18:01
Новини Правобережного управління 24.12.19
24.12.2019 16:18
ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника»
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини за листопад 2019 року поповнилися на 2 млрд 674 млн гривень
За підсумками 11 місяців 2019 року поточного року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 млрд 374,7 млн грн, що на 2 млрд 242,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів. Її власники та землекористувачі сплатили з початку 2019 року понад 3 млрд 615,8 млн грн, що перевищує на 776,6 млн грн суму надходжень за відповідний період минулого року.
Наступним по обсягу формування бюджету області є єдиний податок. Його станом на 01 грудня цього року надійшло 2 млрд 661,3 млн гривень.
«Стабільне зростання надходжень платежів до місцевих бюджетів області, які спрямовуються на реалізацію соціальних програм та розвиток інфраструктури області є однією з вирішальних умов розвитку регіону», – прокоментувала в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов’ю
День Святого Миколая – одне з найсвітліших і найрадісніших свят, зігріте благословенням, добром і радістю!
Незалежно від віку, на цей день, майже кожна людина, а тим паче діти, мають надію, що всі прохання та побажання будуть обов’язково здійснені.
Кожного року, що стало вже доброю традицією, у цей святковий день у гості до вихованців комунального закладу освіти «Перещепинський НВК «Родина»» завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Гості закладу, на цей час, ставши помічниками Святого Миколая, максимально виконали побажання дітей через свої подарунки – солодощі і фрукти.
Подарунків та ласощів – саме цього чекають щороку діти від Святого Миколая, адже цей день – одне з найулюбленіших дитячих свят, яке символізує втілення мрій та віру в диво.
Вихованці закладу зустріли податківців радісним настроєм та святковим концертом, і влаштували справжнє свято – розповідали вірші, співали чудові пісні, танцювали та показували грайливі вистави.
Найбільшою вдячністю для податківців була справжня природна реакція дітей – їхні щасливі очі, радісні усмішки, слова подяки та бурхливі оплески за піклування і увагу. Такий теплий та гостинний прийом справив неабияке враження на гостей закладу.
«Сподіваємось, що це свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов’ю. Святий Миколай не залишає без уваги та любові жодну дитину. Зараз час чудес, казки і здійснення мрії, адже він причетний, майже до всіх чарівних і добрих справ. Нехай це свято подарує вам, вашим педагогам і вихователям багато радості, миру, добра та щастя!», – зазначили представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Наприкінці свята директор навчального закладу «Родина» Валентина Хохлова подякувала гостям за турботу про дітей, за подароване їм відчуття батьківської опіки, яка вселяє у дитячі серця душевне тепло, віру, любов, спокій та надію.
Нові можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;
► заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.
Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.
Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.
За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).
Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.
Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
● від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
● від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
● від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
● у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
● у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
● від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
● у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
● у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
● у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
● у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей. 172 – 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
● у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
● від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
● від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
● у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
● у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
● з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
● при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
● суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму Декларації і з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть цю Декларацію за новою формою.
Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем
Роботодавець є податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.
Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО.
Надходження транспортного податку від платників Правобережного управління склали понад 4,5 мільйонів гривень https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-398428.html
За одинадцять місяців поточного року власники автомобілів Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра спрямували до місцевого бюджету міста 4,52 млн грн транспортного податку, що майже на 765 тисяч гривень або на 20,3 відсотка більше аналогічного періоду минулого року.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Цьогоріч платники Правобережного управління збільшили сплату єдиного податку на 74 млн гривень https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-397516.html
Впродовж січня - листопада 2019 року платники Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, спрямували до місцевих бюджетів 432,6 млн грн єдиного податку. Це на 74,02 млн грн, або 20,6 відсотків більше надходжень аналогічного періоду 2018 року.
Нагадаємо, єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Відтак, сплачуючи його своєчасно та у повному обсязі, платники єдиного податку забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї місцевої громади.
Працівники Правобережного управління про неофіційне працевлаштування https://kh.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-396110.html
На сьогодні проблема неофіційного працевлаштування є досить актуальною. Саме тому заступник начальника управління-начальних відділу адміністрування податків і зборів з Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко акцентувала на цьому увагу під час кущового семінару для платників Правобережного та Соборного управлінь.
В ході заходу проходила бесіда з керівниками та представниками суб’єктів господарювання-юридичних осіб, фізичними особами підприємцями та розповіла про переваги офіційного оформлення трудових відносин.
Увагу було зосереджено на необхідності відповідального ставлення до свого майбутнього, адже через отримання заробітної плати «в конвертах» працівник не лише втрачає державні соціальні гарантії, а й позбавляє себе гідної пенсії в майбутньому.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 24.12.19
24.12.2019 16:15
У новий рік без боргів
Головним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області підготовлено та розміщено відео сюжет на тему «У новий рік без боргів» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Шановні платники податків пропонуємо переглянути відео сюжет за наступною адресою: http://www.youtube.com/watch?v=p3yWu012wbA/
Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи – підприємці у 2020 році
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/401247.html повідомила наступне.
Президент України підписав Закон України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294), який Верховна Рада ухвалила 14 листопада 2019 року.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2020 року – 4 723 грн (ст. 8 Закону № 294).
Увага! Державний бюджет не передбачає збільшення мінімальної заробітної плати упродовж року.
Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 01 січня 2020 року – 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).
Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи – підприємці у 2020 році
Система оподаткування Єдиний податок
ЄСВ
(22 % від мінімаль-ної заробітної плати) ПДФО
(податок на доходи фізичних осіб) Військовий збір
Всього
за місяць:
І група
єдиного податку 210,20 грн
(до 10 % від прожитково-го мінімуму працездатної особи) 1 039,06 грн не сплачуєть-ся не сплачується 1 249,26 грн
ІІ група єдиного податку 944,60 грн
(до 20 % від мінімальної заробітної плати) 1 039,06 грн не сплачуєть-ся не сплачується 1 983,66 грн
ІІІ група єдиного податку
(без ПДВ) 5 %
від доходу 1 039,06 грн не сплачуєть-ся не сплачується 1 039,06 грн
+ 5 % від доходу
ІІІ група єдиного податку (з ПДВ)
3 %
від доходу
+ 20 % ПДВ 1 039,06 грн не сплачуєть-ся не сплачується 1 039,06 грн
+ 3 % від доходу
+ 20 % ПДВ
Загальна система оподаткуван-ня не сплачується 1 039,06 грн 18 %
від чистого прибутку
(дохід мінус витрати) 1,5 %
від чистого прибутку (дохід мінус витрати) 1 039,06 грн
+ 18 % ПДФО
+ 1,5 % військовий збір
За найманого працівника не сплачується 1 039,06 грн
(22 % від окладу) 850,14 грн
(18 % від окладу) 70,85 грн
(1,5 % від окладу) 1 960,05 грн
Туристичний збір:
- для внутрішнього туризму (до 0,5 % від мінімальної заробітної плати) – 23,62 грн;
- для в’їзного туризму (до 5 % від мінімальної заробітної плати) – 236,15 гривень.
Податок на нерухомість (не більше 1,5 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.) – 70,85 гривень.
Довідково: Закон № 294 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 13.12.2019 № 239 – 240.
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,6 мільярдів гривень
За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 45 378 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 676,9 млн грн, що на 1 млрд 510,1 млн грн більше минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена до сплати у 2019 році, становить 105,5 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 5,3 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 14,5 млн грн, що на 0,91 млн грн більше, ніж у минулому році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 304 громадянина. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 682,9 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,15 млн грн, сума військового збору – 4,12 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 8 680 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 17,6 млн гривень. На цей час повернуто 16,0 млн гривень.
До уваги платників податків!
Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) проінформувала, що з 01.01.2020 при здійсненні операцій з виконання державного та місцевих бюджетів органами Казначейства застосовуватиметься План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. № 1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків № 1203).
Таким чином, з 01.01.2020 буде введено в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів та інших платежів, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.
Реквізити нових рахунків після 20.12.2019 можна буде отримати у відповідних органах, що контролюють справляння надходжень бюджету, та на вебсторінках головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Інформацію розміщено на офіційному сайті Казначейства за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv12122019
Про відсутній об’єкт обчислення екологічного податку у наступному році своєчасно повідомте контролюючий орган
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти ж господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Бартерні операції для платників єдиного податку третьої групи під забороною
Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Норми визначені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Про Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг
Юридична особа публічного права – Інформаційно-довідковий департамент ДПС у відповідності до пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 29.10.2018 № 3373/5 «Про затвердження Порядку ведення Довірчого списку» внесено до Довірчого списку, як Кваліфікованого надавача (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
Метою діяльності Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, як Надавача є безкоштовне надання ЕДП органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.
Функціонування Надавача забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До ЕДП, надання яких забезпечується Надавачем належать:
1) cтворення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
2) формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
3) формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу;
4) консультативні послуги у сфері ЕДП за зверненням користувачів.
Ознайомитися з інформацією, необхідною для роботи, у тому числі переглянути перелік документів для отримання ЕДП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення рекомендуємо з розділу «Отримання електронних довірчих послуг».
Керівництвом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято участь у міжнародній конференції стосовно презентації Стратегії розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік
17 грудня 2019 року голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександр Бондаренко у культурно-діловому центрі «Менора» презентував «Стратегію розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік» (далі – Стратегія).
Міжнародна презентація Стратегії пройшла за участі першого заступника Керівника Офісу Президента України Сергія Трофімова, першого заступника Міністра інфраструктури України Дмитра Абрамовича, голови Дніпропетровської обласної ради Святослава Олійника, а також керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, представників правоохоронних органів та бізнес-спільноти.
У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
У режимі відеозв’язку перший заступник Керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов висловив підтримку Офісом Президента України Стратегії, зупинився на питаннях децентралізації та боротьби з корупцією.
Перший заступник Міністра інфраструктури України Дмитро Абрамович презентував проекти розвитку інфраструктури в області, та зокрема, акцентував увагу на будівництві аеропорту у м. Дніпрі, розвитку річного транспорту.
