dpi466

19 листопада 2019, 14:50

Новини Правобережного управління 19.11.19

ДПС забезпечує повноту надходжень до бюджету без жодного тиску на бізнес
ДПС успішно виконує свої функції із наповнення бюджету завдяки новим підходам в адмініструванні та заходам із детінізації економіки. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов в ефірі програми «Великий вечір» телеканалу «NewsOne».
Так, у січні – жовтні до загального фонду Державного бюджету платниками перераховано 489,9 млрд грн податків та платежів, що на 69,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Наприклад, індикатив січня – жовтня з податку на прибуток виконаний на 106,3 %. За цей період сплачено податку на прибуток у розмірі 78,1 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше, ніж за 10 місяців 2018 року.
«Нові підходи до адміністрування та заходи з детінізації економіки, зокрема, відслідковування ланцюгів постачання, боротьба з конвертаційними центрами, мінімізаторами, «сірим» сегментом економіки фактично дають кумулятивний ефект. Вони сприяють розширенню бази оподаткування, завдяки чому вдається перевиконувати планові показники з надходжень податків, уникаючи переплат та тиску на бізнес», – зазначив Сергій Верланов.
Створення комфортних умов роботи для сумлінних платників податків – одне з головних завдань нової податкової служби.
«Ми стали блокувати менше податкових накладних, менше кількісно і менше по сумам. ДПС не допускає блокування накладних підприємств реального сектору економіки. Ми дуже ретельно працюємо по критеріям і суворо ставимося до порушень у цьому питанні, докладаємо максимум зусиль до того, щоб реальний бізнес почував себе краще, вільніше і був більш конкурентним», – наголосив Сергій Верланов.
Для цього ДПС планує в тому числі посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування. За словами голови ДПС, пріоритетом на найближчу перспективу є боротьба з «сірим» ринком алкоголю і тютюну. «Це наша наступна велика боротьба, якій ми присвятимо кінець поточного року та перший квартал наступного. Ми будемо дуже активно працювати у цьому напрямі», – зазначив Сергій Верланов.
Також, за його словами, ДПС буде підвищувати якість податкового сервісу. Цьому, зокрема, сприятиме реформування податкових органів за моделлю єдиної юридичної особи.
«Перехід до єдиної юридичної особи по всій Україні дозволить нам оптимізувати функції і управлінську мережу, ми змістимо акценти, усунемо дублювання функцій. Це вивільнить ресурси для покращення сервісного обслуговування та роботи колцентрів», – повідомив Сергій Верланов.
Інформація розміщена на офіційному вебпортал ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396919.html

Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396944.htmlповідомила, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому п. 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) згідно з п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 28 такого змісту:
«Платники податку мають право зареєструвати в ЄРПН другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН згідно з п. 23 цього підрозділу.
У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в ЄРАН, а другий примірник не зареєстрований в ЄРАН, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:
а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;
б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в ЄРАН не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної».

Заповнювати документи на переказ коштів стане простіше
Національний банк України (далі – НБУ) за посиланням https://bank.gov.ua/news/all/zapovnyuvati-dokumenti-na-perekaz-koshtiv-stane-prostisheповідомив, що заповнювати документи на переказ коштів стане простіше завдяки оновленню вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів.
У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.
Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 року № 162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набирає чинності з 13 січня 2020 року.
Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно.
Нагадаємо, що усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN.

Чи оподатковується ПДФО операції з продажу фізичною особою інвестиційного активу?
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2 690,00 гривень);
б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником ПДФО внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг
Ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

Внесення земельної ділянки до статутного фонду: сплата юридичною особою земельного податку
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Отже, юридична особа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку протягом року від іншого власника, зокрема, у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 01 числа місяця, в якому вона набула право власності.

Мораторій на перевірки ФОП є логічним кроком для підтримки малого бізнесу
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397020.htmlпроінформувала, що на офіційному сайті голови держави оприлюднено підписаний Президентом Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (далі – Указ). Реалізація положень документу сприятиме економічному зростанню країни.
Згідно з Указом Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2019 року має розробити, внести на розгляд Верховної Ради України та забезпечити супроводження законопроектів щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємців. Зокрема, законопроект про запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування РРО.
Також до кінця поточного року має бути розроблено законопроект щодо пом’якшення відповідальності ФОП за порушення порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
Державна податкова служба підтримує зазначені ініціативи. Оскільки вони дозволять мікробізнесу адаптуватися до нових правил роботи з реєстраторами розрахункових операцій, а податківцям – зосередити увагу на ризикових платниках.
«Ми маємо підтримувати підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, створюючи їм умови для розвитку. Підписаний Указ не лише запроваджує мораторій на перевірки спрощенців, але й пом’якшить відповідальність за порушення порядку ведення звітності при застосуванні РРО. Це саме те, про що постійно говорять підприємці», – наголосив Сергій Верланов.

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО
Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і Закон України від 20.09.2019 № 128 (далі – Закон).
Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. «Спрацьовує» звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.
«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», – зазначив голова ДПС Сергій Верланов.
Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей згадуваного Закону.
«Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», – уточнив Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397039.html

Дохід отримано за роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць: визначення бази нарахування єдиного внеску
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Операція «Урожай» спрямована на детинізацію відносин в аграрному секторі економіки
З метою здійснення контролю, спрямованого на детинізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай» контролюючими органами області проводяться наради, засідання, семінари з представниками бізнесструктур, на яких обговорюються питання легалізації найманої праці, рівня заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га.
Робота органів податкової служби у рамках операції «Урожай» здійснюється за напрямами:
◄ контроль за виплатою реальної заробітної плати, виявлення та легалізація праці найманих осіб;
◄ контроль за виплатою орендної плати за паї та сплатою відповідних платежів до бюджету;
◄ контроль за декларуванням доходів одноосібниками та власниками сільгосптехніки;
◄ виявлення фактів незаконного використання сільгоспугідь та не за цільовим призначенням;
◄ боротьба із схемами ухилення від оподаткування у сільському господарстві.
Операція «Урожай» спрямована на досягнення:
► легалізації доходів населення та збільшення надходжень до бюджетів та страхових фондів;
► виявлення земель, які обробляються без належних документів та без сплати податків;
► збільшення доходів працівників, які задіяні у сільськогосподарській сфері, за рахунок підвищення розміру заробітної плати та орендної плати за паї.
Нагадуємо, що у разі порушення умов п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України під час реалізації фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) сума доходу, отримана від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та оподатковується на загальних підставах. У цьому випадку платник ПДФО має включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Юрособа має кілька стаціонарних джерел забруднення у межах кількох населених пунктів: подання декларації екологічного податку
Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок (далі – податок) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Норми встановлені п. 250.2 ст. 250 ПКУ.
У разі, якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.
Невід’ємною частиною Декларації є 9 (дев’ять) типів додатків, з них 6 (шість) – розрахунків. Відповідний тип розрахунку забезпечує обчислення податкового зобов’язання за певним видом об’єкта оподаткування та, зокрема, додатки 1 – 3 – для кожного джерела забруднення (по кожному КОАТУУ місця розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів).
Отже, юридична особа, яка має кілька стаціонарних джерел забруднення, що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язана подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію.
До Декларації така особа складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин; об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти; спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта (по кожному КОАТУУ) окремо.

Для фізичних осіб – підприємців лівобережжя м. Дніпра проведено кущовий семінар
Лівобережним управлінням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі фахівців управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС 14.11.2019 проведено кущовий семінар для представників малого бізнесу – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Фахівець управління комунікацій звернула увагу присутніх, зокрема, на те, що 19.04.2020 набувають чинності закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», крім окремих їх положень.
Вона зупинилась на основних нововведеннях зазначених законів, а саме: закони зобов’язують всіх ФОП – платників єдиного податку, крім першої групи, використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та запроваджують програмні РРО, електронний чек, грошову винагороду для покупців і штрафні санкції за порушення правил розрахункових операцій для бізнесу.
Також працівник податкової служби області нагадала про обов’язок декларування доходів громадянами – власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га, та про завершення переходу на міжнародний стандарт IBAN.
Крім того, на семінарі розглянуті питання адміністрування транспортного та екологічного податків, рентної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, права на отримання податкової знижки. сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, отримання електронних довірчих послуг.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради.

Своєчасно сплачений екологічний податок – це підтримка чистого довкілля!
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Добровільна сплата екологічного податку – шлях до чистого довкілля».
У заході прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
«На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно актуальним та турбує кожного мешканця регіону.
Важливим компенсатором негативного впливу на природу небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників, є екологічний податок», – зазначила Манушак Осипова.
Вона нагадала, хто саме є платниками екологічного податку та повідомила, що станом на 01.11.2019 у Дніпропетровській області екологічний податок сплачує 3 430 суб’єктів господарювання, якими забезпечено надходження до бюджетів понад 650 мільйонів гривень податку. Це майже на 147 мільйонів гривень, або на 30 відсотків, більше ніж за 10 місяців минулого року.
Манушак Осипова звернула увагу, що граничний термін подання декларації екологічного податку за 3-й квартал поточного року минув 11.11.2019, а граничний строк сплати податку спливає 19.11.2019.
«Своєчасно сплачений екологічний податок – це значний внесок у фінансування охорони природи. Тому, усі суб’єкти господарювання повинні відповідально ставитися до виконання взятих на себе зобов’язань у природоохоронній сфері», – акцентувала начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській.
Сумлінна сплата екоподатку усіма суб’єктами господарювання, які забруднюють довкілля, – це умови стійкого економічного та соціального розвитку, як Дніпропетровського регіону, так і країни в цілому.

З початку року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 4,6 мільярда гривень доходу
За підсумками деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за десять місяців поточного року подано 44,7 тис. декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу – 4 млрд 612,2 млн грн, що на 1 млрд 503,8 млн грн більше, ніж у минулому році. При цьому, до сплати в бюджет нараховано 105,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 5,35 млн грн більше, ніж у 2018 році та 14,45 млн грн військового збору, що на 0,9 млн грн більше минулого року.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 303 мешканці Дніпропетровщини. Сума задекларованого ним доходу склала 2 млрд 681,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,15 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,12 млн гривень.
Основними декларантами у 2019 році є громадяни, які отримали майно у спадщину чи подарунок – 2 971 особа. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 1 млрд 434,7 млн гривень. Дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1 195 мешканців регіону на суму 293,7 млн гривень. Іноземні доходи у розмірі 142,4 млн грн задекларували 223 мешканці області.
Разом з тим, 8 218 мешканців Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 16,8 млн гривень. На сьогоднішній день з бюджету повернуто податку на доходи фізичних осіб 15,1 млн гривень.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть до кінця поточного року.

Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
08.11.2019 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України від 10.10.2019 № 422 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.10.2019 за № 1134/34105) (далі – Наказ № 422).
Наказом № 422 затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (із змінами).
Наказом № 422 уточнено порядок надання інформації про рух страхових коштів. Так, Державна казначейська служба України (щодня) наступного робочого дня після зарахування страхових коштів на рахунки 3719 формує та передає обмінну інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДПС до 10 години.
Наказ № 422 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.11.2019 № 86.

До уваги платників екологічного податку!
У разі якщо платник екологічного податку (далі – екоподаток) перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Норми встановлені п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами (далі – Декларація).
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення). Сума рядків 4 Додатків 1 до декларації переноситься до рядка 4.1 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 2 до Декларації переноситься до рядка 4.2 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 3 до Декларації переноситься до рядка 4.3 Декларації.
У разі якщо платник екоподатку перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом і має джерела забруднення та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів, розташовані на території такого міста, то такий платник подає до контролюючого органу за місцем свого перебування на податковому обліку одну податкову Декларацію за викиди, скиди такими джерелами забруднення та/або розміщення відходів та складає Додатки 1, 2, 3 до Декларації по кожному джерелу забруднення окремо (тобто кількість Додатків 1, 2, 3 до Декларації відповідає кількості стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів).
При цьому, код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому такий платник перебуває на обліку як платник екоподатку, зазначається у відповідному рядку поля 2 загальної частини Декларації та у рядку 3.1 поля 3 Додатків 1, 2, 3 до Декларації. Код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених місць для розміщення відходів зазначається у рядку 3.2 поля 3 Додатків 1, 2, 3.

Виправлення помилки «Індивідуальний податковий номер покупця»: наслідки
На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
При виправленні помилки у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» (далі – «ІПН покупця») ПН продавець складає та реєструє в ЄРПН нову ПН з правильним «ІПН покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із невірним «ІПН покупця».
Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої ПН в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачена ст. 120¹ ПКУ.
У разі реєстрації з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, ПН, складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова відповідальність.

Сервісом ДПС повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористались понад 131 тис. клієнтів
ДПС України повідомила, що рік тому запроваджено новітній сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, який значно спростив процедуру отримання електронних довірчих послуг. За цей час сервісом скористались більше 131 тис. клієнтів, яким сформовано понад 263 тис. сертифікатів.
Сервіс дозволяє отримувати електронні довірчі послуги онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, що заощаджує час та кошти користувачам.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ, який доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Загалом з 09.11.2018 було сформовано більше 1 млн сертифікатів понад 426 тис. клієнтам. Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397588.html

Оподаткування суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Норми встановлені п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.
Фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (п.п. 14.1.260 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.4.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому:- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;- особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Невірно вказано код типу об’єкта житлової нерухомості: виправлення помилки у декларації після граничного терміну її подання
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».
Для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:
► у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;
► у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» до