Преосвященный Феодосий
Преосвященний Феодосій (Макаревський Олександр Григорович) (1822 р.-1885 р.)
Єпископ Катеринославський і Таганрозький.
Народився в 1882 році, на Чернігівщині. Його батько був дияконом. Освіту одержав в духовно-учбових закладах Чернігівської Єпархії. В 1845 році він закінчив семінарію і вступив до Київської духовної академії, яку скінчив в 1849 р. Службова діяльність його починається в Смоленську, де він викладав загальну історію.
З 1853 року він священик Свято-Троїцького собору м. Вязьми. У 1861 році, після смерті дружини, він приймає чернецтво і стає інспектором Смоленської семінарії і професором богословських наук. З травня 1861 р. в день пам'яті преподобного Феодосія Печерського, його було пострижено у ченці і наречено ім'ям Феодосія.
29 березня 1862 р. ієроченця Феодосія було переведено в Петербурзьку
семінарію, а у 1863 році він став ректором Воронезької духовної семінарії. 23 червня 1871 р. Феодосія було призначено Єпископом Таганрозьким і Катеринославським. До Катеринославу владика прибув 5 серпня, де 6 серпня провів богослужіння у Кафедральному соборі. Ласкавий, привітний і доступний для всіх Єпископ Феодосій скоро здобув любов і духовенства, і світського товариства. Тринадцять з половиною років перебував єпископ Феодосій на Катеринославській кафедрі. За ці роки він багато зробив для єпархії і духовенства. При ньому почали виходити з 1872 р. «Епархиальные Ведомости», де знаходили відображення церковне і адміністративне життя єпархії. При ньому була організована діяльність єпархіальних і окружних з'їздів духовенства, покращено стан духовно-учбових закладів єпархії. Під його наглядом було закінчено в 1874 р. нове приміщення для чоловічих духовних училищ у Катеринославі, Бахмуті і Маріуполі, упорядковане жіноче єпархіальне училище.
Для організації церковнопарафіяльних шкіл у губернії було створено Єпархіальну училищну Раду у 1884 р. Завдяки її діяльності було відкрито у Катеринославській єпархії 108 церковнопарафіяльних шкіл.
Але крім великої адміністративної роботи, Феодосій вів і велику наукову діяльність. Його наукові дослідження присвячені історії нашого краю. Він мав можливість широко використовувати історичні документи архіву місцевої духовної консисторії, архієрейського дому і Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. Серед цих архівних матеріалів він знаходив найбільш цікаві і використовував їх для своїх праць, котрі друкувались на сторінках місцевого єпархіального органу, завжди без підпису автора (на жаль). Це такі статті: «Краткие сведения о местно-чтимой иконе Божией Матери, находящейся в Самарском Пустынно-Николаевском монастыре, Екатеринославскои епархии», «Самарский, Екатеринославскои епархии, Пустынно-Николаевский монастырь», «Исторический обзор православной христианской церкви в пределах нынешней Екатеринославскои епархии до времени формального открытия ее», «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославскои епархии (церкви и приходы прошедшего XVIII ст.», в двух выпусках: «Краткие сведения о Екатеринославскои епархии вообще и о епископах ее».
Друкування статей преосвященного Феодосія, праць, написаних на документальних даних, які охоплювали всю єпархію, зробило їх доступними порівняно широкому колу читачів і розкрило невідому до цього сторінку історії колонізації нашої єпархії. На той час це було найбільш цінне і єдине видання з історії краю.
Преосвященний Феодосій цікавився не тільки архівами, але й речовими пам'ятками церковної старовини, що збереглися в єпархії. Для збереження найбільш цікавих з них він збирав їх і відправляв до музею церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. З 1873 року він був почесним членом Київського церковно-археологічного товариства.
Помер Феодосій 5 лютого 1885 р. Похований у Катеринославі у лівій частині від кафедрального собору. Преосвященний Феодосій був 16-тим єпископом Катеринославщини, посідав майже 14 років кафедру в Преображенському соборі.