Святослав Олійник, звертаючись до присутніх наголосив, що Стратегія, у першу чергу, передбачає: саме людина стає центром і пріоритетом розвитку.
Презентуючи Стратегію, Олександр Бондаренко зазначив, що Дніпропетровщина – наш спільний дім, який ми разом будуємо для себе та наших нащадків. Яким він буде, залежить від нас.
Стратегія ставить перед собою, важливу для всіх людей мету – примножити економічне багатство області та конвертувати його у комфортні і безпечні умови проживання її мешканців. Реалізація Стратегії полягатиме у формуванні комплексної системи заходів, які, базуючись на розумінні поточної ситуації та рівня розвитку всієї області, її міст та районів, зможуть забезпечити досягнення мети та створення в області економіки з високою доданою вартістю, де стале економічне зростання спирається на знання, збереження довкілля та якість життя. Стратегія побудована таким чином, що протягом її реалізації вона впливатиме на поточне формування проектів регіонального розвитку, а також заходів у межах області на період до та після 2020 року.
«Важливими напрямами Стратегії 2020 року є відбудова Дніпровського аеропорту, розвиток інфраструктури, залучення інвестицій у регіон та покращення екологічного стану області», – зазначив голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Олександр Бондаренко акцентував увагу на новацію 2020 року – «смарт-область», яка направлена на розвиток якісного Інтернету та мобільного покриття регіону.
Наприкінці заходу, очільник Дніпропетровської обласної державної адміністрації констатував, що головна мета Стратегії – за менші кошти зробити бюджет більш ефективним, тобто витрачаючи менше, вирішувати більше проблем нашого регіону, а гарантія успіху у реалізації Стратегії – спільна командна робота не тільки органів державної виконавчої влади, а і органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості.
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/zasidannya--kolegii-ta-naradi/8334.html Стратегія розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік
Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 11 місяців поточного року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 36 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.
Результати роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення податкового боргу
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Результати роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Вона повідомила, що станом на 01 грудня поточного року загальна сума податкового боргу по Дніпропетровській області становить 10 млрд 514 млн грн, в тому числі сума боргу фізичних осіб – підприємців – 557,12 млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вживаються заходи щодо стягнення податкового боргу в межах діючого законодавства, за результатами яких до бюджету надійшло погашених боргів на суму 349,9 млн гривень.
Також, під час пресконференції Світлана Цегельська нагадала платникам податків, що погашення несплачених грошових зобов’язань – податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої заборгованості з платежів здійснюється шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок податку (збір, платіж), з кодом призначення *;140; по якому рахується податковий борг.
З’ясувати суму податкового боргу (на останню дату) можливо у відділах по роботі з боргом управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за номерами телефонів: Соборного – (056) 374-31-80; Лівобережного – (063) 029-66-71(40); Правобережного – (0562) 34-28-76; Дніпровсько-Новомосковського – (056) 719-92-42(37); Нікопольського – (0566) 68-69-21; Західно-Донбаського – (098) 535-13-29; Кам’янського – (0569) 53-40-0; Криворізького південного – (0564) 92-81-12; Криворізького північного – 056-785-47-59.
«Також, для отримання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом з усіх відкритих інтегрованих карток платника, зокрема, інформацію про податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншу заборгованість з платежів у розрізі податків, належних платнику до сплати, пропонуємо звернутися, з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) у електронний сервіс: «Електронний кабінет платника» офіційного вебсайту ДПС України (tax.gov.ua)», – підсумувала Світлана Цегельська.
Затверджено новий порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК
14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Наказ № 520), яким затверджено новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядком передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Перелік документів, необхідних для розгляду такого рішення, може включати:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у разі:
◄ ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК реєстрацію яких зупинено в ЄРПН;
◄ та/або ненадання платником податку копій документів;
◄ та/або надання платником ПДВ копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказ № 520 опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 14.12.2019 № 241.
Новий порядок ліцензування видів діяльності в дії з 18.12.2019
18 грудня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон № 139).
Законом № 139, зокрема:
● врегульовано питання особливостей ліцензування, що здійснюється відповідно до спеціальних законів;
● удосконалено процедуру оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, що діє при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування (ДРС).
● врегульовано питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії;
● виключено підстави для анулювання ліцензії у випадку несплати ліцензіатом за видачу ліцензії (за несплату за видачу ліцензії передбачено зупинення дії ліцензії);
● внесені зміни до вимог, що включаються до ліцензійних умов;
● запроваджується ведення Ліцензійних реєстрів;
● внесено зміни до ст. 164 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), згідно з якими скасовується адміністративна відповідальність за порушення вимог ліцензійних умов ліцензіатом та встановлюється адміністративна відповідальність до ліцензіатів за порушення ліцензіатом установленого строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії та за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
Так, з 18 грудня 2019 року за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами застосовуватимуться санкції, встановлені ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Крім того, відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку визначається ст. 156 КУпАП, якою передбачено накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Закон № 139 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.10.2019 № 199.
Про фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців у 2020 році
Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, зокрема збільшення з 01 січня 2020 року мінімальної заробітної плати – її розмір становитиме 4 723,00 грн на місяць або 28,31 грн за годину.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становитиме 2 102 грн, внаслідок цього збільшуються і максимальні фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) першої та другої груп.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюють для ФОП сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Максимальний розмір ставок відповідно до ПКУ становить:
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП – платників єдиного податку складатимуть:
- для першої групи – 210,20 грн (2 102 грн х 10 %);
- для другої групи – 944,60 грн (4 723 грн х 20 %).
Нові правила застосування РРО: зміни до ПКУ
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 53, відповідно до якого до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
● роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
● діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Слід зазначити, що з 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраних видів діяльності та обсягу доходу.
На засіданні Ради ветеранів ДПС України – про підсумки роботи у 2019 році
У режимі відеоселектору 18.12.2019 відбулося засідання Ради ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» (далі – Рада), яке відкрив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов.
У засіданні прийняли участь Голова та секретар Ради, голова комісії по пенсійних і соціальних питаннях та оздоровленню, голови Рад та представники місцевих осередків, відокремлених підрозділів ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» областей.
У заході також прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Микола Обертович та представники управління комунікацій ГУ ДПС.
Очільник ДПС України привітав усіх ветеранів, подякував за їх роботу та вклад у податкову службу.
«Ви – гідний приклад для усіх нас та молодого покоління», – зазначив Сергій Верланов.
Він привітав усіх з новорічними святами, побажав натхнення і здоров’я ветеранам та їх родинам, а також мирного і спокійного наступного року.
На засіданні розглядались підсумки роботи ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» у 2019 році, питання врегулювання пенсій державних службовців – працівників податкової служби, стан приведення Положень про місцеві ветеранські осередки згідно із Статутом ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» та інші нагальні питання.
Проведено кущовий семінар для представників бізнесу
Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся кущовий семінар для суб’єктів господарювання Новокодацького, Соборного, Центрального, Чечелівського та Шевченківського районів м. Дніпра.
Семінар відкрила фахівець управління комунікацій ГУ ДПС, яка докладно розповіла про новації податкового законодавства 2019 року, зміни у застосуванні РРО, що набирають чинності у 2020 році, а також про запровадження нових бюджетних та небюджетних рахунків з наступного року.
У семінарі прийняли участь представники Правобережного та Соборного управлінь ГУ ДПС. Ними висвітлено низку питань, які охопили: подання установами та організаціями фінансової звітності; справляння рентної плати та екологічного податку; сплату земельного податку та орендної плати за землю; право на податкову знижку; старт кампанії декларування – 2020; адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу»; електронні сервіси ДПС.
Особливу увагу на семінарі приділено питанню дотримання роботодавцями законодавства при працевлаштуванні найманих працівників, нарахуванню та сплаті єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Семінар пройшов у форматі діалогу, де кожен платник мав змогу отримати вичерпну інформацію від фахівців щодо застосування норм податкового законодавства на практиці. Під час діалогу з учасниками семінару вирішені і роз’яснені всі питання, що цікавили суб’єктів господарювання.
Присутні висловили подяку за кваліфіковану допомогу та побажали фахівцям натхнення і продовження такої практики спілкування з платниками податків.
До уваги платників!
У зв’язку із запровадженням з 01.01.2020 нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (далі – План рахунків) та на виконання вимог постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного банківського рахунку (ІВАN) в Україні (із змінами) з 03 січня 2020 року вводяться нові рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3556.
Звертаємо увагу, що кошти сплачені платниками з 03.01.2020 на старі рахунки 3719 по зарахуванню єдиного внеску не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження, у зв’язку з неможливістю здійснення переакредитації на рахунки, відкриті відповідно до Плану рахунків.
З Переліком відкритих рахунків по ГУ ДПС у Дніпропетровській області для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування ЄСВ, які починають діяти з 03 січня 2020 року можливо ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Зміна адміністративного району протягом року: звітність та сплата єдиного внеску
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах. 5 і 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Не зволікайте – встигніть отримати податкову знижку за 2018 рік!
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Право платника ПДФО на податкову знижку визначено статтею 166 ПКУ.
Платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Звертаємо увагу, що за 2018 рік платники ПДФО мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2019 року включно.
ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника»
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 19.12.19
19.12.2019 10:57
У нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень до бюджету у грудні і по року в цілому, – Сергій Верланов
У січні – листопаді до загального фонду державного бюджету надійшло 410,7 млрд грн податків та платежів, що на 53 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі у листопаді бюджет отримав 51,6 млрд грн, що на 6,4 млрд грн більше, ніж у листопаді 2018 року.
Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС. Зокрема, за 11 місяців платники перерахували до бюджету 101 млрд грн податку на прибуток, що на 6,48 млрд грн більше, ніж очікувалося (індикатив виконаний на 106,9 %).
«За результатами 11 місяців порівняно з результатами 8 місяців значно покращилася динаміка податкових надходжень, у тому числі в розрізі регіонів», – зазначив Сергій Верланов.
