19:50
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
18.05.2022 10:21
Порядок дій платників на період дії воєнного стану у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, запроваджено наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
Також, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до ПКУ, зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи викладене, у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 ПКУ, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
Які дії юросіб, офіси яких зруйновані та відповідно всі архіви, всі первинні документи протягом трьох місяців неможливо буде відновити?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.
При цьому згідно з п. 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні № 879.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Який порядок звітування з єдиного податку за ставкою 2 відсотки (терміни та форма)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема підрозділ 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 9.
Зазначеним пунктом встановлено особливості застосування положень розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України та визначені особливості оподаткування платників єдиного податку третьої групи зі ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотки доходу.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є календарний місяць.
Платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду.
Наразі з урахуванням змін, внесених до ПКУ, розроблено нову форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831).
Воєнний стан: до уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО і здійснюють операції з постачання пального та інших нафтопродуктів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють постачання (реалізацію) пального кінцевим споживачам, повинні і надалі проводити роздрібний продаж пального з формуванням та видачею відповідних розрахункових документів, із обов’язковим відображенням відповідної ставки ПДВ, що застосовується до таких операцій з постачання (реалізації).
Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення).
Згідно з Положенням ставка ПДВ є одним із обов’язкових реквізитів розрахункових документів, у разі відсутності в документі якого такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.
Таким чином, всі суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, зобов’язані здійснити перепрограмування своїх реєстраторів розрахункових операцій, змінивши ставку ПДВ з 20 % на 7 %, з метою виконання вимог чинного законодавства, відображення відповідних зобов’язань із сплати податків і зборів та видачі споживачам відповідних розрахункових документів.
Екологічний податок: нарахування та сплата в умовах дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що тимчасово, з 01 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Норми передбачені до п.п. 69.16 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Таким чином, для об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням екологічним податком, платниками, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується за I, II, III та IV квартали 2022 року екологічний податок за всі обсяги та види забруднення, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення, передбачені законодавством України, та за всі обсяги утворених радіоактивних відходів та обсяги тимчасового зберігання радіоактивних відходів.
Слід враховувати, що стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Сплата рентних платежів у січні – квітні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області зросла майже на 677 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Платники Дніпропетровської області з початку 2022 року поповнили місцеві бюджети рентними платежами більше ніж на 1,1 млрд гривень. У порівнянні з січнем – квітнем 2021 року сума збільшилась майже на 677 млн грн, або на 157,6 %.
Нагадуємо, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Юридичні особи Дніпропетровської області з початку 2022 року до місцевих бюджетів сплатили понад 211,2 млн грн податку на нерухомість
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року юридичні особи Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму понад 211,2 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – квітнем 2021 року на понад 758 млн грн (на 0,4 %).
Звертаємо увагу, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.
Яким чином можливе формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів Кваліфікованим надавачем ЕДП ІДД ДПС?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» передбачено можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів.
Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (ЕДП) ІДД ДПС буде здійснено автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://acskidd.gov.ua/blokuvannya .
Закон України № 1914: зміни в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об'єкту оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) уточнив норму, яка передбачає збільшення фінансового результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на повну суму витрат по нарахуванню роялті, якщо роялті нараховані на користь юридичної особи, яка відповідно до Податкового кодексу України звільнена від сплати податку на прибуток підприємств чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж базова (основна) ставка податку.
Передбачено, що така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь правовласників як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління (абзац другий п.п. 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ).
Тобто починаючи з податкового (звітного) періоду, першим днем якого є 01 січня 2022 року, за такими операціями платники податку на прибуток підприємств не формують зазначену різницю і не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених роялті.
Нагадаємо, що організація колективного управління – це неприбуткова організація, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених Законом України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Чи накладається податковими органами адміністративний штраф у розмірі 8 500 грн у разі відмови у проведенні розрахунків банківськими картками?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема за ст. 163 прим. 15 КУпАП.
Статтею 163 прим 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи накладається податковими органами адміністративний штраф у розмірі 8 500 грн у разі відмови у проведенні розрахунків банківськими картками?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема за ст. 163 прим. 15 КУпАП.
Статтею 163 прим 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України № 1946: деякі особливості збільшення фінансового результату до оподаткування у разі взаємовідносин з резидентами Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) пункт 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 140.5.17.
Так, відповідно до вищезазначеного підпункту фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
При цьому, Законом № 1946 підрозділ 4 розділу XX ПКУ доповнено п. 62, відповідно до якого положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 %, якщо заборонено проведення камеральних перевірок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Реєстрація платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.
При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку 3-ї групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, визначених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
16.05.2022 11:22
На які цілі надається та в якій сумі не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається платникам податків визначеним у п.п. 165.1.54 ст. 165 ПКУ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума (вартість) благодійної допомоги:
а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073), на користь:
► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Національної гвардії України, Служби безпеки України (далі – СБУ), Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС), Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21.11.2013 до 28.02.2014, а також 02.05.2014 в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
► фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами;
б) отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, СБУ, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, МВС, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Положення п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів;
в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:
► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
► працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Порядок оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:
► платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
► платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий ста і доходи із зазначенням сум благодійної допомоги.
Щодо розрахунку граничного обсягу доходу для ФОП – «спрощенців» 3-ї групи для перебування на єдиному податку після скасування воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкти господарювання – платники 3-ї групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 %, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, платники 3-ї групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 %, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01.04.2022 на ставку 2 %, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 % з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).
При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.
Особливості формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням/знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України з метою правомірного формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами, звертає увагу на таке.
Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.
Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі – П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).
З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація. Організація, основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено випадки обов’язкової інвентаризації, яка проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства, зокрема у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) або у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).
При цьому згідно з пунктом 8 Положення підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Інвентаризація об’єктів державної власності проводиться відповідно до Методики проведення інвентаризації об’єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121.
Акцентуємо, що Законом України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Також Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно з п. 1 ст. 141 Закону № 671 Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Звертаємо також увагу, що п.п. 69.28 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 7 млрд грн ПДФО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Платники Дніпропетровщини у січні – квітні 2022 року поповнили місцеві бюджети податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на суму понад 7 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше ніж на 1,2 млрд грн, або на 20,8 %.
Звертаємо увагу, платниками ПДФО є:
► фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
► фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
► фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
► податковий агент.
Надання послуг платникам податків та громадянам фахівцями структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у центрах обслуговування платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.05.2022 задіяні у наданні адміністративних послуг 35 центрів обслуговування платників при ДПІ (далі – ЦОП). Адміністративні послуги надаються у ДПІ, які функціонують, та ГУ ДПС. Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОП забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» станом на теперішній час Синельниківська, Юр’ївська, Покровська державні податкові інспекції ГУ ДПС не працюють та знаходяться у простої до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників. Інші центри обслуговування платників державних податкових інспекцій ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Протягом січня – квітня 2022 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 91 531 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 9 621 звернення менше у порівнянні з січнем – квітнем 2021 року. З них в електронному вигляді надійшло 44 372 звернення, або 48,5 % від загальної кількості. Це на 22 598 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 50,9 %.
Платниками податків отримано 88 544 адміністративні послуги, що на 10 540 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. З них в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 42 092 адміністративних послуг, або 47,5 % від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 21 597 послуг більше у порівнянні з січнем – квітнем минулого року, що становить 26,8 %.
У рамках наказу ДПС України від 22.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» та для оптимізації процесу обрання/переходу суб’єктами господарювання особливого режиму оподаткування, встановленого пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ЦОП ДПІ ГУ ДПС забезпечено виконання функцій щодо реєстрації, внесення змін, анулювання реєстрації, видачі витягів з реєстру платників єдиного податку, які використовують особливий режим оподаткування по платниках, які перебувають на обліку у ГУ ДПС у м. Києві. В результаті, суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, отримали 2 294 адміністративні послуги з реєстрації платників єдиного податку та 234 видачі витягів з реєстру платників єдиного податку.
Управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області забезпечує належну організацію роботи ЦОП та відповідну координацію роботи структурних підрозділів ГУ ДПС, задіяних у наданні адміністративних та інших послуг.
Чи вплине на зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток вартість втраченого товару та понесених збитків на окупованій території
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що вартість втраченого товару та понесених збитків на окупованій території буде врахована у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно вплине на зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за відповідний звітний період.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
У наявності податковий борг: чи можливий перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що наявність податкового боргу не є підставою для відмови від реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу, оскільки відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС Україні за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
До уваги платників 5 % акцизного податку з роздрібного продажу щодо обліку продукції, яка підлягає оподаткуванню цим податком
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З 30 квітня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2218-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» («Голос України» від 30.04.2022 № 96 (7846)). Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного закону змінено дату введення в дію змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження в дію порядку зарахування до місцевих бюджетів 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачується їх імпортерами й виробниками. Дату перенесено на 1 травня 2022 року замість 1 січня 2023 року.
Із внесенням змін до Бюджетного кодексу України з 01.05.2022 набувають чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» щодо перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5 % акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачується СГ роздрібної торгівлі.
Водночас СГ роздрібної торгівлі до кінця 2022 року залишаються у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року, платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року (п. 40 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Для запобігання подвійної сплати виробниками та СГ роздрібної торгівлі 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну платникам з 1 травня 2022 року доцільно забезпечити ведення окремого обліку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну залежно від дати їх виробництва, а саме:
1) виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 1 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) необхідно також зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення продукції до або після 1 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну;
2) СГ роздрібної торгівлі забезпечити:
окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 1 квітня 2022 року;
відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 1 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як «Акцизний податок» (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).
Водночас СГ, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 1 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 1 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як «Акцизний податок» по таких товарах.
При проведенні фактичних перевірок слід враховувати положення п. 221.3 ст. 221 Кодексу, згідно з яким за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих СГ роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Згідно з частиною другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до СГ (у тому числі іноземних СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.
З 01.07.2022 набирають чинності зміни, передбачені Законом України від 2 грудня 2019 року № 1019-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів», щодо віднесення тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) до тютюнових виробів, відповідно розповсюдиться відповідальність за недотримання розміру максимальних роздрібних цін на такі товари.
Слід звернути увагу на те, що на сьогодні на розгляді у Верховній Раді України знаходиться низка проєктів законів, зокрема, за реєстр. № 7311 від 24.04.2022, № 7311-д від 01.05.2022, якими передбачено, що з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 1 травня 2022 року, замість діючої норми – до 1 квітня 2022 року, акцизний податок з роздрібного продажу сплачується СГ роздрібної торгівлі.
Отже, у разі прийняття одного з проєктів закону СГ роздрібної торгівлі залишатимуться платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 1 травня 2022 року.
Взаємодія з бізнесом продовжується: у форматі онлайн відбувся семінар для представників Європейської Бізнес Асоціації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) у форматі онлайн фахівцями ГУ ДПС проведено семінар з представниками Фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі та керівниками регіональних компаній – членів Асоціації з питань, пов’язаних з оподаткуванням у період дії воєнного стану.
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій; керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; голова Фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі Карпов Леонід; представники компаній – члени Асоціації, а також провідні фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.
Відкрила захід Присяжнюк Катерина, яка подякувала податковій службі Дніпропетровщини за ініціативу у продовженні комунікацій з бізнес-спільнотою у складний для країни час і побажала плідної праці.
Заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій висловив вдячність учасникам за сприяння партнерським відносинам між представниками бізнесу і податкової служби, які особливо сьогодні мають дуже важливе значення.
За словами Валерія Леонова робота з бізнесом була, є і буде одним з найнеобхідніших і пріоритетних напрямків у діяльності податкової служби області.
Заступник начальника ГУ ДПС ознайомив аудиторію з динамікою надходжень у 2022 році. Увагу акцентовано на тому, що незважаючи на воєнний стан, економіка Дніпропетровського регіону працює і бізнес сплачує податки і збори у своїй більшості своєчасно і у повному обсязі.
«Зараз, як ніколи, ми згуртовані і тримати економічний фронт – це не менш важлива задача для нашої держави», – зазначив Валерій Леонов.
З урахуванням побажань представників Асоціації, на зустрічі також розглядались питання застосування платниками податків права на відстрочення подання звітності та сплати податків в умовах дії воєнного стану в Україні, застосування податкових пільг стосовно екологічного податку, плати за земельні ділянки, які розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Під час зустрічі і податківці, і члени Асоціації обговорили нагальні питання.
«Для того, щоб економіка працювала стабільно в форс-мажорних обставинах, необхідно, за можливості, сумлінно виконувати свій податковий обов'язок. Висловлюємо подяку усім платникам, які патріотично і з розумінням ставляться до сьогоднішніх реалій і не допускають заборгованостей по податках та зборах. Разом ми приближаємо день нашої Перемоги. Сьогодні, як ніколи, сплата податків є запорукою фінансової стабільності нашої держави, а також виконання важливих соціальних програм. Тримаємо стрій, тримаємо економічний фронт!», – підсумував Леонов Валерій.
Присяжнюк Катерина зазначила, що співпраця податкової служби з платниками податків – гарантія результативної спільної роботи сьогодні у напрямку наповнення бюджетів.
Учасники висловили впевненість, що комунікації будуть продовжені.
Яким чином споживачі товарів (послуг) можуть повідомити про порушення у сфері роздрібної торгівлі?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що покупці мають можливість звернутись до ДПС у разі:
▪ відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою;
▪ незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;
▪ продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією, під час дії воєнного стану тощо;
▪ інші порушення.
При інформуванні про факти порушень необхідно:
▪ представитись: вказати прі
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
12.05.2022 14:10
Україна денонсує Угоду про уникнення подвійного оподаткування з РФ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Своїм рішенням Уряд погодив законопроект про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, вчинену 08 лютого 1995 року в м. Києві та ратифіковану Верховною Радою України 06 жовтня 1995 року.
Мета законопроекту – денонсація міжнародної угоди з державою-агресором у зв’язку із запровадження в Україні воєнного стану та для забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України.
Прийняття закону дозволить денонсувати Угоду та припинити застосування норм, встановлених нею.
Наслідками денонсації Угоди є:
1) недопущення поповнення бюджету країни агресора шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів РФ, що здійснюють діяльність в Україні. Після денонсації Угоди до всіх доходів резидентів РФ, одержаних з джерел в Україні, буде застосована загальна ставка оподаткування – 15 %, встановлена Податковим кодексом України, замість пільгових ставок, встановлених Угодою: 5 % – на дивіденди; 10% або 0% – на проценти; 10% – на роялті;
2) недопущення втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в РФ резидентами України, що здійснюють діяльність у РФ;
3) звільнення України від взятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з РФ з податкових питань.
Інформацію розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_denonsuie_ugodu_pro_uniknennia_podviinogo_opodatkuvannia_z_rf-3428?fbclid=IwAR2pJj8CFvg5PZM7h0KbAxjHDd0lt3wkvSRK03d9BVH9D8HVM_7WpylreiI
Фізособа володіє коштами, які розміщені на депозитному банківському рахунку: чи подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за відповідною ставкою.
Чи нараховується ПДВ «єдинником» (ставка 2 % доходу) при отриманні коштів у рахунок погашення заборгованості за поставлені ним товари/послуги у періоді застосування касового методу та перебування на загальній системі оподаткування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, якщо відвантаження товарів/надання послуг здійснювалось у період перебування платника ПДВ – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування в цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари/надані послуги отримані таким постачальником в період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 %, то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 %, а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються. При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 % доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 %, виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг. Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.
Закон України № 1998: оподаткування ПДВ міжнародних поштових та експрес-відправлень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що 30.04.2022 набрав чинності Закон України від 25 січня 2022 року № 1998-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (Закон України № 1998).
Законом України № 1998 вдосконалено та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату ПДВ одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень.
Законом України № 1998 визначено відповідальними за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових).
Законом України № 1998 приведено у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).
Законом № 1998 встановлено можливість відстрочення сплати ПДВ – протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру.
Підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 68 прим.1, відповідно до якого встановлено, що норми п. 180.2 прим.1 ст. 180 та п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ не застосовуються протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»
Закон № 1998 опубліковано в офіційному виданні Голос України від 29.04.2022 № 95.
Деклараційна кампанія 2022: підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає при отриманні:
► доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір, тощо;
► доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
► іноземного доходу;
► та в інших випадках, передбачених ПКУ.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу ІV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, платники ПДФО мають право подати декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Закон України № 1946: деякі особливості визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ст. 135 Податкового кодексу України доповнено п. 135.2.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, згідно з п.п. 135.2.1.2 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:
► коштів та/або вартості майна, які повертаються (яке повертається) або виплачуються (передається) (в тому числі сума дивідендів, які нараховувалися, але не виплачувалися) власнику корпоративних прав (акцій, часток, паїв), який не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, у зв’язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи - емітента таких корпоративних прав (акцій, часток, паїв), ліквідацією такої юридичної особи - емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв) у сумі, що перевищує:
а) вартість внеску, здійсненого засновником, акціонером або учасником до статутного капіталу юридичної особи, що є платником податку. Вартість внеску до статутного капіталу, здійсненого за рахунок дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв) без фактичної виплати на користь акціонера/учасника, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента, для цілей застосування цієї норми вважається (визначається) такою, що дорівнює нулю (крім випадків, якщо сума прибутку, за рахунок якого нараховані такі дивіденди, була оподаткована податком на прибуток або з суми таких дивідендів було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток). Якщо внесок був здійснений у формі, відмінній від грошової (крім випадку нарахування дивідендів на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента), вартість такого внеску визначається на підставі установчих документів, а якщо таке визначення не здійснюється, то вважається, що вартість такого внеску дорівнює нулю;
та/або
б) вартість придбання акцій (часток, паїв). Вартість придбання акцій (часток, паїв) враховується для розрахунку суми перевищення у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких акцій (часток, паїв) здійснювалися на території України (у тому числі якщо переказ коштів було ініційовано з рахунку, відкритого в українському банку, а його завершення відбулося за кордоном або якщо переказ коштів було ініційовано за кордоном, а його завершення (зарахування коштів) відбулося на рахунок, відкритий в українському банку). Якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження акцій (часток, паїв) здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, вважається, що вартість придбання таких акцій (часток, паїв) дорівнює нулю, крім випадків, якщо вартість відповідної операції була врахована при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Для цілей цього підпункту суми коштів та/або вартість майна (у тому числі вартість внеску, вартість придбання акцій (часток, паїв), що виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна власнику корпоративних прав.
Положення цього підпункту не застосовуються до операцій з повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна на користь власника корпоративних прав – фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Щодо перевірок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.
Щодо стану проведення деклараційної кампанії 2022 року у Дніпропетровському регіоні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що станом на 02.05.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 12 399 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2021 рік.
Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить понад 2,8 млрд гривень. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 71,6 млн гривень. Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 9,3 млн гривень.
З поданих декларацій:
► 1 217 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 381,5 млн гривень;
► 699 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 375,5 млн грн;
► 122 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 60,9 млн грн;
► 6 945 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 1 052,5 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 210 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає понад 2,0 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 30,0 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 3,2 млн гривень.
Крім того, 1 460 громадян подали декларації для отримання податкової знижки. При цьому, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 5,9 млн гривень.
В який термін ФОП – «спрощенці» третьої групи за ставкою 2%, подають податкову декларацію та який строк сплати податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 % доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.
Підпунктом 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.
Згідно з абзацом першим п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, – фізичні особи, у випадку визначення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.
При цьому, після припинення або скасування воєнного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного стану на території України використовували особливий порядок оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на території України втрачають право використання особливого порядку оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливого порядку оподаткування (п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.
Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.
Водночас, звертаємося до платників податків з проханням за можливості своєчасно і у повному обсязі виконувати свої податкові зобов’язання, оскільки для підтримки економіки сьогодні це дуже важливо!
Протягом січня – квітня 2022 року платники перерахували до зведеного бюджету 344,7 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
У цей складний воєнний час платники податків продовжують підтримувати нашу державу та сумлінно сплачувати податки. Завдяки їх громадянській позиції та патріотизму українській бюджет стабільно наповнюється.
Так, протягом січня – квітня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 344,7 млрд грн за платежами, що контролюються ДПС. Це на 74,6 млрд грн, або 27,6 відс. більше, ніж у січні – квітні 2021 року.
До державного бюджету сплачено 234,4 млрд грн, що на 64,9 млрд грн, або на 38,3 відс. більше відповідного періоду минулого року.
Місцеві бюджети отримали 110,3 млрд грн. Це на 9,8 млрд грн, або на 9,7 відсотка більше січня – квітня 2021 року.
До загального фонду державного бюджету за вказаний період надійшло 232 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 119,2 відсотка, додатково надійшло 37,3 млрд гривень.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2022 року сплачено 118,5 млрд грн, що на 12 млрд грн, або на 11,3 відс. перевищує відповідний показник минулого року.
У квітні до загального фонду держбюджету платники перерахували 44,9 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106 відс, понад заплановане бюджет отримав 2,5 млрд грн. Порівняно з квітнем минулого року збільшення по сальдо надходжень становить 23,1 відсотка.
Дякуємо всім платникам за фінансову підтримку нашої держави!
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/581660.html
Про підтвердження розміщення готівкових коштів у національній валюті на поточному рахунку із спеціальним режимом використання у банку України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Норми встановлені п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 із змінами затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).
Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.
Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).
Таким чином, фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні Декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку зі спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).
Понад 262 тис. платників податків зареєстровано у Дніпропетровському регіоні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) ін
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
12.05.2022 14:02
Щодо права фізичної особи на податкову знижку, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами для резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом передбачено запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній.
Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:
1) здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);
2) розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;
3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;
4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:
виплати дивідендів;
виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;
безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;
виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.
При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18 %.
Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.
Щодо потреби закриття робочої зміни в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів та обліку їх кількості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.
Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 % за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
- 0 % за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
Особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
04.05.2022 13:26
Перелік документів, які повинен подати громадянин, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) і Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).
Відповідно до ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Виходячи з норм Закону № 898 кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
Таким чином, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
Враховуючи викладене, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.
База оподаткування податком на прибуток підприємств у разі виплати дивідендів на користь резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п.п. 57.1 прим. 1.8, відповідно до якого резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств (далі – податок) у разі виплати дивідендів.
Відповідно до нового п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.
Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.
Активи, які не можуть бути об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212 та 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, якщо програмне забезпечення одночасно встановлено на два окремі пристрої
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.
У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
04.05.2022 10:49
Тримаємо економічний фронт!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що в умовах запровадження воєнного стану в Україні до платників податків не застосовуються штрафні санкції за відсутність можливості своєчасно сплачувати податки та збори до бюджету.
Водночас, для того, щоб економіка працювала стабільно в форс-мажорних обставинах (обставинах непереборної сили), необхідно за можливості сумлінно виконувати свій податковий обов'язок.
Дякуємо усім платникам, які патріотично і з розумінням ставляться до сьогоднішніх реалій і не допускають заборгованостей по податках та зборах і тим самим підтримують економічний фронт нашої країни.
Шановні платники, приєднуйтесь!
Разом до Перемоги!
На пресконференції про особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку на період дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що 26.04.2022 відбулася пресконференція заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Бабкіної на тему «Особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку на період дії воєнного стану».
Платники єдиного податку першої та другої груп з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України мають право не сплачувати єдиний податок. При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому податок не сплачувався.
Установлюється з 01 квітня 2022 року. до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, третя група платників єдиного податку із ставкою 2 відсотки від отриманого доходу (третя група з особливостями оподаткування).
Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
- діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) – до 26.04.2022;
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезені товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а її реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.
Для обрання або переходу на третю групу з особливостями оподаткування, суб’єкт господарювання подає до контролюючою органу заяву, без розрахунку доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями:
- з 1 квітня 2022 року — у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
- з наступного робочого дня після подання заяви — у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, дорівнює календарному місяцю.
Декларують отримані доходи щомісячно в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця протягом 20 календарних днів, після закінчення звітного місяця.
Сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання податкової декларації.
Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.
Також, платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Закон № 2142: щодо звільнення від оподаткування ПДВ і акцизним податком
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими підпунктами.
Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ (п.п. 69.23 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту (п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом (п.п. 69.25 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) платник єдиного податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Щодо декларування акцизного податку за березень 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З набуттям 17.03.2022 чинності норм п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідно до змін, внесених Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України запроваджено оподаткування за нульовою ставкою акцизного податку окремих видів пального (бензини моторні, важкі дистиляти (газойль), скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, бутан, ізобутан). Відповідно декларування акцизного податку за березень 2022 року має складатися з урахуванням наступного*.
Платники акцизного податку – виробники пального, а також особи, які є платниками з реалізації пального та у яких виникав у березні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, зазначають окремими рядками обороти з реалізації пального: до 17 березня 2022 року – за ставками акцизного податку у розмірах, які визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та з 17 березня 2022 року – за нульовою ставкою податку, яка визначена п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу із зазначення відповідного розміру ставки, зокрема, у:
● гр. 12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;
● гр. 9 Додатку 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».
Платники акцизного податку – особи, які є платниками з реалізації пального, у т.ч. отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та у яких не виникав у березні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, зазначають одним рядком обороти з реалізації пального із зазначенням розміру ставки податку «0» у:
● гр. 12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;
● гр. 9 Додатку 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».
*Довідково: нагадуємо, що форма декларації акцизного податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/579974.html
Топ відповідей від Мінцифри щодо виплат та статусу ВПО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Міністерство цифрової інформації (Мінцифри) щодня отримує багато дзвінків та запитань у коментарях і direct щодо виплат та статусу внутрішньопереміщених осіб (ВПО), 6 500 грн єПідтримки тощо.
Топ вдповідей на найчастіші запитання щодо послуг у «Дії» (https://t.me/diia_gov/2053):
1. Я подався на виплату для ВПО в Дії. Коли отримаю кошти?
Як тільки ви оформлюєте статус ВПО, ваша заява відправляється для очікування на виплату. Строк зарахування коштів залежить від того, коли Ощадбанк за поданням Мінсоцполітики перерахує кошти у ваш банк. Чекайте повідомлення від банку про зарахування коштів на карту єПідтримка.
2. Я отримав статус ВПО до 24.02.2022. Чи можу відправити заяву та отримати кошти?
Якщо станом на 1 березня цього року ви отримували щомісячну адресну допомогу ВПО, то вона продовжиться автоматично, без додаткового звернення.
Проте якщо статус внутрішньо переміщеної особи у вас є, але допомогу не отримували, то потрібно подавати заяву офлайн. Адже в Дії можна отримати послугу лише комплексно – статус ВПО + виплати.
3. Як оформити допомогу по безробіттю?
Ви можете подати заяву онлайн на порталі «Дія». Для цього потрібно увійти на портал або зареєструватися, натиснути Послуги/Допомога по безробіттю, заповнити форму, підписати її за допомогою КЕП.
Про результат повідомимо вас листом на електронну пошту, також ви завжди можете переглянути статус послуги в особистому кабінеті на порталі «Дія».
4. Подався на 6 500 грн єПідтримки, у застосунку статус «Заяву надіслано успішно». Коли я отримаю кошти?
Усі виплати здійснює Міністерство економіки України. Тож якщо ви подали заяву та вказали правильний рахунок, радимо очікувати зарахування допомоги на картку єПідтримки. Адже на засіданні Уряду ухвалили рішення про виділення додаткових 2 млрд грн, що дозволить здійснити виплату ще понад 300 тисячам українців.
5. Успішно подав заяву на отримання 6 500 грн єПідтримки, проте статус оновився на «Ви не можете отримати виплату».
Після оформлення послуги заява проходить додаткову перевірку на відповідність. Якщо ви бачите такий статус, на жаль, вам відмовлено у допомозі через невідповідність умовам. Вимоги щодо отримання виплати описано в постанові Кабінету Міністрів України від 04 березня 2022 року № 199. «Дія» є технічним адміністратором послуги та лише відображає інформацію, яку транслює нам розпорядник коштів.
Якщо у вас залишилися нерозв’язані проблеми щодо допомоги від держави постраждалим від війни, звертайтеся на гарячу лінію за номером 0 800 331 834.
До уваги держслужбовців!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 26 квітня 2022 року № 481 (далі – Постанова № 481) визначив деякі питання організації роботи працівників – суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану.
Так, зокрема Постановою № 481 встановлено, що на період воєнного стану для працівників – суб’єктів господарювання державного сектору економіки (далі – суб’єкт господарювання) за рішенням виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання може запроваджуватися дистанційна робота за наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов’язків.
Для членів виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання, які перебувають на території України, за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, загальних зборів акціонерів (учасників) господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також наглядових рад суб’єктів господарювання може запроваджуватися дистанційна робота за наявності можливості забезпечення належної (безперервної) роботи відповідного суб’єкта господарювання.
Робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб’єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.
Постанову № 481 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-organizaciyi-roboti-pracivnikiv-subyektiv-gospodaryuvannya-derzhavnogo-sektoru-ekonomiki-na-period-voyennogo-stanu-481
До уваги великих платників податків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим.2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
03.05.2022 11:25
Як користуватися цифровими паспортами в Дії?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
На Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія» за посиланням Дія головна/Новини (https://diia.gov.ua/news/yak-koristuvatisya-cifrovimi-pasportami-v-diyi) розміщена покрокова інструкція «Як користуватися цифровими паспортами в Дії», в якій можна знайти відповіді на питання:
► як перевірити дійсність цифрових паспортів за допомогою застосунку «Дія»;
► як підтвердити свою особу за допомогою скануючого пристрою;
► як поділитися копією паспорта в «Дії»;
► чи потрібно завантажувати документи у застосунок «Дія»;
► де можна скористатися цифровим паспортом вже зараз.
Постачання пального під час дії правового режиму воєнного стану: у разі зміни ставки ПДВ РРО/ПРРО необхідно перепрограмувати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють постачання (реалізацію) пального кінцевим споживачам, повинні і надалі проводити роздрібний продаж пального з формуванням та видачею відповідних розрахункових документів, із обов’язковим відображенням відповідної ставки ПДВ, що застосовується до таких операцій з постачання (реалізації).
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення).
Згідно з Положенням ставка ПДВ є одним із обов’язкових реквізитів розрахункових документів, у разі відсутності в документі якого такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.
Таким чином, всі суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, зобов’язані здійснити перепрограмування своїх реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), змінивши ставку ПДВ з 20 % на 7 %, з метою виконання вимог чинного законодавства, відображення відповідних зобов’язань із сплати податків і зборів та видачі споживачам відповідних розрахункових документів.
Фізособі, яка надала послуги з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ, відшкодовано витрати на пальне: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), зокрема, підрозділ 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 69.
Згідно з п.п. 69.7 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
02.05.2022 13:43
З початку введення воєнного стану Контакт-центром ДПС надано відповіді на 71,5 тис. звернень платників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580355.html проінформувала.
Контакт-центр ДПС в умовах дії воєнного стану продовжує надавати платникам податків інформаційно-довідкові послуги. З початку введення воєнного стану надано відповіді на 71,5 тис. звернень фізичних та юридичних осіб.
Із загальної кількості звернень на 63,5 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 8,0 тис. – чатом у месенджерах.
Найчастіше платники звертались до Контакт-центру ДПС з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять, скориставшись Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб та. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» постійно наповнюється, оновлюється інформація й у розділі «Останні зміни в законодавстві», а зручний формат Податкового календаря з актуалізованою інформацією допомагає платникам своєчасно подавати звітність та сплачувати податки.
Так, зокрема, у період воєнного стану опрацьовано та розміщено в Базі знань понад 200 запитань-відповідей, до яких звернулось понад 20 тис. платників, оновлено (розміщено) 18 нормативно-правових актів тощо.
У період дії воєнного стану отримати інформаційно-довідкові послуги через Контакт-центр ДПС можна з 09.00 до 17.00 (крім неділі):
- за телефоном 0 800 501 007. Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13;
- через чат в месенджерах, до яких можна приєднатись з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/ або з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, чи його мобільної версії.
У зв’язку з обмеженою роботою територіальних органів ДПС в умовах воєнного стану послуги Контакт-центру ДПС затребувані суспільством та допомагають суб’єктам господарювання і громадянам у режимі онлайн розібратись з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану. Через Контакт-центр ДПС споживачі товарів (послуг) мають можливість повідомляти про виявлені порушення у сфері роздрібної торгівлі.
До уваги платників податків – векселедавців з акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580811.html повідомила.
У зв’язку із запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України воєнного стану та з метою забезпечення можливості платникам податків ставити на облік та погашати податкові векселі з акцизного податку протягом дії такого правового режиму Державна податкова служба України інформує.
Векселедавець для цілей розділу VI Податкового кодексу України (далі – Кодекс) – це суб'єкт господарювання – виробник, який одержує (п.п. 14.1.22 п. 14.1 ст. 14 Кодексу):
► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу;
► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2-229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу.
Податковий пост – пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку та які визначені у статті 229 цього Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування (п.п. 14.1.177 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу (п.п. 14.1.176 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно з підпунктами 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 Кодексу шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання для:
► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 Кодексу (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення тощо);
► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;
► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – як сировини для виробництва в хімічній промисловості.
Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними Кодексом напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 Кодексу).
Відповідно до пункту 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257, для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа, яка відповідно до законодавства затверджена Мінфіном. Така Довідка складається на основі первинних документів та погоджується з представником податкового поста, встановленого на підприємстві, де використовують спирт етиловий за нульовою ставкою (у разі встановлення такого податкового поста).
Податкові пости на підприємствах, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д» – «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу, не встановлюються (п.п. 229.1.14 п.229.1 ст. 229 Кодексу).
З метою збереження життя та здоров’я працівників територіальних підрозділів Державної податкової служби України в окремих територіальних органах ДПС запроваджено простій у роботі.
Враховуючи зазначене, взяття на облік та погашення податкових векселів та підтвердження цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку акцизного податку або звільняються від оподаткування або встановлено знижену ставку за умови цільового використання протягом дії правового режиму воєнного стану на території України здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) Для взяття податкового векселя на облік векселедавець подає його до контролюючого органу (векселедержателя) за своїм основним місцем обліку.
У разі неможливості взяття таким контролюючим органом податкового векселя на облік внаслідок запровадження у його роботі простою або тимчасовою неможливістю виконання ним таких функціональних повноважень у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, податковий вексель для взяття на облік може бути поданий до ГУ ДПС у Львівській області, яке тимчасово визначено відповідальним за виконання функції з обліку податкових векселів платників податків, що перебувають на обліку в окремих органах ДПС, що тимчасово не можуть виконувати зазначені функції (контактний номер телефону працівників ГУ для координації дій (032) 297-33-43, (032) 297-30-12)).
2) Погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану здійснюється згідно з відповідним порядком, передбаченим для таких підакцизних товарів.
Положеннями підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.03.2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022, передбачено, зокрема, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З урахуванням наведеного погашення податкових векселів, строк сплати який припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється після припинення або скасування воєнного стану.
У той же час, за зверненням векселедавця може бути здійснено погашення податкових векселів з дотриманням процедури, передбаченої Кодексом для таких підакцизних товарів, та з врахуванням наступного:
1) щодо спирту етилового – для виробництва виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо (пункт 229.1 статті 229 Кодексу);
щодо нафтопродуктів (у т. ч. легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану), речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – для виробництва у хімічній промисловості (пунктами 229.2 – 229.7 статті 229 Кодексу)
Погашення векселя здійснюється на підставі Довідки про цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, щодо підтвердження такого цільового використання.
У разі неможливості погодження Довідки представником податкового посту, встановленого на підприємстві, у зв’язку з простоєм відповідного контролюючого органу, з метою підтвердження наведених у Довідці даних суб’єктом господарювання забезпечується надання до неї належним чином засвідчених копій первинних документів, які підтверджують цільове використання відповідних підакцизних товарів.
2) щодо спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 Кодексу)
Погашення векселя здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 документів – Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку (додаток 1) та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку (додаток 2).
3) Щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, визначені пунктом 229.8 статті 229 Кодексу
Погашення векселя може бути здійснено:
► при заправленні повітряних суден – на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних у порядку, передбаченому Кодексом;
► при реалізації у випадках, передбачених у підпунктах 2 – 4 пункту 229.8 статті 229 Кодексу, – на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 пункту 229.8 статті 229 Кодексу, поданих до контролюючого органу, та за можливості акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
При погашенні векселів на обсяги втрат пального або спирту етилового внаслідок військової агресії Російської Федерації слід врахувати положення статті 231 розділу VI Кодексу, підпунктів 69.1 та 69.13 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо необхідності відновлення у таких випадках даних обліку пального та спирту етилового за результатами інвентаризації, складання та реєстрації акцизних накладних на обсяги втраченого пального або спирту етилового, тощо.
Разом з тим, у разі неможливості виконання векселедавцем вищенаведених вимог Кодексу щодо сплати у визначених випадках акцизного податку та/або подання відповідних документів, реєстрації акцизних накладних для підтвердження цільового використання підакцизних товарів, – з урахуванням положень підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо зупинення перебігу строків, погашення податкового векселя, строк погашення якого припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється лише після припинення або скасування воєнного стану.
ДПС надає послуги з формування сертифікатів відкритих ключів користувачів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua/contacts).
Крім того, з 23 березня 2022 року Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Також нагадуємо, що використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації, можна до 31 травня 2022 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580520.html
До уваги платників акцизного податку – виробників електричної енергії!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Виробникам електричної енергії із набуттям чинності 16 квітня 2022 року Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків в період воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2173) слід враховувати новації під час обчислення акцизного податку та при складанні Декларації акцизного податку.
Положеннями пункту 38 прим.1 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.
