Вісім університетів Дніпра отримали збільшене фінансування у 2020 році

З 2020 року МОН розподіляє державне фінансування між університетами за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування. Це один із аспектів реформи фінансування та управління закладами вищої освіти, концепцію якої Міністерство презентувало в грудні 2019 року.

За формулою, вісім університетів Дніпра отримали збільшене фінансування. Серед них Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", який отримав на 24,3 млн грн більше держфінансування, ніж минулоріч, а також Дніпровський державний аграрно-економічний університет (на 10,9 млн грн більше). Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна отримав на 6 млн грн більше у 2020 році, Український державний хіміко-технологічний університет – на 2,8 млн грн, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – на 2,4 млн грн, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури – на 2,2 млн грн. Також на майже мільйон гривень більше фінансування отримав цьогоріч Дніпровський державний технічний університет та майже на 500 тис більше Національна металургійна академія України.

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту та Університет митної справи та фінансів отримали 95% своїх бюджетів 2019 року.

Всього у підпорядкуванні МОН фінансування за формулою отримали 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. Завдяки такому розрахунку фінансування цього року 17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. Загалом 94 заклади отримали 100-120% від бюджету 2019 року, а 54 – 95-99% від бюджету 2019 року.

Про зміну підходу до фінансування ЗВО та інші аспекти реформи вищої освіти, яку впроваджує Міністерство, розповість заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний 27 лютого під час робочого візиту до Дніпра. Зустрічі з викладачами та студентами заступник Міністра проведе у Дніпровській політехніці, Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара та Придніпровській державній академії будівництва та архітектури.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки у 2020 році зробило розрахунок обсягу фінансування ЗВО за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного ЗВО – 95% та 120% від 2019 року відповідно.

Показники, за якими МОН робить розрахунок розподілу фінансування, дають університетам чітке розуміння, за якою траєкторією їм потрібно рухатись, щоб покращувати свої позиції.

Відтепер фактична кількість студентів за бюджетною формою навчання (контингент) – лише один із шести показників, які впливають на формування бюджету. Протягом наступних трьох років вага цього показника буде зменшуватись. Додатково держава стимулює університети зберігати свій профіль, технічні університети – підтримувати саме технічні спеціальності.

Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів-бюджетників, будуть отримувати менше, а ті, де три, шість і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.

Застосування регіонального коефіцієнту у формулі дало змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні ЗВО втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку. Застосовуючи регіональний коефіцієнт, держава підтримує регіональні університети.

Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів. Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities. Зараз п’ять ЗВО, які входять до рейтингів, отримали додаткове фінансування за цим показником.

Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей. Так, до прикладу, завдяки розвитку науки Дніпровська політехніка отримала значне збільшення бюджету у 2020 році. Нагадаємо, на базі цього ЗВО у 2019 році МОН створило Центр колективного користування науковим обладнанням «Інноваційна геоенергетика», який дає доступ ученим до роботи на передовому обладнанні та дозволяє проводити суголосні часу дослідження.

Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати при розрахунку фінансування ЗВО у 2021. У 2020 МОН запустить електронну систему, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.

Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.

Детальний розподіл державного фінансування між ЗВО у 2020 році можна переглянути тут.