Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 28 листопада 2024
12:44

БЛОГ

Павел Сергеевич

Строительная экспертиза как доказательство в суде

27.11.2024 20:26

Есть много юридических инструментов, благодаря которым можно защитить себя, отстоять свою правоту в строительном судебном деле. Одним из таких инструментов, как доказательство – это судебная строительно-техническая экспертиза, согласно которой по решению суда проводится судебным экспертом исследование для предоставления ответов на определенные вопросы, указанные в решении.

Именно такая ситуация была недавно у меня по одному из дел моего клиента в Шевченковском районном суде города Киева. Исходя из этого я вижу перспективу в суде доказать правоту клиента, в том числе, согласно заключению экспертного исследования по результатам проведения соответствующей экспертизы, о которой я буду рассказывать.

Проведение судебной строительно-технической экспертизы является в многих делах ключевым способом доказать свою правоту. Сейчас, на примере судебного дела покажу, как пользоваться указанным инструментом, какой документ принимает суд и для чего вообще нужен указанный вид экспертизы в строительном деле.

По делу я являюсь представителем истца как одного из совладельцев квартиры в многоквартирном многоэтажном доме, в котором совладельцы узнали о потере чердака в доме (около 290 кв.м.), поскольку чердак был по инвестиционному договору переоформлен в собственность третьего лица и затем продан ответчику по делу. С указанным переходом права собственности совладельцы дома не согласились, поэтому сейчас мы судимся. Согласно подготовленному и поданному иску, я просил в суде:
Признать недействительным Инвестиционный договор между Государственной хозрасчетной организацией «Житло-инвест» и ООО.
Признать недействительным приказ Главного управления житлового обеспечения исполнительного органу КМР (КМДА).
Признать недействительным свидетельство о праве собственности на нежилое помещение, выданное на имя ООО.
Признать недействительным договор купли-продажи нежилого помещения между ООО и ответчиком.
Отменить в государственном реестре вещных прав решение частного нотариуса Киевского городского нотариального округа г. Киева Майдыбури Оксаны Васильевны о государственной регистрации прав и их обременений.
Привести технический чердак в первоначальное состояние, которое существовало до проведенной реконструкции, согласно техническому паспорту.
Истребовать чердак у ответчика в пользу истца и других совладельцев дома.


ВИДЕО БОНУС: ТЕХНИЧЕСКИЙ ПАСПОРТ - ОТМЕНА В СУДЕ
https://www.youtube.com/watch?v=9sutb5eHo0g&list=PLsACeoWLpVNxu6si3bYmicckJmVrOoR0Q

Ключевым по делу является необходимость доказать, какое функциональное назначение имеет это помещение (чердак) – является ли оно отдельным объектом недвижимости или это вспомогательное помещение дома. Какими документами это можно подтвердить? Это техническая документация на проектирование и строительство дома, технический паспорт (инвентаризационное дело на дом), акт ввода в эксплуатацию или другие разрешительные документы на ввод указанного помещения в эксплуатацию и другая техническая документация.

Поэтому, если такая документация у клиента есть, то нужно ее проанализировать (чтобы понять, стоит ли подавать ее в суд в пользу клиента). Если какой-то документации из указанного списка нет, то ее можно запросить как в досудебном порядке, так и в судебном.

По данному делу я так и сделал – часть документации предоставил клиент, часть документации запросил в досудебном и судебном порядке. Но полный пакет необходимых документов получить не удалось, что не позволило (согласно документам) дать ответ – какое функциональное назначение спорного помещения.

Часть 1 статьи 103 Гражданского процессуального кодекса говорит, что суд назначает экспертизу в деле при наличии следующих условий:
для выяснения обстоятельств, имеющих значение для дела, необходимы специальные знания в области, отличной от права, без которых установить соответствующие обстоятельства невозможно;
сторонами (стороной) не представлены соответствующие заключения экспертов по этим же вопросам или заключения экспертов вызывают сомнения в их правильности.

Итак, для выяснения обстоятельств, имеющих значение для данного дела, с целью принятия законного и обоснованного решения, необходимы специальные знания в области, отличной от права, без которых установить соответствующие обстоятельства невозможно.

Исходя из этого, я подготовил и подал в суд соответствующее ходатайство о назначении строительно-технической экспертизы, на разрешение которой поставил следующие вопросы: по какому функциональному назначению (вспомогательное помещение многоквартирного дома или нежилое помещение) проектировалось (строилось), по какому функциональному назначению введено в эксплуатацию и какое функциональное назначение на дату подачи иска в суд имеет спорное помещение?

Суд несколько скорректировал указанные вопросы, а именно разделил их и постановил назначить судебную строительно-техническую экспертизу, на разрешение которой поставить вышеуказанные вопросы. Согласно этому решению, материалы дела будут переданы для проведения экспертизы, как указано в постановлении, в Киевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз. Далее в институте будет уполномочен соответствующий эксперт провести указанную экспертизу. Он выедет на место, то есть зайдет в указанное помещение, проведет там соответствующие технические действия согласно материалам дела и технической документации, которая содержится в материалах дела, и предоставит ответы суду на поставленные в постановлении вопросы. Затем с предоставленными ответами дело вернется в суд, и будет назначено судебное заседание. То есть, результаты проведения строительно-технической экспертизы являются одним из средств доказывания по делу.

ВИДЕО ПОМОЩЬ: ЗАЩИТА ПРОТИВ ЗАХВАТА ЧЕРДАКА В МНОГОКВАРТИРНОМ ДОМЕ
https://www.youtube.com/watch?v=8o75YPZYJUA&list=PLsACeoWLpVNyYbmqzBGYL59-KTrho--wX&index=4

При этом, сам суд не может провести указанную экспертизу, поскольку для этого требуются специальные технические знания, которыми обладает именно соответствующий судебный эксперт, уполномоченный проводить данный вид судебных экспертиз.
А как далее будет развиваться данное судебное дело, какие именно ответы на поставленные судом вопросы даст эксперт, я расскажу в других своих видео на данном канале.

Автор: адвокат Васильев Павел Сергеевич
Для платных консультаций: 096-476-66-66 или 095-235-31-10



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наследование рублей на примере дела Верховного Суда

27.11.2024 15:36

Разберу мою положительную судебную практику по наследственному делу 199/7530/22 – это гражданское дело, которое вёл по иску моего клиента к Акционерному обществу «Первый украинский международный банк» о защите прав потребителя, признании отказа в выдаче денежных средств противоправным и взыскании денег российских рублей с банка.

Разберу ситуацию, покажу почему так получилось, как с этим бороться, в т.ч. защититься в Верховном Суде.

Суть дела: в октябре 2022 я от имени клиента обратился в Амур-Нижнеднепровский районный суд города Днепропетровска с иском о взыскании денежных средств в размере 2 550 000 российских рублей. Ситуация у клиента сложилась до начала полномасштабных военных действий, она стандартная: клиент унаследовал квартиру на территории РФ. Эту квартиру продал представитель клиента. Денежные средства поступили сначала в российский банк, затем – на счет клиента в Украине, эти средства прошли финансовый мониторинг.

24.02.22 было принято постановление Национального банка Украины, которое запретило совершать операции с российскими и белорусскими рублями. Именно на это постановление ссылался банк и отказал моему клиенту в выдаче денег. На сегодняшний день – уже 2 года клиент не может получить деньги. Это гражданские правоотношения, ничего криминального здесь нет. Мы до сих пор судимся, скоро будет повторная апелляционная инстанция после того, как уже дело по моей кассационной жалобе рассмотрел Верховный Суд.

ВИДЕО В ТЕМУ: ДОПОМОГА ВЕРХОВНОГО СУДУ ПО СПАДКОВІЙ СПРАВІ
https://www.youtube.com/watch?v=zdUWzbvv6u8&t=322s

Указанная валюта (рубли) повлияли на то, что первая и вторая инстанции отказали в взыскании. Но третья инстанция разобралась с делом, указала на недостатки предыдущих судов, поэтому Верховный Суд по результатам рассмотрения указанного дела 23.10.24 частично удовлетворил жалобу и постановил: "Постановление Днепровского апелляционного суда от 09.08.23 отменить, дело направить на новое рассмотрение в апелляционный суд”.

Обоснования Верховного Суда:

"Постановление НБУ № 18 запрещает банкам осуществлять любые валютные операции с использованием российских и белорусских рублей, однако такая запрет не является ограничением прав клиента в понимании статьи 1074 Гражданского кодекса Украины, поскольку не касается порядка распоряжения денежными средствами, которые были зачислены на счёт.

Подобные по смыслу выводы изложены в постановлении Верховного Суда от 10 октября 2023 года в деле 910/11289/22.

В этом деле суды установили, что 07 февраля 2022 средства от продажи унаследованной квартиры в размере 2 550 000,00 российских рублей поступили на банковский счет истца, который был открыт у ответчика, однако были заблокированы в связи с проведением финансового мониторинга с целью установления их происхождения.

23 февраля 2022 спорные средства по результатам проведенного финансового мониторинга были разблокированы.

В этом конкретном деле денежные средства были зачислены на счет истца, который является гражданином Украины, и прошли финансовый мониторинг до 24 февраля 2022, то есть валютная операция с использованием российских рублей и зачисление средств на счет истца состоялась и завершилась до вступления в силу постановления НБУ № 18, которым были введены ограничения в том числе и на такие операции.
...
Однако, соглашаясь с выводами суда первой инстанции об отказе в удовлетворении иска, апелляционный суд не проверил на предмет нарушения статьи 1 Первого протокола к Конвенции отказ Банка в выдаче принадлежащих истцу средств с его счета. Несмотря на запрет, установленный постановлением НБУ № 18 на валютные операции с использованием российских рублей, не установил, является ли лишение истца на определенное время его средств пропорциональным вмешательством в право собственности при установленных в этом деле обстоятельствах и соблюден ли справедливый баланс между общественным интересом и правами истца."

ВИДЕО БОНУС: ЗЕМЕЛЬНЫЙ ПАЙ В НАСЛЕДСТВО
https://www.youtube.com/watch?v=lYIqiwwkyyY

По моему мнению и опыту - это дело не является сложным. Предыдущие суды, как суд первой инстанции, так и суд апелляционный, исследовав обстоятельства дела, проверив доказательства, имели возможность полностью разрешить указанное дело, а не судиться годами. Как в дальнейшем будет развиваться это дело – я считаю, все будет хорошо и деньги мы все же получим, про что далее буду информировать на этом канале.

