використанням природних ресурсів, запобігання виплат «в конвертах» тощо, здатна забезпечити зростання доходів місцевих бюджетів.
Збільшення податкових доходів місцевих бюджетів відбувається за рахунок місцевих податків і зборів, зокрема, транспортного податку.
Так, протягом січня-грудня 2020 року фізичними особами – платниками транспортного податку до місцевих бюджетів сплачено 93,3 млн гривень.
ДПС здійснює адміністрування податку на майно, яке придбавається громадянами, зокрема, це стосується і елітних транспортних засобів.
Протягом 2020 року 843 громадянами було придбано 855 легкових автомобілів 2020 року випуску, середньоринкова вартість яких становить понад 1 771,1 тис. грн, у тому числі 151 транспортний засіб вартістю понад 3 млн грн. Четверо з цих громадян подали декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік до НАЗК.
Цей факт звертає на себе увагу, оскільки опосередковано свідчить про фінансову спроможність громадян. Підвищення фінансових можливостей громадян є позитивом.
Оскільки однією з основних функцій Служби є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою сплати податків, тому важливо, щоб з усіх оподатковуваних доходів громадян були своєчасно сплачені податки.
Обов’язок сплати податків громадянами визначений Конституцією та законами України. Своєчасна сплата податків дозволить громадянам вільно використовувати наявні кошти, в тому числі для придбання предметів розкоші.
ДПС у рамках виконання функцій з реалізації податкової політики ініціює перед Мінекономрозвитку питання розширення бази оподаткування транспортним податком. Проте такі моделі авто Mclaren як 720 S, 570 S, 540 C, орієнтовною вартістю понад 200 тис. дол., на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку у 2020 році відсутні, а тому не були об’єктами оподаткування.

Як платнику дізнатися реквізити нових бюджетних рахунків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.
ДПС повідомляє, що актуальні реквізити бюджетних рахунків розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС та на вебсторінках територіальних органів ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki.
Дії платника:
► на офіційному сайті ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» вибрати регіон (область чи місто), до якого відноситься територіальна громада, в якій платник стоїть на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку);
► в електронному файлі «Реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів» формату xls за допомогою фільтрів знайти відповідний населений пункт та вид податку;
► використати реквізити нових бюджетних рахунків при заповненні розрахункового документу на сплату податків до бюджету.
Крім того, звертаємо увагу, що платник має можливість дізнатися про реквізити нових бюджетних рахунків для сплати саме цим платником у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448554.html

До уваги платників акцизного податку!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/447749.htmlщодо виконання норм Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (в частині акцизного податку.
Щодо виконання норм Закону України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» в частині акцизного податку
31 грудня 2020 року опублікований Закон України від 17.12.2020 № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Законом № 1117, зокрема, внесено зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регулюють питання, пов’язані з віднесенням з 23.05.2020 відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) палива рідкого, на основі газойлів (дизпаливо), а також розчинників або розріджувачів на основі метанолу, до підакцизного пального, в частині:
► порядку врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) залишків такого пального, які утворилися на 23.05.2020 року.
Відповідно до змін, внесених Законом № 1117, платники, визначені у підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право:
► до 31 грудня 2020 року – подати заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року. У підпунктах 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено умови подання таких заявок на поповнення обсягів залишку пального (а саме, без сплати акцизного податку за умови подальшого використання пального тільки для власного споживання або промислової переробки, зі сплатою акцизного податку – для пального, яке використовується в інших цілях);
► до 15 січня 2021 року (включно) скласти та зареєструвати акцизні накладні на загальні обсяги пального, використаного у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для власного поживання та/або промислової переробки або реалізованого у цей період, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати такі акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
У зв’язку з набуттям чинності Законом № 1117 з 01 січня 2021 року (тобто після закінчення визначеного терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року) повідомляємо про подовження терміну подання заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 15 січня 2021 року (включно).
При цьому в заявці на поповнення (коригування) залишку пального, поданій відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ зазначається:
► тільки один код пального згідно з УКТ ЗЕД (тобто заповнюється один рядок таблиці);
► умова оподаткування або «5» (якщо заявка подана без сплати акцизного податку), або «0» (якщо заявка подана зі сплатою акцизного податку).
В подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне;
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до підпунктів 32 – 33 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ без сплати акцизного податку (умова оподаткування «5»), з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Підпунктом 34 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
► визначено платників та види пального, на яких поширюються норми вказаного підпункту;
► платникам, якими було подано заявки на поповнення обсягів залишку пального зі сплатою акцизного податку (до прийняття змін до ПКУ щодо подання таких заявок без сплати акцизного податку), надано можливість здійснити в СЕА РПСЕ відповідні коригування та скористатися правом подання заявки на поповнення обсягів залишку пального без сплати акцизного податку;
визначено механізм такого коригування.
Звертаємо увагу, що у випадку здійснення платниками коригувань в СЕА РПСЕ відповідно до підпункту 34 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 23 травня 2020 року без сплати акцизного податку можуть бути подані такими платниками тільки до 15 січня 2021 року (включно).

Відеокоментар начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Гaнни для телеканалу: про актуальне
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Днями, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Гaннa в онлайн режимі надала коментар 24 телеканалу щодо важливості сплати податків.
Під час спілкування з представниками телеканалу обговорювались питання щодо ролі податків у наповненні бюджету, втрат бюджетів у результаті несплати податків, а також шляхи виведення економіки із «тіні».
Начальник ГУ ДПС акцентувала увагу на значних втратах бюджету за рахунок «тіньової» заробітної плати та зупинилась на результатах проведеної у минулому році роботи податкової служби області за напрямком детінізації зарплати.
Для сучасного українського суспільства питання соціальної справедливості – у пріоритеті. Соціальна справедливість – це забезпечення однакових умов для бізнесу та громадян, зокрема, гідна оплата праці та впевненість у завтрашньому дні. Кожний зобов’язаний усвідомити, що офіційне працевлаштування гарантує економічне зміцнення держави, і як результат – належний соціальний захист.
Податкова служба – це служба сервісна, яка надає якісні та зручні послуги платникам податків. Значна увага приділяється роз’яснювальній роботі, спрямованої на підвищення податкової культури платників, особливо молоді – майбутнього успішної країни.
«Сплата податків – це конституційний обов’язок кожного, це єдиний шлях до економічно розвиненої країни», – підсумувала начальник ГУ ДПС Чуб Гaннa.

Сервіс «Пульс» ДПС України
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомля