03:48
Новини Правобережного управління
12.05.2020 12:38
Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.
«Гаряча лінія» з питання сплати податків в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19) https://kh.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-413304.html
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання сплати податків в період карантину».
На запитання відповідала в.о. начальника Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпроетровській області Інна ТИХОНЕНКО.
Надаємо увазі читачів найактуальніші запитання та відповіді на них.
Питання: Чи будуть застосовуватися до платників податків штрафні санкції за порушення строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань, у разі вчинення правопорушення протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року?
Відповідь:У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов'язань, визначених статтею 57 Податкового Кодексу України (далі – Податковий Кодекс), штрафні санкції згідно з вимогами статті 126 Податкового Кодексу не застосовуються. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Питання: Чи буде нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань платниками податків у період з 1 березня по 31 травня 2020 року?
Відповідь:Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19) внесені зміни до Податкового Кодексу, згідно з якими протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Це означає, що пеня не буде нараховуватися на будь-які суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок з будь-яких податків, за вказаний період (у тому числі у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
Питання: У який термін необхідно громадянам надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь:Відповідно до змін, запроваджених Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19), громадяни та фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.
Водночас, фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку відповідно до статті 166 Кодексу, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.
Питання: Від яких штрафних санкцій, що передбачені Законом про ЄСВ, звільняються платники єдиного внеску?
Відповідь:Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19), (далі - Закон № 533) внесено зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.
Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Питання: Хто звільняється від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
Відповідь:Закон № 533 вносить низку змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ).
Так, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе:● фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;● особи, як провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;● члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому, такі платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.
Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.
Нагадуємо про відтермінування застосування реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-416700.html
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533-IX), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Відповідно до внесених змін згаданими вище законами відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої групи:- до 01 серпня 2020 впровадження застосування програмних РРО;- до 01 січня 2021 року застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;- до 01 квітня 2021 року запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи.
Платники Дніпропетровщини протягом січня – квітня 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 19,5 мільярдів гривень
У січні – квітні 2020 року забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 14 млрд 165,6 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 6 млрд 782,5 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 7 млрд 383,1 млн гривень.
За підсумками чотирьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 5 млрд 296,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 271,8 млн гривень.
Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ
Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральними органами виконавчої влади.
Єдиний рахунок впроваджується з 01 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.
Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/417453.html
Мораторій не розповсюджується на фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства стосовно обігу підакцизних товарів
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так зазначеними змінами встановлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року не розповсюджується також і на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком, зокрема щодо:► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера для фізичних осіб – платників ПДВ
Згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ.
Нормами п.п. 2 п. 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами (далі – Положення № 1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.
Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30).
До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020.
Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.
Помилково зараховані кошти на рахунок платника єдиного податку повернуто: чи виникає дохід?
Нормами п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку є:1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Водночас, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (абз. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.
При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.
До уваги молоді! Навчаєтесь платно – отримайте податкову знижку!
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Так, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином.
1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).
2. На підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки.
Важливо: до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у Декларації (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
3. Розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімається сума ПДФО, визначена як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.
При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової Декларації.
Слід зазначити, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, з метою отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених платником ПДФО протягом 2019 звітного року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, Декларація за звітний 2019 податковий рік подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, по 31 грудня 2020 року (включно).
Шановні платники! У разі, якщо ви або ваша дружина/чоловік, дитина (у тому числі усиновлена) отримуєте/отримують послуги з навчання у вітчизняних закладах професійної (професійно-технічної), вищої, дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти на комерційній основі, компенсуйте частину коштів, сплачених за навчання, скориставшись правом на податкову знижку!
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:
Нові версії документів:
1. З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року):F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку;F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант;S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас;S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна);S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Трудовий договір – основа легальних трудових відносин
Звертаємо увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
05.05.2020 15:32
Популярні запитання-відповіді щодо роботи в Електронному кабінеті
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html надала відповіді на шість популярних питань щодо роботи в Електронному кабінеті.
Про застосування штрафних санкцій та пені на період карантину
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема у новій редакції викладено п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначеним пунктом визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;► порушення вимог законодавства в частині:● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Пільги, передбачені Податковим кодексом України, для платників ПДФО
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нормами цього розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, що зазначені у ст. 165 ПКУ;- отримання податкової знижки у порядку, визначеному ст. 166 ПКУ;- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).
Довідкова інформація: станом на 01.01.2020 місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи, складав 2 102 гривні.
З квітня 2020 року збільшено граничні обсяги доходу для платників єдиного податку: що необхідно знати
Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:● для І групи – 1 млн грн (до 02.04.2020 було 300 тис. грн);● для ІІ групи – 5 млн грн (до 02.04.2020 було 1,5 млн грн);● для ІІІ групи – 7 млн грн (до 02.04.2020 було – 5 млн грн).
ВАЖЛИВО
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами Кодексу, які діяли до 2 квітня 2020 року (п. 291.4 ст. 291 Кодексу) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.
Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ
Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи.
Детально з інформацією та додатковими матеріалами можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416914.html
Внесено готівку до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача: що з обмеженнями граничної суми?
Нормами п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148) встановлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Враховуючи вищевикладене, якщо розрахунки здійснюються платниками шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, то обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10 000 (50 000) гривень на такі операції не поширюється.
З початку року анульовано 34 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 291 суб’єкту господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб’єктах господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб’єктах господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору
Податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.
Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).
Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.
Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.
Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:● види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи
Відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
04.05.2020 16:36
З початку року анульовано 34 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 року діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6291 суб'єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб´єктам господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб´єкту господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій - тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
З початку року анульовано 34 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 року діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6291 суб'єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб´єктам господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб´єкту господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій - тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Подовжено терміни подання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплати податкових зобов’язань, визначених у таких деклараціях
Законом України від 17 травня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено наступне.
Річна декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік, визначена статтею 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ стосовно надання Декларації до 1 травня у 2020 році не застосовуються.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ стосовно сплати до 1 серпня суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій Декларації, у 2020 році не застосовується (п. 523 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні задекларувати доходи, отримані у минулому році, та подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01.07.2020. Останній день подання Декларації – 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях за 2019 рік, мають бути сплачені до 01.10.2020.
Які документи подає одинока мати (батько), що має дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?
Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП), на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП (далі – Заява) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку № 1227).
Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім Заяви, одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:
► копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник ПДФО постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
► копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
► копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із Заявою звертається вдова або вдівець);
► копію паспорта.
Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем ПСП, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п. 5 Порядку № 1227).
Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
● договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
● договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
● первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
● розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
● документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827) зі змінами та доповненнями.
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Відтерміновано нові правила застосування РРО
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533).
Законом № 533 внесені зміни, зокрема, до Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Цими змінами, зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме:
► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;
► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;
► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;
► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.
Отже, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Крім того, Законом № 533 запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.
Надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 350,6 млн гривень
Протягом січня – березня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 3 млрд 994,1 млн гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 350,6 млн грн або на 109,6 відсотків.
Протягом березня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 341,6 млн грн, що на 93,2 млн грн більше березня 2019 року.
Станом на 1 квітня 2020 року згідно з інформаційною базою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 361,4 тисяч.
Право на отримання податкової знижки за 2019 рік
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.
Справляння рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Розрахунки у машині – таксі суб’єктами господарювання на загальній системі оподаткування проводяться із застосуванням РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Електронний таксометр – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Місцевий бюджет Дніпропетровщини за перший квартал 2020 року поповнився на 3 млрд 950 млн гривень ПДФО
Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевого бюджету області.
В умовах, коли країна проводить заходи з викликами пандемії коронавірусу, кошти, які надходять до місцевого бюджету області, є важелем для цієї боротьби.
За підсумками першого кварталу 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 млрд 950,1 млн грн, що на 642,79 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
«Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави», – прокоментувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувного підприємства
Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу у рубриці Головна/Законодавство/Податкове/Листи для використання у роботі та інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розмістила лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – ДКЗ) від 09.03.2020 № 283/02 (далі – лист № 283/02) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств (далі – тимчасовий коефіцієнт рентабельності).
Тимчасовий коефіцієнт рентабельності застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України) у 2020 році.
У листі № 283/02 зазначено, що відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 № 300, зареєстрованим Мін’юстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006 № 316, зареєстрованим Мін’юстом України за № 1383/13257, Державна комісія України по запасах корисних копалин пропонує для встановлення такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2020 році:
► для нафтогазодобувних підприємств – 1,391;
► для інших гірничодобувних підприємств – 0,185.
З листом № 283/02 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74540.html https://tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74540/dodatok.pdf
Коли довідка про взяття на облік платника податків за формою № 34-ОПП підлягає заміні?
У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), така Довідка підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової Довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою Довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову Довідку.
У такому самому порядку видається дублікат Довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати Довідки нова Довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати Довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати Довідки.
Про видачу кожної Довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.
До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.
Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.
ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.
Земельна ділянка надається ФОП – платником єдиного податку в оренду: що з земельним податком?
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), що, зокрема надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари.
Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
До уваги платників!
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:
► Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);
► Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/402760.html).
Крім того, реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області можна переглянути на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ (Головна/Бюджетні рахунки).
Також звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету у меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС або субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Про перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ на період карантину
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операц
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
27.04.2020 14:44
Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5884.html, а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/335920807299347/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ViMP6Ojcv8U
Про особливості кампанії «Декларування 2020» - під час «гарячої лінії» у Правобережному управлінні https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-414677.html
На запитання платників щодо особливостей кампанії декларування доходів громадян у 2020 році відповідала начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна ТИХОНЕНКО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Запитувачів цікавили питання щодо термінів подання декларацій, як подати декларацію про майновий стан і доходи дистанційно, яку адресу потрібно зазначати у декларації, якщо було перейменовано назву вулиці, порядок отримання податкової знижки, графік роботи Центру обслуговування платників тощо.
Інна ТИХОНЕНКО нагадала платникам, що з набранням чинності Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», термін подачі декларації про майновий стан і доходи подовжено. Цього річ кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня. Сплатити податкові зобов’язання, зазначені у деклараціях, мешканці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра мають до 1 жовтня 2020 року.
Надходження від «спрощенців» Правобережного управління у січні-березні перевищили 131 млн гривень https://kr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-414383.html
Протягом першого кварталу 2020 року платники Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевого бюджету 131,5 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума надходжень зросла на 17,2 млн грн або 15,1 %.
Нагадуємо, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується суб’єктами господарської діяльності безпосередньо до місцевого бюджету. Відтак, перераховуючи його своєчасно та у повному обсязі, платники єдиного податку забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї місцевої громади.
Від платників Правобережного управління на підтримку української армії надійшло понад 38,2 млн гривень https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-414060.html
За січень – березень 2020 року платники податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра направили для сприяння обороноздатності України 18,28 млн. грн. військового збору, що на 6,1 млн. грн. більше ніж у аналогічному періоді 2019 року.
Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Зокрема, до таких доходів, крім заробітної плати інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться орендна плата, виграш в державну та недержавну грошову лотерею, купівля продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини та інші доходи.
Витяг з реєстру платників єдиного податку - через Електронний кабінет https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-413865.html
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
Форма запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua) підприємець – платник єдиного податку має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом запит, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Пропонуємо всім платникам користуватись онлайн сервісами ДПС через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua/.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Від власників нерухомості Правобережного управління місцевий бюджет отримав понад 12 млн гривень https://if.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-414621.html
За підсумками січня-березня 2020 року від платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра місцевий бюджет отримав 12,7 млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 2,2 млн гривень більше, ніж минулоріч.
Фахівці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового Кодексу внесено норму, згідно якої об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.
В зв’язку з цим, юридичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які відповідно до вимог Податкового Кодексу подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, та відобразити в ній зміни податкового зобов’язання за відповідний місяць.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ: режим роботи податкової щодо приймання податкової звітності; порядок надсилання електронних документів та їх прийняття
ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила про режими роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) з урахуванням особливостей їх роботи на період карантину, Електронного кабінету, а також порядку надсилання електронних документів платником податків та їх прийняття контролюючим органом.
Звертаємо увагу, що Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету (п. 42?.6 ст. 42? Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (п. 3 розд. ІІ Порядку).
Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розд. II Порядку).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 8 розд. ІІ Порядку) у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку).
За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку).
Якщо автору протягом встановленого строку (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку) після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (абзац третій п. 11 розд. ІІ Порядку).
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абзац перший п. 12 розд. ІІ Порядку).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 14 розд. ІІ Порядку).
Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття (п. 15 розд. ІІ Порядку).
Шановні платники податків!
У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Державна податкова служба України звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом.
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Більш детальніше з інформацією для платників податків можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416374.html
Об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності подружжя: хто має право на податкову знижку?
Триває деклараційна кампанія 2020 року.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Деякі особливості обрання групи єдиного податку ФОП, який здійснює автотранспортні перевезення пасажирів
Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 № 137, яка є діючою, визначено, що ФОП, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) – не платник єдиного податку, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.
Якщо фізична особа – підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку ФОП має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску
Ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначена база для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170).
До зазначеного Переліку № 1170 віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку № 1170).
Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску.
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Норми визначені абзацом тридцятим ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
До уваги платників!
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:
► Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/); ► Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/402760.html).
Крім того, реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області можна переглянути на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ (Головна/Бюджетні рахунки).
Також звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету у меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС або субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Про перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ на період карантину
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Обчислення та сплата транспортного податку юрособою
Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі припинення діяльності ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах
Підставою для зняття фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
При цьому, ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Пунктом 4 розділу V Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами (далі – Порядок № 721), визначено, що інформаційний файл про припинення (зняття з обліку) платника податків формується програмним забезпеченням ДПС та надсилається до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків.
Про термін подання «спрощенцями» першої і другої груп декларації платника єдиного податку
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 296.2 ст. 296 ПКУ.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.
Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)), у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
23.04.2020 10:47
Сергій Верланов дав інтерв’ю виданню НВ
ДПС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.
Про допомогу бізнесу під час карантину, результати боротьби з махінаціями з ПДВ та про причини медіа-атак на податкову розповів Голова Державної податкової служби у інтерв’ю виданню НВ.
Повний текст читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/zmi/416101.html
Переобладнали транспортний засіб, отримайте податкову знижку!
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).
За результатами такого оцінювання видається:► сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;► акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Договір управління майном: оподаткування податком на прибуток
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» не підлягає оподаткуванню ПДФО
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Норми встановлені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 172 «Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка», яка застосовується з 01.01.2020, затверджено Порядок забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка» за рахунок коштів державного бюджету (далі – Порядок № 172).
Згідно з п. 3 Порядку № 172 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою, безоплатною, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, у разі відсутності матері/батька – родичам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини.
Пунктом 4 Порядку № 172 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що народили живонароджену дитину.
Допомога «пакунок малюка» видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження (п. 6 Порядку № 172).
Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку № 172 контроль за своєчасним та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник ПДФО за рахунок коштів державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню ПДФО.
Визначення платників екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:► до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;► здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками екоподатку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).
Радіочастотний ресурс України: декларування та сплата податкових зобов’язань з рентної плати
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
22.04.2020 14:45
У березні кількість планових перевірок скоротилась на 35 %
ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415905.html повідомила наступне.
У поточному році ДПС продовжено курс на скорочення кількості візитів до платників для документального підтвердження ризиків у їх діяльності.
Головними пріоритетами є послаблення тиску на сумлінних платників і посилення контролю за найбільш ризиковими платниками та переміщення фокусу уваги з кількості перевірок на їх якість.
У березні 2020 року проведено 274 планові перевірки, або на 35 відс. менше порівняно з березнем 2019 року (за березень 2019 року – 424); позапланових – 856, або на 31 відс. менше (за березень 2019 року – 1 249); фактичних перевірок – 1 308, або на 8 відс. менше (за березень 2019 року – 1 429).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.
Враховуючи це, у березні здійснено коригування розділів І та ІІ плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині перенесення документальних планових перевірок, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Закону №533 не були розпочаті.
На періоди червень – грудень 2020 року перенесено перевірки 961 платника податків.
ФОП має право на відпустку та лікарняний
Платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).
Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;- заяви щодо періоду щорічної відпустки;- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:! З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
! Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.! Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.! Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.! Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.! На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.
Довідково:
Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
!На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.
Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415745.html
Про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів.
Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.
До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»
Звертаємо увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.
«Єдинники», не зареєстровані платниками ПДВ при імпорті товарів сплачують ПДВ без реєстрації
Для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
21.04.2020 15:10
Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області з початку року надано 83,7 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у січні – березні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 85,4 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 83,7 тис. – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу СОVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій режим роботи ЦОПів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінено.
Наполегливо рекомендуємо платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби! Особливо, якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (он-лайн або поштою).
Режим роботи центрів обслуговування платників Дніпропетровської області на період карантину розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі – «Діяльність» / «Адміністративні послуги» / «Адміністративні послуги, що надаються ГУ ДПС» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.
До уваги платників: Контакт-центром ДПС надано відповіді на топ-5 питань березня
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415373.html представлено до уваги платників відповіді на топ-5 питань, які надійшли до Контакт-центру ДПС у березні 2020 року, а саме: Запитання № 1: Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби? Запитання № 2: За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичні або юридичні особи у зв’язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби? Запитання № 3: Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг? Запитання № 4: Чи може фізична особа – підприємець подати через Електронний кабінет заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви? Довідково: як направляти в ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету платники можуть ознайомитись, переглянувши відеоурок від податкової № 4 за посиланнями:https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html, https://youtu.be/wsGYmcOYScA,https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2619608611618098/. Запитання № 5: Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
17 квітня останній день сплати авансових платежів з ПДФО та єдиного податку!
ДПС України нагадала, що 17.04.2020 – останній день сплати:
- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за I квартал 2020 року фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));- авансового внеску з єдиного податку на квітень 2020 року платниками єдиного податку першої та другої груп (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
НАГАДУЄМО!
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна:- на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:-Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);-Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/402760.html).- у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415553.html
Податковий календар на 21 квітня 2020 року
Вівторок, 21 квітня 2020 року, останній день сплати:- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за I квартал 2020 року;останній день подання:- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д4 (місячна)) за березень 2020 року;- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2020 року у разі неподання податкової декларації на 2020 рік;- податкової декларації з рентної плати за березень 2020 року з розрахунком:• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;- податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;- декларації акцизного податку за березень 2020 року*
*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) , виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
До уваги платників!
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким, зокрема внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 540 встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;► порушення вимог законодавства в частині:▪ обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;▪ цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;▪ обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;▪ здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;▪ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;► порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Основні випадки обов’язкового подання декларації про майновий стан і доходи встановлені ПКУ
Деклараційна кампанія 2020 року триває.
Нагадуємо платникам про основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Так, громадяни обов’язково подають декларацію про майновий стан і доходи, якщо ними отримано протягом 2019 року наступні доходи:► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);► від операцій з майном відповідно до ст.ст. 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);► від відчуження рухомого за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);► від відчуження нерухомого за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2019 – 1 043,25 гривень* (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 134.2 ст. 164 ПКУ);► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року. У 2019 – 960,50 гривень** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 гривень* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2 690 гривень** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);► від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 гривень* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);► інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
* мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня 2019 року – 4 173 гривень;** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривень.
Звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до 01 липня 2020 року. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.
Довідково: з інформацією, як заповнити декларацію про майновий стан і доходи громадян можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 1 за посиланнями: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html, https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/1407838859418903/,https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4
Плата за землю – важливий внесок для наповнення місцевих бюджетів
Основними нормативними документами, які регулюють земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) та Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Згідно ст. 206 ЗКУ використання землі є платним.
Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.
Звертаємо увагу, що Законом України від 02 квітня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби» (далі – Закон № 540), зокрема внесені зміни до порядку нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за землю.
Так, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року.
Отже, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такі платники зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до нових положень.
При цьому, у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених новою нормою Закону № 540, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Одночасно, платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) мають сплатити податкове зобов’язання за квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій.
При цьому таке звільнення передбачено лише для земельних ділянок, що використовуються ними в господарській діяльності.
На сьогоднішній день одним із важливих питань є забезпечення надходжень до місцевих бюджетів, оскільки органи місцевого самоврядування області не залишаються осторонь процесів боротьби із поширенням коронавірусної хвороби та максимально намагаються захистити її жителів.
З місцевих бюджетів фінансується ряд важливих захищених статей видатків, зокрема, придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів діагностики, індивідуального захисту, заробітної плати працівникам медичної, соціальної сфер, тощо
З метою наповнення місцевих бюджетів для виконання в повній мірі органами місцевого самоврядування заходів безпеки та якісних умов проживання населення області, фінансування важливих захищених статей видатків, звертаємось до платників – сплатити плату на землю своєчасно та в повному обсязі!
Тимчасові норми щодо процедури отримання спирту етилового для виробництва та відпуску дезінфекційних засобів
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема у сферу обігу підакцизних товарів.
Так, тимчасово до 30 квітня 2020 року:1) суб’єкти господарювання при виробництві дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) з використанням спирту етилового денатурованого, за умови встановлення податкових постів у таких суб’єктів, не зобов’язані:► обладнувати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;► обладнувати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
При цьому кожне місце відпуску дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) має бути обладнане, засобами обліку виробленої продукції, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.2) Державні підприємства, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) мають право використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції.3) Акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД), повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, а також засобами обліку денатуруючих добавок, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.
Витратоміри-лічильники спирту етилового та засоби обліку виробленої продукції повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.4) Виробники спирту етилового денатурованого для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) та виробники дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) заповнюють електронні документи, а саме подають до податкових органів дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням, шляхом передач даних з витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку виробленої продукції.
Режим роботи Контакт-центру ДПС у період карантину
Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 09.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).
У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу [email protected].
Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.
Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415744.html
Декларування-2020: доходи понад 1 млн грн. задекларували майже 1,8 тис. громадян
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415328.html повідомила, що деклараційна кампанія в Україні триває, громадяни декларують отримані у 2019 році доходи та визначають з них податкові зобов’язання.
Так, станом на 1 квітня 2020 року доходи понад 1 млн грн задекларувала 1761 фізична особа. При цьому у березні декларації про майновий стан і доходи подали 749 громадян.
Найактивніше доходи понад 1 млн грн декларували мешканці м. Києва (702 особи), Харківської (143 особи), Дніпропетровської (129 осіб) та Київської (103 особи) областей.
Такими громадянами з отриманих доходів визначено податкові зобов’язання до сплати в бюджет у розмірі 234,4 млн грн. З них 206,7 млн грн – податку на доходи фізичних осіб та 27,6 млн грн – військового збору.
За вказаний період найбільшу суму до сплати в бюджет у розмірі 24,9 млн грн (21,4 млн грн ПДФО та 3,5 млн грн військового збору) визначено мешканцем Львівської області від отримання іноземних доходів.
Податкові зобов’язання трохи більше ніж 8,0 млн грн задекларовано двома громадянами – бенефіціарними власниками українських підприємств, мешканцями Одеської області та м. Києва. Мешканкою Одеської області задекларовано до сплати в бюджет 8,3 млн грн з доходу від продажу корпоративних прав, а мешканцем м. Києва – 8,8 млн грн з іноземних доходів.
Наразі кампанія декларування доходів триває. Подати декларацію про майновий стан і доходи громадяни мають змогу в Електронному кабінеті.
Як правильно це зробити, пропонуємо переглянути у відеоуроці № 1, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html, а також на ютуб-каналі ДПС.
Нагадуємо: до Податкового кодексу України внесені зміни, якими передбачено, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року.
Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ
ДПС продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства, запроваджені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
У десятому випуску ви знайдете пояснення практичних аспектів виконання вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким, зокрема, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Серед іншого, розглянуто особливості складання податкових накладних та відображення у податковій звітності операцій, здійснених у періоді з 17 березня по 02 квітня 2020 року.
Інформаційний лист можна скачати тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/325/415669/Informaciyniy_list_10.pdf
Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6195.html
а також :► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:https://www.facebook.com/103313391061454/videos/522042505417393/ та ► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=-j8ZbPiWuZU
Запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559). Ухвалені Законом № 559 зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) через Електронний кабінет. Такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску має запрацювати з 01.01.2021. До цієї дати Державна казначейська служба України має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку.
Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.
Як зазначалось вище, Закон № 559 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18.04.2020), крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розділу І Закону № 559, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Закон № 559 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.04.2020 № 67.
Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ
15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 271), якою внесено зміни до постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224).
Постановою № 271 викладено у новій редакції назву Постанови № 224, а саме: «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Змін зазнав і перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік).
До приміток Переліку додано пункт 3, відповідно до якого, щоб скористатися пільгою з ПДВ та ввізного мита на медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, повинно бути:► подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення;або ► подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Також Постановою № 271 внесено відповідні зміни щодо звільнення від мита, ввізного ПДВ та ПДВ при постачанні на території України засобів, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до наступних постанов КМУ:◄ від 27 серпня 2008 року № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту»;◄ від 02 жовтня 2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»; ◄ від 02 жовтня 2013 року № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»;◄ від 02жовтня 2013 року №755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують».
Крім того, Постановою № 271 розширено перелік кодів УКТ ЗЕД товарів, які у зв’язку з запровадженим карантином заборонено до вивозу за межі митної території України.
Постанову № 271 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 15.04.2020 № 72.
Закон № 532: які операції звільнено від оподаткування ПДВ
01.04.2020 набрала чинності норма Закону України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532) щодо надання пільг з податку на додану вартість.
Так Законом № 532 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 381, відповідно до якого установлено, що тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення таких закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не застосовуються;3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1- 4 цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до цього пункту платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Повноваження представників контролюючого органу на акцизному складі
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 291.
Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово до 30 квітня 2020 ро
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
16.04.2020 10:57
Відеоурок від податкової № 6 Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості
Податкова служба продовжує серію відеоуроків, у яких роз’яснює, як правильно користуватися електронними сервісами.
Шостий відеоурок присвячено поданню заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за допомогою Електронного кабінету.
Переглянувши відеоурок, користувачі зможуть дізнатися, як правильно оформити заяву про надання довідки та надіслати до органу ДПС, де платник перебуває на обліку.
Зазначена довідка, зокрема, необхідна платнику для участі у публічних закупівлях.
Відео доступне на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html та на ютуб-каналі ДПС за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8&feature=youtu.be
Новації для платників єдиного податку, запроваджені Законом № 532
Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі –Закон № 532), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до ст. 292.
Так, Законом № 532 п. 292.11 ст. 292 ПКУ доповнено новим пунктом, відповідно до якого:■ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та 2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.
Норми набрали чинності 01.04.2020.
Надавали у 2019 році послуги з репетиторства – задекларуйте доходи!
Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок (збір) із таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік таким викладачам – репетиторам слід подати особисто за місцем податкової реєстрації або уповноваженою на це особою, надіслати поштою чи онлайн з використанням ключів електронно - цифрового підпису. Ця декларація надається за новою формою, яка введена в дію з 1 січня та затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.
Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.
Звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до 1 липня 2020 року. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.
Довідково: з інформацією, як заповнити декларацію про майновий стан і доходи громадян можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 1 за посиланнями:
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/1407838859418903/
https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4
Оприлюднено новий Міжнародний стандарт фінансової звітності
Міністерством фінансів України на офіційному вебсайті за посиланням https://mof.gov.ua/uk/mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti опубліковано новий міжнародний стандарт фінансової звітності – МСФЗ 9 та covid-19 «Облік очікуваних кредитних збитків із застосуванням МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Цей документ призначений для підтримки послідовного застосування вимог у стандартах МСФЗ.