Разом із тим об’єктивні фактори вплинули на погіршення динаміки сплати окремих податків. У жовтні спостерігалася активізація експортно-імпортних операцій, що прямо вплинуло на показники сплати ПДВ. Також у цей період окремі виробники цигарок скорочували або призупиняли виробництво. Зокрема, в жовтні обсяги реалізації сигарет на внутрішній ринок скоротилися на 44,8 %. Це негативно позначилося на динаміці сплати як акцизного податку, так і інших податків, зокрема ПДВ.
«Зараз дія факторів, на які ДПС не має впливу, йде на спад. Але разом з тим ми маємо усвідомити, що у нас є резерви, з якими потрібно ефективно працювати», – підкреслив Сергій Верланов.
Очільник ДПС наголосив на необхідності посилити роботу з державними підприємствами щодо повноти сплати частини чистого прибутку. Станом на 1 грудня 612 державних підприємств мають заборгованість перед бюджетом з цього платежу більше 4 млрд гривень.
«Сплачувати податки мають всі, в тому числі і державні підприємства – це їх прямий конституційний обов’язок. І ми маємо окремо попрацювати з керівниками держпідприємств і донести до них цей меседж. Я особисто доповім Прем’єру, хто відмовився цей обов’язок виконувати, щоб по відношенню до них ухвалювалися відповідні оргвисновки. Загалом, я бачу непогану перспективу: у нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень до бюджету у грудні і по року в цілому», – сказав Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/400062.html
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у мережі Інтернет
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/399951.html повідомила, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, із змінами.
Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).
Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).
Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.
У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності.
Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.
При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.
Норми законодавства про працю поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній податковій службі України та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Зокрема, Постановою № 413 визначено, що Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Норми ст. 24 Кодекса законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому працівник не може бути допущений до роботи без Повідомлення до органів ДПС, оскільки в вищеназваних законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДПС подається до початку роботи працівника.
У графах № 8 і № 9 форми Повідомлення зазначається інформація про дату видання наказу і дату виходу на роботу та зазначається дата формування Повідомлення.
Тож Повідомлення є частиною укладання трудового договору.
Воно подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.
Якщо ж Повідомлення не було направлено до органів ДПС, то має місце порушення вимог ст. 24 КЗпП у частині допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП.
Одноосібно обробляєте земельні ділянки понад 2 га – не забудьте задекларувати доходи!
Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, при отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
ПДФО за відокремлений підрозділ сплачується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.
З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків
З 01 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями) (далі – План рахунків № 1203), змінюються реквізити бюджетних рахунків.
Тобто, з 01 січня 2020 року будуть введені в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.
Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01 січня 2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».
Комісіонер – резидент надав послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ:
► з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
► з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Оскільки місце постачання комісіонером – резидентом послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на митній території України розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.
Нульова ставка з ПДВ у зв’язку із здійсненням операції з вивезення товару за межі митної території України буде застосовуватись особою, яка є власником товару, що експортується.
Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств за національними стандартами
Платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами (далі – НП(С)БО 1).
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 зі змінами.
Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО № 25). Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО № 25.
Статтею 2 Закону № 996 визначені підприємства (крім бюджетних установ), які можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Норми НП(С)БО № 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25):
1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (ф. № 1-м, ф. № 2-м):
● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс):
● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
● непідприємницькими товариствами.
Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419).
Згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку № 419).
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлено річний податковий (звітний) період.
Формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності.
Враховуючи вищезазначене, платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1 – №5).
Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності».
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
У платіжному дорученні як «Платник» зазначено підприємство, а у полі «Призначення платежу» – прізвище працівника: чи має право на податкову знижку працівник?
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів, сплачених таким платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У випадку, коли у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а у полі «Призначенні платежу» – прізвище працівника, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже, довідка від працедавця, який за дорученням платника ПДФО здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником ПДФО податкової знижки за навчання.
Послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС надаються безкоштовно
Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua).
Пунктом 2.2 Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС встановлено, що КН ЕДП ІДД ДПС здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатної видачі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки.
Водночас, згідно з п. 5.1 розділу 5 Договору про надання ЕДП, форма якого затверджена наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30, ЕДП надаються на безоплатній основі.
Отже, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.
Про новації у застосуванні РРО на хвилях радіо
Днями, відбувся радіоефір у студії Дніпровської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція», на якій йшлося про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які набудуть чинності у 2020 році.
У заході прийняла участь фахівець управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Вона акцентувала увагу на нововведеннях, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», зокрема:
- про можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.
Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі на смартфони, перетворивши його таким чином у касовий апарат. Законом визначено, що контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання, тобто безкоштовним буде не тільки програмне забезпечення, а і його обслуговування;
- про розширення кола суб’єктів господарювання, які будуть зобов’язані застосовувати РРО (програмні РРО);
- про застосування механізму «кешбек»;
- про деякі фінансові санкції, які будуть застосовуватись за порушення норм законодавства при застосуванні РРО.
Більш детально з основними новаціями у застосуванні РРО, про які розповіла податківець у ранковому ефірі на радіо «Дніпро», можна ознайомитись за посиланнями: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5706.html, https://www.youtube.com/watch?v=AtQ8W90b9rY
З 01.01.2021 запроваджується єдина звітність з єдиного внеску і ПДФО
25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітно
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 12.12.19
12.12.2019 11:16
Про граничний термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми визначені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, граничним терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.
Якщо останній день строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Адвокат, який не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не є самозайнятою особою
Самозайнятою особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.
Суб’єкт господарювання за придбані джерела іонізуючого випромінювання сплачує екологічний податок
Згідно зі ст. 1 Закону України від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» зі змінами та доповненням джерело іонізуючого випромінювання – це, зокрема, фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину.
Відповідно до підпунктів 240.1.4 та 240.1.5 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема:
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 01 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючого органу переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 250.4 ст. 250 ПКУ).
Платники екологічного податку – суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 01 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами (абзац сімнадцятий п. 249.7 ст. 249 ПКУ).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів (абзац другий п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії є платником екологічного податку у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела.
Водночас, у кожному окремому випадку суб’єкт господарювання повинен з’ясувати питання віднесення джерела іонізуючого випромінювання до об’єкта оподаткування екологічним податком з відповідною регіональною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.
З інформацією про кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можна ознайомитись на інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС
Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/скасований);
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).
Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – це щоденна робота ДПС
Голова ДПС Сергій Верланов взяв участь у зустрічі учасників Стратегічного діалогу ЄС-Україна щодо реформи системи управління державними фінансами, яка пройшла під головуванням Оксани Маркарової, Міністра фінансів України та Штефана Шльойнінга, керівника програм співробітництва ЄС в Україні Представництва ЄС в Україні.
Очільник ДПС ознайомив присутніх з ходом реформи податкової служби та окреслив завдання на найближчу перспективу.
За словами Сергія Верланова, Державна податкова служба взяла курс на підвищення добровільності сплати податків. Аби досягти цієї мети оновлена податкова служба підвищує рівень аналітичної роботи, удосконалює систему відбору платників до перевірок, концентруючи увагу на ризикових операціях. Такий підхід дає можливість скоротити кількість перевірок та збільшити відсоток сплати податкових зобов’язань за їх результатами.
Також ДПС працює над тим, аби збільшити відсоток судових рішень на користь податкових органів завдяки посиленню доказової бази.
Одним із пріоритетів реформування Сергій Верланов назвав створення зручних сервісів для платників.
«Ми маємо збільшити кількість і підвищити якість сервісів. І ці завдання можемо вирішити завдяки діджиталізації. Зараз податкова служба працює над вдосконаленням Електронного кабінету платника податків та створенням програмного РРО. Це частини нашого великого проєкту «Податкова в смартфоні». Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – це наша щоденна робота», – зазначив Сергій Верланов.
Він також повідомив, що ДПС перебуває на етапі кадрового перезавантаження, готується до поступового переходу до моделі єдиної юридичної особи, що в тому числі передбачає оптимізацію організаційної структури та функціонального розподілу.
Мартін Клауке, керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні, відзначив прогрес у впровадженні реформ у сфері оподаткування.
«Це є важливим сигналом для бізнесу та сприяє залученню інвестицій в Україну», – зауважив він.
Також європейські партнери запевнили у готовності всебічної підтримки ДПС у впровадженні реформ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399486.html
Інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ можна переглянути в Електронному кабінеті
Згідно з нормами Податкового кодексу України Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, зокрема, шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, а також дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Отже, інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua): вкладка «Дані про банківські реквізити» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
Оподаткування новорічних подарунків
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для фізичної особи – резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Крім того, деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117). Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.
Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Програмний РРО вийшов з ладу: дії платника за новими правилами
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, зокрема до ст. 5.
Так, відповідно до внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
На Дніпропетровщині зареєстровано майже 99 тисяч фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування
За січень – жовтень 2019 року фізичними особами – підприємцями сплачено до бюджету єдиного податку на суму 1 млрд 661,9 млн грн, що на 347,4 млн грн (або на 26,4 відс.) перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Кількість фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, склала 98 894 підприємця, з них 12 286 підприємців обрали першу групу, 43 664 підприємця обрали другу групу, 42 944 підприємців обрали третю групу.
Так, за відповідні звітні періоди 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму 22 млрд 797,4 млн грн, що на 347,4 млн грн (або на 18,3 відс.) більше ніж за аналогічний період минулого року.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулося третє засідання Ініціативної групи
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 04 грудня 2019 року проведено третє засідання Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Під час засідання визначено список кандидатів для участі в установчих зборах та обговорені організаційні питання, пов’язані з форматом їх проведення для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Релігійна організація надає в оренду земельну ділянку: сплата земельного податку
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до якого належать, зокрема земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.
Чинний Довідник № 94/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010505 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Водночас, згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Отже, юридичні особи (у т.ч. релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
До уваги платників акцизного податку!
Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).
Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники АН. Перший примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Визначення платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та на 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники Дніпропетровщини з початку року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 71 мільярд гривень
З січня по листопад 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 56 млрд 699,65 млн грн, що на 20 млрд 472,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж одинадцяти місяців 2019 року спрямовано 33 млрд 198,6 млн грн, що на 15 млрд 255,7 млн грн більше надходжень січня – листопада минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 23 млрд 501 млн гривень. Це на 5 млрд 216,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – листопада 2018 року.
За підсумками одинадцяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 14 млрд 394,8 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 195,1 млн гривень.
До уваги платників!
З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399754.html повідомила, що з 01 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.
Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».
ДПС здійснює приймання та опрацювання електронних звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації
ДПС здійснює приймання та опрацювання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації з питань, які належать до її компетенції.
На яку поштову скриньку можливо надіслати звернення громадян –
https://tax.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen.
Довідково:
Електронні звернення від громадян приймаються у ДПС на електронну адресу [email protected] у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання
Отже, підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим.
Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на зазначене звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
На яку поштову скриньку можливо надіслати запит на отримання публічної інформацію –
https://tax.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zapitiv
Довідково:
На електронну адресу [email protected] не надсилаються пропозиції, заяви, скарги громадян, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб, а також питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, питання з роз’яснення прав та обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядку сплати єдиного внеску.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399776.html
Вимоги до РРО – новації 2020 року
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.
Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.
Норми набирають чинності 19.04.2020.
Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ?
Нормами п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.
Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи
Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).
Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.
Враховуючи вищевикладене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.
Знижка у вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола платників, не є оподатковуваним доходом
Доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.
Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 03.12.19
03.12.2019 16:32
ДПС зменшила кількість позапланових перевірок майже на третину і сконцентрувала увагу на ризикових платниках
За серпень – жовтень 2019 року Державна податкова служба провела 2,7 тис. позапланових перевірок, тоді, як в аналогічному періоді минулого року – 3,8 тисяч. За цей же період проведено 1,1 тис. планових перевірок, що на 200 менше, ніж у серпні – жовтні 2018 року.
Документальними (плановими і позаплановими) перевірками за зазначений період охоплено 5,9 % суб’єктів великого бізнесу, 0,9 % середнього бізнесу і лише 0,2 % суб’єктів малого підприємництва. Завдяки відбору до перевірок платників податків – юридичних осіб виключно на ризикоорієнтованій основі донарахування за наслідками перевірок зросли з 6,8 млрд грн за серпень – жовтень 2018 року до 13,3 млрд грн за такий же період цього року.
«Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес. Ми посилили аналітичну роботу, удосконалили систему відбору платників податків для перевірок. Тобто з перевіркою приходимо лише тоді, коли є всі підстави підозрювати підприємство в намаганні ухилитися від сплати податків. І результати доводять, що ми обрали вірний підхід: кількість позапланових перевірок за період роботи ДПС, серпень – жовтень цього року до серпня – жовтня минулого року, скоротилася на третину. Донарахування за наслідками перевірок зросли майже вдвічі», – прокоментував результати перевірочної діяльності ДПС Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398879.html
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 4,5 млрд гривень більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області (без урахування збору Дніпропетровського управління офісу ВПП ДПС) за січень – жовтень 2019 року склали 20 млрд 826,9 млн грн, що на 4 млрд 531,6 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 12 млрд 085,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 2 млрд 074 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року понад 3 млрд 349 млн грн, що на 741,4 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж десяти місяців 2019 року спрощенці області сплатили 2 млрд 330,4 млн грн, що на 400,3 млн грн більше рівня 2018 року.
З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього можна подати через Електронний кабінет
Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.
Право на податкову соціальну пільгу визначено ПКУ
Будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Норми визначені п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2 690,00 гривень.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 03.12.19
03.12.2019 16:30
Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні
ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398427.html повідомила наступне.
Про ключові завдання, ідеї, поточні напрацювання та про те, чого вже вдалося досягти новій податковій службі лише за три місяці розповів Голова ДПС України Сергій Верланов під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Й.В. Тобіасом Тибергом.
Серед пріоритетів розвитку податкової служби Сергій Верланов відзначив добровільність сплати податків завдяки комфортному і якісному сервісному обслуговуванню платників та широкому впровадженню цифрових технологій в усі процеси адміністрування податків.
«Ми докладаємо максимум зусиль для створення дійсно партнерських відносин з платниками податків. Це, перш за все, задоволення потреб платників у сучасних, зручних та зрозумілих сервісах, які забезпечать легку сплату податків та повністю дистанціюють платників від податківців. У цьому напрямі вже багато зроблено мною та моєю командою. ДПС на шляху діджиталізації власних сервісів та процесів адміністрування. Цьому процесу сприятиме і можливість застосування програмних РРО», – зазначив Сергій Верланов.
Він ще раз нагадав, що програмне РРО, розроблене Державною податковою службою, буде безкоштовним для скачування і обслуговування. У той же час суб’єкти господарювання матимуть можливість за своїм бажанням або потребами розробляти свій програмний продукт, або придбати на ринку те програмне забезпечення, яке їм більше подобається.
«Податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні, зручний та швидкий, який, по-перше, повністю мінімізує корупційні ризики, по-друге, дає можливість сплачувати податки будь-де та будь-коли», – підкреслив Сергій Верланов.
Пріоритетом у роботі податківців очільник ДПС також визначив перегляд практик податкового аудиту та удосконалення ризикоорінтованої системи відбору платників до перевірок. Це має зменшити кількість перевірок, підвищити суми сплати нарахувань за їх результатами, а також зменшити кількість судових спорів між податківцями та платниками.
У свою чергу шведська сторона на підтримку обраного курсу українських податківців запевнила в подальшому співробітництві та методичній домопозі. Зокрема, за словами Й.В. Тобіаса Тиберга, постійний діалог з бізнесом у двосторонньому форматі є надважливим завданням на шляху до будь-яких змін, і шведські експерти готові допомогти та долучитися до цього діалогу.
Інтерв’ю голови ДПС України виданню «Мінфін»
Голова ДПС України Сергій Верланов в інтерв’ю виданню «Мінфін» розповів про реформи в ДПС, наповнення бюджету і про те, як буде відбуватися впровадження РРО для фізичних осіб – підприємців.
Зокрема, Сергій Верланов повідомив про те, як просувається реформа ДПС, наскільки успішно ДПС виконує свої функції із наповнення бюджету, про зменшення перевірок бізнесу, про направленість діяльності ДПС як сервісної служби, про кадрове перезавантаження, про розвиток електронних сервісів та про перегляд системи оподаткування доходів фізичних осіб і адміністрування екологічного податку.
Окрему увагу в інтерв’ю було приділено новим правилам застосування РРО.
З інтерв’ю Сергія Верланова виданню «Мінфін» можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398488.html
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.
Про нумерацію акцизної накладної
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).
У полі «Порядковий номер» акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового зазначається цифровий номер, (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду.
Порядковий номер акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового не може починатися з «0».
У клітинках порядкового номера акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються (п. 6 розділу І Порядку № 262).
Не допускається складання платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника акцизного податку) документа одного виду (акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) за однією датою з однаковим порядковим номером (п. 7 розділу І Порядку № 262).
При цьому послідовна нумерація акцизних накладних здійснюється зручним для платника акцизного податку способом: або з першого номера в певному періоді (зокрема, місяць, квартал), або наростаючим підсумком з початку року.
Про здійснення громадськістю моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання йшлося під час проведення засідання «круглого столу»
З урахуванням актуальності екологічного стану Дніпропетровського регіону у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулося засідання «круглого столу» із залученням представників інститутів громадянського суспільства з обговоренням здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання Дніпропетровщини.
На засіданні прийняли участь фахівці ГУ ДПС та представники інститутів громадянського суспільства.
Фахівці ГУ ДПС зупинилися на основних проблемах в оподаткуванні суб’єктів господарювання, які є забруднювачами довкілля, зокрема, на відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальному водокористуванні та розміщенні відходів. Були запропоновані, зокрема, такі шляхи вирішення проблеми: сумлінний підхід до цього питання з боку самих суб’єктів господарювання, які мають джерела забруднення; доведення до населення усіма можливими способами про шкідливий вплив на довкілля стаціонарних джерел забруднення усіх видів з метою відповідного реагування ним та інформування відповідних органів про такі об’єкти.
Обговорювались питання стосовно удосконалення податкового законодавства у частині розміру ставок та порядку оподаткування екологічним податком, створення зручних умов для інформування громадськості про факти негативного впливу діяльності суб’єктів господарювання на довкілля, порядку отримання суб’єктами господарювання дозволів на зайняття діяльністю, пов’язаною із забрудненням довкілля.
Підсумовуючи пропозиції, які надійшли від представників інститутів громадянського суспільства, заступник Голови Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ» в Дніпропетровській області Дмитро Іванов зазначив, що з метою здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання необхідно розробити певний шаблон, за допомогою якого кожний громадянин має можливість звернутись до відповідних органів з інформацією про забруднювача довкілля.
Внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Постановою Правління Національного банку України від 19 листопада 2019 року № 136 (далі – Постанова № 136) внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035/12909 (зі змінами) (далі – Інструкція).
Зміни внесено у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Так, зокрема, у пункті 3 глави 2 розділу І Інструкції абзац восьмий «код банку платника» виключено.
Також у додатку 3 до Інструкції слова «Головний бухгалтер (або його заступник)» замінено словами «Головний бухгалтер (або інша уповноважена особа)».
Постанова № 136 офіційно опублікована на сайті Національного банку України 25.11.2019 за посиланням https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_19112019_136 Документ набирає чинності з 13 січня 2020 року.
Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній
У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Нормами п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:
► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);
► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Визначення «повторного» порушення за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.
Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.
Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.
Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.
Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
ДПС прискорює діджиталізацію сервісів, аби підвищити рівень добровільної сплати податків
Одним із головних напрямків реформування ДПС має стати розвиток онлайн сервісів і діджиталізація. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов під час Українського форуму якісного регулювання бізнесу, організованого виданням «Економічна правда».
