Блог

Павел Сергеевич

ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД

19.12.2019 20:45

1) Готовить и подавать в суд заявление, до подачи иска, про обеспечение будущего иска путём запрета дальнейших продаж (отчуждений) имущества;
2) Готовить и подавать в суд иск в течении 10 дней с момента подачи в суд заявления, до подачи иска.

В случаи удовлетворения вышеуказанного заявления, продажу имущества уже не провести.

Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
сайт http://gpl.in.ua
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А

Пример заявления привожу далее + фото определения суда, про удовлетворение заявления:

_________________ районний суд м. ________________
адреса суду: _____________________________________
тел. ____________________________________________
електрона пошта: ________________________________

Заявник: _____________________________, ІПН ______________
адреса реєстрації/проживання/перебування: _________
________________________________________________
тел. ______________, електрона пошта: ______________

Інші особи, які можуть отримати
статус учасника справи: __________ відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області, код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі

Державне підприємство «Сетам»
код 39958500, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, м. Київ, 01001
телефон та електрона пошта невідомі

Акціонерне Товариство ____________ Банк "__________"
код __________, вул. ___________, будинок ___, м. Київ, 01000
телефон та електрона пошта невідомі

новий власник майна: _____________________________,
ІПН ____________________________
адреса реєстрації/проживання/перебування: _________
________________________________________________
тел. ______________, електрона пошта: ______________

16.09.2019 р.

Заява
про забезпечення позову до відкриття провадження у справі

__.___.2019 р. я, ____________________ згідно до рішення ________________ районного суду м.Дніпропетровська від ___.___.2018 р. у справі №____/______/18 став власником _____ частини нежитлового приміщення №____ загальною площею ________ кв.м. за адресою: місто Дніпро, вулиця ________________, ______ (далі – Майно).

___.08.2019 р. за моєю апеляційною скаргою ухвалою Дніпровського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження у справі ___/______/14-ц, згідно до чого, на сьогодні не набрало законної сили заочне рішення ____________ районного суду м. Дніпропетровська від ___.____.2015 р. за позовом ПАТ «___ «____» до ________________, ________________, про стягнення заборгованості.

__.___.2019 р. з Інтернет сайту «_____» мені стало відомо, що ___.___.2019 р. Державним підприємством «_____» (організатор) були проведення електроні торги з продажу: «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. ______ загальною площею ______ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________ (_____________), ____» у рамках виконавчого провадження №__________ відкритого на підставі виконавчого листа у справі ___/______/14-ц.

За наслідками проведених торгів ___.____.2019 р. мою частину приміщення було відчужено на користь _______________ на електронних торгах арештованого майна «________» як власність ______________ (єдиного боржника у виконавчому провадженні). Факт проведення торгів та реалізації майна підтверджується складанням протоколу №__________ про проведення електронних торгів від ___.____.2019 р.

____.____.2019 р. згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, мені стало відомо, що __________________ оформив на себе право власності на Майно.

З проведенням електронних торгів та продажем моєї частини приміщення я незгоден, оскільки вказані дії не відповідають ст.346 ЦК України, щодо припинення права власності. Тому мною зараз готується та у подальшому буде подано до суду позов про визнання прилюдних торгів недійсними.

На сьогодні склалась така ситуація, що переможець торгів може безперешкодно вчинити дії, які утруднять чи унеможливлять реально виконати рішення суду. У тому числі, придбане переможцем майно може бути відчужене або передане у довготривале користування, що призведе у подальшому до порушення моїх прав та інших осіб, ускладнення справи та необхідність залучення нових осіб до справи, з обов’язковим збільшенням позовних вимог.

Тому, слід дійти висновку про існування на сьогодні дійсної потреби у забезпечення позову.

Нормативне обґрунтування заяви:

Стаття 346 ЦК України, право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам'яток культурної спадщини;
6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
{Пункт 6 частини першої статті 346 в редакції Закону № 1559-VI від 17.11.2009}
{Пункт 7 частини першої статті 346 виключено на підставі Закону № 1559-VI від 17.11.2009}
8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
9) реквізиції;
10) конфіскації;
11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України говорять про те, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1, 2 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (ч.2 ст. 149 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо зустрічного зобов’язання: суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. За загальним правилом вирішення питання про зустрічне забезпечення носить диспозитивний характер.

За змістом зазначених вище норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

ЦПК не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (даний правовий висновок викладений у постанові Дніпровського апеляційного суду від 22.11.2018 р. справа 213/1934/18, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78032326).

Норма п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України сформульована як «пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення», а не пропозиції «про» зустрічне забезпечення, тобто, допускає як пропозицію про застосування зустрічного забезпечення, якщо за обставинами справи таке вимагається чи є необхідним, так і вказівку на те, що з огляду на обставини справи (передусім - на предмет позову, вид пропонованого забезпечення позову) для застосування зустрічного забезпечення підстав чи потреби немає.

Звертаю увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 25.02.2019 справі №924/789/18:

ВС роз’яснив, що оскільки у цій справі позивач звернувся із немайновою позовною вимогою - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто судове рішення у разі задоволення цієї вимоги не вимагатиме примусового виконання, однак за цим написом звернено стягнення на майно позивача - обладнання, на користь (з метою задоволення вимог) відповідача, в цьому випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Інформую суд, що мною у подальшому буде подано позов немайнового характеру, тому відсутня потреба у зустрічному забезпеченні.

Щодо судового збору: я, ________________________, брав участь як військовослужбовець Збройних Сил України в зоні проведення АТО, згідно до чого отримав статус учасника бойових дій, а тому набув право на звільнення від сплати судового збору за подання даної скарги до суду.

Згідно до п.13 ч.1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.

Слід зазначити, що з вказаною підстави мене звільнення від сплати судового збору Дніпровський апеляційним судом підчас подання апеляційної скарги у справі _______________ що підтверджується ухвалою про відкриття апеляційного провадження (у додатку).

Щодо тереторіальності подання заяви: заяву подаю саме до ________________ районного суду м.Дніпропетровська, оскільки заява та подальший позов буде стосуватися безпосередньо нерухомого майна яке знаходиться у ____________________ районі міста. Тому до виниклих правовідносин слід застосувати виключну підсудність (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Частина 5 ст.4 та ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлює, що судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Згідно до чого, посилання на судові рішення на ЄДРСР є належним доказом існування вказаних мною судових рішень.
Керуючись викладеним, -

Прошу суд:

Звільнити мене від сплати судового збору за подання даної заяви.

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Окрім _____________________ ІПН ______________ заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.

Заборонити будь-яким особам укладати договори оренди або інші договору з передання в оренду або користування нерухомим майном: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.

Заборонити ____________________ або іншим особам вчиняти дії з виселення, перешкоджанню діяльності орендарів, суборендарів відповідно до укладених до ___.____.2019 р. договорів оренди, суборенди відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.

Заборонити ______________________ або іншим особам вчиняти дії з укладання або переукладання комунальних договорів, у тому числі на електропостачання, газопостачання, водопостачання та каналізацію, охоронні послуги та інше, відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №______________, що відкрито _____________ відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі виконавчого листа №_____________ від ___.____.2017, виданого _________________ районним судом м. Дніпропетровська за рішенням від ___.___. 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства __________ банку «_______________» до ___________________________, ________________ про стягнення заборгованості.

Додатки:

- інформаційна довідка № ___________________ від 12.09.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- роздруківка з Автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №___________________ станом на 16.09.2019 р. «Стан ВП: Примусове виконання», посилання https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors на підтвердження не зупинення виконання примусового стягнення у відношенні _______________________;
- роздруківка з сайту ________________________ на підтвердження проведення продажу з електронних торгів (аукціону) ____._____.2019 р. нерухомого майна «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. _______ загальною площею _____________ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ________ за адресою: м. Дніпро, вул. ________________ (___________), _____» за ВП ______________ ;
- протокол № ____________ проведення електронних торгів від ___.____.2019 р., найменування майна: «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. _______ загальною площею _____________ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ________ за адресою: м. Дніпро, вул. ________________ (___________), _____», посилання _______________

у копіях:

- посвідчення учасника бойових дій видане на ім’я _____________________________________;
- рішення _________________ районного суду м. Дніпропетровська від ____________ р. справа №___________, посилання ___________________
- ухвала Дніпровського апеляційного суду від ____________ р. у справі №______________, посилання ______________________
- заочне рішення __________________ районного суду м. Дніпропетровська від ______________ р. справа _____________, посилання _____________________
- виконавчий лист ____________ виданий _____________ р. _______________ районним судом м.Дніпропетровська;
- постанова _____________ відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від __________ р. про відкриття виконавчого провадження №_________________;
- копія договору оренди №______ від ___________ р.;
- копія договору суборенди №______ від ___________ р.

_____________________ _____________________
(ПІБ) (підпис)

Коментарі: 1 | Залишити коментар

ЮРИДИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ОТ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА В ПОМОЩЬ СОБСТВЕННИКАМ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ)

19.12.2019 20:34

Суд защитил собственника временных сооружений от противоправных действий исполкома по аннулированию паспортов привязки: Постановление Третьего апелляционного административного суда по делу 808/1380/18 от 03.12.2019 г. (пользуйтесь бесплатно и на здоровье).

Это наше дело. В котором установлено, что есть решение городского совета г. Запорожья №52 от 25.08.2016, которым городской совет уполномочил исполком на аннулирование паспортов привязки временных сооружений в г. Запорожье. Такая позиция городского совета не соответствует: «Законам України «Про місцеве самоврядування в України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - не надані повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд».

Поэтому, этот спор был перетянут нами в судебную плоскость и достигнут положительный результат в судах, и защищено право собственности клиента. Постановление Третьего апелляционного административного суда подтверждает незаконность схемы исполнительного комитета г. Запорожья по аннулированию паспортов привязки временных сооружений (МАФ).

Следует отметить, что суд первой инстанции 09.07.2019 г. удовлетворил требование нашего клиента и признал: «протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 116/1 від 23.03.2018 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з підстав недотримання вимог паспорту прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності при її встановленні» в частині анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди №____ від 13.02.2015 та №_______ від 13.02.2015, які видані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для провадження підприємницької діяльності за адресою: ___________».

С решением первой инстанции не согласился ответчик (исполком) и подал апелляцию. По итогу которой, апелляционный суд пришёл к выводам:

«Доводи апеляційної скарги, що названі рішення Верховного Суду не стосуються м. Запоріжжя, де Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 затверджене Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, - колегією суддів не приймаються.

Верховний Суд зробив загальний висновок, безвідносно до конкретних органів місцевого самоврядування, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування»;
…
«З огляду на правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції правильно не застосував Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016»;
…
апеляційний суд постановив: «Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради залишити без задоволення, а Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 без змін».

Защита права собственности: Гильдия профессиональных юристов

Васильев Павел Сергеевич
095-235-31-10
096-476-66-66

Терехов Антон Витальевич
068-310-07-65

адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А

сайт http://gpl.in.ua

Полный текст постановления:

П О С Т А Н О В А
іменем України

03 грудня 2019 року справа 808/1380/18
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про скасування рішення в частині анулювання паспортів прив`язки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.04.2018 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №_____ від 23.03.2018 в частині анулювання паспортів прив`язки __________ від 13.02.2015 виданого за №____, ____________ від 13.02.2015 виданого за №_____ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради (т1ас4,т2ас122).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 позов задоволений. Суд першої інстанції зазначив:

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ, організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (в тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними і фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь в проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - не надані повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд.

Окружним судом врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а за аналогічними спорами (т2ас140).

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Запорізької міської ради просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016, пунктами 6.8, 6.9 якого паспорт тимчасової споруди анулюється за рішенням виконавчого комітету, проект якого готує Департамент архітектури і містобудування Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 не є предметом розгляду даного спору, воно є діючим та обов`язковим до виконання відповідно до статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Судом першої інстанції помилково врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а оскільки в цих постановах йшлося про анулювання паспортів прив`язки тимчасових спору в містах Кропивницький та Переяслав-Хмельницький, де радами не приймались рішення про надання виконавчим комітетам права анульовувати паспорти прив`язки (т2ас152).

Згідно паспорту прив`язки ____________ від 13.02.2015 тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання по Прибережній автомагістралі / вулиці Запорізькій в м.Запоріжжя, видного ОСОБА_1 . 13.02.2015 за №______ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради, тимчасова споруда повинна являти собою павільйон довжиною 6,4м, шириною 4,4м, площею 26м2, облицьований композитно-алюмінієвими панелями (можлива заміна на аналогічні матеріали), розташований на земельній ділянці площею 28,2м2 (т1ас62-66,159-165).

Згідно паспорту прив`язки ____________________ від 13.02.2015 тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання по Прибережній автомагістралі / вулиці Запорізькій в м.Запоріжжя, видного ОСОБА_1 . 13.02.2015 за №_______ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради, тимчасова споруда повинна являти собою павільйон довжиною 6,4м, шириною 4,4м, площею 26м2, облицьований композитно-алюмінієвими панелями (можлива заміна на аналогічні матеріали), розташований на земельній ділянці площею 28,2м2 (т1ас67-71,167-173).

Згідно схематичних планів, тимчасові споруди мають бути змонтовані впритул одна до одної.

У відповідності до пункту 2.23 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, після розміщення тимчасових споруд, ОСОБА_1 . 25.03.2015 подані до Районної адміністрації по Жовтневому району м.Запоріжжя письмові заяви про виконання вимог паспортів прив`язки (т1ас23-27).

Згідно акту обстеження території №______________ від 22.08.2016, складеного Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, виявлено факт недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасової споруди ________________. Задній фасад виконаний з профнастілу, який не є композитно-алюмінієвою панеллю або аналогічним матеріалом, та має зовсім інший вигляд, ніж передбачено в паспорті прив`язки; довжина споруди становить 6,45м замість передбачених 6,4м. Тимчасова споруда _______________ має спільні конструктивні елементи та площу з іншою тимчасовою спорудою ________________. Тимчасова споруда зміщена на 0,3м від червоної лінії (на схемі 0м). За тимчасовою спорудою зона зелених насаджень замощена тротуарною плиткою 9,55м на 7,45м площею 70,14м2 для організації літнього майданчика. Недотримані мінімальні відстані від недіючого водопроводу та зливної каналізації, встановлені в таблиці 1 додатку 8.1 ДБН 360-92** (т1ас153-155).

Згідно акту обстеження території №_______ від 22.08.2016, складеного Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, виявлено факт недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасової споруди _______________. Задній фасад виконаний з профнастілу, який не є композитно-алюмінієвою панеллю або аналогічним матеріалом, та має зовсім інший вигляд, ніж передбачено в паспорті прив`язки; довжина споруди становить 6,35м замість передбачених 6,4м, ширина 6,65м замість передбачених 4,4м. Тимчасова споруда _______________ має спільні конструктивні елементи та площу з іншою тимчасовою спорудою _____________. Тимчасова споруда зміщена на 0,3м від червоної лінії (на схемі 0м). За тимчасовою спорудою зона зелених насаджень замощена тротуарною плиткою 9,55м на 7,45м площею 70,14м2 для організації літнього майданчика. Недотримані мінімальні відстані від недіючого водопроводу та зливної каналізації, встановлені в таблиці 1 додатку 8.1 ДБН 360-92** (т1ас156-158).

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.03.2018 прийнято рішення №116/1 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності з підстав недотримання вимог паспорту прив`язки тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності при її встановленні» за переліком. Згідно пунктів 1, 2 цього переліку, анульовані паспорти прив`язки __________________ від 13.02.2015 виданого за №______, _________________ від 13.02.2015 виданого за №______ з підстав, зазначених в актах обстеження території (т1ас178).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, окружний суд правильно керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а, який проаналізував положення Законів України «Про місцеве самоврядування в України», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про благоустрій населених пунктів», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - та дійшов висновку, що виконавчі органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд.

Доводи апеляційної скарги, що названі рішення Верховного Суду не стосуються м.Запоріжжя, де Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 затверджене Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Запоріжжя, - колегією суддів не приймаються.

Верховний Суд зробив загальний висновок, безвідносно до конкретних органів місцевого самоврядування, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 7 КАС України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцієюта законами України.

З огляду на правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції правильно не застосував Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 (т1ас124).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке:

За замовленням ОСОБА_1 , Приватною науково-виробничою фірмою «Стройіндустрія-Л» 04.04.2018 виконаний технічний висновок про стан будівельних конструкцій тимчасових споруд ______________ і _______________, згідно якого:

- тимчасова споруда ______________ зблокована з тимчасовою спорудою _____________________, має розміри 6,45м на 4,4м. Конструктивна схема металевий каркас, фундамент відсутній, основаасфальтобетонний майданчик. Зовнішні стіни складаються з профільованого листа з мінераловатною ізоляцією, гіпсокартонові перегородки. Підлога бетонна стяжка з покриттям керамічною плиткою. Вікна, вітражі, двері металопластикові. Покрівля односхила, покриття профільований лист. Споруда електрифікована, опалення автономне пічне;

- тимчасова споруда _______________ зблокована з тимчасовою спорудою _________________, має розміри 6,35м на 4,4м. Конструктивна схема металевий каркас, фундамент відсутній, основаасфальтобетонний майданчик. Зовнішні стіни складаються з профільованого листа з мінераловатною ізоляцією, гіпсокартонові перегородки. Підлога бетонна стяжка з покриттям керамічною плиткою. Вікна, вітражі, двері металопластикові. Покрівля односхила, покриття профільований лист. Споруда електрифікована, обладнана водопроводом та каналізацією;

- технічний стан будівельних конструкцій ______________ і ____________ задовільний. Споруди не виходять за межі червоних ліній. Розбіжності між фактичними лінійними розмірами та розмірами в паспортах прив`язки не перевищують 50мм, тобто в межах допуску відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009;

- до споруди ______________ приєднана прямокутна тимчасова прибудова для розміщення холодильників та прибирального інвентарю розміром 1,35м на 1,25м, площею 1,7м2 (6 відсотків площі тимчасової споруди) для забезпечення санітарно-гігієнічних заходів. Спорудження такої прибудови не потребує отримання дозволу;

- тимчасові споруди ____________ і _______________ розділені перегородкою, а тому не можуть вважатись такими, що мають спільну площу (т1ас40).

Технічний висновок підготовлений експертом будівельним І категорії ОСОБА_2 , яка має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, зареєстрований в реєстрі атестованих осіб 01.03.2016 за №534: технічне обстеження будівель і споруд класу наслідків СС2 (т1ас61).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2018 у справі призначалась будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручалось ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро». На експертизу були поставлені такі питання:

1) чи відповідають параметри встановлених тимчасових споруд даним, вказаним в паспортах прив`язки ____________ та _____________;

2) чи відповідає площа замощення тротуарною плиткою, площі замощення, зазначеній в схемах розміщення тимчасових споруд в паспортах прив`язки ______________ та ______________;

3) чи відповідає зовнішній вигляд тимчасових споруд архітипу, визначеному в паспортах прив`язки ______________ та ______________;

4) чи є задній фасад тимчасових споруд ______________та ______________ виготовленим із полегшених конструкцій;

5) чи має тимчасова споруда ______________ спільну площу з тимчасовою спорудою ______________;

6) чи має тимчасова споруда ______________спільну площу з тимчасовою спорудою ______________;

7) чи відповідає фактичне розміщення тимчасових споруд ______________ та ______________ відносно червоних ліній, даним, вказаним в паспортах прив`язки;

8) яка площа шафи, що використовується для забезпечення санітарних заходів, розміщеної поряд ______________, яка загальна площа, що займає ця шафа, від площі тимчасової споруди у відсотках (т1ас227)?

Згідно висновку експерта №_______ від 08.02.2019, на поставлені питання надані такі відповіді:

1) фактичні геометричні параметри тимчасової споруди ______________ різняться з даними паспорта прив`язки на 10мм, а геометричні параметри тимчасової споруди ______________ на 20мм. Загальна площа забудови не перевищує допустимий розмір 30м2, передбачений пунктом 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011. Параметри тимчасових споруд відповідають даним паспорту прив`язки;

2) фактична площа замощення біля тимчасової споруди ______________ становить 22,69м2 (менше ніж зазначено в паспорті прив`язки на 0,21м2), а біля тимчасової споруди ______________ становить 22,74м2 (менше ніж зазначено в паспорті прив`язки на 0,16м2). Фактична площа замощення, виготовленого з мілко розмірної тротуарної плитки біля тимчасових споруд не перевищує площі, вказаної в паспортах прив`язки;

3) фактичний зовнішній вигляд тимчасових споруд ______________ та ______________ не суперечить архітипу, зазначеному в паспортах прив`язки;

4) задній фасад тимчасових споруд ______________ та ______________ виконано з профільованого металевого листа сірого кольору з утеплювачем та оздоблювальним покриттям всередині споруди та є полегшеною конструкцією;

5) тимчасова споруда ______________ не має спільної площі з тимчасовою спорудою ______________ ;

6) тимчасова споруда ______________ не має спільної площі з тимчасовою спорудою ______________;

7) згідно наданого на дослідження витягу по червоним лініям з містобудівного кадастру м. Запоріжжя, виготовленого КП «Градпроект», фактичне розміщення тимчасових споруд ______________ та ______________ відносно червоних ліній відповідають даним паспортів прив`язки та не перетинають червону лінію;

8) площа шафи, що використовується для забезпечення санітарних заходів, розміщеної поряд ______________, складає 1,58м2, що становить 5,6 відсотків загальної площі тимчасової споруди (т2ас15).

Таким чином, обставини, викладені в актах обстеження території №_____ від 22.08.2016 та №____ від 22.08.2016 щодо недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасових споруд, спростовуються вищевказаними технічним висновком та висновком експерта.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради залишити без задоволення, а Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 без змін.

Постанова набирає законної сили з 03.12.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.12.2019.

Повну постанову складено 05.12.2019.

Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко

Коментарі: 1 | Залишити коментар

ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА

19.12.2019 20:25

Это наше дело с 2017 г. Изначально было заочное решение 2010 г., на которое в интересах клиента мы подали в 2017 г. (поручитель по делу) заявление о пересмотре заочного решение. В удовлетворении заявления было отказано. На что было подано апелляцию, но апелляционный суд к сожалению не в полной мере установил обстоятельства по делу и отказал в удовлетворении жалобы. А вот Верховный Суд установил нарушения и отправил дело на повторное рассмотрение в Запорожскую апелляцию.

В кассации установлены следующие нарушения предыдущих судов:

«суди не врахували, що кредитним договором укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 передбачено виконання грошових зобов`язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя ОСОБА_2 встановлена у такому розмірі, порядку, як у кредитному договорі; не з`ясували: чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє».
…
«суду апеляційної інстанції слід встановити порядок виконання умов пункту 1.5.1 кредитного договору, а саме: встановити наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу. Одночасно перевірити, чи немає підстав для застосування положення частини четвертої статті 559 ЦК України».

Гильдия профессиональных юристов

Васильев Павел Сергеевич

Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт http://gpl.in.ua

Полный текст постановления Верховного суда:

Постанова
Іменем України

27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-649/10
провадження № 61-36994св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в складі судді Світлицької В. М. від 26 січня 2010 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області в складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Онищенка Е. А., від 11 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2009 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк»мотивувало тим, що 18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір CM-SME202/216/2008, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 266 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок з строком погашення не пізніше 17 квітня 2023 року. 18 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань, покладених на нього кредитним договоромCM-SME202/216/2008. ОСОБА_1 не виконував умови договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, в зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 2 055 737, 81 грн.

Банк просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 055 737,81 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» у м. Запоріжжя суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 055 737,81 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору 1 700 грн та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте позичальник свої зобов`язання за спірним кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 22 жовтня 2009 року виникла заборгованість за цим договором, що є підставою для стягнення з солідарних боржників суми боргу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без задоволення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2017 року відкрито апеляційне провадження.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, тому за цим договором утворилась заборгованість, яка підлягала стягненню з солідарних боржників на підставі частини першої статті 554 ЦК України. При цьому суд спростував твердження заявника щодо припинення поруки, пославшись на те, що банк звернувся до суду у строки, визначені частиною четвертою статті 559 ЦК України після направлення вимоги поручителю ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову банку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що договір поруки, укладений між ним та банком, на момент звернення банку з позовом до суду припинений, оскільки умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

При цьому вказує, що судами порушено вимоги статей 212-214 Цивільного процесуального кодексу України ( далі -ЦПК України) 2004 року, оскільки не наведено мотивів стягнення заборгованості за відсотками за період з 20 грудня 2008 року по 07 жовтня 2009 року, за пенею з 20 листопада 2008 року по 29 квітня 2009 року, відсутній розрахунок, який підтверджує саме таку суму боргу.

Вказує, що судами не надано оцінку такому доказу як розрахунок заборгованості, який не містить в собі щомісячних платежів з прив`язкою до графіку щомісячного погашення боргу, а відсутність інформації про рух коштів та по кредитному рахунку не дає можливості перевірити його обґрунтованість.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

У червні 2019 року згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CM-SME202/216/2008, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 266 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок із строком погашення не пізніше 17 квітня 2023 року.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, в зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2009 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складає 2055 737,81 грн.

18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору № CM-SME202/216/2008, укладено договір поруки № SR-SME202/216/2008, згідно з яким, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов`язань.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки у випадку невиконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до пункту 3.2 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань, здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.

08 січня 2009 року ПАТ «ОТП Банк» направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 18 квітня 2008 року.

ОСОБА_2 отримав досудову вимогу ПАТ «ОТП Банк» лише 14 вересня 2009 року.

До суду з позовом ПАТ «ОТП Банк» звернувся 04 листопада 2009 року.

Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ОТП Банк», суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не погашав заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, а поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником узятих на себе зобов`язань.

Заявник у своїй касаційній скарзі вказує на те, що за умовами кредитного договору погашення кредиту та процентів за його користування повинно здійснюватися позичальником щомісячно рівними частинами, то перебіг позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту ( місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих обов`язків.

Тому на момент пред`явлення позову до суду порука, укладена з ним припинила свою дію, оскільки позичальник належним чином не виконував вимоги кредитного договору, а звернення до суду з позовом до поручителя повинно в імперативному порядку обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, «основне зобов`язання» - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін кредитного договору.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що боржник (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 17 квітня 2023 року. Однак, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу, суди не звернули увагу на строки виконання боржником зобов`язання.

Так, пунктом 1.5.1 кредитного договору кредитор та позичальник визначили порядок виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ «ОТП Банк», зокрема, сплачувати її частинами (щомісячними платежами) у розмірі та строки, визначені у графіку платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Аналіз судової практики, здійснений на підставі інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за релевантністю судових рішень, прийнятих Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в аналогічних справах, свідчить про те, що суд касаційної інстанції дотримується правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16 та в інших. Так, і у справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і в аналогічних справах, які переглядалися Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, прийнято рішення, які свідчать про відсутність розходжень у судовій практиці (справи № 756/12263/15-ц, 522/10828/15-ц, 377/471/15-ц, 127/8315/16-ц, 285/1462/15-ц, 2-1283/11, 569/3799/14-ц, 756/4514/16-ц, 750/4903/14 та багато інших). В усіх зазначених справах суд касаційної інстанції виходив із того, що строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням. Більш того, у цих судових рішеннях містяться посилання на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України у справах №6-53цс14, 6-3087цс16 та інших аналогічних справах.

Таких висновків у своїй постанові від 13 червня 2018 року дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 408/8040/12 ( провадження 14-145цс18).

У справі, яка переглядається, згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівкового перерахування на поточний рахунок. Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, порядку, як установлено кредитним договором.

Встановлено, що позивач направив до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 18 квітня 2008 року станом на 22 жовтня 2009 року. При цьому у розрахунку загальними сумами вказав заборгованість за тілом кредиту, процентам, пенею, нарахованою на суми заборгованості за період з 20 листопада 2008 року по 29 квітня 2009 року без зазначення про щомісячні платежі та нарахування на них (а.с.26).

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає у такому ж розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як установлено кредитним договором, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК Українипочинається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обчислення установленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Якщо банк пред`явив вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Таким чином, аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред`явить вимоги до поручителя.

У справі, яка переглядається, суди не врахували, що кредитним договором укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 передбачено виконання грошових зобов`язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя ОСОБА_2 встановлена у такому розмірі, порядку, як у кредитному договорі; не з`ясували: чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що банк звернувся до суду з вимогою про стягнення солідарного боргу з поручителя в межах строків, визначених частиною четвертоюстатті 559 ЦК України, є передчасним.

Тому суду апеляційної інстанції слід встановити порядок виконання умов пункту 1.5.1 кредитного договору, а саме: встановити наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу. Одночасно перевірити, чи немає підстав для застосування положення частини четвертої статті 559 ЦК України.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 77-84, 89, 243, 263 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судами попередніх інстанцій не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані у цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий
Судді:

Верховний суд (Касаційний цивільний суд)
вул. П. Орлика, 8, м. Київ, 01043

Особа, яка подає скаргу
(по справі Відповідач 2): Особа_2, ІПН _____________
вул. Барикадна, 15А, кор.1/____, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10

представник: Васильєв Паво Сергійович, ІПН ___________
вул. Барикадна, 15А, кор.1/____, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10

Позивач: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»
код ЄДРПОУ 21685166
вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033, засоби зв’язку невідомі

Відповідач 1: Особа_1, ІПН _____________
вул. __________, ___, м. Дніпро, 49000,
засоби зв’язку невідомі

19.05.18

Касаційна скарга
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2010 р. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11.04.18 справа 2-649/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Запоріжжя до Особи_1, Особи_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором

Не погоджуємось із оскаржуваними рішеннями, оскільки в діях попередніх судів наявне неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність попередніх рішень сталій судовій практиці ВССУ, ВСУ та Верховного Суду, що підтверджується наступним:

1. На момент подання позову порука припинена.

Умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, строк звернення до суду з позовом до поручителя повинен в імперативному порядку обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

При цьому, пред'явивши 08.01.2009 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя ‒ протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (аналогічний висновок міститься у постанові ВСУ справа 6-990цс15 від 27.01.2016).

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Саме такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України у справі №6-2662цс15 від 20 квітня 2016 року.

Матеріалами справи підтверджується (а.с.26), що період заборгованості з 20.11.2008 по 29.04.2009. Тобто на протязі шести місяців з 20.11.2008 по 20.07.2009 банк повинен був звернутися до поручителя з вимогою (ч.4. ст.559 ЦК).

Банківська вимога про дострокове погашення кредиту, забезпеченого договором поруки була направлена Особі_2. 10.09.09 і отримана ним 17.09.2009 (а.с.31). Отже, вимога направлена з пропуском встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а оскільки цей строк по своїй правовій природі є преклюзивним, то позивач втратив своє право на задоволення своїх позовних вимог за рахунок поручителя (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі ВССУ від 09.03.2016 справа 6-34490ск15)

Згідно із частини четвертої статті 559 цього Кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 цього Кодексу, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Строк поруки не вважається строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі).

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений до 17 квітня 2023 року.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою стаття 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Крім того, при застосуванні частини 4 статті 559 ЦК України слід ураховувати таке. Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову» як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором вимоги у встановленому законом порядку (ст.122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної давності, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи частину 4 ст.559 ЦК Укра

Коментарі: 1 | Залишити коментар

Обеспечения иска как быстрый способ остановки демонтажей МАФ + шаблон готового заявления. Работаем по всей Украине

09.02.2018 18:03

Приходится встречать случаи, когда предприниматель получает предписание («припис» укр.яз) с требованием добровольно демонтировать свой МАФ в течении трёх дней. При отказе, демонтаж уже будет проведён принудительно с последующей оплатой за демонтаж и хранение МАФ.

Даже имея на руках разрешительные документы на МАФ демонтаж можно и не остановить, например в случаи отмены паспорта привязки, помещения МАФ в список демонтажей согласно решения городского совета/исполкома и др.

Доказывание, во всех инстанциях, своей правоты займёт много время и не является фактом прекращения демонтажа.

Один из действенных методов остаётся судебная защита с обязательным обеспечением иска (запрет демонтажа на время судебного разбирательства). Обеспечения иска выдаётся в виде определения суда про запрет действия (демонтажа). За неисполнения определения наступает в том числе уголовная ответственность по статье 382 Уголовного кодекса Украины.

Порядок, особенности составления заявления на обеспечения иска рассматривать не будем, а сразу предлагаю готовый рабочий шаблон заявления для административного судопроизводства.

07.02.2018 заявление подано в суд, и 09.02.2018 получено определение про его удовлетворения. Фото определения во вложении.

Бери и применяй:

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська
вул. Ігнатія Ясюковича, 5, м. Кам'янське, 51925
тел.: (05692) 3-06-73, ел. пошта [email protected]

справа 208/________/1__, суддя Івченко Тетяна Павлівна

позивач: ___________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
ІПН _______________________
(податковий номер)
вул.. _______________________, буд. 17, кв.78, м. Кам’янське, 51900
тел.095-235-31-10, електрона пошта [email protected]

представник позивача: Васильєв Павло Сергійович
ІПН __________________________
вул. Барикадна, буд. 15А, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10, електрона пошта [email protected]

відповідач 1: Кам`янська міська рада
код ЄДРПОУ 24604168
майдан Петра Калнишевського, 2, м. Кам'янське, Дніпр. обл., 51931
телефон невідомий, ел. пошта: [email protected]

відповідач 2: Управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради
код ЄДРПОУ 36072064
вул. Москворецька, 14А, м. Кам’янське,
Дніпропетровська область, 51931, тел. (05692) 3-00-54, 53-19-89
електрона пошта [email protected] [email protected]

06 лютого 2018 року

Заява
про забезпечення позову

В провадженні суду перебуває справа за позовом _______________________, відповідач: "Камянська міська рада", відповідач: Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, про визнання дій неправомірними.

06.02.2018 р. за місцем знаходження двох тимчасових споруд №___ за адресою _________ _____________ в районі будинку №___, м. Дніпродзержинськ позивач отримав повідомлення (припис) №__________ від 05.02.2018 інспектора з контролю благоустрою КП КМР «Благоустрій» згідно до якого: «Вимагаю у триденний термін усунути порушення благоустрою шляхом самостійного проведення демонтажу вищевказаного об’єкту». Припис обґрунтований порушенням п.5 ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», а саме: на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Слід зазначити, що позивач з _______ року володіє торгівельним кіоском за адресою ___________________ в районі будинку №_____, м. Дніпродзержинськ. Вказаний кіоск (павільйон) у ________ році було реконструйовано. Роботи виконані згідно із проектом, про що свідчить лист Управління головного архітектора Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від ___________ р. згідно до «разрешения №___ от _________ г. на выполнения строительных работ Инспекции государственного архитектурно – строительного контроля»

___ ______ .2005 р. на підставі документа, що засвідчує право на земельну ділянку та узгодженого паспорту прив’язки МАФ рішення Дніпродзержинської міської ради від ___ _______.05 р. позивач отримав дозвіл на розміщення малої архітектурної форми на території ________________ району, і головою районної ради Виконавчого комітету _____________ районної ради від ___ _______.2007р. №_______ було прийнято розпорядження про надання дозволу на продовження терміну експлуатації торгівельного павільйону з літнім майданчиком та ___ ______.2013 позивач отримав паспорт прив’язки двох тимчасових споруд №____ за адресою __________ ___________ в районі будинку №____, м. Дніпродзержинськ, строком дії до____ ______ 2014 року який в подальшому було продовжено до _____ _________ .201___ року.
Листом Управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради від ____ _________.2017 було повідомлено, що паспорт прив’язки скасовано у зв’язку з порушенням правил оформлення на підставі доручення постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних ресурсів та комунальної власності (протокол №21 від 24.05.2017). Внаслідок незаконного скасування, позивач позбавлений права продовжити строк дії паспорту прив’язки.
Вважаю протиправними дії відповідачів зі скасування паспорта прив’язки, виходячи з наступного:
1. У постійної комісії міської ради відсутні повноваження з прийняття доручень, в тому числі на скасування паспортів прив’язки.
2. В разі вчинення помилки органом влади, позивач за них не відповідає.
3. Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не передбачена відмова у продовженні строку дії паспорту прив’язки.
Отже, наявна очевидна протиправність порядку скасування паспорту прив’язки, а саме використання процедури (прийняття протоколу постійної комісії без розгляду Кам'янської міської ради), що порушує встановлений Регламентом Кам'янської міської ради порядок прийняття рішень міською радою.
З метою захисту прав позивача і недопущення подальшого позбавлення права користування (демонтаж тимчасової споруди) та права власності позивача на його тимчасові споруди є крайня необхідність в порядку ст.154 КАС України забезпечити адміністративний позов. Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Частина 1 ст.152 КАС України передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно до ч.5-6 ст.154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Керуючись викладеним, -
Прошу шановний суд:
До набрання законної сили рішення по справі 208/______/1__: Кам`янській міській раді, виконавчому комітету Кам`янської міської ради, Управлінню містобудування та архітектури Кам’янської міської ради та іншим особам заборонити дії щодо демонтажу двох тимчасових споруд _______________________ по ___________ ________________в районі будинку №____, м.______________.

Додаток:
- доказ сплати судового збору здійснено з порталу http://court.gov.ua/;

завірені копії:

- повідомлення (припис) №___________ від 05.02.2018 інспектора з контролю благоустрою КП КМР «Благоустрій»;
- розпорядження голови Виконавчого комітету _____________ районної ради ___________ про продовження терміну експлуатації торгівельного кіоску;
- договор №_____ от ____ марта 199__ г. на реконструкцию торгового павильона по _____________, заказчик _______________;
- лист від ___ ______ ________ №_________ управління головного архітектора Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради;
- разрешение №____ от____ _________ 199___ на выполнение строительных работ;
- проект реконструкции летней пощадки;
- договір на право тимчасового користування землею від ____ червня 199___ р.;
- акт приемки выполненных работ за июнь 199____ г.;
- смета к договору №_______;
- акт №____від ____ _________ 2005 технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію;
- лист від ____ _______ 2005 №__________ Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Управління головного архітектора міста;
- дозвіл №____ від _____ ________ 2005 на розміщення малої архітектурної форми на території _________________ району;
- витяг з протоколу №_____ від _____ ________ 200___ засідання районної комісії з розміщення, експлуатації та демонтажу МАФ для здійснення підприємницької діяльності на території ________________ району;
- розпорядження №__________ від ____ ___________ 2007 голови районної ради Виконавчого комітету ______________ районної ради про надання дозволу на продовження терміну експлуатації торгівельного павільйону з літнім майданчиком;
- паспорт прив’язки двох тимчасових споруд №____ від ___ _______ 201__ для провадження підприємницької діяльності по __________ ______________в районі будинку №____, м.Дніпродзержинськ;
- лист від ___ ________ 2017 управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради;

Представник позивача _________________ Васильєв П.С.

фото определения стр.1: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=322375188283759&set=p.322375188283759&type=3&theater

фото определения стр.2: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=322375318283746&set=p.322375318283746&type=3&theater

Юридическая интернет рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа в получении рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

ТАКЖЕ ЧИТАЙТЕ:

ИЗБАВЛЕНИЕ ДОЛЖНИКА ОТ КРЕДИТНЫХ АРЕСТОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/izbavlenie-dolzhnika-ot-kreditnyx-arestov-ispolnitelnoj-sluzhby-putjom-otmeny-reshenija-zaochnogo-reshenija.html

ДОГОВОР СУБАРЕНДЫ НЕЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/template/items/2.html

ОТСУТСТВИЕ ДОГОВОРА НА ОТОПЛЕНИЕ ЯВИЛОСЬ ОСНОВАНИЕМ ДЛЯ ОТМЕНЫ АПЕЛЛЯЦИЕЙ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ, ПО ДЕЛУ О ВЗЫСКАНИИ С ПРЕДПРИЯТИЯ ДОЛГА.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otsutstvie-dogovora-na-otoplenie-javilos-osnovaniem-dlja-otmeny-apelljaciej-reshenija-pervoj-instancii-po-delu-o-vzyskanii-s-pre.html

ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
руководитель, участник Ассоциации Юристов Украины
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua

киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10

наш офис: ул. Барикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"

Коментарі: 1 | Залишити коментар

Избавление должника от кредитных арестов исполнительной службы (работаем по всей Украине)

02.02.2018 19:26

Известный факт, что исполнительной службой не снимается наложенный на должника арест, при неисполнении должником судебного решения. Наложенный арест будет числиться долгие года, не давая в дальнейшем должнику приобрести или продать недвижимость, распоряжаться полученным наследством.

Проблема с арестом становится особенно актуальной при принятии наследства т.к. наследник фактически принимает наследство (например становится собственником квартиры), но продать/подарить квартиру не может, т.к. на нём как физическом лице «экс – должнике» числится арест.

Три варианта снятия ареста:

1. Договорится с банком, что бы последний подал заявление в исполнительную службу о закрытии исполнительного производства, снятия арестов и забрал исполнительный лист. При этом варианте, должник должен будет ещё уплатить в исполнительную службу исполнительный сбор в размере 10% от суммы долга;

2. Полностью исполнить решение, т.е. погасить долг перед банком и уплатить исполнительный сбор (10% от долга) в исполнительную службу.

3. Отменить решение (при этом не обязательно выигрывать дело, например отменить заочное решение на основании которого был наложен арест). Исполнительный сбор платить не надо.

При отсутствии, возможности снять арест согласно первым двум вышеприведённым вариантом, и необходимости лишится ареста, следует воспользоваться вариантом с отменой решения. Для этого во-первых надо отменить решение и в дальнейшем подать заявление в исполнительную службу о снятии ареста. В случаи отказа исполнительной – обращаться с жалобой в суд который выдал исполнительный лист с требованием снять арест. Примеры двух жалоб:

Пример 1.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Пушкіна, 29, м. Дніпро, 49101
тел.: (0562) 33-50-26,
електрона пошта [email protected]

Заявник: _____________________________
(призвіще, ім’я та по батькові)

_____________________________
(податковий номер)

_____________________________
(адреса)

_____________________________
(телефон)

Представник за довіреністю: Васильєв Павло Сергійович
________________________________________
(адреса)
тел. 095-235-31-10, електрона пошта [email protected]

Заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській
області
вул. Січеславська Набережна, 17/4, м. Дніпро, 49038
телефон: (056) 778-33-77, 778-11-11
ел. пошта [email protected]
___ ________ 2018 р.

Скарга
про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська прийняв заочне рішення від __ ______2012 року справа №___________ за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до __________________, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено позовні вимоги задовольнити та стягнути з ________________ на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № _____________ від __________ року у сумі __________________ грн. та судові витрати в сумі 1820 грн., а всього ________________ грн.

В подальшому суд видав виконавчий лист по справі, згідно до якого Кіровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ у відношенні ___________________ як боржника було відрито виконавче провадження та державний виконавець Біловол В.О. прийняв постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №____________, __________ 2012.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська ___________ 2015 року прийняв ухвалу про скасування заочного рішення по справі №______________

На сьогодні, згідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт накладений заочним рішенням - не знято.

27 березня 2017 року заявник в особі свого представника звернувся до заінтересованої особи з заявою про закриття виконавчого провадження та зняття арешту.

На момент подання скарги арешти не зняті та відповідь на заяву не надано. Іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Не зняття арешту та заборони обмежують права скаржника щодо розпорядженням своїм майном.

Зняти арешт у позасудовому порядку неможливо, через відсутність в органах державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження, у якому здійснено накладення арешту, оскільки таке провадження закінчено і знищено. В свою чергу, факт закінчення і знищення виконавчого провадження є законною підставою для зняття накладеного арешту.

Відповідно п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.08 № 2274/5 передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, обчислення строків зберігання документів проводиться із 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством, а відповідно п. 9.10 цього ж Порядку - виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції». закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положенням ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частина 1,2 статті 50 та частина 3 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на 30.05.2012) передбачає, що:

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У даному випадку, заінтересованою особою, не було виконано норми процитованих вище норм законодавства, тобто не було реально вжито заходів по зняттю арешту та обтяження по закінченню виконавчого провадження.

В зв’язку зі скасуванням заочного рішення, в рамках якого було накладено арешт та обтяження на все майно скаржника, вважаю відсутні підстави для подальшого застосування арешту та обтяження майна.

Згідно до даних інформаційної довідки _____________від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, міститься номер запису про обтяження: ___________, згідно до чого здійснено арешт нерухомого майна скаржника на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б\н, виданий 16.05.2011, видавник: державний виконавець Кіровського ВДВС ДМУЮ, Борисова С.В.

В усному порядку співробітники заінтересованої особи повідомили, що вказане виконавче провадження закінчене та матеріали знищенні.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства України про виконавче провадження, дає змогу дійти висновку, що виключно закінчені виконавчі провадження передаються до архіву і в послідуючому знищуються по завершенню терміну зберігання. Завершення (закінчення) виконавчого провадження є безумовною підставою для зняття арешту з майна боржника із метою недопущення протиправного обмеження його у здійсненні цивільних прав боржника.

Згідно із ст. 383 (після 15.12.2017 стаття 447) ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ. не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208, 209, 387, 388 ЦПК України, -

Прошу суд:

1. Прийняти ухвалу якою визнати неправомірною бездіяльністю щодо не зняття арештів та заборон на нерухоме майно ____________________.
2. Скасувати постанову Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ___________________ ІН _________________та оголошення заборони на його відчуження, ВП №_______________, ___________2012.
3. Скасувати постанову Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ___________________ ІН _____________ та оголошення заборони на його відчуження, б/н, _________2011.
4. Скасувати арешт та заборону відчуження з майна боржника __________________ ІН ____________, що накладено на підставі постанови Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника __________________ ІН _______________ та оголошення заборони на його відчуження, ВП №_____________, ___________ 2012.
5. Скасувати арешт та заборону відчуження з майна боржника _____________ ІН _____________, що накладено на підставі постанови Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ___________________ ІН ______________та оголошення заборони на його відчуження, б/н, __________ 2011.

Додаток в копіях:

- ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від _____________ 2015 року про скасування заочного рішення по справі №______________;
- заява від 27.03.2017 про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів (відмітка про прийняття ДВС від _________ 2017 Вх. № _____________);
- інформаційна довідка ¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬______________ від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- нотаріально посвідчена довіреність від __________________ на Васильєва Павла Сергійовича;
- примірник скарги з додатками заінтересованій особі.

Васильєв П.С. ________________

Определение суда по итогам рассмотрения жалобы:
у х в а л и в:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження, ВП №___________.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження.

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року (ВП №_______________).

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року.

У задоволенні решти скарги відмовити.

Полный текст определения суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69235537

Пример 2.

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
вулиця Олександрівська, 6, м. Запоріжжя, індекс 69063
канцелярія (061) 764-40-96 / 764-64-36, приймальня(061)764-40-39
електрона пошта: [email protected]

справа №____________ від 26.01.2010 р.

Заявник: _____________________________
(призвіще, ім’я та по батькові)

_____________________________
(податковий номер)

_____________________________
(адреса)

_____________________________
(телефон)

Заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській
області
до перейменування: Кіровський відділ державної виконавчої служби
Дніпропетровського міського управління юстиції
у Дніпропетровській області
код ЄДРПОУ 34984540
вул. Січеславська Набережна, 17, м. Дніпро, 49038
телефон: (056) 778-33-77, 778-11-11
ел. пошта [email protected]
___ ___________ 201___р.

Скарга
про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя прийняв заочне рішення від 26.01.2010 справа №__________ за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ________________, _________________про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено стягнути солідарно з відповідачів ___________ грн. ______ коп. та судові витрати.

В подальшому суд видав дублікат виконавчого листа, згідно до якого заінтересованою особою у відношенні _______________ як боржника було відрито виконавче провадження №___________ та постановою від __________ накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

ВП №____________ датою _____________2015 року було приєднане до зведеного ВП №_____________. Станом на __________2015 року ВП №___________ завершено і здійснено повернення ВД стягувачеві п.7 ч.1 ст.47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

27.03.2017 року мій представник за довіреністю звернувся до заінтересованої особи з заявою про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів, в тому числі номер запису про обтяження _________ від __________ 2015.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається не скасування обтяження номер запису ____________ (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: ___________2015 14:41:06.

Станом на 14.09.17 арешт ДВС не знятий, відповідь на заяву від 27.03.17 не надано. Іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Не зняття арешту та заборони обмежують мої права щодо розпорядженням майном.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції». закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 383 ЦПК (після 15.12.2017 стаття 447) України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Пункт 1 ч. 7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 06.06.2015) передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено обєкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ. не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208, 209, 387, 388 ЦПК України, -

Прошу суд:

1. Прийняти ухвалу якою визнати неправомірною бездіяльність Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області щодо не зняття арешту майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер виконавчого провадження №________.
2. Скасувати постанову ВП _____________ від ___________ 2015 Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області про арешт майна боржника ______________ ІН _____________ та оголошення заборони на його відчуження.
3. Зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника __________________ ІН ________________, що накладено на підставі постанови ВП ______________ від _____________ 2015 Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області.

Додаток в копіях:

- клопотання про забезпечення доказів;
- відповідь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Управління державної виконавчої служби від 10.06.2015 №____________;
- заява від 27.03.2017 про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів (відмітка про прийняття ДВС від 27.03.2017 Вх. №____________);
- інформаційна довідка _____________ від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- примірник скарги з додатками заінтересованій особі.

_________________________ ________________
(прізвище, ім’я та по батькові) (підпис)

Определение суда по итогам рассмотрения жалобы:
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на бездіяльність посадових осіб виконавчої служби, заінтересована особа ПАТ «ОТП Банк» - задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, що накладений на підставі постанови ВП № ________________ від 13.02.2015 винесеної ст. держвиконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 .

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Полный текст определения суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69837840

Юридическая интернет рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа в получении рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

ТАКЖЕ ЧИТАЙТЕ:

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕСПЛАТУ КРЕДИТУ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?
http://gpl.in.ua/ru/ideas/kriminalna-vidpovidalnist-za-nesplatu-kreditu-mif-chi-realnist-sogodennja.html

ПРИМЕР ПРЕТЕНЗИИ С ШТРАФНЫМИ САНКЦИЯМИ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/template/items/4.html

ИНВЕСТИРУЙ, НО ПРОВЕРЯЙ: ИНВЕСТИЦИОННЫЕ, ПАЕВЫЕ ДОГОВОРА НЕДВИЖИМОСТЬ, НА ЧТО ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/investiruj-no-proverjaj-investicionnye-paevye-dogovora-nedvizhimost-na-chto-obratit-vnimanie.html

ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
руководитель, участник Ассоциации Юристов Украины
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua

киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10

наш офис: ул. Барикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реконструкция - платить или не платить паевое участие? Позиция Верховного Суда

08.09.2017 12:39

Порой для застройщиков становится большой новостью, что при проведении строительных работ надо обязательно заключить с органом местного самоуправления договор о паевом участии в развитии инфраструктуры, по которому застройщик в местный бюджет обязан заплатить в размере установленном органом местного самоуправления. Для не уплаты застройщики уклоняются от заключения договора, мол договора нет и не надо платить. На такие действия, местная власть удачно обращается в суд о взыскании убытков с застройщика. Судебная практика Верховного Суда Украины на стороне местной власти.

Многие застройщики обосновывают свою позицию на том, что реконструкция проводится без изменения площади (например замена покрытия крыши или укрепление внутренних опор). Однако ВСУ указал, что реконструкция является одним из видов строительных работ и следовательно паевой взнос должен платиться вне зависимости от изменения или не изменения площади строительства (дела №908/6327/15 №908/6334/15 от 18.08.17, дело №908/312/16 от 22.03.17, дело № 3-1441гс16 от 01.02.17, дело №908/376/16 от 21.09.16). Напоминаю, что позиция ВСУ является обязательной для всех на территории Украины.

Поэтому застройщику с позицией «реконструкция» в суд не стоит идти.

Нормативное обоснование:

В соответствии с частями второй, третьей статьи 40 Закона «О регулировании градостроительной деятельности» заказчик, имеющий намерение застройки земельного участка в соответствующем населенном пункте, обязан принять участие в создании и развитии инженерно-транспортной и социальной инфраструктуры населенного пункта. Долевое участие в развитии инфраструктуры населенного пункта заключается в перечислении заказчиком до принятия объекта строительства в эксплуатацию в соответствующий местный бюджет средств для создания и развития указанной инфраструктуры (действует с 1 января 2013).

По смыслу положений части первой статьи 40 порядок привлечения, расчета размера и использования средств долевого участия в развитии инфраструктуры населенного пункта устанавливают органы местного самоуправления в соответствии с настоящим Законом.

Также читайте:

ИНВЕСТИРУЙ, НО ПРОВЕРЯЙ: ИНВЕСТИЦИОННЫЕ, ПАЕВЫЕ ДОГОВОРА НЕДВИЖИМОСТЬ, НА ЧТО ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/investiruj-no-proverjaj-investicionnye-paevye-dogovora-nedvizhimost-na-chto-obratit-vnimanie.html

КАК И КУДА ЖАЛОВАТЬСЯ НА СУДЬЮ?
http://gpl.in.ua/ru/ideas/kak-i-kuda-zhalovatsja-na-sudju.html

КРЕДИТЫ. ПОСЛЕДНЯЯ СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/kredity-poslednjaja-sudebnaja-praktika.html

ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ РАБОТАЕМ ПО ВСЕЙ УКРАИНЕ

Автор консультации: Васильев Павел Сергеевич руководитель Гильдии профессиональных юристов (г. Днепр). Сайт: www.gpl.in.ua

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

--
ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
руководитель, участник Ассоциации Юристов Украины
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua
facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100015338400062

киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10

наш офис: ул. Барикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Как и куда жаловаться на судью? Пример заявления и жалобы.

20.02.2017 16:39

Если дело рассматривается судьёй, далее приведены основания для отстранения (отвод)/самоотвод судьи:

- во время предыдущего решения этого дела судья участвовал в процессе в качестве свидетеля, эксперта, специалиста, переводчика, представителя, секретаря судебного заседания;
- судья прямо или косвенно заинтересован в результате рассмотрения дела;
- судья является членом семьи или близким родственником (муж, жена, отец, мать, отчим, мачеха, сын, дочь, пасынок, падчерица, брат, сестра, дедушка, бабушка, внук, внучка, усыновитель или усыновленный, опекун или попечитель, член семьи или близкий родственник этих лиц) стороны или других лиц, участвующих в деле;
- имеются иные обстоятельства, вызывающие сомнение в объективности и беспристрастности судьи;
- нарушен порядок определения судьи для рассмотрения дела (без автоматического распределения дела)
- в состав суда не могут входить лица, являющиеся членами семьи или близкими родственниками между собой.
При наличии хотя бы одного из вышеприведённых оснований, у Вас есть право, во время рассмотрения дела, заявить отвод судье подав письменное заявление в канцелярию суда или непосредственно судье в судебном заседании во время рассмотрения дела (в конце статьи пример заявления про отвод Гильдия профессиональных юристов).

В заявлении указать основания.
Заявление будет рассмотрено судьей которому заявлен отвод и судом будет принято определение отстранить или нет. Если заявления не будет удовлетворено, дело продолжается рассматривается. В случаи удовлетворения, дело передаётся в канцелярию суда для определения нового судьи по делу. Отстранённый судья не может брать участие в новом распределении и рассмотрении дела.

Также у Вас есть право подать в Высшею раду правосудия (Высшею раду юстиции) жалобу про дисциплинарный проступок судьи (в конце статьи пример жалобы из практики юриста Васильева Павла Сергеевича).

Заявления об отводе и жалоба про дисциплинарный проступок судьи это два разных действия, которые не противоречат и не исключают друг друга. При наличии оснований, эффективней подавать и заявление про отвод и жалобу про дисциплинарный проступок судьи.
Право на обращение с жалобой о поведении судьи, которое может привести к дисциплинарной ответственности судьи, имеет любое лицо.

Граждане осуществляют указанное право лично или через адвоката, юридические лица - через адвоката, органы государственной власти и органы местного самоуправления - через своих представителей.

Судья может быть привлечен к дисциплинарной ответственности в порядке дисциплинарного производства по следующим основаниям:
1) умышленное или вследствие небрежности:
а) незаконный отказ в доступе к правосудию (в том числе незаконный отказ в рассмотрении по существу искового заявления, апелляционной, кассационной жалобы и т.п.) или другое существенное нарушение норм процессуального права при осуществлении правосудия, что сделало невозможным участниками судебного процесса реализации предоставленных им процессуальных прав и выполнения процессуальных обязанностей или привело к нарушению правил подсудности или подведомственности;
б) не указание в судебном решении мотивов принятия или отклонения доводов сторон по существу спора;
в) нарушение принципов гласности и открытости судебного процесса;
г) нарушение принципов равенства всех участников судебного процесса перед законом и судом, состязательности сторон и свободы в предоставлении ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности;
г) необеспечение обвиняемому права на защиту, препятствование реализации прав других участников судебного процесса;
д) нарушение правил отвода (самоотвода)

2) необоснованное затягивание или непринятие судьей мер по рассмотрению заявления, жалобы или дела в течение срока, установленного законом, промедление с изготовлением мотивированного судебного решения, несвоевременное предоставление судьей копии судебного решения для его внесения в Единый государственный реестр судебных решений;

3) систематическое или грубое однократное нарушение правил судейской этики, подрывает авторитет правосудия, в том числе проявление неуважения при осуществлении судопроизводства в других судей, адвокатов, экспертов, свидетелей или других участников судебного процесса;

4) умышленное или в связи с очевидной небрежностью допущенные судьей, который принимал участие в принятии судебного решения, нарушения прав человека и основных свобод;

5) разглашение судьей охраняемой законом, в том числе тайны совещательной комнаты, или информации, ставшей известной судьи при рассмотрении дела в закрытом судебном заседании;

6) несообщение судьей органов судейского самоуправления и правоохранительных органов о случае вмешательства в деятельность судьи по осуществлению правосудия, в том числе об обращении к нему участников судебного процесса или других лиц, включая лиц, уполномоченных на выполнение функций государства, по поводу конкретных дел, находящихся в производстве судьи, если такое обращение произошло в другой, чем предусмотрено процессуальным законодательством, способ течение пяти дней после того, как ему стало известно о таком случае;

7) несообщение или несвоевременное сообщение Совета судей Украины о реальном или потенциальном конфликте интересов судьи (кроме случаев, когда конфликт интересов регулируется в порядке, определенном процессуальным законом)

8) вмешательства в процесс осуществления судопроизводства другими судьями;

9) непредставление или несвоевременное представление для обнародования декларации лица, уполномоченного на выполнение функций государства или местного самоуправления, в порядке, установленном законодательством в сфере предотвращения коррупции;

10) указание в декларации лица, уполномоченного на выполнение функций государства или местного самоуправления, заведомо ложных сведений или умышленное не указание сведений, предусмотренных законодательством;

11) использование статуса судьи с целью незаконного получения им или третьими лицами материальных благ или иной выгоды, если такое правонарушение не содержит состава преступления или уголовного проступка;

12) допущение судьей недобросовестные поведения, в том числе осуществление судьей или членами его семьи расходов, превышающих доходы такого судьи и доходах членов его семьи; установление несоответствия уровня судьи задекларированным доходам;

13) не предоставление информации или предоставление заведомо недостоверной информации по законному требованию члена Высшей квалификационной комиссии судей Украины и / или члена Высшего совета юстиции;

14) признание судьи виновным в совершении коррупционного правонарушения или правонарушения, связанного с коррупцией, в случаях, установленных законом.

Отмена или изменение судебного решения не влечет за собой дисциплинарной ответственности судьи, который участвовал в его принятии, кроме случаев, когда нарушение допущено вследствие умышленного нарушения норм права или ненадлежащего отношения к служебным обязанностям.

Гильдия профессиональных юристов обращаю внимание, про отсутствие ответственности в случаи не подтверждения информации, изложенной в заявлении про отвод либо жалобы про дисциплинарный проступок судьи, т.к. в соответствии со ст. 40 Конституции Украины все имеют право направлять индивидуальные или коллективные письменные обращения или лично обращаться в органы государственной власти, органов местного самоуправления и должностных и служебных лиц этих органов, обязаны рассмотреть обращение и дать обоснованный ответ в установленный законом срок. В случае, если лицо обращается в указанные органы с заявлением, в котором содержится та или иная информация, и в случае, если этот орган компетентен проверить такую информацию и дать ответ, однако в ходе проверки информация не нашла своего подтверждения, указанная обстоятельство не может сама по себе служить основанием для привлечения заявителя к ответственности, поскольку в таком случае имела место реализация заявителем конституционного права, предусмотренного ст. 40 Конституции Украины.

Пример заявления про отвод судьи:

_________________________ суд ____________________ області
вул. ____________, буд._____ м. ___________, індекс
телефон суду (якщо відомо): ______________________
е-mail суду (якщо відомо): _______________________

справа ____________________, суддя _________________

Відповідач: Приватне підприємство «______________________» або ФІО _____________
вул. _________________, будинок ____, м. _______, індекс ______________
тел. 095-235-31-10, електрона пошта [email protected]

Представник
відповідача: Васильєв Павло Сергійович
вул. _________________, буд. __________, м. Дніпро, 49021
тел. 095-235-31-10, електрона пошта [email protected]

____ _______________2017р.

Заява
про відвід судді

Після ознайомлення в ____________________ суді з матеріалами справи, мені стало відомо про наступні порушення суддею _________________________:

- провадження за скаргою _____________________________ відрито після спливу строку на оскарження, без поновлення відповідного строку та за відсутності відповідного клопотання;

- провадження за скаргою ___________________________________________________ відкрито за скаргою особи яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження;

- _______________________________ поновлено строк без обґрунтування стосовно того, за якими фактичними ознаками (критеріями) він дійшов висновку про можливість поновлення строку. Підстави, з яких суд виходив при прийняті ухвали від _______________ р., залишились нерозкриті, що є неприпустимим для обґрунтованого судового акту. якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення). Аналогічна правова ситуація має місце і в даній справі та повністю відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 13 липня 2016р. у справі № 3-774гс16, яка у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України;

- Сторін по справі належним чином не проінформовано про дату, місце та час судового розгляду в апеляційній інстанції та не надано сторонам примірники апеляційних скарг ________________________, що призвело до порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 20 ЦПК передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;
2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;
5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.
Керуючись викладеним та наявні факти в зацікавленості судді ____________________ у відкритті апеляційного провадження за відсутності на те законних підстав, заявляю судді ________________ відвід та прошу суд його задовольнити.

Представник відповідача __________________ Васильєв Павло Сергійович

Пример жалобы про дисциплинарный проступок судьи:

Вища рада правосуддя
вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050
телефони: /044/ 489-64-60, /044/ 481-06-26, e-mail: [email protected]

Особа, яка подає скаргу: Васильєв Павло Сергійович
вул. _______________________, м. Дніпро, 49021
тел. 095-235-31-10, ел. пошта: [email protected]

Данні про суддю, щодо якої
подано скаргу: суддя ________________ районного суду м. Дніпродзержинська
______________________________

___._______.201___р.
Скарга щодо дисциплінарного проступку судді

____.____.201____р. Товариство з обмеженою відповідальністю «---------------» звернулося до ____________________ районного суду м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом до ______________________ про визнання рішень міської ради незаконними та їх скасування.
Після подання позову, два рази письмово та більше ніж три рази представники позивача особисто дізнавалися в суді щодо долі раніше поданого позову, але жодної інформації як письмово так і усно надано не було, повідомлялось завжди «Позов на розгляді судді і Вас повідомить про підсумки розгляду». Інформація в єдиному державному реєстрі судових рішень також була відсутня.

____.______.201___р. директору позивача було видано в приміщенні суду копію ухвали від ___.___.201__р. згідно до якої суддя ___________________ прийняла ухвалу про залишення без розгляду позову з підстав пропущення строку звернення до суду. Вказана суддя взагалі не розглянула клопотання про поновлення строку для звернення до суду. Судом вищевказана ухвала в строки передбачені КАС України позивачу не була направлена. Згідно до даних ЄДРСР ухвала надіслано судом: 29.10.2016; зареєстровано: 31.10.2016.; оприлюднено: 02.11.2016 (посилання на ЄДРСР ------------------------------). Приходжу до висновку, що наявне порушення пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

ТОВ «------------» підготував та надав до ____________________ районного суду м. Дніпродзержинська апеляційну скаргу на ухвалу від ____.____.201__р. Справа до апеляційного суду була направлена лише __.___.201___р., що підтверджує порушення строків направлення справи до апеляційного суду.

___.____.201__р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу та скасував ухвалу суду першої інстанції, в тому числі підтвердив у своїй ухвалі, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про поновлення строку на подання позову. Для організації подальшого розгляду справа була передана до _________________ районного суду м. Дніпродзержинська.

____._____.2017р. матеріали справи повернулися з апеляційного суду до ______________ районного суду м.Дніпродзержинська і справу розподілено на суддю _________________________ .

Станом на 05.02.2017р. представник ТОВ «------------» один раз письмово та два рази усно звертався до ________________________ районного суду м. Дніпродзержинська для отримання інформації про дату, місце та час судового розгляду. Жодної інформації отримано не було, а лише повідомлено, що про дату розгляду позивачу повідомлять пізніше. Тому на протязі 4,5 місяців справа не призначена до розгляду.

Інформую про те, що станом на ___._____.201___р. ухвала про залишення без розгляду позову не приймалась, що підтверджується письмовою відповіддю ¬¬¬¬¬¬____________________ районного суду м.Дніпродзержинська від ____._____.201____р. вих. №__/______/16 згідно до якої: «___._____.2016 року до суду надійшов адміністративний позов ТОВ «------------» до _____________ міської ради про визнання рішень міської ради незаконними та їх скасування. За даним позовом заведена адміністративна справа №208/_____________/16-а, яка передана в провадження судді _____________». Тобто, станом на ___._________.2016р. ухвалу від _____.______.2016р. прийнято не було, оскільки по перше це не зазначено в даній відповіді суду, по друге станом на ___._______.2016р. матеріали справи від судді не повернуто до канцелярії суду, як це передбачено у випадку прийняття ухвали про залишення без розгляду позову.

У поведінці судді _________________ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме: безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Вказані порушення судді __________________ свідчать про нездатність вказаною суддею здійснювати правосуддя як це передбачає КАС України.

Вищевикладені дії судді ___________________ є проявом неповаги до сторін по справі та проявом зі сторони судді як державного службовця неналежного ставлення до службових обов’язків і відтак за рівнем «професійної компетенції» суддя _______________ не має права здійснювати правосуддя.

Стаття 2 та частина 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Закон) передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суддя зобов’язаний: 1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики; 3) виявляти повагу до учасників процесу (ч.5 ст.55 Закону).

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 11 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами (ч.7 ст.107 КАС України).

Суди повинні готувати справи до судового розгляду та розглядати їх у встановлені для цього строки. Верховний Суд України звертав увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, маючи на увазі, що повний, всебічний та об’єктивний розгляд справ з додержанням встановлених законом строків є їх обов’язком. (п.1 Постанови Пленуму ВС України “Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ” від 01.04.1994 р. №3).

Електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту (пункт 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 740).

Стаття 92 Закону визначає, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Прошу: відкритті дисциплінарного провадження відносно судді _______________________ районного суду м.Дніпродзержинська _______________________ та притягнути останню до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення судді з посади.
Про наслідки розгляду даної скарги, прошу повідомити мене письмово направивши лист на адресу: вул. _________________, __________, м. Дніпро, 49000 та за можливістю на електрону адресу [email protected]

До скарги додаю (засвідчені копії):
- відповідь ____________________ районного суду м. Дніпродзержинська від ____._____.2016р. №_____________;
- відповідь ____________________ районного суду м. Дніпродзержинська від ____._____.2016р. №_____________;
- відповідь ____________________ районного суду м. Дніпродзержинська від ____._____.2016р. №_____________;
- ухвала ___________________ районного суду м. Дніпродзержинська від ___._____.2016р справа №------------------- про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «--------------------» без розгляду;
- ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від ___._____.2016р. справа №--------------------;
- роздруківка електронного листа отриманого Васильєвим П.С. з _____________ районного суд м.Дніпродзержинська (електрона адреса суду: [email protected]).

Всі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими, і я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнутий до встановленої законом відповідальності.

05.02.2017р. _____________________ Васильєв Павло Сергійович
(підпис)

Юридическая интернет рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа в получении рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Также читайте:
Демонтаж кіосків (маф) можливий лише на підставі закону або рішення суду! http://gpl.in.ua/uk/ideas/demontazh-kioskiv-mozhlivij-lishe-na-pidstavi-zakonu-abo-rishennja-sudu.html

Пользуешься землёй и платишь только налог на землю? Теперь возмещай убытки! http://gpl.in.ua/uk/ideas/polzueshsja-zemljoj-i-platish-tolko-nalog-na-zemlju-teper-vozmeschaj-ubytki-261115.html

Начало строительства. Жилая и нежилая недвижимость. Актуальные вопросы наших клиентов http://gpl.in.ua/uk/ideas/nachalo-stroitelstva-aktualnye-voprosy-nashix-klientov.html

Контакты: киевстар 096-476-66-66, мтс, вайбер 095-235-31-10,
адрес: ул. Барикадная, 15, г. Днепр, почта: [email protected]

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Остановка демонтажей киосков в Днепродзержинске. Судебная практика.

10.09.2016 23:14

Остановка демонтажей киосков в Днепродзержинске. Судебная практика.

До ухвалення рішення в адміністративній справі забезпечити адміністративний позов шляхом часткового зупинення виконання виконавчим комітетом Кам`янської (Дніпродзержинської) міської ради, комісією з питань звільнення території міста Кам’янське від самовільно встановлених тимчасових споруд та іншим уповноваженим посадовим особами рішень виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 22.07.2015 №133, від 27.01.2016р. №19 та від 11.07.2016р. №184 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 27.05.2015 №95 зі змінами» в частині включення до переліку самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які підлягають відокремленню від місця їх розташування, тимчасових споруд Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН» які розташовані за адресами (місто Кам’янське):
__________________________
__________________________
__________________________

Гильдия профессиональных юристов, тел. 095-235-31-10, 096-476-66-66

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Узаконения гаражей на любой стадии в Днепропетровске

25.06.2016 16:21

Узаконения гаражей на любой стадии в Днепропетровске.

В случаи отсутствия документов, осуществляем их истребование, сбор.

Порядок узаконения:
- внесудебный (при наличии документов) цена 2500 грн. + нотариальные услуги 2000 грн.;
- судебный цена договорная в зависимости обстоятельств по делу.

тел. 095-235-31-10; 096-476-66-66
г. Днепропетровск

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Доступная юридическая помощь каждому

25.06.2016 16:17

Мы берёмся за Ваше дело и избавляем Вас от всех судебных волокит, исполнительного производства, юридических вопросов, сбора документов. При этом Вы не тратите деньги на оплату юристов.

Когда дело завершается победой и в результате достигается положительный результат (взыскивается долг; признаётся право собственности; недвижимость (самострои); земельные вопросы; арендные правоотношения; кредиты; ипотека; договора; штрафы, налоги и д.р.) мы получаем свою долю за проведённую работу.

В случаи проигрыша дела (что за полтора года деятельности данного проекта не было!) стороны не имеют друг к другу никаких финансовых обязательств. Сотрудничество осуществляется на основании подписанного письменного договора.

Нашим предложениям пользуются как предприятия, предприниматели так и обычные граждане.

Каждым делом занимается один адвокат и один юрист.

Справки по телефонам:
095-235-31-10;
096-476-66-66.

Также можете писать на почту: [email protected]

Гильдия Профессиональных Юристов (г. Днепропетровск)

сайт: www.gpl.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 49. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 5 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua