03:14
Новини Правобережного управління
04.02.2020 14:48
Офіційне працевлаштування – запорука забезпеченого майбутнього
В інформаційному центрі газети Дніпра «Наше місто» відбулася пресконференція з питань легалізації робочих місць та заробітної плати.
У пресконференції прийняли участь: т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Владислав Катченко, начальник Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості населення у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, підприємцям Дніпра нагадали про необхідність офіційного працевлаштування робітників.
Так, інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради спільно з Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області продовжують роз’яснювальну роботу щодо важливості офіційного працевлаштування та пояснюють роботодавцям про наслідки порушень законодавства про працю.
Як зазначила Тетяна Янушкевич, зараз головне завдання – проінформувати максимальну кількість підприємців Дніпропетровщини. Вона нагадала, що серед переваг офіційного працевлаштування, зокрема є наявність страхового стажу, можливість звертатися до центру зайнятості у разі втрати роботи та отримувати лікарняний.
Владислав Катченко зауважив, що за результатами інформаційно – роз’яснювальної роботи податкової та пенсійної служб області формується список, так званих, ризикових підприємств та закликав роботодавців не потрапити до нього.
Зі свого боку, Вікторія Каліногорська наголосила, що на сьогоднішній день питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості із її виплати є і залишається одним із першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Тільки завдяки легалізації зайнятості населення та детінізації заробітної плати можливе додаткове збільшення податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб, що є основним джерелом надходжень місцевого бюджету.
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.
Тож, на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками.
Постійно звертається увага керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців на обов`язкове оформлення трудових відносин із найманими працівниками, на недопущення виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством рівень.
Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин та виплата належної працівнику суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства!
Уряд змінив порядок подання інформації органам ДПС
ДПС України повідомила, що Уряд затвердив постанову, якою внесено зміни до пунктів 9 та 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.
Під час періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, отримувачі та користувачі електронних довірчих послуг зможуть використовувати кваліфікований електронний підпис з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові положення забезпечують належне виконання вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406199.html
Затверджено Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406257.html проінформувала про наступне.
Кабінет Міністрів України затвердив план реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. Цей документ сприятиме ліквідації всіх форм незаконного виробництва та обігу виробів із тютюну.
Основна мета реалізації Стратегії – скорочення умов для існування тіньової економіки та корупції, і, як результат, – покращення інвестиційного іміджу України.
План заходів передбачає проведення на державному рівні системних досліджень у цій сфері, зокрема в частині нелегального виробництва та обігу тютюнових виробів.
Серед основних кроків у цьому напряму:
► ухвалення відповідних нормативно-правових актів;
► здійснення виконавчими органами влади відповідних дій та прийняття управлінських рішень;
► активізація міжнародного співробітництва.
Документ визначає індикатори та терміни виконання цих заходів.
Оподаткування ПДВ факторингових операцій
Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Нормами п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
◄ надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
◄ відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
◄ переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.
Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.
В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Про перевірку терміну дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа
Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього у полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих
послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.
Особливості визначення розмірів ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Норми встановлені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) з 01 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
У 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4; п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1160) (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» встановлено, що у 2018 та 2019 роках до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування у 2018 року та у 2019 роках, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п.12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160.
ДПС за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»
Зметою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.
Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.
Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу [email protected].
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406386.html
Які особи мають обов’язок подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника
Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2019 року, триває.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.
Оподаткування ПДВ дебіторської заборгованості у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
За тимчасове розміщення відходів на власній території у разі виробництва продукції тваринництва екологічний податок не справляється
Платників екологічного податку визначено п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Термін «розміщення відходів» визначено п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).
Отже, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема у разі виробництва продукції тваринництва, і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.
Проведення рекламної акції із безоплатним розповсюджуванням алкогольних напоїв: чи потрібно придбавати ліцензію?
Роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Норми визначені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
Згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Звертаємо увагу, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме: 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень (ст. 17 Закону № 481).
Податківці роз’яснюватимуть роботодавцям важливість офіційного працевлаштування найманих
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405454.html повідомила наступне.
Представники Держпраці спільно з податківцями відповідно до доручення Прем’єр-міністра України проводитимуть посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування. Під час таких заходів роботодавцям розповідатимуть про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.
Заходи проводитимуться для підвищення відповідальності роботодавців під час виконання законодавства про працю та виявлення тих, які використовують неоформлену найману працю.
Суб’єкти господарювання після таких роз’яснювальних візитів матимуть змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства.
Водночас звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.
Нагадуємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.
Про особливості сплати ПДФО юридичною особою за відокремлені підрозділи
Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
«Відокремлені підрозділи» для розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вживаються у значенні, визначеному ГКУ (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відокремлені підрозділи визначаються з урахуванням норм ст. 64 ГКУ незалежно від того, включені/не включені такі підрозділи юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету також здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.
Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.
Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.
Перехід «єдинника» за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування: реєстрація платником ПДВ
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) у випадках, визначених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Про розмір єдиного внеску у разі нарахування роботодавцем фізособі доходу за цивільно-правовими договорами
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разi, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Враховуючи вищевикладене, у разі отримання фізичною особою винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами від свого роботодавця, роботодавець нараховує єдиний внесок на суму винагороди (доходу) такої фізичної особи у розмірі 22 відсотки.
Приймаєте працівника на роботу – не забудьте повідомити податкову!
Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна гарантія майбутнього кожного працюючого.
Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.
Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.
Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Увага! Розпочалась деклараційна кампанія 2020!
Деклараційна кампанія 2020 розпочалась і триватиме до 01 травня.
Управлінням комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виготовлено ролик, який акцентує увагу платників на особливостях декларування доходів, отриманих у 2019 році, та зокрема – на декларуванні доходів від надання в оренду житла.
Ролик розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»:
► у розділі «Новини» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/405597.html;
► у розділі «Медіа-центр» («Відеогалерея» – «Презентаційні та інші матеріали») за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/;
► у банері «Деклараційна кампанія 2020» («Інформаційні повідомлення») за посиланням https://dp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/informatsiyni- povidomlennya/405597.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
29.01.2020 14:04
РРО: важливі новації. З кваліфікованим електронним підписом – зручно!
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Нововведення при застосуванні РРО у поточному 2020 році. Переваги використання кваліфікованого електронного підпису».
У пресконференції прийняли участь: начальник управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур, начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська та начальник відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олександр Харченко.
Продовжуючи вже розпочате з кінця минулого року інформування платників податків стосовно нововведень, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» Ольга Мазур у своїй доповіді зупинилась на питаннях, пов’язаних з новими правилами застосування програмних РРО, зокрема, на етапах введення обов’язкового застосування РРО платниками податків.
«З 19.04.2020 розширено коло юридичних осіб, які застосовують РРО під час торгівлі продукцією власного виробництва: торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння власного виробництва.
Додано види діяльності для ФОПів – «єдинників», під час здійснення яких застосовуються РРО, а саме: надання платних послуг у сфері охорони здоров’я», – підкреслила Ольга Мазур.
Також з 01.10.2020 застосовують РРО ФОПи – «єдинники», які дійснюють:
- торгівлю товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів.
До того ж, з 01.01.2021 застосовують РРО усі ФОПи – «єдинники», незалежно від видів діяльності та обсягу річного доходу, крім платників І-ої групи.
Ольга Мазур відмітила, що з 19.04.2020 збільшено розмір фінансових санкцій, зокрема за проведення розрахункових операцій з використання РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг): за перше порушення 10 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), за повторне порушення – 50 % такої вартості.
Одним із головних напрямків реформування Державної податкової служби є розвиток онлайн сервісів та діджиталізація.
На сьогодні податкова служба першою буде реалізовувати реформу «Держава у смартфоні». Адже, сьогодні складно уявити життя без сучасних інформаційних технологій. Завдяки їм комфортними стають не лише звичні речі, а й наш побут, покращуються умови праці.
За словами начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської, з метою надання платникам податків якісних електронних послуг при ДПС України функціонує сервіс «Електронний кабінет», електронна адреса cabinet.tax.gov.ua, яким можливо скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт - пристроїв, сервіс працює безкоштовно.
За допомогою цього сервісу можливо сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків, та програмного РРО, на теперішній час якому забезпечено безкоштовне повнофункціональне рішення від ДПС в тестовому режимі (для виявлення зауважень).
Реєстрація програмного РРО здійснюється у спеціальному додатку на офіційному сервері ДПС України, в приватній частині «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, у вкладці Програмний РРО (тестова версія). Також програмне забезпечення для мобільних пристроїв (Windows та Android) можна безкоштовно завантажити з офіційної сторінки ДПС України за посиланням https:/80.91.165.208/E-Receipt/.
Для набрання статусу суб’єкту електронного документообігу та користування сервісами електронного кабінету платнику податків необхідно:
- отримати кваліфікований електронний підпис у будь – якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах.
На теперішній час отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкового департаменту ДПС:
- м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.95а (Лівобережна ДПІ);
- м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд.25 (Шевченківська ДПІ);
- м. Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, буд.42 (Криворізька північна ДПІ).
«Після отримання кваліфікованого електронного підпису необхідно:
- зареєструватися користувачем електронного кабінету, розміщеного на сайті ДПС України, за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису;
- надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;
- після отримання підтвердження про приєднання до системи електронного документообігу платник податків набуває статусу суб’єкту електронного документообігу», – наголосила Алла Свірська.
Ключова функція податкової служби – це зробити процес роботи з платниками податків максимально автоматизованим.
Кожна людина повинна пам’ятати: на податках тримається вся соціальна сфера і сумлінне ставлення до своїх обов’язків фізичних та юридичних осіб забезпечує побудову європейського суспільства.
Проведена пресконференція відбулася у форматі діалогу, під час якого представниками засобів масової інформації були задані актуальні питання стосовно нових правил застосування РРО та реєстрації програмного РРО.
ДПС вдосконалюватиме процеси і сервіси, аби підвищити добровільність сплати податків
Голова ДПС Сергій Верланов зустрівся з литовськими бізнесменами та послом Литовської республіки в Україні Марюсом Януконісом, де розповів про роботу та результати діяльності оновленої податкової служби, окреслив подальші кроки розбудови відносин з платниками податків та запровадження ініціатив, які спрощують ведення бізнесу.
Зокрема, за словами Сергія Верланова, головним чинником підвищення добровільності сплати податків мають стати електронні сервіси, над розвитком і вдосконаленням яких зараз ведеться активна робота.
«Робота з реформування Державної податкової служби триває. Нині працюємо над удосконаленням послуг та сервісів. Нова ДПС прагне робити їх більш зручними для платника, розвиватися, впроваджувати міжнародні стандарти. Вже запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет». Нині він є чи не найпопулярнішим електронним сервісом. Тому наступні півроку ми будемо його вдосконалювати», – зауважив Сергій Верланов.
Очільник ДПС також наголосив, що податкова служба перезавантажує систему аудиту. Зокрема, податкова в цьому році вже скоротила на 20 % кількість планових перевірок, а посилення аналітичної роботи дозволить не тільки надалі зменшувати кількість перевірок, а й підвищити їх результативність.
У ході зустрічі від бізнесу надійшли цінні пропозиції і побажання щодо вдосконалення роботи ДПС. У свою чергу Сергій Верланов підкреслив, що зворотній зв’язок, який отримує ДПС у ході таких заходів, є необхідним для реформування податкової служби.
Також, за словами очільника ДПС, у становленні нової податкової служби підтримка європейських партнерів є надважливою. В ході зустрічі Сергій Верланов подякував Литовській республіці за допомогу, зокрема, за провідну участь у впровадженні програми ЄС з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), одним з напрямів якої є реформа податкової служби в Україні.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/404994.html
Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).
Інформація для внутрішньо переміщених осіб
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).
Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в довідці.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається таким платником ПДФО за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Набрав чинності закон щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва
23.01.2020 набрав чинності Закон України від 14.01.2020 № 436-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (далі – Закон № 436).
Зміни передбачають виділення 2 млрд грн для запуску програми кредитів під 5, 7 та 9 відсотків для підтримки мікро- та малого бізнесу.
Програма дасть змогу малим та середнім підприємцям відкривати власну справу та створити тисячі робочих місць вже у 2020 році.
Фонд розвитку підприємництва надаватиме підтримку у вигляді компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у гривні. Відсоток залежить від розміру й типу бізнесу.
Також підтримка фізичним особам – підприємцям надаватиметься у вигляді часткових гарантій за кредитами, якщо у малого та середнього бізнесу бракує застави.
Закон № 436 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 22.01.2020 року № 12.
Затверджено новий Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету
03.01.2020 набрав чинності новий Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затверджений наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної казначейської служби України від 19.12.2019 № 355) (далі – Довідник).
Видання Довідника зумовлене переходом на нову автоматизовану систему бухгалтерського обліку казначейського виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Довідник приведено у відповідність до початку застосування з 01 січня 2020 року оновленого Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Також Довідник було доповнено новою графою «Ознака фонду».
Слід зазначити, що при цьому втратив чинність, наказ Державного казначейства України від 15.01.2007 № 5 «Про затвердження Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» (із змінами).
Нагадаємо, що з 03.01.2020 зарахування податків та інших обов’язкових платежів здійснюється за новими рахунками.
Довідник розміщено на офіційному сайті Державної казначейської служби України за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/npa/dovidnik-vidpovidnosti-simvolu-zvitnosti-kodu-klasifikaciyi-dohodiv-byudzhetu
До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності додано нові версії документів
Станом на 16.01.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.28.2.0).
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.2.0) станом на 16.01.2020:
Додано нові версії документів:
На виконання вимог Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» додано нові документи:
F/J 1304102 – Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) додано нові версії документів:
S0400410 – № 1-ПЕ (місячна) Звіт про економічні показники короткотермінової статистики промисловості (наказ Держстату від 31.05.2019 № 178);
S0423114 – № 1-П (місячна) (юридичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату від 31.05.2019 № 180);
S0423115 – № 1-П (місячна) (фізичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату від 31.05.2019 № 180);
S0800109 – № 1-заборгованість (ЖКГ) (місячна) Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг (наказ Держстату від 22.07.2019 № 255);
S2701413 – № 21-заг (місячна) Звіт про реалізацію продукції сільського господарства (наказ Держстату від 10.05.2019 № 151).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Єдиний внесок: ФОП за себе подають звіт до 10 лютого
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Норми встановлені п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).
Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».
Також подають Звіт один раз на календарний рік у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують і подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії (при цьому тип форми «початкова» не зазначається) відповідно до пунктів 10 та 11 розділу IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435.
Разом з тим Звіт не подається тими ФОП, які користуються пільгою при сплаті єдиного внеску, а саме: пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відбувся кущовий семінар для платників податків Західнодонбаського регіону
Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Західно-Донбаським управлінням ГУ ДПС проведено кущовий семінар для суб’єктів господарювання міст Павлограда, Першотравенська, Тернівки, Павлоградського, Васильківського, Покровського, Межівського, Петропавлівського та Юр’ївського районів.
На семінарі докладно розглядались зміни у податковому законодавстві, запроваджені з 01 січня 2020 року, та нові правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Акцентовано увагу суб’єктів господарювання, що з 19.04.2020 набувають чинності закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», крім окремих їх положень.
Фахівцями Західно-Донбаського управління ГУ ДПС висвітлені питання справляння рентної плати та екологічного податку, сплати транспортного податку, адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу», а також наголошено про початок кампанії декларування фізичними особами доходів, отриманих у 2019 році.
Крім того, на семінарі особливу увагу приділено впровадженню інформаційних технологій, які дозволяють зберегти дорогоцінний час для бізнесу, а саме – на електронних сервісах ДПС України, скориставшись якими можна подати звітність, отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію у режимі он-лайн.
Окремо присутні проінформовані про сервіси та можливості Електронного кабінету.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання, які виникають під час проведення ними господарської діяльності. Присутні висловили подяку фахівцям за практичну допомогу.
За 2019 рік до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 запитів на публічну інформацію
Протягом 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з 2018 роком кількість запитів зросла на 53 одиниці.
За наслідками розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 145, відмовлено з причини невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 167, надіслано за належністю – 5.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], запити на публічну інформацію, з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Платники зможуть оперативно отримувати відповіді на електронну адресу
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405093.html повідомила, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:
► відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
► нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;
► діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;
► актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.
ЗІР постійно вдосконалюється, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків.
Запрошуємо платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».
За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.
З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».
Оприлюднено новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування
З 01 лютого 2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Постанову № 1165 оприлюднено на офіційному сайті Уряду (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkiv-z-pita-a1165).
Порядком, зокрема, визначені:
- Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);
- Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);
- Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3);
- форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);
- Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);
- форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);
- форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).
Також Постановою № 1165 затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.
Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405220.html
Безготівкова форма розрахунків банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО
Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО). Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Відповідні норми встановлені п. 2 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) – «спрощенці», які надають послуги (юристи, консультанти, «айтішники» тощо), а також інші самозайняті особи, у тому числі і ті ФОП, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати РРО, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону № 265. У цьому разі необхідно застосовувати РРО.
До уваги платників екологічного податку!
Платники екологічного податку визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екоподатку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку, встановленому законодавством.
Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597, із змінами (далі – Інструкція).
Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359 із змінам.
Якщо суб’єкт господарювання має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, то такому суб’єкту господарювання необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.
Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів в окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.
Зразки заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у прикладах
З 01 січня 2020 року розпочалася деклараційна кампанія 2020.
Порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено Податковим кодексом України.
Зразки заповнення податкової декларації розміщені на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/
Як можна «докупити» страховий стаж розповіли у Правобережному управлінні
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом тема добровільної сплати єдиного внеску набуває популярності. «Купити» страховий стаж, якого бракує, можна на підставі договору про добровільну сплату.
Якщо громадянин не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався єдиний внесок, то такий період у страховий стаж не зараховується.
Зауважимо, несплата єдиного внеску, не дає працездатним громадянам права на отримання житлової субсидії.
Допомогти у вирішенні таких ситуацій можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання Договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (за попередні періоди) або договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (на майбутній період), який можна укласти не менше ніж на рік.
Коло громадян, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено статтею 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Порядок укладення договору про добровільну участь та необхідні документи визначено розділом V Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2015 року № 449.
Особам, що бажають добровільно сплачувати єдиний внесок, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання.
Для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідно надати такі документи:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (форму заяви наведено в додатку 3 до Інструкції № 449);
- копію трудової книжки (за наявності);
- виписку із системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
- копію документу, який засвідчує особу.
Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним видом.
Сума сплати за договором (сума єдиного внеску) визначається такими особами самостійно та розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При цьому сума сплати визначена для договорів «на майбутній період» не може бути менше мінімального єдиного внеску на місяць (на сьогодні 1039,06 грн.), а для договорів «одноразової» сплати - не менше мінімального єдиного внеску на місяць помноженого на коефіцієнт 2 (на сьогодні 2078,12 грн.).
Звертаємо увагу, що одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою за весь період, за який «купується» стаж, протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.
Платниками Правобережного управління сплачено до місцевого бюджету понад 2,2 млрд. гривень
Впродовж 2019 року суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області перерахували до місцевого бюджету 2202,5 млн. грн. податків та зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року надходження збільшились на 15,7 %, або на 298,8 млн. гривень.
Найбільшу питому вагу в надходженнях склали: податок на доходи фізичних осіб – 1419,8 млн. грн., єдиний податок – 449,4 млн. грн. та плата за землю – 269,7 млн. гривень.
Надходження податкових платежів у грудні 2019 року склали 187,2 млн. гривень.
Платники податків Правобережного управління протягом 2019 року до місцевого бюджету сплатили понад 449 млн. грн. єдиного податку
Протягом 2019 року платники податків, які перебувають на обліку в Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, сплатили до місцевого бюджету 449,4 млн. грн. єдиного податку.
У грудні 2019 року платники податків сплатили до місцевого бюджету України 16,8 млн. грн. єдиного податку.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
29.01.2020 14:01
«Гаряча лінія» завідувача сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Тетяни Копильченко на тему «Адміністрування екологічного податку»
Питання 1. Товариство запитує, який порядок справляння екологічного податку у 2020 році?
Відповідь. Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме.
Статтею 250 Кодексу для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 Кодексу платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
При цьому, до внесення змін до форми декларації з екологічного податку, слід врахувати пропозиції, викладені у листах ДФС України:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 стосовно обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку у 2020 році вважаються за:
IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;
І квартал п. р. – 12 травня та 20 травня 2020 року, відповідно;
ІІ квартал п. р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року, відповідно;
ІІІ квартал п. р. – 9 листопада та 19 листопада 2020 року, відповідно;
IV квартал п. р. – 9 лютого та 19 лютого 2021 року, відповідно.
Питання 2. Суб’єкт господарювання має газову колонку для підігріву води та опалення приміщення, чи є він платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
Відповідь. Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Кодексу).
Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (зі змінами та доповненнями), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Вводяться в дію нові пари ключів центрального засвідчувального органу
ДПС України повідомила, що відповідно до наказу Міністерства цифрової трансформації України від 16.01.2020 № 3 центральним засвідчувальним органом проведено генерацію нових пар ключів та сформовано самопідписані сертифікати ключів.
Для забезпечення безперебійного функціонування інформаційних систем, в яких використовуються кваліфіковані сертифікати електронного підпису та печатки, просимо адміністраторів цих систем ТЕРМІНОВО встановити сертифікати, які знаходяться за посиланнями:
https://czo.gov.ua/folderverify/Data/CACertificates.p7b;
https://czo.gov.ua/folderverify/Data/CAs.json
Нові пари ключів центрального засвідчувального органу буде введено в дію о 20:20 20 січня 2020 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/404646.html
Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 436) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 23.12.2019 за № 1278/34249), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.12.2014 за № 1553/26330.
Наказом № 436 визначено період (два місяці з дня набрання чинності Наказом № 436) для подання членами фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дня набрання чинності Наказом № 436, до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо).
Також у новій редакції викладено форми заяв:
► про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1 ЄСВ;
► про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7 ЄСВ;
► про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12 ЄСВ.
Наказ № 436 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.01.2020 № 2.
Визначення бази оподаткування акцизним податком тютюну, тютюнових виробів та промислових замінників тютюну з одиницею виміру нетто
Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Підпунктом 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ одиницею виміру бази оподаткування акцизним податком встановлено вагу нетто в кг, зокрема:
● тютюну та замінників тютюну, інших, промислового виробництва; тютюну «гомогенізованого» або «відновленого»; тютюнових екстрактів та есенцій (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);
● сигар, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарил (тонкі сигари), з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 00).
Вагою нетто вважається вага товару (продукції) без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки. У разі якщо складовими частинами (елементами) підакцизного товару (продукції) є сукупно підакцизні товари (продукція) та інші види продукції, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції) (п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
Щодо визначення бази оподаткування деяких видів тютюну та замінників тютюну, інших, промислового виробництва; тютюну «гомогенізованого» або відновленого»; тютюнових екстрактів та есенцій (код згідно з УКТ ЗЕД 2403)
Відповідно до примітки 1 до групи 24, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» із змінами, та примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС від 09.06.2015 № 401, у підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату.
Вагою нетто для визначення бази оподаткування для товару, зокрема «тютюн для кальяна», до складу якого входить тютюн, та який призначений для куріння за допомогою кальяна, є вага всієї готової суміші, що призначена для використання у кальянах, а не лише тютюну, який є невід’ємною часткою такої суміші та вагу якого неможливо виокремити із загальної ваги суміші.
Такий підхід відповідає нормам законодавства ЄС. Зокрема, абзац 2 ст. 2 Директиви про структуру та ставки податків на тютюнові вироби (Директива 2011/64/ЄС) передбачає, що продукти, які повністю або частково складаються з інших речовин, окрім тютюну, відносяться до тютюну для паління та відповідно оподатковуються. Тобто тютюн для кальяна, який складається виключно з трав і не містить тютюн, оподатковується як тютюн для паління.
Аналогічний підхід необхідно застосовувати для визначення бази оподаткування акцизним податком інших видів товарів, які класифікуються у товарній категорії 2403 та на які одиницею виміру бази оподаткування акцизним податком встановлено вагу нетто в кілограмах.
Щодо визначення бази оподаткування сигарил (тонких сигар) із вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 00)
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо відбору проб тютюнової сировини та зразків тютюнових виробів, затверджених наказом Державної митної служби України від 11.12. 2012 № 225:
◄ сигарили – це тонкі сигари;
◄ сигари – це тютюнові вироби, які складаються з трьох шарів: начинки, підкрутки та сорочки, яка спірально охоплює начинку та підкрутку. Начинка – суміш, приготовлена з листя сигарної та тютюнової сировини. Підкрутка – відрізок сигарного листа, в який закатують начинку. Сорочка – відрізок покривного сигарного листа, в який закатують начинку з підкруткою.
У Поясненнях до товарної позиції 2402 «Сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили (тонкі сигари), що містять тютюн» (Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 № 401) визначено, що такі вироби можуть бути приготовлені цілком з тютюну або з сумішей тютюну та його замінників, незалежно від співвідношення тютюну та його замінників у суміші.
Відповідно до Додаткових пояснень до товарних категорій (Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФС від 09.06.2015 № 401):
«Сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили (тонкі сигари) – скрутки тютюну, який можна курити, та, враховуючи їх властивості, призначені виключно для куріння, як вони є, маючи:
a) зовнішню обгортку з натурального тютюну, що покриває продукту в повному обсязі в тому числі, в разі необхідності, фільтр (але без будь-якого додаткового шару, який частково охоплює зовнішню обгортку), проте, не у випадку сигар з наконечником, мундштуком; або
b) мають начинку з розмолотої мішки і зовнішній лист, тобто обгортку звичайного кольору сигари з відновленого тютюну товарної категорії 2403 91 00, повністю закриваючу виріб, включаючи, де це передбачено, фільтр, за винятком сигар з наконечником, при цьому маса одного виробу без фільтру або мундштука складає не менш як 2,3 г і щонайменше одна третина довжини має окружність по периметру не менше як 34 мм.
За умови, що вони задовольняють вищенаведеним умовам, продукти з обгорткою або обгортка та зв’язувальна речовина з відновленого тютюну, які можуть складатися частково з інших речовин, крім тютюну, класифікуються в цій товарній категорії.»
Оскільки сигарили – це готовий для вживання цілісний продукт, який саме в такому вигляді класифікується як підакцизний товар, вагою нетто для визначення бази оподаткування акцизним податком сигарил є вага готових виробів, призначених для споживання (куріння), тобто сигарил (що класифікуються у товарній підкатегорії 2402 10 00 00), а не окремої їх частки – підакцизного товару тютюну, який є невід’ємною частиною таких сигарил.
Про справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
ДПС України надала наступні рекомендації стосовно справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Частиною п’ятою ст. 18 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами визначено, що Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Порядок) і розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (збір) встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами (далі – Постанова № 449).
Нормами абзацу другого пункту 5 Порядку встановлено, що збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
Механізм справляння збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), яка затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 та передбачає заповнення і подання до контролюючого органу Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок).
З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань зі збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, а також враховуючи, що Розрахунок затверджено у 2000 році, і в ньому відсутня строка (колонка) «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року.
На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних ресурсів та щокварталу складати в двох примірниках Розрахунок. Один примірник подається до контролюючого органу за місцем реєстрації користувача, а другий – до органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Додатком до цього пункту Інструкції затверджено Форму розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Декларування доходів, отриманих фізособою за послуги, надані іншій фізособі
Дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовий збір 1,5 відсотка.
Про заповнення повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ (зі змінами) (далі – Закон № 1700) рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 грудня 2019 року № 168/19) затверджено форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2019 року за № 1302/34272
З 01 січня 2020 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (далі – Закон № 140) до Закону № 1700, зокрема, які стосуються подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.
З 01.01.2020 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (далі – Повідомлення) подаються суб’єктами декларування, які займають відповідальне та особо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до ст. 50 Закону № 1700.
Особливості подання Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:
1. Повідомлення подається суб’єктом декларування у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (ПМ), встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, протягом 10 днів з дня настання такої події.
В разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ, членом сім’ї суб’єкта декларування, Повідомлення не подається.
2. За кожним фактом отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку подається окреме Повідомлення.
Винятки:
- здійснення видатку спричинило придбання майна – подається одне повідомлення
- набуття права власності на майно здійснено шляхом отримання доходу у негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо)
3. При отримані доходів із різних джерел (різними платежами) в один день подається окреме повідомлення по кожному доходу, який перевищує 50 ПМ.
4. При отриманні доходу частинами (різними платежами) подаються окреме повідомлення по кожній його частині, яка перевищує 50 ПМ.
5. Повідомлення про придбання майна, вартість якого перевищує 50 ПМ, але сплату за нього здійснено декількома платежами, кожний з яких окремо не перевищує зазначений поріг, здійснюється після набуття права на таке майно.
6. Повідомлення про зміну в майновому стані при отримані спадщини або подарунку, якщо вартість такого майна не відома, не подається.
Зміни у формі Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:
1) добавлено розділ «Видатки»;
2) змінено та впорядковано поле щодо джерела доходів: - роботодавець; - продавець; - дарувальник; - спадкоємець; - рішення суду; - інше.
Особливості заповнення Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:
1. У разі придбання майна або активів, що спричинило видаток на суму більше 50 ПМ, заповнюються розділ 9 «Видатки» та відповідний до виду придбаного об’єкту (нерухоме майно, рухоме майно, нематеріальні активи тощо) – розділ 3 – 8.
2. У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 ПМ, але сплата за його придбання здійснена декількома платежами, кожний з яких окремо не перевищує цей поріг, заповнюється тільки відповідний до виду придбаного об’єкту (нерухоме майно, рухоме майно, нематеріальні активи тощо) – розділ 3 – 8.
3. У разі отримання подарунку у негрошовій формі заповнюються розділ 2 «Доходи, у тому числі подарунки» та відповідний до виду придбаного об’єкту (нерухоме майно, рухоме майно, нематеріальні активи тощо) – розділ 3 – 8.
4. В разі придбання майна шляхом обміну його на інше майно заповнюються розділ 2 «Доходи, у тому числі подарунки», розділ 9 «Видатки» та відповідний до виду придбаного об’єкту (нерухоме майно, рухоме майно, нематеріальні активи тощо) – розділ 3 – 8.
5. При отриманні одного подарунку від декількох осіб, в полі «Джерело доходи» зазначаються відомості щодо кожної особи.
Також з 01 січня 2020 року суб’єкти декларування мають внести в декларацію відомості про всі банківські рахунки, відкриті на ім’я суб’єкта декларування або члена його сім’ї, незалежно від наявності залишку коштів на них станом на 31 грудня звітного періоду.
Затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі
21.01.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2019 № 514 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» (далі – Наказ № 514), яким викладено у новій редакції:
► Типову кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з виконання бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2016 № 87/28217 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.05.2018 № 496);
► Типову кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з виконання місцевого бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за № 88/28218 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.05.2018 № 496).
Наказ № 514 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.01.2020 № 5.
Довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску платник має можливість отримати в електронній формі
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554, затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Порядок внесення змін до ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Для отримання ліцензії, оформленої на новому бланку, суб’єктом господарювання подаються:
► заява (довільної форми);
► документи, що підтверджують зміну відомостей.
Довідково: з інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами», що надаються органами Державної податкової служби України, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС (http://www.tax.gov.ua) у розділі Діяльність>Адміністративні послуги.
«Гаряча лінія» Нелі Добросовістної «Кампанія декларування 2020»
«Гаряча лінія» заступника начальника управління – начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Нелі Добросовістної на тему «Кампанія декларування 2020».
Питання 1. Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включити витрати, понесені фізичною особою на лікування протягом 2019 року?
Відповідь. Доброго дня! Оскільки, станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2019 року платникам не надається.
Питання 2. Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право батько, який сплачує за навчання сина у позашкільному закладі освіти, включити до податкової знижки понесені витрати, у разі відсутності договору про навчання?
Відповідь. Доброго дня! З метою використання права на податкову знижку платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів позашкільної освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Отже, у разі відсутності договору з навчальним закладом жоден з батьків не має права на податкову знижку.
