[email protected]

12 травня 2022, 14:02

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Щодо права фізичної особи на податкову знижку, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.


Оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами для резидентів Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом передбачено запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній.
Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:
1) здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);
2) розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;
3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;
4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:
виплати дивідендів;
виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;
безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;
виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.
При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18 %.
Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.


Щодо потреби закриття робочої зміни в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів та обліку їх кількості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.


Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 % за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
- 0 % за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.


Особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.