У подальшому, по закінченню тимчасової дії наведених вище норм передбачено, що для усіх виробників електричної енергії:
з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складання документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з пунктом 216.10 статті 216 цього Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 березня 2022 року по останній податковий період, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).
Крім цього, для усіх виробників електричної енергії змінено дату виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії. Такою датою встановлено дату складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, тоді як раніше це була дата підписання акту прийому-передачі електроенергії. Така норма діятиме і після закінчення періоду воєнного, надзвичайного стану.
З огляду на наведене та на дату набрання чинності Законом № 2173, з метою забезпечення повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з реалізації електричної енергії, починаючи зі звітного періоду квітень 2022 року пропонуємо виробникам електричної енергії до внесення відповідних змін до чинної форми декларації акцизного податку подавати додаток 10 до декларації акцизного податку за формою, наведеною у додатку 1 до листа ДПС від 02.02.2022 № 209/99-00-21-03-03-07, розміщеного за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/565339.html .
Звертаємо увагу, що оскільки виникнення податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з електроенергії передбачає наявність одночасно двох подій: зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або отриманих інших видів компенсацій та реалізація електричної енергії, як операції на митній території України, що передбачає відвантаження, у даному випадку відпуск, електричної енергії, то податкове зобов’язання визначається у тому звітному періоді, в якому відбулися:
► зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або отриманих інших видів компенсацій, а реалізація – відпуск електричної енергії у попередніх звітних періодах дії пункту 38 прим.1 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ;
► реалізація – відпуск електричної енергії, а зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або отриманих інших видів компенсацій у попередніх звітних періодах;
► одночасно зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або отриманих інших видів компенсацій та реалізація – відпуск електричної енергії.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/580857.html
Закон України № 2192: розширено коло осіб, які мають можливість обрати сплату єдиного податку за ставкою 2 %
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Закон України від 14 квітня 2022 року № 2192-IX «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» набрав чинності 26.04.2022.
Законом № 2192 абзац третій п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) виключено.
Тобто, обмеження щодо неможливості обрати третю групу єдиного податку з особливостями оподаткування, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суб’єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями), які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) тепер відсутні.
Закон № 2192 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 25.04.2022 № 93.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
27.04.2022 10:48
Документи, які має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником ПДФО та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються до контролюючого органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника ПДФО надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник ПДФО, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з Декларацією копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.
Закон України № 1946: нарахування єдиного внеску для платників – резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон України № 1946) внесено зміни, зокрема до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так ст. 8 «Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» Закону № 2464 доповнено новою частиною 141, відповідно до якої єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», –у розмірі мінімального страхового внеску.
Порядок здійснення авторизації на ПРРО з операційною системою Android
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:
- ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;
- вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно з налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;
- вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.
Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.
Новації в оподаткуванні ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» оновлено п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), положення якого набрали чинності з 01.01.2022.
Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з суми такого перевищення.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форма затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.
Звертаємо увагу, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, підрозділ І «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 23.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту, тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану положення п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- доходи, отримані від продажу платником ПДФО особі, яка відповідно до ПКУ мас статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою, остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);
- податкові агенти у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому в податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.
Порядок відкриття спеціального рахунку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 із змінами затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
27.04.2022 10:29
Які дії платника, якщо після створення резервного копіювання та оновлення версії ПЗ «ПРРО Каса» раніше створена інформація по Z-звітах та розрахункових операцій не співпадає?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Якщо після створення резервного копіювання та оновлення версії програмного забезпечення «ПРРО Каса» раніше створена інформація по Z-звітах та розрахункових операцій не співпадає, то суб’єкту господарювання необхідно перевірити наявність вказаних розрахункових документів на фіскальному сервері ДПС.
При цьому, отримана від програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) інформація не може відрізнятися від тієї, яка була передана до фіскального сервера ДПС.
У разі виявлення таких розбіжностей необхідно звернутися до виробника ПРРО.
Визначення видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 12 частини 4 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» Кабінет Міністрів України постановою від 19 квітня 2022 року № 467 (далі – Постанова № 467) визначив види діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті.
До таких видів діяльності віднесені:
► розробка, запровадження та технологічна підтримка продуктів і рішень міжнародних карткових платіжних систем;
► виробництво та реалізація електронних компонентів і плат, комп’ютерів і периферійного устатковання, обладнання зв’язку, інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації, оптичних приладів і фотографічного устатковання для використання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сфері;
► надання у користування потужностей з обробки та зберігання даних у сфері інформатизації (обчислювальна інфраструктура) у вигляді хмарного (віртуального) дата-центру, ресурсів віртуальної інфраструктури, надання послуг із зберігання та обробки інформації з використанням функціональності ліцензійного програмного забезпечення, а також надання інфраструктури для зберігання та обробки даних і розміщення (хостингу) комп’ютерного обладнання в центрі обробки даних.
Постанову № 467 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-vidiv-diyalnosti-zdijsnennya-yakih-stimulyuyetsya-shlyahom-stvorennya-pravovogo-rezhimu-diya-siti-467
Податкова знижка: платник на вимогу контролюючого органу зобов’язаний пред’являти документи, пов’язані з виникненням доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до вимог ПКУ або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, тобто, станом на 31 серпня 2022 року.
У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;
2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
● квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
● житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Податковий календар на 28 квітня 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що
28 квітня 2022 року, четвер, останній день сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за березень 2022 року.
Юридичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 138,2 млн гривень єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року юридичні особи – платники єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямували понад 138,2 млн гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 16,6 млн грн, або на 13,7 %.
Нагадуємо, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