ФОП - роботодавець оформлює трудові відносини відповідно до закону
Порядок оформлення трудових відносин однаковий для всіх роботодавців: як для юридичних осіб так і для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено (далі –КЗпП), що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Отже, ФОП, які є роботодавцями, також необхідно укладати трудові договори з найманими працівниками.
Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про прийняття працівника – важлива складова оформлення трудових відносин.
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами в один із таких способів:► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Облік платників в органах ДПС ведеться за податковими номерами
Податковим номером платника податків відповідно до норм п. 2.2 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588) є:● код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);● реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;● реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розділу ІІ Порядку № 1588.
Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 2.5 розділу ІІ Порядку № 1588).
Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку у контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків (п. 2.6 розділу ІІ Порядку № 1588).
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
14.04.2020 12:51
Страхувальниками Правобережного управління сплачено понад 525 млн. гривень єдиного внеску
За січень-березень 2020 року від платників Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра надійшло 525 млн. 359 тис. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 47,7 млн. грн. перевищило минулорічні надходження 2019 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. визначаються Законом України № 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До податкової знижки включають й благодійні внески неприбуткових організацій
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.
Так, відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Відзначимо, що такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання благодійної допомоги), є договір.
Реалізувати своє право на податкову знижку громадяни можуть подавши декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2020 року.
Податковий календар на 15 квітня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що середа, 15 квітня 2020 року, останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за березень 2020 року;- довідки про використані розрахункові книжки за березень 2020 року.
Закон № 532: платникам податку на прибуток про пільги, які діють у 2020 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532), крім окремих його положень, які набрали чинності 18.03.2020.
Законом № 532 п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України доповнено новими абзацами, відповідно до яких фінансовий результат податкового (звітного) періоду у платника податку на прибуток не збільшується на вартість поставлених безоплатно товарів особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, якщо така вартість перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року платника. При цьому необхідно, щоб виконувались наступні умови:1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та 2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Крім того, норми щодо збільшення фінансового результату податкового не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
До уваги гірничих підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України, елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб).
Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини четвертої ст. 45 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Платникам єдиного внеску про застосування штрафних санкцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Пунктом 911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:► несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);► неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів. При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовується.
Так, згідно з абзацами другим та третім п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 неподання, несвоєчасне подання звітності платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню(п. 911.2 розділу VIII Закону № 2464).
Особи, які є ветеранами війни,звільняються від сплати туристичного збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Підпунктом «г» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначено, що платниками туристичного збору не можуть бути особи які є ветеранами війни.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551).
Відповідно до розділу ІІІ Закону № 3551 ветеранам війни надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до ПКУ.
Згідно з ст. 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 18 Закону № 3551 передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до ст. 18 Закону № 3551 постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 302) затверджені:► Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни (далі – Положення);► опис нагрудних знаків ветеранів війни (додаток № 1 до Постанови № 302);► зразки посвідчень та нагрудних знаків, що видаються ветеранам війни (додатки № 2 і 3 до Постанови № 302);► бланк-вкладка до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II – III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше (додаток № 5 до Постанови № 302).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації (п. 2 Положення).
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
13.04.2020 16:43
На Дніпропетровщині 88 громадян задекларували отримані у 2019 році доходи понад 1 млн гривень
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом кампанії декларування, громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 9 538 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 1 млрд 236,8 млн гривень.
Декларантами самостійно визначено до сплати в бюджет 27,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4,7 млн грн військового збору.
Серед загальної кількості поданих декларацій, доходи понад 1 млн грн задекларувало 88 громадянин, загальна сума доходу складає 645,0 млн грн, до сплати в бюджет громадяни самостійно визначили 6,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,83 млн грн військового збору.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
При цьому вимоги п.п. 49.18.4 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.
Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
У І кварталі електронні ключі від ДПС отримали 131 тис. клієнтів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Протягом січня – березня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористалися 131 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 364,2 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Більшість електронних ключів отримали юридичні особи. Так, майже 207,7 тис. ключів отримали 53 тис. юросіб.
Кількість фізичних осіб, які звернулися до ДПС за електронними ключами, складає 77,9 тис. Їм видано 156,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 39,4 тис. клієнтів, з яких 20 тис. – юридичних та 19,4 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 80 тис. сертифікатів.
Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Звертаємо увагу, що ДПС розроблено низку відеоуроків, в яких роз’яснюється, як правильно користуватися електронними сервісами ДПС. Переглянути відеоуроки можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.
Відеоуроки доступні також на ютуб-каналі ДПС.
Залишайтеся вдома та користуйтеся електронними сервісами ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/414764.html
Декларування 2020: хто і коли зобов’язаний подати декларацію, а хто звільнений від цього обов’язку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/414733.html розміщено Інформаційну пам’ятку про подання Декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у 2020 році.
В вищезазначеній Інформаційній пам’ятці розглянуті випадки, коли Декларація подається обов’язково, хто звільнений від обов’язку подання Декларації, а хто має право подати таку Декларацію.
Нагадуємо, що конституційний обов’язок громадян щороку подавати Декларацію за минулий рік визначено ч. 2 ст. 67 Конституції України.
Інформаційний лист № 9. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 2. Податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, ЄСВ, адміністрування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС продовжує серію публікацій інформаційних листів.
У дев’ятому номері йдеться про нововведення та тимчасові норми для бізнесу, запроваджені у зв’язку із оголошенням пандемії.
Зокрема роз’яснюється, які зміни передбачені Законом від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Детальніше про нововведення щодо податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та нерухоме майно, а також щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності читайте тут: https://www.tax.gov.ua/data/material/000/324/414815/Informaciyniy_list_9.pdf
Оновлено довідники пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 02.04.2020 набрав чинності Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540).
Законом № 540 на певні періоди 2020 року скасовано оподаткування ПДВ ввезення медичних товарів, звільнено суб’єктів господарювання від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності.
Також Законом № 540 передбачено ряд преференцій для юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з вищезазначеним, ДПС України оновлено довідники пільг станом на 02.04.2020, а саме
98/1 – податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
98/2 – інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадаємо, що востаннє платниками подавався Звіт про податкові пільги за 2019 рік. У подальшому облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюватиметься контролюючими органами на підставі інформації, зазначеної такими суб’єктами господарювання у податкових деклараціях.
Ознайомитись із довідниками можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Періоди, за які у 2020 році не застосовуються штрафні санкції та пеня
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема, п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;► порушення вимог законодавства в частині:● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Особливості заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату за ліцензії на торгівлю пальним, алкоголем та тютюном
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:● у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);● у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);● у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);● у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються;
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.
Так, наприклад поле «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік заповнюється таким чином: «*;101;код платника;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік;;;».
Сума наданої фізособі позики списується юрособою у зв’язку зі смертю такої фізособи: наслідки з ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі смерті платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Податковим кодексом України (далі – ПКУ)) ПДФО за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів.
Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Норми встановлені п.162.3 ст.162 ПКУ.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
У разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.
У І кварталі 2020 року до ДПС надійшло майже 3 тис. звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Незважаючи на карантинні заходи, ДПС продовжує здійснювати свої повноваження, визначенні чинним законодавством України.
Зокрема, в умовах карантину ДПС забезпечує права платників та громадян на подання звернень та запитів на отримання публічної інформації, які надходять до ДПС засобами електронної пошти та засобами поштового зв’язку.
У січні 2020 року до ДПС надійшло 0,9 тис. звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації, у березні поточного року їх кількість вже склала 1,1 тис. Загалом протягом січня – березня 2020 року зареєстровано 2,9 тис. звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації.
Також здійснюється оновлення наборів даних у формі відкритих даних, розпорядником яких є ДПС, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua).
Нагадуємо, що звернення громадян подаються на електронну скриньку [email protected] із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, місця проживання (реєстрації), суті порушеного питання, дати та особистого підпису, у вигляді сканкопії або фотокопії.
Запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].
Юридичні та самозайняті особи подають звернення на електронну скриньку [email protected].
Відеоурок з роз’ясненням як направляти в ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням https://youtu.be/wsGYmcOYScA.
Водночас звертаємо увагу, що звернення громадян та запити на отримання публічної інформації з питань державної митної політики необхідно надсилати до Державної митної служби України, а з питань, які належать до компетенції Державної фіскальної служби, до ДФС.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/414915.html
ПДВ: законом № 532 підвищено доступність лікарських засобів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 18.03.2020 набрала чинності норма Закону України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», відповідно до якої продовжено дію п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 31 грудня 2022 року.
Так, згідно з вищезазначеним оновленим пунктом тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:► операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;► операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;► операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров'я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
Звільнення зазначених вище операцій від оподаткування ПДВ відбувається, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, які визначені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.
Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Спецвикористання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 731), згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків.
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 761.
Нагадаємо, платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів визначені статтями 256, 257 та 258 розділу ІХ Податкового кодексу України.
Про податкову знижку за навчання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2020 року.
Право платника податку податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу такого платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінам та доповненнями (далі — Закон № 2145).
Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: закони України «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту».
Згідно з п. 5 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Декларація ФОП - платника єдиного податку – в Електронному кабінеті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС
У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
Коментарі: 0
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