Вже зараз Державна податкова служба працює над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. Також з 01 січня 2020 року ДПС має надати для тестування софт для програмного РРО, який буде безкоштовним для скачування і обслуговування.
За словами Сергія Верланова, курс на розвиток онлайн сервісів буде врахований і при підготовці анонсованої Урядом податкової реформи.
«У рамках податкової реформи більш ґрунтовно будуть опрацьовані і питання електронних сервісів, і Електронного кабінету. Я вже неодноразово підкреслював, що наше головне гасло – бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн, через Електронний кабінет. Ми вже зробили чимало для цього і продовжуємо робити наші сервіси ще доступнішими», – зазначив Сергій Верланов.
Він також наголосив, що однією із задач оновленої податкової служби є пропагування добровільної сплати податків, і завдяки електронним сервісам, які дозволяють спростити роботу бізнесу, рівень добровільності зростатиме.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398732.html
Для прозорого бізнесу податкова служба буде виключно сервісом, зручним і швидким
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398813.html повідомила про наступне.
Як виглядатиме податкова майбутнього, якими будуть податкові сервіси, про це розповів Голова ДПС Сергій Верланов під час зустрічі з представниками ІТ-бізнесу в UNIT.City.
«Моє головне завдання – зробити податковий сервіс зручним. ДПС активно працює над удосконаленням інтерфейсу Електронного кабінету. При розробці сервісів увага на 95 % надавалась функціоналу, необхідному для виконання законодавства, і лише на 5 % – інтерфейсу користувача. Ми ці питання розуміємо і вже вирішуємо», – зазначив Сергій Верланов.
За словами Голови ДПС, зараз вже повністю оцифровані сервіси для юридичних осіб, більшість сервісів для фізосіб – підприємців. Головне завдання сьогодні – це адаптація сервісів під потреби користувача, забезпечення можливості фізособам легко, «в декілька кліків» виконати всі необхідні процедури.
Наразі у порядку денному податкової служби впровадження та удосконалення сервісів з попереднього заповнення декларацій для громадян, push-up нагадування про граничні терміни подання звітності та наявність заборгованості, запровадження online-консультацій, подання звітності та сплата податків у зручній формі, аналітичні сервіси. Найголовніший виклик – проект РРО у смартфоні. До січня ДПС має надати користувачам змогу протестувати програмне РРО, яке буде безкоштовне для скачування і обслуговування.
Сергій Верланов також підкреслив, що ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування (значна частина ІТ-індустрії використовує саме таку систему), не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
За словами очільника ДПС, значні зміни очікують систему податкового аудиту. «Ми змінюємо систему аудиту. Не тільки платник податків має забути дорогу до податкової, а й податкова – до платника. Значно скорочується кількість перевірок. Вся увага – виключно на ризикові підприємства, які намагаються ухилятися від оподаткування та зловживають своїми правами. Для прозорого бізнесу податкова служба буде виключно сервісом, зручним і швидким», – наголосив Сергій Верланов.
Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області з початку року надано майже 183 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у січні – жовтні 2019 року працівниками ЦОП опрацьовано майже 184 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 183 тис. – адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг, можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.
До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!
Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.
Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.
Норма набирає чинності з 19.04.2019.
Приміщення, в якому виробник здійснює розлив, пакування, а також реалізацію пива, не є акцизним складом
Нормами п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Отже, акцизним складом є приміщення, де розпорядник здійснює операції зі спиртом етиловим, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та/або пальним.
Терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості встановлено Національним стандартом України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять».
Згідно із зазначеним стандартом лікеро-горілчаний напій – це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відсотків, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).
Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотків об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Отже, пиво не належить до категорії «лікеро-горілчані вироби».
Таким чином, приміщення, в якому виробник здійснює вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива не є акцизним складом.
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція з питань запровадження нових правил застосування РРО у 2020 році
Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція начальника управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ольги Мазур за темою «Нові правила застосування РРО у 2020 році».
Ольга Мазур акцентувала увагу на нововведеннях, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Вона поінформувала, що вищезазначені закони наберуть чинності з 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.
Ольга Мазур зупинилась на основних питаннях, пов’язаних з новими правилами застосування РРО та програмних РРО, зокрема, на етапах введення обов’язкового застосування РРО (програмних РРО) для фізичних осіб – підприємців та запровадженні механізму «кешбек», що «запрацює» з 01 жовтня 2020 року.
«Нові закони відкрили можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.
Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі на смартфон, перетворивши його таким чином у касовий апарат. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки програмне забезпечення, а і його обслуговування», – повідомила Ольга Мазур.
За словами начальника управління ГУ ДПС важливим нововведенням для платників є запровадження механізму «кешбек». Він передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця. Такому покупцю компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів, зазначених у скарзі. При цьому, сума порушення повинна складати понад 850 гривень.
Пресконференція відбулася у форматі діалогу, під час якого представниками ЗМІ були задані найбільш актуальні питання стосовно нових правил застосування РРО.
До уваги учасників заходу представлені презентаційні матеріали «Новації у застосуванні РРО», підготовлені фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, зокрема:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу
Платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО.
Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Корисна інформація для власників електронного ключа та для тих хто хоче його отримати
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/399192.html розміщена важлива інформація для власників електронних ключів та для тих хто хоче їх отримати.
У разі виникнення питань стосовно такої інформації можна надіслати їх на електронну поштову скриньку [email protected], зателефонувати до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за номером (044) 284-00-10 або звернутись до представництва у регіоні.
З початку року збільшилась кількість користувачів приватної частини Електронного кабінету на 500 тисяч
Приватною частиною Електронного кабінету Державної податкової служби на сьогодні користуються понад 1,8 млн платників податків. З початку року їх кількість зросла на 500 тисяч.
Серед користувачів приватної частини Електронного кабінету понад 949,6 тис. – це фізичні особи – підприємці, 464,2 тис. юридичних осіб та 421,8 тис. громадян.
Нагадаємо, що безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і з смартпристроїв.
Електронний кабінет складається із загальнодоступної відкритої частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, та приватної частини (особистого кабінету). Вхід до особистого кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою ідентифікації через id.gov.ua (MobileID, BankID).
За допомогою цього сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС (tax.gov.ua).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/399205.html
За результатами перевірок бізнесу Дніпропетровщини донарахування збільшилися на 443,3 млн гривень
За січень – жовтень 2019 року підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 1 823 перевірки, за результатами яких донараховано 1 272,2 млн грн, що на 443,3 млн грн більше, ніж за десять місяців минулого року.
Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у жовтні податківцями завершена перевірка суб’єкта господарювання. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, які призвели до заниження зобов’язань з податку на прибуток. За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1,2 млн гривень.
Про право на податкову знижку за навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.
Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст. 61 Закону № 1556).
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів неза
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 26.11.19
26.11.2019 10:34
До уваги платників!
ДПС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДПС, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперового документообігу та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДПС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема:
1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів: «Інформація про РРО»; «Інформація про книги КОРО»; «Екземпляри РРО».
2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО».
3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг), можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека».
4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри».
Крім того, слід зазначити, що на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України розміщено банер «Новітні РРО», в якому платники мають доступ до:
- нормативно-правових актів з напрямку застосування РРО;
- повідомлень – роз’яснень для платників щодо застосування РРО;
- опису API Електронного кабінету для фіскалізації чеків та Z-звітів;
- інструкції користувача ІТС «Електронний кабінет»» (меню «Експериментальний проект РРО»);
- державного реєстру РРО;
- електронних довірчих послуг;
- презентаційних матеріалів;
- переліку тестових платників;
- програмного забезпечення E-Чек;
- схеми роботи Е-Чек;
- переліку моделей експериментального проекту;
- відеоматеріалів щодо моделей експериментального проекту.
Сервіс «Пульс» – антикорупційний сервіс ДПС
Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00 до 20.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 20.00 до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги.
Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходять до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ФОП на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу: наслідки
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Норми визначені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.
Про деякі нові поняття, які вводяться Законом № 128 з 19 квітня 2020 року
19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковано Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Закон № 128 набирає чинності через 6 місяців, тобто 19.04.2020, за винятком окремих норм.
Так, Законом № 128 запроваджено нові поняття, а саме:
► програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання;
► фіскальний сервер контролюючого органу – програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
► реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків – це:
а) присвоєння реєстратором розрахункових операцій у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким реєстратором розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких реєстраторів розрахункових операцій;
б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними реєстраторами розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій;
► реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами;
► реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій – присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера програмному реєстратору розрахункових операцій із внесенням даних до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій;
► фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій – унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації;
► фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного чека – унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації;
► електронний розрахунковий документ – це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
► електронний фіскальний звітний чек – це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані денного звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.
Норми наберуть чинності з 19.04.2020.
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952).
Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок.
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок».
При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України.
Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.
Наслідки для платника єдиного внеску, який своєчасно не сплатив суму пені та штрафних санкцій, зазначених у рішенні контролюючого органу
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Норми встановлено п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 З Закону № 2464).
Згідно з п. 8 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені підпунктами 2, 3, 5 та 6 розділу VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.
Однак, відповідно до частини 15 ст. 25 Закону № 2464 та підпунктів 10 і 11 розділу VІІ Інструкції № 449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розділу VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина 4 ст. 25 Закону № 2464).
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розділу VІ Інструкції № 449).
При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону № 2464).
Номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється у разі перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району
Електронні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державній казначейській службі України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.
Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.
Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ.
Таким чином, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 26.11.19
26.11.2019 10:32
Про стимулювання експорту товарів вітчизняних виробників йшлося під час проведення бізнес-форуму у приміщенні Дніпропетровської ОДА
В рамках проведення Другого українського індустріального тижня у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації пройшов бізнес-форум голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Бондаренка, керівників обласних організацій і установ та представників бізнесу.
Український індустріальний тиждень – це серія регіональних заходів, що проводяться за моделлю Європейського індустріального дня. Проект надає можливість українським компаніям у регіонах продемонструвати свій потенціал у сфері індустріального розвитку, вибудувати діалог із державними структурами та окреслити можливості співпраці з європейськими партнерами.
Участь у бізнес-форумі прийняли в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, представники Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, департаментів та управлінь облдержадміністрації, а також керівництво промислових підприємств організацій-експортерів і організацій роботодавців Дніпропетровщини.
Метою цього заходу стало стимулювання використання сучасних підходів до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств.
Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександр Бондаренко зазначив у своїй промові простий і чіткий меседж: «Дніпропетровщина – головний промисловий регіон України. Економічна політика нашого регіону налаштована на нарощення експортного потенціалу, випуск продукції з високою доданою вартістю».
Під час бізнес-форуму обговорювались ключові питання індустріального розвитку з тематичних напрямків, зокрема цифрова трансформація промисловості, стимулювання експорту, смарт-спеціалізація, ресурсоефективність, участь вітчизняних виробників у міжнародних ланцюгах доданої вартості тощо.
Також на зустрічі акцентовано увагу на підвищення зацікавленості студентів під час їх навчання у вищих закладах до проходження виробничої практики на вітчизняних підприємствах – гігантах різних галузей промисловості Дніпропетровщини з можливістю подальшого працевлаштування.
Адже збереження молодих та перспективних кадрів в українській індустрії призведе до підвищення рівня економіки країни та скоротить відтік фахівців за кордон.
У ході бізнес-форуму представники органів державної влади та бізнесу Дніпропетровщини отримали якісний зворотній зв’язок з метою ефективного формування та реалізації промислової політики регіону.
Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 10 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 36 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 16 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Також, у жовтні 2019 року з працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено комплексне навчання з вивчення вимог антикорупційного законодавства України, зокрема щодо запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, виникнення конфлікту інтересів, декларування майнового стану, додержання норм етичної поведінки.
Про розгляд справ у судових інстанціях
З початку року судовими інстанціями розглянуто 981 справу на суму 3,4 млрд грн, з них 609 справ на суму 2,3 млрд грн прийнято на користь податкової служби Дніпропетровської області. Це понад 62 відсотки від кількості розглянутих справ та майже 68 відсотків від суми.
Із загальної кількості розглянутих з початку року адміністративних справ за позовами платників податків до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Таких справ розглянуто 611 на суму 2,6 млрд грн., з яких вирішено на користь органу ДПС області 352 на суму 1,5 млрд. гривень.
«Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються позовні вимоги від податкової служби області. Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДПС області є існуюча практика досудового вирішення спорів із платниками», – підкреслив начальник управління правового забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Для діджиталізації податкових сервісів використовуватимуться найкращі світові практики
Державна податкова служба застосовуватиме найкращі світові практики для діджиталізації власних сервісів та процесів адміністрування. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов під час виступу на міжнародній конференції «Податкова транспарентність та ера діджиталізації: український погляд на глобальні податкові виклики».
За його словами, відкритість – це вже реальність сьогодення. Багато процесів, які раніше в податковій службі були в аналоговому та паперовому вигляді, починаючи з подачі звітності та отримання довідок до надання консультацій, вже переведені в електронну форму.
«На сьогодні вже є буденністю робота Електронного кабінету, через приватну частину якого 2 млн користувачів здійснюють спілкування та отримують послуги від податкової служби. Найбільш активні користувачі, у тому числі фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи користуються електронними послугами і не відвідують податкову», – зазначив Сергій Верланов.
Загалом, щомісяця Електронним кабінетом користуються в середньому 5 млн платників податків. Тому для податкової служби дуже важливим є постійне вдосконалення існуючих сервісів та запровадження нових, які відповідатимуть потребам і вимогам платників податків.
«Запроваджений в Електронному кабінеті сервіс «Пошук фіскального чека» надав доступ до бази фіскальних чеків кожному громадянину та викликав значний інтерес в суспільстві. Він фактично став одним з вагомих кроків, який сприяв запровадженню змін у законодавстві щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та використання програмних РРО. А це безумовно підвищить прозорість у сфері готівкових розрахунків, створить рівне конкурентне середовище», – зауважив Сергій Верланов.
Очільник ДПС також нагадав, що підвищенню якості адміністрування податків сприяло запровадження кілька років тому автоматизованого адміністрування ПДВ. Ця система дозволяє в режимі онлайн контролювати обіг та адміністрування ПДВ по всій країні, активно протидіяти схемам мінімізації сплати податків. Нова система також сприяє зростанню надходжень ПДВ до бюджету та забезпечує його автоматичне відшкодування.
Зараз йде багато дискусій щодо запровадження податку на цифрові послуги. Як повідомив Сергій Верланов, ДПС активно співпрацює з Організацією Економічного співробітництва та розвитку щодо цих питань, вивчаючи економічну доцільність, позитивні та негативні сторони такого впровадження.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397718.html
Набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
02.11.2019 набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року № 159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» (далі – Закон № 159), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, внесеними Законом № 159 змінами до Закону № 755, встановлено:
- для державної реєстрації фізичної особи – підприємця документи можна подати до будь-якого суб’єкта державної реєстрації у межах України, як в електронній так і в паперовій формі;
- для юридичних осіб можливість подати документи для проведення державної реєстрації без прив’язки до місцезнаходження такої особи діятиме у межах України лише у разі подання електронної версії документів, для формату подачі документів у паперовій формі – у межах області;
- із числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, виключені акредитовані суб’єкти (комунальні та державні підприємства), залишаються державні реєстратори місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також державні та приватні нотаріуси;
- державний реєстратор встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;
- нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, що є додатковим захистом таких документів від підробки;
- надано право керівнику юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;
- у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність, дійсність якої перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
Закон № 159 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 23.10.2019 № 202.
Реалізація корисних копалин «єдинником»: право на спрощену систему оподаткування
Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Норми встановлені п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:
► сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
► сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
► сировина піщано-гравійна (пісок);
► сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
► інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію вищезазначених корисних копалин, то такий суб’єкт господарювання має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів
Відповідно до п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
● деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
● деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
● деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
● другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
● побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
● використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Понад 13 мільярдів гривень єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини
Впродовж десяти місяців 2019 року податковою службою Дніпропетровської області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13 млрд 62,9 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з аналогічним періодом 2018 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 2 млрд 34,2 млн гривень.
Зростання надходжень від малого підприємництва Дніпропетровщини свідчить і про збільшення кількості самих платників єдиного внеску. Їх станом на 01 листопада цього року 354 504.
За словами начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Каліногорської, лише у жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 374,4 млн грн, що на 158,1 млн грн більше жовтневих надходжень минулого року та на 68 млн грн більше середньомісячних надходжень 2019 року.
Позитивної динаміки надходжень з ЄСВ досягнуто завдяки прозорому адмініструванню податків, покращенню сервісного обслуговування платників, проведенню активної роз’яснювальної і профілактичної роботи з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманими працівниками, вжиттю заходів з детінізації та легалізації зайнятості населення.
Під час зустрічі з керівництвом Державної податкової адміністрації КНР очільник податкової служби України презентував дорожню карту реформування ДПС України
Голова ДПС Сергій Верланов зустрівся з делегацією Державної податкової адміністрації Китайської Народної Республіки на чолі з Женом Жунфою, заступником Голови ДПА КНР. Під час зустрічі очільник податкової служби України презентував дорожню карту реформування ДПС України.
«Державна податкова служба сьогодні перебуває у стадії трансформації і для нас дуже важливим є практики та досвід інших країн щодо електронного оподаткування, розвитку податкових систем та удосконалення процесів адміністрування. Ми як ніколи відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – зазначив Сергій Верланов.
Серед пріоритетних напрямів діяльності податкової служби він визначив підвищення рівня добровільної сплати податків за рахунок надання платникам швидкого, комфортного та якісного сервісу. Він зазначив, що широке впровадження цифрових технологій, яке наразі здійснює податкова служба, має на меті забезпечити абсолютно безконтактне спілкування платників податків з податківцями.
На сьогодні в Електронному кабінеті суб’єкти господарювання повністю забезпечені сервісами, завдяки яким вони можуть виконати всі необхідні функції без звернення безпосередньо до податкового відомства. Сергій Верланов підкреслив, що при розробці кожного сервісу ДПС завжди вивчається попит платників і детально аналізується безпосередньо бізнес-процес.
«При створенні сервісів ми максимально налаштовані на забезпечення обміну інформацією між відомствами для мінімального залучення платника податків, звільнення його від виконання зайвих дій та неефективного використання часу», – зазначив Сергій Верланов.
Так, завдяки впровадженню електронних сервісів постійно зменшується кількість платників, які звертаються до центрів обслуговування. На сьогодні клієнти ЦОПів – це виключно громадяни.
Сергій Верланов також поінформував представників ДПА КНР про роботу у напрямі перегляду практик податкового аудиту, що має забезпечити зменшення кількості перевірок та підвищити рівень сплати нарахувань за такими перевірками, а також зменшення кількості судових спорів.
Китайських колег також зацікавив досвід ДПС України щодо адміністрування і моніторингу ризикових операцій ПДВ. Пан Жунфа також запросив керівництво ДПС України до Пекіну, аби ознайомити з досвідом роботи китайських податківців.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397816.html
Законом про запобігання корупції обмежено спільну роботу близьких осіб
Нормами частини першої ст. 27 розділу IV «Запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням» Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700) встановлено: особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» п. 1 частини першої ст. 3 Закону № 1700, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в» – «з» п. 1 частини першої ст. 3 Закону № 1700, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Відповідно до частини другої ст. 27 розділу IV Закону № 1700 у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої ст. 27 Закону № 1700, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Довідково: Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набрав чинності 18.10.2019 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 17.10.2019 № 198) внесено зміни до Закону № 1700.
Так, відповідно до внесених змін:
► до близьких осіб відносяться члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій ст. 3 Закону № 1700, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта;
► до членів сім’ї відносяться:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону № 1700, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону № 1700 (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
В Електронному кабінеті можливо отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:
● орган ДПС;
● назва податку (платежу);
● платіж (код);
● МФО банку;
● бюджетний рахунок;
● нараховано/зменшено;
● сплачено до бюджету;
● повернуто з бюджету;
● пеня;
● недоїмка;
● переплата;
● залишок несплаченої пені.
Червоним кольором позначені суми податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не сплачені в строк та по яких існує заборгованість до бюджету.
Застосування фільтру «Рік» дозволяє переглянути дані за попередні роки, а фільтр «ОДПС» – переглянути особові рахунки, що знаходяться на обліку у відповідному органі Державної податкової служби України.
Обравши один з податків (платежів), користувач подвійним натисненням кнопки «миші» отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) у розрізі проведених операцій:
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
Після натискання кнопки «Сплатити» відбувається перехід на сайт платіжної системи, автоматично заповнюються всі необхідні платіжні реквізити. Користувачу достатньо зазначити суму і реквізити платіжної карти.
Індексація заробітної плати звільненому працівнику за минулі періоди: визначення бази нарахування єдиного внеску
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Отже, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють роздрібну торгівлю виключно столовими винами!
Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та 15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.
Інформація для платників податків
З актуальною інформацією стосовно діяльності ГУ ДПС та роз’ясненнями з питань податкового законодавства і адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можливо ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/
Шановні платники, запрошуємо вас до перегляду цієї сторінки, що є інформаційною Інтернет-платформою ГУ ДПС, на якій здійснюється щоденне оновлення інформації, а також розміщені електронні сервіси для комфортного обслуговування платників
Також звертаємо увагу, що функціонує офіційна сторінка ДПС у Дніпропетровській області соціальної мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/
Для успішного проведення реформи ДПС дуже важливим є залучення передових міжнародних практик та освітніх програм
Перспективи та пріоритетні напрями подальшого співробітництва обговорювалися під час зустрічі Голови ДПС Сергія Верланова з регіональним директором Німецького Товариства Міжнародного Співробітництва GIZ Ukraine Сабіне Мюллер і представниками GIZ Ukraine, серед яких – Др. Томас Маєр, керівник проєкту «Good Governance».
«Державна податкова служба сьогодні впроваджує низку проєктів з вдосконалення сервісного обслуговування платників та адміністрування податків. Тому так важливо для нас – залучення передових міжнародних практик та освітніх програм, які успішно використовуються в інших країнах», – зазначив Сергій Верланов.
За словами очільника ДПС, одним із пріоритетів податкової служби визначено розвиток людського капіталу. Саме тому особливу цінність для нової податкової служби представляє спільний проєкт з GIZ Ukraine «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС».
«Це перший в Україні проєкт у сфері публічної служби для якісного кадрового оновлення, формування команди фахівців, здатних швидко адаптуватися та реалізовувати нові тренди», – зазначив Сергій Верланов.
Для ДПС є дуже важливим залучення перспективних молодих кадрів. Тому окрема увага приділяється роботі із студентами. Проєкт «Дуальна освіта» допомагає студентам не просто адаптуватися в колективі, а й швидко і успішно влитися у робочий процес, залишитися працювати в податкових органах. Вирішувати ці завдання допомагає інститут наставників, які також у рамках проєкту вчаться передавати досвід роботи молодим кадрам.
GIZ Ukraine в рамках проєкту навчає менторів-податківців на базі Київської школи економіки. Ментори вже пройшли перший етап навчання.
Ще одним напрямом успішної співпраці ДПС та GIZ Ukraine стала реалізація проєкту «Підтримка реформи управління державними фінансами». У рамках якого для представників ДПС було проведено низку семінарів GIZ за напрямами: міжнародні бази даних у сфері трансфертного ціноутворення, підготовка тренерів з питань ТЦ, система оподаткування підакцизних товарів у ЄС, а також застосування непрямих методів перевірки платників податків – юридичних осіб.
Під час зустрічі сторони відзначили гарні перспективи подальшої співпраці та висловили впевненість в успішній реалізації всіх спільних проєктів.
Довідково: 20 червня 2019 року між ДПС, Університетом ДФС, Німецьким Товариством Міжнародного Співробітництва (GIZ) ГмбХ та Київською школою економіки (KSE) підписано Меморандум про імплементацію елементів дуальної освіти на базі магістерської програми «Фіскальне адміністрування» Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи Університету ДФС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/398032.html
Декларація про майновий стан і доходи за оновленою формою подається платниками з 01 січня 2020 року
Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкція про її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (далі – Наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Змінами, внесеними Наказом №: 177, зокрема:
● рядок 8 Декларації «категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку» – застосовується громадянами, які декларують право на податкову знижку;
● у розділі ІІ Декларації «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи:
- 10.2 – Дохід нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру;
- 10.4.1 – Дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця.
Крім того, у Декларації передбачено три додатки до неї:
► додаток Ф1 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
► додаток Ф2 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
► додаток ФЗ – розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.
Звертаємо увагу, що Декларація за новою формою подається платниками з 01.01.2020.
Особливості повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), починаючи з 01 жовтня 2019 року перераховується виключно на рахунки ДПС для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою України відповідно до вимог стандарту IВАN.
Вищезазначені рахунки розміщено у розділі «Бюджетні рахунки» на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» та у розділі «Бюджетні рахунки» вебпорталу ДПС України.
У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.
Слід зазначити, що:
► таке повернення здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;
► кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення;
► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок заява подається до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6;
► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення;
► у разі помилкової сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок фізичній особі – підприємцю/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі перерахування єдиного внеску, внаслідок неправильно спрямування коштів нараховується штраф та пеня.
До уваги платників!
ДПС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДПС, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивіл
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 21.11.19
21.11.2019 11:07
Працівників Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області протестували на рівень знань із антикорупційного законодавства
В.о. начальника Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ігорем САБУРОВИМ в період з 18.11.2019 по 21.11.2019 проводились заходи щодо вивчення працівниками управління положень антикорупційного законодавства та розпорядчих документів ДПС України.
Тематикою навчань охоплено вивчення Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), Закону України від 02.10.2019 №140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (в частині норм, які набрали чинності з 18.10.2019), Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 №706 (зі змінами), наказу ДПС України від 02.09.2019 № 52 «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби».
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області й надалі спрямовує свою діяльність на систематичну профілактичну роботу, з метою запобігання вчиненню працівниками корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень та формування негативного ставлення до корупції у всіх її проявах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новини Правобережного управління 19.11.19
19.11.2019 14:50
ДПС забезпечує повноту надходжень до бюджету без жодного тиску на бізнес
ДПС успішно виконує свої функції із наповнення бюджету завдяки новим підходам в адмініструванні та заходам із детінізації економіки. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов в ефірі програми «Великий вечір» телеканалу «NewsOne».
Так, у січні – жовтні до загального фонду Державного бюджету платниками перераховано 489,9 млрд грн податків та платежів, що на 69,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Наприклад, індикатив січня – жовтня з податку на прибуток виконаний на 106,3 %. За цей період сплачено податку на прибуток у розмірі 78,1 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше, ніж за 10 місяців 2018 року.
«Нові підходи до адміністрування та заходи з детінізації економіки, зокрема, відслідковування ланцюгів постачання, боротьба з конвертаційними центрами, мінімізаторами, «сірим» сегментом економіки фактично дають кумулятивний ефект. Вони сприяють розширенню бази оподаткування, завдяки чому вдається перевиконувати планові показники з надходжень податків, уникаючи переплат та тиску на бізнес», – зазначив Сергій Верланов.
Створення комфортних умов роботи для сумлінних платників податків – одне з головних завдань нової податкової служби.
«Ми стали блокувати менше податкових накладних, менше кількісно і менше по сумам. ДПС не допускає блокування накладних підприємств реального сектору економіки. Ми дуже ретельно працюємо по критеріям і суворо ставимося до порушень у цьому питанні, докладаємо максимум зусиль до того, щоб реальний бізнес почував себе краще, вільніше і був більш конкурентним», – наголосив Сергій Верланов.
Для цього ДПС планує в тому числі посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування. За словами голови ДПС, пріоритетом на найближчу перспективу є боротьба з «сірим» ринком алкоголю і тютюну. «Це наша наступна велика боротьба, якій ми присвятимо кінець поточного року та перший квартал наступного. Ми будемо дуже активно працювати у цьому напрямі», – зазначив Сергій Верланов.
Також, за його словами, ДПС буде підвищувати якість податкового сервісу. Цьому, зокрема, сприятиме реформування податкових органів за моделлю єдиної юридичної особи.
«Перехід до єдиної юридичної особи по всій Україні дозволить нам оптимізувати функції і управлінську мережу, ми змістимо акценти, усунемо дублювання функцій. Це вивільнить ресурси для покращення сервісного обслуговування та роботи колцентрів», – повідомив Сергій Верланов.
Інформація розміщена на офіційному вебпортал ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396919.html
Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396944.html повідомила, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому п. 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) згідно з п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 28 такого змісту:
«Платники податку мають право зареєструвати в ЄРПН другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН згідно з п. 23 цього підрозділу.
У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в ЄРАН, а другий примірник не зареєстрований в ЄРАН, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:
а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;
б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в ЄРАН не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної».
Заповнювати документи на переказ коштів стане простіше
Національний банк України (далі – НБУ) за посиланням https://bank.gov.ua/news/all/zapovnyuvati-dokumenti-na-perekaz-koshtiv-stane-prostishe повідомив, що заповнювати документи на переказ коштів стане простіше завдяки оновленню вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів.
У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.
Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 року № 162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набирає чинності з 13 січня 2020 року.
Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно.
Нагадаємо, що усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN.
Чи оподатковується ПДФО операції з продажу фізичною особою інвестиційного активу?
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2 690,00 гривень);
б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником ПДФО внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг
Ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.
Внесення земельної ділянки до статутного фонду: сплата юридичною особою земельного податку
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Отже, юридична особа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку протягом року від іншого власника, зокрема, у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 01 числа місяця, в якому вона набула право власності.
Мораторій на перевірки ФОП є логічним кроком для підтримки малого бізнесу
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397020.html проінформувала, що на офіційному сайті голови держави оприлюднено підписаний Президентом Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (далі – Указ). Реалізація положень документу сприятиме економічному зростанню країни.
Згідно з Указом Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2019 року має розробити, внести на розгляд Верховної Ради України та забезпечити супроводження законопроектів щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємців. Зокрема, законопроект про запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування РРО.
Також до кінця поточного року має бути розроблено законопроект щодо пом’якшення відповідальності ФОП за порушення порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
Державна податкова служба підтримує зазначені ініціативи. Оскільки вони дозволять мікробізнесу адаптуватися до нових правил роботи з реєстраторами розрахункових операцій, а податківцям – зосередити увагу на ризикових платниках.
«Ми маємо підтримувати підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, створюючи їм умови для розвитку. Підписаний Указ не лише запроваджує мораторій на перевірки спрощенців, але й пом’якшить відповідальність за порушення порядку ведення звітності при застосуванні РРО. Це саме те, про що постійно говорять підприємці», – наголосив Сергій Верланов.
Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО
Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і Закон України від 20.09.2019 № 128 (далі – Закон).
Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. «Спрацьовує» звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.
«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», – зазначив голова ДПС Сергій Верланов.
Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей згадуваного Закону.
«Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», – уточнив Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397039.html
Дохід отримано за роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць: визначення бази нарахування єдиного внеску
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Операція «Урожай» спрямована на детинізацію відносин в аграрному секторі економіки
З метою здійснення контролю, спрямованого на детинізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай» контролюючими органами області проводяться наради, засідання, семінари з представниками бізнесструктур, на яких обговорюються питання легалізації найманої праці, рівня заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га.
Робота органів податкової служби у рамках операції «Урожай» здійснюється за напрямами:
◄ контроль за виплатою реальної заробітної плати, виявлення та легалізація праці найманих осіб;
◄ контроль за виплатою орендної плати за паї та сплатою відповідних платежів до бюджету;
◄ контроль за декларуванням доходів одноосібниками та власниками сільгосптехніки;
◄ виявлення фактів незаконного використання сільгоспугідь та не за цільовим призначенням;
◄ боротьба із схемами ухилення від оподаткування у сільському господарстві.
Операція «Урожай» спрямована на досягнення:
► легалізації доходів населення та збільшення надходжень до бюджетів та страхових фондів;
► виявлення земель, які обробляються без належних документів та без сплати податків;
► збільшення доходів працівників, які задіяні у сільськогосподарській сфері, за рахунок підвищення розміру заробітної плати та орендної плати за паї.
Нагадуємо, що у разі порушення умов п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України під час реалізації фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) сума доходу, отримана від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та оподатковується на загальних підставах. У цьому випадку платник ПДФО має включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.
Юрособа має кілька стаціонарних джерел забруднення у межах кількох населених пунктів: подання декларації екологічного податку
Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок (далі – податок) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Норми встановлені п. 250.2 ст. 250 ПКУ.
У разі, якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.
Невід’ємною частиною Декларації є 9 (дев’ять) типів додатків, з них 6 (шість) – розрахунків. Відповідний тип розрахунку забезпечує обчислення податкового зобов’язання за певним видом об’єкта оподаткування та, зокрема, додатки 1 – 3 – для кожного джерела забруднення (по кожному КОАТУУ місця розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів).
Отже, юридична особа, яка має кілька стаціонарних джерел забруднення, що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язана подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію.
До Декларації така особа складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин; об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти; спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта (по кожному КОАТУУ) окремо.
Для фізичних осіб – підприємців лівобережжя м. Дніпра проведено кущовий семінар
Лівобережним управлінням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі фахівців управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС 14.11.2019 проведено кущовий семінар для представників малого бізнесу – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Фахівець управління комунікацій звернула увагу присутніх, зокрема, на те, що 19.04.2020 набувають чинності закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», крім окремих їх положень.
Вона зупинилась на основних нововведеннях зазначених законів, а саме: закони зобов’язують всіх ФОП – платників єдиного податку, крім першої групи, використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та запроваджують програмні РРО, електронний чек, грошову винагороду для покупців і штрафні санкції за порушення правил розрахункових операцій для бізнесу.
Також працівник податкової служби області нагадала про обов’язок декларування доходів громадянами – власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га, та про завершення переходу на міжнародний стандарт IBAN.
Крім того, на семінарі розглянуті питання адміністрування транспортного та екологічного податків, рентної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, права на отримання податкової знижки. сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, отримання електронних довірчих послуг.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради.
Своєчасно сплачений екологічний податок – це підтримка чистого довкілля!
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Добровільна сплата екологічного податку – шлях до чистого довкілля».
У заході прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
«На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно актуальним та турбує кожного мешканця регіону.
Важливим компенсатором негативного впливу на природу небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників, є екологічний податок», – зазначила Манушак Осипова.
Вона нагадала, хто саме є платниками екологічного податку та повідомила, що станом на 01.11.2019 у Дніпропетровській області екологічний податок сплачує 3 430 суб’єктів господарювання, якими забезпечено надходження до бюджетів понад 650 мільйонів гривень податку. Це майже на 147 мільйонів гривень, або на 30 відсотків, більше ніж за 10 місяців минулого року.
Манушак Осипова звернула увагу, що граничний термін подання декларації екологічного податку за 3-й квартал поточного року минув 11.11.2019, а граничний строк сплати податку спливає 19.11.2019.
«Своєчасно сплачений екологічний податок – це значний внесок у фінансування охорони природи. Тому, усі суб’єкти господарювання повинні відповідально ставитися до виконання взятих на себе зобов’язань у природоохоронній сфері», – акцентувала начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській.
Сумлінна сплата екоподатку усіма суб’єктами господарювання, які забруднюють довкілля, – це умови стійкого економічного та соціального розвитку, як Дніпропетровського регіону, так і країни в цілому.
З початку року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 4,6 мільярда гривень доходу
За підсумками деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за десять місяців поточного року подано 44,7 тис. декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу – 4 млрд 612,2 млн грн, що на 1 млрд 503,8 млн грн більше, ніж у минулому році. При цьому, до сплати в бюджет нараховано 105,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 5,35 млн грн більше, ніж у 2018 році та 14,45 млн грн військового збору, що на 0,9 млн грн більше минулого року.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 303 мешканці Дніпропетровщини. Сума задекларованого ним доходу склала 2 млрд 681,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,15 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,12 млн гривень.
Основними декларантами у 2019 році є громадяни, які отримали майно у спадщину чи подарунок – 2 971 особа. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 1 млрд 434,7 млн гривень. Дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1 195 мешканців регіону на суму 293,7 млн гривень. Іноземні доходи у розмірі 142,4 млн грн задекларували 223 мешканці області.
Разом з тим, 8 218 мешканців Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 16,8 млн гривень. На сьогоднішній день з бюджету повернуто податку на доходи фізичних осіб 15,1 млн гривень.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть до кінця поточного року.
Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
08.11.2019 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України від 10.10.2019 № 422 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.10.2019 за № 1134/34105) (далі – Наказ № 422).
Наказом № 422 затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (із змінами).
Наказом № 422 уточнено порядок надання інформації про рух страхових коштів. Так, Державна казначейська служба України (щодня) наступного робочого дня після зарахування страхових коштів на рахунки 3719 формує та передає обмінну інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДПС до 10 години.
Наказ № 422 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.11.2019 № 86.
До уваги платників екологічного податку!
У разі якщо платник екологічного податку (далі – екоподаток) перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Норми встановлені п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами (далі – Декларація).
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення). Сума рядків 4 Додатків 1 до декларації переноситься до рядка 4.1 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 2 до Декларації переноситься до рядка 4.2 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 3 до Декларації переноситься до рядка 4.3 Декларації.
У разі якщо платник екоподатку перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом і має джерела забруднення та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів, розташовані на території такого міста, то такий платник подає до контролюючого органу за місцем свого перебування на податковому обліку одну податкову Декларацію за викиди, скиди такими джерелами забруднення та/або розміщення відходів та складає Додатки 1, 2, 3 до Декларації по кожному джерелу забруднення окремо (тобто кількість Додатків 1, 2, 3 до Декларації відповідає кількості стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів).
При цьому, код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому такий платник перебуває на обліку як платник екоподатку, зазначається у відповідному рядку поля 2 загальної частини Декларації та у рядку 3.1 поля 3 Додатків 1, 2, 3 до Декларації. Код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених місць для розміщення відходів зазначається у рядку 3.2 поля 3 Додатків 1, 2, 3.
Виправлення помилки «Індивідуальний податковий номер покупця»: наслідки
На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
При виправленні помилки у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» (далі – «ІПН покупця») ПН продавець складає та реєструє в ЄРПН нову ПН з правильним «ІПН покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із невірним «ІПН покупця».
Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої ПН в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачена ст. 120¹ ПКУ.
У разі реєстрації з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, ПН, складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова відповідальність.
Сервісом ДПС повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористались понад 131 тис. клієнтів
ДПС України повідомила, що рік тому запроваджено новітній сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, який значно спростив процедуру отримання електронних довірчих послуг. За цей час сервісом скористались більше 131 тис. клієнтів, яким сформовано понад 263 тис. сертифікатів.
Сервіс дозволяє отримувати електронні довірчі послуги онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, що заощаджує час та кошти користувачам.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ, який доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Загалом з 09.11.2018 було сформовано більше 1 млн сертифікатів понад 426 тис. клієнтам. Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397588.html
Оподаткування суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Норми встановлені п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.
Фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (п.п. 14.1.260 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.4.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому:- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;- особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Невірно вказано код типу об’єкта житлової нерухомості: виправлення помилки у декларації після граничного терміну її подання
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».
Для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:
► у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;
► у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» до
Коментарі: 0
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