Автор: адвокат Васильев Павел Сергеевич
Телефоны для платных консультаций: 095-235-31-10 или 096-476-66-66
Телеграм канал по наследственным делам и спорам: https://t.me/advocatvasilievpavel



Коментарі: 0 | Залишити коментар

ЮРИДИЧЕСКАЯ СТАЖИРОВКА

09.09.2020 18:43

Что необходимо делать для студентов юридического факультета?:
- будучи на 4-5 курсе уже идти стажироваться и получать юридический опыт;
- найти тему которая интересна и развиваться в этой теме.
Проводим набор для юридической стажировки, требования:
- высокие теоретические знания: гражданское, хозяйственное и уголовное право;
- желания получения практического опыта;
- компьютерная грамотность;
- коммуникабельность.
Предлагаем:
- комфортный офис в центре г. Днепр, улица Баррикадная;
- получение практических знаний обращения в государственные органы, участие в судебных заседаниях;
- практическое обучение и возможность дальнейшей самостоятельной подготовки юридических документов для регистрационных действия, судебных процессов, обращений физических и юридических лиц;
- получения письменного рекомендательного письма по итогам стажировки;
- трудоустройство по итогу результатов стажировки.
Гильдия профессиональных юристов
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66


Коментарі: 0 | Залишити коментар

Защитил имущество от рейдеров? Вот в чём юридический вопрос!

13.08.2020 14:48

Целью данной статьи является показать некоторые юридические возможности защиты от рейдерского захвата бизнеса («Противоправное завладение имуществом предприятия, учреждения, организации - статья 206-2 Криминального Кодекса Украины), на примере самой распространённой формы предприятия в Украине Общества с ограниченной ответственностью (далее «ООО»).

Рейдерство – это прибыльный бизнес, который поставлен на поток. Никого уже не удивить работой «чёрных регистраторов», которые в течении 10 минут могут внести изменения в реестры юридических лиц либо недвижимости и собственник бизнеса, например магазина, предприятия, завода, частной клиники и т.п., лишается своей собственности.

Далее приводится некоторые примеры для защиты от рейдерства (теоритический материал без цели практического использования):

1. Залог корпоративных прав: ООО или иное юридическое лицо - это прежде всего корпоративные права, т.е. «движимое имущество». Следует отметить, що существует и работает на всей территории нашей страны Государственный реестр обременений движимого имущества, в котором внесены обременения (т.е. запреты) на проведение любых действий в отношении движимого имущества которое числится в этом реестре и имеющее на себе обременение.

Чтоб не дать возможность «чёрному регистратору» переписать корпоративные права с собственника на третье лицо, необходимо собственнику заключить со своим доверенным лицом (например родственником) договор займа денег (так называемая расписка), а для дальнейшего исполнения такого договора заключить и заверить у нотариуса договор залога, т.е. обеспечить договор займа залогом корпоративных прав.

Нотариальные расходы по заверению договора залога корпоративных прав, внесения соответствующего обременения в реестр, стоит около 5 тыс. грн. Срок предоставления данной услуги до 1 часа. Предоставляет такую услугу большинство государственных и частных нотариусов. Наложенное обременение действует до 5 лет либо до момента добровольного снятия залогодержателем, либо его отказа от залога, что обязательно подтверждается прекращением договора займа (тоже нотариальная форма) с нотариальным заверением и снятием обременения в реестре.

Без снятия обременения с корпоративных прав, нельзя провести любые действия по этим правам (например продать либо другим способом переписать на третье лицо).



2. Залог движимого имущества, оборудования, машины и т.п.: по аналогии с корпоративными правами можно наложить обременение на другое движимое имущество.


3. Ипотека на недвижимость: часто в собственности у ООО имеется недвижимое имущество, например: имущественные комплексы, отдельные строения, сооружения, земля, офисы, жилые дома, квартиры и т.д. Поэтому данное имущество и является первоочередной целью рейдеров. Для этого по аналогии с корпоративными правами необходимо уже заключить у нотариуса договор ипотеки (цена около 5 тыс. грн.) и наложить обременение (запрет) на недвижимость (цена примерно 1,5 тыс. грн.), также обязательно внести соответствующую запись в реестре ипотек.

Пока в реестре ипотек есть запись про обременение недвижимости ипотекой, с недвижимостью по закону ничего нельзя сделать.


4. Получение определения (ухвалы) суда про обеспечение иска: часто бывает, что бизнес приобретается, открывается, развивается во время брака. Поэтому второй супруг имеет право на часть этого бизнеса. Для этого один из супругов обращается в суд с соответствующим иском о раздели совместного имущество приобретённого во время брака. Заявление об обеспечении иска подаётся в суд с просьбой наложить запрет (арест) до момента полного рассмотрения дела (иска). Суд рассмотрев заявление принимает определение про обеспечение иска, которое в дальнейшем регистрируется в соответствующих государственных реестрах (юридических лиц (если запрет на действия юридического лица), движимого имущества (если движимое имущество), недвижимого имущества (если недвижимость)).

Пока определение об обеспечении иска не отменено судом, любые действия прописанные в определении совершать нельзя.


5. Наложение обременения (ареста) исполнительной службой: это тоже судебный порядок, при котором подаётся иск в суд, например о взыскании денежного долга и суд принимает соответствующее решение. Дальше решение предъявляется к исполнению в исполнительную службу (частному исполнителю), последний в свою очередь для выполнения решения суда налаживает арест, как правило на всё имущество должника (по решению ответчик).

В данном случае надо контролировать ход исполнительных действий, чтоб не довести до продажи с торгов имущество должника. Далее взыскатель (истец по делу) до момента проведения торгов, «правильно» забирает в «нужный момент» исполнительный документ из исполнительной службы (частного исполнителя), чтоб обременения (аресты) на имуществе остались.


6. Внесение «предохранителей» т.к. называемых изменений в устав предприятия: для этого необходимо отказаться от модельного устава, и прописать в уставе (ином уставном документе предприятия), что обязательному нотариальному заверению подлежат все существенные решения предприятия (общего собрания), например которые превышают 50 тыс. грн., либо влекут к изменению учредителя (учредителей), в том числе их количества, директора, размера уставного фонда, изменения имущества предприятия, адреса и т.п. Данное положении усложнит процедуру рейдерства т.к. должен быть включён в схему нотариус для нотариального заверения подписей в решениях предприятия.


ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

БОРЬБА С ПОДДЕЛЬНЫМ ДУБЛИКАТОМ СВИДЕТЕЛЬСТВА О ПРАВЕ СОБСТВЕННОСТИ НА КВАРТИРУ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ НАСЛЕДСТВА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/borba-s-poddelnym-dublikatom-svidetelstva-o-prave-sobstvennosti-na-kvartiru-v-nasledstvennom-dele.html

ОШИБКИ ИНСПЕКЦИИ АРХИТЕКТУРНО – СТРОИТЕЛЬНОГО КОНТРОЛЯ В ПРИКАЗЕ О ПРОВЕДЕНИИ ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКИ И ОТСУТСТВИЕ СОГЛАСОВАНИЯ С ЦЕНТРАЛЬНЫМ ОРГАНОМ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ, КОТОРЫЙ ОБЕСПЕЧИВАЕТ ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ СФЕРЕ ГРАДОСТРОЕНИЯ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/oshibki-inspekcii-arxitekturno-stroitelnogo-kontrolja-v-prikaze-o-provedenii-vneplanovoj-proverki-i-otsutstvie-soglasovanija-s-c.html

ДЕЙСТВУЙ С ПРИВАТБАНКОМ ТИХО! НЕ ДЕЛАЙ ШУМА! ИЛИ ЮРИДИЧЕСКИЙ УХОД ОТ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЧЕРЕЗ ОСТАВЛЕНИЯ БЕЗ РАССМОТРЕНИЯ ИСКА О ВЗЫСКАНИИ КРЕДИТНОЙ ЗАДОЛЖЕННОСТИ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/dejstvuj-s-privatbankom-tixo-ne-delaj-shuma-ili-juridicheskij-uxod-ot-otvetstvennosti-cherez-ostavlenija-bez-rassmotrenija-iska-.html


ЮРИСТЫ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ МОГУТ НЕ ТОЛЬКО ПРИНИМАТЬ УЧАСТИЕ В СУДЕБНЫХ ПРОИЗВОДСТВАХ, НО И СОПРОВОЖДАТЬ ИХ ДИСТАНЦИОННО:
- ИЗУЧАТЬ МАТЕРИАЛЫ, ВЫЯВЛЯТЬ НЕДОСТАТКИ И НАРУШЕНИЯ;
- РЕКОМЕНДОВАТЬ ПРАВОВУЮ ПОЗИЦИЮ;
- СОСТАВЛЯТЬ ОТ ИМЕНИ КЛИЕНТОВ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ, В Т.Ч. ЗАЯВЛЕНИЯ, ИСКИ, ЖАЛОБЫ, АПЕЛЛЯЦИИ, КАССАЦИИ, ДОПОЛНЕНИЯ К НИМ И Т.Д.

НАЛИЧИЕ АДВОКАТА (ПРЕДСТАВИТЕЛЯ) НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПРЕПЯТСТВИЕМ ДЛЯ ОБРАЩЕНИЯ В ГИЛЬДИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ.


Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписки на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа от рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]



Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

РАЗБОРКИ С ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ: «ОСТАНОВКА ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА ПУТЁМ ПОДАЧИ АПЕЛЛЯЦИИ ПО КРЕДИТНОМУ ДЕЛУ С ПРИВАТБАН

19.05.2020 11:00

1. ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ:

20 февраля 2017 г. Кировским районным судом г. Днепропетровска выдан исполнительный лист о взыскании по заочному решению от 2015 г. с должника долга по кредиту в пользу ПриватБанка;
5 октября 2017 г. открыто исполнительное производство по вышеуказанному исполнительному листу
На 4 сентября 2019 г. назначено проведение торгов по продаже недвижимого имущества должника в рамках открытого исполнительного производства.


2. ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

4 июля 2019 г. подано соответчиком (поручителем) по делу заявления о пересмотре заочного решения от 2015 г. В удовлетворении заявления судом отказано 25 июля 2019 г., вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83288488

20 августа 2019 г. подано соответчиком (поручителем) по делу апелляционной жалобы на заочное решение 2015 г.

29 августа 2019 г. открыто апелляционное производство, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83919146

30 августа 2019 г. должником подано заявления в исполнительную службу с требованием остановить исполнительное производство на основании открытого апелляционного производства по делу. Исполнительная служба отказала в остановке исполнительного производства.

4 сентября 2019 г. обращение должника в суд с жалобой на действия исполнительной службы по не остановке исполнительного производства (текст жалобы дальше по тексту).

4 мая 2020 г. принято Кировским районным судом г. Днепропетровска определение, которым жалобу частично удовлетворённо и решено: «Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо незупинення виконавчого провадження згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок поновлення судом строку на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у цивільній справі та щодо невинесення постанови про зупинення цього виконавчого провадження».

Мотивы из которых суд выходил удолетворяя жалобу: «державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, маючи обов`язок вчинити дії та винести процесуальне рішення, передбачені ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірно допустила бездіяльність, що виразилася у не зупиненні виконавчого провадження, та починаючи з 01 вересня 2019 року у невинесенні постанови про зупинення виконавчого провадження, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню».


ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ЖАЛОБЫ ПОДАННОЙ В СУД НА ДЕЙСТВИЯ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ:


Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Пушкіна, 29, м. Дніпро, 49101
тел.: (0562) 33-50-26, електрона пошта [email protected]


Заявник (Боржник): ФІО_____________________, ІПН ________________
вул. ________________, _____, кв.___, м. Дніпро, 49000
телефон та електрона пошта відсутні


Заінтересована особа-1
(Стягувач): Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі


Заінтересована особа-2: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області, код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі

в особі

старшого державного виконавця Центрального відділу державної
виконавчої служби м. Дніпра головного територіального
управління юстиції у Дніпропетровській області
_______________________________
код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі

4 вересня 2019 р.


Скарга
на дії державного виконавця у рамках виконавчого провадження №______________


По справі ___________________ Кіровський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий документ, за яким було відкрито ВП №_____________.

29.08.2019 р. ухвалою Дніпровського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження у справі, згідно до чого, заочне рішення напідставі якого виданого виконавчий лист не набрало законної сили, а тому виданий виконавчий лист втратив юридичну силу.

30.08.2019 р. боржником подано до Заінтересованої особи-2 заяву про закінчення виконавчого провадження, у додатку якої додано завірену Дніпровським апеляційним судом копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29.08.2019 р. у справі.

Станом на 04.09.2019 р. виконавче провадження не зупинено та не закінчено, що не відповідає ст.38 та ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та підтверджує незаконність дій Заінтересованої особи-2.

Нормативне обґрунтування:

Відповідно до ст.38 Закону, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Частина 1 ст.273 ЦПК України говорить про те, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до ч.4 ст.359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Згідно до ст.447 ЦПК, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частина 1 ст.448 ЦПК передбачає, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частина 1 ст.450 ЦПК говорить, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.


Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.


Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.


Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.


Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися: не проводились.


Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач/боржник поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи: судові витрати відсутні.


Підтверджуємо те, що боржником як скаржником або як позивачем не подано іншого позову (позовів), скарг до цього ж стягувача, заінтересованих осіб з тим самим предметом та з тих самих підстав.


Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження – не подається».

З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою [email protected] про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи. Також я можу направити, вручити процесуальні документи, виклики до суду учасникам в разі необхідності.


Керуючись викладеним, -

ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД:

1. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ___________________ у рамках виконавчого провадження №_____________ щодо не зупинення виконавчого провадження внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі ____________.

2. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіної Євгенії Павлівни у рамках виконавчого провадження №_________ щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження №_______________ внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі ____________.


3. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо проведення 04.09.2019 р. у рамках виконавчого провадження №___________ електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту __________: «Іпотека. Нежитлове приміщення №__ поз. ____ загальною площею _______ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. _____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________, ____».

4. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області датою 02.09.2019 р. зупинити виконавче провадження №_____________.


5. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області датою 02.09.2019 р. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №___________.

6. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати результати проведення 04.09.2019 р. у рамках виконавчого провадження №_____________ електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту ______: «Іпотека. Нежитлове приміщення №__ поз. ____ загальною площею _____ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. _____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________, _____».


Додаток у копіях:


- заява боржника від 30.08.2019 р. про закінчення виконавчого провадження;
- ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29.08.2019 р. у справі №________;
- виконавчий лист _______________ виданий 20.02.2017 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська;
- постанова Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.10.17 про відкриття виконавчого провадження;
- примірники скарги заінтересованим особам.





ФІО _________________________ _________________________ (підпис)



ВОТ ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СУДА ПО ИТОГАМ РАССМОТРЕНИЯ ВЫШЕУКАЗАННОЙ ЖАЛОБЫ:






Справа № __________
Провадження № _________

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Давіденко Ю.А.,
за участю представника боржника ОСОБА_1 ,
державного виконавця Астаркіної Є.П.,
представника стягувача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Астаркіної Євгенії Павлівни, де боржник ОСОБА_3 , стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду за захистом своїх прав як боржника у виконавчому провадженні зі скаргою на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 54839440 з примусового виконання виконавчого листа № 203/7722/14-ц, виданого 20 лютого 2017 року на виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» суми боргу, з тих підстав, що державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року про відкриття апеляційного провадження у справі № 203/7722/14-ц з заявою про закінчення з цих підстав виконавчого провадження, в порушення вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження не зупинила, відповідної постанови не винесла, продовживши здійснення виконавчих дій, тому скаржник просила суд: 1) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Астаркіної Є.П. у рамках виконавчого провадження №54839440 щодо незупинення виконавчого провадження внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі №203/7722/14-ц; 2) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Астаркіної Є.П. у рамках виконавчого провадження № 54839440 щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 54839440 внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі №203/7722/14-ц; 3) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо проведення 04 вересня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 54839440 електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту 367462: «Іпотека. Нежитлове приміщення №1 поз. 1-5 загальною площею 54,8 кв. м. ганок літ. В(1) на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 »; 4) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області датою «02 вересня 2019 року» зупинити виконавче провадження № 54839440; 5) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області датою «02 вересня 2019 року» винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 54839440; 6) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати результати проведення 04 вересня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 54839440 електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту 367462: «Іпотека. Нежитлове приміщення №1 поз. 1-5 загальною площею 54,8 кв.м., ганок літ. В (1) на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 ».

Скарга розглядається неодноразово, і за постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції з мотивів неповноти з`ясування обставин, з метою усунення якої одночасно з призначенням судового засідання ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2020 року у державного виконавця витребуване виконавче провадження в копії, що державний виконавець виконав 04 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року у зв`язку з правонаступництвом замінено суб`єкт оскарження державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіну Є.П. на державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Астаркіну Є.П.

Державний виконавець 23 жовтня 2020 року подала заперечення на скаргу та після повернення справи на новий розгляд інших заяв по суті справи не подавала. У поданих запереченнях вимоги скарги не визнала та просила у задоволенні скарги відмовити повністю з підстав дотримання нею вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підстав для зупинення, передбачених ст. 38 Закону не було, нею постанова про зупинення не виносилася. Так, виконавчий лист №203/7722/14-ц, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 20 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», тоді як представником боржника державному виконавцю подана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року по поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_4 , а не боржнику за виконавчим провадженням Бардаченко ОСОБА_5 . При цьому, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року в задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено і позов задоволено лише відносно ОСОБА_3 , тому вказане оскарження не стосувалося боржника ОСОБА_3 і відповідно не було підстав для зупинення виконавчого провадження. Крім того, стосовно решти вимог скарги, то торги організовує та проводить не державний виконавець, а зупинити виконавче провадження «заднім» числом технічно не можливо, оскільки торги пройшли успішно, реалізація майна відбулася, кошти розподілені і зараховані на погашення боргу.

Стягувач АТ КБ «Приватбанк» заяв по суті справи не подавав.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги в повному обсязі з наведених у ній підстав, уточнивши, що вимоги про зобов`язання суб`єкт оскарження зупинити виконавче провадження датою 02 вересня 2019 року та зобов`язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження датою 02 вересня 2019 року про суті є однією вимогою стосовно зупинення вказаного виконавчого провадження у день, коли державний виконавець зобов`язаний був вчинити такі дії 02 вересня 2019 року.

Головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Астаркіна Є.П. в судовому засіданні проти вимог скарги заперечувала з підстав, наведених у письмових запереченнях та просила у задоволенні скарги відмовити.

Представник стягувача АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Гайворонський О.Г. в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вважаючи дії та рішення державного виконавця такими, що відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та зазначивши, що боржником рішення суду від 19 листопада 2015 року не виконується з часу пред`явлення його до примусового виконання, і від виконання вона ухиляється.

Суд, вислухавши усні пояснення учасників розгляду, дослідивши виконавче провадження № 54839440 в копії, наявні письмові докази в межах доводів скарги, приходить до наступного висновку.

Здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VІІ ЦПК України і спрямовано на захист учасників виконавчого провадження від порушень їх прав та свобод під час виконання судових рішень за принципом їх обов`язковості.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року №203 /7722/14-ц позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 2007-ПМ-67 від 15 червня 2007 року 2082799,60 грн., яка складається з заборгованості за кредитом1811387,55 грн., заборгованості по відсоткам 258322,89 грн. та пені 13089,16 грн., а також в рахунок повернення судових витрат 3654,00 грн., а разом 2086453,60 грн.; в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено.

На виконання цього рішення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 20 лютого 2017 року виданий виконавчий лист №203/7722/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ» Приватбанк» вказаної суми заборгованості та судових витрат.

04 жовтня 2017 року за вх. №8600 з заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник ПАТ КБ «Приватбанк» Христян М.О.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіної Є.П. від 05 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54839440 з виконання виконавчого листа №203/7722/14-ц.

Постановою цього ж державного виконавця від 05 жовтня 2017 року винесено постанову про арешт всього майна боржника.

Також державним виконавцем здійснені відповідні запити, направлені на виявлення наявних грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, належного боржнику, винесена 29 листопада 2017 року постанова про розшук майна боржника.

12 січня 2018 року вказаним державним виконавцем за результатами проведеної виконавчої дії винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 54,8 кв.м.

23 січня 2018 року цим же державним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарської діяльності для участі у виконавчому провадженні.

03 травня 2018 року цим державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2018 року (203/1403/18, провадження №4-с/0203/11/2018).

26 червня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року, що набрала законної сили 23 квітня 2019 року.

Після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем передані документи ДП «Сетам» для проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_3 : нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м., приміщення №1 поз.1-5. Згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженомунаказом Мінюсту від 29 вересня 2016 року №2831/5 ДП «Сетам» листом від 09 серпня 2019 року за вих. №112/17-18-19 повідомило учасників виконавчого провадження, що вказаний лот зареєстрований під № НОМЕР_1 (уцінено лот №272496 після проведення вперше торгів 24 липня 2019 року, які не відбулися) та наступні електронні торги призначені на 04 вересня 2019 року о 9-00 год. з початковою ціною 648393,60 грн.

20 серпня 2019 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року; відкрито апеляційне провадження за скаргою.

30 серпня 2019 року за вх. № 9408 боржником ОСОБА_3 державному виконавцю Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіній Є.П. подана заява про закінчення виконавчого провадження № 54839440 з виконання виконавчого листа № 203/7722/14-ц, скасування усіх арештів нерухомого та рухового майна боржника у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження а апеляційною скаргою на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року, про що до заяви додана копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року.

Листом начальника Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. за вих. № 13.5-34/15779/13 ОСОБА_3 В. повідомлено про відсутність підстав, передбачених ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», для зупинення виконавчого провадження, оскільки судове рішення оскаржується не боржником, а іншою особою ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 2 ст. 38 вказаного Закону передбачено, що про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Як встановлено в судовому засіданні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості; відкрито апеляційне провадження (а.с. 52).

Таким чином, апеляційна скарга подана на рішення суду від 19 листопада 2019 року, звернуте до примусового виконання на підставі виконавчого листа №203/7722/14-ц, виданого 20 лютого 2017 року, і апеляційним судом поновлений строк на подання цієї апеляційної скарги та прийнята апеляційна скарга до розгляду, а тому державний виконавець, отримавши 30 серпня 2019 року за вх. 9408 копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року зобов`язана була зупинити виконавче провадження № 54839440 та не пізніше 31 серпня 2019 року винести відповідну постанову.

Разом з тим, таких дій державним виконавцем протиправно не вчинено, а заява боржника від 30 серпня 2019 року процесуального вирішення не знайшла, оскільки неправомірно розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян» 02 вересня 2019 року з наданням відповіді листом за підписом начальника відділу ДВС.

Доводи державного виконавця про те, що рішення суду оскаржувалось не боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_6 ОСОБА_7 , а іншою особою ОСОБА_8 в задоволенні позовних вимог до якого оскаржуваним рішенням взагалі відмовлено, а також про те, що ухвалою апеляційного суду не вирішено питання зупинення виконання заочного рішення від 19 листопада 2015 року, суд до уваги не приймає, оскільки ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на державного виконавця обов`язок зупинити виконавче провадження в силу самого факту поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, а не з межами оскарження чи з суб`єктом подання апеляційної скарги, та, відповідно, такий обов`язок не залежить від того, чи сторона виконавчого провадження в розумінні ст.15 Закону подала апеляційну скаргу чи не сторона виконавчого провадження. Таке зупинення виконавчого провадження, передбачене ст. 38 Закону, безпосередньо пов`язане із суспензивним характером подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 273, 359 ЦПК України, з огляду на що у разі допуску такої скарги до правосуддя рішення суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, так само після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Так, ст. 38 Закону пов`язує обов`язок зупинити виконавче провадження виключно з фактом поновлення строку на подання апеляційної скарги або прийняттям до розгляду апеляційної скарги, оскільки в такому разі виконуване в примусовому порядку рішення не вважається таким, що набрало законної сили, а тому так само помилковим є твердження державного виконавця про те, що ухвало апеляційного суду не вирішене питання зупинення виконання заочного рішення суду від 19 листопада 2015 року, яке має значення для застосування ст. 34 Закону, а не ст. 38 Закону.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, маючи обов`язок вчинити дії та винести процесуальне рішення, передбачені ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірно допустила бездіяльність, що виразилася у незупиненні виконавчого провадження №54839440, та починаючи з 01 вересня 2019 року у невинесенні постанови про зупинення виконавчого провадження, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи решту заявлених вимог, суд виходить з того, що за ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною 5статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і устатті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу № 429889 проведення електронних торгів від 04 вересня 2019 року відбулись торги з реалізації нерухомого майна нежитлового приміщення №1 поз. 1-5, ганок літ. В (1) загальною площею 548 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу 1310000,00 грн. Переможцем електронних торгів став ОСОБА_9 , який повністю сплатив кошти за придбаний лот 05 вересня 2019 року на депозитний рахунок відділу ДВС у зв`язку з чим державним виконавцем складено акт 06 вересня 2019 року про реалізацію предмету іпотеки (а.с.99-102), винесено розпорядження № 54839440/13 про розподіл коштів та 11 вересня 2019 року винесено постанову про зняття арешту з реалізованого майна, припинення заборони на нерухоме майно та припинення іпотеки.

05 листопада 2019 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіної Є.П. зупинено виконавче провадження № 54839440 на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, а заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року (справа №203/7722/14-ц, провадження № 61-5833 ск 20) відкрито касаційне провадження у справі за позовомпублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішенняКіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року; у задоволенні клопотання ОСОБА_3 прозупинення виконання заочного рішення Кіровського районного судум. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого2020 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.

За встановлених обставин завдання цивільного судочинства в ефективному на практиці захисті прав та інтересів стягувача превалюють у процесі судового контролю за виконанням обов`язкового рішення суду над будь-якими іншими міркуваннями правового пуризму у виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника, який доступними правовими засобами захисту уникав чотири роки виконання своїх цивільних обов`язків.

Враховуючи незворотність наслідків реалізації арештованого майна боржника в межах виконавчого провадження, визнання по суду оскаржуваної бездіяльності неправомірною внаслідок встановлення обґрунтованості скарги може мати наслідком покладення на державного виконавця обов`язку усунути порушення права боржника на участь у вчиненні виконавчих дій лише на випадок повороту виконання у разі скасування Верховним Судом заочного рішення суду та постанови суду апеляційної інстанції, а до того не може судом вирішуватися наперед через заборону ухвалення умовних рішень, і поновлення порушеного права боржника можливе виключно у позовному порядку з віднесенням до підстав позову встановленого протиправного характеру бездіяльності, з чого слідує необхідність і достатність для подальшого захисту інтересів боржника факту авторитетного судового декларування неправомірною бездіяльності, що відбулася з 30 серпня до 05 листопада 2019 року.

Крім того, належить відзначити, що проведення прилюдних торгів здійснює організатор торгів згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженому наказом Мінюсту від 29 вересня 2016 року №2831/5, яким є ДП «Сетам», а не державний виконавець, та ДП «Сетам» проводило аукціон 04 вересня 2019 року на виконання обов`язкового рішення суду, яке до тепер не скасоване.

Керуючись ст. ст. 447-451, 259, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі


Коментарі: 0 | Залишити коментар

ЗАЩИТА ОТ ЗАВЕЩАНИЯ В НАСЛЕДСТВЕННОМ ДЕЛЕ

14.05.2020 16:33

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписки на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Для отказа от рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

НАСЛЕДСТВО: ЗАЩИТА ОТ ЗАВЕЩАНИЯ В НАСЛЕДСТВЕННОМ СПОРЕ

В наследственных делах завещание решает многое, но не всё, что подтверждает судебная практика. Например, имея завещание, наследник, в пользу которого оформлено завещание, должен не пропустить шестимесячный срок со дня смерти наследодателя для подачи соответствующего заявления нотариусу о принятии наследства в случаи, если наследник постоянно не проживал с наследодателем. Не выполнив указанного, необходимо будет в дальнейшем наследнику по завещанию обращаться в суд с соответствующим заявлением об установлении факта проживания вместе с наследодателем на момент открытия наследства.

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ И ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

13.03.2015 г. умер наследодатель после, которого остались три наследника: два по закону (клиенты Гильдии профессиональных юристов) и один наследник по завещанию. Наследники по закону на протяжении шести месяцев с момента смерти наследодателя подали нотариусу соответствующие заявления о принятии наследства. Наследник по завещанию на протяжении шести месяцев с момента смерти наследодателя так и не подал нотариусу соответствующие заявления о принятии наследства, тем самым пропустив срок на принятие наследства.

Наследник по завещанию подал в отношении клиентов заявление в суд о признании факта постоянного проживания с наследодателем. Решением суда первой инстанции отказано в удовлетворении заявления, т.к.: «Судом встановлено, підтверджується показаннями свідків та не спростовується позивачкою, що на момент смерті спадкодавця вона проживала разом з ним два тижні, зареєстрована була за адресою: с.Заплавка Магдалинівського району Дніпропетровської області, з місця реєстрації не знімалась, за вказаною адресою заходяться усі її речі, проживав та був зареєстрований її чоловік, з яким шлюб не розірвано, у зв'язку з чим судом не може розцінюватися як постійне місце проживання позивачки разом зі спадкодавцем за два тижні до його смерті.

Аналізуючи усі зібрані по справі докази, пояснення сторін та показання свідків, суд не знайшов підстав для задоволення позову, оскільки позивачка не довела суду саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, тому суд вважає ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - відмовити», ссылка на решение http://reyestr.court.gov.ua/Review/57572713

Наследник по завещанию подал апелляционную жалобу, которую апелляционный суд удовлетворил в полном объёме, указав при этом: «відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції помилково тлумачив умову прийняття спадщини, саме як постійність проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України не визначається тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини, так само як і законом.

До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Таким чином, при вирішенні справи, суд першої інстанції виходив із неправильного розуміння ч. 3 ст. 1268 ЦК України та не дослідження обставини, обумовлених диспозицією наведеної норми.

Оскільки, юридичне значення для спадкових відносин має лише постійне проживання, при цьому тривалість та початковий момент спільного проживання із спадкодавцем не має значення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини 13 березня 2015 року», вот ссылка на решение апелляционного суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/58563810

Наследник по завещанию на основании решения апелляционного суда получил у нотариуса свидетельство о наследстве.


В июле 2016 г. наследники по закону (клиенты Гильдии профессиональных юристов) подали отдельный иск о признания недействительным выданного свидетельства о наследстве.

Наши клиенты подали на решения апелляционного суда кассационную жалобу, на основании которой 05 сентября 2016 г. Высшим Специализированым Судом Украины остановлено исполнение решения апелляционного суда, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61330386. Благодаря этой остановки действия решения апелляционного суда, в производстве по иску о признания недействительным выданного свидетельства о наследстве суд первой инстанции принял определение, которым обеспечил иск путём наложение запрета на продажу домовладения полученного в наследство, вот ссылка на определение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/61464297

Определением кассационной инстанции было отменено в полном объёме решение апелляционного суда (вот ссылка на определение кассационной инстанции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67762682), что послужило основанием для дальнейшего удовлетворения иска наших клиентов о признание недействительным свидетельства о наследстве.

Наследники по закону (наши клиенты) получили у нотариуса свидетельства о наследстве и вопрос положительно закрыт в пользу наших клиентов, даже несмотря на наличие действующего завещания не в пользу наших клиентов!


ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОШИБКИ ИНСПЕКЦИИ АРХИТЕКТУРНО – СТРОИТЕЛЬНОГО КОНТРОЛЯ В ПРИКАЗЕ О ПРОВЕДЕНИИ ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКИ И ОТСУТСТВИЕ СОГЛАСОВАНИЯ С ЦЕНТРАЛЬНЫМ ОРГАНОМ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ, КОТОРЫЙ ОБЕСПЕЧИВАЕТ ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ СФЕРЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО НАДЗОРА (КОНТРОЛЯ), ЯВЛЯЮТСЯ ОСНОВАНИЕМ ДЛЯ НЕ ДОПУСКА ПРОВЕРЯЮЩИХ К ПРОВЕРКИ (ВЕРХОВНЫЙ СУД КАССАЦИОННЫЙ АДМИНИСТРАТИВНЫЙ ПОСТАНОВЛЕНИЕ ПО ДЕЛУ №461/3503/17 ОТ 6 ФЕВРАЛЯ 2020 Г.)
http://gpl.in.ua/ru/ideas/oshibki-inspekcii-arxitekturno-stroitelnogo-kontrolja-v-prikaze-o-provedenii-vneplanovoj-proverki-i-otsutstvie-soglasovanija-s-c.html

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html

АРЕНДА: АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ, ОТВЕТЫ.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/arenda-vopros.html


ЮРИСТЫ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ МОГУТ НЕ ТОЛЬКО ПРИНИМАТЬ УЧАСТИЕ В СУДЕБНЫХ ПРОИЗВОДСТВАХ, НО И СОПРОВОЖДАТЬ ИХ ДИСТАНЦИОННО:
- ИЗУЧАТЬ МАТЕРИАЛЫ, ВЫЯВЛЯТЬ НЕДОСТАТКИ И НАРУШЕНИЯ;
- РЕКОМЕНДОВАТЬ ПРАВОВУЮ ПОЗИЦИЮ;
- СОСТАВЛЯТЬ ОТ ИМЕНИ КЛИЕНТОВ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ, В Т.Ч. ЗАЯВЛЕНИЯ, ИСКИ, ЖАЛОБЫ, АПЕЛЛЯЦИИ, КАССАЦИИ, ДОПОЛНЕНИЯ К НИМ И Т.Д.

