dpi466

22 квітня 2020, 14:45

Новини Правобережного управління

У березні кількість планових перевірок скоротилась на 35 %
ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415905.htmlповідомила наступне.
У поточному році ДПС продовжено курс на скорочення кількості візитів до платників для документального підтвердження ризиків у їх діяльності.
Головними пріоритетами є послаблення тиску на сумлінних платників і посилення контролю за найбільш ризиковими платниками та переміщення фокусу уваги з кількості перевірок на їх якість.
У березні 2020 року проведено 274 планові перевірки, або на 35 відс. менше порівняно з березнем 2019 року (за березень 2019 року – 424); позапланових – 856, або на 31 відс. менше (за березень 2019 року – 1 249); фактичних перевірок – 1 308, або на 8 відс. менше (за березень 2019 року – 1 429).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.
Враховуючи це, у березні здійснено коригування розділів І та ІІ плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині перенесення документальних планових перевірок, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Закону №533 не були розпочаті.
На періоди червень – грудень 2020 року перенесено перевірки 961 платника податків.

ФОП має право на відпустку та лікарняний
Платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).
Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;- заяви щодо періоду щорічної відпустки;- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:! З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
! Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.! Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.! Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.! Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.! На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.
Довідково:
Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
!На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.
Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415745.html

Про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів.
Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.
До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ.

На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»
Звертаємо увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.

«Єдинники», не зареєстровані платниками ПДВ при імпорті товарів сплачують ПДВ без реєстрації
Для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.