[email protected]

1 вересня 2020, 09:13

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

податковання ПДВ операцій з ввезення іноземних товарів для їх переробки на митній території України з подальшим вивезенням продуктів переробки за межі митної території України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.206.12 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.23 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ).
Статтею 160 глави 23 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.
При цьому, пп.3 п.1 ст.86 глави 16 МКУ передбачено, що Митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, або у вигляді продуктів їх переробки;
Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування (п.206.5 ст.206 ПКУ).
Таким чином, операції із вивезення товарів, які були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України (в межах визначеного МКУ строку), або у вигляді продуктів їх переробки, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
До операцій із ввезення товарів, що були поміщені у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного МКУ строку не вивозяться за межі митної території України, застосовується часткове звільнення від оподаткування податком на додану вартість (пп.206.2.3 п.206.7 ст.206 ПКУ).
Згідно з з пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ.
Так, ст.106 МКУ передбачено, що у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
Зазначене стосується і сплати податку на додану вартість у разі застосування до товарів умовного часткового звільнення від оподаткування. При цьому сплаті підлягає сума податку на додану вартість, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими п.190.1 ст.190 ПКУ, товарів, ввезених на митну територію України для переробки (пп.206.2.3 п.206.2 ст.206 ПКУ).
Такі сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Документи, які має подати платник податку щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Коригування суми витрат в Книзі обліку доходів і витрат у разі розірвання договору (поверненні товару) платником єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку записи у книзі обліку доходів та витрат (далі – Книга) виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку (п.п. 3 п. 3 Порядку).
Тобто, внесення виправлень у Книзі здійснюється платником єдиного податку згідно з Порядком.

Щодо сплати єдиного внеску, якщо рахунки платника заблоковано (арештовано)
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року.
Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.
Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.
Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді.
Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії.
Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430857.html

Про справляння екологічного податку
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Підсумки проведеної органами ДПС області роботи по адмініструванню екологічного податку» за участі завідувача сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Копильченко.
«Екологічний податок – це складова екологічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
По екологічному податку Дніпропетровська область у цьому році забезпечила надходження до державного та місцевого бюджетів 447,3 млн грн або майже 16,5 відсотків від суми надходжень в цілому по Україні», – зазначила Тетяна Копильченко.
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.
При цьому, статтею 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що 55 відсотків екологічного податку направляються до спеціального фонду місцевих бюджетів, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків, обласних бюджетів – 20 відсотків.
Вона наголосила, що екологічний податок зобов’язані сплачувати усі суб’єкти господарювання, якщо їх діяльність призводить до:
- викидів шкідливих речовин у повітря;
- скидів шкідливих речовин до річок, ставків, озер, каналів, водосховищ, моря чи підземних вод;
- розміщення відходів;
- утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад строк, встановлений особливими умовами ліцензії.
Нагадала, що у разі, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати декларацію з екологічного податку в загальному порядку.
«Основним напрямком роботи податкової служби є забезпечення повноти сплати підприємствами – забруднювачами екологічного податку, у т.ч. на добровільній основі, із застосуванням доступних та зрозумілих норм податкового законодавства.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області спільно з Департаментом екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області та Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області постійно здійснюються заходи по залученню платників екологічного податку та за результатами яких з початку 2020 року до сплати екологічного податку додатково залучені 237 суб’єктів господарювання», – повідомила Тетяна Копильченко.

До уваги платників єдиного податку другої або третьої груп,
які є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами!
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).
Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.
Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.
При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».
Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
Слід зазначити, що фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.
Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

Одночасне використання води для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб:що з рентною платою за воду?
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
При цьому відповідно до п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями. Додатки є невід’ємною частиною Декларації.
Зокрема у додатку 5 до Декларації здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – додаток 5).
Отже, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5, а саме:
► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;
► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв.
Нагадуємо: п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій Декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником рентної плати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової Декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Який розмір сум добових витрат на відрядження
не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Норми встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Постановою Кабінетом Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» із змінами окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
► провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
► виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
► використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінетом Міністрів України від 02 лютого 2011 року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума добових визначається в разі відрядження:
► у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
► до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО.

У разі розбіжностей між даними, зазначеними у ППР, та даними
платника транспортного податку контролюючий орган проводить перерахунок
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з транспортного податку (далі – податок) податкові повідомлення-рішення (ППР) можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Норми визначені п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Олексій Любченко: За січень – серпень ми очікуємо
перевиконання індикативу на 14,6 млрд гривень
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431045.htmlповідомила наступне.
За результатами січня – серпня поточного року до загального фонду державного бюджету очікуються надходження 352,5 млрд грн платежів, які контролюються ДПС. Це на 14,6 млрд грн перевищує індикатив Міністерства фінансів України, який визначено у розмірі 337,8 млрд гривень. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко під час святкової селекторної наради, присвяченої відзначенню державного свята – Дня Незалежності України, за участю Міністра фінансів України Сергія Марченка.
«За результатами 8-ми місяців поточного року не тільки надолужене відставання, допущене за січень – квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й очікуються надходження із значним перевиконанням індикативу на 14,6 млрд грн. Дякую усім платникам за ту довіру до держави, яку вони демонструють, чесно сплачуючи податки. Запевняю, що податкова служба і надалі буде захищати їх від недоброчесної конкуренції з боку тіньового сектору економіки та підвищувати рівень і якість послуг, що надаються платникам», – підкреслив Олексій Любченко.
Порівняно з відповідним періодом минулого року очікується зростання надходжень на 49,3 млрд грн, або на 16,3 %, в т.ч. ПДВ – на 5,4 млрд грн., або в 1,6 раза більше порівняно з серпнем минулого року.
При скороченні ВВП за даними Мінекономіки у першому півріччі 2020 року на 6,5 % (у т.ч. за другий квартал – на 11 %), темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 8 місяців цього року складає 10,1 %.
Результативність роботи ДПС відзначив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. За його словами, інституційна реформа податкової служби, командна робота колективу та зміна пріоритетів у діяльності позитивно позначилася на виконанні індикативних показників. Це дає впевненість у можливості забезпечення фінансування поточних потреб держави, зокрема, щодо виплати заробітних плат, соціальних виплат, пенсій.
На 19,7 млрд грн, або на 36,8 %, очікується перевиконання індикативу з надходжень податку на додану вартість. Планується, що у січні – серпні цього року буде сплачено 73,1 млрд грн ПДВ при 53,4 млрд грн запланованих. Порівняно з минулорічними показники надходжень ПДВ зростуть на 21,4 млрд грн, або в 1,4 рази, в т.ч. відносно серпня минулого року – на 5,4 млрд грн (14 млрд грн проти 8,6 млрд грн), або в 1,6 раза.
«Вважаю, що такі результати будуть гарним подарунком до Дня Незалежності нашій державі від усіх платників податків. Конституцією України визначено обов’язок для громадян сплачувати податки та декларувати свої доходи. Але це не просто обов’язок, це та плата, яку кожен з нас вносить у становлення нашої держави, розвиток її фінансової та економічної незалежності», – наголосив Олексій Любченко.

Набрали чинності зміни до
Інструкції про нарахування і сплату єдиного внеску
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 283 (далі – Наказ № 283), яким внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449).
Так, Наказом № 283 в Інструкцію № 449 внесено зміни, згідно з якими фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, і у яких працюють особи з інвалідністю, застосовують ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) 8,41 % для працюючих осіб з інвалідністю.
Також змінами, внесеними в Інструкцію № 449, зокрема, передбачено:
► встановлення пільгового порядку сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств;
► у разі зняття з обліку ФОП останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно;
► суб’єкти господарювання, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст. 131 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують єдиний внесок з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 із змінами;
Крім того, уточнено порядок стягнення заборгованості з платників.
Наказ № 283 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.08.2020 № 65.

Податкова знижка: визначення граничних сум витрат
на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забе