dpi466

1 октября 2019, 10:04

Новини Правобережного управління 01.10.19

Про пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів
Об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).
Норми встановлені п.п. 268¹.2.1 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України.
Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Про деякі особливості встановлення ставок туристичного збору на 2019 рік
З 01.01.2019 набув чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким внесено зміни до порядку оподаткування, у тому числі і в частині туристичного збору.
Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок туристичного збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
До повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів з туристичного збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 01 січня 2019 викладена в оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.
Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до01 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.
Отже, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.
ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному веб-порталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 123.02) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

Нерухомість Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра поповнила місцеві бюджети у 2019 році більше ніж на 34 мільйони гривень
З початку 2019 року власники нерухомості Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 34,3 млн. грн., що на 9,0%, або на 2,8 млн. грн. більше надходжень 2018 року.
Лідерами у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено 26,2 млн. грн. Фізичними особами сплачено 8,1 млн. грн.

Протягом 8 місяців 2019 року платники податків Правобережного управління сплатили понад 1 мільярд гривень ЄСВ
За січень-серпень 2019 року платники податків Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області перерахували до бюджету 1,35 мільярдів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 240,31 млн. грн. або на 21,7 відсотків перевищує показник 2018 року.
Зокрема, за підсумками серпня поточного року на соціальні гарантії направлено понад 164,0 млн. грн. ЄСВ. Порівнюючи з серпнем минулого року надходження зросли на 17,98 млн. грн., або на 12,3 відсотки.
За словами в.о. заступника начальника Правобережного управління Інни Тихоненко, позитивну динаміку надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.

У Правобережному управлінні у порівнянні з минулим роком надходження з ПДФО збільшено на 168 мільйонів гривень
Як повідомили у відділі адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з початку 2019 року до казни надійшло 1,15 млрд. гривень податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). За наданою ними інформацією темп росту до відповідного періоду минулого року складає 117,1 відсотків, а сума додаткових коштів – 168,5 млн. гривень.
Податок на доходи фізичних осіб платників Правобережного управління традиційно залишається одним з основних джерел наповнення місцевого бюджету.

Для ФОПів на І групі та фізичних осіб РРО не потрібний
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392467.html)повідомила наступне.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій не стосуватиметься фізичних осіб, які продають на ринках власні речі, що були у вжитку, або городину, а також платники єдиного податку на І групі оподаткування. Про це під час брифінгу розповів Голова ДПС Сергій Верланов.
«Фіскалізація для всіх і використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх – є міфом. Перша група підприємців, а це переважно підприємці, які торгують на ринках, не будуть використовувати РРО, як і прості люди, які продають городину», – зазначив Сергій Верланов.
Зараз РРО мають застосовувати суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту, продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення. З 01 жовтня 2020 року, за словами Сергія Верланова, застосовувати реєстратори розрахункових операцій мають також платники єдиного податку ІІ – IV групи, які здійснюють такі види діяльності: продаж ювелірної продукції, роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (не на ринках!), ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі.
Обов’язковим використання РРО для платників єдиного податку ІІ – IV груп оподаткування стане з 01 січня 2021 року.
Сергій Верланов також повідомив, що з 01 січня 2021 року піднімається граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Такі зміни фактично полегшать діяльність підприємцям –«спрощенцям».


Платники Дніпропетровської області на реалізацію екологічних програм перерахували 621,6 мільйонів гривень
За вісім місяців 2019 року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів 621,6 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року надходження зросли на 120,6 млн грн, або на 24,1 відсотка.
Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 337,7 млн грн, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 283,9 млн гривень.
Усього на території Дніпропетровської області екологічний податок сплачують 3 430 суб’єктів господарювання, якими надані 3 455 декларацій з відповідними додатками (з сумами нарахувань), а саме: - 3 177 – за викиди в атмосферне повітря; - 71 – за скиди у водні об’єкти; - 411 – за розміщення відходів.
Нагадаємо, що надходження екологічного податку є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища, мінімізацію негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій контролюючим органом не надсилається
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).
Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.
Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).
Враховуючи вищевикладене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому, рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.
Довідково: з переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua).

Про застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості при сплаті податку на нерухомість за садовий та дачний будинки
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг визначено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Отже, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Продаж ФОП – «єдинником» вживаних технічно складних побутових товарів здійснюється із застосуванням РРО
Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) ФОП, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.
Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Таким чином, у разі здійснення торгівлі ФОП – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

Платники екологічного податку та порядок сплати податку
Порядок адміністрування екологічного податку визначений статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: ● викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;● скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;● розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);● утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);● тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
При цьому сплата екологічного податку здійснюється у наступному порядку:◄ за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ);◄ за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах (п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ).


До уваги платників транспортного податку!
Відповідно до п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;● розміру ставки транспортного податку;● нарахованої суми транспортного податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам
Відповідно до п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Здаєте брухт та вторинну сировину – військовий збір не сплачується!
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
З 01.01.2019 відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Отже, сума доходу, отримана платником податку на доходи фізичних осіб за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Платіжні документи на сплату ЄСВ: перевірте правильність заповнення
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
При заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації. (пункт 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22)
Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2464 для зарахування ЄВ в органах казначейської служби відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Єдиний внесок не належить до доходів бюджету, тому код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.
Нагадаємо: заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

Плануєте отримати ліцензію на торгівлю пальним – сплачуйте на нові рахунки
З 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії на право роздрібної, оптової торгівлі пальним, зберігання пального та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
З реквізитами нових бюджетних рахунків ви можете ознайомитись на субсайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Будьте уважні при заповненні платіжних реквізитів.

Які документи необхідні для отримання податкової знижки
Які документи необхідно подати фізичній особі для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків повідомили в ГУ ДПС у Чернігівській області.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія питання 103.06.05).

Маєте депозитний рахунок у банку: чи оподатковуються проценти
До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.
Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Податкові агенти - банки які нараховують доходи у вигляді процентів у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та загальну суму утриманого з них податку.
При цьому, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.
Зазначена норма визначена пп.170.4.1 та пп.170.4.2 статті 170 ПКУ.

Підстави для продовження строків звітування до ДПС
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Так, пунктом 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пп. 102.6 ПКУ.
Дія пп. 102.6 ПКУ поширюється на: платників податків – фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Нарахований дохід працівнику не виплачено: що з ПДФО?
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% та ставку військового збору 1,5%.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.
Такий термін для перерахування податку визначається з урахуванням десятиденного строку від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу.

Інформацію про розрахунки з бюджетом нададуть у податковій за п’ятнадцять робочих днів
Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період, щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Невірно вказані грошові показники у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску: виправлення страхувальником
Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435.
Так, коди типу нарахувань 2-9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.
Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:
2 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;
3 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (об