dpi466

20 серпня 2020, 14:55

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

Олексій Любченко: Програмні РРО – це революція
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмні реєстратори розрахункових операцій є революцією у сфері розрахунків. Вони запроваджені з 1 серпня цього року і є альтернативою класичним касовим апаратам.
«У нас сьогодні, так би мовити, 300 тисяч місць, які можуть пробити чек. Ми розраховуємо, що через програмні РРО буде пробиватися до 800 тисяч. А далі картинка виглядає таким чином. У нас місячна каса – 110 млрд, це увесь сукупний чек по країні, все, що ми отримали на касі. Я точно знаю, що 150 млрд грн ще десь є. Це мінімум, який обертається без чеку. Ось, як і ПДВ, резерв», – розповів Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «LB.ua».
За його словами, такий мінімум обертається на ринках, місцях, де не пробивають чеки, а також там, де використовують фізичних осіб – підприємців у схемах зі зменшення податкових зобов’язань.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429706.html


Приклади заповнення декларацій з туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на необхідність заповнення всіх реквізитів податкової звітності з туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів, зокрема:
графа «місця проживання (ночівлі)» додатку до податкової декларації з туристичного збору;
графа «вид об’єкта» додатку до податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.
Подання декларацій та сплата туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів здійснюється за місцем знаходження об’єкта оподаткування.

Працевлаштування: умови для неповнолітніх
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Норми встановлені ст. 6 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Нормами ст. 188 КЗпП встановлено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.
Допускається приймати на роботу осіб з 14 років за дотримання таких умов:
► якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
► він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
► робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
► отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП визначено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються у письмовій формі. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДПС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Якщо неповнолітня особа працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після її прийняття на роботу роботодавець заводить на неї трудову книжку (ст. 48 КЗпП).
Роботодавцю при прийнятті на роботу неповнолітнього та у процесі його роботи необхідно провести для такого працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Надалі такі працівники обов’язково проходять медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» із змінами.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України організовує та фінансує попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників роботодавець.
Основними гарантованими законодавством правами неповнолітніх осіб у трудових правовідносинах є:
1) право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють;
2) право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме:
● від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
● від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень;
3) право на виплату заробітної плати, як у дорослого працівника (ст. 194 КЗпП);
4) право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний час (статті 75, 195 КЗпП та статті 6, 10 Закону «Про відпустки»);
5) право не бути залученим до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
6) обмеження щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за згодою районної (міської служби у справах дітей). При цьому з обов’язковим працевлаштуванням при звільненні з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (ст. 198 КЗпП).

Важлива інформація для платників акцизного податку!
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС України повідомила, що 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 626). Постанова № 626 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.
Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).
Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Постанові № 626 та упорядковують порядок роботи СЕА РПСЕ.
Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:
► можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;
► врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;
► порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (ΣЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;
► порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;
► визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану тощо.
Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – Наказ № 262).
Отже, норми Наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.

До бази нарахування єдиного внеску не включається сума допомоги на поховання, яка виплачується
родичам померлого працівника
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

Про обмеження у разі здійснення готівкових розрахунків
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.
«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.
За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.
Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.
«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.
Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.
Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.
Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430239.html



Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.

Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.
Так, у ст. 177 ПКУ:
1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;
2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.
Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Норми набрали чинності 03.06.2020.