Питання 3. Доброго дня! В мене таке питання: У 2019 році я отримала доходи в іноземній валюті. Як мені розрахувати базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб?
Відповідь. Доброго дня! Відповідно до вимог податкового законодавства платник податку при визначенні бази оподаткування враховує всі доходи, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
РРО: важливі новації. З кваліфікованим електронним підписом – зручно!
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Нововведення при застосуванні РРО у поточному 2020 році. Переваги використання кваліфікованого електронного підпису».
У пресконференції прийняли участь: начальник управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур, начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська та начальник відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олександр Харченко.
Продовжуючи вже розпочате з кінця минулого року інформування платників податків стосовно нововведень, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» Ольга Мазур у своїй доповіді зупинилась на питаннях, пов’язаних з новими правилами застосування програмних РРО, зокрема, на етапах введення обов’язкового застосування РРО платниками податків.
«З 19.04.2020 розширено коло юридичних осіб, які застосовують РРО під час торгівлі продукцією власного виробництва: торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння власного виробництва.
Додано види діяльності для ФОПів – «єдинників», під час здійснення яких застосовуються РРО, а саме: надання платних послуг у сфері охорони здоров’я», – підкреслила Ольга Мазур.
Також з 01.10.2020 застосовують РРО ФОПи – «єдинники», які дійснюють:
- торгівлю товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утв
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
22.01.2020 10:36
Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік
Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.
До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.
Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.
Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.
У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).
Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США.
Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи.
Слід зазначити, що податкова декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід.
Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
При визначенні інвестиційного прибутку враховується курсова різниця, яка у розумінні п.п.14.1.96¹ п.14.1 ст.14 ПКУ є позитивною різницею між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.
Після подачі податкової декларації фізична особа самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% .
Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Звертаємо увагу, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів в тому числі в іноземній валюті, якщо сума такого доходу перерахована у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент такого отримання, не перевищує: у 2018 році – 2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Правобережним управлінням видано понад 5 тисяч довідок про відсутність заборгованості
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Так, за 2019 рік Правобережним управлінням видано 5085 (в тому числі 482 в електронному вигляді) Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
В Правобережному управлінні нагадують, що для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.
Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
За якою податковою адресою необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація подається платником податків за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі - ПКУ) строки контролюючому органу, в якому він перебуває на обліку.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
А що робити у випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?
Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.
Для платників реєстрація місця проживання яких у Новокодацькому, Центральному та Чечелівському районах м.Дніпра необхідно звертатися:
- Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-14;
- Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефон: (0562)374-70-32;
- Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-18.
Час прийому відвідувачів: понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.
Платниками Правобережного управління до бюджету сплачено більше 1 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб
До бюджетів усіх рівнів від платників податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра протягом 2019 року надійшло 1419,8 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.
Нагадаємо, що суб’єкти господарювання (податкові агенти), які нараховують (виплачують) дохід, який підлягає оподаткуванню на користь фізичних осіб, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб та сплатити його до бюджету.
При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб перераховується до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такої виплати. Разом з тим, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок необхідно сплатити до бюджету не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
22.01.2020 10:34
До уваги суб’єктів Е-декларування!
З 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».
УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «–». Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:
● суб’єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;
● членів його сім’ї – розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» Е-декларації.
У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР – Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.
Якщо суб’єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.
Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб’єктами декларування, зокрема:
► роз’яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;
► інформаційна довідка щодо розширення кола суб’єктів господарювання;
► щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
► загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
► відповіді на поширені запитання.
Важливо: суб’єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
За телефоном +38(044)200-06-94 або e-mail: [email protected] працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
- понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;
- п’ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.
Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією «Технічна допомога».
Про офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для застосування малими та середніми підприємствами
На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf оприлюднено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для застосування малими та середніми підприємствами у редакції 2015 року.
Цей МСФЗ призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП). У розділі наводяться характерні риси МСП.
Про зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального
Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено виключний перелік документів, на підставі яких видається, зокрема ліцензія на право зберігання пального.
Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни у статтю 15 Закону України № 481.
Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.
Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи?
Деклараційна кампанія 2020 року розпочалась.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).
Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Норми наберуть чинності 19.04.2020.
Платники Дніпропетровщини спрямували понад 628 мільйонів гривень акцизного податку
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за діяльністю 34 платників акцизного податку (виробників та імпортерів), у т.ч. 28 – юридичних осіб та 6 – приватних підприємців – фізичних осіб.
За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за 2019 рік спрямували до державного та місцевих бюджетів 628 мільйонів 332,8 тисяч гривень.
«Протягом 2019 року підрозділом проведено 227 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 257 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
- 85 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
- 49 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 5 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 70 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 37 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;
- 6 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером;
- 4 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;
- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
До уваги платників акцизного податку!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html повідомила, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:
«Суб’єкт господарювання, який до 01 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:
1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
● знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 01 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 01 липня 2019 року;
● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року;
2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
● були отримані таким суб’єктом господарювання після 01 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;
● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року.
У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.
Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 ПКУ, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 01 квітня 2020 року.».
Про подання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html у зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернула увагу, що
1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) – J(F) 0210902.
2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».
3. Термін подання та реєстрація Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).
4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.
5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.
6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюється.
7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;
- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;
- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;
- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;
- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;
- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п.2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вказане поле не заповнюється;
- у табличній частині заявки:
• у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;
• показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;
• у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».
Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
- тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).
Інформація для платників податку на прибуток підприємств
ДПС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 757) повідомила таке.
Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/3418815 (далі – наказ № 481) набув чинності 20 грудня 2019 року.
Наказ № 481, виданий з метою реалізації положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон), який набрав чинності з 01.01.2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – постанова), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.
Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».
До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:
● суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);
● штрафні санкції (рядок 36);
● пені (рядок 37).
Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.
Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:
● доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;
● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.
Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».
Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.
У додатку ПП відображаються відомості щодо:
● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;
● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.
Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.
Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.
У додатку ПН до декларації:
● у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;
● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;
● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.
Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:
● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;
● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;
● доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.
Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).
Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).
Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.
Лист № 757 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html
НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків
Норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців (ФОП) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано.
Таке рішення прийнято Національним банком України (НБУ) для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності ФОП.
Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України № 7 від 15 січня 2020 року «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів». Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.
Затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку
Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2020 № 6 (далі – Наказ № 6) затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме зміни до:
► Методичних рекомендацій обліку основних засобів № 561;
► Методичних рекомендацій обліку запасів № 2;
► Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів № 1327;
► Методичних рекомендацій обліку фінансових витрат № 1300;
► Методичних рекомендацій з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи № 1873;
► Методичних рекомендацій щодо облікової політики № 635.
Наказ № 6 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412
Довідник місцевих бюджетів викладено у новій редакції
01.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 26.12.2019 № 572 (далі – Наказ № 572), яким внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу МФУ від 21.08.2019 № 353 ).
Зміни внесені Наказом № 572 у зв’язку з перейменуванням, утворенням нових об’єднаних територіальних громад та іншими змінами в адміністративно-територіальному устрої.
Наказ № 572 та Довідник місцевих бюджетів станом на 01.01.2020 розміщено на офіційному сайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/dovidnyky-misc-budg
Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік
Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.
До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.
Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.
Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.
У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).
Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США.
Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про м
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
22.01.2020 10:32
Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 3 443 письмові звернення громадян, що на 85 менше, ніж за 2018 рік. Тематика письмові звернення в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо.
До податківців Дніпропетровської області протягом 2019 року надійшло 19 колективних звернень від 161 громадянина. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.
Про застосування поняття «поліпшене сервісне обслуговування у медичних закладах» для платників ПДВ
Міністерством охорони здоров’я України з метою застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надано наступне роз’яснення.
Підпунктом 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей –інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, визначених у підпунктах «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.
Згідно з п.п. «і» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ до послуг, операції з надання яких не звільняються від оподаткування ПДВ, належать послуги з медичного обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням.
Слід зважити, що законодавчо поняття «поліпшене сервісне обслуговування» не визначене.
Цей термін має застосовуватись тільки для закладів охорони здоров’я та відділень закладів охорони здоров’я, які надають медичні послуги в стаціонарних умовах, в яких, крім медичного та необхідного побутового обладнання, палати для перебування пацієнтів оснащені додатковими побутовими приладами для підвищення комфортності перебування, та пацієнтам надаються додаткові немедичні послуги, оплата яких в частині визначення вартості таких послуг здійснюється за рахунок пацієнтів. При цьому медичне обслуговування в таких закладах та відділеннях має здійснюватись за бажанням пацієнта, а не за відповідним направленням лікаря.
Не може вважатися поліпшеним сервісним обслуговуванням застосування будь-якого медичного обладнання або методів надання медичної допомоги.
До поліпшеного сервісного обслуговування не може відноситись також обладнання холів та інших загальних приміщень холодильниками, телевізорами, м’якими меблями, ковдрами тощо як в амбулаторних, так і в стаціонарних закладах та відділеннях закладів охорони здоров’я.
Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб
Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів.
Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).
Розмір МЗП впливатиме на наступні показники:
► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день.
Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро;
► неоподатковувана нецільова благодійна допомога – розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень.
Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить 2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»;
► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків.
Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)).
Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року.
Крім того, з урахуванням нової МЗП:
► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15);
► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %);
Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності
Станом на 28.12.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.0.0) станом на 28.12.2019
Додано нові версії документів:
1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» додано наступні форми:
F0100111 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для фізичних осіб – підприємців);
F01112111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
F0111411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
F0111611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
F0100211 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);
F01212111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
F0121411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
F0121611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.
2. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:
J/F1412404 – Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S2702513 – № 24 (річна) Звіт про реалізацію продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату від 10.05.2019 № 148);
S2702513 – № 21-заг (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);
S2703112 – № 6-сільрада (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);
S0404511 – № 2Л-П (місячна) Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату від 21.05.2019 № 163).
Додано нові документи:
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
F1317401 – Заява на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Довідники вводу:
1. spr_sti.xml – довідник податкових інспекцій станом на 27.12.2019.
2. У Довіднику термінів видалено періоди подачі за 2014 рік та додано терміни подачі на 2020 рік.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
До уваги платників ПДВ!
Наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 (далі – Наказ № 488) внесено зміни до:
- форми декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
- Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Наказ № 488 набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 488 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 27.12.2019 № 100. Таким чином, зазначений наказ набрав чинності з 01 січня 2020 року.
Про ставки екологічного податку
Статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п. 243.4 ст. 243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.
Щодо подання платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального
У зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 29, ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html надано роз’яснення щодо подання до 20 січня 2020 року включно платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального з умовою оподаткування «5» без сплати акцизного податку та заяв до контролюючих органів про проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.
Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру)
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель:
► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.07.2017;
► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, 01.01.2018;
► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.10.2018;
► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.01.2019;
► Інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель, 01.01.2020.
Про індексацію нормативної грошової оцінки земель
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 2¹ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/info/derzhavna-sluzhba-ukrainy-z-pytan-heodezii-kartohrafii-ta-kadastru-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiienta-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2019-rik/
За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!
З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.
Про термін зберігання у платника звітності з єдиного внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді
Відповідно до статті 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).
Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.
До уваги платників екологічного податку!
ДПС України листом від 11.01.2020 № 422/7/99-00-04-04-01-07 надано рекомендації щодо справляння у 2020 році екологічного податку (далі – податок) в умовах дії Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок справляння податку регламентується статтями 240 – 250 ПКУ і у 2020 році не змінився.
Статтею 250 ПКУ для податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів і сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової Декларації:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
При цьому, до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:
● від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов’язковості складання платниками податку окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;
● від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.
Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
◄ 45 відсотків екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
◄ 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків;
- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;
- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.
Граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:
- IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;
- І квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;
- ІІ квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;
- ІІІ квартал ц.р. – 09 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;
- IV квартал ц.р. – 09 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.
Увага! З 13 січня 2020 року діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN!
З 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.
ДПС України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 01 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.
Національним банком України для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.
Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складається з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .
Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.
До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності внесено зміни
11.01.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.1.0) станом на 11.01.2020:
Додано нові версії документів:
1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» додано нові документи:
J0100118 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;
J0110318 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0110618 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111318 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111418 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111518 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111618 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111718 – Додаток ВП до рядків 26 – 29, 21 – 33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0111818 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0112018 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0112818 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0100703 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;
F0170303 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0170603 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171303 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171403 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171503 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171603 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171703 – Додаток ВП до рядків 26-29, 21-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0171803 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0172003 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
F0172803 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
2. На виконання вимог Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» додано нові документи:
F/J 0210902 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S0210112 – № 1-Б (річна) Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (наказ Держстату від 28.05.2019 № 174);
S0701113 – № 1-кб (місячна) Звіт про виконання будівельних робіт (наказ Держстату від 21.06.2019 № 224);
S1600313 – № 2-тр (річна) Звіт про роботу автотранспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 215);
S1605111 – № 51-авто (місячна) Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (наказ Держстату від 21.06.2019 № 223);
S1805108 – № 51-вод (місячна) Звіт про роботу підприємства водного транспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 213);
S2105110 – № 51-ца (місячна) Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства (наказ Держстату від 14.06.2019 № 211);
S2305208 – № 12-труб (місячна) Звіт про транспортування вантажів магістральними трубопроводами (наказ Держстату від 13.06.2019 № 207);
S2702212 – № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства (наказ Держстату від 07.08.2019 № 268);
S2702611 – № 10-мех (один раз на два роки) Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах (наказ Держстату 21.08.2018 № 173).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
З 09.01.2020 платники мають можливість записатись на бета-тест програмного РРО
ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».
Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .
Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.
Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.
Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.
Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!
Деклараційна кампанія – 2020 стартувала. Декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.
Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2019 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/333699).
Доходи від репетиторства оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.
Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену у річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 01 серпня 2020 року.
Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.
Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 12 місяців 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.
Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.
До уваги суб’єктів Е-декларування!
З 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 р
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
15.01.2020 17:27
У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання призначається камеральна перевірка
Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП
Відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).
Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).
Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).
За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.
У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.
Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Платники Дніпропетровщини за 2019 рік перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 76 млрд.грн.
За січень – грудень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 60 млрд 425,8 млн грн, що на 20 млрд 843,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж 2019 року спрямовано 34 млрд 978,7 млн грн, що на 15 млрд 407,6 млн грн більше надходжень минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 25 млрд 447,1 млн гривень. Це на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.
За підсумками поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 15 млрд 961,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 383,8 млн гривень.
Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
З 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).
Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:
♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,
► з 1 липня – 2 118 гривень,
► з 1 грудня – 2 189 гривень;
♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:
■ дітей віком до 6 років:
► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,
► з 1 липня – 1 859 гривень,
► з 1 грудня – 1 921 гривня;
■ дітей віком від 6 до 18 років:
► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,
►з 1 липня – 2 318 гривень,
► з 1 грудня – 2 395 гривень;
■ працездатних осіб:
► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,
► з 1 липня – 2 197 гривень,
► з 1 грудня – 2 270 гривень;
■ осіб, які втратили працездатність:
► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,
► з 1 липня – 1 712 гривень,
► з 1 грудня – 1 769 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:
►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;
► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.
Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність
До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Трудовий договір – угода роботодавця з працівником
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
Згідно з частиною першою ст. 165? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165? КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.
Орендна плата за землю: коли виникають зобов’язання зі сплати
В Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розповіли. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
Нагадаємо: орендарі земельних ділянок є платниками орендної плати, а об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Законом України від 16.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У договорі зазначається розмір орендної плати, її індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Відповідно до ст. 25 Закону № 161, орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Податкові накладні за щоденними підсумками з 1 січня 2020 року складаємо по-новому
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінився порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.
Відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
- у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;
- у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
- у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
- у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
- у графі 8 – код ставки;
- у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
- у графі 11 – сума податку на додану вартість.
Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків громадяни можуть за допомогою Електронного кабінету
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, скориставшись електронними сервісами ДПС.
Зокрема, у рамках кампаній декларування доходів громадян та е-декларування зазначену інформацію можна отримати за допомогою електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Зазначений електронний сервіс розміщено на офіційному веб-порталі ДПС.
За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету платника та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій» виключно для отримання інформації про себе.
Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату.
Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДПС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/
Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua
Звертаємо увагу: відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
При цьому, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків надаються відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС та відповідно до поданих фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, як провадять незалежну професійну діяльність податкових декларацій.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління
15.01.2020 17:24
Про особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій
У зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2020 року пунктом 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – зміни № 763), та з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку заповнення податкової накладної (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій починаючи з 01.01.2020, ДПС України листом від 28.12.2019 № 8338/7/99-00-07-03-02-17 повідомила наступне.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307).
На сьогодні ПН за щоденними підсумками операцій складаються з урахуванням таких особливостей:
► у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
► в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» розділу Б табличної частини ПН платник податку згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.
Згідно з пунктом 8 змін № 763 пункт 14 Порядку № 1307 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:
«У разі складання ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої ПН робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої ПН заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.».
Ці зміни набрали чинності з 01.01.2020.
Пунктом 3 Порядку № 1307 встановлено, що усі ПН, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Тому з урахуванням вищезазначених змін, а також пункту 3 Порядку № 1307, у ПН за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання починаючи з 01.01.2020), показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.
Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
6) у графі 8 – код ставки;
7) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
8) у графі 11 – сума податку на додану вартість.
ДПС нагадує, що платник ПДВ, в тому числі головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі розміщеного в структурному підрозділі, або однієї ПН за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.
У разі виникнення у платників ПДВ необхідності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі ПН) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники ПДВ можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
До уваги платників!
Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня 2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.
Крім того, 13.01.2020 набрала чинності постанова Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі – Постанова № 127).
Відповідно до Постанови № 127 у розрахункових документах на переказ коштів виключено реквізит «Код банку», оскільки номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.
Постанова № 127 розміщена на офіційному вебпорталі НБУ за посиланням https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_06112019_127
Про РРО – новації 2020 року для ФОП
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до зазначеного пункту до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та спрощені умови ліцензування для суб’єктів господарювання
29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).
Зміни, внесені Законом № 391 до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), зокрема, передбачають:
- доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами,
- уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної,
- наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання,
- розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну,
- визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася,
- відтермінування до 01 квітня 2020 року накладання штрафів:
♦ за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
♦ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
- подання одноразово, до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку,
- встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями,
- подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами,
- надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).
Крім того, Законом № 391 внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до яких:
- визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів,
- передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним),
- визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують,
- відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.
Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області у 2019 році надано 210 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у 2019 році працівниками ЦОП опрацьовано понад 211 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 210 тис. – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.
До уваги платників!
02.01.2020 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:
► Довідник податкових пільг № 95/1, що є втратами доходів бюджету та
► Довідник інших податкових пільг № 95/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – Постанова № 891) суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:
◄ код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг;
◄ сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
◄ строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
◄ сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, –обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.
Постанова № 891 набрала чинності 01.01.2020.
Компенсація вартості послуги «муніципальна няня»: чи нараховується єдиний внесок?
Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»» (далі – Порядок № 68).
Відповідно до п. 3 Порядку № 68 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»).
Призначення та виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади.
Згідно з п. 5 Порядку № 68 право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.
«Муніципальна няня» – це будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)/юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
При цьому п. 18 Порядку № 68 передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.
Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 із змінами та доповненнями.
Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (частина друга ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зазначених у абзацах восьмому – тринадцятому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Враховуючи зазначене, єдиний внесок не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до Порядку № 68 громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років, і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України
Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
◄ у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
◄ у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
◄ у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця).
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.
Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань у разі неподання декларації про доходи
Форма декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
Нормами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Також платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Отже, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника ПДФО.
Державна казначейська служба України нагадала про нові рахунки
Державна казначейська служба України на головній сторінці сайту за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/news/novi-rahunki-do-uvagi-platnikiv-podatkiv-bankivskih-ustanov-yuridichnih-ta-fizichnih-osib звернула увагу платників податків, що з 01 січня 2020 року вона перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 із змінами та доповненнями.
Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ
З 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з: - відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах; - з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів; - проведенням розрахунків клієнтів; - касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.
Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)
У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Норми наберуть чинності 19.04.2020.
До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!
З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію, та
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включн
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 08.01.20
08.01.2020 16:47
Допомога по вагітності та пологах, яка виплачується ФОП з Фонду соціального страхування України, ПДФО не оподатковується
Статтею 20 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» із змінами та доповненнями встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та главою І розділу ХІV ПКУ.
Доходом ФОП є дохід, отриманий зазначеною особою виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Також п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах, суми страхових виплат, які отримує платник ПДФО з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п 1.2. п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п 1.4. п. 16? підрозділу. 10 розділу ХХ ПКУ).
Пунктом 1.7 п.п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, дохід, отриманий ФОП у вигляді допомоги по вагітності та пологах від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не оподатковується ПДФО та військовим збором.
У ліцензії не зазначено РРО, який застосовується при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями: відповідальність
У випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (РРО) (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий РРО (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.
Про визначення доходу, який враховується при розрахунку податкової знижки
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Норми встановлені п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, фізична особа враховує дохід тільки у вигляді заробітної плати.
ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402371.html повідомила, що з 01 січня 2020 року набувають чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток.
Так, таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації буде доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності.
Також передбачено подання нового додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233.
Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 481), який набув чинності 20 грудня 2020 року.
Зміни, які вже набули чинності, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.
Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.
Ознайомитись з наказом № 481 можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці:
«Головна /Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»» за посиланням https://www.tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/normativno-pravovi-akti/74159.html
Оновлений порядок складання ПН за щоденними підсумками працює з 01.01.2020
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінюється порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.
Так, відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.
Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
► у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
► у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;
► у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
► у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
► у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
► у графі 8 – код ставки;
► у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
► у графі 11 – сума податку на додану вартість.
Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.
Набрали зміни до порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами
04.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 1015).
Постановою № 1015 внесено зміни до:
► п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138;
► до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави».
Так, зокрема, відповідно до внесених Постановою № 1015 змін частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 01 січня 2019 року у розмірі 90 %.
Постанову № 1015 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.12.2019 № 242.
Змінено форму податкової декларації про майновий стан і доходи
З 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за новою формою.
Відповідні зміни до форми Декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нова форма Декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:
► доповнено рядок 8 Декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, що декларують право на податкову знижку;
► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
► у Декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» додатково виокремлено «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом за оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця)».
Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата ПДФО з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.
У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в Декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.
Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування єдиного внеску
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці, то вона не є базою нарахування єдиного внеску.
РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність
19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Так, згідно з внесеними змінами до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Фізособа отримує одночасно з доходами у вигляді заробітної плати доходи у вигляді пенсії: застосування ПСП
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), та розміри ПСП визначені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Водночас, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:
► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;
► заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, то така особа має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування ПСП.
Коментарі: 0
Новини Правобережного управління 08.01.20
08.01.2020 16:46
Надання адміністративних послуг у ЦОПах Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області
У Центрах обслуговування платників (далі - ЦОП) Новокодацької, Центральної та Чечелівської державних податкових інспекцій Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області представникам бізнесу та громадянам надається широкий спектр адміністративних та інформаційних послуг.
Забезпечується приймання податкової звітності, прийом та реєстрація вхідної кореспонденції, попередній запис громадян на особистий прийом, видача довідок тощо.
Протягом 2019 року Правобережним управлінням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано 34035 адміністративних послуг, в тому числі в електронній формі 2123 адміністративні послуги.
Найбільш популярна адміністративна послуга - видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Так у 2019 році громадянами отримано – 8743.
За 2019 рік найбільш запитувані такі адміністративні послуги:
- надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 4721;
- видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 4603;
- реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 3290;
- надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 2717.
Стартувала кампанія декларування громадянами доходів за 2019 рік
В Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадали, що 1 січня 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Таким чином, отримані доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб, необхідно задекларувати, подавши податкову декларацію за минулий рік до 1 травня 2020 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):- особисто або уповноваженою на це особою;- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Податківці звертають увагу, що обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України. Зокрема, стаття 67 зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до вказаної законодавчої норми «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».
Згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:- доходи , з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);- спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;- доходи від продажу інвестиційних активів;- іноземні доходи.
Прозвітувати про минулорічні доходи, платники податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра можуть у Центрах обслуговування платників:
- Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-14;
- Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефон: (0562)374-70-32;
- Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-18.
Правильно заповнити і подати декларацію про доходи громадянам допоможуть фахівці ДПС.
Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг): понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.
Важливим і невід`ємним напрямком кампанії декларування доходів буде розміщення податковою службою на її порталі та у засобах масової інформації матеріалів за даною тематикою.
Декларування доходів громадянами не омине навіть новорічні персонажі, які зобов’язані сплачувати податки
У Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадали, що згідно з нормами Податкового кодексу України надання послуг Діда Мороза, Снігуроньки та інших казкових персонажів підлягає оподаткуванню. Ці послуги можна надавати, як фізична особа – підприємець або працювати за цивільно-правовим договором з суб’єктами господарювання або надавати послуги без державної реєстрації.
У разі надання таких послуг в межах підприємницької діяльності податок сплачується в залежності від обраної системи оподаткування.
Якщо новорічні герої співпрацюють з юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, то вони отримують свій заробіток вже за мінусом податку на доходи фізичних осіб. Такі податкові агенти (хто виплачує дохід) зобов’язані утримати податок, перерахувати його до бюджету та відзвітувати за них у формі №1ДФ.
В інших випадках отримання доходу, зокрема від громадян, необхідно самостійно завітати до державної податкової інспекції за місцем реєстрації та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Крім того, з такого заробітку необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та 1,5 % військового збору.
Податківці запрошують задекларувати свої доходи. Консультації щодо правил оподаткування можна отримати у будь-якому Центрі обслуговування платників.
З початку 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році
З січня 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати:
- фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) про доходи, отримані від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність у термін до 01 травня року, що настає за звітним;
- фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним.
Фізичним особам – платникам податків надається можливість подати Декларацію в електронній формі.
Це сучасно та дійсно зручно, цілодобово, економно у часі та комфортно для платників.
І здійснити це можливо засобами Електронного кабінету (далі – Е-кабінет) – одного із самих популярних та універсальних електронних сервісів ДПС України.
Скористатись Е-кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв. Сервіс працює безкоштовно.
За допомогою Е-кабінету платник також може у режимі реального часу мати доступ до особистої інформації, зокрема одержати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, які використовуються під час заповнення Декларації.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Е-кабінет, платнику податків необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
Отже, будьте у тренді сучасності – отримайте електронний ключ та подайте Декларацію у комфортних умовах!
Переваги електронного звітування суттєві!
З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ
ДПС України повідомила, що з 01 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим вносяться зміни до:
► форми податкової декларації з податку на додану вартість;
► уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
► розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
► Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».
Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.
Довідково:
З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256 (наказ № 488).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402794.html
Підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років можливість
застосовувати нульову ставку з ПДВ
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402795.html проінформувала про наступне.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 05.12.2019 № 344-ІХ підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років (до 01.01.2025) можливість застосовувати нульову ставку з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що безпосередньо ними виготовляються (пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого ртифіката відкритого ключа: подання заяви
Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).
До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій Декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову Декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177). Додатки є складовою частиною Декларації.
Водночас, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Отже, при поданні фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, Декларації за звітний податковий період вона зобов’язана подати додаток Ф2 до Декларації.
У разі якщо така фізична особа протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувала, у додатку Ф2 до Декларації всі графи прокреслюються.
Декларування доходів у 2020 році за оновленою формою декларації про майновий стан і доходи
З 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у громадян – платників податків виникає при отриманні:► доходів не від податкових агентів.
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір;► від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;► інвестиційного доходу;► іноземного доходу;► та в інших передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках.
Водночас, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений ПДФО відповідно до ІV розділу ПКУ;◄ у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Удосконалено роботу СЕА РП та СЕ та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання
29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).
Законом № 391 удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ) і спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання.
Закон № 391 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 28.12.2019 № 251.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, то в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями.
Нагадуємо, що 20.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/34188, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.
Постійне представництво нерезидента – не платник ПДВ надає послуги з оренди нерухомості ФОП: сплата ПДВ до бюджету
Постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.
Норми встановлені п.п. 14.1.193 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Пунктом 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.
Таким чином, у разі постачання послуг з оренди нерухомості постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники ПДВ, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг.
Отже, обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на ФОП, яка є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.
У разі сплати ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів, декларація про майновий стан і доходи не подається
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО.
Норми встановлені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.
Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року
Суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Норми визначені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Новий сервіс автоматичного повернення помилково сплачених податків зекономив час і кошти для 132 тисяч платників
ДПС України повідомила, що платники податків можуть управляти власними переплатами не виходячи з офісу або дому. Все, що необхідно – комп’ютер, доступ до мережі Інтернет та кваліфікований електронний підпис.
ДПС запустила новий електронний сервіс, скориставшись яким платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу.
Заява може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини ІТС «Електронний кабінет» та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Після її прийняття органом ДПС заява, подана у формі електронного документу, миттєво потрапляє до відповідного електронного журналу, що суттєво скорочує час на її обробку, створює умови для швидкого опрацювання, та, у кінцевому підсумку, дозволяє значно зменшити загальний термін повернення коштів.
Вдосконалено і порядок взаємодії між органами ДПС, місцевими фінансовими органами та органами Державної казначейської служби під час повернення з бюджетів усіх рівнів помилково та/або надміру сплачених коштів. Запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.
За результатами опрацювання поданих платниками заяв за листопад –грудень поточного року головними управліннями ДПС сформовано та передано до Державної казначейської служби України для виконання понад 18 тис. електронних висновків.
Електронний документообіг запрацював також і щодо повернення з бюджету надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Засобами інформаційно-телекомунікаційної системи створено окремий Журнал податкових декларацій про майновий стан і доходи, у яких задекларовано право платника на податкову знижку. За результатами опрацювання даних цього Журналу податківцям надано можливість фактично в один клік формувати електронні повідомлення про повернення коштів з подальшим їх автоматичним направленням до Державної казначейської служби України для виконання.
«Запуск сервісу автоматичного повернення помилково або надмірно сплачених податків дозволив мінімізувати втрати часу та коштів на відправку заяв для близько 132 тисяч платників. Саме стільки платників щорічно в середньому подають заяви про повернення коштів з бюджету. За допомогою нового сервісу починаючи з 1 листопада платникам вже повернуто з бюджету більше 700 млн гривень. Продовжуємо створювати податкову в смартфоні», – повідомив Сергій Верланов.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402375.html
З 03 січня 2020 року розпочнеться зарахування платежів на нові бюджетні рахунки
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402669.html проінформувала, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з 03.01.2020.
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС (у рубриці «Бюджетні рахунки») та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).
Про перерахунок ПДФО у разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період
П.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Проте відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника ПДФО такий податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника ПДФО. У разі відсутності нарахованих доходів ПДФО сплаті не підлягає.
Водночас, згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.
У разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець, який несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, здійснює перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО такого працівника для визначення правильності оподаткування за будь-який період.
Договір про спільну діяльність/договір управління майном/угода про розподіл продукції: отримання ЕДП
Для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) за умови заключення договору про спільну діяльність/договору управління майном/угоди про розподіл продукції надаються наступні документи:
► заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
► додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках;
► оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
► засвідчена копія** договору про спільну діяльність/договору управління майном/угоди про розподіл продукції;
► засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір);
► оригінал та засвідчена копія* дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
► оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;
► оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
► оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
► засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
ВАЖЛИВО!
* Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
Копії документів та витяги з них, що подаються на реєстрацію, крім нотаріально засвідчених, засвідчуються відповідно до діючого законодавства.
Використання факсимільного підпису при завірянні документів не допускається.
Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається.
До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).
Для уникнення помилок при заповненні документів необхідно уважно ознайомитись з Пам’яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для юридичної особи .
Визначення об’єкта та бази оподаткування екологічним податком
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
◄ обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
◄ обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
◄ обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Допомога по вагітності та пологах, яка виплачуєт
Коментарі: 0
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
