dpi466

24 червня 2020, 09:17

Новини Правобережного управління

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України № 466
Акцентуємо увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.
1. Зміни щодо періодичності подання звітності
Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.
2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ
Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України
Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку
Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин
Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.
3. Зміни в частині формування податкового кредиту
Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України
Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ
Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).
4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ
Пункт 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.

Підвищився вартісний критерій річного доходу для незастосування податкових різниць платниками податку на прибуток підприємств
До відома платників податку на прибуток підприємств: Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 млн грн до 40 млн гривень. Норми набули чинності 23.05.2020.
Також Законом № 466 внесено зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду. Ці норми наберуть чинності з 01.01.2021.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень:
► зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Водночас, у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Новації податкового законодавства 2020 року у разі продажу фізичною особою об’єкта незавершеного будівництва
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пунктів 172.1 та 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування доходу від продажу об’єктів незавершеного будівництва. Норма діє з 23.05.2020.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.
Так, дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується ПДФО.
Отже, до переліку об’єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО, за виконання умов п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об’єкти незавершеного будівництва.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5%.

Отримали у 2019 році дохід – задекларуйте його не пізніше 30.06.2020!
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами продовжено кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Останній день подання декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2019 рік – 30 червня 2020 року.
Нагадуємо, що зобов’язані подати річну Декларацію громадяни, які у 2019 році отримали:
● доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не є звільненими від оподаткування;
● доходи від особи, яка не є податковим агентом, у тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу (обміну) власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;
● спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;
● інвестиційні доходи від операцій з інвестиційними активами;
● іноземні доходи;
● доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Cума податкового зобов’язання, зазначена у поданій річній Декларації, сплачується платниками ПДФО самостійно до 01 жовтня 2020 року.

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім з початку 2020 року анульовано 39 ліцензій
У Дніпропетровській області станом на 01.06.2020 діє 16 167 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 675 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 281 ліцензія, на тютюнові вироби – 6 139, на право роздрібної торгівлі пальним – 623 ліцензії та 2 124 ліцензії на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 026 ліцензій, з яких 39 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ
01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).
Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.
Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:
► ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:
● 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
● 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;
► розділено види доходів з ознаки 106:
● 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
● 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
● 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
► зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;
► викладено у новій редакції ознаку доходу 128.
Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?
Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.
Що робити, якщо вам не видали чек?
З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:
● за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»);
● або написати скаргу на адресу: [email protected]
Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/422458.html

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) у частині тимчасового звільнення за бажанням платника (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та члена фермерського господарства) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе.
При цьому змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема щодо найманих працівників, працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулось.
Так, відповідно до абзацу другого частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).
Тому незмінними залишились і положення ст. 24 Закону № 2464 у частині контролю банками платників єдиного внеску на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавіруснбї хвороби (СОVID-19).
При цьому на період запровадження надзвичайної ситуації ДПС рекомендує отримати адміністративну послугу, зокрема з погодження довідки-розрахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за № 602/24134 (далі – Порядок) (пункт 3 Порядку) в електронній формі.
Для отримання такої послуги платник єдиного внеску за допомогою Електронного кабінету може надіслати до відповідного органу ДПС скан-копію належним чином оформленої довідки-розрахунку у форматі pdf (обмеження 2 МБ); скан-копія, погоджена невідкладно податковим органом, направляється на адресу електронної пошти заявника (оригінал платник зможе отримати після закінчення карантину).

Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

За своєчасно не сплачені розстрочені суми податкового боргу передбачена відповідальність
У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Норми встановлені п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Пільги з податку на нерухомість застосовуються і до дачних та садових будинків
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухомість, зокрема:
► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
► для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника цього податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Реалізуєте підакцизну продукцію – з 01.08.2020 зобов’язані у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД!
Суб’єкти господарювання з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.
Відповідні зміни внесено до п.п. 11 п. 5 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 265).
За порушення вищезазначеної норми п. 7 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність.
Так, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадаємо, що згідно із ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:
● спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
● тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
● пальне;
● автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
● електрична енергія.

Як отримати податковий номер для дитини
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422650.htmlповідомила наступне.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна наступним чином.
1. Шляхом подання документів до контролюючого органу
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.
2. Шляхом подання документів в електронній формі
На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

Питання зупинення податкових накладних розглядались на черговому семінарі-навчанні, проведеному у режимі
он-лайн Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
18 червня 2020 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для представників аграрного бізнесу Дніпропетровщини.
Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак, а також першого заступника Голови Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Громадська рада) Крапивки Михайла, членів Громадської ради – представників комітету аграрного бізнесу та аграріїв області.
Відкрила семінар-навчання начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.
На семінарі розглядалися найактуальніші питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також деякі особливості заповнення Таблиці даних платника.
Особливу увагу на заході приділено необхідності дотримання платниками ПДВ вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок) та деяким особливостям подання Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).
Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія проінформувала присутніх про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та порядку заповнення Таблиці.
Крім того, на семінарі-навчанні розглянуто алгоритм дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія звернула увагу присутніх на основні положення Порядку стосовно критеріїв ризиковості платника ПДВ та ризиковості здійснення операцій, а також про ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Захід пройшов у форматі конструктивного та жвавого діалогу з учасниками семінару-навчання, що підтверджує актуальність його тематики.
Присутні отримали фахові відповіді на питання.
Представники бізнесу подякували податківцям за продуктивне спілкування.

Про розгляд питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами, питання відповідності/невідповідності платника ПДВ (платника податку) критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, із змінами.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
► інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Про відповідальність за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).
Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).
Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.
Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ.
Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст. 129 ПКУ.
Також згідно зі ст. 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб.

Терміни застосування програмних РРО перенесено на 01.08.2020
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами.
Відповідно до внесених змін впровадження застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) перенесено з 19.04.2020 на 01.08.2020.
З вищезазначеної дати запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єкти господарювання мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких використовується будь-який прист