НАЛИЧИЕ АДВОКАТА (ПРЕДСТАВИТЕЛЯ) НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПРЕПЯТСТВИЕМ ДЛЯ ОБРАЩЕНИЯ В ГИЛЬДИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ.


Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Ошибки Инспекции архитектурно–строительного контроля в приказе о проведении внеплановой проверки

24.04.2020 19:33

Ошибки Инспекции архитектурно – строительного контроля в приказе о проведении внеплановой проверки и отсутствие согласования с центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), являются основанием для не допуска проверяющих к проверки (Верховный Суд Кассационный административный постановление по делу №461/3503/17 от 6 февраля 2020 г.)

Внеплановая проверка государственным органом как правило является неприятным явлением для того кого проверяют. На законодательном уровне есть действующий механизм благодаря которому можно не допускать проверяющих к проверки, этот механизм показан в судебном деле №461/3503/17.

По данному делу суды исходили из того, что в приказе о проведении внеплановой проверки должны быть указаны конкретные вопросы возможного нарушения законодательства подконтрольным субъектом, которые стали основанием для проведения проверки и должны проверяться. Судами установлены следующие нарушения:

(1) приказ о проведении проверки не содержит четкого определения предмета проверки, а описано его общими фразами «соблюдение требований законодательства в сфере градостроительной деятельности, строительных норм, государственных стандартов и правил при выполнении подготовительных и строительных работ». При том, что в предмете проверки должны быть указаны конкретные вопросы возможного нарушения законодательства подконтрольным субъектом, которые стали основанием для проведения проверки и должны проверяться;

(2) внеплановая проверка должна была осуществляться исключительно по согласованию центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), или соответствующего государственного коллегиального органа, как предусмотрено требованиями статьи 6 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».

Вышеуказанные нарушения позволили законно не допустить проведение внеплановой проверки.


Полный текст постановления Верховного Суда:


ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ

справа №461/3503/17
провадження №К/9901/69304/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, за касаційною скаргою Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Галицького районного суду м. Львова у складі головуючого судді Юрків О.Р. від 24 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А, Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І., від 19 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс» (далі - ТОВ «ІБК «Екополіс», позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові, відповідач), в якому після доповнення та уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 травня 2017 року стосовно ТОВ «ІБК «Екополіс»;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 111П від 1 червня 2017 року про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові»;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 0006-вих-2779/71 від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «ІБК «Екополіс».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в предметі перевірки повинні зазначатись конкретні питання можливого порушення законодавства підконтрольним суб`єктом, які стали підставою для проведення перевірки і повинні перевірятись. Суди дійшли висновку про порушення відповідачем вимог статей 2, 3, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

3. Крім того, ТОВ «ІБК «Екополіс» було подано заяву про забезпечення позову, в якій просило постановити ухвалу якою заборонити Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові»

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року, заяву ТОВ «ІБК «Екополіс» про забезпечення позову задоволено та заборонено Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Інспекція ДАБК у м. Львові звернулась із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 травня 2017 року представник Інспекції ДАБК у м. Львові залишив в офісі позивача копію наказу від 12 травня 2017 року № 89-П про проведення позапланової перевірки, виданого начальником Інспекції ДАБК у м. Львові, та копію направлення для проведення позапланової перевірки від 12 травня 2017 року № 362-пп на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові». Згідно з документами, позапланова перевірка призначена на підставі звернення депутата Львівської міської ради, фракція «Об`єднання «Самопоміч» ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року № 69 та № 4-290.

6. На підставі наказу № 89-П від 12 травня 2017 року та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року за зверненням депутата Львівської міської ради ОСОБА_1 , стосовно позивача складено:

- акт від 19 травня 2017 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій;
- протокол від 19 травня 2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- припис від 19 травня 2017 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, яким зобов`язано позивача до 1 червня 2017 року допустити представників Інспекції ДАБК у м. Львові до перевірки.

7. 1 червня 2017 року Інспекцією ДАБК у м. Львові видано наказ № 111П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові» та направлення для проведення позапланової перевірки № 417-пп.

Зазначеними документами призначено позапланову перевірку позивача в період з 1 по 6 червня 2017 року на вищеназваному об`єкті будівництва на виконання припису від 19 травня 2017 року про допуск на перевірку.

Між тим, недопуск до перевірки 19 травня 2017 року позивачем був здійснений у зв`язку із наявністю ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року про заборону Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові».

8. 6 червня 2017 року посадовими особами відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено про неможливість проведення перевірки на підставі припису від 19 травня 2017 року у зв`язку із відсутністю посадових осіб ТОВ «ІБК «Екополіс».

9. 13 червня 2017 року начальник Інспекції ДАБК у м. Львові не зважаючи на ухвалу суду від 19 травня 2017 року про заборону проведення перевірки виніс постанову про накладення штрафу у сумі 16480 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «ІБК «Екополіс» за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки на об`єкті будівництва у м. Львові, вул. Янева, 10.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що предмет перевірки, наведений в наказі, повністю відповідає пунктам 1 та 2 Порядку № 553. Також вказує, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 553 не містять жодної вимоги про необхідність погодження з вищестоящими органами на проведення позапланової перевірки.

Скаржник посилається на те, що ухвала про заборону проведення перевірки від 19 травня 2017 року надійшла до нього лише о 17-31 год., тобто вже після виходу посадових осіб для здійснення перевірки позивача.

Крім того, зазначає, що ця ухвала не містить заборони притягати до відповідальності суб`єктів містобудування за правопорушення, вчинені до її винесення. На думку скаржника, ті вимоги, на які послались суди як обов`язкові, не передбачені частиною другою статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

11. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому послався на необґрунтованість викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

13. Окрім того, відповідно до частин 1, 4, 5 статті 2, та абзаців 6, 7 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», сфера дії якого поширюється з 1 січня 2017 року на органи архітектурно-будівельного контролю з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері, принципами державного нагляду, виконання яких повинні забезпечити органи державного контролю (нагляду) в тому числі архітектурно-будівельного контролю, зокрема є:

- об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

14. Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою встановлені підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), та пункту 7 Порядку № 553, така підстава для проведення позапланової перевірки, як звернення депутата міської ради, відсутня. Заяви ж фізичних чи юридичних осіб, на підставі яких може проводитись перевірка, повинні бути обґрунтованими та обумовленими порушенням підконтрольним суб`єктом господарювання містобудівного законодавства, мають містити відомості про порушення прав та законних інтересів особи, яка звертається до органу державного контролю зі скаргою (зверненням) та/або про шкоду, яка завдана життю і здоров`ю скаржника, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу.

У пункті 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

15. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

16. Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виконання ухвали про забезпечення позову, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в наказі відповідача від 12 травня 2017 року №89-П про проведення перевірки не зазначено, що призначено перевірку суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс». Також вказаний наказ не містить чіткого визначення предмету перевірки, а описано його загальними фразами «дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт». Адже в предметі перевірки повинні зазначатись конкретні питання можливого порушення законодавства підконтрольним суб`єктом, які стали підставою для проведення перевірки і повинні перевірятись.

В направленнях на перевірку від 12 травня 2017 року № 362-пп також не міститься найменування суб`єкта, що перевіряється, а предмет перевірки взагалі не зазначений, чим порушено вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Отже, Верховний Суд погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку № 553.

17. Також Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що позаплановий захід повинен був здійснюватись виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, посилання скаржника на відсутність вказаних положень у спеціальному законодавстві, що регулює діяльність скаржника, свідчить про невірне тлумачення ним норм діючого законодавства без врахування положень, що містяться у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Оскільки позивач є органом державного нагляду в розумінні приписів цього Закону, його дія розповсюджується на нього.

18. Таким чином, цілком обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірка відповідачем була призначена без належних підстав передбачених статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки звернення депутата Львівської міської ради не містять такого обґрунтування доцільності її проведення; з порушенням порядку проведення позапланових перевірок, адже наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, не містять в повному обсязі відомостей, передбачених статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як це передбачено підпунктом 4 частини 1 статті 6 цього Закону.

19. Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ухвала про заборону проведення позапланової перевірки від 19 травня 2017 року надійшла до нього цього дня лише о 17-31 год., тобто вже після виходу посадових осіб для здійснення перевірки позивача, з огляду на таке.

Не зважаючи на заборону проведення позапланової перевірки, яка міститься в ухвалі від 19 травня 2017 року, відповідач 1 червня 2017 року виніс наказ № 111П про проведення позапланової перевірки щодо виконання позивачем припису від 19 травня 2017 року та виніс постанову від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за невиконання попереднього припису про недопуск до перевірки 19 травня 2017 року, чим порушив статтю 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, відповідач при винесенні наказу про проведення перевірки № 111П від 1 червня 2017 року та постанови від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за недопуск до перевірки 19 травня 2017 року не виконав вимоги ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року про заборону проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року.

19. Наведені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для їх скасування.

20. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк, Л.Л. Мороз


Ссылка на полный текст постановления: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87422408


ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК. КАК ЗАКОННО НЕ ДОПУСТИТЬ КОНТРОЛИРУЮЩИЙ ОРГАН К ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКЕ + ПРИМЕР ПИСЬМЕННЫХ ПОЯСНЕНИЙ, НА ОСНОВАНИИ КОТОРЫХ ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК НЕ СОСТОЯЛАСЬ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/vneplanovaja-proverka-gaska-kak-zakonno-ne-dopustit-kontrolirujuschij-organ-k-vneplanovoj-proverke-primer-pismennyx-pojasnenij-n.html


ЮРИДИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ОТ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА В ПОМОЩЬ СОБСТВЕННИКАМ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ) ИЛИ КАК ИСПОЛКОМ НЕ ИМЕЕТ ПРАВА АННУЛИРОВАТЬ ПАСПОРТ ПРИВЯЗКИ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ)!
http://gpl.in.ua/ru/ideas/juridicheskaja-zaschita-ot-demontazhej-maf-sudebnaja-praktika-v-pomosch-sobstvennikam-vremennyx-sooruzhenij-maf-ili-kak-ispolkom.html


АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ РЕШЕНИЯ ГОРОДСКОГО СОВЕТА, ИСПОЛКОМА НА ДЕМОНТАЖ МАФ (КИОСКА) ИЛИ КАК В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ НЕ ДАТЬ ДЕМОНТИРОВАТЬ МАФ ГОРОДСКОМУ СОВЕТУ, ИСПОЛКОМУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/algoritm-dejstvij-pri-poluchenii-reshenija-gorodskogo-soveta-ispolkoma-na-demontazh-maf-ili-kak-v-sudebnom-porjadke-ne-dat-demon.html


Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВОССТАНОВЛЕНИЕ ПРОПУЩЕННОГО СРОКА НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ, ПРИМЕРЫ СУДЕБНЫХ ДЕЛ С ВОССТАНОВЛЕНИЕМ АПЕЛЛЯЦИОННЫМ СУДОМ

17.04.2020 19:16

Целью данной статьи является показать личным примером Гильдией Профессиональных Юристов как клиентам не отчаиваться при значительном пропуске сроков на апелляционное обжалование и эффективно восстанавливать пропущенные сроки на апелляционное обжалование.

Восстановление срока на апелляционное обжалование и дальнейшее открытие апелляционного производства приводит к такому положительному юридическому эффекту как невступление в законную силу решения суда первой инстанции и тем самым можно, останавливать исполнительное производство, останавливать взыскание по исполнительному листу, отменять право собственности, признавать исполнительный лист таким, то не подлежит исполнению, снимать аресты исполнительной службы и т.д., и т.п.

Судебные примеры Гильдии Профессиональных Юристов по восстановлению сроков на подачу апелляционной жалобы:


ПРИМЕР №1: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 11 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть решение 2008 г. Бабушкинского районного суда г. Днепропетровска о признании за третьим лицом права собственности на домовладение клиента (рассмотрение дела проведено без участия клиента).

На основании указанного решения суда в дальнейшем новый собственник домовладения подал иск о выселении клиента из дома http://reyestr.court.gov.ua/Review/81674545

С целью не дать возможности выселить клиента, подготовлено и подано в Днепровский апелляционный суд апелляционную жалобу на решение суда от 2008 г. Определением указанного суда от 8 января 2020 г. возобновлён клиенту срок на апелляционное обжалования решения суда от 2008 г., вот ссылка на постановления апелляционного суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86811827 Далее уже было открыто апелляционное производство по делу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87512407 и тем самым решение 2008 г. не набрало законной силы, т.е. не несёт прав и обязанностей для сторон по делу.

ПРИМЕР №2: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 8 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2012 г. Красногвардейского районного суда г. Днепропетровска о взыскании долга с клиента (ответчик) http://reyestr.court.gov.ua/Review/26571750

На основании решения выдан исполнительный лист, который два раза был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия двух арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2019 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2019 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://reyestr.court.gov.ua/Review/87337108

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2012 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, восстановление срока на апелляционное обжалование http://reyestr.court.gov.ua/Review/87917107 и открытие апелляционного производство http://reyestr.court.gov.ua/Review/88592478

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.


ПРИМЕР №3: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 7,5 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2010 г. Жовтневого районного суда г. Запорожья о солидарном взыскании в пользу ПАО «ОТП Банк» кредитного долга с должника и поручителя (клиент)

На основании решения выдан исполнительный лист, который два раза был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия двух арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2017 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2017 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://reyestr.court.gov.ua/Review/68639599

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2010 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, открытие апелляционного производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69054290 и отмена в части клиента заочного решения http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88562003

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.

ПРИМЕР №4: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 4 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2015 г. Бабушкинского районного суда г. Днепропетровска о солидарном взыскании в пользу ПАО «ОТП Банк» кредитного долга с должника (клиент)

На основании решения выдан исполнительный лист, который был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены аресты на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2019 г. от жены должника подано апелляционную жалобу на спорное решение первой инстанции. А далее уже по налаженному алгоритму: жене востановлен срок на подачу апелляционной жалобы http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86131514 и открыто апелляционное производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86924622

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа, который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.

ПРИМЕР №5: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 3,5 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2015 г. Кировского районного суда г. Днепропетровска про отказ в взыскании долга с клиента (соответчик по делу), но взыскания долга с другого соответчик (бывшая жена клиента), вот ссылка на решение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53674050

На основании решения выдан исполнительный лист, который был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество бывшей жены.

В 2019 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2019 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83288488

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2015 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, восстановление срока на апелляционное обжалование и открытие апелляционного производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83919146

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование и открытие соответствующего апелляционного производства.


ПРИМЕР №6: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 1,5 ГОДОВОЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть решение 2017 г. Хозяйственного суда Днепропетровской области о взыскании с владельца автомобиля материального вреда по ДТП (рассмотрение дела проведено без участия клиента), вот ссылка на решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67283225

Т.к. клиент (водитель и виновник ДТП) не был участником по делу и в отношении собственника машины уже началось исполнительное производство, с целью закрыть которое, была подготовлена и подана апелляционная жалоба на указанное решение. 18 марта 2019 г. апелляционный суд восстановил клиенту срок на апелляционное обжалование и открыл апелляционное производство по делу, вот определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80492073 Открытие апелляционного производства лишает решение первой инстанции юридической силы с момента его принятия и тем самым является основанием для закрытия исполнительного производства.

ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ СУДА, КОТОРОЕ НАБРАЛО ЗАКОННУЮ СИЛУ 10 ЛЕТ НАЗАД, В СПОРЕ ПО ВЗЫСКАНИЮ С ПОРУЧИТЕЛЯ КРЕДИТНОГО ДОЛГА (ЗАПОРОЖСКИЙ АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД, ДЕЛО №2-649/10)
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otmena-zaochnogo-reshenija-suda-kotoroe-nabralo-zakonnuju-silu-10-let-nazad-v-spore-po-vzyskaniju-s-poruchitelja-kreditnogo-dolg.html

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ

http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html

«ЗАОЧНОЕ РЕШЕНИЕ КАК ВИШЕНКА НА ТОРТЕ» ИЛИ ПРАКТИЧЕСКИЕ МОМЕНТЫ ОТМЕНЫ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ НЕСМОТРЯ НА ПРОПУСКИ СРОКОВ НА ОБЖАЛОВАНИЯ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА

http://gpl.in.ua/ru/ideas/vishenka-na-torte-ili-otmena-zaochnogo-reshenija-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-nesmotrja-na-propuski-srokov-na-obzhalovanija-prak.html

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ СУДА, КОТОРОЕ НАБРАЛО ЗАКОННУЮ СИЛУ 10 ЛЕТ НАЗАД, В СПОРЕ ПО ВЗЫСКАНИЮ С ПОРУЧИТЕЛЯ КРЕДИТНОГО ДОЛГА

10.04.2020 18:20

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ПОРУЧИТЕЛЬ (ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ)):

- заочное решение Жовтневого районного суда г. Запорожья от 2010 года о солидарном взыскании в пользу ПАО «ОТП Банк» кредитного долга с должника и поручителя (клиент).

ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
1) ознакомление в суде с материалами дела, по которому принято заочное решение;
2) подготовка и подача в суд первой инстанции заявления о пересмотре заочного решения;
3) суд первой инстанции отказал в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, вот ссылка на определение суда от 4 сентября 2017 г. http://reyestr.court.gov.ua/Review/68639599
4) подготовка и подача апелляционной жалобы на заочное решение;
5) Апелляционный суд Запорожской области отказал в удовлетворении апелляционной жалобы, вот ссылка на постановление от 11 апреля 2018 г. http://reyestr.court.gov.ua/Review/73327541
6) подготовка и подача кассационной жалобы на заочное решение и постановление апелляционного суда;
7) Верховный Суд 27 ноября 2019 г. жалобу удовлетворил частично и отправил дело повторно на рассмотрения в апелляционный суд, вот ссылка на постановление http://reyestr.court.gov.ua/Review/86103667
8) 1 апреля 2020 года Запорожский апелляционный суд удовлетворил апелляционную жалобу, в части клиента отменил заочное решение и отказал банку в части клиента взыскать долг, вот ссылка на постановление http://reyestr.court.gov.ua/Review/88562003

Свою позицию суд обосновал тем, что: «після прийняття Банком 08.01.2009 року рішення про зміну строкувиконання основногозобов`язання завищезазначеним кредитнимдоговором узв`язку із достроковим стягненням усіх сум за договором, Банк не мавправа нараховуватибудь-яківідсотки тапеню завищезазначеним кредитнимдоговором,що узгоджуєтьсяіз правовимвисновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 264 ч. 4 ЦПК України.

Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування … право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пені за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Банк у цій справі будь-яких позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є незаконним та необґрунтованим».




На что следует обратить внимание в категории дел пересмотра заочных решений с значительно пропущенными сроками на обжалование:

1) Пропуск срока на подачу заявления о пересмотре заочного решения или пропуск срока на подачу апелляционной жалобы на заочное решение. Для этого необходимо ознакомиться в суде первой инстанции с материалами дела, для того, чтобы убедиться получено ли заочное решение ответчиком по делу и какими доказательствами подтверждается дата и способ получения (лично получил и расписался за получение либо отправлено почтой). В случаи неполучения решения, срок на обжалование начинает считаться с момента ознакомления с делом в суде;
2) В случаи получения заочного решения и смотря из обстоятельств дела, доказательств получения заочного решения, можно подать заявление о пересмотре заочного решения и просить суд возобновить срок на обжалование с указанием уважительных причин на возобновления указанного срока. В случаи отказа судом в возобновлении срока на подачу заявления о пересмотре заочного решения, необходимо подавать апелляционную жалобу на заочное решение. Следует отметить, что апелляционную жалобу имеет право подать не только сторона, участник по делу но и любое лицо, чьи права, интересы нарушаются решением. К таким лицам можно отнести жену, мужа ответчика, вот например несколько примеров из судебной практики Гильдии профессиональных юристов когда жена (не участник дела) подала апелляционную жалобу на судебное решение по которому было решено взыскать долг с мужа, вот ссылки http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86131514, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86924622 и вот ещё одно дело http://reyestr.court.gov.ua/Review/87480011

Полный текст постановления Запорожского апелляционного суда:


Дата документу 01.04.2020 Справа № 2-649/10
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 2-649/10Головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.Пр. № 22-ц/807/487/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Подліянової Г.С., Кримської О.М.
за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочнерішення Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від26січня 2010року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якогоє Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ОТПФакторинг Україна», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 3-6), в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ202/216/2008 від 18.04.2008 року станом на 22.10.2009 року у розмірі 2055737,81 грн., яка складається із:222662,10 доларів США суми заборгованості за тілом кредиту, 25259,43 доларів США суми заборгованості за відсотками за період з 20.12.2008 року по 07.10.2009 року, а також 74101,02 грн.пені за період з 20.11.2008 року по 29.04.2009 року відповідно до п.3.1.1. кредитного договору, від сплати якої відповідачі на користь Банку у добровільному порядку ухиляються, а також судовий збір 1700,00 грн. та ІТЗ 120,00 грн.

Ухвалою суд першої інстанції від 12.11.2009 року (т.с. 1 а.с. 1) відкрито провадження у цій справі.

Заочним рішенняЖовтневого районногосуду м.Запоріжжя від26січня 2010року (т.с. 1 а.с. 45-46) позов Банку у цій справі задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 2055737,81 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року (т.с. 1 а.с. 71) заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд вищезазначеного заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від04вересня 2017року (т.с. 1 а.с. 121) заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд вищезазначеного заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції (фактично в частині задоволення позовних вимог Банку до поручителя), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 усвоїй апеляційнійскарзі (т.с.1а.с.124-126)просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати.

До вказаної апеляційної скарги ОСОБА_1 додав заяви про витребування у Банку оригіналу договору поруки, який потрібний для проведення експертизи, та про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі (т.с. 1 а.с. 128-129), на яку поставити питання: чи виконано підпис у вищезазначеному договорі поруки ОСОБА_1 чи іншою особою?, проведення якої доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063 м. Запоріжжя вул. Олександрівська, 13).

Постановою Апеляційногосуду Запорізькоїобласті від11квітня 2018року (головуючийсуддя ПоляковО.З.,судді КриловаО.В.та ОСОБА_3 Е. ОСОБА_4 .т.с.1а.с.192-196)апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі залишено без змін.

Постановою ВерховногоСуду від27листопада 2019року (т.с. 2 а.с. 83-88) в порядку часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11 грудня 2019 року дана справа надійшла на новий розгляд до Запорізького апеляційного суду.

Оскільки, Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В., Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 90).

З 15.12.2017 року набрав чинності ЦПК України в новій редакції, тому його нормами має керуватись апеляційний суд при розгляді цієї справи.

Ухвалою апеляційного суду дану справу прийнято до провадження (т.с. 2 а.с. 91), призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 93).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року (т.с. 2 а.с. 128-130) за відсутності всіх належним чином повідомлених учасників цієї справи в порядку задоволення заяви Банку (т.с. 2 а.с. 113-126) залучено у цій справі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03618 м. Київ вул. Фізкультури, 28 Д) в якості правонаступника позивача ПАТ «ОТП Банк».

У зв`язку із чим, розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 12 лютого 2020 року, відкладений, ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 128-130):
- зобов`язано відповідача ОСОБА_1 повідомити апеляційному суду інформацію про те, чи підтримує (не підтримує) він на теперішній час його вищезазначену заяву про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи, чи гарантує (не гарантує) він оплату цієї експертизи;
- витребувано ТОВ«ОТП «ФакторингУкраїна» інформацію:
- про наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу при стягненні заборгованості у цій справі станом на 22.10.2009 року у розмірі 2055737,81 грн., яка складається із: 222662,10 доларів США суми заборгованості за тілом кредиту, 25259,43 доларів США суми заборгованості за відсотками за період з 20.12.2008 року по 07.10.2009 року, а також 74101,02 грн. пені за період з 20.11.2008 року по 29.04.2009 року відповідно до п.3.1.1. кредитного договору,
- та, відповідно, є чи немає підстав для застосування судом у цій справі положення ч. 4 ст. 559 ЦПК України (припинення поруки поза межами 6-місячного строку).

Правонаступник ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» через свого представника поштою надав апеляційному суду лише розрахунок заборгованості із супроводжувальним листом на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 139-142).

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шевченка О.А. надав апеляційному суду поштою інформацію на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 151-156, 159-163), за змістом якої у тому числі зазначав, що він на теперішній час не підтримує свою вищезазначену заяву, раніше подану апеляційному суду, про призначення почеркознавчої експертизи у цій справі, вважає останнє недоцільним, оскільки порука є припиненою.

Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу при новому апеляційному розгляді цієї справи станом на час її розгляду апеляційним судом.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (т.с. 2 а.с. 157-158).

Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

У судовезасідання 01квітня 2020року належнимчином здодержанням вимогЦПК Україниповідомленні апеляційнимсудом продату,час імісце розглядуцієї справивсі учасникицієї справи, окрімпредставника відповідача ОСОБА_1 адвокатаШевченка О.А.(т.с.2а.с.164), не з`явились, про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Навпаки, відповідачі ОСОБА_2 (т.с. 2 а.с. 101-103) та ОСОБА_1 (т.с. 2 а.с. 98-100) подавали апеляційному суду раніше заяви про розгляд цієї справи апеляційним судом за їх відсутністю.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року,апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи, що не з`явились, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив заяви відповідачів задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутністю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шевченка О.А. (т.с. 2 а.с. 164).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року, постановленою протокольно, без виходу до нарадчої кімнати, заяви відповідача ОСОБА_1 про витребування у Банку оригіналу договору поруки та призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі (т.с. 1 а.с. 128-129) залишено без розгляду через їх непідтримання відповідачем ОСОБА_1 у суді при новому апеляційному розгляді цієї справи (т.с. 2 а.с. 153, 160).

Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шевченка О.А. (т.с. 2 а.с. 164), який у тому числі на запитання апеляційного суду підтвердив, що відповідач ОСОБА_1 не підтримує на теперішній час свою заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі, ОСОБА_1 у цій справі оскаржує рішення суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог Банку до нього про солідарне стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, оскільки, вважає договір поруки припиненим, так як 08.01.2009 року Банк надіслав вимогу позичальнику ОСОБА_2 про дострокове погашення всієї заборгованості за вищезазначеним кредитним договором у строк 30 днів з дати одержання цієї вимоги (т.с. 1 а.с. 28), яку останній отримав 14.01.2009 року, до 14.02.2009 року не виконав, але Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у тому числі до поручителя ОСОБА_1 лише 04.11.2009 року, тобто з пропуском 6-місячного строку з 14.02.2009 року, передбаченого ст. 559 ч. 4 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, договір поруки не визнанийнедійсним забудь-якимрішенням суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українив редакції,чинній з15.12.2017року,суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.

Відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку фактично лише в частині задоволення позовних вимог Банку до нього, як поручителя.

Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині задоволення позовних вимог Банку до поручителя ОСОБА_1.

У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).

В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення… (п.2).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено,що судпершої інстанції,задовольняючи позовБанку уцій справіта стягуючисолідарно зпоручителя ОСОБА_1 заборгованість завищезазначеним кредитнимдоговором врозмірі 2055737,81грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн., керувався ст.ст. 4,10-11, 16, 59-60,79, 84, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України в редакції, чинній до 14 12.2.2017 року включно, та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог Банку у цій справі у цій частині.

Проте із такими висновками суду першої інстанції в частинірішення,яка єпредметом апеляційногооскарження, погодитись не можна з таких підстав.

Апеляційний суд має враховувати норми ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, які були чинними на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (26 січня 2010 року).

Ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, (аналог ст. 263 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року (аналог - ст. 264 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, не відповідає.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України в редакції. Чинній до 14.12.2017 року, (аналог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, має місце неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи у цій частині, що мають значення для правильного вирішення справи у цій частині; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими у цій частині; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, фактичним обставинам цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду першої інстанції у цій справі в цій частині ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (аналог ст. 60 ч. 4 ЦПК України в редакції чинній до 14.12.2017 року включно).

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доказом, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, який може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині,яка єпредметом апеляційногоперегляду уцій справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , є розрахунок заборгованості (т.с. 2 а.с. 140), наданий правонаступником Банку ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду у цій справі.

Вказівки касаційного суду, що містяться в постанові останнього у цій справі (т.с. 2 а.с. 83-88), є обов`язковими для апеляційного суду при новому апеляційному розгляді цієї справи в силу вимог ст. 417 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Апеляційним судом встановлено, що датою остаточного повернення кредиту за вищезазначеним кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_2 , було встановлено - 17.04.2023 року (договір, копія т.с. 1 а.с. 9).

ОСОБА_1 є поручителем за виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором СМ- SME202/216/2008 від 18.04.2008 року ОСОБА_2 перед Банком та солідарним боржником в силу договору поруки № SR-SME202/216/2008 від 18.04.2008 року (копія т.с. 1 а.с. 24-25).

Проте, 08.01.2009року Банкприйняв рішення продострокове солідарне стягнення всіхсум завищезазначеним кредитнимдоговором з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 . Про що свідчать досудові вимоги Банку на ім`я останніх про сплату у строк 30 днів з моменту отримання цієї вимоги вих. № 22-3-2/53589 та № 22-3-2/53591 від 08.01.2009року (копії т.с. 1 а.с. 28,30).

Встановлено, що позичальник ОСОБА_2 отримав вказану досудову вимогу Банку 14.01.2009 року (поштове повідомлення про вручення т.с. 1 а.с. 29) та зазначену вимог Банку у встановлений 30-денний строк з цієї дати - по 14.02.2009 року включно не виконав.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Після цієї дати (14.02.2009 року) Банк не звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у тому числі до поручителя ОСОБА_1 у цій справі у 6-місячний строк з позовом про стягнення заборгованості, тобто до 14.08.2009 року включно, а лише 04.11.2009 року (відмітка суду першої інстанції на позову Банку - т.с. 1 а.с. 3, оскільки, докази того, що позов Банку подавався у цій справі поштою, відсутні).

В силу вимог ст. 43 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (аналог ст. 131 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року) сторони зобов`язані повідомляти суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Матеріали цієї справи не містять доказів сторін про те, що вищезазначений кредитний договір чи договір поруки визнані недійсними за будь-якими рішеннями будь-яких суді у будь-яких справах.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 в апеляційному суді при новому апеляційному розгляді цієї справи не підтримав (т.с. 2 а.с. 153, 160) раніше подану ним апеляційному суду заяву про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи з питання виконання (невиконання) ним підпису на вищезазначеному договорі поруки із Банком (т.с. 1 а.с. 129), тому останнє апеляційним судом у цій справі при новому апеляційному розгляді цієї справи не розглядалось.

Тому, апеляційний суд виходить із презумпції правомірності цих правочинів станом на час її перегляду апеляційним судом в силу вимог ст. 204 ЦК України (за змістом якої: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним).

При вищевикладених обставинах, порука ОСОБА_1 за вищезазначеним договором поруки № SR-SME202/216/2008 від 18.04.2008 року припинилась в силу вимог ст. 559 ч. 4 ЦК України в редакції, чинній станом на час правовідносин сторін у 2009 році, відносно всієї суми заборгованості у цій справі.

Так як прострочка сплати щомісячних платежів позичальником має місце з 20.11.2008 року (т.с. 1 а.с. 26). Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

А після прийняття Банком 08.01.2009 року рішення про зміну строкувиконання основногозобов`язання завищезазначеним кредитнимдоговором узв`язку із достроковим стягненням усіх сум за договором, Банк не мавправа нараховуватибудь-яківідсотки тапеню завищезазначеним кредитнимдоговором,що узгоджуєтьсяіз правовимвисновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 264 ч. 4 ЦПК України.

Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування …право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пені за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Банк у цій справі будь-яких позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є незаконним та необґрунтованим.

Тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором в розмірі 2055737,81 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн. слід скасувати; ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог Банку, правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_1 у цій справі слід відмовити.

В іншій частині (в частині задоволення позовних вимог позивача до позичальника ОСОБА_2 ) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Крім того,в силувимог ст.141ч.ч.1,13ЦПК Українив редакції,чинній з15.12.2017року,в разізадоволення апеляційноїскарги відповідача ОСОБА_1 апеляційним судомпри вищевикладенихобставинах,з Банку,правонаступником якогоє ТОВ«ОТП ФакторингУкраїна»,на користь ОСОБА_1 слід стягнутипонесені останнімсудові витрати,пов`язані ізрозглядом цієїсправи судамипершої,апеляційної такасаційної інстанцій,у виглядісудового зборуу розмірі5590,00грн. (розрахунок: судовий збір при подачі заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції 320,00 грн. (т.с. 1 а.с. 100) + судовий збір при подачі апеляційної скарги 1870,00 грн. (т.с. 1 а.с. 127) + судовий збір при подачі касаційної скарги 3400 грн. (т.с. 2 а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 4, 10-11, 16, 59-60, 79, 84, 88, 131, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України в редакції, чинній до 14 12.2.2017 року включно, ст.ст. 7, 12, 43, 81-82, 89, 367-369, 372,374, 376, 381-384, п.13 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження,в частинісолідарного стягненняз поручителя ОСОБА_1 накористь Публічногоакціонерного товариства«ОТП Банк»заборгованості закредитним договоромв розмірі2055737,81грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи 120,00 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_1 у цій справі відмовити.

В іншій частині (в частині задоволення позовних вимог позивача до позичальника ОСОБА_2 ) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі5590,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 02.04.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Кримська О.М.


Ссылка на постановление: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88562003


ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html

ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ЕСТЬ ДОЛГИ ПЕРЕД БАНКОМ, КОЛЛЕКТОРАМИ, А ДЕНЕГ ПОГАСИТЬ ДОЛГ НЕТ?
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-esli-est-dolgi-pered-bankom-kollektorami-a-deneg-pogasit-dolg-net.html


Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие юридические вопросы. Работаем по всей Украине.

Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Главное не договор, главное подписанные акты приёма – передачи! Или как не попасть клиенту на деньги, если нет подписанного дог

03.04.2020 17:06

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ: клиент без подписания договора подряда, предоставлял Предприятию-1 работы по ремонту автомашин. После проведения работ стороны подписывали акты приёма – передачи работ и Предприятие-1 проводило оплату за полученные работы. После года таких правоотношений, Предприятие-1 обращается в суд о взыскании безосновательно полученных с клиента денежных средств т.к. не было между сторонами подписанного договора подряда.

ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

1) Ознакомление в суде с материалами дела (клиент ответчик по делу);
2) Подготовка и подача в суд отзыва на иск и в дальнейшем на апелляционную жалобу Предприятия-1;
3) Участие в судебных заседаниях в суде первой и второй инстанции;
4) Суд первой инстанции отказал Предприятию-1 в удовлетворении иска, обосновав отказ следующим: «З системного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (пункт 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України" від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013)». Вот ссылка на решение первой инстанции: http://reyestr.court.gov.ua/Review/57096443
5) Предприятие-1 подало апелляционную жалобу на решение первой инстанции. Суд апелляционной инстанции отказал в удовлетворении апелляции и оставил решение первой инстанции без изменений, исходя из следующего: «Підписання сторонами Актів виконаних робіт, накладних, прийняття позивачем рахунків та їх оплата свідчать про існування між сторонами у справі зобов'язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору підряду, оскільки законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладання договору підряду». Вот ссылка на решение апелляционной инстанции: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58330474


ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ПОСТАНОВЛЕНИЯ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ:


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016 року Справа № 904/387/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік(доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Чимбар Л.О.
секретар судового засідання: Ковзикові В.Ю.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № б/н від 13.06.2016р.
ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 13.06.2016р.
від відповідача:ОСОБА_3, фізична особа-підприємець
ОСОБА_4, представник, дов. № 569 від 25.02.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. у справі № 904/387/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. (суддя Панна С.П.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано наявністю двосторонніх Актів виконаних робіт та накладних, які підтверджують надання відповідачем позивачу послуг по ремонту транспортних засобів.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 30.03.2016р. скасувати.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач не виконав умов домовленості в частині виконання послуг з ремонту транспортних засобів. ТОВ «Дніпроолія» не отримувало від відповідача жодного акту виконаних робіт та накладних, не підписувало їх, не надавало довіреностей на отримання матеріальних цінностей. Надані відповідачем в якості доказів виконаних робіт акти та накладні не є належними доказами, оскільки не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме на них відсутні відбиток печатки ТОВ «Дніпроолія», а підпис зроблений невідомою особою. Печатка ТОВ «Дніпроолія», яка наявна на актах та накладних, наданих відповідачем є підробкою. Позивачем було сплачено по отриманим від відповідача рахункам у якості передплати. Оплати по факту виконаних робіт позивачем не проводилось, оскільки послуга відповідачем не була здійснена та від нього не отримано жодного документа, який підтверджує факт виконаних робіт. Крім того, як зазначає скаржник, суд невірно кваліфікував зобовязання між сторонами по справі, як за договором підряду, адже фактично є зобовязання, які виникають по договору з надання послуг.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що суд правильно дійшов до висновку про встановлення між сторонами правовідносин за договором підряду у спрощений спосіб, шляхом підписання актів виконаних робіт, та застосував відповідні норми права. В матеріалах відсутні будь-які докази, які свідчать про невизнання чи заперечення зі сторони позивача щодо факту неотримання робіт. Частина 1 статті 854 ЦК України в імперативному порядку вказує, що попередня оплата виконаної роботи або окремих етапів повинна в обовязковому порядку бути передбачена в договорі підряду. Оплата позивачем здійснювалась після отримання робіт, підписання актів виконаних робіт та накладних. Вказане підтверджується виписками з банку про рух коштів по рахунку відповідача. Жодних заперечень щодо якості виконаних робіт не заявлялося. Акти підписані без зауважень. Виконані роботи оплачувалися позивачем. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники відповідача в доповнення до відзиву зазначили, що послуги надавалися автотранспорту Криворізької філії відповідача. Після надання послуг з ремонту відповідачем складався та підписувався акт виконаних робіт, який разом з накладною та рахунком передавався через водіїв, які й повертали підписані відповідачем акти.

Представниками позивача заявлено клопотання про призначення експертизи стосовно печатки.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні експертизи, оскільки наявність чи відсутність печатки, а також підпису повноважної особи позивача на Актах приймання робіт та накладних не спростовує факту прийняття позивачем робіт, про що свідчить здійснення ним оплат.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

ТОВ «Дніпроолія» звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 442 605 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі усної домовленості з відповідачем в період з лютого 2014 року по грудень 2015 року перераховувалися кошти як передоплата для ремонту автомобілів. Однак послуги з ремонту відповідачем не були надані. Посилаючись на приписи ст..693 ЦК України, яка передбачає право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк та на ст..907 ЦК України, яка передбачає можливість розірвання договору про надання послуг шляхом односторонньої відмови від договору, просив задовольнити позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 17.02.2014р. по 02.11.2015р. відповідач виконав, а позивач прийняв роботи по ремонту транспортних засобів.

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт та накладні, які підписані з боку позивача, відповідача та скріплені печатками сторін, а також рахунки на загальну суму 437 058,00 грн.

Позивач в підтвердження здійснення оплат надав платіжні доручення за період з 20.02.2014р. по 05.11.2015р. на загальну суму 442 605 грн.

Відповідачем надані банківські виписки за період з 01.02.2014р. по 30.11.2015р. (т.2).

При звірянні платіжних доручень з випискою з банку встановлено, що на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за платіжними дорученням №272 від 20.02.2014р. на суму 3 412 грн. в оплату рахунку № 004 від 17.02.2014р. не надходили. В оплату цього рахунку надійшли кошти за платіжним дорученням № 329 від 26.02.2014р.

Платіжне доручення № 6190 від 31.07.2015р. на суму 9 660 грн. в оплату рахунку № 047 від 27.07.2015р. не надходили. Даний рахунок не оплачений позивачем.

Таким чином з заявленої позивачем суми 442 605 грн. за період з 20.02.2014р. по 05.11.2015р. підтверджується зарахування на рахунок відповідача 429 533 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу (надалі ГК) України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В ч. 2 ст. 205 ЦК України зазначено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підписання сторонами Актів виконаних робіт, накладних, прийняття позивачем рахунків та їх оплата свідчать про існування між сторонами у справі зобов'язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору підряду, оскільки законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладання договору підряду.
Відповідно до частини 1, 2 статті ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст..854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, згідно даних норм, за загальним правилом оплата робіт здійснюється після її прийняття і попередня оплата можлива лише у випадку, якщо це прямо передбачено сторонами у договорі.

Позивачем, відповідно до ст..33 ГПК України, не доказано належними та допустимими доказами про погодження сторонами передоплати робіт.

Натомість підписання Актів виконаних робіт, оплата виставлених рахунків з призначенням платежу «оплата за запчастини та ремонт згідно рахунку №…» свідчать про те, що позивачем оплачувалися роботи, виконані відповідачем.

Апеляційна с карга не підлягає задоволенню у звязку з вищенаведеним та з наступних підстав.

Господарський суд правильно дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з договору підряду, а не з договору про надання послуг, оскільки за договором про надання послуг предметом є саме послуга яка й споживається замовником і результат послуги не може бути окремим обєктом цивільних прав, а за договором підряду предметом є саме виготовлення нової або якісна зміна вже існуючої речі і результат цієї роботи є окремим обєктом цивільних прав.

Господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстави для його зміни або скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. у справі № 904/387/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.06.2016р.


Головуючий суддя ___________________ С.Г.Антонік
Судді ___________________ Г.К.Дмитренко
__________________ ОСОБА_5


ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИСКА КАК 100% ВАРИАНТ ОСТАНОВИТЬ ПРОДАЖУ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА + СУДЕБНЫЙ ПРИМЕР ПОЛОЖИТЕЛЬНОЙ ЮРИДИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ ИСКА В АПЕЛЛЯЦИОННОМ ПОРЯДКЕ

http://gpl.in.ua/ru/ideas/obespechenie-iska-kak-100-variant-ostanovit-prodazhu-ispolnitelnoj-sluzhboj-imuschestva-dolzhnika-polozhitelnaja-juridicheskaja-.html

ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК. КАК ЗАКОННО НЕ ДОПУСТИТЬ КОНТРОЛИРУЮЩИЙ ОРГАН К ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКЕ + ПРИМЕР ПИСЬМЕННЫХ ПОЯСНЕНИЙ, НА ОСНОВАНИИ КОТОРЫХ ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК НЕ СОСТОЯЛАСЬ

http://gpl.in.ua/ru/ideas/vneplanovaja-proverka-gaska-kak-zakonno-ne-dopustit-kontrolirujuschij-organ-k-vneplanovoj-proverke-primer-pismennyx-pojasnenij-n.html

АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ РЕШЕНИЯ ГОРОДСКОГО СОВЕТА, ИСПОЛКОМА НА ДЕМОНТАЖ МАФ (КИОСКА) ИЛИ КАК В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ НЕ ДАТЬ ДЕМОНТИРОВАТЬ МАФ ГОРОДСКОМУ СОВЕТУ, ИСПОЛКОМУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА

http://gpl.in.ua/ru/ideas/algoritm-dejstvij-pri-poluchenii-reshenija-gorodskogo-soveta-ispolkoma-na-demontazh-maf-ili-kak-v-sudebnom-porjadke-ne-dat-demon.html

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]


Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 49. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 5 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті