dpi466

10 червня 2020, 11:45

Новини Правобережного управління

У Правобережному управлінні зафіксували ріст сплати ЄСВ порівняно з минулим роком на 18,8 мільйона гривень
За п’ять місяців 2020 року роботодавці та самозайняті особи Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра перерахували до бюджету 842,5 млн. гривень. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 18,8 млн. грн. більше за минулорічний показник.
При цьому, лише в травні поточного року платники єдиного внеску перерахували на рахунки Державного казначейства 146,9 млн. гривень.
Нагадуємо, єдиний соціальний внесок зараховується до Пенсійного та соціальних фондів. З 01 січня 2020 року законодавством встановлено розмір мінімальної зарплати 4723 гривні, а максимальна величина заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, складає 70 845 гривень.

Спадщину, що оподатковується за нульовою ставкою, в річній податковій декларації про майновий стан і доходи відображати не потрібно
Заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна ТИХОНЕНКО нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Податкового кодексу України.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас, відповідно до норм Податкового кодексу України, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно.
Враховуючи викладене вище, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно з Податковим кодексом України оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Оподаткування доходу при продажу легкового авто змінено
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:
- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.
Тобто з урахуванням змін внесених Законом 466-ІХ, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року: - одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб; - дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 ПКУ - 5 %. - дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 ПКУ – 18%.

Новації передбачені змінами до Податкового кодексу в частині спрощеної системи оподаткування
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в частині спрощеної системи оподаткування: – виключено вантажні авто з об'єктів, які не підлягають амортизації фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування; – зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ; – обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду; – визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Мінфін і ДПС завершують розробку додатку «РРО в смартфоні»
Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО (реєстратор розрахункових операцій), який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.
Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.
Вже з 01 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.
Водночас, обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ – IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 01 січня 2021 року.
Запровадження програмного РРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.
Споживачі, у свою чергу, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. У разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.
«З урахуванням світових трендів діджиталізаціії і тим паче в умовах карантину запуск РРО в смартфоні є дуже актуальним. Ми виходимо на новий рівень адміністрування. Це рішення дуже очікуване бізнесом, адже значно спрощує життя підприємцям. Цей фіскальний додаток можна буде легко встановити на будь-який смартфон, планшет чи ноутбук. Вже найближчим часом його можна буде протестувати», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Довідково:
Запровадження програмного РРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128- IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Запуск продукту повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено. Це надало змогу доопрацювати інтерфейс програмного забезпечення, в тому числі роботи в режимі оф-лайн.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_i_dps_zavershuiut_rozrobku_dodatku_rro_v_smartfoni-2157

Чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день?
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» п. 57.1 ПКУ доповнено абзацом тринадцятим, відповідно до якого, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Норма набрала чинності 23.05.2020.

Платники Дніпропетровщини за п’ять місяців 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 24,8 мільярдів гривень
За січень – травень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 18 млрд 339,9 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 8 млрд 909,8 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 9 млрд 430,1 млн гривень.
За підсумками п’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 6 млрд 507,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 221,6 млн гривень.

Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

Внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 у новій редакції викладено п. 98 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.
Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.
Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.
Крім того, Законом № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592: а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Закон № 592 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 02.06.2020 № 88.
Довідково: інші норми Закону № 592 набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Мінфін і ДПС завершують розробку додатку «РРО в смартфоні»
Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО (реєстратор розрахункових операцій), який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.
Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.
Вже з 01 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.
Водночас, обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ – IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 01 січня 2021 року.
Запровадження програмного РРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.
Споживачі, у свою чергу, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. У разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.
«З урахуванням світових трендів діджиталізаціії і тим паче в умовах карантину запуск РРО в смартфоні є дуже актуальним. Ми виходимо на новий рівень адміністрування. Це рішення дуже очікуване бізнесом, адже значно спрощує життя підприємцям. Цей фіскальний додаток можна буде легко встановити на будь-який смартфон, планшет чи ноутбук. Вже найближчим часом його можна буде протестувати», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Довідково:
Запровадження програмного РРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128- IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Запуск продукту повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено. Це надало змогу доопрацювати інтерфейс програмного забезпечення, в тому числі роботи в режимі оф-лайн.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_i_dps_zavershuiut_rozrobku_dodatku_rro_v_smartfoni-2157

Законом № 466 оновлено порядок внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, крім певних положень, внесено зміни, зокрема, до пунктів 77.2 та 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:
► не раніше 01 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року;
► не раніше 01 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік на офіційному вебсайті ДПС оприлюднюється:
◄ до 30 числа останнього місяця кварталу;
◄ у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Про розгляд скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), приймає одне з таких рішень: ► задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН); ► залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Підпунктом 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

До уваги платників податку на прибуток!
Відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Виробникам алкоголю і тютюнових виробів про подання звіту про використання марок
Марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Норми встановлені п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 226.14 ст. 226 ПКУ визначено, що для одержання марок акцизного податку імпортер повинен подати продавцю таких марок заявку-розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами (далі – Положення № 1251), підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають засобами електронного зв’язку в електронній формі щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок (далі – Звіт), придбаних у попередньому місяці.
Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428.
Згідно із формою зазначений Звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головних управлінь ДПС.
Нормами чинного законодавства не передбачено відповідальність до виробників та імпортерів алкогольних напоїв і тютюнових виробів за неподання чи несвоєчасне подання Звіту.
Водночас, відповідно до п. 228.8 ст. 228 ПКУ у разі виявлення нестачі марок акцизного податку в їх покупця (виробника чи імпортера алкогольних напоїв і тютюнових виробів) (у зв’язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) покупці марок несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку.

Чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день?
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» п. 57.1 ПКУ доповнено абзацом тринадцятим, відповідно до якого, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Норма набрала чинності 23.05.2020.

Платники Дніпропетровщини за п’ять місяців 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 24,8 мільярдів гривень
За січень – травень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 18 млрд 339,9 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 8 млрд 909,8 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 9 млрд 430,1 млн гривень.
За підсумками п’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 6 млрд 507,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 221,6 млн гривень.

Законом України № 466 внесено зміни до ПКУ стосовно стягнення податкового боргу
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено, зокрема зміни щодо стягнення податкового боргу. ► про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним; ► про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Крім того, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи), зокрема: ► аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ); ► звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.341.п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Також розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання: ► контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ); ► платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
З 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ з одного несплаченого протягом 90 календарних днів задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
З двох місяців до одного місяця скорочується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем (п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
Також збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, стосовно яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).

Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення
Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.10.0 станом на 01.06.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 01.06.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.10.0) (станом на 01.06.2020):
Нові версії документів:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» додано нові версії документів:
F/J 0301207 – Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;
F/J 0311207 – Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9).
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, внесено зміни до наступних документів:
S1615207 – з № 51-пас (2 рази на рік). Обстеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті. (наказ Державної служби статистики від 14.06.2019 № 216 (зі змінами)).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Правильно заповнюємо платіжні доручення на сплату податкового боргу
З метою недопущення випадків невірного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету та сплаті коштів у рахунок погашення податкового боргу поле «Призначення платежу» розрахункового документа слід заповнювати відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, з обов’язковим зазначенням наступного коду виду сплати:
- 140 - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Заповнення поля «Призначення платежу» у платіжному дорученні у разі погашення податкового боргу підприємством:
* ;140 ; код за ЄДРПОУ
підприємства ;надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("140" – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Наприклад: *;140;11221122;надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу;;;

Інформацію про податковий борг можливо отримати он-лайн
На офіційному сайті ДПС України (http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056)щомісячно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України).
Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/businesspartner.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).
У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платни