[email protected]

9 вересня 2020, 12:49

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Порядок зняття з обліку в контролюючих органах ФОП у разі прийняття судом рішення про припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи – підприємця, яке не пов’язане з банкрутством
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, зокрема, за судовим рішенням, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (п.п. 5 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Згідно з п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

Порядок отримання малолітньою особою (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Відповідно до п. 4 розд. VII Положення № 822 облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію (п. 12 розд. VII Положення № 822).
Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів).
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Так, платник податку згідно з п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року розраховується наступним чином:
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом платника податку – 32280 грн. (2690 грн. х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 16140 грн. (2690 грн. х 12 міс. х 50 відсотків);
визначається база оподаткування – задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку – із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на сплату страхових внесків, та ставки податку.

Сума витрат, яка враховується при збільшенні фінансового результату до оподаткування по нарахуванню роялті на користь нерезидента відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Отже, при збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платником податку враховується сума витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента згідно з даними бухгалтерського обліку за звітний період, що перевищує сумарне значення суми доходів від роялті та 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» зі змінами та доповненнями), а банками – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі та як в такому випадку заповнюється податкова накладна
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 ст. 420 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі - МКУ), визначено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;\
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.
Пунктом 206.11 ст. 206 ПКУ визначено порядок оподаткування операцій з товарами, поміщеними в митний режим безмитної торгівлі, а саме:
до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ;
операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст 195 ПКУ.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:
а) у митному режимі експорту;
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ;
в) у митному режимі безмитної торгівлі;
г) у митному режимі вільної митної зони.
Отже до операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку
№ 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.
У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (п. 16 Порядку № 1307).
У разі здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою графа 11 розділу Б податкової накладної «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Заблоковано діяльність фінансової піраміди,
організатори якої привласнили понад 250 мільйонів доларів
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У результаті спільної операції співробітників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби України, Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Головного слідчого управління Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора заблоковано протиправну діяльність організованого злочинного угрупування, учасники якого створили фінансову піраміду для заволодіння коштами українських громадян
Так, було встановлено, що вкладниками «піраміди» стали понад 600 тисяч громадян. Орієнтовний обсяг коштів, привласнених та легалізованих зловмисниками через придбання елітного рухомого та нерухомого майна, інвестування в підконтрольний бізнес, становить більше ніж 250 млн доларів. Задокументовано, що до організації фінансової оборудки причетні понад 20 осіб, задіяно більше ніж 100 підконтрольних юридичних осіб.
За період функціонування піраміди, з початку 2019 року, організатори придбали за незаконно отримані кошти один з островів Дніпровського каскаду з розташованими на ньому об’єктами нерухомості, 18 елітних позашляховиків, вартістю понад 100 тисяч доларів США кожний, коштовності, інше рухоме та нерухоме майно.
27 серпня у межах кримінального провадження правоохоронці провели 48 обшуків у Київській і Вінницькій областях та в Одесі. Судом накладено арешти на майнові активи зловмисників: банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, у тому числі оформлені на підконтрольні юридичні особи.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431830.html

ДПС та Мінфін Республіки Польща розширюють
двостороннє співробітництво у сфері адміністрування ПДВ
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431829.htmlповідомила наступне.
Шляхи розширення двостороннього співробітництва, зокрема, у сферах адміністрування ПДВ та системи розподілу податку на прибуток, – саме ці теми обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей, заступники Голови ДПС, провідні фахівці Міністерства фінансів Республіки Польща, Національної Адміністрації доходів Республіки Польща та представники посольства Республіки Польща в Україні.
За словами Голови ДПС Олексія Любченка, обмін досвідом, технологіями та інформацією між Україною та Польщею має великі перспективи.
Під час зустрічі Олексій Любченко окреслив основні завдання податкової служби України до кінця року, серед яких – запуск ДПС як єдиної юридичної особи. За його словами, реформа допоможе прибрати проміжні ланки і спростити управління як по горизонталі, так і по вертикалі. Серед функціональних напрямів головним залишається саме сервісне обслуговування платників податків, також серед них – адміністрування податків, виявлення ризиків, аналітична та контрольно-перевірочна робота.
Польська сторона висловила зацікавленість у подальшому ознайомленні з роботою системи електронного адміністрування ПДВ.
Також обговорювалися механізми ефективної боротьби з транскордонним шахрайством. Учасники зустрічі домовилися продовжувати активно працювати у напрямі залучення до високої вмотивованості платників податків у частині повноти декларування та сплати податків.

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб та Голова ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.
Відповідно до Меморандуму сторони сумісно працюватимуть над удосконаленням податкового законодавства та організовуватимуть спільні заходи для платників податків.
«Головне управління ДПС області спільно з територіальним відділенням АППУ працюватиме над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні. Відкритість та партнерство, відверте обговорення нагальних питань та спільний пошук шляхів їх вирішення – ключові акценти діалогу податкової служби з бізнесом», – зазначила Ганна Чуб.
Діалог вийшов активним і цікавим, адже партнерство та взаємна повага між бізнесом і податковою службою створює сприятливі умови для успішного ведення бізнесу, що є запорукою стабільної та процвітаючої економіки нашого регіону.
Учасники обговорили подальшу співпрацю та домовилися про розробку та підписання плану спільних заходів для платників податків.

Мобільний ЦОП на Нікопольщині
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Мобільний Центр обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) цього разу вирушив до мешканців Червоногригорівської селищної ради Червоногригорівської об’єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області (територія обслуговування Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС).
Представники управління податкових сервісів ГУ ДПС, начальник та заступник начальника Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС надали консультації мешканцям щодо роботи «Електронного кабінету».
Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби».
У Червноногригорівській селищній раді Нікопольського району прийнято 55 заяв на отримання адміністративних послуг, в тому числі:
- за формою 1-ДР – 39 шт.;
- за формою 5-ДР – 14 шт.;
- за формою 5-ДР – 2 шт.
Голова Червоногригорівської об’єднаної територіальної громади Микола Матюк подякував за можливість для своєї громади отримати послуги та відповідні консультації, висловив бажання співпрацювати в питаннях отримання адміністративних послуг в майбутньому.

Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки фізичними особами сплачується за відповідними кодами бюджетної класифікації
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки).
Контролюючі органи надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за встановленою формою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:
• 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;
• 18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;
• 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб».

Про визначення граничних сум витрат, понесених фізичною особою –платником ПДФО під час страхування, які підлягають відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПУК).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац другий п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ(у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 = 2 690 грн);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 х 50 % = 1 345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16 000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13 450 грн (2 690 грн × 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6 725 грн (2 690 грн х 5 місяців х 50 %).
Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства
своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови вебресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДПС України (далі – ДПС), у якому уся направленість діяльності ДПС, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.
Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДПС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру ДПС та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державними органами для отримання інформаційно-довідкових послуг.
ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС із застосуванням норм податкового законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст. 53 ПКУ.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» інформація систематизована за тематикою:
• оподаткування;
• єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• електронні довірчі послуги.
У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, а також інформацію стосовно роботи органів ДПС.
Розділ «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДПС та інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДПС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитися зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДПС та сервіс «Пульс» містить детальну інформацію щодо отримання фізичними та юридичними особами інформаційних послуг, порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Програмні РРО» містить актуальні запитання-відповіді з питань використання програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямами «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронні довірчі послуги» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний інформаційний ресурс Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання електронних довірчих послуг, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацією про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС тощо.
Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напряму діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
ІДД ДПС продовжує роботу щодо розширення можливостей ЗІР. Для надання пропозицій та зауважень з питань технічної роботи ресурсу пропонується використати форму «Техпідтримка».

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: дії платника ПДВ
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації П