dpi466

4 жовтня 2018, 14:54

04 жовтня поточного ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Увага платники!
Фахівці ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляють про проведення семінарів та практикумів (тренінгів) із платниками податків:

08.10.2018 року , тема семінару «Останні зміни податкового законодавства.Податок на доходи фізичних осіб.Військовий збір.Єдиний соціальний внесок.Щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»Адміністративні послуги, які надаються Центрами обслуговування платників.Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс».
16.10.2018 року, тема семінару «Останні зміни податкового законодавства.Податок на прибуток підприємств.Адміністрування земельного податку.Орендна плата.Електронні сервіси ДФС України.Звернення громадян та доступ до публічної інформації.»
22.10.2018 року, тема семінару «Новації податкового законодавства.Адміністрування податку на додану вартість.Спеціальні податкові режими.Акцизний податок.Право платників на податкову знижку.»
У приміщенні ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Дніпро, вул. Театральна, 1а, телефон для довідок (0562)342870.
Також повідомляємо про те,що кожен громадянин може звернутись до Центру обслуговування платників за номером: (056) 377-46-08, факс (0562) 34-28-55.
Управління обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номером: (0562)34-42-54.
Видача ідентифікаційного номера ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-57.
Прийом звітності ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-79.
Адміністрування ПДВ ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-61.
Адміністрування податку на прибуток,екологічний податок, рентної плати та місцевих податків ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-78 .
Адміністрування податків та зборів з фізичних осіб, ЄСВ, земельний податок ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області : (0562) 34-28-66 або (056)377-46-09.
Відділ моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області : (0562)34-42-58.
Податки і збори з фізичних осіб, отримання ліцензії ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-58 або 377-46-18.
Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-58


Порядок надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва

Відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати ПДВ та застосування забезпечення відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 85 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» (далі – Порядок № 85).
При цьому розстрочення сплати ПДВ згідно з п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Згідно з п. 3 Порядку № 85 для отримання розстрочення сплати ПДВ платник подає до митниці ДФС заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 85.
До заяви про надання розстрочення ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – заява), крім документів, передбачених ст. 335 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), також додаються такі документи:
бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності;
наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.
Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – рішення) приймається протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви.
Якщо на дату надходження заяви до митниці ДФС сума ПДВ, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС (його заступником) протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви (п. 5 Порядку № 85).
Рішення оформлюється згідно з додатком 2 до Порядку № 85 та надається платнику ПДВ безоплатно (п. 6 Порядку № 85).
Згідно з п. 7 Порядку № 85 рішення приймається за результатами розгляду заяви та перевірки:
відповідності обладнання, зазначеного у заяві, визначеній платником ПДВ товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та передбачення такої товарної підкатегорії п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
підтвердження зазначеної у заяві вартості обладнання;
підтвердження того, що обладнання не походить з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором стосовно України згідно із законодавством, або не ввозиться з території такої держави-окупанта (держави-агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;
відповідність коду згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), зазначеного у заяві, відповідному коду, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
відсутності у платника ПДВ заборгованості із сплати платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та відсутності діючих спеціальних санкцій, застосованих до нього відповідно до ст. 37 Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
підтвердження наявності виробничих потужностей або приміщень чи умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції.
Відповідно до п. 10 Порядку № 85 платник ПДВ, який отримав рішення, під час митного оформлення в установленому порядку обладнання сплачує перший платіж та надає на залишок суми ПДВ забезпечення виконання зобов’язань відповідно до розд. X МКУ або банківську гарантію, видану відповідно до законодавства.
Розстрочені суми ПДВ сплачуються щомісяця у строк, встановлений у рішенні, з поданням додаткової митної декларації, в якій зазначаються відомості про митну вартість обладнання, визначену на дату поміщення такого обладнання у митний режим імпорту.
При цьому платник має право достроково сплатити розстрочену суму ПДВ.
У разі коли сума ПДВ, визначена на дату поміщення обладнання в митний режим імпорту, перевищує розстрочену суму податку, визначену у рішенні, різниця сплачується в інший спосіб розрахунку, відмінний від розстрочення сплати податку (п. 11 Порядку № 85).
В свою чергу згідно з п. 12 Порядку № 85 платник, якому надано розстрочення сплати ПДВ, протягом усього періоду користування розстроченням щомісяця не пізніше наступного робочого дня за днем сплати частини розстроченої суми ПДВ подає до головного управління ДФС в області, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України, за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 85 (п. 12 Порядку № 85).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.08).
Чи передбачено виправлення помилок в таблиці даних платника податку?
Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Згідно із п. 32 Порядку Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника.
Однак платник, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).
За несвоєчасну сплату роботодавцями єдиного внеску передбачено відповідальність
При нарахуванні (виплаті) доходу, в тому числі заробітної плати, на користь платників податків, підприємства, установи організації, які використовують працю найманих працівників, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у встановлені строки, є недоїмкою.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.
Зокрема, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звертаємо увагу, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.
Крім того, у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, найманому працівникові такі періоди не зараховуються до страхового стажу.
Інформацію щодо реквізитів банківських рахунків для сплати єдиного соціального внеску можна отримати на офіційному порталі Територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки» або у податковій інспекції за основним місцем реєстрації платника.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку мають право використовувати реєстратори розрахункових операцій
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Статтею 13 Закону № 265 визначено, що особа, яка відповідно до положень ст. 9 Закону № 265 має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, має право використовувати РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними ст. 9 Закону № 265, враховуються документи, що є продуктом цих РРО.
Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку відповідно до норм законодавства має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, то така особа має право використовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи за умови, що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.06).
Готівкові розрахунки суб’єкта господарювання з фізичною особою можуть проводитися у розмірі до п’ятдесяти тисяч гривень
Відповідно до п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;
2) із фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання й фізичних осіб, із якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп передбачено ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі –Кодекс).
Відповідно до норм Кодексу, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Кодексу визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Також, суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Кодексу.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Суб’єкти господарювання зобов’язані повідомити контролюючі органи про прийняття працівника на роботу
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
-засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.
Крім того, нагадаємо що згідно ч.3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З 2 жовтня - нові мінімальні ціни на алкоголь
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957» змінено розмір мінімальних цін на алкогольні напої. Вказана Постанова опублікована 22 вересня в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 2 жовтня 2018 року.
Постановою, зокрема, підвищено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів:
- на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%;
- віскі, ром та джин на 12; коньяк (бренді) на 6,6-9,5%,
- вина на 4,5-13,5 відсотка.
Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %.
Відповідно до чинного законодавства, у разі реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу, який застосовується до суб’єкта господарювання, складає 100% отриманої партії алкогольного напою, але не менше 10 000 гривень.
Застосування пільги з військового збору
З 28 серпня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. № 650, якою внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, затвердженого власною постановою від 30.12.2015 р. № 1161.
Змінами врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил, з метою застосування таким особам пільги з оподаткування військовим збором.
Зазначені зміни підготовлено на виконання положень Податкового кодексу, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об'єднаних сил.
Порядок зняття з обліку фізичної особи – підприємця в органах ДФС
Зняття з обліку фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок № 1588).
Згідно з розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:
повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;
декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (п.п. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями).
Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.
Дані про зняття з ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07).

Система e-Receipt: новації в реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій
Триває впровадження пілотного проекту, запровадженого Державною фіскальною службою України, електронної системи - "e-Receipt" (або Електронний чек).
Інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, та інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Всі кейси цієї системи, безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt дає можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідає вимогам захисту інформації.
Інформація про фіскальний номер чеку зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Нова система спростить процес реєстрації та використання касових апаратів та знімає додаткові фінансові витрати бізнесу.
Реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено новітні моделі програмних та програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій суб’єктами господарювання.
У ДФС презентували громадськості «Смарт»-митницю
Побудова митниці, яка застосовує усі інноваційні методи та технології, постійно оновлюється та вдосконалюється – процес над яким сьогодні активно працюють в ДФС у рамках виконання Стратегічних ініціатив розвитку служби до 2020 року.
««Смарт»-митниця поєднує в собі всі інноваційні процеси, які вже функціонують на митницях та які ще планується запровадити. Це процес постійного інноваційного вдосконалення процедур митного оформлення та митного контролю», – розповів начальник управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту організації митного контролю ДФС Леонід Муромцев під час засідання митного комітету Громадської ради при ДФС, де громадськості було презентовано концепцію «Смарт»-митницю.
В основу концепції нової митниці покладено застосування інноваційних технологій, що перетворюють митне адміністрування в швидкий і високотехнологічний процес.
««Смарт»-митниця використовуватиме інтелектуальну систему ризиків, єдиний портал надання дозвільних документів (надаватиметься 31 дозвільний документ), електронне декларування, здійснюватиме управління та контроль над всіма ланцюгами поставок, постмитний контроль та постаудит, застосовуватиме високотехнологічні технічні засоби митного контролю», – розповів Леонід Муромцев.
За його словами, митниця здійснюватиме обмін попередньою інформацією з авіалініями, морськими лінійними агентами, Укрзалізницею, адміністрацією Державної прикордонної служби, NCTS – TIRepd. Так, надаватиметься інформація щодо реєстру номера транспортного засобу, назви товару та ваги.
Використання високотехнологічних технічних засобів митного контролю передбачатиме відеоспостереження та відеоконтроль, зчитування номерних знаків, ваговий контроль та застосування скануючих систем.
Важливою новацією стане застосування електронного талону в пунктах пропуску через державний кордон. В талон вноситиметься інформація про номер та дату операції, номер транспортного засобу. Ця інформація перевірятиметься адміністрацією Держприкордонслужби, яка зчитуватиме вхідні дані з E-ticket у власну інформаційну систему, здійснюватиме аналіз ризиків, вноситиме мінімально необхідні дані для ДФСУ, проставлятиме відмітку «перевірено» та передаватиме для перевірки в ДФС.
У свою чергу ДФС зчитуватиме дані у власну інформаційну систему, вноситиме дані, необхідні для проведення митного контролю, здійснюватиме аналіз ризиків та проставлятиме відмітку «перевірено». За цим талоном транспортний засіб виїжджає за межі пункту пропуску. Така процедура дозволить пришвидшити проведення митних процедур при перетині митного кордону.
Декларування товарів на «Смарт»-митниці здійснюватиметься за принципом «Єдиного вікна». Інформаційний веб-портал «Єдине вікно» матиме WEB інтерфейси державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти та корми, ветеринарно-санітарного контролю, фітосанітарного контролю, державних органів, що видають дозвільні документи.
Впроваджуватиметься також процедура автоматизованого випуску товарів у митний режим на основі результатів застосування системи аналізу ризиків. Передбачається три канали випуску товарів за митними деклараціями.
Перший – «зелений канал» - передбачатиме автоматизований випуск товарів за МД без здійснення додаткової перевірки документів та проведення митного огляду.
«Жовтий канал» - випуск товарів за МД здійснюватиметься після проведення документального контролю, а «червоний канал» (найбільш ризикові операції) - після здійснення документального контролю та митного огляду.
Така система дозволить уніфікувати митні процедури, усунути вплив людського фактору та скоротити час на здійснення митних процедур.
На сьогодні до системи АСАУР внесено 105 алгоритмів (профілів ризику), більш ніж 700 підалгоритмів, близько 100 000 комбінацій індикаторів ризику, більш ніж 650 доповнень до профілів ризику оперативного характеру (протягом останніх трьох місяців 2018, в т.ч. за результатами застосування таргетингу).
Леонід Муромцев також звернув увагу на те, що за результатами конференції Всесвітньої митної організації, яка відбулася у цьому році, було окреслено важливість напряму інноваційного розвитку в усіх митницях світу. І побудова «Смарт»-митниці як нової інноваційно та технічно-розвиненої системи цілком відповідає поставленим завданням ВМО перед Україною.
Терміни подання звіту та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями у разі припинення підприємницької діяльності
Відповідно до п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці (ФОП).
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи-підприємці формують та подають